Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бишовець, С. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2007р.,N 2
Цікаві статті :
Малыш И. Р. Влияние раннего энтерального и парентерального питания в сочетании с анальгоседацией на уровень индуцированной продукции цитокинов у пострадавших с тяжелой политравмой/ И. Р. Малыш (стр.2-7)
Черный В. И. Особенности патогенеза и клинической диагностики новообразований центральной нервной системы у детей. Проблемы и перспективы анестезиологического обеспечения/ В. И. Черный [и др.] (стр.7-21)
Іванюшко О. В. Особливості клініко-біохімічних порушень у хворих з тяжкою черепно-мозковою травмою в летальних випадках/ О. В. Іванюшко (стр.21-25)
Лисун Ю. Б. Влияние предоперационной подготовки и эпидурального обезболивания на величину внутрибрюшного и перфузионного давления брюшной полости на этапах хирургического лечения/ Ю. Б. Лисун (стр.25-31)
Ткаченко Р. О. Клофелін як ад’ювант для комбінованого епідурального знеболювання пологів/ Р. О. Ткаченко (стр.31-39)
Журило И. П. Способ объективной оценки респираторных нарушений у новорожденных с врожденной хирургической патологией/ И. П. Журило [и др.] (стр.39-44)
Глумчер Ф. С. Кристалоїд вибору (огляд літератури) / Ф. С. Глумчер, В. І. Чернишов (стр.44-51)
Потапов А. Л. Оценка эффективности и безопасности гидроксиэтилкрахмалов III поколения (обзор литератури)/ А. Л. Потапов (стр.51-57)
Бишовець С. М. Досвід застосування дексалгіну для післяопераційного знеболювання в абдомінальній хірургії/ С. М. Бишовець (стр.57-60)
Сергійчик О. В. Сучасний стан тотальної внутрішньовенної анестезії в амбулаторній практиці: клінічний досвід використання династату/ О. В. Сергійчик (стр.61-67)
Йосипові Івановичу Канюку - 75 років! (стр.68-69)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2013р.,N 2
Цікаві статті :
Черний В. И. Ориентация цели обучения врачей-интернов/ В. И. Черний [и др.] (стр.5-6)
Щеглов В. И. Тромбоэмболические осложнения при эндоваскулярных окклюзиях мешотчатых аневризм и методы их лечения/ В. И. Щеглов [и др.] (стр.7-14)
Кучин Ю. Л. Метод визначення гіпералгезії у пацієнтів з порушеннями свідомості/ Ю. Л. Кучин, Ф. С. Глумчер, К. Ю. Бєлка (стр.15-22)
Мальцева Л. А. Вероятность развития инфекционных осложнений у пациентов с неотложными состояниями при измерении внутричерепного давления внутрижелудочковыми датчиками/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.23-28)
Руднов В. А. Клиническая значимость и возможные способы коррекции гипергликемии при критических состояниях/ В. А. Руднов (стр.29-41)
Лоскутов О. А. Гистологическое состояние миокардиоцитов в условиях моделированной ишемии при разных видах анестезиологического обеспечения/ О. А. Лоскутов (стр.42-47)
Павлов О. О. Порівняльний аналіз методики термодилюційного моніторингу і трансторакальної оцінки зміни діаметра нижньої порожнистої вени/ О. О. Павлов, Б. О. Кабаков (стр.48-57)
Бишовець С. М. Стан гемодинаміки та глікемії при тотальній інтравенозній анестезії в абдомінальній хірургії/ С. М. Бишовець, В. М. Орел, К. В. Гаєвський (стр.58-64)
Курапов Е. П. Диагностика стресс-ассоциированных нарушений гомеостаза у новорожденных с врожденной хирургической патологией/ Е. П. Курапов, А. Г. Анастасов, Е. А. Резникова (стр.65-67)
Давыдова А. Г. Лечение и профилактика нозокомиальных инфекций в детском отделении интенсивной терапии/ А. Г. Давыдова, В. Н. Капуста, В. В. Клочкова (стр.68-75)
Олійник О. В. Аналіз антибіотикорезистентності хворих у Тернопільській університетській та Хмельницькій обласній лікарнях у 2012 р/ О. В. Олійник (стр.76-82)
Рощін Г. Г. Превентивні смерті на догоспітальному етапі у постраждалих з тяжкою поєднаною травмою органів черевної порожнини/ Г. Г. Рощін, В. Д. Мішалов, В. О. Крилюк (стр.83-86)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2020р.,N 3
Цікаві статті :
Барса М. М. Тривалість блокади периферичних нервових сплетень розчином бупівакаїну низької концентрації залежно від використаного ад’юванта/ М. М. Барса (стр.9-16)
Дзюба Д. О. Встановлення оптимальної глибини аналгоседації під час стентування коронарних артерій/ Д. О. Дзюба, С. М. Бишовець, О. А. Лоскутов (стр.17-24)
Кучин Ю. Л. Лікування періопераційного болю у літніх пацієнтів з переломом проксимального відділу стегна: рандомізоване контрольоване дослідження/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.25-29)
Філик О. В. Зміни показників гемодинаміки у дітей з гострою дихальною недостатністю при відлученні від ШВЛ/ О. В. Філик (стр.30-38)
Черній В. І. Досвід використання дексмедетомідину при оперативних втручаннях у хворих тиреотоксикозом/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.39-48)
Бобровник О. В. Вибір методу знеболення плечового сплетення у хворих з політравмою в різні періоди травматичної хвороби (досвід роботи анестезіологічного підрозділу відділення інтенсивної терапії загального профілю КМКЛШМД м. Київ, Україна)/ О. В. Бобровник, К. І. Цимбаленко (стр.51-54)
Мигаль І. І. Регіонарні методи знеболювання після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за NUSS/ І. І. Мигаль, У. А. Фесенко (стр.55-61)
Зенкіна Л. М. Перспективи застосування протоколів ERAS в ортопедії з позиції анестезіолога. Огляд літератури/ Л. М. Зенкіна, С. О. Савченко (стр.62-66)
Матеріали конгресу анестезіологів України 25-26 вересня 2020 року (стр.71-96)
Бабій В. Ю. Організація аеромедичної евакуації вертольотами травматичних та хворих пацієнтів в критичних станах/ В. Ю. Бабій, В. Ю. Ангельська (стр.71)
Дмитрієв Д. В. Ультразвукові датчики як потенційне джерело нозокомальної інфекції у відділенні інтенсевниї терапії/ Д. В. Дмитрієв, Ю. М. Бабіна, O. A. Назарчук (стр.72)
Бабінцева А. Г. Сонографія легень у практиці лікаря інтенсивної терапії новороджених/ А. Г. Бабінцева [та ін.] (стр.72-73)
Бєлих О. В. Зміни когнітивних функцій в післяопераційному періоді при проведенні лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) в умовах загальної анестезії у пацієнтів літньго віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.73-74)
Бодулєв О. Ю. Порвівння шкал оцінки безсоння у післяопераційних хворих/ О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій (стр.74)
Бондар Р. А. Фактори розвитку когнітивної дисфункції після отоларингологічних операціях в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар, О. І. Дацюк, Г. В. Бевз (стр.74-75)
Волобуєва М. В. Поєднання інфільтраційного та внутрішньовенного знеболення при лапароскопічній апендектомії у дітей/ М. В. Волобуєва [та ін.] (стр.75)
Гавриченко Д. Г. Опіоідзберігаюча анестезія в баріатричій хірургії - наш досвід/ Д. Г. Гавриченко, І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.76)
Гомон М. Л. Гемодинамічні аспекти використання унілатеральної спінальної анестезії/ М. Л. Гомон, О. І. Мітюк, Т. М. Гомон (стр.76-77)
Городкова Ю. В. Аналіз антибіотикорезистентності при позалікарняних пневмоніях ускладненого перебігу у дітей раннього віку/ Ю. В. Городкова (стр.77)
Гріжимальський Є. В. Використання дексмедетомідину в акушерській анестезіології/ Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга (стр.78)
Демитер І. М. Інцидентність ПОД та рівень когнітивних порушень при застосуванні реґіонарних технік, для післяопераційного знеболення в ургентній абдомінальній хірургії/ І. М. Демитер [та ін.] (стр.78)
Йовенко І. О. Досвід лікування інфекції COVID-19 в умовах приватної клініки/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.79)
Ковтун І. О. Гіпербаричний кисень в інтенсивній терапії хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді: за і проти/ І. О. Ковтун [та ін.] (стр.79-80)
Ковтун А. І. Вплив плазмоферезу на рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих з гнійно-септичними ускладненнями/ А. І. Ковтун [та ін.] (стр.80)
Коновчук В. М. Стан функцій нирок за умов гіпербарооксії з гнійно септичними ускладненнями/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.80-81)
Коробко Е. Ю. Вплив психоемоційного стану пацієнтів на динаміку клініко-лабораторних показників стресу при оперативному втручанні з приводу травм нижніх кінцівок/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц, В. І. Кривобок (стр.81)
Скорик В. С. Досвід використання протизапальної терапії у хворих з тяжким перебігом інфекції викликаної SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, І. Ю. Одинець (стр.82)
Скорик В. С. Аналіз застосування різних варіантів неінвазивної вентиляції у пацієнтів з дихальною недостатністю, яка викликана вірусом SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, Г. А. Степнова (стр.82-83)
Косеченко Н. Ю. Порівняння порушень гемодинаміки при анестезіологічному забезпеченні пацієнтів з використанням епідуральної аналгезії/ Н. Ю. Косеченко [та ін.] (стр.83)
Кріштафор Д. А. Сучасний підхід до вентиляції легень при тяжкій черепно-мозковій травмі/ Д. А. Кріштафор, А. А. Кріштафор (стр.84)
Максимчук Н. О. Порівняльна характеристика маркерів гострого пошкодження нирок при гнійно-септичних ускладненнях/ Н. О. Максимчук (стр.84)
Маслій В. А. Проблема післяопераційного знеболення при лапароскопічних холецистектоміях/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.85)
Мельничук А. В. Практичні аспекти застосування тотальної внутрішноьвенної анестезії (ТВВА) та інфузії по цільовій концентрації (ІЦК)/ А. В. Мельничук [та ін.] (стр.85-86)
Мкртчян Ю. Ю. Аналіз ускладнень та структури поранених з бойовою черепно-мозковою травмою/ Ю. Ю. Мкртчян [та ін.] (стр.86)
Нестеренко О. М. Обґрунтування доцільності перманетного локального мікробіологічного моніторінгу для вибору стартової антибактеріальної терапії тяжкої шпитальної хірургічної інфекції та сепсису/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.86-87)
Підгірний Я. М. Періопераційне лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами протоколів ERAS/ Я. М. Підгірний [та ін.] (стр.87-88)
Похилько В. І. Післяопераційна аналгоседація новонароджених/ В. І. Похилько [та ін.] (стр.88)
Седінкін В. І. Фармакологічний гемостаз при гострій акушерській крововтраті/ В. І. Седінкін, О. М. Клигуненко (стр.88-89)
Георгіянц М. А. Сучасний метод профілактики розвитку артеріальной гіпотензії при кесаревом розтині в умовах спінальной анестезії/ М. А. Георгіянц, Н. П. Середенко (стр.89)
Тітов І. І. Оцінка інтенсивності післяопераційного больового синдрому за analgesia nociceptive index у хворих після лапароскопічної холецистектомії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.90)
Тітов І. І. Агрегатний стан крові у хворих з ішемічними інсультами/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.91)
Тітов І. І. Порівняння артеріального тиску на плечовій та стегновій ділянках/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.92)
Тітов І. І. Зміни інтрагастрального РН у потерпілих з тяжкою черепно-мозковою травмою/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93)
Тітов І. І. Шум у багатопрофільному відділенні інтенсивної терапії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93-94)
Черній В. І. Вплив обробки екстракорпорального контуру оксигенатора адаптуючою композицією на резистентність еритроцитів при кардіохірурхічних операціях/ В. І. Черній, Л. О. Собанська (стр.94)
Черній В. І. Діагностика серцевої недостатності у хворих, які перенесли операцію аорто-коронарного шунтування зі штучним кровообігом/ В. І. Черній, Я. В. Куриленко (стр.95)
Шкурупій Д. А. COVID-19: Італійська версія/ Д. А. Шкурупій (стр.95-96)
Шкурупій Д. А. Атипові збудники внутрішньогоспітальної інфекції в педіатричному стаціонарі: прихована загроза/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, М. А. Федоров (стр.96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М., Дзюба Д. О.
Назва : Асинхронна інтратекальна анестезія при хірургічному лікуванні пахової грижі
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 36-40 (Шифр ЛУ2/2019/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ИНЪЕКЦИИ СПИННОМОЗГОВЫЕ -- INJECTIONS, SPINAL
Анотація: Хворим основної групи (n = 20; 39,4 року ± 4,1 року; 71,4 кг ± 4,3 кг, I–II ASA) виконано асинхронну інтратекальну анестезію (АІА) 10 мг гіпербаричного бупівакаїну в поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при герніопластиці пахової грижі. В контрольній групі (n = 20; 42,6 року ± 0,9 року; 75,4 кг ± 3,6 кг, I–II ASA) проведено синхронну інтратекальну анестезію (СІА) 15 мг ізобаричного бупівакаїну в поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при аналогічній операції. АІА та СІА ефективно забезпечували знеболення операцій і тривалу післяопераційну аналгезію. При АІА гемодинаміка була стабільною за рахунок латерального, а не білатерального симпатичного блоку на відміну від СІА. Покращання якості аналгезії дозволяло проводити ранні активізацію та ентеральне харчування пацієнтів і скорочувало період реабілітації. Інтратекальне застосування бупівакаїну з включенням бупренорфіну характеризувалося значно меншою кількістю негативних побічних ефектів порівняно з відповідним введенням інших опіоїдівIn the main group (n = 20; 39.4 years ± 4.1 years; 71.4 kg ± 4.3 kg, I–II ASA) asynchronous intrathecal anaesthesia (AIA) 10 mg of hyperbaric bupivacaine in combination with 0.06 mg of buprenorphine was administered in patients with inguinal hernia repair. The control group (n = 20; 42.6 years ± 0.9 years; 75.4 kg ± 3.6 kg, I–II ASA) received synchronous intrathecal anaesthesia (SIA) 15 mg with isobaric bupivacaine in combination with 0.06 mg of buprenorphine during similar operation. The AIA and SIA provided effective pain relief for operations with long postoperative analgesia. In the AIA group, a hemodynamics was stable due to the lateral rather than bilateral sympathetic block, in contrast to the CIA. Improving the quality of analgesia allowed an early activation and enteral nutrition of patients, as well as a shortened rehabilitation period. An intrathecal administration of bupivacaine supplemented with buprenorphine was characterized by a significantly smaller number of negative side effects compared with the corresponding administration of other opioids
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Досвід застосування дексалгіну для післяопераційного знеболювання в абдомінальній хірургії
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2007. - № 2. - С. 57-60 (Шифр БУ1/2007/2)
Предметні рубрики: Анестезия спинномозговая
Хирургия абдоминальная
Боли послеоперационные
Противовоспалительные средства нестероидные-- тер прим
Диксалгин
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Застосування катетерної субарахноїдальної блокади в абдомінальній хірургії
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 2. - С. 124-129 (Шифр МУ104/2019/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
Анотація: У сучасній абдомінальній хірургії значну частку займають тривалі оперативні втручання. Техніка пролонгованої субарахноїдальної блокади (СБ) катетерами G22, G24 дозволяє надійно ідентифікувати субарахноїдальний простір, швидко вводити анестетик, забезпечуючи його адекватне змішування з ліквором. Швидкість розвитку анестезії, її глибина, надійність, керованість та відсутність системної токсичності характеризують катетерну СБ як перспективну техніку у практиці анестезіолога. Мета. Удосконалення анестезіологічного забезпечення в абдомінальній хірургії шляхом катетеризації спинномозкового каналу і пролонгації СБ відповідно до тривалості операції. Матеріали та методи. Досліджені 15 пацієнтів (64,4 ± 5,2 року; 78,9 ± 6,6 кг; II–III за ASA). Захворювання: деструктивний холецистит (1), післяопераційна вентральна грижа, ожиріння (6), защемлена післяопераційна вентральна грижа з некрозом тонкого кишечника (1), гостра кишкова непрохідність із сегментарним тромбозом — некрозом тонкого кишечника (1), гостра кишкова непрохідність із приводу раку сигмоподібної кишки (2), рак сигмоподібної кишки (2), рак шлунка зі стенозом виходу зі шлунка (2). На рівні L2–3 виконувалась катетеризація спинномозкового каналу за допомогою набору Spinocath із діаметром катетера G22 (B. Braun, ФРН). СБ здійснювали гіпербаричним бупівакаїном у дозі 20 мг у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну. Положення хворого — на боці. Головний кінець операційного столу опущено (кут 10–15º). Після інтратекальної ін’єкції пацієнта повертали на спину, а стіл вирівнювали в горизонтальне положення. Рівень СБ — Th2–3. Подовження анестезії здійснювали за потребою додатковим уведенням гіпербаричного бупівакаїну по 10 мг. Пацієнти отримували до операції: перорально — по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до операції; перорально/внутрішньовенно — 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово — 20 мг нефопаму; внутрішньовенно — 8 мг дексаметазону; внутрішньовенно — 8 мг ондансетрону; внутрішньовенно — 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом двох-трьох діб: перорально/внутрішньовенно — по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно — по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася внутрішньовенним застосуванням адреналіну гідротартрату (0,09–0,27 мг/год або 0,019–0,057 мкг/кг/хв). У післяопераційному періоді інтратекально вводили по 0,06 мг бупренорфіну кожні 24 год протягом двох діб і вилучали спінальний катетер. Результати. Після премедикації мелатоніном і нефопамом хворі перебували у відносно спокійному психоемоційному статусі. Адекватність знеболювання визначалася самими пацієнтами, які характеризували свій стан як комфортний, із повною відсутністю болю. Аналгезія поширювалася на зону іннервації Тh2–3–S5. Максимальна доза бупівакаїну за час операції досягала 40 мг. Корекцію гіпотензії та брадикардії ефективно забезпечували інфузією малих доз адреналіну. Залежно від рівня артеріального тиску й частоти серцевих скорочень змінювали швидкість введення адреналіну. Оптимізація артеріального тиску і частоти серцевих скорочень відбувалася реципрокно. Частота дихання була в межах 12–16 за 1 хв, SpO2 — 96–99 %. Після операції пацієнтів переводили до хірургічних відділень. Під час транспортування та подальшого лікування хворі були притомні, гемодинамічні параметри, а також дихальна функція залишалися стабільними, зберігався частковий моторний блок, швидкість регресії якого залежала від інтратекальної дози бупівакаїну. В жодному випадку не відзначали постпункційного головного болю. У першу післяопераційну добу вислуховувалась активна перистальтика. Хворі починали активно рухатися через 2–3 год після переводу з операційної. Із першої доби після операції призначали раннє ентеральне харчування. Динаміка ступеня післяопераційного болю за числовою рейтинговою шкалою болю: через 3 год — 0 балів; через 10 год — 1,60 ± 0,02 бала (р = 0,0001); через 24 год — 1,20 ± 0,02 бала (р = 0,0001); через 48 год — 1,06 ± 0,01 бала (р = 0,0001). Через 30 хв після інтратекального введення бупренорфіну вираженість післяопераційного болю дорівнювала нулю. Висновки. Застосування технології катетеризації субарахноїдального простору дозволяло проводити СБ при абдомінальних операціях будь-якої тривалості й травматичності. Катетерна СБ бупівакаїном і бупренорфіном поєднано з нефопамом, декскетопрофеном та парацетамолом була ефективним методом контролю больового синдрому у післяопераційному періоді. Покращення якості аналгезії дозволяло проводити ранню активізацію та харчування пацієнтів і, відповідно, скорочувало період реабілітаціїIn modern abdominal surgery, significant proportion belongs to long surgical interventions. The technique of prolonged subarachnoid block (SB) with G22 and G24 catheters helps reliably identify the subarachnoid space, quickly inject the anaesthetic, ensuring its adequate mixing with liquor. The rate of anaesthesia development, its depth, reliability, controllability and the absence of systemic toxicity characterizes catheter SB as a promising technique in the practice of the anaesthesiologist. Materials and methods. The study involved 15 patients (64.4 ± 5.2 years; 78.9 ± 6.6 kg; II–III ASA). Diseases: destructive cholecystitis (1), postoperative ventral hernia, obesity (6), strangulated postoperative ventral hernia with necrosis of the small intestine (1), acute intestinal obstruction with segmental thrombosis — necrosis of the small intestine (1), acute intestinal obstruction due to sigmoid colon cancer (2), sigmoid colon cancer (2), gastric cancer with pyloric stenosis (2). At the L2–3 level, the spinal canal catheterization was performed using Spinocath kit with G22 catheter (B. Braun, Germany). SB was performed with hyperbaric bupivacaine at a dose of 20 mg in combination with 0.06 mg of buprenorphine. The position of the patient was lateral. The head end of the operating table was lowered (angle — 10–15°). After intrathecal injection, the patient was turned on his back, and the table was put in a horizontal position. SB level — Th2–3. The prolongation of anaesthesia was carried out “as needed” by the additional injection of hyperbaric bupivacaine 10 mg. Before the surgery, patients received: orally — 6 mg of melatonin at bedtime the day before intervention and 1 h prior to the surgery; orally/intravenously — 1 g of paracetamol; intramuscularly — 20 mg of nefopam; intravenously — 8 mg of dexamethasone; intravenously — 8 mg of ondansetron; intravenously — 50 mg of dexketoprofen. After the operation, for two/three days: orally/intravenously — 1 g of paracetamol every 8 h, intravenously — 50 mg of dexketoprofen every 8 h. Hemodynamic stabilization was carried out by administration of intravenous adrenaline hydrotartrate (0.09–0.27 mg/h or 0.019–0.057 μg/kg/min). In the postoperative period, 0.06 mg of intrathecal buprenorphine was injected every 24 h for 2 days, and a spinal catheter was removed. Results. After premedication with melatonin and nefopam, patients had a relatively quiet psycho-emotional status. The adequacy of anaesthesia was determined by the patients themselves, who characterized their condition as comfortable with “no pain”. Analgesia covered the Th2–3-S5 innervation zone. The maximum dose of bupivacaine during the operation reached 40 mg. Correction of hypotension and bradycardia was effectively provided by infusion of small doses of adrenaline. Depending on the level of blood pressure and heart rate, the rate of adrenaline injection was changed. Optimization of blood pressure and heart rate occurred reciprocally. Respiratory rate was 12–16 per minute, SpO2 — 96–99 %. After the operation, patients were transferred to the surgical department. During transportation and further treatment, patients were conscious, hemodynamic parameters and respiratory function remained stable, a partial motor block was detected, its regression rate depended on the intrathecal dose of bupivacaine. There was no postdural puncture headache. During the first postoperative day, active peristalsis was noted. Patients began to move actively 2–3 h after the transfer from the operating room. From the first day after the surgery, early enteral feeding was started. The dynamics of postoperative pain severity according to a numerical rating scale was: 3 h after — 0 points; 10 h — 1.60 ± 0.02 points (p = 0.0001); 24 h — 1.20 ± 0.02 points (p = 0.0001); 48 h after — 1.06 ± 0.01 points (p = 0.0001). Thirty minutes after the intrathecal administration of buprenorphine, the severity of postoperative pain was 0. Conclusions. The use of subarachnoid catheterization made it possible to perform SB during abdominal surgeries of any duration and injury rate. Catheter SB with bupivacaine and buprenorphine in combination with nefopam, dexketoprofen and paracetamol was an effective method for pain control in the postoperative period. Improving the quality of analgesia allowed for early activation and nutrition of patients and, accordingly, shortened the rehabilitation period
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Злоякісна гіпертермія
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 7. - С. 142-144 (Шифр МУ66/2013/7)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕРМИЯ ЗЛОКАЧЕСТВЕННАЯ -- MALIGNANT HYPERTHERMIA
ДАНТРОЛЕН -- DANTROLENE
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М., Щупачинський В. Б., Васильєв В. А.
Назва : Корекція ускладнень при високій субарахноїдальній блокаді
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 83 (Шифр МУ104/2020/16/3)
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Проведено понад 2000 субарахноїдальних блокад (СБ) для знеболювання абдомінальних операцій. СБ здійснювали на рівні L2–3 10–20 мг гіпербаричного бупівакаїну з 0,06 мг бупренорфіну. Рівень блоку — Th2–3. Пацієнти отримували до операції: перорально — по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до операції; перорально/внутрішньовенно — 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово — 20 мг нефопаму; довенно — 8 мг дексаметазону; внутрішньовенно — 8 мг ондансетрону; довенно — 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом двох-трьох діб: перорально/внутрішньовенно — по 1 г парацетамолу кожні 8 год, довенно — по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Медикаментозна підготовка пацієнтів перед спінальною анестезією в абдомінальній хірургії
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 1. - С. 49-56 (Шифр МУ66/2015/1)
Предметні рубрики: Дексаметазон
Декскетопрофен
Мелатонин
Нефопам
Ондансетрон
Парацетамол
MeSH-головна: ПРЕМЕДИКАЦИЯ -- PREMEDICATION

АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М., Дзюба Д. О.
Назва : Однобічна субарахноїдальна блокада для інтраопераційного знеболювання пластики пахового каналу
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 61-65 (Шифр МУ104/2020/16/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
СУБАРАХНОИДАЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- SUBARACHNOID SPACE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE
БУПРЕНОРФИН -- BUPRENORPHINE
Анотація: Основній групі (n = 20; 39,4 ± 4,1 року; 71,4 ± 4,3 кг, I–II за ASA) виконано однобічну субарахноїдальну блокаду (ОСБ) 10 мг гіпербаричного бупівакаїну у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при пластиці пахового каналу. Контрольній групі (n = 20; 42,6 ± 0,9 року; 75,4 ± 3,6 кг, I–II за ASA) проведено двобічну субарахноїдальну блокаду (ДСБ) 15 мг ізобаричного бупівакаїну у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при аналогічній операції. ОСБ і ДСБ ефективно забезпечували знеболювання операцій і тривалу післяопераційну аналгезію. При ОСБ гемодинаміка була стабільною внаслідок застосування однобічного, а не двобічного симпатичного блоку на відміну від ДСБ. Покращення якості аналгезії дозволяло проводити ранні активізацію та ентеральне харчування пацієнтів і скорочувало період реабілітації. Субарахноїдальне введення бупівакаїну з додаванням бупренорфіну характеризувалося значно меншою кількістю негативних побічних ефектів порівняно з відповідним уведенням інших опіоїдів
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)