Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бишовець, С. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-30

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М., Дзюба Д. О.
Назва : Асинхронна інтратекальна анестезія при хірургічному лікуванні пахової грижі
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2019. - № 4. - С. 36-40 (Шифр ЛУ2/2019/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ИНЪЕКЦИИ СПИННОМОЗГОВЫЕ -- INJECTIONS, SPINAL
Анотація: Хворим основної групи (n = 20; 39,4 року ± 4,1 року; 71,4 кг ± 4,3 кг, I–II ASA) виконано асинхронну інтратекальну анестезію (АІА) 10 мг гіпербаричного бупівакаїну в поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при герніопластиці пахової грижі. В контрольній групі (n = 20; 42,6 року ± 0,9 року; 75,4 кг ± 3,6 кг, I–II ASA) проведено синхронну інтратекальну анестезію (СІА) 15 мг ізобаричного бупівакаїну в поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при аналогічній операції. АІА та СІА ефективно забезпечували знеболення операцій і тривалу післяопераційну аналгезію. При АІА гемодинаміка була стабільною за рахунок латерального, а не білатерального симпатичного блоку на відміну від СІА. Покращання якості аналгезії дозволяло проводити ранні активізацію та ентеральне харчування пацієнтів і скорочувало період реабілітації. Інтратекальне застосування бупівакаїну з включенням бупренорфіну характеризувалося значно меншою кількістю негативних побічних ефектів порівняно з відповідним введенням інших опіоїдівIn the main group (n = 20; 39.4 years ± 4.1 years; 71.4 kg ± 4.3 kg, I–II ASA) asynchronous intrathecal anaesthesia (AIA) 10 mg of hyperbaric bupivacaine in combination with 0.06 mg of buprenorphine was administered in patients with inguinal hernia repair. The control group (n = 20; 42.6 years ± 0.9 years; 75.4 kg ± 3.6 kg, I–II ASA) received synchronous intrathecal anaesthesia (SIA) 15 mg with isobaric bupivacaine in combination with 0.06 mg of buprenorphine during similar operation. The AIA and SIA provided effective pain relief for operations with long postoperative analgesia. In the AIA group, a hemodynamics was stable due to the lateral rather than bilateral sympathetic block, in contrast to the CIA. Improving the quality of analgesia allowed an early activation and enteral nutrition of patients, as well as a shortened rehabilitation period. An intrathecal administration of bupivacaine supplemented with buprenorphine was characterized by a significantly smaller number of negative side effects compared with the corresponding administration of other opioids
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Злоякісна гіпертермія
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 7. - С. 142-144 (Шифр МУ66/2013/7)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕРМИЯ ЗЛОКАЧЕСТВЕННАЯ -- MALIGNANT HYPERTHERMIA
ДАНТРОЛЕН -- DANTROLENE
АНЕСТЕЗИЯ ИНГАЛЯЦИОННАЯ -- ANESTHESIA, INHALATION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Трикомпонентна місцева анестезія для знеболювання лапароскопічних втручань
Місце публікування : Український медичний часопис: Наук.-практ. загальномед. журн./ Київ. мед. акад. післядиплом. освіти ім.П.Л.Шупика. - К.: ТОВ "МОРІОН", 2013. - № 4. - С. 146-150. - ISSN 1562-1146 (Шифр УУ13/2013/4). - ISSN 1562-1146
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М., Орел В. М., Гаєвський К. В.
Назва : Стан гемодинаміки та глікемії при тотальній інтравенозній анестезії в абдомінальній хірургії
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2013. - № 2. - С. 58-64 (Шифр БУ1/2013/2)
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
ГЕМОДИНАМИКА -- HEMODYNAMICS
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE

Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дзюба Д. О., Бишовець С. М., Галушко О. А., Верещагін С. В. , Донець В. В. , Богдан А. М.
Назва : Особливості застосування каудальної аналгезії розчином бупівакаїну у поєднанні з бупренорфіном при ендоваскулярних оперативних втручаннях на периферичних артеріях
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2017. - N 1. - С. 99-101 (Шифр МУ66/2017/1)
Примітки : Бібліогр.: с. 101
MeSH-головна: ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
АНАЛГЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANALGESIA, EPIDURAL
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE
БУПРЕНОРФИН -- BUPRENORPHINE
Анотація: Проблема лікування післяопераційного больового синдрому залишається актуальною, незважаючи на розвиток медицини. У наш час існує широкий вибір методик аналгезії та медикаментів, але це суттєво не впливає на частоту виникнення післяопераційного больового синдрому. Показано, що інтенсивна больова імпульсація притаманна навіть невеликим оперативним втручанням, до яких належать і ендоваскулярні втручання. Різновидом епідуральної аналгезії є каудальна анестезія. У статі наведені особливості застосування цієї методики
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Пневмоперитонеум для лапароскопії під регіонарною анестезією: закис азоту vs діоксид вуглецю
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 110-115 (Шифр МУ66/2018/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 113-114
MeSH-головна: ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ПНЕВМОПЕРИТОНЕУМ ИСКУССТВЕННЫЙ -- PNEUMOMEDIASTINUM, DIAGNOSTIC
АНЕСТЕЗИЯ ПРОВОДНИКОВАЯ -- ANESTHESIA, CONDUCTION
АЗОТА ЗАКИСЬ -- NITROUS OXIDE
УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ -- CARBON DIOXIDE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
Анотація: Регіонарні методи знеболювання лапароскопії мають певні переваги перед наркозом. Карбоксиперитонеум при лапароскопії є загальноприйнятим, але при виконанні операції під високою спінальною анестезією (Th2–3) інтактною залишається діафрагма. Іритація діоксидом вуглецю діафрагмального нерва викликає потужний больовий плечолопатковий синдром, що потребує застосування загального знеболювання. Мета роботи: удосконалити анестезіологічне забезпечення лапароскопії шляхом поєднання регіонарних технік знеболювання — спінальної анестезії, правобічної поверхневої блокади шийного сплетення та термінальної анестезії поверхні діафрагми, застосовуючи динітрогеноксидперитонеум замість карбоксиперитонеуму. Матеріали та методи. Досліджено 300 пацієнтів (вік — 55,5 ± 3,3 року, маса тіла — 76,8 ± 2,4 кг, індекс маси тіла — 29,2 ± 0,9 кг/м2, I–III ASA). Спектр захворювань: жовчнокам’яна хвороба, грижі, кіста яєчника, варикоцеле, фіброміома матки, спайкова хвороба, гострий апендицит, абсцес/кіста печінки. Анестезіологічний супровід: спінальна анестезія гіпербаричним бупівакаїном (10–20 мг) у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну; для профілактики больового плечолопаткового синдрому — правобічна поверхнева блокада шийного сплетення бупівакаїном (0,125%, 10 мл), спреєве обприскування діафрагми лідокаїном (3%, 10 мл, через лапароскопічний порт), для створення пневмоперитонеуму — закис азоту. Пацієнти отримували до операції: перорально по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до лапароскопії; перорально/внутрішньовенно 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово 20 мг нефопаму; внутрішньовенно: 8 мг дексаметазону, 8 мг ондансетрону, 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом однієї/двох діб: перорально по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Результати. Після премедикації хворі перебували в спокійному психоемоційному стані. У всіх пацієнтів у періопераційному періоді не спостерігалося м’язового тремтіння. Адекватність знеболювання визначалася хворими, які характеризували свій стан як «повна відсутність болю». Не було скарг на біль у плечі та лопатці. У 100 % випадків розвивалася седація різного ступеня. Механізм цього явища, імовірно, пов’язаний із резорбцією інтратекального бупренорфіну та інтраабдомінального закису азоту. При спонтанному диханні не було респіраторної дисфункції. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася адреналіном та тартратом (0,019–0,038–0,057 мкг/кг/хв). Після закінчення операції пацієнтів відразу ж переводили до профільних відділень. В середньому хворі активізувалися через 2–3 год після трансферу із операційної. У перший післяопераційний день починали ентеральне харчування. Якість післяопераційного аналгетичного профілю характеризувалася позитивно. Необхідності в додатковому призначенні опіоїдів не виникало. Вираженість больового синдрому оцінювали за числовою рейтинговою шкалою болю від 0 до 10 балів через 3, 10, 24 і 48 год після операції. Динаміка ступеня післяопераційного болю була такою (M ± m): 0; 0,27 ± 0,02 (p = 0,157); 0,41 ± 0,07 (p = 0,0001); 0,45 ± 0,06 (p = 0,0001) відповідно. Період госпіталізації становив 31,0 ± 1,6 год. Висновки. Діоксид вуглецю порівняно із закисом азоту є більш токсичним газом при створенні пневмоперитонеуму для лапароскопії. Динітрогеноксидперитонеум разом із поверхневою блокадою шийного сплетення та термінальною анестезією діафрагми запобігав виникненню больового плечолопаткового синдрому. Заміна карбоксиперитонеуму на динітрогеноксидперитонеум дозволяла виконувати лапароскопічні операції під симультанною регіонарною анестезією, уникаючи загальних методів знеболювання з відомими побічними ефектами
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Медикаментозна підготовка пацієнтів перед спінальною анестезією в абдомінальній хірургії
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2015. - № 1. - С. 49-56 (Шифр МУ66/2015/1)
Предметні рубрики: Дексаметазон
Декскетопрофен
Мелатонин
Нефопам
Ондансетрон
Парацетамол
MeSH-головна: ПРЕМЕДИКАЦИЯ -- PREMEDICATION

АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Застосування катетерної субарахноїдальної блокади в абдомінальній хірургії
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 2. - С. 124-129 (Шифр МУ104/2019/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
Анотація: У сучасній абдомінальній хірургії значну частку займають тривалі оперативні втручання. Техніка пролонгованої субарахноїдальної блокади (СБ) катетерами G22, G24 дозволяє надійно ідентифікувати субарахноїдальний простір, швидко вводити анестетик, забезпечуючи його адекватне змішування з ліквором. Швидкість розвитку анестезії, її глибина, надійність, керованість та відсутність системної токсичності характеризують катетерну СБ як перспективну техніку у практиці анестезіолога. Мета. Удосконалення анестезіологічного забезпечення в абдомінальній хірургії шляхом катетеризації спинномозкового каналу і пролонгації СБ відповідно до тривалості операції. Матеріали та методи. Досліджені 15 пацієнтів (64,4 ± 5,2 року; 78,9 ± 6,6 кг; II–III за ASA). Захворювання: деструктивний холецистит (1), післяопераційна вентральна грижа, ожиріння (6), защемлена післяопераційна вентральна грижа з некрозом тонкого кишечника (1), гостра кишкова непрохідність із сегментарним тромбозом — некрозом тонкого кишечника (1), гостра кишкова непрохідність із приводу раку сигмоподібної кишки (2), рак сигмоподібної кишки (2), рак шлунка зі стенозом виходу зі шлунка (2). На рівні L2–3 виконувалась катетеризація спинномозкового каналу за допомогою набору Spinocath із діаметром катетера G22 (B. Braun, ФРН). СБ здійснювали гіпербаричним бупівакаїном у дозі 20 мг у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну. Положення хворого — на боці. Головний кінець операційного столу опущено (кут 10–15º). Після інтратекальної ін’єкції пацієнта повертали на спину, а стіл вирівнювали в горизонтальне положення. Рівень СБ — Th2–3. Подовження анестезії здійснювали за потребою додатковим уведенням гіпербаричного бупівакаїну по 10 мг. Пацієнти отримували до операції: перорально — по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до операції; перорально/внутрішньовенно — 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово — 20 мг нефопаму; внутрішньовенно — 8 мг дексаметазону; внутрішньовенно — 8 мг ондансетрону; внутрішньовенно — 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом двох-трьох діб: перорально/внутрішньовенно — по 1 г парацетамолу кожні 8 год, внутрішньовенно — по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год. Стабілізація гемодинаміки здійснювалася внутрішньовенним застосуванням адреналіну гідротартрату (0,09–0,27 мг/год або 0,019–0,057 мкг/кг/хв). У післяопераційному періоді інтратекально вводили по 0,06 мг бупренорфіну кожні 24 год протягом двох діб і вилучали спінальний катетер. Результати. Після премедикації мелатоніном і нефопамом хворі перебували у відносно спокійному психоемоційному статусі. Адекватність знеболювання визначалася самими пацієнтами, які характеризували свій стан як комфортний, із повною відсутністю болю. Аналгезія поширювалася на зону іннервації Тh2–3–S5. Максимальна доза бупівакаїну за час операції досягала 40 мг. Корекцію гіпотензії та брадикардії ефективно забезпечували інфузією малих доз адреналіну. Залежно від рівня артеріального тиску й частоти серцевих скорочень змінювали швидкість введення адреналіну. Оптимізація артеріального тиску і частоти серцевих скорочень відбувалася реципрокно. Частота дихання була в межах 12–16 за 1 хв, SpO2 — 96–99 %. Після операції пацієнтів переводили до хірургічних відділень. Під час транспортування та подальшого лікування хворі були притомні, гемодинамічні параметри, а також дихальна функція залишалися стабільними, зберігався частковий моторний блок, швидкість регресії якого залежала від інтратекальної дози бупівакаїну. В жодному випадку не відзначали постпункційного головного болю. У першу післяопераційну добу вислуховувалась активна перистальтика. Хворі починали активно рухатися через 2–3 год після переводу з операційної. Із першої доби після операції призначали раннє ентеральне харчування. Динаміка ступеня післяопераційного болю за числовою рейтинговою шкалою болю: через 3 год — 0 балів; через 10 год — 1,60 ± 0,02 бала (р = 0,0001); через 24 год — 1,20 ± 0,02 бала (р = 0,0001); через 48 год — 1,06 ± 0,01 бала (р = 0,0001). Через 30 хв після інтратекального введення бупренорфіну вираженість післяопераційного болю дорівнювала нулю. Висновки. Застосування технології катетеризації субарахноїдального простору дозволяло проводити СБ при абдомінальних операціях будь-якої тривалості й травматичності. Катетерна СБ бупівакаїном і бупренорфіном поєднано з нефопамом, декскетопрофеном та парацетамолом була ефективним методом контролю больового синдрому у післяопераційному періоді. Покращення якості аналгезії дозволяло проводити ранню активізацію та харчування пацієнтів і, відповідно, скорочувало період реабілітаціїIn modern abdominal surgery, significant proportion belongs to long surgical interventions. The technique of prolonged subarachnoid block (SB) with G22 and G24 catheters helps reliably identify the subarachnoid space, quickly inject the anaesthetic, ensuring its adequate mixing with liquor. The rate of anaesthesia development, its depth, reliability, controllability and the absence of systemic toxicity characterizes catheter SB as a promising technique in the practice of the anaesthesiologist. Materials and methods. The study involved 15 patients (64.4 ± 5.2 years; 78.9 ± 6.6 kg; II–III ASA). Diseases: destructive cholecystitis (1), postoperative ventral hernia, obesity (6), strangulated postoperative ventral hernia with necrosis of the small intestine (1), acute intestinal obstruction with segmental thrombosis — necrosis of the small intestine (1), acute intestinal obstruction due to sigmoid colon cancer (2), sigmoid colon cancer (2), gastric cancer with pyloric stenosis (2). At the L2–3 level, the spinal canal catheterization was performed using Spinocath kit with G22 catheter (B. Braun, Germany). SB was performed with hyperbaric bupivacaine at a dose of 20 mg in combination with 0.06 mg of buprenorphine. The position of the patient was lateral. The head end of the operating table was lowered (angle — 10–15°). After intrathecal injection, the patient was turned on his back, and the table was put in a horizontal position. SB level — Th2–3. The prolongation of anaesthesia was carried out “as needed” by the additional injection of hyperbaric bupivacaine 10 mg. Before the surgery, patients received: orally — 6 mg of melatonin at bedtime the day before intervention and 1 h prior to the surgery; orally/intravenously — 1 g of paracetamol; intramuscularly — 20 mg of nefopam; intravenously — 8 mg of dexamethasone; intravenously — 8 mg of ondansetron; intravenously — 50 mg of dexketoprofen. After the operation, for two/three days: orally/intravenously — 1 g of paracetamol every 8 h, intravenously — 50 mg of dexketoprofen every 8 h. Hemodynamic stabilization was carried out by administration of intravenous adrenaline hydrotartrate (0.09–0.27 mg/h or 0.019–0.057 μg/kg/min). In the postoperative period, 0.06 mg of intrathecal buprenorphine was injected every 24 h for 2 days, and a spinal catheter was removed. Results. After premedication with melatonin and nefopam, patients had a relatively quiet psycho-emotional status. The adequacy of anaesthesia was determined by the patients themselves, who characterized their condition as comfortable with “no pain”. Analgesia covered the Th2–3-S5 innervation zone. The maximum dose of bupivacaine during the operation reached 40 mg. Correction of hypotension and bradycardia was effectively provided by infusion of small doses of adrenaline. Depending on the level of blood pressure and heart rate, the rate of adrenaline injection was changed. Optimization of blood pressure and heart rate occurred reciprocally. Respiratory rate was 12–16 per minute, SpO2 — 96–99 %. After the operation, patients were transferred to the surgical department. During transportation and further treatment, patients were conscious, hemodynamic parameters and respiratory function remained stable, a partial motor block was detected, its regression rate depended on the intrathecal dose of bupivacaine. There was no postdural puncture headache. During the first postoperative day, active peristalsis was noted. Patients began to move actively 2–3 h after the transfer from the operating room. From the first day after the surgery, early enteral feeding was started. The dynamics of postoperative pain severity according to a numerical rating scale was: 3 h after — 0 points; 10 h — 1.60 ± 0.02 points (p = 0.0001); 24 h — 1.20 ± 0.02 points (p = 0.0001); 48 h after — 1.06 ± 0.01 points (p = 0.0001). Thirty minutes after the intrathecal administration of buprenorphine, the severity of postoperative pain was 0. Conclusions. The use of subarachnoid catheterization made it possible to perform SB during abdominal surgeries of any duration and injury rate. Catheter SB with bupivacaine and buprenorphine in combination with nefopam, dexketoprofen and paracetamol was an effective method for pain control in the postoperative period. Improving the quality of analgesia allowed for early activation and nutrition of patients and, accordingly, shortened the rehabilitation period
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М., Дзюба Д. О.
Назва : Однобічна субарахноїдальна блокада для інтраопераційного знеболювання пластики пахового каналу
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 61-65 (Шифр МУ104/2020/16/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПАХОВЫЙ КАНАЛ -- INGUINAL CANAL
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
ГЕРНИОПЛАСТИКА -- HERNIOPLASTY
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
СУБАРАХНОИДАЛЬНОЕ ПРОСТРАНСТВО -- SUBARACHNOID SPACE
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
БУПИВАКАИН -- BUPIVACAINE
БУПРЕНОРФИН -- BUPRENORPHINE
Анотація: Основній групі (n = 20; 39,4 ± 4,1 року; 71,4 ± 4,3 кг, I–II за ASA) виконано однобічну субарахноїдальну блокаду (ОСБ) 10 мг гіпербаричного бупівакаїну у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при пластиці пахового каналу. Контрольній групі (n = 20; 42,6 ± 0,9 року; 75,4 ± 3,6 кг, I–II за ASA) проведено двобічну субарахноїдальну блокаду (ДСБ) 15 мг ізобаричного бупівакаїну у поєднанні з 0,06 мг бупренорфіну при аналогічній операції. ОСБ і ДСБ ефективно забезпечували знеболювання операцій і тривалу післяопераційну аналгезію. При ОСБ гемодинаміка була стабільною внаслідок застосування однобічного, а не двобічного симпатичного блоку на відміну від ДСБ. Покращення якості аналгезії дозволяло проводити ранні активізацію та ентеральне харчування пацієнтів і скорочувало період реабілітації. Субарахноїдальне введення бупівакаїну з додаванням бупренорфіну характеризувалося значно меншою кількістю негативних побічних ефектів порівняно з відповідним уведенням інших опіоїдів
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М., Щупачинський В. Б., Васильєв В. А.
Назва : Корекція ускладнень при високій субарахноїдальній блокаді
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 83 (Шифр МУ104/2020/16/3)
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Проведено понад 2000 субарахноїдальних блокад (СБ) для знеболювання абдомінальних операцій. СБ здійснювали на рівні L2–3 10–20 мг гіпербаричного бупівакаїну з 0,06 мг бупренорфіну. Рівень блоку — Th2–3. Пацієнти отримували до операції: перорально — по 6 мг мелатоніну перед сном напередодні втручання й за 1 год до операції; перорально/внутрішньовенно — 1 г парацетамолу; внутрішньом’язово — 20 мг нефопаму; довенно — 8 мг дексаметазону; внутрішньовенно — 8 мг ондансетрону; довенно — 50 мг декскетопрофену. Після операції протягом двох-трьох діб: перорально/внутрішньовенно — по 1 г парацетамолу кожні 8 год, довенно — по 50 мг декскетопрофену кожні 8 год
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С. М.
Назва : Досвід застосування дексалгіну для післяопераційного знеболювання в абдомінальній хірургії
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2007. - № 2. - С. 57-60 (Шифр БУ1/2007/2)
Предметні рубрики: Анестезия спинномозговая
Хирургия абдоминальная
Боли послеоперационные
Противовоспалительные средства нестероидные-- тер прим
Диксалгин
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дзюба Д. О., Бишовець С. М.
Назва : Досвід застосування каудальної анальгезії бупівакаїном у поєднанні з морфіном для післяопераційного знеболювання пацієнтів після герніопластики вентральних гриж: переваги, ускладнення та побічні ефекти
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2011. - № 3. - С. 110-112 (Шифр УУ13/2011/3)
Предметні рубрики: Грыжа вентральная-- хир
Герниопластика
Аналгезирующие средства
Послеоперационное ведение больного
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Недашківський С. М., Бишовець С. М., Крилов С. В., Кучма А. В.
Назва : Клінічний досвід використання гідроксіетилкрохмалю другої генерації хетасорб у пацієнтів із травматичним, геморагічним шоком та гіповолемічними станами
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2011. - № 5. - С. 69-72 (Шифр МУ66/2011/5)
Предметні рубрики: Шок
Шок геморрагический
Шок травматический
Гидроксиэтилкрахмал
Хетасорб
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бишовець С.М.
Назва : Регіонарний анестезіологічний супровід і спонтанне дихання при лапароскопічних втручаннях
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 2. - С. 17-20 (Шифр МУ66/2013/2)
MeSH-головна: ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
АНЕСТЕЗИЯ СПИННОМОЗГОВАЯ -- ANESTHESIA, SPINAL
ШЕЙНОЕ СПЛЕТЕНИЕ -- CERVICAL PLEXUS
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дзюба Д. О., Бишовець С. М., Лоскутов О. А.
Назва : Встановлення оптимальної глибини аналгоседації під час стентування коронарних артерій
Паралельн. назви :Установление оптимальной глубины аналгоседации во время стентирования коронарных артерий
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 3. - С. 17-24 (Шифр БУ1/2020/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: КОРОНАРНЫЙ СТЕНОЗ -- CORONARY STENOSIS
АНАЛГЕЗИЯ -- ANALGESIA
СЕДАТИВНЫЙ ЭФФЕКТ ГЛУБОКИЙ -- DEEP SEDATION
ДИАЗЕПАМ -- DIAZEPAM
ФЕНТАНИЛ -- FENTANYL
ПРОПОФОЛ -- PROPOFOL
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): аналгоседация
Анотація: Більшість інвазивних діагностичних та терапевтичних процедур в інтервенційній радіології супроводжуються страхом чи больовими відчуттями. Ця ситуація трапляється, незважаючи на використання седації та аналгезії. На сьогодні не існує єдиного консенсусу щодо вибору анестезіологічного супроводу в інтервенційній кардіології, що варіює в широких межах: від седації до тотальної анестезіїРезультати дослідження свідчать про адекватне забезпечення функції зовнішнього дихання в усіх досліджуваних групах. Найчастіше в періопераційному періоді стентування коронарних артерії пацієнти скаржилися на загрудинний біль, біль у спині, сонливість та нудоту. При порівнянні груп з різною глибиною седації, в групі анксіолізісу спостерігалися вищі рівні стрес-маркерів (глюкоза, кортизол), тенденція до гіпертензії та більша кількість скарг, ніж у пацієнтів 3-ї групи. Враховуючи це, ми вважаємо, що забезпечення стану помірної седації має переваги при стентуванні коронарних артерій
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Бондар М. В. Ускладнений перебіг цукрового діабету: у центрі уваги гіпоглікемія (лекція з демонстрацією клінічного спостереження)/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.27-36)
Нестеренко О. М. Обгрунтування доцільності застосування левофлоксацину 750 мг внутрішньовенно для лікування тяжких негоспітальних пневмоній в умовах стаціонару (огляд літератури)/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.39-48)
Марков Ю. І. Поширеність психоактивних речовин як анестезіологічна проблема/ Ю. І. Марков, О. А. Лоскутов, В. О. Поліщук (стр.49-57)
Пилипенко М. М. Поєднання карбапенемрезистентності та колістинрезистентності збудників тяжких грамнегативних нозокоміальних інфекцій: перші ознаки настання постантибіотичної ери/ М. М. Пилипенко, Т. В. Овсієнко, М. В. Бондар (стр.58-66)
Недашківський С. М. Медикаментозно зумовлені ураження печінки: принципи діагностики, патологічні зміни й підходи до лікування/ С. М. Недашківський (стр.71-78)
Ay M. O. Сравнительное исследование анальгетической эффективности декскетопрофена трометамола и меперидина гидрохлорида при купировании почечной колики/ M. O. Ay [et al.] (стр.79-86)
Доморацкий А. Э. Сложные дыхательные пути, экстубация: сложная/неудачная?/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.87-90)
Мазуренко О. П. Аналіз геморагічних і тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка/ О. П. Мазуренко [та ін.] (стр.91-97)
Лоскутов О. А. Лідокаїн у мультимодальній анестезії: панацея сьогодення чи новий модний напрям?/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.98-104)
Лоскутов О. А. Порівняння кардіопротекторних властивостей штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при операціях аортокоронарного шунтування/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.105-109)
Кузьменко В. О. Клінічне значення впливу інфузійної терапії за рестриктивним типом на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції/ В. О. Кузьменко [та ін.] (стр.110-116)
Целуйко В. Й. Рівень NT-proBNP як предиктор розвитку фібриляції передсердь у хворих на гострий коронарний синдром/ В. Й. Целуйко, Солем Ф. Бен, О. Е. Матузок (стр.117-123)
Бишовець С. М. Застосування катетерної субарахноїдальної блокади в абдомінальній хірургії/ С. М. Бишовець (стр.124-129)
Кучерявенко В. В. Функціональний стан ліпідного обміну при травматичній хворобі у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла/ В. В. Кучерявенко, Ю. В. Волкова (стр.130-134)
Черній В. І. Удосконалення методу штучного кровообігу при кардіохірургічних втручаннях/ В. І. Черній [та ін.] (стр.135-145)
Тхоревский А. В. В помощь практикующему врачу: энтеральный путь коррекции синдрома кишечной недостаточности у больных после хирургических вмешательств/ А. В. Тхоревский, А. О. Присяжнюк, Р. М. Слободянюк (стр.146-153)
Танцюра Л. Д. Метаболічний алкалоз у недоношеної новонародженої дитини/ Л. Д. Танцюра, І. В. Кисельова (стр.154-158)
Марков Ю. І. Інформована згода в клінічній практиці/ Ю. І. Марков, А. О. Жежер (стр.159-165)
Лоскутов О. А. Розвиток анестезіології в Україні: шлях від мистецтва до науки/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.166-170)
"Інноваційні технології та методики в анестезіології та ІТ" (17-20 квітня 2019 року, м. Київ) (стр.171-270)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2020р.,N 3
Цікаві статті :
Барса М. М. Тривалість блокади периферичних нервових сплетень розчином бупівакаїну низької концентрації залежно від використаного ад’юванта/ М. М. Барса (стр.9-16)
Дзюба Д. О. Встановлення оптимальної глибини аналгоседації під час стентування коронарних артерій/ Д. О. Дзюба, С. М. Бишовець, О. А. Лоскутов (стр.17-24)
Кучин Ю. Л. Лікування періопераційного болю у літніх пацієнтів з переломом проксимального відділу стегна: рандомізоване контрольоване дослідження/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.25-29)
Філик О. В. Зміни показників гемодинаміки у дітей з гострою дихальною недостатністю при відлученні від ШВЛ/ О. В. Філик (стр.30-38)
Черній В. І. Досвід використання дексмедетомідину при оперативних втручаннях у хворих тиреотоксикозом/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.39-48)
Бобровник О. В. Вибір методу знеболення плечового сплетення у хворих з політравмою в різні періоди травматичної хвороби (досвід роботи анестезіологічного підрозділу відділення інтенсивної терапії загального профілю КМКЛШМД м. Київ, Україна)/ О. В. Бобровник, К. І. Цимбаленко (стр.51-54)
Мигаль І. І. Регіонарні методи знеболювання після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за NUSS/ І. І. Мигаль, У. А. Фесенко (стр.55-61)
Зенкіна Л. М. Перспективи застосування протоколів ERAS в ортопедії з позиції анестезіолога. Огляд літератури/ Л. М. Зенкіна, С. О. Савченко (стр.62-66)
Матеріали конгресу анестезіологів України 25-26 вересня 2020 року (стр.71-96)
Бабій В. Ю. Організація аеромедичної евакуації вертольотами травматичних та хворих пацієнтів в критичних станах/ В. Ю. Бабій, В. Ю. Ангельська (стр.71)
Дмитрієв Д. В. Ультразвукові датчики як потенційне джерело нозокомальної інфекції у відділенні інтенсевниї терапії/ Д. В. Дмитрієв, Ю. М. Бабіна, O. A. Назарчук (стр.72)
Бабінцева А. Г. Сонографія легень у практиці лікаря інтенсивної терапії новороджених/ А. Г. Бабінцева [та ін.] (стр.72-73)
Бєлих О. В. Зміни когнітивних функцій в післяопераційному періоді при проведенні лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) в умовах загальної анестезії у пацієнтів літньго віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.73-74)
Бодулєв О. Ю. Порвівння шкал оцінки безсоння у післяопераційних хворих/ О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій (стр.74)
Бондар Р. А. Фактори розвитку когнітивної дисфункції після отоларингологічних операціях в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар, О. І. Дацюк, Г. В. Бевз (стр.74-75)
Волобуєва М. В. Поєднання інфільтраційного та внутрішньовенного знеболення при лапароскопічній апендектомії у дітей/ М. В. Волобуєва [та ін.] (стр.75)
Гавриченко Д. Г. Опіоідзберігаюча анестезія в баріатричій хірургії - наш досвід/ Д. Г. Гавриченко, І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.76)
Гомон М. Л. Гемодинамічні аспекти використання унілатеральної спінальної анестезії/ М. Л. Гомон, О. І. Мітюк, Т. М. Гомон (стр.76-77)
Городкова Ю. В. Аналіз антибіотикорезистентності при позалікарняних пневмоніях ускладненого перебігу у дітей раннього віку/ Ю. В. Городкова (стр.77)
Гріжимальський Є. В. Використання дексмедетомідину в акушерській анестезіології/ Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга (стр.78)
Демитер І. М. Інцидентність ПОД та рівень когнітивних порушень при застосуванні реґіонарних технік, для післяопераційного знеболення в ургентній абдомінальній хірургії/ І. М. Демитер [та ін.] (стр.78)
Йовенко І. О. Досвід лікування інфекції COVID-19 в умовах приватної клініки/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.79)
Ковтун І. О. Гіпербаричний кисень в інтенсивній терапії хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді: за і проти/ І. О. Ковтун [та ін.] (стр.79-80)
Ковтун А. І. Вплив плазмоферезу на рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих з гнійно-септичними ускладненнями/ А. І. Ковтун [та ін.] (стр.80)
Коновчук В. М. Стан функцій нирок за умов гіпербарооксії з гнійно септичними ускладненнями/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.80-81)
Коробко Е. Ю. Вплив психоемоційного стану пацієнтів на динаміку клініко-лабораторних показників стресу при оперативному втручанні з приводу травм нижніх кінцівок/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц, В. І. Кривобок (стр.81)
Скорик В. С. Досвід використання протизапальної терапії у хворих з тяжким перебігом інфекції викликаної SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, І. Ю. Одинець (стр.82)
Скорик В. С. Аналіз застосування різних варіантів неінвазивної вентиляції у пацієнтів з дихальною недостатністю, яка викликана вірусом SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, Г. А. Степнова (стр.82-83)
Косеченко Н. Ю. Порівняння порушень гемодинаміки при анестезіологічному забезпеченні пацієнтів з використанням епідуральної аналгезії/ Н. Ю. Косеченко [та ін.] (стр.83)
Кріштафор Д. А. Сучасний підхід до вентиляції легень при тяжкій черепно-мозковій травмі/ Д. А. Кріштафор, А. А. Кріштафор (стр.84)
Максимчук Н. О. Порівняльна характеристика маркерів гострого пошкодження нирок при гнійно-септичних ускладненнях/ Н. О. Максимчук (стр.84)
Маслій В. А. Проблема післяопераційного знеболення при лапароскопічних холецистектоміях/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.85)
Мельничук А. В. Практичні аспекти застосування тотальної внутрішноьвенної анестезії (ТВВА) та інфузії по цільовій концентрації (ІЦК)/ А. В. Мельничук [та ін.] (стр.85-86)
Мкртчян Ю. Ю. Аналіз ускладнень та структури поранених з бойовою черепно-мозковою травмою/ Ю. Ю. Мкртчян [та ін.] (стр.86)
Нестеренко О. М. Обґрунтування доцільності перманетного локального мікробіологічного моніторінгу для вибору стартової антибактеріальної терапії тяжкої шпитальної хірургічної інфекції та сепсису/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.86-87)
Підгірний Я. М. Періопераційне лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами протоколів ERAS/ Я. М. Підгірний [та ін.] (стр.87-88)
Похилько В. І. Післяопераційна аналгоседація новонароджених/ В. І. Похилько [та ін.] (стр.88)
Седінкін В. І. Фармакологічний гемостаз при гострій акушерській крововтраті/ В. І. Седінкін, О. М. Клигуненко (стр.88-89)
Георгіянц М. А. Сучасний метод профілактики розвитку артеріальной гіпотензії при кесаревом розтині в умовах спінальной анестезії/ М. А. Георгіянц, Н. П. Середенко (стр.89)
Тітов І. І. Оцінка інтенсивності післяопераційного больового синдрому за analgesia nociceptive index у хворих після лапароскопічної холецистектомії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.90)
Тітов І. І. Агрегатний стан крові у хворих з ішемічними інсультами/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.91)
Тітов І. І. Порівняння артеріального тиску на плечовій та стегновій ділянках/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.92)
Тітов І. І. Зміни інтрагастрального РН у потерпілих з тяжкою черепно-мозковою травмою/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93)
Тітов І. І. Шум у багатопрофільному відділенні інтенсивної терапії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93-94)
Черній В. І. Вплив обробки екстракорпорального контуру оксигенатора адаптуючою композицією на резистентність еритроцитів при кардіохірурхічних операціях/ В. І. Черній, Л. О. Собанська (стр.94)
Черній В. І. Діагностика серцевої недостатності у хворих, які перенесли операцію аорто-коронарного шунтування зі штучним кровообігом/ В. І. Черній, Я. В. Куриленко (стр.95)
Шкурупій Д. А. COVID-19: Італійська версія/ Д. А. Шкурупій (стр.95-96)
Шкурупій Д. А. Атипові збудники внутрішньогоспітальної інфекції в педіатричному стаціонарі: прихована загроза/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, М. А. Федоров (стр.96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2020р. т.16,N 2
Цікаві статті :
Кафедре медицины неотложных состояний и медицины катастроф ХМАПО 40 лет (стр.6-10)
Забашта В. Ф. Етапи становлення екстренної невідкладної допомоги на Слобожанщині/ В. Ф. Забашта (стр.11-14)
Лоскутов О. А. Мультимодальна малоопіоїдна анестезія: компоненти й механізми формування/ О. А. Лоскутов, М. В. Бондар, Т. В. Овсієнко (стр.15-24)
Кобеляцкий Ю. Ю. Обзор международных рекомендаций по нутритивной поддержке у больных с COVID-19, находящихся в отделении интенсивной терапии/ Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.25-36)
Ніконов В. В. Інфузійна терапія при пневмонії: що нового?/ В. В. Ніконов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб (стр.37-42)
Галушко О. А. Небезпеки і труднощі під час діагностики інфаркту міокарда у пацієнтів з цукровим діабетом (огляд літератури та власний досвід)/ О. А. Галушко, М. В. Болюк (стр.43-47)
Пилипенко М. М. Провідні патофізіологічні порушення в організмі у разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)/ М. М. Пилипенко, М. В. Бондар (стр.48-54)
Pina E. Застосування беміпарину для тривалого лікування венозного тромбозу у хворих онкологічного профілю: дослідження ELEBAMA/ E. Pina [et al.] (стр.55-60)
Бишовець С. М. Однобічна субарахноїдальна блокада для інтраопераційного знеболювання пластики пахового каналу/ С. М. Бишовець, Д. О. Дзюба (стр.61-65)
Колесников В. Г. Результати оцінки когнітивних порушень у ранній післяопераційний період у кардіохірургічних пацієнтів з артеріальною гіпертензією, оперованих в умовах штучного кровообігу/ В. Г. Колесников (стр.65-68)
Фуркало О. С. Кардіопротективний ефект нітрогліцерину при невідкладній черезшкірній ендоваскулярній реваскуляризації міокарда в пацієнтів похилого віку з гострим коронарним синдромом/ О. С. Фуркало [та ін.] (стр.69-77)
Філик О. В. Алгоритм відлучення від штучної вентиляції в дітей із різними формами гострої дихальної недостатності/ О. В. Філик (стр.78-82)
Доморацкий А. Э. Особенности интенсивной терапии крайне тяжелого течения острой аутоиммунной демиелинизирующей полинейрорадикулопатии (синдром Гийена-Барре)/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.83-86)
Марков Ю. І. Проблеми медичної етики з позиції анестезіолога/ Ю. І. Марков (стр.87-90)
Голяновский О. В. Синдром задней обратимой энцефалопатии (posterior reversible encephalopathy syndrom - PRES) в акушерстве/ О. В. Голяновский [и др.] (стр.91-98)
Бондар М. В. Життєво небезпечні ускладнення хронічного алкоголізму: в центрі уваги синдром позиційного стиснення (демонстрація клінічного спостереження)/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.99-106)
Крижановський В. Є. Клінічний випадок гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST, що ускладнився повною АВ-блокадою, гострою серцевою недостатністю та раптовою зупинкою кровообігу/ В. Є. Крижановський [та ін.] (стр.107-112)
Кучинська І. А. Сучасні підходи до діагностики і лікування гострої печінкової недостатності в дорослих (за даними EASL Clinical Practical Guidelines of the management of acute (fulminant) liver failure 2018-2019 in adult)/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.113-122)
Строкань А. М. Судинний доступ у складних онкогематологічних пацієнтів (клінічний випадок)/ А. М. Строкань, В. Ю. Субботін (стр.123-126)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2020р. т.16,N 3
Цікаві статті :
Галушко О. А. Делірій у хворих на гострий інсульт: особливості діагностики й лікування/ О. А. Галушко, М. А. Тріщинська, Т. С. Заграничний (стр.19-24)
Сорокіна О. Ю. Шляхи підвищення ефективності інфузійної терапії у хворих із гострим панкреатитом/ О. Ю. Сорокіна, Л. С. Бєлих (стр.25-31)
Бондар М. В. Раціональна антибіотикотерапія провідних мікробних патогенів відділень інтенсивної терапії/ М. В. Бондар, М. М. Пилипенко, І. А. Кучинська (стр.32-38)
Lecumberti R. Фиксированная доза низкомолекулярного гепарина бемипарина при длительном лечении венозной тромбоэмболии у пациентов с транзиторными факторами риска в стандартной клинической практике: исследование FLEBUS/ R. Lecumberti [et al.] (стр.39-43)
Лоскутов О. А. Прогностична роль гемодинамічних параметрів, які використовуються для оцінки реакції системного кровообігу на втрату ОЦК у породіль/ О. А. Лоскутов, Д. С. Мітюрєв, А. А. Жежер (стр.44-48)
Філик О. В. Ультразвукове дослідження діафрагми, рівень транстиретину та фосфору сироватки крові як метод прогнозування результатів лікування дітей, які потребують штучної вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження/ О. В. Філик (стр.49-53)
Лоскутов О. А. Інфаркт міокарда в молодих осіб/ О. А. Лоскутов, Ю. І. Марков, В. О. Поліщук (стр.54-58)
Галушко О. А. Цукровий діабет у практиці лікаря-анестезіолога: фокус на діабетичну нейропатію/ О. А. Галушко (стр.59-68)
Недашківський С. М. Антидотна терапія в сучасній токсикологічній практиці/ С. М. Недашківський [та ін.] (стр.69-77)
Адамчук М. Н. Опіати чи ад’юванти? Корекція болю в дітей, хворих на рак/ М. Н. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.78)
Акентьєв С. О. Зміни показників рівня ферментів під час детоксикації, у тому числі при плазмосорбції, на етапі інтенсивної терапії/ С. О. Акентьєв, М. С. Березова (стр.78)
Акентьєв С. О. Плазмосорбція при гепатонефричній недостатності/ С. О. Акентьєв, А. І. Ковтун, А. В. Андрущак (стр.79)
Чернявська Ю. І. Клінічне запобігання артеріальній гіпертензії в недоношених немовлят із раннім розвитком сепсису/ Ю. І. Чернявська [та ін.] (стр.80)
Коновчук В. М. Фармакодинамічні аспекти впливу багатоатомних спиртів у практиці інтенсивної терапії/ В. М. Коновчук, С. В. Кушнір, А. В. Андрущак (стр.80)
Бабіна Ю. М. Можливості профілактики катетерасоційованих інфекційних ускладнень у відділеннях інтенсивної терапії/ Ю. М. Бабіна, Д. В. Дмитрієв, О. А. Назарчук (стр.81)
Барса М. М. Білатеральний erector spinae plane blok на двох рівнях хребта як компонент загальної анестезії при хірургічній корекції сколіотичної деформації/ М. М. Барса (стр.81)
Березніцький Д. В. Внутрішньочеревний тиск як критерій можливого виникнення тяжких ускладнень у хворих після операцій на органах черевної порожнини/ Д. В. Березніцький, В. А. Лісовецький (стр.82)
Бишовець С. М. Корекція ускладнень при високій субарахноїдальній блокаді/ С. М. Бишовець, В. Б. Щупачинський, В. А. Васильєв (стр.83)
Бігняк П. І. Передопераційна регідратаційна терапія та функціональні показники в пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді/ П. І. Бігняк, К. Ю. Креньов, М. Л. Гомон (стр.83)
Білецький В. О. Почасовий розподіл госпітальної летальності в постраждалих із політравмою/ В. О. Білецький, С. В. Курсов (стр.84)
Борщов С. П. Протоколи, стандарти, настанови та критичне мислення в інтенсивній терапії/ С. П. Борщов [та ін.] (стр.84)
Бугай О. О. Прогностичні критерії при бойовій проникаючій черепно-мозговій травмі. Ступінь ураження головного мозку за даними комп’ютерної томографії/ О. О. Бугай, Ю. К. Мкртчян (стр.85)
Воротняк М. О. Коли краще починати післяопераційне знеболювання/ М. О. Воротняк, В. А. Лісецький (стр.85)
Гаврилов О. О. Спірні питання інтенсивної терапії синдрому відміни алкоголю з делірієм/ О. О. Гаврилов, М. Л. Гомон, С. Н. Козирев (стр.86)
Галушко О. А. Оптимізація анестезіологічного забезпечення лапароскопічних холецистектомій/ О. А. Галушко [та ін.] (стр.86)
Гаргат Є. О. Можливості модуляції окремих компонентів хірургічної стрес-відповіді в клініці/ Є. О. Гаргат, А. М. Третяк, Є. П. Бережний (стр.87)
Гаргат Є. О. Можливості мультимодальної низькоопіоїдної анальгезії у великій абдомінальній хірургії/ Є. О. Гаргат, А. М. Третяк, Є. П. Бережний (стр.87)
Гаргат Є. О. До питання підвищення ефективності знеболювання в хірургії/ Є. О. Гаргат, А. М. Третяк, Є. П. Бережний (стр.88)
Георгіянц М. А. Амантадин у дітей з комою нетравматичного походження: ретроспективне одноцентрове дослідження/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.88)
Георгіянц М.А. Клінічний випадок із практики: дитина з анти-NMDA-рецепторним енцефалітом/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.89)
Георгіянц М. А. Клінічний випадок успішного лікування хворого на ВІЛ-інфекцію у ВІТ/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.89)
Голдовський Б. М. Невідкладна консервативна терапія геморагічного інсульту/ Б. М. Голдовський [та ін.] (стр.90)
Гончарук О. С. Оцінка рівня болю в пацієнтів дитячого віку/ О. С. Гончарук [та ін.] (стр.90)
Горбатюк О. М. Інтенсивна терапія хворих із гастрошизисом та омфалоцеле залежно від ступеня синдрому інтраабдомінальної гіпертензії/ О. М. Горбатюк [та ін.] (стр.91)
Грижимальский Е. В. Влияние пациент-контролируемой эпидуральной аналгезии на исход родов/ Е. В. Грижимальский (стр.91)
Гріжимальський Є. В. Периферичні регіонарні блоки в акушерстві/ Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга (стр.92)
Гриценко С. Н. Тромбоэмболии легочной артерии, варианты лечения/ С. Н. Гриценко, И. В. Мизиненко (стр.92)
Дарій В. І. Діагностика та інтенсивна терапія ішемічного інсульту/ В. І. Дарій, Л. В. Смирнова, К. В. Серіков (стр.93)
Заверюха Є. Ю. Аналіз етіологічних чинників гострих отруєнь/ Є. Ю. Заверюха, Т. М. Левченко (стр.94)
Зварічук О. А. Динаміка рівня глюкози крові у хворих із гострим панкреатитом при застосуванні ентерального харчування/ О. А. Зварічук, А. В. Говенко (стр.94)
Зварічук О. А. Вплив раннього ентерального харчування на рівень альбуміну сироватки крові у хворих із гострим панкреатитом/ О. А. Зварічук, А. В. Говенко (стр.95)
Йовенко И. А. Профессиональное выгорание у медперсонала ОАИТ - post-intensive care syndrome (Pics)/ И. А. Йовенко, И. В. Балака, В. В. Петров (стр.95)
Йовенко И. А. Клинический опыт opioid free anaesthesia при радикальной мастэктомии/ И. А. Йовенко, Д. Г. Гавреченко, В. В. Петров (стр.96)
Кисельова І. В. Помилки при застосуванні медикаментів в анестезіологічній практиці. Запрошення до участі в опитуванні серед лікарів-анестезіологів/ І. В. Кисельова, В. В. Орел (стр.97)
Кішко Р. М. Вплив застосування гравітаційного плазмаферезу в комплексній інтенсивній терапії хворих на набрякову форму гострого панкреатиту/ Р. М. Кішко, О. В. Тхоревський, І. І. Ремень (стр.97)
Коваленко О. М. Інфузійна терапія у пацієнтів з опіковим сепсисом/ О. М. Коваленко [та ін.] (стр.98)
Коваль М. Г. Дефицит эссенциальных элементов как предиктор лечения ожоговой болезни/ М. Г. Коваль, Е. Ю. Сорокина, Е. Д. Пыхтеева (стр.99)
Ковальчук А. О. Особливості показників доставки кисню у пацієнтів при передній резекції прямої кишки/ А. О. Ковальчук, М. М. Журко (стр.99)
Ковальчук А. О. Особливості тканинного дихання в пацієнтів у періопераційному періоді при абдомінальних втручаннях/ А. О. Ковальчук (стр.100)
Ковтун А. І. Використання плазмаферезу в інтенсивній терапії/ А. І. Ковтун [та ін.] (стр.100)
Ковтун А. І. Застосування гіпербарооксії при ендо- й екзотоксикозах у післяопераційному періоді/ А. І. Ковтун [та ін.] (стр.101)
Колтунова Г. Б. Гостра серцева недостатність у хворих на інфекційний ендокардит/ Г. Б. Колтунова, О. А. Крикунов (стр.101)
Коновчук В. М. Вплив реосорбілакту на систему кровообігу у хворих на сепсис/ В. М. Коновчук, А. В. Андрущак, С. В. Кушнір (стр.102)
Коновчук В. М. Нове у підходах до сучасних методів еферентної терапії/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.102)
Конюх С. А. Аналгоседація в офтальмології/ С. А. Конюх [та ін.] (стр.103)
Косеченко Н. Ю. Особливості анестезіологічного забезпечення ендоскопічних хірургічних втручань у дітей/ Н. Ю. Косеченко, О. С. Гончарук, М. Л. Гомон (стр.103)
Кравченко В. І. Позитивний досвід застосування ЕКМО як методу лікування дихальної недостатності, викликаної синдромом TRALI/ В. І. Кравченко [та ін.] (стр.104)
Крамарева О. Г. Анестезіологічне забезпечення малоінвазивних втручань на коронарних судинах в умовах гострого коронарного синдрому/ О. Г. Крамарева, Д. В. Жупанюк, А. В. Регуш (стр.105)
Кришевський Ю. П. Мікробіологічна структура даних бактеріологічних досліджень посівів трахеобронхіального дерева у пацієнтів з пораненнями черевної порожнини/ Ю. П. Кришевський, В. Р. Горошко (стр.106)
Кріштафор А. А. Якість життя у віддаленому періоді при різних варіантах профілактики й лікування когнітивних дисфункцій, обумовлених цивільною або бойовою травмою/ А. А. Кріштафор (стр.107)
Кувіца Ю. С. Вплив гемотрансфузії на функціональні показники/ Ю. С. Кувіца, В. М. Ганюк (стр.107)
Кувіца Ю. С. Чи впливає термін зберігання еритроцитарної маси на лабораторні показники/ Ю. С. Кувіца, Р. М. Кішко (стр.108)
Кучин Ю. Л. Регіонарна анестезія в пацієнтів із вогнепальними пораненнями кінцівок і посттравматичними стресовими розладами під час реконструктивних оперативних втручань/ Ю. Л. Кучин, В. Р. Горошко (стр.108)
Кучинська І. А. Періопераційний температурний менеджмент у пацієнтів під час загальної анестезії/ І. А. Кучинська, О. І. Чебишева (стр.109)
Лозовська О. В. Порівняльна характеристика інгаляційної і внутрішньовенної анестезії при операціях з приводу видалення пухлин товстого кишечника/ О. В. Лозовська, О. В. Тхоревський (стр.110)
Лопуга Н. М. Дихальна недостатність при абдомінальних пораненнях/ Н. М. Лопуга, М. М. Журко (стр.110)
Лоскутов О. А. Спосіб профілактики й лікування пошкоджень головного мозку у хворих на гострий ішемічний інсульт/ О. А. Лоскутов, О. А. Галушко (стр.111)
Лянскорунський В. М. Вплив хірургічної стабілізації переломів ребер на результати лікування пацієнтів з множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок і політравмою/ В. М. Лянскорунський [та ін.] (стр.112)
Мазуренко О. П. Оцінка системи згортання крові й персоналізації її лікування у пацієнтів з механічною підтримкою лівого шлуночка серця в ранньому післяопераційному періоді/ О. П. Мазуренко [та ін.] (стр.112)
Майсурадзе А. А. Когнитивная дисфункция в послеоперационном периоде после холецистэктомии у пациентов с ожирением/ А. А. Майсурадзе, И. В. Чубук, Ю. В. Волкова (стр.113)
Мальцева Л. А. Дисфагия: фундаментальные принципы интенсивной терапии/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.114)
Мальцева Л. А. Повреждение эндотелиального гликокалиса при сепсисе и септическом шоке, вызванное воспалением/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.114)
Мальцева Л. А. Влияние жидкостной ресусцитации на септическое повреждение эндотелиального гликокаликса/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.115)
Мальцева Л. А. Потенциальные терапевтические стратегии для подавления разрушения эндотелиального гликокаликса при сепсисе/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.115)
Мальцева Л. А. Способ неинвазивной диагностики состояния церебральных перфузии и метаболизма/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.116)
Марков Ю. І. Етичні аспекти спілкування з родичами пацієнта/ Ю. І. Марков (стр.117)
Марков Ю. І. Смерть мозку: еволюція поняття та актуальність проблеми/ Ю. І. Марков (стр.117)
Масуді А. В. Катетеризація периневрального простору сідничного нерва в полі зору хірурга у пацієнтів після ампутації нижньої третини стегна/ А. В. Масуді [та ін.] (стр.118)
Матвєєнко М. С. Вплив якості інтенсивної терапії на показники перекисного окислення ліпідів у хворих на травматичну хворобу при політравмі/ М. С. Матвєєнко [та ін.] (стр.118)
Матолінець Н. В. Нуклеїнові кислоти та нітроген оксиду як біомаркери прогнозу в пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою/ Н. В. Матолінець, А. М. Нетлюх, Р. Б. Гайдук (стр.119)
Мельник Є. А. Роль анестезіолога в сучасній мініінвазивній хірургії серця/ Є. А. Мельник (стр.120)
Мельник Т. М. Актуальні питання методів знеболювання в ранньому післяопераційному періоді у хворих з абдомінальною патологією/ Т. М. Мельник, Т. М. Левченко (стр.120)
Мельничук А. В. Оптимізація антибіотикотерапії в критичних станах за допомогою фармакокінетично-фармакодинамічного підходу/ А. В. Мельничук [та ін.] (стр.121)
Мельничук А. В. Порівняльна оцінка програмного забезпечення для тотальної внутрішньовенної анестезії (ТВВА) та інфузії за цільовою концентрацією (ІЦК)/ А. В. Мельничук [та ін.] (стр.121)
Мосенцев Н. Ф. Антибактериальная терапия перитонитов, связанных с перитонеальным диализом/ Н. Ф. Мосенцев [и др.] (стр.122)
Муризіна О. Ю. Властивості системи згортання крові у гемодіалізних пацієнтів із ХХН V стадії за показниками базових коагуляційних тестів/ О. Ю. Муризіна, Д. М. Марченко (стр.123)
Науменко В. О. Вибір дози кетаміну при сумісному застосуванні його з пропофолом під час процедурної седації/ В. О. Науменко, Ю. В. Волкова (стр.124)
Науменко В. О. Вплив субнаркотичних доз кетаміну на ефективність процедурної седації дексмедетомідином в амбулаторній практиці/ В. О. Науменко, Ю. В. Волкова (стр.124)
Науменко В. О. Оцінка індексу резерву кисню під час процедурної седації при виконанні колоноскопічних досліджень в амбулаторних умовах/ В. О. Науменко, Ю. В. Волкова (стр.125)
Нестеренко О. М. Роль локального мікробіологічного моніторингу в оптимізації стартової протимікробної терапії тяжкої госпітальної хірургічної інфекції/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.125)
Нечмоня Є. О. Сучасні підходи до лікування та профілактики стресових виразок у поранених/ Є. О. Нечмоня, Р. М. Кішко (стр.126)
Ніконов В. В. Результати застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих з ішемічним мозковим інсультом/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.127)
Ніконов В. В. Результати застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.127)
Ніконов В. В. Результати застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.128)
Ніконов В. В. Результати застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих із геморагічним інсультом/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.128)
Пидоченко Д. І. Особливості анестезіологічного забезпечення колоноскопій у хворих із колоректальним раком/ Д. І. Пидоченко, В. М. Мошківський (стр.129)
Пилипенко М. М. Чи можна вирішити проблему дефіциту медсестер ВІТ у період масового надходження хворих з COVID-19?/ М. М. Пилипенко (стр.129)
Пилипенко М.М. Показання до інтубації при тяжких пневмоніях: що нового в 2020 році/ М. М. Пилипенко, О. Ю. Хоменко (стр.130)
Пятковська Н. В. Загальні анестетики як компоненти метаболічного захисту мозку під час проведення керованої гіпотензії в пластичній хірургії/ Н. В. Пятковська [та ін.] (стр.131)
Рева Д. О. Аналіз післяопераційних нехірургічних ускладнень і летальності в невідкладній абдомінальній хірургії в пацієнтів похилого віку/ Д. О. Рева, С. І. Воротинцев (стр.131)
Саник Л. О. Випадок резистентної центральної гіпертермії та її терапії баклофеном/ Л. О. Саник, О. Ю. Бодулєв (стр.132)
Скольська Л. В. Ультразвукова візуалізація вільного повітря в черевній порожнині при перфорації порожнистих органів. FAS-GIP Protocol/ Л. В. Скольська, О. Е. Доморацький (стр.132)
Слободянюк А. Т. Переваги застосування розчину лідокаїну для спінальної анестезії при артроскопії колінного суглоба/ А. Т. Слободянюк, Т. М. Левченко (стр.133)
Старишко А. І. Ефективність інтраопераційної капнометрії та контролю рО2 дихальної суміші для запобігання післяопераційним порушенням газового складу крові в поранених та хворих із пошкодженням черевної стінки/ А. І. Старишко, М. М. Журко (стр.134)
Старишко А. І. Блокади передньої черевної стінки як компонент мультимодальної анальгезії в гінекологічних хворих після проведення відкритих хірургічних втручань/ А. І. Старишко, О. О. Бугай (стр.135)
Старіков А. В. Неінвазивна вентиляція легень в інтенсивній терапії дихальної недостатності пацієнтів із торакальною травмою/ А. В. Старіков, Н. С. Правдіна, М. С. Євтушенко (стр.136)
Стрепетова Е. В. Возможности применения дексмедетомидина у пациентов различных возрастных груп/ Е. В. Стрепетова [и др.] (стр.136)
Тхоревський О. В. Особливості анестезіологічного забезпечення пацієнтів із патологією щелепно-лицевої ділянки при проведенні реконструктивних хірургічних втручань/ О. В. Тхоревський, О. В. Пачехон (стр.137)
Тютюнник А. Г. Частота возникновения головной боли после люмбальной пункции с использованием длительного и короткого постельного режима при односторонней спинальной анестезии малой дозой гипербарического бупивакаина (5 мг)/ А. Г. Тютюнник, Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.138)
Федоров Ю. П. Гіпербарична оксигенація як метод у комплексному лікуванні діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок/ Ю. П. Федоров [та ін.] (стр.138)
Харенко Ю. А. Сравнение состояния внутрисердечной и центральной гемодинамики у пациентов с недостаточностью митрального клапана при ее хирургической коррекции в зависимости от способа кардиопротекции/ Ю. А. Харенко [и др.] (стр.139)
Хухлей В. О. Особливості клінічного перебігу негоспітальної пневмонії у військовослужбовців, ускладненої інфекційно-токсичним шоком/ В. О. Хухлей, М. І. Бадюк, Г. П. Хитрий (стр.139)
Царев А. В. Триггеры гемотрансфузии у пациентов в критических состояниях/ А. В. Царев [и др.] (стр.140)
Черкун М. В. Інтраопераційна міокардіальна ішемія в екстракардіальній хірургії: аналіз висвітлення проблеми/ М. В. Черкун, Д. А. Шкурупій (стр.140)
Черній В. І. Інтенсивна терапія серцевої недостатності у хворих, які перенесли операцію аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом/ В. І. Черній, Я. В. Куриленко (стр.141)
Черній В. І. Використання інгаляційного анестетика ізофлуран при лапароскопічних антирефлюксних операціях з урахуванням протоколу ERAS та фармакоекономічної доцільності для ЛПУ/ В. І. Черній, О. В. Науменко, І. В. Штомпель (стр.141)
Черній В. І. Використання дексмедетомідину в анестезіологічному забезпеченні оперативних втручань у хворих із тиреотоксикозом/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.142)
Черній В. І. Сучасні можливості використання непрямої калориметрії в періопераційному енергомоніторингу/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.142)
Чумак Н. В. Анестезіологічна допомога пораненим під час збройного конфлікту на Сході України/ Н. В. Чумак, Г. П. Хитрий (стр.143)
Шкурупій Д. А. Інтенсивна терапія гастроінтестинальної недостатності в новонароджених: шляхи підвищення ефективності/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод (стр.144)
Юдін О. С. Синдром «запертої людини» (locked-in syndrome). Клінічний випадок/ О. С. Юдін, Я. О. Кабиш, К. Ю. Креньов (стр.144)
Ярославская С. Н. Особенности лечения боли у детей с паллиативным статусом. Прорывная боль/ С. Н. Ярославская [и др.] (стр.145)
Ярославська С. М. Особливості анестезіологічного забезпечення дітей із портальною гіпертензією/ С. М. Ярославська, М. В. Головатюк, О. Б. Філіпенко (стр.145)
Ячник І. М. Застосування каламіну при пелюшковому дерматиті в дітей відділення інтенсивної терапії з хірургічною патологією/ І. М. Ячник [та ін.] (стр.147)
Ячник І. М. Досвід використання Similac Alimentum у ранньому післяопераційному періоді в дітей/ І. М. Ячник [та ін.] (стр.147)
Ячник І. М. Застосування в дітей із торакальною патологією ендоскопічних зшиваючих апаратів Endo FLEX та анестезіологічний супровід/ І. М. Ячник, О. В. Метленко (стр.148)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Лікарська справа. Врачебное дело -2019р.,N 4
Цікаві статті :
Винниченко І. О. Перспективи застосування найсучасніших методів діагностики раку легень/ І. О. Винниченко [та ін.] (стр.3-7)
Хрущ В. І. Стан систем гомеостазу у хворих на інфекційну екзему/ В. І. Хрущ [та ін.] (стр.8-15)
Лінський І. В. Вживання алкогольних напоїв і розлади адаптації у комбатантів (результати пілотного дослідження)/ І. В. Лінський [та ін.] (стр.16-21)
Недоборенко В. М. Вплив ожиріння на перебіг залізодефіцитної анемії у жінок та оцінка якості їх життя/ В. М. Недоборенко, І. П. Кайдашев (стр.22-28)
Герич П. Р. Патогенетичні ефекти комбінованої терапії в лікуванні коморбідної патології/ П. Р. Герич [та ін.] (стр.29-35)
Бишовець С. М. Асинхронна інтратекальна анестезія при хірургічному лікуванні пахової грижі/ С. М. Бишовець, Д. О. Дзюба (стр.36-40)
Кононенко А. В. Експериментальне обгрунтування застосування карбокситерапії при лікуванні больового синдрому/ А. В. Кононенко [та ін.] (стр.41-45)
Маланчук Л. М. Результати лапароскопічного та лапаротомного лікування хворих із зовнішнім генітальним ендометріозом при використанні імуномодулятора/ Л. М. Маланчук [та ін.] (стр.46-54)
Sakhanda I. V. Comparative pharmacoeconomic reserch and evalution of enalapril generics in treatment of patients with arterial hypertension/ I. V. Sakhanda [et al.] (стр.55-60)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)