Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бодулєв, О. Ю.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-25

Бодулєв, О. Ю.
Частота і фактори розвитку післяопераційної інсомнії / О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - С. 93-97. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
АНЕСТЕЗИЯ -- ANESTHESIA (методы)
БЕССОННИЦА -- SLEEP INITIATION AND MAINTENANCE DISORDERS (диагностика, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Щорічне зростання кількості хірургічних втручань та широта фізіологічних впливів порушення сну в післяопераційному періоді роблять проблему інсомнії актуальною для сучасної анестезіології. Мета дослідження: аналіз поширеності післяопераційної інсомнії та факторів ризику її розвитку, пов’язаних із методом анестезіологічного забезпечення. Матеріали та методи. Двісті пацієнтів, які перенесли ортопедичне чи хірургічне втручання, були розподілені на групи залежно від виду анестезії. Проводилась оцінка якості сну, рівня болю, тривоги, депресії, потреби в анальгетиках. Результати. Загальна частота розвитку післяопераційних порушень сну становила 72,08 %, серед яких легка інсомнія дорівнювала 42,64 %, інсомнія середньої тяжкості — 18,78 % і тяжка інсомнія — 10,66 %. Розподіл по групах становив: у групі загальної анестезії (ЗА) легкої інсомнії — 44,44 %, інсомнії середньої тяжкості — 19,75 % і тяжкої інсомнії — 12,35 %; у групі спинномозкової анестезії (СМА) легкої інсомнії — 40,34 %, інсомнії середньої тяжкості — 17,65 % і тяжкої інсомнії — 11,76 %. Різниця між групами не досягла рівня статистичної вірогідності. В обох групах виявлено зв’язок інсомнії з вираженістю післяопераційного болю. У групі ЗА — r = 0,437; у групі СМА — r = 0,513. Також в обох групах спостерігалась позитивна кореляція рівня тривожності (rЗА = 0,341; rСМА = 0,312) та депресії (rЗА = 0,342; rСМА = 0,301). У групі CМА виявлялась негативна кореляція розвитку інсомнії з післяопераційним використанням наркотичних анальгетиків (r = –0,218), у групі ЗА сила зв’язку не досягла статистично значимого показника (r = –0,165). Висновки. Інсомнія є частим післяопераційним ускладненням. Основними факторами, що провокують її розвиток, є високий рівень болю, тривожності та депресії у післяопераційному періоді, використання опіоїдних анальгетиків у схемі післяопераційного знеболювання. Регіональні соціокультурні особливості не мають суттєвого впливу на фактори ризику та є тотожними для інших досліджених популяцій
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Трихобезоари у дітей на прикладі клінічних випадків [Текст] / В. І. Похилько [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 2. - С. 60-63. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕЗОАРЫ -- BEZOARS (диагностика)
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Формування трихобезоарів є рідкісним клінічним станом, який є проявом насамперед психічних захворювань. Дані літератури свідчать, що у дітей найчастіше зустрічаються саме трихобезоари. Наявність безоару може призводити до серйозних ускладнень, таких як ерозія слизової шлунка, виразки і навіть перфорація шлунка або тонкої кишки. Варіанти лікування трихобезоарів шлунка варіюються від ендоскопічного видалення, розчинення та механічного роздроблення гідроструменем невеликих безоарів до хірургічного видалення гігантських безоарів. Наведені клінічні випадки доводять небезпеку, спричинену трихобезоаром. Описані випадки формування трихобезоару з клінікою кишкової непрохідності у дівчинки підліткового віку, та трихобезоару сліпого кінця стравоходу і клінікою дихальної недостатності у дитини раннього віку з вродженою вадою розвитку стравоходу. Отже, дана патологія може зустрічатись у будь-якому віці, мати нетипову клінічну картину і, у випадку несвоєчасного звернення, призвести до трагічних наслідків. Крім того, необхідно застосовувати мультидисциплінарний підхід з обов’язковим наданням психологічної (або навіть психіатричної) допомоги дітям, проводити навчання батьків по догляду за дітьми, схильними до трихотіломанії та трихофагії.
Дод.точки доступу:
Похилько, В. І.
Гриценко, Є. М.
Адамчук, Н. М.
Чернявська, Ю. І.
Бодулєв, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бодулєв, О. Ю.
Розповсюдженість та фактори ризику післяопераційної інсомнії [Текст] / О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2019. - N 3. - С. 58-59. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: У сучасних умовах до анестезіологічного забезпечення висунуті вимоги не лише щодо підтримки вітальних функцій, але й забезпечення комфорту періопераційного періоду. Однією з невід’ємних частин цього комфорту є сон, який бере безпосередню участь у процесах фізіологічного відновлення після операційної травми. Не дивлячись на загальносвітові тренди українська анестезіологічна спільнота приділяє недостатньо уваги післяопераційній інсомнії. МЕТА РОБОТИ Аналіз поширеності післяопераційної інсомнії та її зв’язок із методом анестезіологічного забезпечення. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ У проспективному когортному дослідженні взяло участь 200 пацієнтів, яким проведені ортопедичні та хірургічні втручання. Групи були розділені за методом анестезіологічного забезпечення. У групу загальної анестезії (ЗА) увійшов 81 пацієнт, у групу спинномозкової (СМА) - 119. Групи були репрезентативні за віковим та гендерним складом. Оцінка за ASA склала 2,59 (2,40; 2,79) для групи ЗА, та 3,08 (2,90; 3,26) для СМА. Час операції склав 104,01 хв. (116,77; 91,26) та 78,28 хв. (84,47; 72,08) відповідно. Очікуваний рівень болю [2] склав 4,95 (5,44; 4,46) для ЗА та 6,03 (6,40; 5,63) для СМА. РЕЗУЛЬТАТИ Частота розвитку післяопераційної інсомнії у групі ЗА склала 76,54%, серед яких випадків легкого ступеню - 44,4%, середньотяжких - 19,75% та тяжких - 12,35%. У групі СМА - 69,75%, серед яких випадків легкого ступеню - 40,3%, середньотяжких - 17,65% та тяжких - 11,76% Різниця між групами була статистично недостовірною. В обох групах виявлено помірну кореляцію між частотою інсомнії та вираженістю післяопераційного болю (r=0,53), що відповідає літературним даним [3, 4]. Також спостерігалась кореляція помірної сили з рівнем тривожності за госпітальною шкалою тривоги та депресії (r=0,64). ВИСНОВКИ Інсомнія є широко розповсюдженим ускладненням післяопераційного періоду. Фактори її розвитку досліджені недостатньо та потребують подальшого вивчення. Особливої уваги потребує уточнення ролі виду анестезіологічного забезпечення в формуванні інсомнії
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бодулєв, О. Ю.
Респіраторна підтримка у формуванні безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19 [Текст] / О. Ю. Бодулєв // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 3. - С. 76. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Спостерігається висока частота розвитку безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19. Ризик розвитку безсоння в 6,6 разів вищий у групі проведення NIVв порівнянні з гупою з кисневою підтримкою через лицеву маску або назальні канюлі
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ПУ59/2018/1
Журнал

Практикуючий лікар . - Виходить кожного кварталу
2018р. N 1

Зміст:
Власенко, М. В. Порівняльне дослідження оригінальних біопрепаратів і біосимілярів / М. В. Власенко. - С.5-12
Бодулєв, О. Ю. Метаболічне прекондиціонування міокарда перед фармакологічною кардіоверсією в пацієнтів із пароксизмальною фібриляцією передсердь / О. Ю. Бодулєв. - С.13-15
Пашкова, Ю. П. Спадкові чинники в регуляції артеріального тиску як чинник розвитку хронічної серцевої недостатності на тлі гіпертонічної хвороби: нові реалії та перспективи / Ю. П. Пашкова [та ін.]. - С.16-20
Інші автори: Жебель В. М., Палагнюк Г. О., Антонюк Я. О., Сивак В. Г.
Іванов, В. П. Особливості перебігу легеневих васкулітів (клінічні випадки) / В. П. Іванов [та ін.]. - С.21-24
Інші автори: Афанасюк О. І., Шушковська Ю. Ю., Осядла Е. С.
Шадрін, О. Г. Питання застосування комбінації бетаїну та аргініну в клінічній практиці / О. Г. Шадрін. - С.25-29
Раков, О. В. Псевдогипопаратиреоз ІА типа: клинический случай и анализ литературы / О. В. Раков, В. А. Музь. - С.30-38
Півень, Н. Рекомендації щодо здорового харчування дорослих : "ЗАТВЕРДЖЕНО" В.о. Міністра У. Супрун 08 грудня 2017 р. / Н. Півень. - С.39-46
Щодо впровадження Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги ІСРС-2 : МОЗ України, 4 січня 2018 р. - С.47-48
Про деякі питання застосування Україномовного варіанта Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги (ІСРС-2-Е) : наказ № 13 від 04.01.2018 / Міністерство охорони здоров’я України. - С.49
Україномовний варіант Міжнародної класифікації первинної медичної допомоги ІСРС-2-Е : додаток до Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 13 від 04.01.2018 р. - С.49-56
Таблиця співставлення кодів ІСРС-2-Е і Міжнародної статистичної класифікації хвороб і споріднених прооблем охорони здоров’я десятого перегляду (МКХ-10) : додаток до Наказу Міністерства охорони здоров’я України № 13 від 04.01.2018 р. - С.57-66
МОЗ анонсувало початок переходу на коди ІСРС-2 та скасувало застарілі форми первинної облікової документації. - С.67
Дземан, М. І. Образцов Василь Парменович і Драгомиров Михайло Іванович: міфи та реальність (частина 2) / М. І. Дземан. - С.68-86
Медичні події. - С.88-97
Є примірники у відділах:
Прим. 1 (вільний)

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Бодулєв, О. Ю.
Порівняння шкал оцінки безсоння у післяопераційних хворих [Текст] / О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 3. - С. 74. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Усі досліджувані тести показали достатню надійність, чутливість і специфічність і можуть бути використані для оцінки сну в післяопераційному періоді. Однак, враховуючи найвищі показники надійності, чутливості та специфічності у Афінської шкали інсомнії, саме її застосування є методом вибору для оцінки післяопераційної інсомнії
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бодулєв, О. Ю.
Періопераційна аналгезія при апендектомії: декскетопрофен vs рофекоксиб [Текст] / О. Ю. Бодулєв // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 3. - С. 144-146. - Библиогр.: с. 146

MeSH-головна:
АППЕНДЭКТОМИЯ -- APPENDECTOMY
АНЕСТЕЗИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, INTRATRACHEAL (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- POSTOPERATIVE CARE
БОЛИ ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ -- PAIN, POSTOPERATIVE (лекарственная терапия)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЦИКЛООКСИГЕНАЗЫ 2 ИНГИБИТОРЫ -- CYCLOOXYGENASE 2 INHIBITORS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Кл.слова (ненормовані):
декскетопрофен -- рофекоксиб
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Післяопераційна аналгоседація новонароджених [Текст] / В. І. Похилько [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 3. - С. 88. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Питання больового синдрому у новонароджених набуває все більшої актуальності, особливо це стосується дітей, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Нелікований біль призводить до зниження відгуку на терапію основного захворювання, погіршення результатів виходжування, формування хронічного больового та астенічного синдромів у віддалені терміни часу
Дод.точки доступу:
Похилько, В. І.
Адамчук, Н. М.
Чернявська, Ю. І.
Бодулєв, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бодулєв, О. Ю.
Методи суб’єктивної оцінки якості сну у хворих в периопераційному періоді [Текст] / О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 61-62. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Для комплексної суб’ єктивної оцінки сну в пери- операційному періоді доцільно застосовувати комбінації шкал DES-OSA з AIS, ISI або RCSQ. Потрібна оцінка валідності шкал AIS, ISI та RCSQ для даної популяції хворих
Дод.точки доступу:
Шкурупій, Д.А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Методи моніторингу та лікування больового синдрому у новонароджених в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії [Текст] / В. І. Похилько [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 3. - С. 20-25. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (лекарственная терапия)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (лекарственная терапия)
ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ОТДЕЛЕНИЕ ДЛЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE UNITS, NEONATAL
Анотація: Питання больового синдрому у новонароджених набуває все більшої актуальності, особливо це стосується дітей, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Нелікований біль призводить до зниження ефективності терапії основного захворювання, погіршення результатів виходжування, формування хронічного болю та астенічного синдрому в катамнезі. Мета дослідження. Провести аналіз ефективності методів терапії больового синдрому у новонароджених, які знаходяться на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Матеріали і методи дослідження. Проведене когортне проспективне дослідження, до якого увійшли 20 доношених новонароджених з больовим синдромом після тривалого оперативного втручання з приводу вродженої кишкової непрохідності. Достовірно діти не відрізнялись між собою за статтю, вагою, не мали ентеральної недостатності та тяжкої супутньої патології. Діти були розподілені на дві групи в залежності від методу знеболення. І група (n = 10) – новонароджені, яким проводилась аналгоседація введенням морфіну внутрішньовенно крапельно. ІІ група (n = 10) – новонароджені, яким морфін вводився ентерально в комбінації з внутрішньовенним введенням парацетамолу при проривному болі (тимчасове посилення інтенсивності болю вище попереднього рівня). З метою визначення ефективності знеболювальної терапії в умовах ВАІТ використовувався розроблений нами чек-лист моніторингу болю у дітей від 0 до 3 років включно. Результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що після призначення морфіну внутрішньовенно відразу досягався достатній рівень аналгоседації, тоді як повноцінний ефект після ентерального застосування відбувався лише на другу добу і виникала необхідність додаткового знеболення із застосуванням парацетамолу. Проте діти, що отримували таблетовану форму морфіну, мали істотно менше ускладнень з боку гемодинаміки і не потребували тривалої респіраторної підтримки. До того ж у дітей, що отримували внутрішньовенну форму морфіну, на 7-му добу післяопераційного періоду спостерігався виражений синдром відміни і новонароджені потребували знеболення парацетамолом, тоді як дітям ІІ групи достатньо було перорального введення глюкози під час маніпуляцій. Тривалість перебування у ВАІТ значно менша у дітей ІІ групи, що також свідчить про кращу переносимість ентеральних форм морфіну. Наш чек-лист моніторингу болю дозволяє додатково проводити ефективну діагностику болю, оцінку динаміки больового синдрому та вчасно корегувати знеболювальну терапію. Висновки. Раннє виявлення больового синдрому, визначення його інтенсивності дозволяє вчасно підібрати ефективне лікування. Використання ентеральної форми морфіну у новонароджених з хірургічною патологією має кращу ефективність, зменшує відсоток несприятливих подій та є золотим стандартом лікування болю згідно світових рекомендацій. Необхідні додаткові дослідження застосування ентеральних форм морфіну у новонароджених з нехірургічною патологією.
Дод.точки доступу:
Похилько, В. І.
Шкурупій, Д. А.
Адамчук, Н. М.
Чернявська, Ю. І.
Бодулєв, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-25

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)