Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Бодулєв, О. Ю.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-25 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Похилько В. І., Гриценко Є. М., Адамчук Н. М., Чернявська Ю. І., Бодулєв О. Ю.
Назва : Трихобезоари у дітей на прикладі клінічних випадків
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2021. - Т. 11, № 2. - С. 60-63 (Шифр НУ45/2021/11/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕЗОАРЫ -- BEZOARS
ДЕТИ -- CHILD
Анотація: Формування трихобезоарів є рідкісним клінічним станом, який є проявом насамперед психічних захворювань. Дані літератури свідчать, що у дітей найчастіше зустрічаються саме трихобезоари. Наявність безоару може призводити до серйозних ускладнень, таких як ерозія слизової шлунка, виразки і навіть перфорація шлунка або тонкої кишки. Варіанти лікування трихобезоарів шлунка варіюються від ендоскопічного видалення, розчинення та механічного роздроблення гідроструменем невеликих безоарів до хірургічного видалення гігантських безоарів. Наведені клінічні випадки доводять небезпеку, спричинену трихобезоаром. Описані випадки формування трихобезоару з клінікою кишкової непрохідності у дівчинки підліткового віку, та трихобезоару сліпого кінця стравоходу і клінікою дихальної недостатності у дитини раннього віку з вродженою вадою розвитку стравоходу. Отже, дана патологія може зустрічатись у будь-якому віці, мати нетипову клінічну картину і, у випадку несвоєчасного звернення, призвести до трагічних наслідків. Крім того, необхідно застосовувати мультидисциплінарний підхід з обов’язковим наданням психологічної (або навіть психіатричної) допомоги дітям, проводити навчання батьків по догляду за дітьми, схильними до трихотіломанії та трихофагії.
Знайти схожі

2.

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2021р.,N 3
Цікаві статті :
Пилипенко М. М. Передумови для поєднання пропофолу та дексметомідину при планових процедурних седаціях (огляд літератури та описання власного досвіду)/ М. М. Пилипенко, Б. В. Михайлов (стр.9-27)
Кисельова І. В. Вплив комплексної імплементації програми ERAS на чинники хірургічної стресової відповіді у педіатричних пацієнтів при планових втручаннях на кінцівках/ І. В. Кисельова, А. В. Біляєв (стр.28-37)
Бєлка К. Ю. Безпека пацієнтів у операційній: впровадження Хельсінської декларації в лікарнях України/ К. Ю. Бєлка, Ю. Л. Кучин, Н. М. Семенко (стр.38-44)
Бабіна Ю. М. Дослідження рівня CCL2 / MCP-1 у сироватці крові хірургічних хворих як маркера адекватності періопераційного знеболення/ Ю. М. Бабіна [та ін.] (стр.47-53)
Черній В. І. Концентрація кортизолу крові, гемодинаміка та метаболізм пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом, можливості періопераційної корекції/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.54-63)
Мазур А. П. Клінічний випадок печінково-ниркової недостатності у пацієнта після ортотопічної трансплантації серця/ А. П. Мазур [та ін.] (стр.64-66)
Матеріали VII Національного конгресу анестезіологів України, 21-23 вересня 2021 року (стр.73-113)
Адамчук Н. М. Оптимізація терапії гострого болю у дітей з лейкозами/ Н. М. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.73)
Антоненко В. В. Когнитивні дисфункції після оперативних втручань коронарного шунтування як предиктор довгострокових когнітивних змін/ В. В. Антоненко [та ін.] (стр.73-74)
Бабінцева А. Г. Вроджена діафрагмальна кила: міжнародні рекомендації ведення пацієнтів для лікарів відділень інтенсивної терапії новонароджених/ А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, В. А. Петров (стр.74)
Бєлих О. В. Взаємозв’язок рівня глибини анестезії за індексом PSI та рівня церебральної оксигенації за показником RSO2 при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів літнього віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.75)
Білецький О. В. Премедикація з магнію сульфатом разом із зрошенням голосової щілини лідокаїном зменшує стресову реакцію на інтубацію трахеї/ О. В. Білецький, C. В. Курсов (стр.75-76)
Бодулєв О. Ю. Респіраторна підтримка у формуванні безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19/ О. Ю. Бодулєв (стр.76)
Вишинська М. Б. Вплив травми на судинно-тромбоцитарний гемостаз/ М. Б. Вишинська (стр.76-77)
Гаврилов О. О. Седація у хворих з алкогольним делірієм: оксибутират натрію VS тіопетал натрію/ О. О. Гаврилов [та ін.] (стр.77)
Георгіянц М. А. Критичний перебіг коронавірусної інфекції у дітей. Досвід пандемії/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.77-78)
Гомон М. Л. Малоопіоїдна мультимодальна анестезія в офтальмохірургії/ М. Л. Гомон [та ін.] (стр.78)
Гончарук О. С. Варіанти корекції післяопераційного болю у дорослих і дітей/ О. С. Гончарук [та ін.] (стр.78-79)
Городкова Ю. В. Постковідні стани у дітей: власний досвід/ Ю. В. Городкова, М. Ю. Курочкін, А. Г. Давидова (стр.79)
Грижимальский Е. В. Обезболивание родов согласно современным тенденциям/ Е. В. Грижимальский [и др.] (стр.79)
Гриценко С. Н. Анестезия и интраоперационная интенсивная терапия при трансплантации печени/ С. Н. Гриценко (стр.80)
Гріжимальський Є. В. ERAS протокол в акушерстві/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Гріжимальський Є. В. QL блок в акушерстві як ефективний компонент післяопераційної аналгезії/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Денисюк К. В. Терапія термінальної стадії серцевої недостатності/ К. В. Денисюк, О. А. Лоскутов, О. М. Дружина (стр.81-82)
Доморацкий А. Э. Регионарные методики анестезии у пациентов с COVID-19, ESP блок/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.82)
Єгоров О. О. Характеристика системи гемостазу у вагітних після органозберігаючого лікування передраку і початкового раку ендометрія/ О. О. Єгоров (стр.82-83)
Заікін Ю. М. Ретроспективний аналіз частоти застосування антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19/ Ю. М. Заікін [та ін.] (стр.83)
Йовенко І. О. Паліативне лікування та end of life therapy у відділенні інтенсивної терапії/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.84)
Йовенко І. О. Дискусійні питання тригерів трансфузійної терапії у ВІТ/ І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.84-85)
Клигуненко О. М. Водні сектори в жінок з прееклампсією в перипартальному періоді/ О. М. Клигуненко, О. О. Марзан (стр.85)
Колтунова Г. Б. Рання діагностика серцевої недостатності у хворих на інфекційний ендокардит/ Г. Б. Колтунова (стр.85-86)
Коновчук В. М. Вплив ксилиту в поєднанні з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту на волюмо- та осморегуляторну функцію нирок у пацієнтів з ЦД-2, ускладненого синдромом ендогенної інтоксикації/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.86)
Корнейчик В. О. Оптимальне анестезіологічне забезпечення в хірургії одного дня/ В. О. Корнейчик, О. В. Тхоревський (стр.86-87)
Коробко Е. Ю. Динаміка стресової реакції у пацієнтів, оперованих з приводу травм нижніх кінцівок в умовах провідникової анестезії/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц (стр.87)
Корсунов В. А. Нове про відоме: тотальна внутрішньовенна анестезія VS каудальна анестезія у пацієнтів дитячого віку при урологічних хірургічних втручаннях/ В. А. Корсунов, Д. Р. Зюбан (стр.87-88)
Корсунов В. А. Вивчення впливу варіантів респіраторної терапії на патоморфологічну структуру легеневої тканини у хворих з COVID-19/ В. А. Корсунов, В. С. Скорик (стр.88)
Kravets O. V. Modern possibilities of perioperative infusion therapy in urgent surgical diseases of abdomen/ O. V. Kravets [et al.] (стр.88-89)
Криштафор А. А. Место когнитивной реабилитации в интенсивной терапии/ А. А. Криштафор (стр.89)
Кріштафор А. А. Застосування РЕЕР при тяжкій черепно-мозковій травмі/ А. А. Кріштафор [та ін.] (стр.89)
Курсов С. В. Прості та ранні ознаки наявновсті міокардіальної контузії у постраждалих з торакальною травмою на тлі політравми/ C. В. Курсов, О. В. Білецький (стр.90)
Кучинська І. А. Особливості перебігу та інтенсивної терапії діабетичного кетоацидозу у хворих на COVID-19/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.90)
Ларіонов В. Й. Особливості взаємозв’язків показників системи гемостазу та лейкоцитарного індексу інтоксикації у пацієнтів з позагоспітапльними пневмоніями на тлі COVID-19/ В. Й. Ларіонов, М. М. Журко (стр.91)
Лисенко В. Й. Біомаркери міокардіальних ушкоджень в виборі варіанту анестезії при абдомінальних операціях у хворих з супутньою ІХС/ В. Й. Лисенко, А. Л. Ляшок, М. О. Голяніщев (стр.91-92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення радикальних мастектомій при пухлинах/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення амбулаторних операцій у хворих з пухлинами/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Самчук О. О. Організація надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 в умовах ВАІТ багатопрофільної лікарні/ О. О. Самчук [та ін.] (стр.93)
Міщук В. Р. STRIVE Hi анестезія у дітей з обструктивною патологією гортані/ В. Р. Міщук, А. І. Галян, В. О. Приймакова (стр.93-94)
Міщук В. Р. Клінічний випадок використання ЕКМО у дитини з тяжким ГРДС спричиненим COVID-19/ В. Р. Міщук [та ін.] (стр.94)
Момот Н. В. Інтраабдомінальна гіпертензія як фактор ризику гострого пошкодження нирок у геріатричних хворих після ургентної абдомінальної хірургії/ Н. В. Момот, С. І. Воротинцев (стр.94-95)
Морозова Я. В. Взаємозв’язок темпу інтраопераційної інфузійної терапії з рівнем NT-proBNP в ранньому післяопераційному періоді/ Я. В. Морозова (стр.95-96)
Муризіна О. Ю. Первинна оцінка гострої правошлункової серцевої недостатності у відділенні інтенсивної терапії: легенева тромбоемболія та інфаркт міокарда/ О. Ю. Муризіна (стр.96-97)
Павленко І. А. Мотивація вибору спеціальності "Анестезіологія"/ І. А. Павленко, О. В. Іванюшко (стр.97)
Підфедько М. Л. Спірометрія як метод об’єктивної оцінки післяопераційного знеболення хворих з торакальною патологією/ М. Л. Підфедько, В. М. Мошківський (стр.97-98)
Плечиста Є. Е. Порівняння застосування пропофолу, дексметомідину та їх комбінації у пацієнтів з метою седації після кардіохірургічних втручань/ Є. Е. Плечиста (стр.98)
Постернак Г. І. Оцінка гострого пошкодження нирок у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19)/ Г. І. Постернак [та ін.] (стр.99)
Постернак Г. І. Біохімічні маркери тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС новонародженних/ Г. І. Постернак, Д. Г. Постернак (стр.99)
Рабченюк К. Варіабельність серцевого ритму як метод оцінки знеболення в післяопераційному періоді/ К. Рабченюк, В. Стеблюк (стр.100)
Рижковський А. В. Якість аналгезії після тотальних абдомінальних гістеректомій при застосуванні реґіонарного компоненту знеболення: порівняльне ретроспективне дослідження/ А. В. Рижковський (стр.100-101)
Савченко В. О. Новітнє мікробіологічне дослідження в практиці лікаря ВРІТ. Швидкий результат з МІК від 2 діб. Synergy-test/ В. О. Савченко, В. В. Яновська, Є. В. Яницький (стр.101)
Свіргун М. В. Можливі фактори впливу на тривалість перебування хворих в лікарні після ендопротезування кульшового суглоба/ М. В. Свіргун, А. І. Семененко (стр.103)
Снісарь В. І. Періопераційні особливості у дітей з онкологічною патологією/ В. І. Снісарь, Д. В. Миронов (стр.103)
Сорока А. О. Вплив виду анестезіологічного забезпечення на ефективність післяопераційного знеболення у пацієнтів з травмою ключиці/ А. О. Сорока, О. В. Рабощук (стр.104)
Стрижак Л. С. Метилксантини як препарати вибору у новонароджених при гострому пошкодженні нирок/ Л. С. Стрижак, І. О. Анікін (стр.104-105)
Ступницький М. А. Досвід проведення анестезії севофлураном на етапі штучного кровообігу під час операцій на відкритому серці/ М. А. Ступницький [та ін.] (стр.105)
Супрун А. С. Дослідження впливу стрес-протекторних ефектів різних методів анестезії при хірургічному лікуванні хворих зі злоякісними утвореннями легень на перебіг раннього післяопераційного періоду/ А. С. Супрун (стр.105-106)
Тарасенко К. В. Акушерські та перинатальні ускладнення у вагітних з прееклампсією на фоні супутнього ожиріння/ К. В. Тарасенко, М. М. Зелінка-Хобзей (стр.106)
Тімохіна І. О. Ультразвукова оцінка передніх тканин шиї як предикторів важкої ларингоскопії/ І. О. Тімохіна, В. М. Мошківський (стр.106-107)
Тітов І. І. Динаміка змін нейро-специфічної енолази у хворих з ішемічним інсультом та синдромом обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107)
Тітов І. І. Полісомнографічні зміни при синдромі обструктивного апное уві сні в гострий період ішемічного інсульту/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107-108)
Тітов І. І. Функціональні результати лікування хворих з ішемічним інсультом на тлі синдрому обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.108)
Ткачук Р. В. Особливості лікувальної тактики у дітей, хворих на коронавірусну хворобу COVID-19/ Р. В. Ткачук, О. К. Колоскова, Т. М. Білоус (стр.109)
Ушневич Ж. О. Ефективність TAP-блоку в знеболенні на ранній реабілітації у пацієнтів з пахвинними грижами/ Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, О. М. Лерчук (стр.109.)
Федоров Ю. П. Парентеральне харчування як компонент терапії, на ранньому етапі лікування важких форм COVID-19/ Ю. П. Федоров [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. Практичні питання проведення неінвазивної вентиляції легень у хворих з COVID-19/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. . Преабілітація в періопераційному періоді/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.111)
Лизогуб М. В. Мозкова перфузія в умовах загальної анестезії у різних операційних положеннях/ М. В. Лизогуб [та ін.] (стр.111)
Черняєв С. В. Використання внутрішньовенного імуноглобуліну G в комплексному лікуванні пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19. Серія клінічних випадків/ С. В. Черняєв [та ін.] (стр.112)
Шкурупій Д. А. Механічна дисфункція інвазивних медичних пристроїв: казуїстика чи прогнозована закономірність?/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, П. С. Терів (стр.112-113)
Шостак М. А. Анестезіологічна допомога пацієнтам з гострою переміжною порфірією/ М. А. Шостак [та ін.] (стр.113)
Цікаві статті :
Знайти схожі


3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бодулєв О. Ю.
Назва : Респіраторна підтримка у формуванні безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2021. - N 3. - С. 76 (Шифр БУ1/2021/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Анотація: Спостерігається висока частота розвитку безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19. Ризик розвитку безсоння в 6,6 разів вищий у групі проведення NIVв порівнянні з гупою з кисневою підтримкою через лицеву маску або назальні канюлі
Знайти схожі

4.

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2020р.,N 3
Цікаві статті :
Барса М. М. Тривалість блокади периферичних нервових сплетень розчином бупівакаїну низької концентрації залежно від використаного ад’юванта/ М. М. Барса (стр.9-16)
Дзюба Д. О. Встановлення оптимальної глибини аналгоседації під час стентування коронарних артерій/ Д. О. Дзюба, С. М. Бишовець, О. А. Лоскутов (стр.17-24)
Кучин Ю. Л. Лікування періопераційного болю у літніх пацієнтів з переломом проксимального відділу стегна: рандомізоване контрольоване дослідження/ Ю. Л. Кучин [та ін.] (стр.25-29)
Філик О. В. Зміни показників гемодинаміки у дітей з гострою дихальною недостатністю при відлученні від ШВЛ/ О. В. Філик (стр.30-38)
Черній В. І. Досвід використання дексмедетомідину при оперативних втручаннях у хворих тиреотоксикозом/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.39-48)
Бобровник О. В. Вибір методу знеболення плечового сплетення у хворих з політравмою в різні періоди травматичної хвороби (досвід роботи анестезіологічного підрозділу відділення інтенсивної терапії загального профілю КМКЛШМД м. Київ, Україна)/ О. В. Бобровник, К. І. Цимбаленко (стр.51-54)
Мигаль І. І. Регіонарні методи знеболювання після корекції лійкоподібної деформації грудної клітки за NUSS/ І. І. Мигаль, У. А. Фесенко (стр.55-61)
Зенкіна Л. М. Перспективи застосування протоколів ERAS в ортопедії з позиції анестезіолога. Огляд літератури/ Л. М. Зенкіна, С. О. Савченко (стр.62-66)
Матеріали конгресу анестезіологів України 25-26 вересня 2020 року (стр.71-96)
Бабій В. Ю. Організація аеромедичної евакуації вертольотами травматичних та хворих пацієнтів в критичних станах/ В. Ю. Бабій, В. Ю. Ангельська (стр.71)
Дмитрієв Д. В. Ультразвукові датчики як потенційне джерело нозокомальної інфекції у відділенні інтенсевниї терапії/ Д. В. Дмитрієв, Ю. М. Бабіна, O. A. Назарчук (стр.72)
Бабінцева А. Г. Сонографія легень у практиці лікаря інтенсивної терапії новороджених/ А. Г. Бабінцева [та ін.] (стр.72-73)
Бєлих О. В. Зміни когнітивних функцій в післяопераційному періоді при проведенні лапароскопічної холецистектомії (ЛХЕ) в умовах загальної анестезії у пацієнтів літньго віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.73-74)
Бодулєв О. Ю. Порвівння шкал оцінки безсоння у післяопераційних хворих/ О. Ю. Бодулєв, Д. А. Шкурупій (стр.74)
Бондар Р. А. Фактори розвитку когнітивної дисфункції після отоларингологічних операціях в умовах загальної анестезії з керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар, О. І. Дацюк, Г. В. Бевз (стр.74-75)
Волобуєва М. В. Поєднання інфільтраційного та внутрішньовенного знеболення при лапароскопічній апендектомії у дітей/ М. В. Волобуєва [та ін.] (стр.75)
Гавриченко Д. Г. Опіоідзберігаюча анестезія в баріатричій хірургії - наш досвід/ Д. Г. Гавриченко, І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.76)
Гомон М. Л. Гемодинамічні аспекти використання унілатеральної спінальної анестезії/ М. Л. Гомон, О. І. Мітюк, Т. М. Гомон (стр.76-77)
Городкова Ю. В. Аналіз антибіотикорезистентності при позалікарняних пневмоніях ускладненого перебігу у дітей раннього віку/ Ю. В. Городкова (стр.77)
Гріжимальський Є. В. Використання дексмедетомідину в акушерській анестезіології/ Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга (стр.78)
Демитер І. М. Інцидентність ПОД та рівень когнітивних порушень при застосуванні реґіонарних технік, для післяопераційного знеболення в ургентній абдомінальній хірургії/ І. М. Демитер [та ін.] (стр.78)
Йовенко І. О. Досвід лікування інфекції COVID-19 в умовах приватної клініки/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.79)
Ковтун І. О. Гіпербаричний кисень в інтенсивній терапії хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді: за і проти/ І. О. Ковтун [та ін.] (стр.79-80)
Ковтун А. І. Вплив плазмоферезу на рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих з гнійно-септичними ускладненнями/ А. І. Ковтун [та ін.] (стр.80)
Коновчук В. М. Стан функцій нирок за умов гіпербарооксії з гнійно септичними ускладненнями/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.80-81)
Коробко Е. Ю. Вплив психоемоційного стану пацієнтів на динаміку клініко-лабораторних показників стресу при оперативному втручанні з приводу травм нижніх кінцівок/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц, В. І. Кривобок (стр.81)
Скорик В. С. Досвід використання протизапальної терапії у хворих з тяжким перебігом інфекції викликаної SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, І. Ю. Одинець (стр.82)
Скорик В. С. Аналіз застосування різних варіантів неінвазивної вентиляції у пацієнтів з дихальною недостатністю, яка викликана вірусом SARS-NCOV-2 (COVID-19)/ В. С. Скорик, В. А. Корсунов, Г. А. Степнова (стр.82-83)
Косеченко Н. Ю. Порівняння порушень гемодинаміки при анестезіологічному забезпеченні пацієнтів з використанням епідуральної аналгезії/ Н. Ю. Косеченко [та ін.] (стр.83)
Кріштафор Д. А. Сучасний підхід до вентиляції легень при тяжкій черепно-мозковій травмі/ Д. А. Кріштафор, А. А. Кріштафор (стр.84)
Максимчук Н. О. Порівняльна характеристика маркерів гострого пошкодження нирок при гнійно-септичних ускладненнях/ Н. О. Максимчук (стр.84)
Маслій В. А. Проблема післяопераційного знеболення при лапароскопічних холецистектоміях/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.85)
Мельничук А. В. Практичні аспекти застосування тотальної внутрішноьвенної анестезії (ТВВА) та інфузії по цільовій концентрації (ІЦК)/ А. В. Мельничук [та ін.] (стр.85-86)
Мкртчян Ю. Ю. Аналіз ускладнень та структури поранених з бойовою черепно-мозковою травмою/ Ю. Ю. Мкртчян [та ін.] (стр.86)
Нестеренко О. М. Обґрунтування доцільності перманетного локального мікробіологічного моніторінгу для вибору стартової антибактеріальної терапії тяжкої шпитальної хірургічної інфекції та сепсису/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.86-87)
Підгірний Я. М. Періопераційне лікування пацієнтів з пахвинними грижами за принципами протоколів ERAS/ Я. М. Підгірний [та ін.] (стр.87-88)
Похилько В. І. Післяопераційна аналгоседація новонароджених/ В. І. Похилько [та ін.] (стр.88)
Седінкін В. І. Фармакологічний гемостаз при гострій акушерській крововтраті/ В. І. Седінкін, О. М. Клигуненко (стр.88-89)
Георгіянц М. А. Сучасний метод профілактики розвитку артеріальной гіпотензії при кесаревом розтині в умовах спінальной анестезії/ М. А. Георгіянц, Н. П. Середенко (стр.89)
Тітов І. І. Оцінка інтенсивності післяопераційного больового синдрому за analgesia nociceptive index у хворих після лапароскопічної холецистектомії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.90)
Тітов І. І. Агрегатний стан крові у хворих з ішемічними інсультами/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.91)
Тітов І. І. Порівняння артеріального тиску на плечовій та стегновій ділянках/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.92)
Тітов І. І. Зміни інтрагастрального РН у потерпілих з тяжкою черепно-мозковою травмою/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93)
Тітов І. І. Шум у багатопрофільному відділенні інтенсивної терапії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.93-94)
Черній В. І. Вплив обробки екстракорпорального контуру оксигенатора адаптуючою композицією на резистентність еритроцитів при кардіохірурхічних операціях/ В. І. Черній, Л. О. Собанська (стр.94)
Черній В. І. Діагностика серцевої недостатності у хворих, які перенесли операцію аорто-коронарного шунтування зі штучним кровообігом/ В. І. Черній, Я. В. Куриленко (стр.95)
Шкурупій Д. А. COVID-19: Італійська версія/ Д. А. Шкурупій (стр.95-96)
Шкурупій Д. А. Атипові збудники внутрішньогоспітальної інфекції в педіатричному стаціонарі: прихована загроза/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, М. А. Федоров (стр.96)
Цікаві статті :
Знайти схожі


5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Саник Л. О., Бодулєв О. Ю.
Назва : Випадок резистентної центральної гіпертермії та її терапії баклофеном
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 3. - С. 132 (Шифр МУ104/2020/16/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МОЗГА ГОЛОВНОГО ИНФАРКТ -- BRAIN INFARCTION
ЛИХОРАДКА -- FEVER
АНТИПИРЕТИКИ -- ANTIPYRETICS
БАКЛОФЕН -- BACLOFEN
Анотація: Центральна гіпертермія зазвичай зумовлена ураженням мостостовбурових структур головного мозку та характеризується несприятливим прогнозом. За даними літератури, етіологічними чинниками здебільшого є внутрішньомозкові крововиливи (64 %) [1]. Окрім традиційних нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ) та парацетамолу, у терапії центральної гіпертермії застосовують фізичні методи охолодження, блокатори рецепторів пролактину (бромкриптин), нейролептики (хлорпромазин) та міорелаксанти центральної дії (баклофен). Доступна література не містить доказової бази щодо терапії центральної гіпертермії
Знайти схожі

6.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2020р. т.16,N 3
Цікаві статті :
Галушко О. А. Делірій у хворих на гострий інсульт: особливості діагностики й лікування/ О. А. Галушко, М. А. Тріщинська, Т. С. Заграничний (стр.19-24)
Сорокіна О. Ю. Шляхи підвищення ефективності інфузійної терапії у хворих із гострим панкреатитом/ О. Ю. Сорокіна, Л. С. Бєлих (стр.25-31)
Бондар М. В. Раціональна антибіотикотерапія провідних мікробних патогенів відділень інтенсивної терапії/ М. В. Бондар, М. М. Пилипенко, І. А. Кучинська (стр.32-38)
Lecumberti R. Фиксированная доза низкомолекулярного гепарина бемипарина при длительном лечении венозной тромбоэмболии у пациентов с транзиторными факторами риска в стандартной клинической практике: исследование FLEBUS/ R. Lecumberti [et al.] (стр.39-43)
Лоскутов О. А. Прогностична роль гемодинамічних параметрів, які використовуються для оцінки реакції системного кровообігу на втрату ОЦК у породіль/ О. А. Лоскутов, Д. С. Мітюрєв, А. А. Жежер (стр.44-48)
Філик О. В. Ультразвукове дослідження діафрагми, рівень транстиретину та фосфору сироватки крові як метод прогнозування результатів лікування дітей, які потребують штучної вентиляції легень: проспективне обсерваційне когортне дослідження/ О. В. Філик (стр.49-53)
Лоскутов О. А. Інфаркт міокарда в молодих осіб/ О. А. Лоскутов, Ю. І. Марков, В. О. Поліщук (стр.54-58)
Галушко О. А. Цукровий діабет у практиці лікаря-анестезіолога: фокус на діабетичну нейропатію/ О. А. Галушко (стр.59-68)
Недашківський С. М. Антидотна терапія в сучасній токсикологічній практиці/ С. М. Недашківський [та ін.] (стр.69-77)
Адамчук М. Н. Опіати чи ад’юванти? Корекція болю в дітей, хворих на рак/ М. Н. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.78)
Акентьєв С. О. Зміни показників рівня ферментів під час детоксикації, у тому числі при плазмосорбції, на етапі інтенсивної терапії/ С. О. Акентьєв, М. С. Березова (стр.78)
Акентьєв С. О. Плазмосорбція при гепатонефричній недостатності/ С. О. Акентьєв, А. І. Ковтун, А. В. Андрущак (стр.79)
Чернявська Ю. І. Клінічне запобігання артеріальній гіпертензії в недоношених немовлят із раннім розвитком сепсису/ Ю. І. Чернявська [та ін.] (стр.80)
Коновчук В. М. Фармакодинамічні аспекти впливу багатоатомних спиртів у практиці інтенсивної терапії/ В. М. Коновчук, С. В. Кушнір, А. В. Андрущак (стр.80)
Бабіна Ю. М. Можливості профілактики катетерасоційованих інфекційних ускладнень у відділеннях інтенсивної терапії/ Ю. М. Бабіна, Д. В. Дмитрієв, О. А. Назарчук (стр.81)
Барса М. М. Білатеральний erector spinae plane blok на двох рівнях хребта як компонент загальної анестезії при хірургічній корекції сколіотичної деформації/ М. М. Барса (стр.81)
Березніцький Д. В. Внутрішньочеревний тиск як критерій можливого виникнення тяжких ускладнень у хворих після операцій на органах черевної порожнини/ Д. В. Березніцький, В. А. Лісовецький (стр.82)
Бишовець С. М. Корекція ускладнень при високій субарахноїдальній блокаді/ С. М. Бишовець, В. Б. Щупачинський, В. А. Васильєв (стр.83)
Бігняк П. І. Передопераційна регідратаційна терапія та функціональні показники в пацієнтів у ранньому післяопераційному періоді/ П. І. Бігняк, К. Ю. Креньов, М. Л. Гомон (стр.83)
Білецький В. О. Почасовий розподіл госпітальної летальності в постраждалих із політравмою/ В. О. Білецький, С. В. Курсов (стр.84)
Борщов С. П. Протоколи, стандарти, настанови та критичне мислення в інтенсивній терапії/ С. П. Борщов [та ін.] (стр.84)
Бугай О. О. Прогностичні критерії при бойовій проникаючій черепно-мозговій травмі. Ступінь ураження головного мозку за даними комп’ютерної томографії/ О. О. Бугай, Ю. К. Мкртчян (стр.85)
Воротняк М. О. Коли краще починати післяопераційне знеболювання/ М. О. Воротняк, В. А. Лісецький (стр.85)
Гаврилов О. О. Спірні питання інтенсивної терапії синдрому відміни алкоголю з делірієм/ О. О. Гаврилов, М. Л. Гомон, С. Н. Козирев (стр.86)
Галушко О. А. Оптимізація анестезіологічного забезпечення лапароскопічних холецистектомій/ О. А. Галушко [та ін.] (стр.86)
Гаргат Є. О. Можливості модуляції окремих компонентів хірургічної стрес-відповіді в клініці/ Є. О. Гаргат, А. М. Третяк, Є. П. Бережний (стр.87)
Гаргат Є. О. Можливості мультимодальної низькоопіоїдної анальгезії у великій абдомінальній хірургії/ Є. О. Гаргат, А. М. Третяк, Є. П. Бережний (стр.87)
Гаргат Є. О. До питання підвищення ефективності знеболювання в хірургії/ Є. О. Гаргат, А. М. Третяк, Є. П. Бережний (стр.88)
Георгіянц М. А. Амантадин у дітей з комою нетравматичного походження: ретроспективне одноцентрове дослідження/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.88)
Георгіянц М.А. Клінічний випадок із практики: дитина з анти-NMDA-рецепторним енцефалітом/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.89)
Георгіянц М. А. Клінічний випадок успішного лікування хворого на ВІЛ-інфекцію у ВІТ/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.89)
Голдовський Б. М. Невідкладна консервативна терапія геморагічного інсульту/ Б. М. Голдовський [та ін.] (стр.90)
Гончарук О. С. Оцінка рівня болю в пацієнтів дитячого віку/ О. С. Гончарук [та ін.] (стр.90)
Горбатюк О. М. Інтенсивна терапія хворих із гастрошизисом та омфалоцеле залежно від ступеня синдрому інтраабдомінальної гіпертензії/ О. М. Горбатюк [та ін.] (стр.91)
Грижимальский Е. В. Влияние пациент-контролируемой эпидуральной аналгезии на исход родов/ Е. В. Грижимальский (стр.91)
Гріжимальський Є. В. Периферичні регіонарні блоки в акушерстві/ Є. В. Гріжимальський, А. Й. Гарга (стр.92)
Гриценко С. Н. Тромбоэмболии легочной артерии, варианты лечения/ С. Н. Гриценко, И. В. Мизиненко (стр.92)
Дарій В. І. Діагностика та інтенсивна терапія ішемічного інсульту/ В. І. Дарій, Л. В. Смирнова, К. В. Серіков (стр.93)
Заверюха Є. Ю. Аналіз етіологічних чинників гострих отруєнь/ Є. Ю. Заверюха, Т. М. Левченко (стр.94)
Зварічук О. А. Динаміка рівня глюкози крові у хворих із гострим панкреатитом при застосуванні ентерального харчування/ О. А. Зварічук, А. В. Говенко (стр.94)
Зварічук О. А. Вплив раннього ентерального харчування на рівень альбуміну сироватки крові у хворих із гострим панкреатитом/ О. А. Зварічук, А. В. Говенко (стр.95)
Йовенко И. А. Профессиональное выгорание у медперсонала ОАИТ - post-intensive care syndrome (Pics)/ И. А. Йовенко, И. В. Балака, В. В. Петров (стр.95)
Йовенко И. А. Клинический опыт opioid free anaesthesia при радикальной мастэктомии/ И. А. Йовенко, Д. Г. Гавреченко, В. В. Петров (стр.96)
Кисельова І. В. Помилки при застосуванні медикаментів в анестезіологічній практиці. Запрошення до участі в опитуванні серед лікарів-анестезіологів/ І. В. Кисельова, В. В. Орел (стр.97)
Кішко Р. М. Вплив застосування гравітаційного плазмаферезу в комплексній інтенсивній терапії хворих на набрякову форму гострого панкреатиту/ Р. М. Кішко, О. В. Тхоревський, І. І. Ремень (стр.97)
Коваленко О. М. Інфузійна терапія у пацієнтів з опіковим сепсисом/ О. М. Коваленко [та ін.] (стр.98)
Коваль М. Г. Дефицит эссенциальных элементов как предиктор лечения ожоговой болезни/ М. Г. Коваль, Е. Ю. Сорокина, Е. Д. Пыхтеева (стр.99)
Ковальчук А. О. Особливості показників доставки кисню у пацієнтів при передній резекції прямої кишки/ А. О. Ковальчук, М. М. Журко (стр.99)
Ковальчук А. О. Особливості тканинного дихання в пацієнтів у періопераційному періоді при абдомінальних втручаннях/ А. О. Ковальчук (стр.100)
Ковтун А. І. Використання плазмаферезу в інтенсивній терапії/ А. І. Ковтун [та ін.] (стр.100)
Ковтун А. І. Застосування гіпербарооксії при ендо- й екзотоксикозах у післяопераційному періоді/ А. І. Ковтун [та ін.] (стр.101)
Колтунова Г. Б. Гостра серцева недостатність у хворих на інфекційний ендокардит/ Г. Б. Колтунова, О. А. Крикунов (стр.101)
Коновчук В. М. Вплив реосорбілакту на систему кровообігу у хворих на сепсис/ В. М. Коновчук, А. В. Андрущак, С. В. Кушнір (стр.102)
Коновчук В. М. Нове у підходах до сучасних методів еферентної терапії/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.102)
Конюх С. А. Аналгоседація в офтальмології/ С. А. Конюх [та ін.] (стр.103)
Косеченко Н. Ю. Особливості анестезіологічного забезпечення ендоскопічних хірургічних втручань у дітей/ Н. Ю. Косеченко, О. С. Гончарук, М. Л. Гомон (стр.103)
Кравченко В. І. Позитивний досвід застосування ЕКМО як методу лікування дихальної недостатності, викликаної синдромом TRALI/ В. І. Кравченко [та ін.] (стр.104)
Крамарева О. Г. Анестезіологічне забезпечення малоінвазивних втручань на коронарних судинах в умовах гострого коронарного синдрому/ О. Г. Крамарева, Д. В. Жупанюк, А. В. Регуш (стр.105)
Кришевський Ю. П. Мікробіологічна структура даних бактеріологічних досліджень посівів трахеобронхіального дерева у пацієнтів з пораненнями черевної порожнини/ Ю. П. Кришевський, В. Р. Горошко (стр.106)
Кріштафор А. А. Якість життя у віддаленому періоді при різних варіантах профілактики й лікування когнітивних дисфункцій, обумовлених цивільною або бойовою травмою/ А. А. Кріштафор (стр.107)
Кувіца Ю. С. Вплив гемотрансфузії на функціональні показники/ Ю. С. Кувіца, В. М. Ганюк (стр.107)
Кувіца Ю. С. Чи впливає термін зберігання еритроцитарної маси на лабораторні показники/ Ю. С. Кувіца, Р. М. Кішко (стр.108)
Кучин Ю. Л. Регіонарна анестезія в пацієнтів із вогнепальними пораненнями кінцівок і посттравматичними стресовими розладами під час реконструктивних оперативних втручань/ Ю. Л. Кучин, В. Р. Горошко (стр.108)
Кучинська І. А. Періопераційний температурний менеджмент у пацієнтів під час загальної анестезії/ І. А. Кучинська, О. І. Чебишева (стр.109)
Лозовська О. В. Порівняльна характеристика інгаляційної і внутрішньовенної анестезії при операціях з приводу видалення пухлин товстого кишечника/ О. В. Лозовська, О. В. Тхоревський (стр.110)
Лопуга Н. М. Дихальна недостатність при абдомінальних пораненнях/ Н. М. Лопуга, М. М. Журко (стр.110)
Лоскутов О. А. Спосіб профілактики й лікування пошкоджень головного мозку у хворих на гострий ішемічний інсульт/ О. А. Лоскутов, О. А. Галушко (стр.111)
Лянскорунський В. М. Вплив хірургічної стабілізації переломів ребер на результати лікування пацієнтів з множинними переломами довгих кісток нижніх кінцівок і політравмою/ В. М. Лянскорунський [та ін.] (стр.112)
Мазуренко О. П. Оцінка системи згортання крові й персоналізації її лікування у пацієнтів з механічною підтримкою лівого шлуночка серця в ранньому післяопераційному періоді/ О. П. Мазуренко [та ін.] (стр.112)
Майсурадзе А. А. Когнитивная дисфункция в послеоперационном периоде после холецистэктомии у пациентов с ожирением/ А. А. Майсурадзе, И. В. Чубук, Ю. В. Волкова (стр.113)
Мальцева Л. А. Дисфагия: фундаментальные принципы интенсивной терапии/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.114)
Мальцева Л. А. Повреждение эндотелиального гликокалиса при сепсисе и септическом шоке, вызванное воспалением/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.114)
Мальцева Л. А. Влияние жидкостной ресусцитации на септическое повреждение эндотелиального гликокаликса/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.115)
Мальцева Л. А. Потенциальные терапевтические стратегии для подавления разрушения эндотелиального гликокаликса при сепсисе/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.115)
Мальцева Л. А. Способ неинвазивной диагностики состояния церебральных перфузии и метаболизма/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.116)
Марков Ю. І. Етичні аспекти спілкування з родичами пацієнта/ Ю. І. Марков (стр.117)
Марков Ю. І. Смерть мозку: еволюція поняття та актуальність проблеми/ Ю. І. Марков (стр.117)
Масуді А. В. Катетеризація периневрального простору сідничного нерва в полі зору хірурга у пацієнтів після ампутації нижньої третини стегна/ А. В. Масуді [та ін.] (стр.118)
Матвєєнко М. С. Вплив якості інтенсивної терапії на показники перекисного окислення ліпідів у хворих на травматичну хворобу при політравмі/ М. С. Матвєєнко [та ін.] (стр.118)
Матолінець Н. В. Нуклеїнові кислоти та нітроген оксиду як біомаркери прогнозу в пацієнтів із тяжкою черепно-мозковою травмою/ Н. В. Матолінець, А. М. Нетлюх, Р. Б. Гайдук (стр.119)
Мельник Є. А. Роль анестезіолога в сучасній мініінвазивній хірургії серця/ Є. А. Мельник (стр.120)
Мельник Т. М. Актуальні питання методів знеболювання в ранньому післяопераційному періоді у хворих з абдомінальною патологією/ Т. М. Мельник, Т. М. Левченко (стр.120)
Мельничук А. В. Оптимізація антибіотикотерапії в критичних станах за допомогою фармакокінетично-фармакодинамічного підходу/ А. В. Мельничук [та ін.] (стр.121)
Мельничук А. В. Порівняльна оцінка програмного забезпечення для тотальної внутрішньовенної анестезії (ТВВА) та інфузії за цільовою концентрацією (ІЦК)/ А. В. Мельничук [та ін.] (стр.121)
Мосенцев Н. Ф. Антибактериальная терапия перитонитов, связанных с перитонеальным диализом/ Н. Ф. Мосенцев [и др.] (стр.122)
Муризіна О. Ю. Властивості системи згортання крові у гемодіалізних пацієнтів із ХХН V стадії за показниками базових коагуляційних тестів/ О. Ю. Муризіна, Д. М. Марченко (стр.123)
Науменко В. О. Вибір дози кетаміну при сумісному застосуванні його з пропофолом під час процедурної седації/ В. О. Науменко, Ю. В. Волкова (стр.124)
Науменко В. О. Вплив субнаркотичних доз кетаміну на ефективність процедурної седації дексмедетомідином в амбулаторній практиці/ В. О. Науменко, Ю. В. Волкова (стр.124)
Науменко В. О. Оцінка індексу резерву кисню під час процедурної седації при виконанні колоноскопічних досліджень в амбулаторних умовах/ В. О. Науменко, Ю. В. Волкова (стр.125)
Нестеренко О. М. Роль локального мікробіологічного моніторингу в оптимізації стартової протимікробної терапії тяжкої госпітальної хірургічної інфекції/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.125)
Нечмоня Є. О. Сучасні підходи до лікування та профілактики стресових виразок у поранених/ Є. О. Нечмоня, Р. М. Кішко (стр.126)
Ніконов В. В. Результати застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих з ішемічним мозковим інсультом/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.127)
Ніконов В. В. Результати застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих із тяжкою черепно-мозковою травмою/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.127)
Ніконов В. В. Результати застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.128)
Ніконов В. В. Результати застосування етилметилгідроксипіридину сукцинату у хворих із геморагічним інсультом/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.128)
Пидоченко Д. І. Особливості анестезіологічного забезпечення колоноскопій у хворих із колоректальним раком/ Д. І. Пидоченко, В. М. Мошківський (стр.129)
Пилипенко М. М. Чи можна вирішити проблему дефіциту медсестер ВІТ у період масового надходження хворих з COVID-19?/ М. М. Пилипенко (стр.129)
Пилипенко М.М. Показання до інтубації при тяжких пневмоніях: що нового в 2020 році/ М. М. Пилипенко, О. Ю. Хоменко (стр.130)
Пятковська Н. В. Загальні анестетики як компоненти метаболічного захисту мозку під час проведення керованої гіпотензії в пластичній хірургії/ Н. В. Пятковська [та ін.] (стр.131)
Рева Д. О. Аналіз післяопераційних нехірургічних ускладнень і летальності в невідкладній абдомінальній хірургії в пацієнтів похилого віку/ Д. О. Рева, С. І. Воротинцев (стр.131)
Саник Л. О. Випадок резистентної центральної гіпертермії та її терапії баклофеном/ Л. О. Саник, О. Ю. Бодулєв (стр.132)
Скольська Л. В. Ультразвукова візуалізація вільного повітря в черевній порожнині при перфорації порожнистих органів. FAS-GIP Protocol/ Л. В. Скольська, О. Е. Доморацький (стр.132)
Слободянюк А. Т. Переваги застосування розчину лідокаїну для спінальної анестезії при артроскопії колінного суглоба/ А. Т. Слободянюк, Т. М. Левченко (стр.133)
Старишко А. І. Ефективність інтраопераційної капнометрії та контролю рО2 дихальної суміші для запобігання післяопераційним порушенням газового складу крові в поранених та хворих із пошкодженням черевної стінки/ А. І. Старишко, М. М. Журко (стр.134)
Старишко А. І. Блокади передньої черевної стінки як компонент мультимодальної анальгезії в гінекологічних хворих після проведення відкритих хірургічних втручань/ А. І. Старишко, О. О. Бугай (стр.135)
Старіков А. В. Неінвазивна вентиляція легень в інтенсивній терапії дихальної недостатності пацієнтів із торакальною травмою/ А. В. Старіков, Н. С. Правдіна, М. С. Євтушенко (стр.136)
Стрепетова Е. В. Возможности применения дексмедетомидина у пациентов различных возрастных груп/ Е. В. Стрепетова [и др.] (стр.136)
Тхоревський О. В. Особливості анестезіологічного забезпечення пацієнтів із патологією щелепно-лицевої ділянки при проведенні реконструктивних хірургічних втручань/ О. В. Тхоревський, О. В. Пачехон (стр.137)
Тютюнник А. Г. Частота возникновения головной боли после люмбальной пункции с использованием длительного и короткого постельного режима при односторонней спинальной анестезии малой дозой гипербарического бупивакаина (5 мг)/ А. Г. Тютюнник, Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.138)
Федоров Ю. П. Гіпербарична оксигенація як метод у комплексному лікуванні діабетичної ангіопатії нижніх кінцівок/ Ю. П. Федоров [та ін.] (стр.138)
Харенко Ю. А. Сравнение состояния внутрисердечной и центральной гемодинамики у пациентов с недостаточностью митрального клапана при ее хирургической коррекции в зависимости от способа кардиопротекции/ Ю. А. Харенко [и др.] (стр.139)
Хухлей В. О. Особливості клінічного перебігу негоспітальної пневмонії у військовослужбовців, ускладненої інфекційно-токсичним шоком/ В. О. Хухлей, М. І. Бадюк, Г. П. Хитрий (стр.139)
Царев А. В. Триггеры гемотрансфузии у пациентов в критических состояниях/ А. В. Царев [и др.] (стр.140)
Черкун М. В. Інтраопераційна міокардіальна ішемія в екстракардіальній хірургії: аналіз висвітлення проблеми/ М. В. Черкун, Д. А. Шкурупій (стр.140)
Черній В. І. Інтенсивна терапія серцевої недостатності у хворих, які перенесли операцію аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом/ В. І. Черній, Я. В. Куриленко (стр.141)
Черній В. І. Використання інгаляційного анестетика ізофлуран при лапароскопічних антирефлюксних операціях з урахуванням протоколу ERAS та фармакоекономічної доцільності для ЛПУ/ В. І. Черній, О. В. Науменко, І. В. Штомпель (стр.141)
Черній В. І. Використання дексмедетомідину в анестезіологічному забезпеченні оперативних втручань у хворих із тиреотоксикозом/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.142)
Черній В. І. Сучасні можливості використання непрямої калориметрії в періопераційному енергомоніторингу/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.142)
Чумак Н. В. Анестезіологічна допомога пораненим під час збройного конфлікту на Сході України/ Н. В. Чумак, Г. П. Хитрий (стр.143)
Шкурупій Д. А. Інтенсивна терапія гастроінтестинальної недостатності в новонароджених: шляхи підвищення ефективності/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод (стр.144)
Юдін О. С. Синдром «запертої людини» (locked-in syndrome). Клінічний випадок/ О. С. Юдін, Я. О. Кабиш, К. Ю. Креньов (стр.144)
Ярославская С. Н. Особенности лечения боли у детей с паллиативным статусом. Прорывная боль/ С. Н. Ярославская [и др.] (стр.145)
Ярославська С. М. Особливості анестезіологічного забезпечення дітей із портальною гіпертензією/ С. М. Ярославська, М. В. Головатюк, О. Б. Філіпенко (стр.145)
Ячник І. М. Застосування каламіну при пелюшковому дерматиті в дітей відділення інтенсивної терапії з хірургічною патологією/ І. М. Ячник [та ін.] (стр.147)
Ячник І. М. Досвід використання Similac Alimentum у ранньому післяопераційному періоді в дітей/ І. М. Ячник [та ін.] (стр.147)
Ячник І. М. Застосування в дітей із торакальною патологією ендоскопічних зшиваючих апаратів Endo FLEX та анестезіологічний супровід/ І. М. Ячник, О. В. Метленко (стр.148)
Цікаві статті :
Знайти схожі


7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Похилько В. І., Шкурупій Д. А., Адамчук Н. М., Чернявська Ю. І., Бодулєв О. Ю.
Назва : Методи моніторингу та лікування больового синдрому у новонароджених в умовах відділення анестезіології та інтенсивної терапії
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2020. - Т. 10, № 3. - С. 20-25 (Шифр НУ45/2020/10/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ИНТЕНСИВНОЙ ТЕРАПИИ ОТДЕЛЕНИЕ ДЛЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE UNITS, NEONATAL
Анотація: Питання больового синдрому у новонароджених набуває все більшої актуальності, особливо це стосується дітей, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Нелікований біль призводить до зниження ефективності терапії основного захворювання, погіршення результатів виходжування, формування хронічного болю та астенічного синдрому в катамнезі. Мета дослідження. Провести аналіз ефективності методів терапії больового синдрому у новонароджених, які знаходяться на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії. Матеріали і методи дослідження. Проведене когортне проспективне дослідження, до якого увійшли 20 доношених новонароджених з больовим синдромом після тривалого оперативного втручання з приводу вродженої кишкової непрохідності. Достовірно діти не відрізнялись між собою за статтю, вагою, не мали ентеральної недостатності та тяжкої супутньої патології. Діти були розподілені на дві групи в залежності від методу знеболення. І група (n = 10) – новонароджені, яким проводилась аналгоседація введенням морфіну внутрішньовенно крапельно. ІІ група (n = 10) – новонароджені, яким морфін вводився ентерально в комбінації з внутрішньовенним введенням парацетамолу при проривному болі (тимчасове посилення інтенсивності болю вище попереднього рівня). З метою визначення ефективності знеболювальної терапії в умовах ВАІТ використовувався розроблений нами чек-лист моніторингу болю у дітей від 0 до 3 років включно. Результати дослідження. Результати дослідження свідчать, що після призначення морфіну внутрішньовенно відразу досягався достатній рівень аналгоседації, тоді як повноцінний ефект після ентерального застосування відбувався лише на другу добу і виникала необхідність додаткового знеболення із застосуванням парацетамолу. Проте діти, що отримували таблетовану форму морфіну, мали істотно менше ускладнень з боку гемодинаміки і не потребували тривалої респіраторної підтримки. До того ж у дітей, що отримували внутрішньовенну форму морфіну, на 7-му добу післяопераційного періоду спостерігався виражений синдром відміни і новонароджені потребували знеболення парацетамолом, тоді як дітям ІІ групи достатньо було перорального введення глюкози під час маніпуляцій. Тривалість перебування у ВАІТ значно менша у дітей ІІ групи, що також свідчить про кращу переносимість ентеральних форм морфіну. Наш чек-лист моніторингу болю дозволяє додатково проводити ефективну діагностику болю, оцінку динаміки больового синдрому та вчасно корегувати знеболювальну терапію. Висновки. Раннє виявлення больового синдрому, визначення його інтенсивності дозволяє вчасно підібрати ефективне лікування. Використання ентеральної форми морфіну у новонароджених з хірургічною патологією має кращу ефективність, зменшує відсоток несприятливих подій та є золотим стандартом лікування болю згідно світових рекомендацій. Необхідні додаткові дослідження застосування ентеральних форм морфіну у новонароджених з нехірургічною патологією.
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Похилько В. І., Адамчук Н. М., Чернявська Ю. І., Бодулєв О. Ю.
Назва : Післяопераційна аналгоседація новонароджених
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 3. - С. 88 (Шифр БУ1/2020/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Анотація: Питання больового синдрому у новонароджених набуває все більшої актуальності, особливо це стосується дітей, що перебувають у відділеннях інтенсивної терапії. Нелікований біль призводить до зниження відгуку на терапію основного захворювання, погіршення результатів виходжування, формування хронічного больового та астенічного синдромів у віддалені терміни часу
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бодулєв О. Ю., Шкурупій Д. А.
Назва : Порівняння шкал оцінки безсоння у післяопераційних хворих
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 3. - С. 74 (Шифр БУ1/2020/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Анотація: Усі досліджувані тести показали достатню надійність, чутливість і специфічність і можуть бути використані для оцінки сну в післяопераційному періоді. Однак, враховуючи найвищі показники надійності, чутливості та специфічності у Афінської шкали інсомнії, саме її застосування є методом вибору для оцінки післяопераційної інсомнії
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бодулєв О. Ю., Шкурупій Д. А.
Назва : Розповсюдженість та фактори ризику післяопераційної інсомнії
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2019. - N 3. - С. 58-59 (Шифр БУ1/2019/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Анотація: У сучасних умовах до анестезіологічного забезпечення висунуті вимоги не лише щодо підтримки вітальних функцій, але й забезпечення комфорту періопераційного періоду. Однією з невід’ємних частин цього комфорту є сон, який бере безпосередню участь у процесах фізіологічного відновлення після операційної травми. Не дивлячись на загальносвітові тренди українська анестезіологічна спільнота приділяє недостатньо уваги післяопераційній інсомнії. МЕТА РОБОТИ Аналіз поширеності післяопераційної інсомнії та її зв’язок із методом анестезіологічного забезпечення. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ У проспективному когортному дослідженні взяло участь 200 пацієнтів, яким проведені ортопедичні та хірургічні втручання. Групи були розділені за методом анестезіологічного забезпечення. У групу загальної анестезії (ЗА) увійшов 81 пацієнт, у групу спинномозкової (СМА) - 119. Групи були репрезентативні за віковим та гендерним складом. Оцінка за ASA склала 2,59 (2,40; 2,79) для групи ЗА, та 3,08 (2,90; 3,26) для СМА. Час операції склав 104,01 хв. (116,77; 91,26) та 78,28 хв. (84,47; 72,08) відповідно. Очікуваний рівень болю [2] склав 4,95 (5,44; 4,46) для ЗА та 6,03 (6,40; 5,63) для СМА. РЕЗУЛЬТАТИ Частота розвитку післяопераційної інсомнії у групі ЗА склала 76,54%, серед яких випадків легкого ступеню - 44,4%, середньотяжких - 19,75% та тяжких - 12,35%. У групі СМА - 69,75%, серед яких випадків легкого ступеню - 40,3%, середньотяжких - 17,65% та тяжких - 11,76% Різниця між групами була статистично недостовірною. В обох групах виявлено помірну кореляцію між частотою інсомнії та вираженістю післяопераційного болю (r=0,53), що відповідає літературним даним [3, 4]. Також спостерігалась кореляція помірної сили з рівнем тривожності за госпітальною шкалою тривоги та депресії (r=0,64). ВИСНОВКИ Інсомнія є широко розповсюдженим ускладненням післяопераційного періоду. Фактори її розвитку досліджені недостатньо та потребують подальшого вивчення. Особливої уваги потребує уточнення ролі виду анестезіологічного забезпечення в формуванні інсомнії
Знайти схожі

 1-10    11-20   21-25 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)