Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Болюк, М. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 17
Показані документи з 1 по 17

Назва журналу :Медицина неотложных состояний -2018р.,N 2
Цікаві статті :
Бондар М. В. Гіпертермічні синдроми: етіологія, патогенез, діагностика та інтенсивна терапія/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.11-20)
Волкова Ю. В. Роль Колистина в лечении нозокомиальной инфекции у пациентов ОИТ различного профиля/ Ю. В. Волкова (стр.23-28)
Величко Э. В. Место бемипарина в современной клинической практике/ Э. В. Величко [и др.] (стр.29-33)
Галушко О. А. Дискусійні питання застосування манітолу у хворих на гострий інсульт (огляд літератури й власний досвід)/ О. А. Галушко, А. М. Богдан (стр.34-39)
Галушко О. А. Корекція порушень обміну натрію в пацієнтів відділень інтенсивної терапії: старі методи і сучасні підходи/ О. А. Галушко, М. В. Болюк (стр.40-47)
Недашківський С. М. Невидимі ризики: що ми знаємо про них?/ С. М. Недашківський (стр.48-51)
Марков Ю. І. Філософські проблеми сучасної анестезіології/ Ю. І. Марков, С. В. Пустовіт (стр.52-57)
Sagiroglu G. Сравнение обезболивающего эффекта декскетопрофена трометамола и лорноксикама в раннем послеоперационном периоде после медиастиноскопии/ G. Sagiroglu (стр.58-62)
Лісний І. І. Вплив L-орнітину-L-аспартату на деякі показники функції печінки в пацієнтів після резекції печінки/ І. І. Лісний [та ін.] (стр.63-68)
Галушко О. А. Гіпофосфатемія у хворих на гострий інсульт на тлі цукрового діабету: діагностика та лікування/ О. А. Галушко, М. В. Болюк (стр.71-75)
Кучинська І. А. Ключові аспекти діагностики і седації пацієнтів із гострим алкогольним психозом у відділенні інтенсивної терапії/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.76-85)
Дзюба Д. О. Контроль гемодинаміки у пацієнтів із супутньою гіпертонічною хворобою під час кліпування аневризм головного мозку/ Д. О. Дзюба, О. Ф. Мельник, Ф. А. Яворський (стр.86-89)
Лоскутов О. А. Особенности интраоперационной регуляции артериального давления у пациентов с артериальной гипертензией/ О. А. Лоскутов [и др.] (стр.90-95)
Лоскутов О. А. Перший досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при операціях аортокоронарного шунтування/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.96-101)
Лоскутов О. А. Десятирічна еволюція мікробного пейзажу та сучасні тенденції формування антибіотикорезистентності у відділеннях інтенсивної терапії загального профілю м. Києва/ О. А. Лоскутов, М. В. Бондар, Т. В. Овсієнко (стр.102-109)
Бишовець С. М. Пневмоперитонеум для лапароскопії під регіонарною анестезією: закис азоту vs діоксид вуглецю/ С. М. Бишовець (стр.110-115)
Курділь Н. В. Про необхідність адаптації до європейських стандартів освітніх і кваліфікаційних вимог за спеціальністю "токсикологія" в Україні/ Н. В. Курділь (стр.116-121)
Андрющенко В. В. Структура ускладнень, причини летальності та клініко-морфологічні паралелі при гострих отруєннях метадону гідрохлоридом/ В. В. Андрющенко, М. М. Калиш, Н. В. Курділь (стр.122-127)
Льовкін О. А. Симуляційне навчання з надання екстреної медичної допомоги/ О. А. Льовкін, В. І. Перцов (стр.128-131)
Марков Ю. І. Аспекти анестезіологічного забезпечення хірургічного лікування пацієнтів старших вікових груп/ Ю. І. Марков (стр.132-135)
Марков Ю. І. 100-річний ювілей доцента В.П. Жалка-Титаренка/ Ю. І. Марков (стр.136-138)
Савчак Я. О. ЕКГ-діагностика: від Ейнтховена до сучасного серцевого моніторингу/ Я. О. Савчак, Д. О. Дзюба, О. А. Лоскутов (стр.139-142)
Васкес Абанто Х.Э. Врач неотложной помощи о текущей стандартизации в медицине страны/ Абанто Х. Э. Васкес (стр.145-154)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галушко О. А., Болюк М. В.
Назва : Корекція порушень обміну натрію в пацієнтів відділень інтенсивної терапії: старі методи і сучасні підходи
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 40-47 (Шифр МУ66/2018/2)
MeSH-головна: ГИПЕРНАТРИЕМИЯ -- HYPERNATREMIA
ГИПОНАТРИЕМИЯ -- HYPONATREMIA
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
РЕГИДРАТАЦИОННАЯ ТЕРАПИЯ -- FLUID THERAPY
АНТИДИУРЕТИЧЕСКОГО ГОРМОНА РЕЦЕПТОРОВ АНТАГОНИСТЫ -- ANTIDIURETIC HORMONE RECEPTOR ANTAGONISTS
Анотація: В огляді розкриваються механізми регуляції обміну натрію, причини розвитку різних видів гіпернатріємії та гіпонатріємії та пов’язані з ними патофізіологічні зміни в організмі, обговорюються старі методи та сучасні підходи до діагностики та інтенсивної терапії цих станів у пацієнтів відділень інтенсивної терапії
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галушко О. А., Болюк М. В.
Назва : Гіпофосфатемія у хворих на гострий інсульт на тлі цукрового діабету: діагностика та лікування
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 71-75 (Шифр МУ66/2018/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 74
Предметні рубрики: Эзафосфина
MeSH-головна: ГИПОФОСФАТЕМИЯ -- HYPOPHOSPHATEMIA
ИНСУЛЬТ -- STROKE
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ФРУКТОЗОДИФОСФАТЫ -- FRUCTOSEDIPHOSPHATES
Анотація: Розлади водно-електролітного балансу, що виникають у хворих із гострим інсультом (ГІ), є однією з причин ускладнень його перебігу. У той же час розлади обміну фосфатів, особливо гіпофосфатемія (ГФЕ), часто залишаються поза увагою дослідників. Мета: вивчити особливості перебігу й результати лікування ГФЕ у хворих із гострим інсультом на тлі цукрового діабету (ЦД). Матеріали та методи. Проведено дослідження порушень обміну фосфатів у 346 хворих на ГІ, яких розподілили на групи: перша (основна) — хворі з ГІ на тлі ЦД (n = 104); друга (група порівняння) — хворі з ГІ без ЦД (n = 206); третя група — контрольна (n = 36). ГФЕ коригували введенням препарату D-фруктозо-1,6-дифосфату натрію (Езафосфіна) в дозі 1200–1500 мг/добу. Результати. Загалом різні види електролітних порушень спостерігали у 256 з 346 (73,98 %) пацієнтів із ГІ. ГФЕ (рівень фосфату менше від 0,8 ммоль/л) була виявлена у 19 хворих на ГІ із супутнім ЦД (21,83 %) та 3 хворих на ГІ без ЦД (4,68 %). Нормалізація показників рівня фосфатів сприяла покращенню стану пацієнтів та зменшенню кількості балів за шкалою NIHSS (з 12,8 до 7,0 у першій групі проти 12,9 до 10,1 у групі контролю, p 0,05). Висновки. Порушення обміну фосфатів у хворих на ГІ на фоні супутнього ЦД виникають вірогідно частіше, ніж у хворих без ЦД (21,83 % проти 4,68 %, p 0,01). Корекцію ГФЕ тяжкого ступеня доцільно проводити внутрішньовенним введенням препарату D-фруктозо-1,6-дифосфату натрію, що сприяє вірогідному зменшенню неврологічного дефіциту
Знайти схожі

Назва журналу :Медицина неотложных состояний -2018р.,N 5
Цікаві статті :
Усенко Л. В. Отдельные моменты из истории украинской анестезиологии: взгляд из прошлого и настоящего в будущее/ Л. В. Усенко (стр.15-21)
Кобеляцький Ю. Ю. Біомедична етика як невіддільна складова світогляду лікаря/ Ю. Ю. Кобеляцький, Т. В. Канчура, Є. В. Петрашенок (стр.22-24)
Михневич К. Г. Некоторые вопросы гидродинамики и энергетики циркуляторного и гемического звеньев системы транспорта кислорода (часть 2)/ К. Г. Михневич (стр.25-34)
Шатов Д. В. Диагностические возможности при дисфункции протезов клапанов сердца (обзор литературы)/ Д. В. Шатов, Е. А. Захарьян (стр.35-38)
Галушко О. А. Приховані небезпеки періопераційного періоду: фокус на гіпофосфатемії/ О. А. Галушко, С. І. Бабак, М. В. Болюк (стр.41-48)
Курочка Г. В. Огляд світової практики діагностики смерті мозку/ Г. В. Курочка [та ін.] (стр.49-54)
Применение изобарического и гипербарического бупивакаина для спинальной анестезии (стр.57-65)
Йовенко И. А. Клиническая физиология и клиническая фармакология современной инфузионной терапии циркуляторного шока (обзор литературы)/ И. А. Йовенко [и др.] (стр.66-79)
Адамчук Н. М. Больовий синдром у дітей із гемобластозами. Сучасний стан проблеми/ Н. М. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.80-84)
Serinken M. Сравнение применения в/в декскетопрофена и в/в парацетамола у пациентов с дисменореей, поступивших в отделение неотложной помощи: рандомизированное контролируемое исследование/ M. Serinken, C. Eken, O. Karcioglu (стр.85-90)
Бондар М. В. Маловідомі риси давно відомого препарату: в центрі уваги - Нефопам/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.93-96)
Ліпич О. П. Роль місцевих анестетиків у післяопераційному знеболюванні й відновленні моторно-евакуаторної функції кишечника/ О. П. Ліпич, В. А. Лісецький (стр.97-101)
Воротинцев С. І. Функціональний статус як предиктор кардіальних ускладнень після абдомінальних операцій у пацієнтів з ожирінням/ С. І. Воротинцев (стр.102-107)
Савченко С. І. Мікробний пейзаж у хворих на гостру парапневмонічну емпієму плеври й оптимізація емпіричної антибактеріальної терапії/ С. І. Савченко (стр.108-114)
Чаплинський Р. П. Комбінована регіонарна анестезія при операції піхвової екстирпації матки, кольпоперинеорафії з леваторопластикою/ Р. П. Чаплинський [та ін.] (стр.115-121)
Філоненко В. О. Сучасні можливості ургентної фіброезофагогастродуоденоскопії в діагностично-лікувальному алгоритмі хворих з гострою хірургічною патологією/ В. О. Філоненко, В. В. Лєсний, А. С. Лєсна (стр.122-125)
Євсєєва В. В. Досвід застосування налбуфіну гідрохлориду в схемі інтраопераційної мультимодальної аналгезії як частина протоколу прискореної періопераційної реабілітації в баріатричній хірургії/ В. В. Євсєєва (стр.126-130)
Артеменко В. Ю. Синдром обструктивного апноэ сна в периоперационном периоде: подводные камни или недооцененные возможности?/ В. Ю. Артеменко [и др.] (стр.131-136)
Бурцев Д. Опыт применения односторонней спинальной анестезии в ургентной хирургии/ Д. Бурцев [и др.] (стр.137-140)
Гармиш О. С. Нефропротекция в оперативной урологии/ О. С. Гармиш [и др.] (стр.141-144)
Горкавый Е. А. Варианты мультимодальной аналгезии хирургического лечения колоректального рака/ Е. А. Горкавый, И. И. Лесной (стр.145-150)
Клигуненко О. М. Вікові особливості показників референтних значень нейроспецифічної енолази/ О. М. Клигуненко, К. О. Кущ (стр.151-153)
Клигуненко Е. Н. Опыт применения имплантационных венозных порт-систем для пациентов, требующих длительной химиотерапии в отделении интенсивной терапии/ Е. Н. Клигуненко [и др.] (стр.154-156)
Красносельський М. В. Корекція ферментативного стану й перекисного окиснення ліпідів у онкохворих із мультиорганними оперативними втручаннями/ М. В. Красносельський [та ін.] (стр.157-162)
Krasnoselskiy M. V. Using epiddural anesthesia with preserved spontaneous breathing in oncological patients during long-term gynecological laparascopic interventoons/ M. V. Krasnoselskiy [et al.] (стр.163-168)
Kravets O. V. Perioperative infusion therapy with different volume protocols in patients with moderate surgical risk undergoing emergency laparatomy/ O. V. Kravets (стр.169-171)
Криштафор А. А. Базові принципи профілактики когнітивних розладів та відновлення когнітивних функцій при критичних станах/ А. А. Криштафор (стр.172-177)
Муризіна О. Ю. Рідинні та волемічні порушення у пацієнтів із різними формами гострого панкреатиту після проведення стартової інфузійної терапії/ О. Ю. Муризіна, О. С. Устіянович (стр.178-183)
Андреев С. И. Роль трансплантат-координатора: беседа с семьей потенциального донора/ С. И. Андреев, П. С. Андреев (стр.184-188)
Андреев С. И. Кондиционирование потенциального донора/ С. И. Андреев, А. О. Соловьюк, П. С. Андреев (стр.189-190)
Клигуненко Е. Н. Современный подход к образованию врачей: концепция непрерывного медицинского образования и непрерывного профессионального развития/ Е. Н. Клигуненко [и др.] (стр.191-194)
Клигуненко О. М. Дидактичні основи вибору методу навчання за модулем "Невідкладні стани" із підготовки до ліцензованого іспиту "Крок 3"/ О. М. Клигуненко, О. Ю. Муризіна (стр.195-199)
Болонська А. В. Медицина невідкладних станів: формування клінічного мислення на засадах OSCE/ А. В. Болонська, О. Ю. Сорокіна, Т. О. Буряк (стр.200-203)
Клигуненко Е.Н. Особенности анестезиологического пособия у роженицы со спинальной амиотрофией Верднига-Гоффмана: клинический случай/ Е. Н. Клигуненко [и др.] (стр.204-209)
Пякшина Е. В. Гипонатриемия при раке мочевого пузыря (клинический случай)/ Е. В. Пякшина [и др.] (стр.210-212)
Йовенко І. О. Інтенсивна терапія синдрому поліорганної недостатності при політравмі: місце ектракорпоральної гемокорекції/ І. О. Йовенко [та ін.] (стр.213-217)
Матеріали ІІ симпозіуму з міжнародною участю "Нові горизонти анестезіології, інтенсивної терапії критичних станів та лікування болю", присвяченого 45-річчю створення кафедри анестезіології та інтенсивної терапії ДЗ "Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України" і 60-річчю створення анестезіологічної служби в КЗ "Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І. І. Мечникова" (м. Дніпро, 25-26 жовтня 2018р.) (стр.218-260)
Адамчук Н. М. Больовий синдром у дітей із гемобластозами. Сучасний стан проблеми/ Н. М. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.218-219)
Андрющенко В. В. Проблемні питання діагностики й інтенсивної терапії гострих комбінованих отруєнь наркотичними речовинами/ В. В. Андрющенко, М. М. Калиш, Н. В. Курділь (стр.219)
Білецький О. В. Порівняльна ефективність усунення набряку головного мозку при тяжкій черепно-мозковій травмі за допомогою двох груп плазмозамінників за даними реоенцефалографічного моніторингу/ О. В. Білецький, С. В. Курсов (стр.219-220)
Богомол А. Г. . Патологічні стани при сезонних грибних отруєннях/ А. Г. Богомол [та ін.] (стр.220)
Бойцова О. Н. Седоаналгезия и периоперационное обеспечение у пациентов с энергоструктурным повреждением при острой хирургической патологии/ О. Н. Бойцова (стр.220-221)
Гармиш О. С. Профилактика гемодинамических нарушений при нейроаксиальной анестезии/ О. С. Гармиш (стр.221)
Гришин В. И. Внутрижелудочковые кровоизлияния в структуре спонтанных внутримозговых кровоизлияний/ В. И. Гришин [и др.] (стр.221-222)
Гришин В. И. Спонтанные внутримозговые кровоизлияния, ассоциированные с антикоагулянтной терапией варфарином/ В. И. Гришин [и др.] (стр.222-223)
Гришин В. И. Срочный радиологический диагноз спонтанного внутримозгового кровоизлияния/ В. И. Гришин [и др.] (стр.223-225)
Гришин В. И. Хирургическое лечение спонтанных внутримозговых кровоизлияний/ В. И. Гришин [и др.] (стр.225)
Живица Е. В. Метаболическая и антиоксидантная терапия больных с алкогольным кетоацидозом и абстинентным синдромом комбинацией препаратов: актовегин, никомекс, цитофлавин/ Е. В. Живица, Н. Д. Шинкаренко, А. Ф. Михайленко (стр.226)
Іващенко О. В. Госпітальна летальність при гострих отруєннях фосфорорганічними пестицидами і доступність реактиваторів холінестерази в Україні/ О. В. Іващенко, Б. С. Шейман, Н. В. Курділь (стр.226-227)
Йовенко И. А. Фармакодинамика и фармакокинетика инфузионной терапии: четыре D/ И. А. Йовенко [и др.] (стр.227)
Йовенко И. А. Острая травматическая коагулопатия: стандарты ИТ/ И. А. Йовенко [и др.] (стр.227-228)
Капшитарь А. В. Внутривенная тотальная анестезия с искусственной вентиляцией легких при неотложной мини-холецистомии и традиционной холецистэктомии/ А. В. Капшитарь (стр.228-229)
Капшитарь А. В. Проводниковая анестезия седалищного нерва по Войно-Ясенецкому при операции Шарпа у больных с синдромом диабетической стопы, осложненным гнойно-некротическими поражениями стопы/ А. В. Капшитарь (стр.229-230)
Кобеляцкий Ю. Ю. Моніторинг болю, ноцицепції та аналгезії. Сучасні можливості/ Ю. Ю. Кобеляцкий, Т. В. Канчура (стр.231-232)
Коваль М. Г. Особливості розвитку і перебігу сепсису в опікових хворих/ М. Г. Коваль, О. Ю. Сорокіна (стр.232)
Коломаченко В. І. Каудальна блокада з рентгеноконтрастом у дорослих (експериментальне дослідження)/ В. І. Коломаченко (стр.232-234)
Коляда В. М. Селективна спинномозкова анестезія при видаленні рецидивних пухлин нижніх кінцівок/ В. М. Коляда [та ін.] (стр.234)
Красносельський М. В. Адекватна анестезія в інтервенційній медицині зі збереженням у онкопацієнтів свідомості/ М. В. Красносельський [и др.] (стр.234-235)
Красносельський М. В. Ефективність проведення інтраопераційної гемотрансфузії/ М. В. Красносельський [та ін.] (стр.235)
Кріштафор Д. А. Ефекти комбінованого препарату тіворель при політравмі/ Д. А. Кріштафор, О. М. Клигуненко (стр.235-236)
Крутько Є. М. Зміни метаболізму в онкологічних хворих при синдромі верхньої порожнистої вени комбінованим методом лікування/ Є. М. Крутько, С. О. Пилипенко (стр.236)
Крутько Є. М. Тактика ведення анестезії оптимальної концентрації пропофолу в онкологічних хворих похилого віку/ Є. М. Крутько, С. О. Пилипенко (стр.236-237)
Кущ Е. А. . Влияние нейрометаболической терапии на уровень нейроспецифической энолазы в остром периоде ишемического инсульта/ Е. А. Кущ, Е. Н. Клигуненко (стр.237)
Лисничая В. Н. Роль образовательных интервенций в повышении качества работы сотрудников отделений интенсивной терапии/ В. Н. Лисничая [и др.] (стр.237-238)
Майстренко Ю. С. Анестезия как ведущий стрессор в неанатологии. Об особенностях анестезиологического обеспечения детей неонатального периода/ Ю. С. Майстренко, Е. В. Шевченко (стр.238)
Мальцева Л. А. Спонтанные внутримозговые кровоизлияния: терминология, эпидемиология, этиология и факторы риска, первоначальная оценка, клиническая стабилизация/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.238-239)
Мальцева Л. А. Осложнения, развивающиеся при лечении спонтанных внутримозговых кровоизлияний, и их коррекция/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.240-241)
Мальцева Л. А. Спонтанные внутримозговые кровоизлияния, ассоциированные с применением нефракционированных, низкомолекулярных гепаринов и антитромбоцитарных препаратов/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.241-242)
Мальцева Л. А. Прогнозирование вероятности расширения гематомы при спонтанном внутримозговом кровоизлиянии/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.242-243)
Маркова С. О. Актуальні питання підтримки та розвитку спеціалізованих токсикологічних відділень в Україні/ С. О. Маркова [та ін.] (стр.243-244)
Мачужак А. А. Моніторинг внутрішньолікарняних інфекцій для попередження антибіотикорезистентності/ А. А. Мачужак (стр.244)
Михайленко О. Ф. Досвід застосування L-орнітину-L-аспартату та L-Бетаргіну для лікування гепаторенального синдрому при гострих отруєннях ацетамінофеном/ О. Ф. Михайленко [та ін.] (стр.244-245)
Ніконов В. В. Магнезіальна терапія у складі заходів інтенсивної терапії у постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою/ В. В. Ніконов, О. В. Білецький, С. В. Курсов (стр.245)
Ніконов В. В. Магнезіальна терапія в складі невідкладної допомоги для постраждалих в стані травматичного гіповолемічного шоку/ В. В. Ніконов, О. В. Білецький, С. В. Курсов (стр.245-246)
Новицька-Усенко Л. В. Роль студентського наукового гуртка в удосконаленні професійних і моральних якостей лікаря-анестезіолога/ Л. В. Новицька-Усенко [та ін.] (стр.246-247)
Павленко Г. В. Опыт применения реместипа для консервативного гемостаза при кровотечении из панкреато-гастроанастомоза после панкреато-дуоденальной резекции/ Г. В. Павленко [и др.] (стр.247-248)
Павлыш А. С. Церебральная оксиметрия. Ее место в анестезии и интенсивной терапии в педиатрии/ А. С. Павлыш (стр.248)
Падалка В. М. Особливості діагностики та інтенсивної терапії гострих отруєнь хімічної етіології у пацієнтів старших вікових груп/ В. М. Падалка, Н. В. Курділь (стр.248-249)
Сакович Е. Ф. Применение гипербарической оксигенации у больных сахарным диабетом/ Е. Ф. Сакович, Е. Ю. Маляр, Ю. В. Искра (стр.249)
Середенко В. Г. Антистресовий анестезіологічний захист при проведенні стоматологічних втручань/ В. Г. Середенко (стр.250)
Середенко В. Г. Використання севофлурану у дітей раннього віку при проведенні стоматологічних втручань/ В. Г. Середенко (стр.250)
Середенко В. Г. Оптимальний метод спінальної анестезії малими дозами анестетика у хворих похилого та старечого віку/ В. Г. Середенко (стр.251)
Середенко В. Г. Оптимізація післяопераційного знеболювання після розширених гінекологічних операцій у онкологічних хворих/ В. Г. Середенко (стр.251-252)
Токарь И. А. Блок канала аддуктора как компонент комбинированных перионевральных блокад при операциях на коленном суставе/ И. А. Токарь, В. Ю. Артеменко (стр.252)
Устінова Л. А. Удосконалення професійної підготовки військових токсикологів: хімічні засоби нелетальної дії/ Л. А. Устінова, О. А. Євдотьєв, Н. В. Курділь (стр.252-253)
Цогоев Ю. Ю. Реканализация инфаркт-ассоциированной церебральной артерии у пациентов с ишемическим инсультом/ Ю. Ю. Цогоев, В. Ю. Артеменко, С. Н. Зброжек (стр.253)
Шейман Б. С. Сучасні тенденції формування вікової структури гострих отруєнь хімічної етіології в Україні/ Б. С. Шейман, Н. В. Курділь (стр.253-254)
Шинкаренко Н. Д. Использование Легалон Sil в профилактике и лечении фаллоидного гепатита при отравлениях бледной поганкой/ Н. Д. Шинкаренко [и др.] (стр.254)
Шульга Є. В. Корекція стану окисної модифікації білків у онкохворих з мультиорганними оперативними втручаннями/ Є. В. Шульга (стр.254-255)
Бігняк П. І. Порушення електролітного балансу при традиційній передопераційній підготовці хірургічних хворих і шляхи корекції даних порушень/ П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, О. І. Дацюк (стр.255)
Поздравляем Виктора Григорьевича Рынденко с юбилеем! (стр.256)
Вітаємо Віктора Йосиповича Лисенка з ювілеєм! (стр.257-258)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галушко О. А., Бабак С. І., Болюк М. В.
Назва : Приховані небезпеки періопераційного періоду: фокус на гіпофосфатемії
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 5. - С. 41-48 (Шифр МУ66/2018/5)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
Предметні рубрики: Эзафосфина
MeSH-головна: ГИПОФОСФАТЕМИЯ -- HYPOPHOSPHATEMIA
ФОСФАТЫ -- PHOSPHATES
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
Анотація: Гіпофосфатемія (ГФЕ) — один із частих електролітних розладів, для розвитку якого в періопераційному періоді є багато причин. Ми проаналізували базу даних Medline за останні 20 років із метою ідентифікування статей, які містили б як одне з ключових слово «гіпофосфатемія». До пошуку включили клінічні й експериментальні дослідження, огляди та повідомлення про клінічні випадки за наявності англомовного резюме. Цей пошук дав 1754 публікації. На основі вивчених статей нами були підсумовані відомості про метаболізм фосфатів, основні клінічні прояви ГФЕ, вплив ГФЕ на перебіг періопераційного періоду. Авторами наведений власний досвід виявлення і лікування ГФЕ. Загалом визначення рівнів фосфатів проведено в 328 хворих, які перенесли хірургічні вручання в операційних різного хірургічного профілю. Найбільш висока частота ГФЕ спостерігалася в опікових хворих (23,08 %), після нейрохірургічних (17,94 %) та абдомінальних (17,64 %) оперативних втручань. Установлено, що корекцію ГФЕ тяжкого ступеня доцільно проводити внутрішньовенним введенням препарату D-фруктозо-1,6-дифосфату натрію — Езафосфіни. Після проведеної корекції цим препаратом рівень фосфатемії стабілізувався до референтних значень, що збіглося з клінічним покращанням стану пацієнтів. Хворі загалом добре перенесли терапію Езафосфіною, у жодного не було зареєстровано побічних ефектів
Знайти схожі

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Бондар М. В. Ускладнений перебіг цукрового діабету: у центрі уваги гіпоглікемія (лекція з демонстрацією клінічного спостереження)/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.27-36)
Нестеренко О. М. Обгрунтування доцільності застосування левофлоксацину 750 мг внутрішньовенно для лікування тяжких негоспітальних пневмоній в умовах стаціонару (огляд літератури)/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.39-48)
Марков Ю. І. Поширеність психоактивних речовин як анестезіологічна проблема/ Ю. І. Марков, О. А. Лоскутов, В. О. Поліщук (стр.49-57)
Пилипенко М. М. Поєднання карбапенемрезистентності та колістинрезистентності збудників тяжких грамнегативних нозокоміальних інфекцій: перші ознаки настання постантибіотичної ери/ М. М. Пилипенко, Т. В. Овсієнко, М. В. Бондар (стр.58-66)
Недашківський С. М. Медикаментозно зумовлені ураження печінки: принципи діагностики, патологічні зміни й підходи до лікування/ С. М. Недашківський (стр.71-78)
Ay M. O. Сравнительное исследование анальгетической эффективности декскетопрофена трометамола и меперидина гидрохлорида при купировании почечной колики/ M. O. Ay [et al.] (стр.79-86)
Доморацкий А. Э. Сложные дыхательные пути, экстубация: сложная/неудачная?/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.87-90)
Мазуренко О. П. Аналіз геморагічних і тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка/ О. П. Мазуренко [та ін.] (стр.91-97)
Лоскутов О. А. Лідокаїн у мультимодальній анестезії: панацея сьогодення чи новий модний напрям?/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.98-104)
Лоскутов О. А. Порівняння кардіопротекторних властивостей штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при операціях аортокоронарного шунтування/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.105-109)
Кузьменко В. О. Клінічне значення впливу інфузійної терапії за рестриктивним типом на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції/ В. О. Кузьменко [та ін.] (стр.110-116)
Целуйко В. Й. Рівень NT-proBNP як предиктор розвитку фібриляції передсердь у хворих на гострий коронарний синдром/ В. Й. Целуйко, Солем Ф. Бен, О. Е. Матузок (стр.117-123)
Бишовець С. М. Застосування катетерної субарахноїдальної блокади в абдомінальній хірургії/ С. М. Бишовець (стр.124-129)
Кучерявенко В. В. Функціональний стан ліпідного обміну при травматичній хворобі у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла/ В. В. Кучерявенко, Ю. В. Волкова (стр.130-134)
Черній В. І. Удосконалення методу штучного кровообігу при кардіохірургічних втручаннях/ В. І. Черній [та ін.] (стр.135-145)
Тхоревский А. В. В помощь практикующему врачу: энтеральный путь коррекции синдрома кишечной недостаточности у больных после хирургических вмешательств/ А. В. Тхоревский, А. О. Присяжнюк, Р. М. Слободянюк (стр.146-153)
Танцюра Л. Д. Метаболічний алкалоз у недоношеної новонародженої дитини/ Л. Д. Танцюра, І. В. Кисельова (стр.154-158)
Марков Ю. І. Інформована згода в клінічній практиці/ Ю. І. Марков, А. О. Жежер (стр.159-165)
Лоскутов О. А. Розвиток анестезіології в Україні: шлях від мистецтва до науки/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.166-170)
"Інноваційні технології та методики в анестезіології та ІТ" (17-20 квітня 2019 року, м. Київ) (стр.171-270)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лоскутов О. А., Бондар М. В., Марков Ю. І., Болюк М. В., Єфименко Р. А.
Назва : Розвиток анестезіології в Україні: шлях від мистецтва до науки
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 2. - С. 166-170 (Шифр МУ104/2019/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
АНЕСТЕЗИОЛОГИЯ -- ANESTHESIOLOGY
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Історію хірургії можна поділити на два основних етапи: до 1846 року і після нього. У цій роботі автори навели в хронологічному порядку основні віхи й етапи розвитку анестезіології в Україні, зосередивши увагу на лікарях, які вперше проводили хірургічні втручання під загальним і місцевим знеболюванням. В 1846 році за ініціативи В.О. Караваєва й А.П. Вальтера, учнів М.І. Пирогова, при Київському університеті було організовано комісію з вивчення впливу ефіру на організм. Дослідивши в експерименті вплив ефіру на тваринний організм, В.О. Караваєв 18 лютого 1847 року зробив першу в Києві операцію під ефірним наркозом. Другу в Україні операцію під ефірним наркозом виконав Т.Л. Ванцетті у Харкові 28 лютого 1847 року. А вже до кінця 1847 року хлороформний наркоз у Києві застосував В.О. Караваєв. В 1871 році в Харкові В.Ф. Грубе здійснив першу операцію під наркозом закисом азоту. У 80–90-х роках ХІХ сторіччя в хірургічну практику широко впроваджуються методи місцевої й провідникової анестезії кокаїном. Українські хірурги були піонерами місцевої анестезії. В 1886 році київський хірург А.І. Лукашевич провів на собі та інших здорових людях досліди із застосування провідникової анестезії. Випускник медичного факультету Київського університету Св. Володимира В.Ф. Войно-Ясенецький у Санкт-Петербурзі в 1915 році видає монографію «Регіонарна анестезія», ілюстровану автором. У післяреволюційний період знеболюванню приділяють усе більше уваги, кількість хірургів, які проводять операції зі знеболюванням, зростає в геометричній прогресії. Виникає потреба в постійному нагляді за станом пацієнта й в медперсоналі, що його проводитиме. Це й був початок формування анестезіології як науки й окремої спеціальностіThe history of surgery can be divided into two main parts: before and after 1846. In this work, the authors introduced the main milestones and stages of anesthesiology development in Ukraine in chronological order. We focused on doctors who for the first time ever performed operations under general and local anesthesia. In 1846, Pyrohov’s students V.O. Karavaiev and A.P. Walter investigated the ether influence on the animal organism in experiment in Kyiv. On February 18, 1847, V.O. Karavaiev performed first surgery under the ether anesthesia. T.L. Vanzetti performed the second in Ukraine operation under the ether anesthesia in Kharkiv. And by the end of 1847, chloroform anesthesia was used by V.O. Karavaiev in Kyiv. In 1871, V.F. Grube carried out the first operation under nitrous oxide anesthesia in Kharkiv. In the 19th century, methods of regional cocaine anesthesia were widely implemented in surgical practice. Ukrainian surgeons were pioneers of local anesthesia. In 1886, Kyiv surgeon A.I. Lukashevych conducted experiments on himself and on other healthy people with the use of peripheral nerve anesthesia. In 1915, after the graduation from St. Volodymyr University in Kyiv, V.F. Voino-Yasenetskiy published a book “Regional anesthesia” in St. Petersburg, it was illustrated by the author. The number of surgeries performed under anesthesia increased in geometric progression after the revolution. There was a need for constant supervision of patient’s state and the medical staff that will carry it out. That was the beginning of the formation of anesthesiology as a science and as a specialty
Знайти схожі

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2020р. т.16,N 2
Цікаві статті :
Кафедре медицины неотложных состояний и медицины катастроф ХМАПО 40 лет (стр.6-10)
Забашта В. Ф. Етапи становлення екстренної невідкладної допомоги на Слобожанщині/ В. Ф. Забашта (стр.11-14)
Лоскутов О. А. Мультимодальна малоопіоїдна анестезія: компоненти й механізми формування/ О. А. Лоскутов, М. В. Бондар, Т. В. Овсієнко (стр.15-24)
Кобеляцкий Ю. Ю. Обзор международных рекомендаций по нутритивной поддержке у больных с COVID-19, находящихся в отделении интенсивной терапии/ Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.25-36)
Ніконов В. В. Інфузійна терапія при пневмонії: що нового?/ В. В. Ніконов, К. І. Лизогуб, М. В. Лизогуб (стр.37-42)
Галушко О. А. Небезпеки і труднощі під час діагностики інфаркту міокарда у пацієнтів з цукровим діабетом (огляд літератури та власний досвід)/ О. А. Галушко, М. В. Болюк (стр.43-47)
Пилипенко М. М. Провідні патофізіологічні порушення в організмі у разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)/ М. М. Пилипенко, М. В. Бондар (стр.48-54)
Pina E. Застосування беміпарину для тривалого лікування венозного тромбозу у хворих онкологічного профілю: дослідження ELEBAMA/ E. Pina [et al.] (стр.55-60)
Бишовець С. М. Однобічна субарахноїдальна блокада для інтраопераційного знеболювання пластики пахового каналу/ С. М. Бишовець, Д. О. Дзюба (стр.61-65)
Колесников В. Г. Результати оцінки когнітивних порушень у ранній післяопераційний період у кардіохірургічних пацієнтів з артеріальною гіпертензією, оперованих в умовах штучного кровообігу/ В. Г. Колесников (стр.65-68)
Фуркало О. С. Кардіопротективний ефект нітрогліцерину при невідкладній черезшкірній ендоваскулярній реваскуляризації міокарда в пацієнтів похилого віку з гострим коронарним синдромом/ О. С. Фуркало [та ін.] (стр.69-77)
Філик О. В. Алгоритм відлучення від штучної вентиляції в дітей із різними формами гострої дихальної недостатності/ О. В. Філик (стр.78-82)
Доморацкий А. Э. Особенности интенсивной терапии крайне тяжелого течения острой аутоиммунной демиелинизирующей полинейрорадикулопатии (синдром Гийена-Барре)/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.83-86)
Марков Ю. І. Проблеми медичної етики з позиції анестезіолога/ Ю. І. Марков (стр.87-90)
Голяновский О. В. Синдром задней обратимой энцефалопатии (posterior reversible encephalopathy syndrom - PRES) в акушерстве/ О. В. Голяновский [и др.] (стр.91-98)
Бондар М. В. Життєво небезпечні ускладнення хронічного алкоголізму: в центрі уваги синдром позиційного стиснення (демонстрація клінічного спостереження)/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.99-106)
Крижановський В. Є. Клінічний випадок гострого коронарного синдрому з елевацією сегмента ST, що ускладнився повною АВ-блокадою, гострою серцевою недостатністю та раптовою зупинкою кровообігу/ В. Є. Крижановський [та ін.] (стр.107-112)
Кучинська І. А. Сучасні підходи до діагностики і лікування гострої печінкової недостатності в дорослих (за даними EASL Clinical Practical Guidelines of the management of acute (fulminant) liver failure 2018-2019 in adult)/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.113-122)
Строкань А. М. Судинний доступ у складних онкогематологічних пацієнтів (клінічний випадок)/ А. М. Строкань, В. Ю. Субботін (стр.123-126)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галушко О. А., Болюк М. В.
Назва : Небезпеки і труднощі під час діагностики інфаркту міокарда у пацієнтів з цукровим діабетом (огляд літератури та власний досвід)
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 2. - С. 43-47 (Шифр МУ104/2020/16/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ ОШИБКИ -- DIAGNOSTIC ERRORS
Анотація: У статті проведено стислий аналіз останніх досліджень (2010–2020 рр.) щодо проблеми менеджменту гострого інфаркту міокарда у пацієнтів з супутнім цукровим діабетом (ЦД). Автори підсумували нові дані з епідеміології та особливостей клінічної картини гострого коронарного синдрому при ЦД, зробивши акцент на атипових формах больового синдрому. Також наведено результати власних досліджень. Було проведено ретроспективний аналіз медичних карт 41 пацієнта (33 чоловіків і 8 жінок), госпіталізованих з приводу інфаркту міокарда. Із них 6 пацієнтів (14,63 %) — із супутнім ЦД типу 2. У 5 пацієнтів (83,33 %) із ЦД спостерігався типовий больовий синдром помірної інтенсивності, 1 пацієнт (16,67 %) скаржився лише на загальне нездужання та незначний дискомфорт у грудях. У 2 пацієнтів (33,33 %) із ЦД спостерігалися запаморочення та пітливість. Усі пацієнти з ЦД скаржилися на виражену загальну слабість. У хворих на ЦД також відмічались поодинокі випадки раптової появи незрозумілих симптомів у грудях (n = 2), кінцівках (n = 1), запаморочення (n = 3), короткочасної втрати свідомості (n = 2), яким передували біль (n = 3), дискомфорт (n = 1), відчуття стиснення у грудній клітці (n = 1), за грудиною (n = 1) чи в ділянці серця (n = 2). Проте ці випадки мали спорадичний характер і в кожного хворого комбінувалися з різними специфічними для гострого коронарного синдрому симптомами
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2021р. т.17,N 2
Цікаві статті :
Бондар М. В. СOVID-19: цитокіновий шторм й антицитокінова терапія/ М. В. Бондар, М. М. Пилипенко, О. А. Лоскутов (стр.9-16)
Купрієнко Н. В. Можливості застосування декскетопрофену при больовому синдромі в онкологічних пацієнтів/ Н. В. Купрієнко (стр.17-24)
Заграничний Т. С. Клінічний перебіг та особливості лікування хворих на ішемічний інсульт, ускладнений розвитком гострого делірію/ Т. С. Заграничний, С. М. Недашківський, О. А. Галушко (стр.25-29)
Кучинська І. А. Синдром поліорганної недостатності в пацієнтів із тяжким перебігом коронавірусної хвороби (COVID-19)/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.30-38)
Пилипенко М. М. Інтраопераційне анестезіологічне забезпечення, післяопераційне знеболювання та післяопераційна профілактика нудоти і блювання в разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)/ М. М. Пилипенко, М. В. Бондар (стр.39-44)
Онищук Л. Порушення серцевого ритму: коли потрібен антиаритмік та який саме?/ Л. Онищук (стр.45-46)
Мальцева Л. О. Вплив додаткової нейропротекції Гліатиліном на перебіг септичного процесу і вираженість енцефалопатії в структурі синдрому поліорганної недостатності/ Л. О. Мальцева [та ін.] (стр.49-56)
Овсієнко Т. В. Вплив малоопіоїдної анестезії на частоту виникнення післяопераційної нудоти та блювання при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках/ Т. В. Овсієнко, М. В. Бондар, О. А. Лоскутов (стр.57-63)
Мітюрєв Д. С. Виявлення прогностичних маркерів при клінічному прийнятті рішень щодо проведення масивних гемотрансфузій у породіль з крововтратою/ Д. С. Мітюрєв (стр.64-69)
Лоскутов О. А. Использование экстракорпоральной мембранной оксигенации при реваскуляризации миокарда у пациентов с ишемической болезнью сердца на фоне кардиогенного шока/ О. А. Лоскутов [и др.] (стр.70-77)
Матолінець Н. В. Особливості інтенсивної терапії вагітних та породіль з тяжким перебігом коронавірусної хвороби (COVID-19)/ Н. В. Матолінець [та ін.] (стр.78-86)
Болюк М. В. Особливості больового синдрому при інфаркті міокарда у хворих на цукровий діабет/ М. В. Болюк, О. А. Галушко (стр.87-93)
Сусак Я. М. Інфекція жовчновивідних шляхів при паліативному дренуванні у хворих з хілярною злоякісною жовтяницею/ Я. М. Сусак [та ін.] (стр.94-101)
Сиворакша О. О. Оцінка пошкодження міокарда під час стентування коронарних артерій за даними аналізу тонких змін електрокардіограми та варіабельності серцевого ритму/ О. О. Сиворакша [та ін.] (стр.102-109)
Лоскутов О. А. Роль зворотного зв’язку зі слухачами-анестезіологами в оцінці викладача/ О. А. Лоскутов, Ю. І. Марков, В. В. Краснов (стр.110-115)
Курділь Н. В. Аналіз випадків смертельних отруєнь наркотичними та психотропними речовинами в Україні за результатами епідемічних, клінічних, судово-медичних і лабораторних досліджень (2015–2019 рр.)/ Н. В. Курділь (стр.116-121)
Asiah Salem Rugaan. Hypertonic Saline Irrigation of Ruptured Liver Hydatid Cyst: A Unique Case Report of Successful Treatment of Severe Iatrogenic Hypernatremia/ Salem Rugaan Asiah [et al.] (стр.122-126)
Жежер А. О. Місце епідуральної аналгезії з проколом твердої мозкової оболонки як сучасного методу знеболювання пологів/ А. О. Жежер, Є. М. Суліменко, О. А. Лоскутов (стр.127-130)
Лоскутов О. А. Тепловий інсульт при тяжких спортивних перевантаженнях: клінічний випадок/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.131-136)
Недашківський С. М. Ризики анестезіологічного забезпечення при лапароскопічних втручаннях на черевній порожнині/ С. М. Недашківський, О. А. Галушко, Д. О. Дзюба (стр.137-143)
Галушко О. А. Особливості інтенсивної терапії у хворих на діабетичний кетоацидоз у період пандемії COVID-19/ О. А. Галушко [та ін.] (стр.144-150)
Цікаві статті :
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Болюк М. В., Галушко О. А.
Назва : Особливості больового синдрому при інфаркті міокарда у хворих на цукровий діабет
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 87-93 (Шифр МУ104/2021/17/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
Анотація: З огляду на частий розвиток нейропатії у хворих на діабет існує думка, що для даної категорії пацієнтів характерна висока частота атипового перебігу гострого коронарного синдрому (ГКС), але дані про це досить суперечливі. Мета дослідження: визначити особливості больового синдрому й ступінь його вираженості в пацієнтів із гострим коронарним синдромом і цукровим діабетом. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 24 пацієнти із цукровим діабетом (19 чоловіків і 5 жінок) віком 45–83 роки, госпіталізовані ургентно з приводу гострого коронарного синдрому. Оцінка больового синдрому проводилася на момент госпіталізації і відразу після реваскуляризації коронарних артерій за такими критеріями: візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), цифровою оцінювальною шкалою (NRS), клінічними даними (пітливість, тремор, артеріальний тиск, пульс), біохімічними маркерами (глюкоза крові). Результати. Більша частина пацієнтів (87,5 %) на момент госпіталізації скаржилася на біль у грудях, решту не турбував жоден біль. Хворі описували біль як «печіння» (29,17 %), «стискання» (29,17 %), «здавлювання» (25,0 %), «поколювання» (4,17 %). Також були скарги на тяжкість під час дихання (12,5 %), відчуття нестачі повітря (12,5 %), серцебиття (41,67 %), надмірне потовиділення (16,67 %). Статистично значущої відмінності між результатами оцінки болю за ВАШ і NRS не виявлено (p 0,1). Результати суб’єктивної оцінки больового синдрому за ВАШ і NRS свідчать, що до реваскуляризації помірний і сильний біль зустрічався з однаковою частотою. Статистично значущого коливання артеріального тиску й частоти серцевих скорочень (ЧСС) до і після втручання у пацієнтів з різною інтенсивністю болю не спостерігалося (p 0,1). Під час госпіталізації середнє значення систолічного артеріального тиску становило 135,71 ± 18,70 мм рт.ст., діастолічного — 83,71 ± 14,67 мм рт.ст., ЧСС — 73,08 ± 11,35 уд/хв. Середнє значення рівня глікемії на момент госпіталізації становило 8,19 ± 3,45 ммоль/л (у чоловіків — 8,17 ± 3,61 ммоль/л, у жінок — 8,28 ± 3,13 ммоль/л). Глікемія понад 10,0 ммоль/л виявлена в 5 пацієнтів, що становило 20,83 % усіх хворих. Серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (60,0 %). Висновки. У пацієнтів з інфарктом міокарда й цукровим діабетом переважала типова клінічна картина ГКС (87,5 % пацієнтів) над безбольовою формою. До реваскуляризації помірний і сильний біль зустрічався з однаковою частотою; відсутня статистична відмінність між рівнями артеріального тиску, ЧСС і глікемії (p 0,1) у пацієнтів із сильним і помірним больовим синдромом. Гіперглікемія (≥ 10,0 ммоль/л) виявлена у 20,83 %, серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (60,0 %). Відсутність відмінності між значеннями досліджуваних критеріїв болю може бути зумовлена розміром вибірки, низькою чутливістю критеріїв, розвитком діабетичної нейропатії, тому існує необхідність у подальшому дослідженні феномену больового синдрому в пацієнтів із ГКС і цукровим діабетом
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2021р. т.17,N 4
Цікаві статті :
Ткачишин В. С. Інтоксикації свинцем і його неорганічними сполуками/ В. С. Ткачишин (стр.9-15)
Трихліб В. І. Нова коронавірусна інфекція (COVID-19): симптоми, лабораторні показники крові у тяжкохворих та померлих/ В. І. Трихліб [та ін.] (стр.16-25)
Галушко О. А. Аналіз причин ускладненого перебігу COVID-19 у пацієнтів із цукровим діабетом/ О. А. Галушко [та ін.] (стр.26-34)
Хандога Е. В. Сучасні підходи до забезпечення гігієни рук медичного персоналу в комплексі заходів профілактики внутрішньолікарняних інфекцій у закладах охорони здоров’я/ Е. В. Хандога [та ін.] (стр.35-41)
Demir U. Вплив превентивного застосування декскетопрофену на менеджмент післяопераційного больового синдрому в пацієнтів, у яких використовують міждрабинчасту блокаду під ультразвуковим контролем при артроскопічній операції на плечовому суглобі/ U. Demir [et al.] (стр.42-48)
Прохорова О. О. Безбольова ішемія міокарда у пацієнта з цукровим діабетом 2-го типу на прикладі клінічного випадку/ О. О. Прохорова, М. С. Бринза (стр.49-52)
Марцінів В. В. Застосування пекторальної та паравертебральної блокади в хірургії злоякісних новоутворень молочної залози з позиції концепції швидкого відновлення/ В. В. Марцінів (стр.53-60)
Трихліб В. І. Клініко-лабораторні прояви в тяжкохворих із COVID-19 та померлих/ В. І. Трихліб [та ін.] (стр.61-74)
Козловський Ю. К. Досвід застосування місцевих анестезуючих комбінацій/ Ю. К. Козловський, А. В. Макогончук, І. Ю. Козловська (стр.75-78)
Минка Н. В. Ефективність комбінації реґіонарних методів знеболювання із загальною анестезією при трансплантації рогівки/ Н. В. Минка, Ю. Ю. Кобеляцький (стр.79-83)
Shulga Ye. V. Correction of redox metabolism and the relationship of markers of systemic chronic inflammation with a measure of overall survival in cancer patients with multiorgan resections/ Ye. V. Shulga (стр.84-89)
Євсєєва В. В. Порівняння ефектів комбінованої нейроаксіальної анестезії та багатокомпонентної низькопотокової інгаляційної анестезії у структурі періопераційного анестезіологічного забезпечення при артроскопічних втручаннях на колінному суглобі/ В. В. Євсєєва [та ін.] (стр.90-95)
Дубенко О. Е. Делирий в неврологической практике/ О. Е. Дубенко, В. В. Никонов (стр.96-102)
Hasan Naved Y. A rare interesting case of fatal air embolism after intravenous contrast during computed tomography/ Naved Y. Hasan, Asiah Salem Rugaan (стр.103-106)
Brynza M. S. Influence of thyroid-stimulating hormone on the recurrence after radiofrequency ablation for atrial fibrillation/ M. S. Brynza, N. Yu. Bogun, O. Yu. Shmidt (стр.107-109)
Цікаві статті :
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галушко О. А., Лоскутов О. А., Тріщинська М. А., Кучинська І. А., Болюк М. В.
Назва : Аналіз причин ускладненого перебігу COVID-19 у пацієнтів із цукровим діабетом
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 4. - С. 26-34 (Шифр МУ104/2021/17/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ГИПЕРГЛИКЕМИЯ -- HYPERGLYCEMIA
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Із грудня 2019 року нова коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19) впевнено й агресивно крокує по планеті. 11 березня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила коронавірусну хворобу COVID-19 пандемією. Серед основних факторів ризику розвитку і тяжкого перебігу COVID-19 називають похилий вік, артеріальну гіпертензію, цукровий діабет (ЦД), хронічні обструктивні захворювання легень, серцево-судинні та цереброваскулярні захворювання. Проте останнім часом на підставі отриманих епідеміологічних даних ЦД не вважається фактором ризику зараження SARS-CoV-2, але він пов’язаний із більш тяжким перебігом даного захворювання і погіршенням результатів лікування. У чому ж причина ускладненого перебігу COVID-19 у хворих на ЦД? Необхідність дати відповідь на дане питання зумовила проведення цього дослідження. Мета: встановити причини ускладненого перебігу COVID-19 у хворих на цукровий діабет. Матеріали та методи. Був проведений пошук публікацій за допомогою пошукових систем PubMed та Google Scholar за ключовими словами: COVID-19, цукровий діабет, гіперглікемія, порушення вуглеводного обміну, ускладнення. Результати. В огляді наукової літератури розглянуті основні причини і патогенетичні механізми розвитку ускладнень перебігу COVID-19 у хворих на ЦД. Визначено групи факторів, що погіршують перебіг захворювань, і доведено, що сучасне лікування COVID-19 у хворих на ЦД має враховувати всі наявні фактори ризику і включати багатодисциплінарний командний підхід із залученням фахівців із невідкладної медицини, ендокринології, інфекційних захворювань, респіраторної підтримки, дієтології та реабілітації. Висновки. Основними причинами, що погіршують перебіг COVID-19 у хворих на ЦД, є: 1) особливості власне ЦД і взаємовплив ЦД і COVID-19; 2) вплив окремих груп препаратів, що застосовують при лікуванні обох захворювань; 3) недоліки в організації лікування і догляду за хворими. Головний фактор, що має вирішальне значення у веденні таких пацієнтів, — нормалізація рівня глікемії і вуглеводного балансу, якої потрібно досягати усіма можливими засобами.
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2022р. т.18,N 6
Цікаві статті :
Єхалов В. В. Фактори, що сприяють гострому випадковому переохолодженню організму (літературний огляд)/ В. В. Єхалов, О. В. Кравець, Д. А. Кріштафор (стр.7-14)
Єхалов В. В. Щелепно-лицеві ураження при опіатній наркозалежності (науково-літературний огляд)/ В. В. Єхалов [та ін.] (стр.15-23)
Галушко О. А. Гострий коронарний синдром у хворих на цукровий діабет: клінічні характеристики і діагностика болю/ О. А. Галушко, М. В. Болюк (стр.24-29)
Горошко В. Р. Досвід застосування імуноглобуліну людини нормального у пацієнтів з вогнепальними пораненнями та сепсисом/ В. Р. Горошко, О. О. Бугай (стр.30-33)
Кравець О. В. Невідкладна допомога при синдромі тривалого стискання тканин на догоспітальному етапі, маршрут пацієнта/ О. В. Кравець, Д. М. Станін, В. В. Єхалов (стр.34-38)
Чуклін С. М. Ендоваскулярне лікування варикозно розширених вен шлунка під контролем ендосонографії/ С. М. Чуклін [та ін.] (стр.39-47)
Єхалов В. В. П’ятнадцятирічний досвід навчання інтернів різних спеціальностей за модулем «Невідкладні стани»/ В. В. Єхалов [та ін.] (стр.48-50)
Муризіна О. Ю. Дидактичні принципи технології повного засвоєння й міждисциплінарної інтеграції при підготовці до ліцензованого іспиту «Крок 3»/ О. Ю. Муризіна (стр.51-57)
Єхалов В. В. Психологічна ресурсність суб’єктів післядипломного навчання за фахом «анестезіологія та інтенсивна терапія»/ В. В. Єхалов [та ін.] (стр.58-62)
Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», що приурочена до 135-річчя з дня народження академіка Л.В. Громашевського і щорічних читань пам’яті академіка Л.В. Громашевського (12 жовтня 2022 року, м. Київ, Україна) (стр.63-102)
Андреєва І. Д. Активність модифікованих похідних кверцетину з листя Ribes nigrum щодо мікроорганізмів родини Enterobacteriaceae/ І. Д. Андреєва [та ін.] (стр.63-64)
Антоненко Ж. В. Результати сероепідеміологічного моніторингу за поширенням ВІЛ-інфекції в Україні/ Ж. В. Антоненко [та ін.] (стр.64-65)
Архипова М. А. Вплив флавоноїдних препаратів Протефлазід і Протойл на експресію гена транскрипційного фактора NRF-2 при вірусних інфекціях/ М. А. Архипова [та ін.] (стр.65)
Білогорцева О. І. Аналіз динаміки захворюваності на туберкульоз дітей в Україні протягом 2006–2021 рр./ О. І. Білогорцева [та ін.] (стр.66)
Бодня К. І. Личинкові зоонозні гельмінтози як біологічна, медична й соціальна проблема/ К. І. Бодня, І. П. Бодня (стр.66-67)
Boieva S. S. The role of the microbiome in the development of cardiovascular disease/ S. S. Boieva [et al.] (стр.67-68)
Ваценко А. І. Хронічні серцево-судинні захворювання як тригер тяжкого перебігу COVID-19/ А. І. Ваценко [та ін.] (стр.69-70)
Виноград Н. О. Інфекції війни в сучасних умовах: погляд епідеміолога/ Н. О. Виноград (стр.70)
Виноград Н. О. Хантавірусні інфекції як проблема подорожуючих/ Н. О. Виноград, Л. П. Козак, З. П. Василишин (стр.71)
Воробйова Н. В. Вікові особливості метаболічної активності кишкової мікробіоти при ротавірусній інфекції в дітей/ Н. В. Воробйова, О. В. Усачова (стр.71-72)
Гончаров В. О. Епідемічна ситуація щодо захворюваності на ВІЛ-інфекцію в Одеській області у 2006–2021 роках/ В. О. Гончаров [та ін.] (стр.72-73)
Діброва Ю. В. Тромботичний синдром — «небезпечний переслідувач» вірусних пневмоній при інфекції SARS-CoV-2 і грипі A(H1N1)/ Ю. В. Діброва, М. А. Архипова (стр.73-74)
Доценко Я. І. Особливості епідеміологічної ситуації щодо туберкульозу в дітей 0–14 років в Україні/ Я. І. Доценко [та ін.] (стр.74-75)
Дьяченко П. А. Діагностичні критерії уражень нервової системи, викликаних хворобою Лайма/ П. А. Дьяченко, О. Г. Андреєва, Б. А. Пархомець (стр.75-76)
Єгоров Д. П. Ентерококи, виділені від новонароджених, і їх чутливість до антибіотиків/ Д. П. Єгоров, С. М. Григор’єва, В. П. Широбоков (стр.76-77)
Житнюк Н. В. Особливості гуморальної відповіді у хворих на COVID-19/ Н. В. Житнюк (стр.77-78)
Задорожна В. І. Особливості спалаху мавпячої віспи 2022 року/ В. І. Задорожна, В. Р. Шагінян, Т. А. Сергеєва (стр.78)
Кислих О. М. Частота виявлення серологічних маркерів вірусу гепатиту С серед людей, які вживають наркотики ін’єкційно/ О. М. Кислих, М. Г. Люльчук, О. В. Максименок (стр.79)
Крупєй К. С. Епідеміологічний аналіз мавпячої віспи з урахуванням генетичних та екологічних особливостей нових ізолятів/ К. С. Крупєй [та ін.] (стр.79-80)
Луценко Г. В. Патогенетичні механізми та підходи до лікування уражень судин головного мозку в пацієнтів із COVID-19/ Г. В. Луценко, В. В. Марштупа, Т. О. Чеборака (стр.80-81)
Марциновська В. А. Серологічне обстеження на маркери ВІЛ вагітних в Україні/ В. А. Марциновська [та ін.] (стр.81-82)
Люльчук М. Г. Медикаментозна стійкість ВІЛ у хворих на ВІЛ?інфекцію дітей, які отримують антиретровірусну терапію/ М. Г. Люльчук, А. М. Щербінська, В. В. Кирпічова (стр.82-83)
Міроненко А. П. Прогноз щодо гриппу на сезон 2022–2023 рр. в Україні в умовах пандемії COVID-19/ А. П. Міроненко [та ін.] (стр.83-84)
Нехороших З. М. Молекулярно-генетичні й фенотипові особливості штамів F.tularensis holarctica в Україні/ З. М. Нехороших [та ін.] (стр.84-85)
Панасюк О. Л. Порівняльний аналіз клінічних проявів моно- і мікст-інфекцій у пацієнтів із запальними захворюваннями нервової системи/ О. Л. Панасюк [та ін.] (стр.85-86)
Подаваленко А. П. Вплив деяких метеорологічних факторів на поширення COVID-19 на території з помірно-континентальним кліматом/ А. П. Подаваленко, М. А. Георгіянц (стр.86-87)
Порва Ю. І. Ефективність систем ПЛР-діагностики гепатитів В, С, А і Е розробки «Біокор Технолоджі ЛТД»/ Ю. І. Порва [та ін.] (стр.87-88)
Пономаренко С. В. Антибактеріальні властивості комбінацій екстрактів з листя і бруньок рослин роду Salix sp./ С. В. Пономаренко [та ін.] (стр.88)
Похил С. І. Оцінка вірулентного потенціалу штамів Blastocystis sp. за показниками рівнів утворення амебоїдних форм і протеазної активності/ С. І. Похил, О. М. Тимченко, І. П. Бодня (стр.88-89)
Прокопів О. В. Клінічна характеристика скарлатини в дітей під час воєнного стану/ О. В. Прокопів, С. А. Лишенюк, Г. М. Кармазин (стр.89-90)
Ракша-Слюсарева О. А. Визначення прогностичних критеріїв елюції антигену вірусу SARS-CoV-2 з організму хворих за показниками імунної системи/ О. А. Ракша-Слюсарева [та ін.] (стр.90-91)
Рєзніков А. П. Про необхідність покращання профілактики інфекційних хвороб/ А. П. Рєзніков (стр.91-92)
Рєзніков А. П. Антибіотикорезистентність мікроорганізмів у хірургічних стаціонарах/ А. П. Рєзніков, Т. В. Шевчук (стр.92-93)
Родина Н. С. Епідемічна ситуація з гарячки Західного Нілу в Київській області за період 2017–2021 рр./ Н. С. Родина [та ін.] (стр.93-94)
Сергеєва Т. А. Епідеміологічна характеристика COVID-19 в Україні у 2022 році/ Т. А. Сергеєва, В. І. Задорожна, В. Р. Шагінян (стр.94-96)
Суханова Л. А. Особливості захворюваності на туберкульоз у дітей в осередках туберкульозної інфекції/ Л. А. Суханова, В. В. Калиновська (стр.97)
Ткаченко Є. В. Результати фармаконагляду щодо безпеки вакцин проти COVID-19 в Україні/ Є. В. Ткаченко, Т. І. Башкатова, В. А. Васильєва (стр.98)
Трихліб В. І. Пневмонії у військовослужбовців/ В. І. Трихліб [та ін.] (стр.99-100)
Шагінян В. Р. Опортуністичні паразитози у пацієнтів із хворобами шлунково-кишкового тракту: діагностика, профілактика, контроль лікування/ В. Р. Шагінян, І. В. Фільчаков, С. П. Ясеновий (стр.100-101)
Юрченко О. О. Кримська-Конго геморагічна гарячка в умовах військових дій/ О. О. Юрченко, Д. О. Дубина (стр.101-102)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галушко О. А., Болюк М. В.
Назва : Гострий коронарний синдром у хворих на цукровий діабет: клінічні характеристики і діагностика болю
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2022. - Т. 18, № 6. - С. 24-29 (Шифр МУ104/2022/18/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
Анотація: Гострий коронарний синдром (ГКС) залишається частою причиною госпіталізації хворих на цукровий діабет (ЦД). Через частий розвиток діабетичної нейропатії вважається, що для даної категорії пацієнтів характерна висока частота атипового перебігу гострого коронарного синдрому, але дані про це досить суперечливі. Мета дослідження: визначити особливості перебігу больового синдрому та ступінь його вираженості у пацієнтів з гострим коронарним синдромом та супутнім цукровим діабетом. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 36 пацієнтів з ЦД (22 чоловіки та 14 жінок) віком 44–86 років, госпіталізованих ургентно з приводу ГКС. Оцінка больового синдрому проводилася на момент госпіталізації та одразу після реваскуляризації коронарних артерій за наступними критеріями: візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), цифровою оцінювальною шкалою (NRS), клінічними даними і біохімічними маркерами. Результати. Більша частина пацієнтів (91,67 %) на момент госпіталізації скаржилася на біль у грудях, решту не турбував жоден біль. Під час опитування хворі описували біль як «печіння» (30,56 %), «стискання» (30,56 %), «здавлення» (25,0 %), «поколювання» (5,56 %). Також були скарги на тяжкість під час дихання (13,89 %), відчуття нестачі повітря (11,1 %), серцебиття (41,67 %). Появу надмірного потовиділення відзначили 16,67 % пацієнтів. Статистично значущої відмінності між результатами оцінки болю за ВАШ та NRS не виявлено (p 0,1). Середній рівень глікемії на момент госпіталізації становив 8,19 ± 3,45 ммоль/л (у чоловіків — 8,17 ± 3,61 ммоль/л, у жінок — 8,28 ± 3,13 ммоль/л). Глікемія більше ніж 10,0 ммоль/л виявлена у 8 пацієнтів, що становило 22,22 % усіх хворих. Серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (62,5 %). Висновки. У пацієнтів з інфарктом міокарда та цукровим діабетом переважала типова клінічна картина ГКС (91,67 % пацієнтів) над безбольовою формою. До реваскуляризації помірний та сильний біль зустрічався з однаковою частотою; відсутня статистична відмінність між рівнями артеріального тиску, частотою серцевих скорочень та глікемії (p 0,1) у пацієнтів з сильним та помірним больовим синдромом. Гіперглікемія (≥ 10,0 ммоль/л) виявлена у 22,22 % хворих, серед яких переважали хворі із сильним больовим синдромом
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Сімейна медицина -2022р.,N 1/2
Цікаві статті :
Матвієць Л. Г. Навички управління стресом у практиці лікарів первинного рівня медичної допомоги/ Л. Г. Матвієць (стр.5-12)
Галушко О. А. Гострий коронарний синдром у хворих на цукровий діабет: особливості перебігу та проявів больового синдрому/ О. А. Галушко, М. В. Болюк (стр.13-18)
Ільков О. В. Інтерактивний тренінг як спосіб змінити ставлення до вакцинації на прикладі вакцини від COVID-19/ О. В. Ільков [та ін.] (стр.19-24)
Khimion L. V. Is renoprotection real for patients with hyperuricemia?/ L. V. Khimion [та ін.] (стр.25-30)
Сидорчук А. Р. Стратифікація ризиків розвитку метаболічних розладів та артеріальної гіпертензії з урахуванням алельного стану генів NOS3 (RS2070744) та GNB3 (RS5443)/ А. Р. Сидорчук (стр.31-35)
Нетяженко В. З. МРТ як ефективний інструмент діагностики і моніторингу ендокардиту Леффлера на етапах лонгітудинального спостереження/ В. З. Нетяженко [та ін.] (стр.36-42)
Сміян С. І. Особливості перебігу COVID-19 у пацієнтів із псоріатичним артритом/ С. І. Сміян [та ін.] (стр.43-47)
Галушко О. А. Роль дексмедетомідину у структурі анестезіологічного забезпечення операцій ендопротезування кульшового і колінного суглобів у хворих на цукровий діабет/ О. А. Галушко, Л. М. Зенкіна (стр.48-53)
Михайленко В. Л. Профілактика ожиріння – запорука здоров’я нації/ В. Л. Михайленко (стр.54-59)
Потаскалова В. С. Показники артеріального тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та надмірною масою тіла або ожирінням при офісному вимірюванні та добовому моніторуванні/ В. С. Потаскалова (стр.60-66)
Маньковський Д. С. Якість життя і соціального функціонування пацієнтів, які перенесли кардіохірургічні втручання/ Д. С. Маньковський (стр.67-75)
Процюк О. В. Діагностика та лікування первинного гіпотиреозу лікарем загальної практики – сімейним лікарем/ О. В. Процюк (стр.76-80)
Шкала Л. В. Ураження серця при цукровому діабеті (Огляд літератури)/ Л. В. Шкала (стр.81-84)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Галушко О. А., Болюк М. В.
Назва : Гострий коронарний синдром у хворих на цукровий діабет: особливості перебігу та проявів больового синдрому
Паралельн. назви :Acute Coronary Syndrome in Patients with Diabetes mellitus: Features of the Course and Manifestations of Pain Syndrome
Місце публікування : Сімейна медицина. - 2022. - № 1/2. - С. 13-18 (Шифр СУ21/2022/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Гострий коронарний синдром (ГКС) залишається частою причиною госпіталізації хворих на цукровий діабет (ЦД). Через розвиток діабетичної нейропатії вважається, що для даної категорії пацієнтів характерна висока частота атипового перебігу ГКС, але дані про це досить суперечливіМета дослідження: аналіз особливостей перебігу больового синдрому та ступеня його вираженості у пацієнтів з ГКС та супутнім ЦД. Матеріали та методи. У дослідженні взяло участь 36 пацієнтів з ЦД (22 чоловіки та 14 жінок) віком 44-86 років, які були госпіталізовані ургентно з приводу ГКС. Оцінку больового синдрому проводили на момент госпіталізації та одразу після реваскуляризації коронарних артерій за наступними критеріями: візуально-аналоговою шкалою (ВАШ), цифровою оцінювальною шкалою (NRS), клінічними даними і біохімічними маркерами. Результати. Більша частина пацієнтів (91,67%) на момент госпіталізації скаржилися на біль у грудях, решту біль не турбував. Під час опитування хворі описували біль як «печіння» (30,56%), «стискання» (30,56%), «здавлення» (25,0%), «поколювання» (5,56%). Також були скарги на важкість під час дихання (13,89%), відчуття нестачі повітря (11,1%), серцебиття (41,67%). Появу надмірного потовиділення зауважили 16,67% пацієнтів. Статистично значущої відмінності між результатами оцінки болю за ВАШ та NRS не виявлено (p 0,1). Середнє значення рівня глікемії на момент госпіталізації становило 8,19±3,45 ммоль/л (у чоловіків – 8,17±3,61 ммоль/л, у жінок – 8,28±3,13 ммоль/л). Глікемія більше 10,0 ммоль/л виявлена у 8 пацієнтів, що становило 22,22% усіх хворих. Серед цієї категорії пацієнтів переважали хворі із сильним больовим синдромом (62,5%). Висновки. У пацієнтів з інфарктом міокарда та цукровим діабетом переважала типова клінічна картина гострого коронарного синдрому (91,67% пацієнтів) над безбольовою формою. До реваскуляризації помірний та сильний біль зустрічався з однаковою частотою; відсутня статистична відмінність між рівнями артеріального тиску, ЧСС та глікемії (p 0,1) у пацієнтів із сильним та помірним больовим синдромом. Гіперглікемія (≥10,0 ммоль/л) виявлена у 22,22% хворих, серед яких переважали пацієнти із сильним больовим синдромомAcute coronary syndrome (ACS) remains a common cause of hospitalization for patients with diabetes mellitus (DM). Due to development of diabetic neuropathy, it is believed that this category of patients is characterized by a high frequency of atypical acute coronary syndrome, but data on this are quite contradictoryThe objective: to determine the features of the pain syndrome and its severity in patients with acute coronary syndrome and concomitant diabetes. Materials and methods. The study involved 36 patients with diabetes (22 men and 14 women) aged 44–86 years, hospitalized urgently for ACS. Pain syndrome was assessed at the time of hospitalization and immediately after coronary artery revascularization according to the following criteria: visual analog scale (VAS), Numerical Rating Scale (NRS), clinical data, and biochemical markers. Results. The majority of patients (91.67%) at the time of hospitalization complained of chest pain, the rest were not bothered by any pain. During the survey, patients described pain as «burning» (30.56%), «squeezing» (30.56%), «squeezing» (25.0%), «tingling» (5.56%). There were also complaints of difficulty breathing (13.89%), shortness of breath (11.1%), palpitations (41.67%). The appearance of excessive sweating was noticed by 16.67% of patients. There was no statistically significant difference between the results of pain assessment by VAS and NRS (p0.1). The average value of glycemia at the time of hospitalization was 8.19±3.45 mmol/l (men – 8.17±3.61 mmol/l, women – 8.28±3.13 mmol/l). Glycemia greater than 10.0 mmol/l was detected in 8 patients, which was 22.22% of all patients. This category of patients was dominated by patients with severe pain (62.5%). Conclusions. In patients with ACS and diabetes, the typical clinical picture of ACS prevailed (91.67% of patients) over the painless form. Prior to revascularization, moderate and severe pain occurred with equal frequency; there is no statistical difference between blood pressure, heart rate and glycemia (p0.1) in patients with severe and moderate pain. Hyperglycemia (≥10.0 mmol/l) was found in 22.22%, among this category of patients was dominated by patients with severe pain
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)