Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бондарев, Р. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 82
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-82

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев Р. В., Чибисов А. Л., Орехов А. А., Чибисов Я. Л.
Назва : Профилактика ранних послеоперационных осложнений при герниопластике послеоперационных вентральных грыж
Місце публікування : Український Журнал Хірургії. - 2012. - № 3. - ISSN 1997-2938 (Шифр УУ47/2012/3). - ISSN 1997-2938
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев Р. В., Селиванов С. С.
Назва : Дифференцированный подход к выбору метода завершения оперативного вмешательства при перитоните
Місце публікування : Український медичний альманах. - 2010. - Т. 13, № 3. - С. 29-31 (Шифр УУ12/2010/13/3)
Примітки : Библиогр.: с. 31-31
Предметні рубрики: Перитонит-- хир
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев В. И., Бондарев Р. В., Орехов А. А.
Назва : Возможности оптимизации ультразвуковой диагностики острой спаечной кишечной непроходимости
Місце публікування : Український медичний альманах. - 2010. - Т. 13, № 2. - С. 83-84 (Шифр УУ12/2010/13/2)
Примітки : Библиогр.: с. 84-84
Предметні рубрики: Кишечная непроходимость-- ультрасон
Адгезия-- ультрасон
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев В. И., Алексеев А. В., Бондарев Р. В., Селиванов С. С.
Назва : Особенности диагностики острого аппендицита и его осложнений с использованием сонографии
Місце публікування : Український Журнал Хірургії. - 2012. - № 2. - С. 40-43. - ISSN 1997-2938 (Шифр УУ47/2012/2). - ISSN 1997-2938
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев Р. В., Орехов А. А., Чибисов А. Л., Селиванов С. С.
Назва : Оптимизация комплексного лечения спаечной болезни брюшной полости
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - 2013. - № 1. - С. 112-114 (Шифр ХУ5/2013/1)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев Р. В., Орехов А. А., Лесной В. В.
Назва : Применение лечебных бактериофагов в комплексе профилактики ранней спаечной непроходимости кишечника в условиях перитонита
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2012. - № 4. - С. 8-9 (Шифр КУ5/2012/4)
Предметні рубрики: Кишечная непроходимость
Адгезия
Перитонит
Бактериофаги
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев Р. В., Орехов О. А., Чибісов О. П., Абліцов М. П., Селіванов С. С.
Назва : Особливості антибактеріальної терапії в комплексному лікуванні гнійно-некротичних форм синдрому діабетичної стопи
Місце публікування : Науковий вісник Ужгородського університету. - 2012. - № 3. - С. 16-18 (Шифр НУ7/2012/3)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев В. И., Бондарев Р. В., Орехов А. А.
Назва : Комплексное хирургическое лечение острой спаечной непроходимости кишечника
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 2.2. - С. 133-136 (Шифр ХУ5/2009/2.2)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев Р. В., Бондарев В. И.
Назва : Возможности видеолапароскопической санации в лечении больных с острым разлитым перитонитом
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 2.2. - С. 97-99 (Шифр ХУ5/2009/2.2)
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев В. І., Бондарев Р. В., Орєхова О. А.
Назва : Сучасні підходи до лікування гнійно-септичних ускладнень синдрому діабетичної стопи
Місце публікування : Український медичний альманах. - 2009. - Т. 12, № 4. - С. 20-21 (Шифр УУ12/2009/12/4)
Примітки : Библиогр.: с.21-21
Предметні рубрики: Диабетическая стопа-- диагн-- хир
Нагноение-- диагн-- осл
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев Р. В., Бондарев В. І., Селіванов С. С.
Назва : Роль ентеральної інтоксикації в розвитку синдрому печінкової недостатності у хворих гострим розлитим перитонітом
Місце публікування : Науковий вісник Ужгородського університету. - 2009. - № 36. - С. 64-66 (Шифр НУ7/2009/36)
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев В. И., Бондарев Р. В., Орехов А. А., Селиванов С. С.
Назва : Оптимизация диагностики и лечения ранней спаечной кишечной непроходимости
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 4.1. - С. 339-341 (Шифр ХУ5/2009/4.1)
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев В. І., Бондарев Р. В., Орехов О. А., Губіна О. М., Буйнова О. П.
Назва : Шляхи профілактики післяопераційних ускладнень при виконанні ампутацій з приводу гангрени нижніх кінцівок
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 4.1. - С. 337-338 (Шифр ХУ5/2009/4.1)
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сацута С. В., Бондарев Р. В., Селіванов С. С.
Назва : Можливі шляхи профілактики розвитку гепаторенального синдрому у пацієнтів із абдомінальним сепсисом
Місце публікування : Науковий вісник Ужгородського університету. - 2009. - № 36. - С. 130-132 (Шифр НУ7/2009/36)
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев Р. В., Орехов А. А.
Назва : Особенности лапароскопического адгезиолизиса в нижнем этаже брюшной полости
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2014. - Т. 18, № 1. Ч.2. - С. 255-258 (Шифр ВУ80/2014/18/1. Ч.2)
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мишалов В. Г., Кондакова Е. Ю., Бондарев Р. В., Маркулан Л. Ю., Кондратенко С. А.
Назва : Симультанные лапароскопические вмешательства на органах брюшной полости у больных с ожирением при коррекции птоза передней брюшной стенки
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2017. - N 1. - С. 30-34 (Шифр ХУ6/2017/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): адгезиолизис
Анотація: Цель работы — разработать технику симультанного лапароскопического этапа операции у больных с ожирением при коррекции птоза передней брюшной стенки. Материалы и методы. Обследованы 102 больных (мужчин — 3 (2,9 %), женщин — 99 (97,1 %)) с ожирением, птозом передней брюшной стенки, сочетанной патологией органов брюшной полости и передней брюшной стенки, которым выполняли абдоминопластику и симультанные лапароскопические вмешательства (ЛВ) на органах брюшной полости. Средний возраст больных составил (51,2 ± 0,6) года. Сопутствующие заболевания сердечно-сосудистой системы имели место у 76,5 % пациентов. Больным группы сравнения (n = 52) на первом этапе проводили ЛВ: лапароскопическую холецистэктомию (ЛХЭ, n = 46), лапароскопический адгезиолизис (n = 6), устранение грыжи и/или диастаза прямых мышц живота, на втором этапе — липодермэктомию (ЛДЭ). Больных основной группы (n = 50) оперировали с использованием лапаролифтинга при пневмоперитонеуме 6 — 8 мм рт. ст. У них на первом этапе осуществляли отсепаровывание кожно-жирового лоскута и фиксирование лоскута к горизонтальной штанге, на втором этапе устанавливали троакары через апоневротично-мышечный слой (под лоскутом), выполняли ЛХЭ (n = 45) или лапароскопический адгезиолизис (n = 5), устранение грыжи и/или диастаза прямых мышц живота, на третьем этапе — ЛДЭ. Результаты и обсуждение. В послеоперационный период осложнения со стороны сердечно-сосудистой и дыхательной систем наблюдали только в группе сравнения: синоатриальную блокаду — у 2 (3,8 %) пациентов, желудочковую экстрасистолию с высокой степенью градации — у 3 (5,8 %), пневмонию — у 1 (1,9 %). Кроме того, у 2 (3,8 %) больных возник тромбофлебит вен нижних конечностей, еще у 2 (3,8 %) — послеоперационный парез кишечника. Серома послеоперационной раны в зоне ЛДЭ возникла у 13,5 % больных группы сравнения и у 14,0 % — основной группы, гематома — соответственно у 1,9 и 2,0 %. Инфильтрат, серомы, нагноение троакарной раны и инфильтрат в брюшной полости отмечены только у пациентов группы сравнения (р = 0,019). Троакарная послеоперационная грыжа возникла у 5 (9,6 %) больных группы сравнения. Выводы. Разработанная техника проведения симультанного лапароскопического этапа операции у больных с ожирением при лечении птоза передней брюшной стенки позволяет избежать интра- и послеоперационных осложнений со стороны сердечно-сосудистой и дыхательной систем, статистически значимо (р 0,05) снизить частоту послеоперационных гнойно-воспалительных осложнений с 34,6 до 16,0 %, и троакарных грыж с 9,6 до 0,0 % в отдаленный послеоперационный периодМета роботи — розробити техніку проведення симультанного лапароскопічного етапу операції у хворих з ожирінням при корекції птозу передньої черевної стінки. Матеріали і методи. Обстежено 102 хворих (чоловіків — 3 (2,9 %), жінок — 99 (97,1 %)) з ожирінням, птозом передньої черевної стінки, поєднаною патологією органів черевної порожнини і передньої черевної стінки, яким виконували абдомінопластику та симультанні лапароскопічні втручання (ЛВ) на органах черевної порожнини. Середній вік хворих становив (51,2 ± 0,6) року. Супутні захворювання серцево-судинної системи відзначено у 76,5 % пацієнтів. Хворим групи порівняння (n = 52) на першому етапі проводили ЛВ: лапароскопічну холецистектомію (ЛХЕ, n = 46), лапароскопічний адгезіолізис (n = 6), усунення грижі та/або діастазу прямих м’язів живота, на другому етапі — ліподермектомію (ЛДЕ). Хворих основної групи (n = 50) оперували з використанням лапароліфтингу при пневмоперитонеумі 6 — 8 мм рт. ст. У них на першому етапі здійснювали вісепаровування шкірно-жирового клаптя та фіксацію клаптя до горизонтальної штанги. На другому етапі встановлювали троакари крізь апоневротично-м’язовий шар (під клаптем), виконували ЛХЕ (n = 45) або лапароскопічний адгезіолізис (n = 5), усунення грижі та/або діастазу прямих м’язів живота; на третьому етапі — ЛДЕ. Результати та обговорення. В післяопераційний період ускладнення з боку серцево-судинної і дихальної систем спостерігали лише в групі порівняння: синоатріальну блокаду — у 2 (3,8 %) пацієнтів, шлуночкову екстрасистолію з високим ступенем градації — у 3 (5,8 %), пневмонію — в 1 (1,9 %). Крім того, у 2 (3,8 %) хворих виник тромбофлебіт вен нижніх кінцівок, ще у 2 (3,8 %) — післяопераційний парез кишечника. Серома післяопераційної рани в зоні ЛДЕ виникла у 13,5 % хворих групи порівняння та у 14,0 % — основної групи, гематома — відповідно у 1,9 та 2,0 %. Інфільтрат, серома, нагноєння троакарної рани та інфільтрат у черевній порожнині відзначено лише у пацієнтів групи порівняння (р = 0,019). Троакарна післяопераційна грижа виникла у 5 (9,6 %) хворих групи порівняння. Висновки. Розроблена техніка проведення симультанного лапароскопічного етапу операції у хворих з ожирінням при лікуванні птозу передньої черевної стінки дає змогу уникнути інтра- та післяопераційних ускладнень з боку серцево-судинної і дихальної систем, статистично значущо (р 0,05) знизити частоту післяопераційних гнійно-запальних ускладнень з 34,6 до 16,0 % і троакарних гриж з 9,6 до 0,0 % у віддалений післяопераційний період
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондарев Р. В., Иванцок В. М., Сопко А. И., Селиванова О. В., Селиванов С. С.
Назва : Выбор метода санации брюшной полости при лапароскопической холецистэктомии у больных с острым деструктивным холециститом, осложненным гнойным перитонитом
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2016. - N 4. - С. 30-33 (Шифр ХУ6/2016/4)
MeSH-головна: ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
ПЕРИТОНЕАЛЬНЫЙ ЛАВАЖ -- PERITONEAL LAVAGE
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES
ПРОТИВОИНФЕКЦИОННЫЕ СРЕДСТВА ЛОКАЛЬНЫЕ -- ANTI-INFECTIVE AGENTS, LOCAL
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Цель работы — оценить результаты лечения больных с острым деструктивным холециститом (ОДХ), осложненным гнойным перитонитом, при использовании интраоперационно в качестве санирующих растворов брюшной полости физиологического раствора, 0,02 % раствора декаметоксина, лечебных бактериофагов (БФ). Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 306 больных (248 (81 %) женщин и 58 (19%) мужчин в возрасте от 36 до 84 лет) с ОДХ, осложненным гнойным перитонитом, которым выполнена лапароскопическая холецистэктомия (ЛХЭ). Количество больных с местным гнойным перитонитом составило 270 (88,2%), с диффузным гнойным — 36 (17,8%). В зависимости от применяемого санирующего раствора пациенты были распределены на три группы. В первой группе (n = 54) после ЛХЭ санацию брюшной полости осуществляли физиологическим раствором, во второй группе (n= 144) — физиологическим раствором и 0,02% раствором декаметоксина, в третьей группе (n= 108) после ЛХЭ и санации брюшной полости физиологическим раствором проводили орошение брюшной полости лечебными БФ в объеме 50—100 мл. Результаты и обсуждение. Использование лечебных БФ для санации брюшной полости и послеоперационной раны позволило снизить частоту послеоперационных внутрибрюшных гнойно-воспалительных осложнений с 5,6 до 1,9%, раневых — с 13,0 до 3,7 % по сравнению с группой, в которой для санации брюшной полости применяли физиологический раствор, и с 4,9 до 1,9% и с 11,1 до 3,7% по сравнению с группой, в которой для санации брюшной полости использовали физиологический раствор и раствор 0,02 % декаметоксина. Выводы. Применение лечебных БФ при ЛХЭ для санации брюшной полости и троакарной раны у больных с ОДХ, осложненным гнойным перитонитом, целесообразно и эффективно. Использование БФ позволило снизить количество послеоперационных внутрибрюшных гнойно-воспалительных осложнений в 2,9 раза, раневых — в 3,5 раза по сравнению с группой, в которой для санации брюшной полости применяли физиологический раствор, и соответственно в 2,6 и 3,0 раза по сравнению с группой, в которой для санации брюшной полости использовали физиологический раствор и раствор 0,02 % декаметоксина.
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мишалов В. Г., Бондарев Р. В., Кондакова Е. Ю., Маркулан Л. Ю., Огородник Т. О.
Назва : Особенности хирургического лечения хронического калькулезного холецистита у больных с ожирением и птозом передней брюшной стенки после ранее перенесенных операций на органах верхнего этажа брюшной полости
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2016. - N 4. - С. 24-29 (Шифр ХУ6/2016/4)
MeSH-головна: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ПОВТОРНАЯ ОПЕРАЦИЯ -- REOPERATION
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ХИРУРГИЧЕСКАЯ РАНЕВАЯ ИНФЕКЦИЯ -- SURGICAL WOUND INFECTION
Анотація: Цель работы — улучшить результаты хирургического лечения хронического калькулезного холецистита у больных с ожирением и птозом передней брюшной стенки, ранее перенесших оперативные вмешательства в верхних отделах живота, разработать технику лапароскопического вмешательства у данной категории пациентов. Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 18 больных с ожирением, птозом передней брюшной стенки и хроническим калькулезным холециститом, ранее перенесших оперативные вмешательства на органах брюшной полости, которым выполнена холецистэктомия и липодермэктомия. Все больные были женского пола в возрасте от 39 до 67 лет (средний возраст — (53,9 ± 1,8) года). Сопутствующая соматическая патология отмечена у всех пациентов. В зависимости от технических особенностей оперативного вмешательства пациентов распределили на три подгруппы. В 1-й подгруппе (n = 7) первоначально выполняли холецистэктомию традиционным полостным способом, затем липодермэктомию, во 2-й подгруппе (n = 5) первоначально проводили лапароскопическую холецистэктомию (ЛХЭ), затем липодермэктомию, в 3-й подгруппе (n = 6) — первоначально осуществляли отсепаровку кожно-жирового лоскута, затем выполняли ЛХЭ через проколы в апоневротично-мышечном слое (под лоскутом), в дальнейшем — липодермэктомию по разработанной методике лапароскопического вмешательства. Результаты лечения оценивали по частоте возникновения инфекции области хирургического вмешательства (ИОХВ) и характеру интраоперационных осложнений, а также по частоте поздних послеоперационных осложнений. Результаты и обсуждение. В 1-й подгруппе ИОХВ констатирована у 5 (71,4%) лиц: у 4 больных — поверхностные (раневые) ИОХВ, у 1 — глубокая ИОХВ (инфильтрат в подпеченочном пространстве). Во всех случаях осложнения удалось купировать консервативными методами лечения. Во 2-й подгруппе ИОХВ возникли у 4 (80,0 %) больных. Во всех случаях наблюдали воспалительные изменения со стороны раны. В 3-й подгруппе ИОХВ развилась у одного больного (серома раны в зоне липодермэктомии). У 1 (20%) больного 2-й подгруппы с ишемической болезнью сердца интраоперационно возникла фибрилляция предсердий, что было причиной конверсии. У 2 (40 %) больных на 2-е-З-и сутки после операции отмечено повышение артериального давления. Через 3 года после операции постоянные боли в правых отделах живота, связанные со спаечной болезнью, отмечены у 1 (14,3 %) пациента, перенесшего традиционную холецистэктомию. Послеоперационную грыжу наблюдали у 1 (14,3%) пациента после полостной операции, послеоперационные троакарные грыжи после стандартной ЛХЭ — у 2. Выводы. Лапароскопическая холецистэктомия у больных с ожирением, птозом передней брюшной стенки и наличием спаечного процесса в брюшной полости по разработанной нами методике позволяет выполнить адгезиолизис перед основным этапом операции без значимой травматичности вмешательства, снизить частоту развития интра- и послеоперационных осложнений с 75,0 до 16,7% (р = 0,019), уменьшить риск возможного рецидива спаек и их осложнений и тем самым улучшить качество жизни больного.
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мишалов В.Г., Бондарев Р. В., Кондакова Е. Ю., Маркулан Л. Ю.
Назва : Результаты лечения больных с птозом передней брюшной стенки, которыми выполнены симультанные операции с помощью традиционной и лапароскопической технологий
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2017. - N 2. - С. 45-49: табл. (Шифр ХУ6/2017/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БРЮШНАЯ СТЕНКА -- ABDOMINAL WALL
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY
АДГЕЗИИ ТКАНЕЙ -- TISSUE ADHESIONS
Анотація: Цель работы — сравнить непосредственные результаты лечения больных с птозом передней брюшной стенки, которым, помимо липодермэктомии, выполнены симультанные операции на органах брюшной полости традиционным и лапароскопическим способами и абдоминопластика. Материалы и методы. Проведен анализ результатов лечения 124 больных с птозом передней брюшной стенки, эстетической деформацией передней брюшной стенки и заболеваниями органов брюшной полости, которым выполнена липодермэктомия и симультанные операции традиционным (холецистэктомия (n = 70) и адгезиолизис (n = 4); 1-я группа) и лапароскопическим (холецистэктомия (n = 45) и адгезиолизис (n = 5); 2-я группа) способами. Средний возраст больных составил (51,42 ± 0,74) года. Среди пациентов преобладали женщины (119 (96 %)). Оперативные вмешательства по поводу вентральной грыжи и/или диастаза прямых мышц живота (25 (20,2 %)) в обеих группах выполняли традиционным способом. Результаты и обсуждение. Выраженность боли (средний балл) во все контрольные сроки после операции в 1-й группе была статистически значимо большей по сравнению со 2-й группой (все р 0,01). В обеих группах у больных с ишемической болезнью сердца регистрировали нарушения ритма сердца (в 1-й группе — 17,6 % случаев, во 2-й группе — 4,0 %). Отмечено снижение частоты послеоперационных раневых осложнений с 12,2 до 8 %, внутрибрюшных — с 6,8 до 0 % и отдаленных послеоперационных осложнений — с 9,5 до 0 %. Выводы. В группе больных, которым проводили лапароскопические симультанные операции по разработанной нами методике, периоперационных осложнений со стороны сердечно-сосудистой системы у больных с сопутствующей ишемической болезнью сердца (4 % — во 2-й группе и 17,6 % — в 1-й группе), раневых (8,0 и 12,2 %), воспалительных внутрибрюшных (0 и 6,8 %) и отдаленных послеоперационных (0 и 9,5 %) осложнений было статистически значимо меньше, чем у пациентов, которым симультанные операции выполнены традиционным способомМета роботи — порівняти безпосередні результати лікування хворих з птозом передньої черевної стінки, яким, окрім ліподермектомії, виконано симультанні операції на органах черевної порожнини традиційним і лапароскопічним способами та абдомінопластику. Матеріали і методи. Проведено аналіз результатів лікування 124 хворих з птозом передньої черевної стінки, естетичною деформацією передньої черевної стінки, захворюваннями органів черевної порожнини, яким виконано ліподермектомію і симультанні операції традиційним (холецистектомія (n = 70) і адгезіолізис (n = 4); 1-ша група) і лапароскопічним (холецистектомія (n = 45) і адгезіолізис (n = 5); 2-га група) способом. Середній вік хворих становив (51,42 ± 0,74) року. Серед пацієнтів переважали жінки (119 (96 %)). Оперативні втручання з приводу вентральної грижі та/або діастазу прямих м’язів живота (25 (20,2 %)) в обох групах виконували традиційним способом. Результати та обговорення. Інтенсивність болю (середній бал) в усі контрольні терміни після операції в 1-й групі була статистично знауще більшою порівняно з 2-ю групою (усе р 0,01). В обох групах у пацієнтів з ішемічною хворобою серця реєстрували порушення ритму серця (в 1-й групі — 17,6 % випадків, у 2-й групі — 4,0 %). Частота післяопераційних внутрішньочеревних ускладнень у 1-й групі становила 6,8 %, віддалених післяопераційних ускладнень — 9,5 %. У 2-й групі ускладнень не зафіксували. Висновки. У групі хворих, яким проводили лапароскопічні симультанні операції за розробленою нами методикою, післяопераційних ускладнень з боку серцево-судинної системи у пацієнтів із ішемічною хворобою серця (4 % — в 2-й групі та 17,6 % — в 1-й групі), ранових (8,0 і 12,2 %), запальних внутрішньочеревних (0 і 6,8 %) і віддалених післяопераційних (0 і 9,5 %) ускладнень було статистично значуще менше, ніж у пацієнтів, яким симультанні операції виконували традиційним способом
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мишалов В. Г., Бондарев Р. В., Маркулан Л. Ю., Кондакова Е. Ю., Балабан О. В.
Назва : Качество жизни больных после лечения птоза передней брюшной стенки и выполнения симультанных операций при сочетанных хирургических заболеваниях органов брюшной полости
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2017. - N 3. - С. 46-50 (Шифр ХУ6/2017/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ -- ABDOMINAL CAVITY
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Цель работы — провести сравнительную оценку качества жизни, связанного с болезнью (КЖСБ), через 1 год после абдоминопластики и симультанных операций (СО) на органах брюшной полости. Материалы и методы. Проведена сравнительная оценка КЖСБ через 1 год после операции у 148 (84,1 %) из 176 пациентов, которым выполнена абдоминопластика по поводу птоза передней брюшной стенки (ППБС) и СО по поводу сочетанной хирургической патологии органов брюшной полости. Хроническим калькулезным холециститом страдали 154 (87,5 %) больных. Полип желчного пузыря диагностирован у 7 (4,0 %) пациентов, спаечная болезнь, болевая форма — у 15 (8,5 %). При лечении ППБС у 17,6 % больных выполнены СО по поводу грыжи брюшной стенки и/или диастаза прямых мышц живота. В зависимости от способа СО пациентов распределили на три группы. В группе 1 (n = 74) первым этапом выполняли лапаротомию (холецистэктомию, адгезиолизис), вторым этапом — дермолипэктомию, в группе 2 (n = 52) первым этапом осуществляли лапароскопическое вмешательство (лапароскопическая холецистэктомия, лапароскопический адгезиолизис), в основной группе (n = 50) первым этапом выполняли лапароскопические вмешательства по разработанной методике (лапароскопическая холецистэктомия, лапароскопический адгезиолизис), вторым — дермолипэктомию. По соотношению полов, возрасту, степени ожирения и ППБС, виду сочетанной хирургической и нехирургической патологии группы статистически значимо не различались (все р 0,05). КЖСБ оценивали через 1 год после операции путем анкетирования пациентов с использованием опросника SF-36. Результаты и обсуждение. Через 1 год после операции физический компонент здоровья КЖСБ был статистически значимо лучше в основной группе по сравнению с группами 1 и 2 (соответственно (87,89 ± 1,03), (79,61 ± 0,94) и (81,43 ± 0,91) балла, все р 0,001). Психологический компонент здоровья также был статистически значимо выше в основной группе (соответственно (86,25 ± 1,23), (80,60 ± 0,96) и (81,86 ± 1,15) балла, все р 0,001). Выводы. Разработанные лапароскопические методы симультанных вмешательств при объединенных заболеваниях органов брюшной полости и ППБС по сравнению с СО открытым способом и традиционным лапароскопическим статистически значимо (все р 0,001) больше повлияли на показатели качества жизни больных через 1 год после операцииМета роботи — провести порівняльну оцінку якості життя, пов’язаної з хворобою (ЯЖПХ), через 1 рік після абдомінопластики і симультанних операцій (СО) на органах черевної порожнини. Матеріали і методи. Проведено порівняльну оцінку ЯЖПХ через 1 рік після операції у 148 (84,1 %) із 176 пацієнтів, яким виконано абдомінопластику з приводу птозу передньої черевної стінки (ППЧС) і СО з приводу поєднаної хірургічної патології органів черевної порожнини. На хронічний калькульозний холецестит страждали 154 (87,5 %) хворих. Поліп жовчного міхура діагностовано у 7 (4,0 %) пацієнтів, спайкову хворобу, больову форму — у 15 (8,5 %). При лікуванні ППЧС у 17,6 % хворих виконано СО з приводу грижі черевної стінки та/або діастазу прямих м’язів живота. Залежно від способу СО пацієнтів розподілили на три групи. У групі 1 (n = 74) першим етапом виконували лапаротомію (холецистектомія, адгезіолізис), другим етапом — дермоліпектомію, у групі 2 (n = 52) першим етапом здійснювали лапароскопічне втручання (лапароскопічна холецистектомія, лапароскопічний адгезіолізис), в основній групі (n = 50) першим етапом виконували лапароскопічне втручання за розробленою методикою (лапароскопічна холецистектомія, лапароскопічний адгезіолізіс), другим — дермоліпектомію. За співвідношенням статей, віком, ступенем ожиріння та ППЧС, видом поєднаної хірургічної та нехірургічної патології групи статистично значущо не відрізнялися (всі р 0,05). ЯЖПХ оцінювали через 1 рік після операції шляхом анкетування пацієнтів з використанням опитувальника SF-36. Результати та обговорення. Через 1 рік після операції фізичний компонент здоров’я ЯЖПХ був статистично значущо кращим в основній групі порівняно з групами 1 і 2 (відповідно (87,89 ± 1,03), (79,61 ± 0,94) і (81,43 ± 0,91) бала, всі р 0,001). Психологічний компонент здоров’я також був статистично значущо кращим в основній групі (відповідно (86,25 ± 1,23), (80,60 ± 0,96) і (81,86 ± 1,15) бала, всі р 0,001). Висновки. Розроблені лапароскопічні методи симультанних втручань при об’єднаних захворюваннях органів черевної порожнини та ППЧС порівняно із СО відкритим способом і традиційним лапароскопічним статистично значущо (всі р 0,001) більше вплинули на показники якості життя хворих через 1 рік після операції
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-82

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)