Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бондаренко, Н. П.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 25
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-25

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондаренко Н. П., Лакатош В. П., Белая В. В., Аксенова А. В.
Назва : Клинико-эпидемиологические аспекты В19-парвовирусной инфекции при беременности (клиническое исследование)
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2015. - № 6. - С. 89-93 (Шифр ЗУ3/2015/6)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS

БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондаренко Н. П., Стеченко Л. О., Лакатош В. П., Лакатош П. В.
Назва : Цитопатичний вплив парвовірусної інфекції на плаценту
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2016. - № 5/6. - С. 95-102 (Шифр ЛУ2/2016/5/6)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондаренко Н. П., Лакатош В. П., Лакатош П. В., Антонюк М. І.
Назва : Показники цитокінового статусу у жінок, інфікованих парвовірусом В19, в різні періоди вагітності
Місце публікування : Міжнародний журнал педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - Т. 11, № 4. - С. 72-77 (Шифр МУ94/2017/11/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТРЫ -- PREGNANCY TRIMESTERS
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
КРОВИ СЫВОРОТКА -- SERUM
Анотація: Метою роботи було дослідження вмісту прозапальнихцитокінів (ФНП-α, ІЛ-2, ІЛ-8) та антизапального ІЛ-10 в сироватці крові вагітних з парвовірусною інфекцією в різні терміни гестаційного періоду
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондаренко Н. П.
Назва : Парвовірус В19 - клінічна симптоматика та наслідки інфекції під час вагітності
Паралельн. назви :Parvovirus B19 - clinical symptomatology and complications during pregnancy
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 1. - С. 33-36 (Шифр АУ37/2017/1)
MeSH-головна: PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ПАРВОВИРУС B19 ЧЕЛОВЕКА -- PARVOVIRUS B19, HUMAN
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): парвовирусные инфекции
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості клінічної картини та репродуктивних втрат у вагітних жінок, інфікованих парвовірусною інфекцією. Матеріали та методи. Із загальної кількості обстежених вагітних жінок на TORCH-інфекцію, за період 2011–2016 років, була сформована основна група: 58 (20,13 %) вагітних жінок, у яких була доведена парвовірусна інфекція наявністю імуноглобулінів класу М та імуноблотів IgM й IgG до парвовірусу B19. Контрольну групу склали 40 вагітних із неускладненим перебігом вагітності та відсутністю антитіл класу М до парвовірусу В19 й імуноблотів IgG до парвовірусних білків VP1, NS1, VPL. Результати дослідження та їх обговорення. 26 (44,8 %) вагітних жінок, у яких було діагностовано парвовірусну інфекцію, не мали симптоматики інфекційного захворювання під час вагітності. Інші вагітні жінки відмітили ряд симптомів. Клінічна картина парвовірусної інфекції у прояві міалгії, загальної втоми, субфебрильної температури, головного болю спостерігалась у 12 (20,6 %) вагітних жінок. Висипку еритематозного характеру на верхніх кінцівках та обличчі відмітили 9 (15,5 %) інфікованих жінок. У 6 (10,3 %) вагітних жінок були прояви суглобного болю. 5 (8,6 %) вагітних жінок мали збільшені пахвові та підщелепні лімфатичні вузли. Відмічено, що найбільші репродуктивні втрати відбуваються при інфікуванні матері у І та ІІ триместрах вагітності (55,1 %). Неімунна водянка плода мала місце у 8,57 % випадків. Висновки. У половині випадків (44,8 %) інфікування парвовірусом B19 під час вагітності має безсимптомний перебіг. Аналіз репродуктивних втрат при інфікуванні матері парвовірусом В19 показав, що вагітність, яка не розвивається, неімунна водянка плода, антенатальна загибель плода достовірно пов’язані з парвовірусом В19
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Тишкевич В. М., Бондаренко Н. П., Трохименко А. О.
Назва : Неімунна водянка плода у третьому триместрі: досвід діагностики, тактика розродження та лікування новонародженого
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 1. - С. 77-80 (Шифр НУ45/2017/7/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Анотація: Представлений клінічний випадок неімунної водянки плода, виявленої у третьому триместрі вагітності. Проаналізовані етіологічні фактори розвитку неімунної водянки, діагностика, тактика ведення вагітності та пологів, лікування новонародженого з неімунною водянкою. Встановлено, що випадки неімунної водянки плоду зустрічались у 0,05% від загальної кількості пологів. У 50% етіологічним фактором розвитку водянки плода була внутрішньоутробна інфекція. Успішний результат лікування новонароджених з неімунною водянкою плода становив 33,3%.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондаренко Н. П., Лакатош В. П., Вітовська Я. М., Наритник Т. Т., Лакатош П. В.
Назва : Сучасний метод внутрішньоутробного лікування неімунної водянки плода, індукованої парвовірусною інфекцією
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 43-47 (Шифр ЗУ38/2020/5/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS
ВНУТРИУТРОБНАЯ ТЕРАПИЯ ПЛОДА -- FETAL THERAPIES
ПЕРЕЛИВАНИЕ КРОВИ ВНУТРИМАТОЧНОЕ -- BLOOD TRANSFUSION, INTRAUTERINE
Анотація: При ультрасонометричному дослідженні плодів у матерів, інфікованих парвовірусом В19, було встановлено 36/129 (27,9%) випадків розвитку неімунної водянки плода у різних триместрах вагітності. Гіпердинамічний тип кровообігу у середній мозковій артерії плода переважно спостерігався у плодів у ІІ триместрі. Вимірювання пікової систолічної швидкості кровотоку у плодів при підтвердженому інфікуванні матері парвовірусом В19 розпочинали у терміні 18 тиж вагітності щотижнево. У ході проведення дослідження було встановлено 17 випадків тяжкої фетальної анемії, що розвинулась після 18 тиж вагітності. Для проведення сеансу внутрішньоутробної гемотрансфузії госпіталізовано 11 вагітних з неімунною водянкою плода, індукованою парвовірусною інфекцією. Гестаційні терміни коливались у діапазоні 22,4–25,7 тижня вагітності (у середньому – 24,0±0,2 тижня). Після проведення кордоцентезу в 11 випадках була підтверджена тяжка фетальна анемія. У решти 6 плодів стан був термінальний через відмову матері від спроб проведення внутрішньоутробної гемотрансфузії або через невчасне прибуття до стаціонару. Ураховуючи результати виконаного дослідження, було проведено оцінювання ефективності лікування неімунної водянки плода, інфікованого парвовірусом В19, з тяжкою фетальною анемією та проаналізовані наслідки
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Бондаренко Н. П., Тишкевич В. М. , Вітовський Я. М., Цапенко Т. В., Осадчук С. В.
Назва : Ризик перинатальних втрат внаслідок парвовірусної інфекції під час вагітності та шляхи їх попередження
Паралельн. назви :The risk of perinatal losses due to parvovirus infection during pregnancy and ways to prevent them
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 90-99 (Шифр НУ45/2023/13/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перебіг вагітності у інфікованих жінок в умовах ендемічних та епідемічних ситуацій пов ’язаний з високим ризиком перинатальних втрат. Проте специфічної етіотропної терапії парвовірусної інфекції не існує. Недостатня реєстрація клінічних форм інфікування, можливий субклінічний або безсимптомний перебіг під час вагітності, відсутність чітких показань для обстеження вимагають впровадження ефективних методик, спрямованих на попередження негативного наслідку парвовірусної інфекції під час вагітності. Безперечно, в умовах сучасних медичних досягнень, здобуття нових знань щодо впливу парвовірусної інфекції дозволяє провести ранню діагностику ПВ19 у вагітних жінок. Зростаюча доступність такої процедури, як внутрішньоутробне переливання еритроцитарної маси, значно поліпшила прогноз щодо виживання для плодів з неімунною водянкою, індукованою ПВ19, проте має багато суперечливих даних, оскільки цей спосіб лікування не забезпечував у повній мірі упередження загибелі плоду. Це зумовило необхідність визначення та розробки критеріїв ефективності для даного методу лікування.Таким чином, з огляду на неухильне зростання частоти перинатальних втрат плода внаслідок парвовірусної інфекції, на сьогоднішній день не є вирішеними проблеми клінічного перебігу вагітності та прогнозування наслідків парвовірусної інфекції для плода у різних термінах вагітності, алгоритм ведення вагітності при можливому інфікуванні ПВ19 є актуальним вивчення цього питання. Вище викладене стало обґрунтуванням для проведення даного наукового дослідження. Мета роботи - зниження частоти перинатальних втрат внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом розробки алгоритму тактики ведення вагітності при парвовірусній інфекції. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилось у рамках науково-дослідної теми кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця “Відновлення та збереження репродуктивного здоров’я і якості життя жінки в сучасних умовах при акушерській і гінекологічній патології” (№ держреєстрації 0113U007336). Задля вирішення поставленої мети було виконане скринінгове обстеження 1090 вагітних жінок з метою виявлення материнської вразливості до парвовірусної інфекції. Об’єм обстеження охоплював жінок, які мали симптоматику вірусного захворювання під час вагітності або високий ризик контакту з інфікованими (працювали в галузі охорони здоров ’я, дитячих закладах, вдома мали дітей до 14 років). На другому етапі дослідження, була сформована основна група зі 129 пацієнток із позитивним результатом обстеження напарвовірус В19. Проаналізовано подальший перебіг вагітності, спосіб розродження та перинатальні наслідки у даних жінок. За висвисновком комісії з біоетики № 1 від 30.02.2020 року матеріали дослідження відповідають вимогам, прийнятим міжнародним співтовариством та чинним нормативно-правовим актам України, вимогам Етичного кодексу лікаря України. Результати дослідження. На підставі результатів дослідження вагітних жінок з групи ризику інфікування встановлено, що частота виявлення парвовірусної інфекції в структурі акушерської патології становить - 11,8%. Особливо високий показник перинатальної смертності при реалізації неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19, що є 108,6%о. Розроблено алгоритм тактики ведення вагітних жінок, який дозволив зменшити частоту перинатальних втрат при парвовірусній інфекціїзавдяки завдяки ранній діагностиці данної патології серед вагітних жінок з високим ризиком інфікування, серійному визначенню показників альфа-фетопротеїну в материнській крові, щотижневому ультразвуковому контролю за станом плода з допплерометрією кровоплину у СМА та венозній протоці плода протягом 10 тижнів. При маніфестації розвитку тяжкої фетальної анемії у плода з неімунною водянкою проводили сеанси внутрішньоутробної гемотрансфузії, оптимально у 23-25 тижнів вагітності. Ефективність виконання гемотрансфузії плода з неімунною водянкою внаслідок ПВ19 буде успішною за дотриманням таких критеріїв, а саме: вірусне обтяження в пуповинній крові не перевищує 4*10*5MO/ml, maxПСШКСМА -1,95±0,4МоМ, гестаційний термін - 24±1,0 (23-25) тиждень, нормальні показники кровоплину у венозній протоці плода, відсутні ехографічні ознаки міокардиту. Застосування внутрішньоутробної гемотрансфузії плоду з неімунною водянкою внаслідок парвовірусної інфекції у ІІ триместрі вагітності, було успішниму 72,7% (р=0,005). У разі виявлення, як компенсованого, так і декомпенсованого порушення в артерії пуповини, в терміні 27-32 тижні при наявності порушень кровоплину у венозній протоці проводили завчасне розродження шляхом кесарського розтину. Висновки. Ведення вагітності за розробленим алгоритмом у порівнянні з рутинним веденням вагітності знижує відносний ризик антенатальної загибелі плода на 21% (р=0,590), ризик ранньої неонатальної смертності на 84% (р=0,003), ризик перинатальної смертності на 77% (р=0,0004).Отримані дані засвідчують переважаючу ефективністьзапропонованого алгоритму The course of pregnancy in infected women in endemic and epidemic situations is associated with a high risk of perinatal losses. However, there is no specific etiotropic therapy for parvovirus infection. Insufficient records of clinical forms of the infection, possible subclinical or asymptomatic manifestation during pregnancy, and lack of clear indications for examination, require the implementation of effective methods aimed at preventing the negative consequences of parvovirus infection during pregnancy. Undoubtedly, in the time of modern medical achievements, gaining new knowledge about the effects of parvovirus infection allows early diagnosis of PV19 in pregnant women. The increasing availability of a procedure such as intrauterine red blood cell transfusion has significantly improved the survival prognosis of fetuses with PV19-induced non-immune hydrops, but there is a lot of imprecise data, as this treatment could not completely prevent fetal death. This made it necessary to define and develop efficiency criteria for this method of treatment. Taking into account the fact that the frequency of perinatal fetal loss due to parvovirus infection is steadily increasing and the problems of the clinical course of pregnancy as well as the prediction of the consequences of parvovirus infection for the fetus at different stages of pregnancy have not been resolved yet, the algorithm of pregnancy management in case of possible infection with PV19 should be studied nowadays. All these arguments were the reason for conducting this scientific research. The purpose of this work is to reduce the frequency of perinatal losses due to intrauterine infection by developing an algorithm for the management of pregnancy with parvovirus infection. Research materials and methods. The study was conducted within the framework of the research topic of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of the Bogomolets National Medical University “Restoration and preservation of reproductive health and quality of life of women with obstetric and gynecological pathology in modern conditions” (state registration number 0113U007336). To achieve the purpose of this work, a screening examination of 1090 pregnant women was performed to detect maternal vulnerability to parvovirus infection. The survey included women who had symptoms of a viral disease during pregnancy or were at a high risk of contact with infected people (worked in healthcare, kindergarten, or school, or had children under the age of 14 at home). At the second stage of the study, a core group of 129 patients with a positive test result for parvovirus B19 was formed. The further course of pregnancy, the delivery, method, and perinatal consequences in these women were analyzed. By decision of Bioethics Commission No. 1 on 30.02.2020 the research materials meet the requirements accepted by the international community and the current regulatory and legal acts of Ukraine, and the requirements of the Code of Conduct for doctors of Ukraine. Research results. Based on the study of pregnant women from the risk group of infection, it was established that the frequency of detection of parvovirus infection in the structure of obstetric pathology is 11.8%. The rate of perinatal mortality is particularly high in cases of non-immune dropsy of the fetus due to infection with parvovirus B19, which is 108.6%o. An algorithm for the management of pregnant women was developed, which made it possible to reduce the frequency of perinatal losses with parvovirus infection. This algorithm was implemented thanks to early diagnosis of this pathology among pregnant women with a high risk of the disease, serial determination of alpha-fetoprotein indicators in maternal blood, weekly ultrasound monitoring of the condition of the fetus with Doppler blood flow in the middle cerebral artery and ductus venosus of the fetus for 10 weeks. When severe fetal anemia manifested in a fetus with non-immune dropsy, intrauterine blood transfusion sessions were performed, optimally at 23-25 weeks of pregnancy. The effectiveness of carrying out blood transfusion for a fetus with non-immune dropsy due to PV19 will be successful if the following criteria are followed, namely: the viral load in the umbilical cord blood does not exceed 4x10x5 MO/ml, max peak systolic blood flow velocity in a middle cerebral artery - 1.95±0.4 MOM, gestational age - 24±1.0 (23-25) week, normal indicators of blood flow in the venous duct of the fetus, no USG signs of myocarditis. Intrauterine blood transfusion of a fetus with non-immune dropsy due to parvovirus infection in the II trimester of pregnancy was successful in 72.7% (р=0.005). In the case of detection of both compensated and decompensated umbilical cord artery disorders in the period of 27-32 weeks in the presence of blood flow disorders in the ductus venosus, premature delivery by cesarean section was performed. Conclusions. Pregnancy management according to the developed algorithm, in comparison with routine pregnancy management, reduces the relative risk of antenatal fetal death by 21% (р=0.590), the risk of early neonatal mortality by 84% (р=0.003), the risk of perinatal mortality by 77% (р= 0.0004). The obtained data proves the prevailing efficiency of the proposed algorithm
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондаренко Н. П., Лакатош В. П., Лакатош П. В.
Назва : Функціональний стан фагоцитів периферічної крові жінок, інфікованих парвовірусом В 19, в різні триместри вагітності
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2018. - № 1/2. - С. 71-77 (Шифр ЛУ2/2018/1/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ГРАНУЛОЦИТЫ -- GRANULOCYTES
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS
МОНОЦИТЫ -- MONOCYTES
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТРЫ -- PREGNANCY TRIMESTERS
Анотація: Інфекційний процес, зумовлений парвовірусом В19, слід розглядати як стресорну дію на організм, що може істотно модулювати його реактивність. У 129 інфікованих вагітних і 16 жінок з фізіологічною вагітністю в І, ІІ та ІІІ триместрах досліджували показники, що характеризували функціональний стан нейтрофільних гранулоцитів (НГ) та моноцитів (Мц) периферичної крові. В інфікованих вагітних спостерігали підвищення кількості фагоцитуючих клітин та збільшення внутрішньоклітинного кисневозалежного метаболізму НГ і Мц. При цьому протягом всієї вагітності в інфікованих пацієнток відмічено зниження поглинальної здатності фагоцитів. У І–ІІІ триместрах вагітності у жінок з В19-інфекцією показники спонтанного та індукованого НСТ-тестів НГ і Мц периферичної крові були підвищені порівняно з контролем, але достовірна різниця встановлена тільки для НГ крові жінок І групи. Найбільші відхилення від контрольних показників зафіксовано в І триместрі вагітності. Більш виражені вищезазначені зміни функціонального стану НГ і Мц визначали в інфікованих пацієнток з клінічними ускладненнями вагітності
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондаренко Н. П., Лакатош В. П., Антонюк М. І., Кочмарук О. А.
Назва : Парвовірусна інфекція у вагітних жінок: деякі аспекти перебігу та діагностики
Паралельн. назви :Parvovirus infection in pregnant women: some aspects of clinical progression and diagnostics
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 87-92 (Шифр ВУ80/2018/22/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
БОЛЕЗНИ СИМПТОМЫ ИЛИ ПРИЗНАКИ (ВНЕШ) -- DISEASE ATTRIBUTES (NON MESH)
СЕРОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- SEROLOGIC TESTS
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY
Анотація: Незважаючи на те, що парвовірусна інфекція (ПВІ) є відомим фетотропним агентом, який потенційно здатний приз водити до загибелі плоду, рутинне тестування на ПВІ не включене до антенатального скринінгу або обстеження під час планування вагітності, що, на думку деяких авторів, відтерміновує початоклікування пацієнток з вагітністю, ускладненою ПВІ. Метою нашого дослідження було визначення доцільності скринінгового обстеження вагітнихжінок на ПВІ в популяції, а також визначення відносного розподлу між асимптомними та маніфестними формами ПВІ в популяції, доцільності певних методів діагностики ПВІ та їх комбінацій, взаємозв’язків між клінічними проявами ПВІ плоду та лабораторними показниками матері. Нами було обстежено 129 вагітнихжінок- пацієнток Перинатального центру з підозрою на ПВІ на різних термінах вагітності. Діагностику інфекції проводили комплексним методом з використанням серологічного методу діагностики за допомогою імунофлюоресцентного методу "ELISA "фірми DRG та тест- системімуноблотEUROIMMUNвиробництва Німеччини та визначенням ДНК парвовірусу В19 (B19V) в материнській крові шляхом полімеразної ланцюгової реакції. Під час дослідження також звертали увагу на епідеміологічну циклічність ПВІ, її сезонність та інші притаманні інфекційним процесам риси. У з аз на ченій популяції час то та ПВІ не залежала від термінів гестації; була виявлена більша залежність від циклічнос ті спалахів (відмічені дворічні періоди низької захворюваності з наступними спалахами), сезонності, характеру оточення вагітнихжінок (як професійного, так і побутового). Окрім виявлених виразних, але, загалом, неспецифічних змін загальноклінічних показників крові, у 46/129 (35,6%) вагітних жінок гостра ПВІ була діагностована шляхом полімеразної ланцюгової реакції за наявністю ДНК В19V в крові при негативних або сумнівних результатах серології крові. За наявності симптоматики вірусного ураження плоду в 85,1% (40/47) у крові матері було виявлено вірусне навантаження ДНК В19V, на відміну, від групи вагітних жінок з асимптомним перебігом інфекції (ознаки з боку плоду), у яких вірусне обтяження спостерігали в 32,6% (16/49) випадків. За умови діагностування симптомів внутрішньоутробного інфікування плоду спостерігалась тривала віремія в матері (ДНК В 19Vдо 120 днів) на фоні сероконверсії. Результати даного дослідження продемонстрували, окрім притаманних загальновідомих характеристик ПВІ, певні особливості перебігу ПВІ в зазначеній популяції, а також доцільність комбінації методів лабораторного дослідження при підозрі на ПВІ; а подальші успіхи удослідженні В19V вдосконалюватимуть методи та алгоритми діагностики та сприятимуть ефективній профлактиці та розробці новітніх терапевтичних підходівHuman parvovirus (B19V) infection is a well-known fetotropic agent that may lead to a fetal loss. Nevertheless, the routine testing for B19V is not included into antenatal or preconception screening programs, and some authors find it a reason of delay in management of pregnancies complicated by B19V. The aim of our research was to reveal practicability of B19V screening tests in pregnant women in certain population, and also to assess the proportion between asymptomatic and manifest forms of B19V infection in our population, whether some diagnostic methods and their combinations are useful in testing, and to investigate correlation between clinical symptoms in fetus and laboratory parameters of expectant mother. The observation of 129 pregnant women (patients of Perinatal Centre in Kyiv) with suggested B19V infection in different terms of gestation was conducted. Diagnostic systems used were: ELISA test (DRG) and immunoblot testing system EUROIMMUN (Germany), and DNA detection of B19Vin mother’s blood samples was conducted with the use of PCR. In addition, we turned our attention to epidemiologic cyclicity of B19V infection, seasonal prevalence and other ordinary for infection processes characteristics. In observed population the incidence of B19V infection had no correlation with the terms of gestation; more significant correspondence was observed with cyclicity waves (2 years of low morbidity were followed by periods increased morbidity), seasonal prevalence, environment of pregnant women (the professional and household one). Except of apparent but nonspecific general blood changes, in 46/129 (35,6%) pregnant women the acute B19V infection was diagnosed with the use of PCR with the presence of B19V DNA in blood samples and negative or uncertain serological results. In % (40/47)cases of symptomatic fetus injury B19V DNA load was found in mother’s blood samples, and that was the difference when compared with the group of women with asymptomatic course of disease, in which the viral load was found in 32,6% (16/49) of cases. The long-term viremia in mothers was found in cases of fetal infection (B19V DNA until 120 days) associated with seroconversion. The results of this study demonstrated some certain particularities of clinical course of disease in observed population except of common features of B19V, and revealed reasonability of combined laboratory testing if suspecting B19V infection. Further achievements in B19V infection research will provide better algorithms and methods of diagnosing; will lead to effective prophylaxis as well as for the development of novel therapeutic options
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бондаренко Н. П., Жежера В. М., Аксьонова А. В.
Назва : Фетальний міокардит – провісник небажаних наслідків внутрішньоутробного інфікування парвовірусом В19
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2019. - Том 16, N 1. - С. 21-26 (Шифр ПУ40/2019/16/1)
MeSH-головна: ПАРВОВИРУС B19 ЧЕЛОВЕКА -- PARVOVIRUS B19, HUMAN
МИОКАРДИТ -- MYOCARDITIS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
Анотація: Мета роботи – ретроспективний аналіз результатів сонографічних, вірусологічних і морфологічних досліджень випадків неімунної водянки (НВ) плодів, які померли від тяжкої серцево-судинної недостатності (ССН) на тлі парвовірусної інфекції (ПВІ), для визначення ознак несприятливого перинатального прогнозу для плода. Матеріали та методи. Інфікування вагітних виявляли за допомогою серологічної діагностики специфічних антитіл IgM та IgG до парвовірусу В19. Внутрішньоутробне інфікування плода підтверджували методом полімеразної ланцюгової реакції (ПЛР). Ультрасонографічно діагностовано водянку плода; оцінювання внутрішньочерепної гемодинаміки, гемодинаміки міокарда плода та функції серця виконали за допомогою доплерометрії з розрахунком індексів периферичного судинного опору. Міокард плодів людини досліджували гістологічно з забарвленням гематоксиліном та еозином. Результати. У 15/33 (45,5 %) інфікованих парвовірусом В19 плодів розвинулася НВ, що була діагностована у ІІ–ІІІ триместрах вагітності. Розвиток ССН, що виникала вторинно, на тлі міокардиту з/без фетальної анемії (ФА) виявили в усіх випадках втрат плода з НВ 6/15 (40 %), в яких доведено наявність ДНК парвовірусу, в перикардіальному випоті після аутопсії за результатами ПЛР. Висновки. Міокардит внаслідок ПВІ спричиняє виникнення ССН із розвитком гідроперикарда, має фатальний прогноз для плода, незважаючи на спроби внутрішньоматкової трансфузії крові у ІІІ триместрі. Фетальний міокардит на тлі НВ плода перешкоджають вчасній неінвазивній діагностиці тяжкої ФА та є причиною ССН, що призводить до вкрай несприятливих наслідків для плода.
Знайти схожі

1-10 11-20 21-25

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)