Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Борзова, Н. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 39
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-39 
1.


   
    Влияние иммуномодулятора полиоксидония на восстановление костного мозга, поврежденного действием гидрокортизона и циклофосфана [Текст] / О. Н. Стеценко, Н. В. Борзова, Д. П. Линднер // Иммунология. - 2005. - Т. 26, № 6. - С. 365-368

Рубрики: Костный мозг--животное

   Адъюванты иммунологические--животное


Дод.точки доступу:
Стеценко, О. Н.
Борзова, Н. В.
Линднер, Д. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Борзова, Н. В.
    Регресс гипертрофии и улучшение диастолической функции левого желудочка у больных артериальной гипертонией под влиянием антигипертензивной терапии / Н. В. Борзова, А. А. Горбаченков // Кардиология. - 2008. - Т. 48, № 6. - С. 44-50

Рубрики: Сердца левого желудочка гипертрофия--патолог

   Гипертензия--лек тер--патолог


   Антигипертензивные средства--тер прим


Дод.точки доступу:
Горбаченков, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Гудзенко, О. В.
    Вплив іонів металів і специфічних хімічних реагентів на активність Альфа-L-рамнозидази Реnicillium tardum [Текст] / О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанецъ // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 6. - С. 3-14


MeSH-головна:
БИОТРАНСФОРМАЦИЯ -- BIOTRANSFORMATION
ИНАКТИВАЦИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ -- INACTIVATION, METABOLIC
PENICILLIUM -- PENICILLIUM
ИНДИКАТОРЫ И РЕАГЕНТЫ -- INDICATORS AND REAGENTS (химия)
ИОНЫ -- IONS (химия)
КАТИОНЫ -- CATIONS (химия)
АНИОНЫ -- ANIONS (химия)
МЕТАЛЛЫ -- METALS (химия)
ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY (методы)
Анотація: Мета. Вивчення впливу іонів металів, аніонів та специфічних хімічних реагентів на активність ?-L-рамнозидази Penicillium tardum. Методи. a-L-Рамнозидазну активність визначали за швидкістю гідролізу n-нітрофеніл-?-L-рамнопіранозиду. В дослідах щодо впливу на активність ?-L-рамнозидази використовували іони металів у вигляді сульфатів, лише Ag+ — у вигляді нітрату, аніони — у вигляді солей калію або натрію, а також наступні специфічні хімічні реагенти: етилендіамінтетраацетат, о-фенантролін, дитіотреїтол, L-цистеїн, ?-меркаптоетанол, n-хлормеркурібензоат, N-етилмалеїмід, 1-[3-(диметиламіно)пропіл]-3-етилкарбодимід метіодид. Всі речовини досліджували в концентрації 10-3 М. Результати. Cуттєвий вплив на ?-L-рамнозидазу P. tardum мали іони Ag+ та Cd2+ (в кінцевій концентрації 10-3 М), які повністю інгібували активність ензиму, тоді як Ca2+ підвищував активність досліджуваної ?-L-рамнозидази P. tardum на 60 %. При вивченні дії різних аніонів встановлено, що сульфіт на 73 % інгібує активність ферменту, в той час як аніони AsO3-2 та CO3-2 активують ?-L-рамнозидазу P. tardum на 100 і 75 % відповідно. Висновки. В каталізі, що здійснюється ?-L-рамнозидазою P. tardum, не беруть участі групи, які містять атоми металів. Присутність іонів Ag+, Cd2+ в системі інгібує швидкість ензимної реакції, тоді як іони Ca2+ підвищують активність досліджуваної ?-L-рамнозидази P. tardum на 60 %. Оскільки 1-[3-(диметиламіно) пропіл]-3-етилкарбодимід метіодид інгібує активність ?-L-рамнозидази на 50-73 %, можна припустити, що в молекулі ?-L-рамнозидази присутні функціонально активні карбоксильні групи.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Бактерии Черного моря - продуценты гидролитических ферментов [Текст] / Л. Д. Варбанец, Л. В. Авдеева, Н. В. Борзова // Мікробіологічний журнал : Наук. журн. - 2011. - № 5. - С. 9-15. - Библиогр.: с. 15

Рубрики: Вода морская--анал

   Бактерии--выдел--класс


   Гликозидгидролазы--выдел


   Пептид-гидролазы--выдел


Дод.точки доступу:
Варбанец, Л. Д.
Авдеева, Л. В.
Борзова, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Аутэкология и гидролитическая активность микроорганизмов наземных экосистем Антарктики, Эквадора и Израиля [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 4. - С. 29-41


MeSH-головна:
ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ЭКОСИСТЕМА -- ECOSYSTEM
БАКТЕРИИ -- BACTERIA (воздействие облучения, выделение и очистка, рост и развитие)
Анотація: Регіони з екстремальними умовами оточуючого середовища можна розглядати як системи з унікальним біорізноманіттям та потенціалом. Встановити діапазони резистентності щодо УФ-опромінення, температури та концентрації NaCl, а також глікозидазну та протеолітичну активності бактерій, ізольованих з наземних екосистем Антарктики, Еквадору та Ізраїля. Об’єктами дослідження були 19 екстремотолерантних бактерій. УФ-опромінення бактерій проводили лампою БУФ-15 ((?=254 нм) у діапазоні 37–1440 Дж/м2. Температурний діапазон росту визначали за температури 1–42?C, галотолерантність – за концентрації NaCl 1–100 г/л середовища. Ензиматичні активності вивчали в культуральному супернатанті. Для визначення глікозидазних активностей використовували п-нітрофенільні субстрати, галактоманан гуару та розчинний крохмаль. Як субстрати для визначення протеолітичних активностей використовували казеїн та еластин. Пігментовані антарктичні мікроорганізми продемонстрували вищу резистентність щодо УФ, ніж непігментовані. Культури з високогірних біотопів та засоленого ґрунту були стійкі до УФ-доз 400–1440 Дж/м2. Досліджені штами переважно відносилися до психротолерантних та помірно-галофільних бактерій. Більшість досліджених культур проявляли ?-амілазну та/або ?-мананазну активності. Два штами, 3271 та 3456, проявляли одночасно чотири та п’ять глікозидазних активностей відповідно. Казеїнолітична активність відмічалася у 17 культур, еластазна – у однієї. Екофізіологічні характеристики досліджених культур відображають їхню адаптацію до екстремальних умов оточуючого середовища. Резистентними до УФ-радіації були як пігментовані, так і непігментовані мікроорганізми, більшість з яких є психротолерантними помірними галофілами з ?-амілазною, ?-мананазною, казеїнолітичною й еластазною активністю.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Гудзенко, Е. В.
Гладка, Г. В.
Варбанец, Л. Д.
Таширев, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Гудзенко, О. В.
    Оптимізація умов культивування продуцентів ά-L-рамнозидаз - представників різних таксономічних груп мікроорганізмів [Текст] / О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал : Наук. журн. - 2011. - № 3. - С. 46-53. - Библиогр.: с. 52-53

Рубрики: Бациллы--выдел--класс--метаб

   Ферменты--класс


Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


   
    β-маннаназная активность дрожжей, выделенных в Антарктике [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 2. - С. 28-43


MeSH-головна:
ДРОЖЖИ -- YEASTS (генетика, химия)
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE (генетика)
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
КРИПТОКОККИ -- CRYPTOCOCCUS (химия)
Анотація: Психрофільні та психротолерантні мікроорганізми Антарктики відомі як продуценти ензимів з унікальними властивостями, а саме стійкістю щодо екстремальних умов середовища. Метою работи було встановити видову приналежність трьох антарктичних дріжджових культур та дослідити їх глікозидазну активність. Методи. Для вивчення ензиматичної активності дріжджів були використані синтетичні і природні субстрати: n-нітрофеніл-глікозиди, галактоманан гуара, МК-целюлоза, розчинний крохмаль. Виділення геномної ДНК проводили із клітинних суспензій. Фрагмент гена 26S рРНК у штамів U5 і U8 був ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NL1 та NL4, у штама S181 фрагмент гена 18S рРНК ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NS3 і NS6. Отримані послідовності генів дріжджових ізолятів порівнювали з такими мікроорганізмів, що були депоновані в базі даних GenBank, використовуючи програмний пакет BLASTN. Філогенетичний аналіз проводили за допомогою програм ClustalX 2.1, Mega 6.06 (Neighbour-Joining). Результати. У супернатанті культуральної рідини всіх культур були виявлені екзо-?рамнозидазна і ендо-?-мананазна активності. Показано, що максимуми ?-мананазної активності і продуктивності двох психротолерантних штамів припадали на третю добу, а у одного — на другу добу культивування і корелювали з синтезом протеїну. Вирощування культур при 15°С забезпечувало більш високі показники позаклітинної ?-мананазной активності. Оптимальними джерелами азоту були хлорид і сульфат амонію, а вуглецю — галактоманан гуару і рамноза. В результаті філогенетичного аналізу нуклеотидних послідовностей генів 26S рРНК або 18S рРНК було встановлено, що досліджені штами відносяться до видів Cryptococcus victoriae і Cryptococcus terricola. Висновки. Вперше показана висока ?-мананазна активність антарктичних штамів C. victoriae і C. terricola і перспектива використання їх як продуцентів манандеградуючих ензимів.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Гладка, Г. В.
Варбанець, Л. Д.
Таширев, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Гудзенко, О. В.
    Вплияние параметров культивирования Penicillium sp. 27 на активность ?-L-рамнозидазы [Текст] / О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Том 80, N 5. - С. 25-35


MeSH-головна:
ГЛИКОЗИДГИДРОЛАЗЫ -- GLYCOSIDE HYDROLASES (биосинтез)
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (рост и развитие)
Анотація: Мета. Вивчити вплив деяких параметрів культивування на процес біосинтезу позаклітинної α-L-рамнозидази Penicillium sp. 27. Методи. Оптимізацію середовища росту проводили на базовому середовищі Чапека наступного складу, г/л: NaNO3 — 2; KH2PO4 — 1; KCl ? 0,5; MgSO?7H2O ? 0,5; FeSO4?7H2O – 0,015; рамноза – 4, рН 6,0. Як джерело вуглецю використовували ксилозу, арабінозу, глюкозу, галактозу, рамнозу, манозу, лактозу, мальтозу, сахарозу, маніт. Джерелом азоту були нітрат натрію, хлорид амонію, сульфат амонію, ацетат амонію, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон, сечовина, соєве борошно. ?-L-Рамнозидазну активність визначали методом Romero, білок — методом Lowry. Результати. Дослідження впливу деяких параметрів культивування на процес біосинтезу ?-L-рамнозидази штамом Penicillium sp. 27 показало, що для максимального біосинтезу оптимальними джерелами вуглецю і азоту були рамноза (8 г/л), пептон (3 г/л), температура 25 °С, вихідне рН середовища 5,0. Встановлено, що максимальний рівень ?-L-рамнозидазної активності досягається на сьому добу культивування. Висновки. При вирощуванні штаму Penicillium sp. 27, в підібраних умовах синтез ?-L-рамнозидази підвищився в 7 разів. Ферментативна активність в супернатанті культуральної рідини склала 4,5 ед./мг білка.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Варбанец, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    ?-маннаназная и ?-галактозидазная активность микромицетов [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 1. - С. 72-83


MeSH-головна:
ГРИБЫ -- FUNGI (патогенность, рост и развитие)
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED (микробиология)
БЕТА-МАННОЗИДАЗА -- BETA-MANNOSIDASE (выделение и очистка)
АЛЬФА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- ALPHA-GALACTOSIDASE (выделение и очистка)
Анотація: Идентификацию культур проводили по комплексу культуральных и морфологических признаков. ?-маннаназную активность определяли дин итр о салициловым методом, для определения других гликозидазных активностей использовали синтетические нитрофенильные субстраты. Результаты. Из растительных субстратов и тел пчел были выделены 9 штаммов микромицетов. В результате идентификации культуры были отнесены к видам Rhizopus oiyzae Went & Prins. Geerl (3 штамма), Penicillium cyclopium Westling (2 штамма), Aspergillus sp. (1 штамм), Penicillium expansum Lk (3 штамма). Впервые показана ?-маннаназная и ?-галактозидазная активность у представителей видов R. oryzae, Р. cyclopium, Р. expansum. Установлено, что галактоманнан гуара (0,5 %) обеспечивает высокие показатели ?-маннаназной (1,5 - 8,5 ед./мл) и ?-галактозидазной (1,1 -2,4 ед./мл) активности в культуральной жидкости изученных микромицетов. Наилучшими источниками азота для роста культур и синтеза энзимов были пептон, дрожжевой автолизат и сульфат аммония (в концентрации 5,0; 1,0 и 1,0 г/л соответственно). Максимальная маннан-деградирующая активность микромицетов наблюдалась при 25 °С на 5 сутки культивирования. Выводы. Выделены новые штаммы с высокой ?-маннаназной и ?-галактозидазной активностью, перспективные для использования в биотехнологических процессах деградации растительного сырья с высохни содержанием маннанов.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Броварская, О. С.
Варбанец, Л. Д.
Наконечная, Л. Т.
Курченко, И. Н.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Гудзенко, Е. В.
    Влияние ионов металлов и специфических химических реагентов на активность a-L-Рамнозидазы Eupenicillium erubescens [Текст] / Е. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанец // Український біохімічний журнал : Науч.-теорет.журн. - 2012. - Т. 84, № 2. - С. 30-41. - Библиогр.: с.41 . - ISSN 0201-8470

Рубрики: гликозилгидралазы--фарм

   Ионы--действ преп


   Металлы--действ преп


   Рамноза--фарм


Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Варбанец, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


   
    Скрининг продуцентов маннан-деградирующих энзимов [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіол. журн. - 2016. - Том 78, N 5. - С. 21-29


MeSH-головна:
БЕТА-МАННОЗИДАЗА -- BETA-MANNOSIDASE (выделение и очистка)
АЛЬФА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- ALPHA-GALACTOSIDASE (выделение и очистка)
АКТИНОБАКТЕРИИ -- ACTINOBACTERIA
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Варбанец, Л. Д.
Курченко, И. Н.
Наконечная, Л. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


   
    Гликозидазная активность бактерий рода Bacillus, выделенных из Черного моря [Текст] / Е. В. Гудзенко [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 3. - С. 14-26


MeSH-головна:
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED (микробиология)
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS (рост и развитие)
РАМНОЗА -- RHAMNOSE (биосинтез, метаболизм)
ГЛИКОЗИДГИДРОЛАЗЫ -- GLYCOSIDE HYDROLASES (биосинтез, метаболизм)
ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION
ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM
Анотація: Высокий биотехнологический потенциал морских микроорганизмов как производителей ферментов в последние годы стимулировал обширные исследования их разнообразия и биологических особенностей, включая активный скрининг гликозидаз морских бактерий для коммерческого применения. Целью данной работы было изучение способности бактерий, выделенных из донных отложений Черного моря, продуцировать гликозидазы различной специфичности, а также исследование возможности использования координационных соединений германия для повышения ферментативной активности бактерий род Bacillus . Методы.Культивирование бактерий проводилось в подводных условиях; мальтоза и рамноза были использованы в качестве источников углерода. Активность гликозидаз определяли методом Ромеро и Дэвиса, белка - методом Лоури. Координационные соединения германия использовали в качестве эффекторов биосинтеза и активности ?-L-рамнозидазы в концентрациях 0,1 и 0,01%. Результаты. На основании скрининга 12 активности гликозидаз (?-D-галактозидаза, ?-D-глюкуронидаза, ?-D-маннозидаза, ?-D-ксилозидаза, ?-D-фукозидаза, ?-D-ксилозидаза, ?-D-глюкозидаза , N-ацетил-?-D-глюкозаминидаза, N-ацетил-?-D-глюкозаминидаза, N-ацетил-?-D-галактозаминидаза, ?-D-глюкозидаза, ?-L-рамнозидаза) среди 10 культур Bacillus, ? Активность -L-рамнозидазы (0,03-0,18 Ед / мг белка) была обнаружена у 8 штаммов. Культура бациллзр. 19 был самым активным. Снижение активности ?-L-рамнозидазы Bacillus sp. 19 наблюдалось после введения комплексов германия (0,1 и 0,01%) в питательную среду. Мы показали, что бис (бипиридин) хлородинам (II) бис (цитрато) германат (IV) октагидрат и трис (бипиридин) никель (II) бис (цитрато) германат (IV) моногидрат могут быть использованы для увеличения активности ?-L-рамнозидазы Bacillus sp. 19. Выводы. Впервые показана активность ?-L-рамнозидазы морских штаммов, относящихся к видам Bacillus licheniformis , Bacillus atrophaus, Bacillus subtilis . Активация ?-L-рамнозидазы из Bacillus sр. 19 координационных соединений германия не наблюдалось
Дод.точки доступу:
Гудзенко, Е. В.
Борзова, Н. В.
Варбанец, Л. Д.
Иваница, В. А.
Сейфуллина, И. И.
Марцинко, Е. Э.
Пирожок, О. В.
Чебаненко, Е. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


   
    Властивості α-амілази Aspergillus sp. 55 [Текст] / Л. Д. Варбанець [та ін.] // Мікробіологічний журнал. - 2009. - Т. 71, № 3. - С. 3-10

Рубрики: Альфа-амилаза--анал

   Аспергилл


Дод.точки доступу:
Варбанець, Л. Д.
Авдіюк, К. В.
Борзова, Н. В.
Харкевич, О. С.
Жданова, Н. М.
Сейфулліна, І. Й.
Марцинко, О. Е.
Пєсарогло, О. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Борзова, Н. В.
    Кинетические характеристики гликозидаз Aspergillus niger 185Ш [Текст] / Н. В. Борзова // Мікробіологічний журнал. - 2005. - Т. 67, № 3. - С. 36-43

Рубрики: Аспергилл черный

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Борзова, Н. В.
    Особливості продукції α-галактозидази Penicillium restrictum [Текст] / Н. В. Борзова, О. В. Гудзенко, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 3. - С. 55-64


MeSH-головна:
БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY (методы)
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
АЛЬФА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- ALPHA-GALACTOSIDASE (биосинтез)
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (выделение и очистка)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
Анотація: Оптимізація умов культивування продуцента є необхідним етапом в отриманні біотехнологічно важливих ензимів. Мета. Дослідити деякі параметри культивування Penicillium restrictum Gilman & Abbott, встановити джерела вуглецю та азоту, які забезпечуватимуть високу активність α-галактозидази та оцінити здатність культури гідролізувати галактозовмісні вуглеводи. Методи. Культуру мікроміцета вирощували глибинним способом при 25оС. Як джерела вуглецю та азоту використовували рамнозу, сахарозу, галактоманан гуару, грейпфрутову макуху, соєве борошно, NaNO2, NaNO3, (NH4)2SO4, (NH4)2NO3, сечовину, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон. Глікозидазні активності визначали за допомогою синтетичних нітрофенільних субстратів; здатність гідролізувати рафінозу, стахіозу та галактоманан оцінювали динітросаліциловим методом. Результати. Встановлено, що максимум α-галактозидазної активності (6,05 од/мл) та продуктивності (0,036 од/мл/год) P. restrictum спостерігався на 7 добу інкубування за використання рамнози, соєвого борошна та сульфату амонію. Швидкість гідролізу рафінози, стахіози та галактоманану становила 133, 116 та 27 мкмоль/хв/мл відповідно. Висновки. Показано, що штам P. restrictum має високу секреторну здатність до продукції α-галактозидази за використання відповідних середовищ. Субстратна специфічність та висока швидкість гідролізу рафінози, стахіози, галактоманану відкриває широкі перспективи для використання α-галактозидази P. restrictum у харчовій, кормовій, паперовій промисловостях та технологіях переробки агровідходів.
Дод.точки доступу:
Гудзенко, О. В.
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Борзова, Н. В.
    Дослідження топології активного центру глікозидаз aspergillus niger [Текст] / Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. - 2004. - Т. 66, № 5. - С. 13-22

Рубрики: Гликозидгидролазы--анал

Дод.точки доступу:
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Борзова, Н. В.
    Субстратна специфічність і механізм дії глікозидаз [Текст] / Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. - 2005. - Т. 67, № 1. - С. 67-86

Рубрики: Гликозиды--анал

Дод.точки доступу:
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


   
    Скрининг продуцентов альфа-N-ацетилгалактозаминидазы среди микроорганизмов различных таксономических групп [Текст] / Н. В. Борзова, В. М. Маланчук, Л. Д. Варбанец // Мікробіологічний Журнал. - 2000. - Т. 62, № 5. - С. 3-13


MeSH-головна:
АЛЬФА-N-АЦЕТИЛГАЛАКТОЗАМИНИДАЗА -- ALPHA-N-ACETYLGALACTOSAMINIDASE (анализ)
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Маланчук, В. М.
Варбанец, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


   
    Энзиматическая активность дрожжей антарктического региона [Текст] / Н. В. Борзова [и др.] // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Том 81, N 6. - С. 16-29


MeSH-головна:
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ДРОЖЖИ -- YEASTS (энзимология)
КУЛЬТУРАЛЬНЫЕ СРЕДЫ -- CULTURE MEDIA
Анотація: Уникальное биоразнообразие и биотехнологический потенциал микроорганизмов антарктического региона способствуют интенсивным поискам среди них продуцентов энзимов с новыми свойствами и широким диапазоном стабильности. Целью работы было изучить гликозидазную активность у 26 штаммов психротолерантных УФ-резистентных дрожжей, выделенных из почвенно-растительных ценозов Антарктики, и оценить их биотехнологический потенциал в качестве продуцентов энзимов. Методы. Культуры дрожжей выращивали глубинным способам при 15-42 °С в течение 5 суток. Энзиматические активности определяли в супернатанте культуральной жидкости. Для определения гликозидазных активностей использовали синтетические производные моносахаридов. Казеин и конго-рот эластин были использованы в качестве субстратов для определения протеолитической активности. Результаты. У антарктических дрожжей был изучен спектр из 12 гликозидазных активностей (?-и ?-D-глюкозидазной, ?-D-галактозидазной, ?-D-глюкуронидазной, ?-L-фукозидазной, ?-L-рамнозидазной, ?-D-маннозидазной, ?- и ?-D-ксилозидазной, ?- и ?-N-ацетилглюкозаминидазной, ?-N-ацетилгалактозаминидазной). Наиболее распространенными были ?-N-ацетилглюкозаминидазная и ?-глюкозидазная активности (65 и 58 % штаммов соответственно). 4 штамма (6р1с, 2299, 31с и 4р5с2) проявляли высокую активность комплекса целлюлозодеградирующих энзимов. Штамм 5р5с1, выделенный из травы Deshampcia antarctica, проявлял высокую ?-D-ксилозидазную активность (2,8 ед/мл). Штамм Rhodotorula mucilaginosa 33с характеризовался наличием спектра из десяти активностей, в том числе высокой ?-L-рамнозидазной активностью (0,62 ед/мл). Вывод. Дрожжевые психротолерантные культуры из фитоценозов Антарктики могут быть использованы для направленного поиска микробных гликозидаз с новыми свойствами и широким диапазоном активности.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Гудзенко, Е. В.
Гладка, Г. В.
Варбанец, Л. Д.
Таширев, А. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Гудзенко, О. В.
    Вплив умов культивування Penicillium restrictum на α-L-рамнозидазну активність [Текст] / О. В. Гудзенко, Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець // Мікробіологічний журнал. - 2020. - Том 82, N 4. - С. 53-62


MeSH-головна:
PENICILLIUM -- PENICILLIUM (выделение и очистка)
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES (биосинтез)
Анотація: Ефективність процесу отримання ферментів шляхом мікробіологічного синтезу в значній мірі залежить від оптимізації умов культивування продуцента. Мета. Дослідити вплив основних компонентів поживного середовища та умов культивування на рівень позаклітинної α-L-рамнозидазної активності Penicillium restrictum. Методи. Культуру мікроміцета вирощували глибинним способом при 25 °С протягом 7 діб. α-L-Рамнозидазну активність визначали за допомогою n-нітрофеніл-α-L-рамнопіранозиду в супернатанті культуральної рідини P. restrictum. Як джерела вуглецю та азоту було використано: ксилозу, арабінозу, глюкозу, галактозу, рамнозу, манозу, лактозу, мальтозу, сахарозу, маніт, нітрат натрію, нітрит натрію, сульфат амонію, нітрат амонію, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон, сечовину, соєве борошно. На середовищі, оптимізованому за джерелами вуглецю і азоту досліджували вплив параметрів культивування: рН середовища (3,0–8,0), температури (25–42 °С) і об’єму середовища (50–250 мл). Результати. Встановлено, що найвищі показники α-L-рамнозидазної активності P. restrictum відмічено на сьому добу культивування за використання як джерела вуглецю рамнози в концентрації 5 г/л та джерела азоту — 0,8 г/л сульфату амонію. Найбільш ефективним для синтезу α-L-рамнозидази P. restrictum було використання середовища з початковим значенням рН 6,0 за температури 25 °С та об’єму живильного середовища в колбах 100 мл. Висновки. Високу α-L-рамнозидазну активність можна отримати шляхом глибинного культивування P. restrictum. Комбінація рамнози та сульфату амонію забезпечує α-рамнозидазну активність культури на рівні 1,2 од/мл.
Дод.точки доступу:
Борзова, Н. В.
Варбанець, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-39 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)