Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Борзова, Н. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 39
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-39

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзова Н. В., Броварская О. С., Варбанец Л. Д., Наконечная Л. Т., Курченко И. Н.
Назва : ?-маннаназная и ?-галактозидазная активность микромицетов
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 1. - С. 72-83 (Шифр МУ14/2019/81/1)
MeSH-головна: ГРИБЫ -- FUNGI
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED
БЕТА-МАННОЗИДАЗА -- BETA-MANNOSIDASE
АЛЬФА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- ALPHA-GALACTOSIDASE
Анотація: Идентификацию культур проводили по комплексу культуральных и морфологических признаков. ?-маннаназную активность определяли дин итр о салициловым методом, для определения других гликозидазных активностей использовали синтетические нитрофенильные субстраты. Результаты. Из растительных субстратов и тел пчел были выделены 9 штаммов микромицетов. В результате идентификации культуры были отнесены к видам Rhizopus oiyzae Went & Prins. Geerl (3 штамма), Penicillium cyclopium Westling (2 штамма), Aspergillus sp. (1 штамм), Penicillium expansum Lk (3 штамма). Впервые показана ?-маннаназная и ?-галактозидазная активность у представителей видов R. oryzae, Р. cyclopium, Р. expansum. Установлено, что галактоманнан гуара (0,5 %) обеспечивает высокие показатели ?-маннаназной (1,5 - 8,5 ед./мл) и ?-галактозидазной (1,1 -2,4 ед./мл) активности в культуральной жидкости изученных микромицетов. Наилучшими источниками азота для роста культур и синтеза энзимов были пептон, дрожжевой автолизат и сульфат аммония (в концентрации 5,0; 1,0 и 1,0 г/л соответственно). Максимальная маннан-деградирующая активность микромицетов наблюдалась при 25 °С на 5 сутки культивирования. Выводы. Выделены новые штаммы с высокой ?-маннаназной и ?-галактозидазной активностью, перспективные для использования в биотехнологических процессах деградации растительного сырья с высохни содержанием маннанов.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзова Н. В., Гладка Г. В., Варбанець Л. Д., Таширев А. Б.
Назва : β-маннаназная активность дрожжей, выделенных в Антарктике
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 2. - С. 28-43 (Шифр МУ14/2018/80/2)
MeSH-головна: ДРОЖЖИ -- YEASTS
ОСНОВАНИЙ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОСТЬ -- BASE SEQUENCE
ФИЛОГЕНЕЗ -- PHYLOGENY
КРИПТОКОККИ -- CRYPTOCOCCUS
Анотація: Психрофільні та психротолерантні мікроорганізми Антарктики відомі як продуценти ензимів з унікальними властивостями, а саме стійкістю щодо екстремальних умов середовища. Метою работи було встановити видову приналежність трьох антарктичних дріжджових культур та дослідити їх глікозидазну активність. Методи. Для вивчення ензиматичної активності дріжджів були використані синтетичні і природні субстрати: n-нітрофеніл-глікозиди, галактоманан гуара, МК-целюлоза, розчинний крохмаль. Виділення геномної ДНК проводили із клітинних суспензій. Фрагмент гена 26S рРНК у штамів U5 і U8 був ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NL1 та NL4, у штама S181 фрагмент гена 18S рРНК ПЛР-ампліфікований з використанням праймерів NS3 і NS6. Отримані послідовності генів дріжджових ізолятів порівнювали з такими мікроорганізмів, що були депоновані в базі даних GenBank, використовуючи програмний пакет BLASTN. Філогенетичний аналіз проводили за допомогою програм ClustalX 2.1, Mega 6.06 (Neighbour-Joining). Результати. У супернатанті культуральної рідини всіх культур були виявлені екзо-?рамнозидазна і ендо-?-мананазна активності. Показано, що максимуми ?-мананазної активності і продуктивності двох психротолерантних штамів припадали на третю добу, а у одного — на другу добу культивування і корелювали з синтезом протеїну. Вирощування культур при 15°С забезпечувало більш високі показники позаклітинної ?-мананазной активності. Оптимальними джерелами азоту були хлорид і сульфат амонію, а вуглецю — галактоманан гуару і рамноза. В результаті філогенетичного аналізу нуклеотидних послідовностей генів 26S рРНК або 18S рРНК було встановлено, що досліджені штами відносяться до видів Cryptococcus victoriae і Cryptococcus terricola. Висновки. Вперше показана висока ?-мананазна активність антарктичних штамів C. victoriae і C. terricola і перспектива використання їх як продуцентів манандеградуючих ензимів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзова Н. В., Гудзенко Е. В., Гладка Г. В., Варбанец Л. Д., Таширев А. Б.
Назва : Аутэкология и гидролитическая активность микроорганизмов наземных экосистем Антарктики, Эквадора и Израиля
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 4. - С. 29-41 (Шифр МУ14/2019/81/4)
MeSH-головна: ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- ENVIRONMENTAL MICROBIOLOGY
ЭКОСИСТЕМА -- ECOSYSTEM
БАКТЕРИИ -- BACTERIA
Анотація: Регіони з екстремальними умовами оточуючого середовища можна розглядати як системи з унікальним біорізноманіттям та потенціалом. Встановити діапазони резистентності щодо УФ-опромінення, температури та концентрації NaCl, а також глікозидазну та протеолітичну активності бактерій, ізольованих з наземних екосистем Антарктики, Еквадору та Ізраїля. Об’єктами дослідження були 19 екстремотолерантних бактерій. УФ-опромінення бактерій проводили лампою БУФ-15 ((?=254 нм) у діапазоні 37–1440 Дж/м². Температурний діапазон росту визначали за температури 1–42?C, галотолерантність – за концентрації NaCl 1–100 г/л середовища. Ензиматичні активності вивчали в культуральному супернатанті. Для визначення глікозидазних активностей використовували п-нітрофенільні субстрати, галактоманан гуару та розчинний крохмаль. Як субстрати для визначення протеолітичних активностей використовували казеїн та еластин. Пігментовані антарктичні мікроорганізми продемонстрували вищу резистентність щодо УФ, ніж непігментовані. Культури з високогірних біотопів та засоленого ґрунту були стійкі до УФ-доз 400–1440 Дж/м². Досліджені штами переважно відносилися до психротолерантних та помірно-галофільних бактерій. Більшість досліджених культур проявляли ?-амілазну та/або ?-мананазну активності. Два штами, 3271 та 3456, проявляли одночасно чотири та п’ять глікозидазних активностей відповідно. Казеїнолітична активність відмічалася у 17 культур, еластазна – у однієї. Екофізіологічні характеристики досліджених культур відображають їхню адаптацію до екстремальних умов оточуючого середовища. Резистентними до УФ-радіації були як пігментовані, так і непігментовані мікроорганізми, більшість з яких є психротолерантними помірними галофілами з ?-амілазною, ?-мананазною, казеїнолітичною й еластазною активністю.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Варбанец Л. Д., Авдеева Л. В., Борзова Н. В.
Назва : Бактерии Черного моря - продуценты гидролитических ферментов
Місце публікування : Мікробіологічний журнал: Наук. журн./ НАН України, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Національний аграрний ун-т, Нац.аграр.ун-т . - Київ, 2011. - № 5. - С. 9-15 (Шифр МУ14/2011/5)
Примітки : Библиогр.: с. 15
Предметні рубрики: Вода морская-- анал
Бактерии-- выдел-- класс
Гликозидгидролазы-- выдел
Пептид-гидролазы-- выдел
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзова Н. В., Варбанець Л. Д.
Назва : Дослідження топології активного центру глікозидаз aspergillus niger
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - 2004. - Т. 66, № 5. - С. 13-22 (Шифр МУ14/2004/66/5)
Предметні рубрики: Гликозидгидролазы-- анал
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзова Н. В.
Назва : Кинетические характеристики гликозидаз Aspergillus niger 185Ш
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - 2005. - Т. 67, № 3. - С. 36-43 (Шифр МУ14/2005/67/3)
Предметні рубрики: Аспергилл черный
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзова Н. В., Гудзенко О. В., Варбанець Л. Д.
Назва : Особливості продукції α-галактозидази Penicillium restrictum
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 3. - С. 55-64 (Шифр МУ14/2020/82/3)
MeSH-головна: БИОТЕХНОЛОГИЯ -- BIOTECHNOLOGY
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
АЛЬФА-ГАЛАКТОЗИДАЗА -- ALPHA-GALACTOSIDASE
PENICILLIUM -- PENICILLIUM
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
Анотація: Оптимізація умов культивування продуцента є необхідним етапом в отриманні біотехнологічно важливих ензимів. Мета. Дослідити деякі параметри культивування Penicillium restrictum Gilman & Abbott, встановити джерела вуглецю та азоту, які забезпечуватимуть високу активність α-галактозидази та оцінити здатність культури гідролізувати галактозовмісні вуглеводи. Методи. Культуру мікроміцета вирощували глибинним способом при 25оС. Як джерела вуглецю та азоту використовували рамнозу, сахарозу, галактоманан гуару, грейпфрутову макуху, соєве борошно, NaNO2, NaNO3, (NH4)2SO4, (NH4)2NO3, сечовину, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон. Глікозидазні активності визначали за допомогою синтетичних нітрофенільних субстратів; здатність гідролізувати рафінозу, стахіозу та галактоманан оцінювали динітросаліциловим методом. Результати. Встановлено, що максимум α-галактозидазної активності (6,05 од/мл) та продуктивності (0,036 од/мл/год) P. restrictum спостерігався на 7 добу інкубування за використання рамнози, соєвого борошна та сульфату амонію. Швидкість гідролізу рафінози, стахіози та галактоманану становила 133, 116 та 27 мкмоль/хв/мл відповідно. Висновки. Показано, що штам P. restrictum має високу секреторну здатність до продукції α-галактозидази за використання відповідних середовищ. Субстратна специфічність та висока швидкість гідролізу рафінози, стахіози, галактоманану відкриває широкі перспективи для використання α-галактозидази P. restrictum у харчовій, кормовій, паперовій промисловостях та технологіях переробки агровідходів.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзова Н. В., Горбаченков А. А.
Назва : Регресс гипертрофии и улучшение диастолической функции левого желудочка у больных артериальной гипертонией под влиянием антигипертензивной терапии
Місце публікування : Кардиология. - 2008. - Т. 48, № 6. - С. 44-50 (Шифр КР9/2008/48/6)
Предметні рубрики: Сердца левого желудочка гипертрофия-- патолог
Гипертензия-- лек тер-- патолог
Антигипертензивные средства-- тер прим
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Борзова Н. В., Варбанець Л. Д.
Назва : Субстратна специфічність і механізм дії глікозидаз
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - 2005. - Т. 67, № 1. - С. 67-86 (Шифр МУ14/2005/67/1)
Предметні рубрики: Гликозиды-- анал
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Варбанець Л. Д., Авдіюк К. В., Борзова Н. В., Харкевич О. С., Жданова Н. М., Сейфулліна І. Й., Марцинко О. Е., Пєсарогло О. Г.
Назва : Властивості α-амілази Aspergillus sp. 55
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - 2009. - Т. 71, № 3. - С. 3-10 (Шифр МУ14/2009/71/3)
Предметні рубрики: Альфа-амилаза-- анал
Аспергилл
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стеценко О. Н., Борзова Н. В., Линднер Д. П.
Назва : Влияние иммуномодулятора полиоксидония на восстановление костного мозга, поврежденного действием гидрокортизона и циклофосфана
Місце публікування : Иммунология. - 2005. - Т. 26, № 6. - С. 365-368 (Шифр ИР10/2005/26/6)
Предметні рубрики: Костный мозг-- животное
Адъюванты иммунологические-- животное
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гудзенко Е. В., Борзова Н. В., Варбанец Л. Д., Иваница В. А., Сейфуллина И. И. , Марцинко Е. Э., Пирожок О. В., Чебаненко Е. А.
Назва : Гликозидазная активность бактерий рода Bacillus, выделенных из Черного моря
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2019. - Том 81, N 3. - С. 14-26 (Шифр МУ14/2019/81/3)
MeSH-головна: КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED
БАЦИЛЛЫ -- BACILLUS
РАМНОЗА -- RHAMNOSE
ГЛИКОЗИДГИДРОЛАЗЫ -- GLYCOSIDE HYDROLASES
ФЕРМЕНТОВ АКТИВАЦИЯ -- ENZYME ACTIVATION
ГЕРМАНИЙ -- GERMANIUM
Анотація: Высокий биотехнологический потенциал морских микроорганизмов как производителей ферментов в последние годы стимулировал обширные исследования их разнообразия и биологических особенностей, включая активный скрининг гликозидаз морских бактерий для коммерческого применения. Целью данной работы было изучение способности бактерий, выделенных из донных отложений Черного моря, продуцировать гликозидазы различной специфичности, а также исследование возможности использования координационных соединений германия для повышения ферментативной активности бактерий род Bacillus . Методы.Культивирование бактерий проводилось в подводных условиях; мальтоза и рамноза были использованы в качестве источников углерода. Активность гликозидаз определяли методом Ромеро и Дэвиса, белка - методом Лоури. Координационные соединения германия использовали в качестве эффекторов биосинтеза и активности ?-L-рамнозидазы в концентрациях 0,1 и 0,01%. Результаты. На основании скрининга 12 активности гликозидаз (?-D-галактозидаза, ?-D-глюкуронидаза, ?-D-маннозидаза, ?-D-ксилозидаза, ?-D-фукозидаза, ?-D-ксилозидаза, ?-D-глюкозидаза , N-ацетил-?-D-глюкозаминидаза, N-ацетил-?-D-глюкозаминидаза, N-ацетил-?-D-галактозаминидаза, ?-D-глюкозидаза, ?-L-рамнозидаза) среди 10 культур Bacillus, ? Активность -L-рамнозидазы (0,03-0,18 Ед / мг белка) была обнаружена у 8 штаммов. Культура бациллзр. 19 был самым активным. Снижение активности ?-L-рамнозидазы Bacillus sp. 19 наблюдалось после введения комплексов германия (0,1 и 0,01%) в питательную среду. Мы показали, что бис (бипиридин) хлородинам (II) бис (цитрато) германат (IV) октагидрат и трис (бипиридин) никель (II) бис (цитрато) германат (IV) моногидрат могут быть использованы для увеличения активности ?-L-рамнозидазы Bacillus sp. 19. Выводы. Впервые показана активность ?-L-рамнозидазы морских штаммов, относящихся к видам Bacillus licheniformis , Bacillus atrophaus, Bacillus subtilis . Активация ?-L-рамнозидазы из Bacillus sр. 19 координационных соединений германия не наблюдалось
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гудзенко Е. В., Борзова Н. В., Варбанец Л. Д.
Назва : Влияние ионов металлов и специфических химических реагентов на активность a-L-Рамнозидазы Eupenicillium erubescens
Місце публікування : Український біохімічний журнал: Науч.-теорет.журн./ НАН України, Ін-т біохімії ім. О.В.Палладіна. - К., 2012. - Т. 84, № 2. - С. 30-41. - ISSN 0201-8470 (Шифр УУ1/2012/84/2). - ISSN 0201-8470
Примітки : Библиогр.: с.41
Предметні рубрики: гликозилгидралазы-- фарм
Ионы-- действ преп
Металлы-- действ преп
Рамноза-- фарм
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гудзенко О. В., Борзова Н. В., Варбанець Л. Д.
Назва : Вплив іонів металів і специфічних хімічних реагентів на активність Альфа-L-рамнозидази Реnicillium tardum
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 6. - С. 3-14 (Шифр МУ14/2018/80/6)
MeSH-головна: БИОТРАНСФОРМАЦИЯ -- BIOTRANSFORMATION
ИНАКТИВАЦИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ -- INACTIVATION, METABOLIC
PENICILLIUM -- PENICILLIUM
ИНДИКАТОРЫ И РЕАГЕНТЫ -- INDICATORS AND REAGENTS
ИОНЫ -- IONS
КАТИОНЫ -- CATIONS
АНИОНЫ -- ANIONS
МЕТАЛЛЫ -- METALS
ХРОМАТОГРАФИЯ -- CHROMATOGRAPHY
Анотація: Мета. Вивчення впливу іонів металів, аніонів та специфічних хімічних реагентів на активність ?-L-рамнозидази Penicillium tardum. Методи. a-L-Рамнозидазну активність визначали за швидкістю гідролізу n-нітрофеніл-?-L-рамнопіранозиду. В дослідах щодо впливу на активність ?-L-рамнозидази використовували іони металів у вигляді сульфатів, лише Ag⁺ — у вигляді нітрату, аніони — у вигляді солей калію або натрію, а також наступні специфічні хімічні реагенти: етилендіамінтетраацетат, о-фенантролін, дитіотреїтол, L-цистеїн, ?-меркаптоетанол, n-хлормеркурібензоат, N-етилмалеїмід, 1-[3-(диметиламіно)пропіл]-3-етилкарбодимід метіодид. Всі речовини досліджували в концентрації 10^-3 М. Результати. Cуттєвий вплив на ?-L-рамнозидазу P. tardum мали іони Ag⁺ та Cd²⁺ (в кінцевій концентрації 10^-3 М), які повністю інгібували активність ензиму, тоді як Ca²⁺ підвищував активність досліджуваної ?-L-рамнозидази P. tardum на 60 %. При вивченні дії різних аніонів встановлено, що сульфіт на 73 % інгібує активність ферменту, в той час як аніони AsO₃^-2 та CO₃^-2 активують ?-L-рамнозидазу P. tardum на 100 і 75 % відповідно. Висновки. В каталізі, що здійснюється ?-L-рамнозидазою P. tardum, не беруть участі групи, які містять атоми металів. Присутність іонів Ag⁺, Cd²⁺ в системі інгібує швидкість ензимної реакції, тоді як іони Ca²⁺ підвищують активність досліджуваної ?-L-рамнозидази P. tardum на 60 %. Оскільки 1-[3-(диметиламіно) пропіл]-3-етилкарбодимід метіодид інгібує активність ?-L-рамнозидази на 50-73 %, можна припустити, що в молекулі ?-L-рамнозидази присутні функціонально активні карбоксильні групи.
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гудзенко О. В., Борзова Н. В., Варбанець Л. Д.
Назва : Вплив умов культивування Penicillium restrictum на α-L-рамнозидазну активність
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2020. - Том 82, N 4. - С. 53-62 (Шифр МУ14/2020/82/4)
MeSH-головна: PENICILLIUM -- PENICILLIUM
ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
Анотація: Ефективність процесу отримання ферментів шляхом мікробіологічного синтезу в значній мірі залежить від оптимізації умов культивування продуцента. Мета. Дослідити вплив основних компонентів поживного середовища та умов культивування на рівень позаклітинної α-L-рамнозидазної активності Penicillium restrictum. Методи. Культуру мікроміцета вирощували глибинним способом при 25 °С протягом 7 діб. α-L-Рамнозидазну активність визначали за допомогою n-нітрофеніл-α-L-рамнопіранозиду в супернатанті культуральної рідини P. restrictum. Як джерела вуглецю та азоту було використано: ксилозу, арабінозу, глюкозу, галактозу, рамнозу, манозу, лактозу, мальтозу, сахарозу, маніт, нітрат натрію, нітрит натрію, сульфат амонію, нітрат амонію, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон, сечовину, соєве борошно. На середовищі, оптимізованому за джерелами вуглецю і азоту досліджували вплив параметрів культивування: рН середовища (3,0–8,0), температури (25–42 °С) і об’єму середовища (50–250 мл). Результати. Встановлено, що найвищі показники α-L-рамнозидазної активності P. restrictum відмічено на сьому добу культивування за використання як джерела вуглецю рамнози в концентрації 5 г/л та джерела азоту — 0,8 г/л сульфату амонію. Найбільш ефективним для синтезу α-L-рамнозидази P. restrictum було використання середовища з початковим значенням рН 6,0 за температури 25 °С та об’єму живильного середовища в колбах 100 мл. Висновки. Високу α-L-рамнозидазну активність можна отримати шляхом глибинного культивування P. restrictum. Комбінація рамнози та сульфату амонію забезпечує α-рамнозидазну активність культури на рівні 1,2 од/мл.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гудзенко О. В., Борзова Н. В., Варбанец Л. Д.
Назва : Вплияние параметров культивирования Penicillium sp. 27 на активность ?-L-рамнозидазы
Місце публікування : Мікробіологічний журнал. - К., 2018. - Том 80, N 5. - С. 25-35 (Шифр МУ14/2018/80/5)
MeSH-головна: ГЛИКОЗИДГИДРОЛАЗЫ -- GLYCOSIDE HYDROLASES
КЛЕТКИ КУЛЬТИВИРУЕМЫЕ -- CELLS, CULTURED
PENICILLIUM -- PENICILLIUM
Анотація: Мета. Вивчити вплив деяких параметрів культивування на процес біосинтезу позаклітинної α-L-рамнозидази Penicillium sp. 27. Методи. Оптимізацію середовища росту проводили на базовому середовищі Чапека наступного складу, г/л: NaNO₃ — 2; KH₂PO₄ — 1; KCl ? 0,5; MgSO?7H₂O ? 0,5; FeSO₄?7H₂O – 0,015; рамноза – 4, рН 6,0. Як джерело вуглецю використовували ксилозу, арабінозу, глюкозу, галактозу, рамнозу, манозу, лактозу, мальтозу, сахарозу, маніт. Джерелом азоту були нітрат натрію, хлорид амонію, сульфат амонію, ацетат амонію, дріжджовий автолізат, дріжджовий екстракт, пептон, сечовина, соєве борошно. ?-L-Рамнозидазну активність визначали методом Romero, білок — методом Lowry. Результати. Дослідження впливу деяких параметрів культивування на процес біосинтезу ?-L-рамнозидази штамом Penicillium sp. 27 показало, що для максимального біосинтезу оптимальними джерелами вуглецю і азоту були рамноза (8 г/л), пептон (3 г/л), температура 25 °С, вихідне рН середовища 5,0. Встановлено, що максимальний рівень ?-L-рамнозидазної активності досягається на сьому добу культивування. Висновки. При вирощуванні штаму Penicillium sp. 27, в підібраних умовах синтез ?-L-рамнозидази підвищився в 7 разів. Ферментативна активність в супернатанті культуральної рідини склала 4,5 ед./мг білка.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гудзенко О. В., Борзова Н. В., Варбанець Л. Д.
Назва : Оптимізація умов культивування продуцентів ά-L-рамнозидаз - представників різних таксономічних груп мікроорганізмів
Місце публікування : Мікробіологічний журнал: Наук. журн./ НАН України, Ін-т мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного, Національний аграрний ун-т, Нац.аграр.ун-т . - Київ, 2011. - № 3. - С. 46-53 (Шифр МУ14/2011/3)
Примітки : Библиогр.: с. 52-53
Предметні рубрики: Бациллы-- выдел-- класс-- метаб
Ферменты-- класс
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Иммунология -2005р. т.26,N 6
Цікаві статті :
Болдырева М. Н. Новый взгляд на механизм HLA-ассоциированной предрасположенности к сахарному диабету 1-го типа. Теоретические и прикладные аспекты/ М. Н. Болдырева [и др.] (стр.324-329)
Перминова О. М. Роль НАД(Ф)Н-оксидазы в регуляции уровня пролиферативного ответа лимфоцитов на митоген/ О. М. Перминова [и др.] (стр.329-331)
Пак В. Г. Влияние естественных и синтетических CpG-мотивов на бактерицидность, NК-литическую активность, индукцию интерлейкина-12 и интерферона-? in vivo/ В. Г. Пак [и др.] (стр.332-335)
Забродский П. Ф. Влияние имунофана на показатели системы иммунитета и перекисного окисления липидов после острых отравлений хлорированными углеводородами/ П. Ф. Забродский, В. Г. Лим, А. А. Свистунов (стр.335-337)
Марченко В. И. Нейротрофические факторы: характеристика и предполагаемые области медицинского применения/ В. И. Марченко (стр.338-342)
Щербак В. А. Цитокины при иммуномодулирующей терапии детей с хроническим гастродуоденитом/ В. А. Щербак, Б. И. Кузник, Ю. А. Витковский (стр.342-344)
Юсупова М. А. Роль провоспалительных цитокинов интерлейкина-1? и фактора некроза опухоли ? в патогенезе внебольничной пневмонии у беременных/ М. А. Юсупова (стр.345-346)
Храновская Н. Н. Анти метастатическая активность вакцин на основе дендритных клеток у мышей с метастазирующей опухолью/ Н. Н. Храновская, Г. Д. Бендюг, Ю. А. Гриневич (стр.346-351)
Алексеенкова С. В. Иммунный ответ лабораторных животных на рекомбинантную плазмиду, содержащую в своем составе ген, кодирующий гликопротеин D герпесвируса лошадей 1 (ВГЛ-1) и инактивированный ВГЛ-1/ С. В. Алексеенкова [и др.] (стр.351-353)
Ахапкина И. Г. Изучение сырья для получения аллергенных экстрактов клещей домашней пыли (семейство Pyroglyphidae) как потенциального источника чужеродных антигенов и пирогенных соединений/ И. Г. Ахапкина (стр.353-356)
Родионова Е. Б. Изучение уровня экспрессии HLA-DR-молекул на поверхности эпителиальных клеток малых слюнных желез при болезни Шегрена/ Е. Б. Родионова [и др.] (стр.357-359)
Романова Н. В. Интерлейкин-1?, интерлейкин-4, интерлейкин-6 и фактор некроза опухоли ? у больных дискоидной и системной формами красной волчанки/ Н. В. Романова, Н. П. Шилкина, Н. Ю. Ильяной (стр.360-362)
Мирзаханова М. И. Комплексный подход к терапии ревматоидного артрита/ М. И. Мирзаханова, М. Ш. Каримов, Т. У. Арипова (стр.362-364)
Стеценко О. Н. Влияние иммуномодулятора полиоксидония на восстановление костного мозга, поврежденного действием гидрокортизона и циклофосфана/ О. Н. Стеценко [и др.] (стр.365-368)
Симбирцев А. С. Толл-белки: специфические рецепторы неспецифического иммунитета/ А. С. Симбирцев (стр.368-377)
Тяжелова В. Г. TRAIL- и WNT-сигнальные пути в апоптозе/ В. Г. Тяжелова (стр.377-384)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Кардиология -2008р. т.48,N 6
Цікаві статті :
Ачехин М. Н. Использование в клинической практике трехмерной эхокардиографии в реальном времени/ М. Н. Ачехин, Б. А. Сидоренко (стр.4-10)
Бощенко А. Л. Высокочастотная трансторакальная эхокардиография в диагностике хронических окклюзии магистральных коронарных артерий/ А. Л. Бощенко, А. В. Врублевский, Р. С. Карпов (стр.11-18)
Семенова А. Е. Объективные методы оценки коронарного ангиогенеза/ А. Е. Семенова, И. В. Сергиенко, С. А. Габрусенко (стр.19-23)
Маколкин В. И. Опыт применения ивабрадина в клинической практике/ В. И. Маколкин [и др.] (стр.24-27)
Мустафаоглу Ф. Эффективность и безопасность применения эноксапарина при имплантации стентов, выделяющих лекарства/ Ф. Мустафаоглу [и др.] (стр.28-34)
Апнетдинова Д. Х. Резистентность к антитромбоцитарным препаратам у больных с острым коронарным синдромом без подъема сегмента ST/ Д. Х. Апнетдинова, А. Е. Удовиченко, В. А. Сулимов (стр.35-39)
Кореннова О. Ю. Клинико-экономическая эффективность ингибиторов ангиотензинпревращающего фермента у пациентов с артериальной гипертонией и ишемической болезнью сердца/ О. Ю. Кореннова [и др.] (стр.40-43)
Борзова Н. В. Регресс гипертрофии и улучшение диастолической функции левого желудочка у больных артериальной гипертонией под влиянием антигипертензивной терапии/ Н. В. Борзова, А. А. Горбаченков (стр.44-50)
Гринштейн Ю. И. Особенности гемостаза, метаболической активности тромбоцитов и частота резистентности к аспирину у больных с хронической сердечной недостаточностью после аортокоронарного шунтирования/ Ю. И. Гринштейн [и др.] (стр.51-56)
Соханенкова А. Е. Особенности фармакологического и токсического действия верапамила при нарушениях сердечного ритма у крыс с тиреотоксикозом и гипофункцией щитовидной железы/ А. Е. Соханенкова [и др.] (стр.57-61)
Беленков Ю. Н. Мозговой натрийуретический пептид - современный биомаркер хронической сердечной недостаточности/ Ю. Н. Беленков, Е. В. Привалова, И. С. Чекнева (стр.62-69)
Лякшиев А. А. Синдром ранней реполяризации и внезапная остановка сердца/ А. А. Лякшиев ; А. А. Ляшев ; А. А. Ляшшев (стр.70)
Батыралиев Т. А. Проблема осложнений при внутрикоронарных вмешательствах. Часть III. Оптимальный гемостаз/ Т. А. Батыралиев [и др.] (стр.72-82)
Рекомендации Американской коллегии кардиологов/Американской ассоциации сердца по ведению пациентов с нестабильной стенокардией/инфарктом миокарда без подъема сегмента ST. 2007 г. Часть III (Перевод с английского) (стр.83-96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Мікробіологічний журнал -2004р. т.66,N 5
Цікаві статті :
Шилин С. О. Филогенетический анализ факультативных метилотрофных бактерий рода methylobacterium/ С. О. Шилин, П. В. Рокинко, В. А. Романовская (стр.3-12)
Борзова Н. В. Дослідження топології активного центру глікозидаз aspergillus niger/ Н. В. Борзова, Л. Д. Варбанець (стр.13-22)
Скляр Т. В. Источники конвертируемой энергии у neisseria gonorrhoeae/ Т. В. Скляр, А. И. Винников (стр.23-29)
Корнейчук Е. П. Плазмидные спектры и фаготипы штаммов escherichia coli, выделенных от больных с опухолями толстого кишечника/ Е. П. Корнейчук [и др.] (стр.30-39)
Січкар С. В. Порівняльне вивчення складу моноцукрів глікокаліксу бактерій групи bacillus-lactobacillus-streptococcus біохімічними та електронномікроскопічним методами/ С. В. Січкар, А. М. Онищенко (стр.40-47)
Подгорский В. С. Протекторное действие электромагнитного излучения (40,68 МГц) на saccharomyces cerevisiae УКМ Y-517/ В. С. Подгорский [и др.] (стр.48-56)
Іутинська Г. О. Мутагенна дія синтетичних фунгіцидів і препаратів біологічного походження на мікроорганізми/ Г. О. Іутинська, Н. А. Ямборко (стр.57-61)
Циганенко К. С. Антибіотичні та фітотоксичні властивості деяких штамів aspergillus parvulus Smith/ К. С. Циганенко, О. М. Зайченко (стр.62-67)
Коптева Ж. П. Микрофлора поврежденных железобетонных конструкций в условиях ингибиторной защиты/ Ж. П. Коптева [и др.] (стр.68-75)
Таширев А. Б. Извлечение широкого спектра металлов из сточных вод г.Киева смешанными микробными сообществами/ А. Б. Таширев, В. Н. Шевель (стр.76-83)
Григанський А. П. Фітопатогенні батерії в культурі печериці двоспорової/ А. П. Григанський, Н. А. Гончаренко (стр.84-89)
Скрипаль І. Г. 75 років Пам’яті Данила Кириловича Заболотного/ І. Г. Скрипаль (стр.90-94)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-39

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)