Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Вища освіта (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бородаєв, І. Є.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 24
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-24

Діагностичні та хірургічні аспекти лікування хворих на жовчокам’яну хворобу, ускладнену синдромом Міріззі [Текст] / Б. С. Запорожченко [и др.] // Одеський медичний журнал. - 2017. - N 3. - С. 38-41. - Бібліогр.: с.41

MeSH-головна:
МИРИЗЗИ СИНДРОМ -- MIRIZZI SYNDROME (диагностика)
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (диагностика, хирургия)
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (диагностика, хирургия)
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ СВИЩИ -- BILIARY FISTULA (диагностика, хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (методы)
ХОЛЕЦИСТОСТОМИЯ -- CHOLECYSTOSTOMY (методы)
Анотація: В основу дослідження покладено аналіз історій хвороби та клінічних спостережень 65 хворих із синдромом Міріззі. У роботі використано класифікацію McSherry (1982). Перший тип синдрому Міріззі діагностований у 2 хворих за наявності звуження загальної печінкової протоки або загальної жовчної протоки на рівні жовчного міхура або протоки міхура. Другий тип синдрому Міріззі встановлений у 3 хворих. Діагноз ґрунтувався на виявленні патологічного нориці між жовчним міхуром або розширеною протокою міхура і загальним, часто з конкрементом у нориці, печінковою або загальною жовчною протокою; або наявності холедохолітіазу з розширеною та випрямленою протокою. Операцією вибору при синдромі Міріззі I типу була лапароскопічна холецистектомія, за наявності нориці перевага надавалася «відкритій» холецистектомії з пластикою загальної жовчної протоки на дренажі Кера. В окремих випадках для лікування синдрому Міріззі було показано виконання гепатикоеюноанастомозу
Дод.точки доступу:
Запорожченко, Б. С.
Бондарець, Д. А.
Бородаєв, І. Є.
Кірпічнікова, К. П.
Зубков, О. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Тактика хірургічного лікування колоректального раку, ускладненого синхронним та метехронним ураженням печінки [Текст] = Surgical treatment tactics on the subject of colorectal cancer complicated with synchronous and metachronous liver damage / Б. С. Запорожченко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.1. - С. 25-29. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS (хирургия)
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS (патология, ультраструктура)
ПЕЧЕНИ БОЛЕЗНИ -- LIVER DISEASES (осложнения, патофизиология)
Анотація: Проаналізовано результат лікування 420 хворих на колоректальний рак. У 223 (53,1%) з них діагностовано метастатичне ураження печінки, в тому числі синхронне у 109 (25,9%) хворих. Метахронне ураження печінки виникло у віддалені терміни після операції (від 4 місяців до 3 років), виявлено у 202 (48,1%) хворих. Близько третини хворих (112 (26,7%) надійшли в ургентному порядку з клінікою обтураційної кишкової непрохідності, кишковою кровотечею або перфорацією пухлини. Ургентна хірургічна допомога надана 112 (26,7%) хворим. З них правобічна геміколектомія виконана у 27 (24,1%), розширена правобічна геміколектомія у 17 (15,2%), лівостороння геміколектомія у 21 (18,8%), операція типу Гартмана у 47 (42%) хворих. Летальність у цій групі склала 8,9%. У 90 (21,4%) хворих на колоректальний рак з синхронними метастазами в печінці проведені комбіновані хірургічні операції: одночасним видаленням первинної пухлини з хірургічним видаленням метастазів. Летальність склала 7,8%. З 102хворих, що потрапили в клініку з наявністю метахронних метастатических вузлів у печінці, 42 виконана їх лапароскопічна кріодеструкція і 14 хворим "відкрита " кріодеструкція під час реконструктивно відновних операцій після операції типу Гартмана. Уданій групі хворих, які перенесли "відкриту" або лапароскоп ічну кріодеструкцію летальних випадків, пов’язаних з операцією, не було. Аналізуючи безпосередні результати кріо- і хірургічних втручань при метастатичному колоректальному раку печінки можна прийти до однозначного висновку - резекція печінки, особливо велика, є досить небезпечною операцією, летальність при ній склала 7,8%, на відміну від кріодеструкції, де летальних випадків не відзначається
Дод.точки доступу:
Запорожченко, Б. С.
Бородаєв, І. Є.
Муравьов, П. Т.
Горбунов, А. А.
Колодій, В. В.
Бондарець, Д. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості передопераційної підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, що ускладнені механічною жовтяницею / П. Т. Муравйов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 3. - С. 111-115

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (осложнения)
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (патофизиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, хирургия, этиология)
ПАНКРЕАТОДУОДЕНЭКТОМИЯ -- PANCREATICODUODENECTOMY (использование, методы)
Анотація: Мета роботи: порівняти ефективність існуючих методів підготовки хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, до панкреатодуоденальної резекції та визначити ефективність застосованих методів біліарної декомпресії
Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих, яким було виконано панкреатодуоденальну резекцію з приводу вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнених розвитком синдрому механічної жовтяниці. До основної групи увійшли 112 пацієнтів, яким підготовку до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму. Групи порівняння склали 160 пацієнтів, яким підготовка здійснювалася поза розробленим алгоритмом лише консервативним шляхом
Дод.точки доступу:
Муравйов, П. Т.
Запорожченко, Б. С.
Бородаєв, І. Є.
Хархурі, Макрем

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Деякі особливості ведення хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею / П. Т. Муравйов [та ін.] // Проблеми безперервної медичної освіти та науки. - 2021. - N 3/4. - С. 57-62

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (осложнения)
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (патофизиология)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия, этиология)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE (методы)
Анотація: Метою роботи було порівняти безпосередні результати виконання панкреатодуоденальної резекції у хворих на вогнищеві захворювання біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнені синдромом механічної жовтяниці, залежно від виду передопераційної підготовки. Проаналізовано результати хірургічного лікування 272 хворих, яким було виконано панкреатодуоденальну резекцію з приводу вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, ускладнених розвитком синдрому механічної жовтяниці. Хворих залежно від характеру передопераційної підготовки було рандомізовано на дві групи: основна група — 112 пацієнтів, яким підготовка до операції і прогнозування перебігу періопераційного періоду проводили відповідно до розробленого алгоритму; і група порівняння (160 пацієнтів), у якій підготовку здійснювали поза розробленим алгоритмом лише консервативним шляхом. Завдяки дотриманню розробленого алгоритму детоксикації із застосуванням біліарної декомпресії у хворих основної групи рівень загального білірубіну напередодні панкреатодуоденальної резекції склав 112,3 ± 2,7 мкмоль/л, тоді як у групі порівняння, де підготовку хворих до радикального оперативного втручання здійснювали лише консервативними заходами без біліарного дренування — 198,3 ± 3,3 мкмоль/л. Активність лужної фосфатази напередодні панкреатодуоденальної резекції складала в основній групі 104,8 ± 1,3 Од/л, а у групі порівняння — 270,8 ± 1,9 Од/л (p 0,05). Напередодні панкреатодуоденальної резекції активність γ-глутамілтрансферази зменшилася незначно, а саме до 529 ± 29 Од/л у групі порівняння та до 485 ± 33 Од/л у основній групі (p 0,05). Кількість випадків виникнення загрозливих життю післяопераційних ускладнень в основній групі склала 42 (37,5 %), а у групі порівняння — 102 (63,8 %). Післяопераційна летальність в основній групі склала 6,3 %, а в групі порівняння — 11,9 %
Дод.точки доступу:
Муравйов, П. Т.
Запорожченко, Б. С.
Бородаєв, І. Є.
Запорожченко, М. Б.
Хархурі Макрем

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив гіпербілірубінемії на інтенсивність болю у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду [Текст] / П. Т. Муравйов [та ін.] // Патологія. - 2020. - Том 17, N 3. - С. 351-355

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ -- HYPERBILIRUBINEMIA (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD (использование)
Анотація: Мета роботи – оцінювання впливу гіпербілірубінемії на вираженість больового синдрому у хворих на рак панкреатобіліарної зони протягом періопераційного періоду. Матеріали та методи. Проаналізували результати хірургічного лікування 218 хворих на рак панкреатобіліарної зони, що ускладнений розвитком синдрому механічної жовтяниці. Пацієнтам виконали панкреатодуоденальну резекцію. Вираженість больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговою шкалою, а також застосовуючи субшкали опитувальників EORTC QLQ-C30 і SF-36. Результати. На момент надходження у стаціонар у пацієнтів рівень загального білірубіну становив 274,3 ± 5,9 мкмоль/л, прямого – 211,2 ± 2,2 мкмоль/л, непрямого – 63,4 ± 2,6 мкмоль/л. Інтенсивність больового синдрому на час надходження у стаціонар становила 4,9 ± 0,4 бала. У ранньому, пізньому та віддаленому післяопераційному періодах інтенсивність болю відповідно зменшувалася з 6,4 ± 0,3 до 2,8 ± 0,4 бала. Висновки. Зіставляючи інтенсивність больового синдрому та рівень холемії, встановили сильний позитивний кореляційний зв’язок (r = 0,74).
Дод.точки доступу:
Муравйов, П. Т.
Запорожченко, Б. С.
Бородаєв, І. Є.
Кірпічнікова, К. П.
Шевченко, В. Г.
Волков, В. Б.
Хархурі, Макрем

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Методи діагностики та вибір методу хірургічного лікування синдрому Міріззі [Текст] = Methods of diagnosis and choice of the method of surgical treatment of Mirizzi syndrome / Б. С. Запорожченко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 538-542. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИРИЗЗИ СИНДРОМ -- MIRIZZI SYNDROME (диагностика, осложнения, патофизиология, хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY (использование)
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL (использование)
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (патофизиология, хирургия)
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (патофизиология, хирургия)
Анотація: Мета дослідження — поліпшити результати передопераційної діагностики та лікування хворих з синдромом Міріззі. В основу роботи покладено аналіз історій хвороб та клінічних спостережень 85 хворих з ЖКХ, ускладненою синдромом Міріззі, в клініці хірургії №2 ОНМедУ з 2006 по 2018 рр. Жінок було 63 (74%), чоловіків було 22 (26%). Вік хворих коливався від 24 до 97 років. Серед досліджуваних хворих переважали пацієнти літнього — 50 (69,3%) і старечого віку — 28 (3%). Усі хворі (85 (100%)) звернулися в стаціонар на різних стадіях розвитку калькульозного холециститу. У 53 (62%) хворих гострий напад захворювання відзначений вперше. У 32 (38%) відзначено періодично повторювані напади. Клінічна картина захворювання складалася із симптомів, характерних для гострого та хронічного холециститу з розвитком механічної жовтяниці. Найбільш характерними і частими симптомами були тупий біль у правому верхньому квадранті живота (58 (68,2%)), жовтяниця та симптоми холангіту (озноб, підвищення температури тіла) (42 (49,4%)). У 41 (48,2%) хворого діагностовано І тип СМ, у 29 (34,1%) — II тип, у 8 (9,4%) — III тип, у 7 (8,2%) хворих — IV тип СМ. При I типі методом вибору була лапароскопічна холецистектомія (ЛХЕ) (36 (42,3%)) і ЛХЕ з дренуванням холедоха (10 (11,7% хворих). Ятрогенних ушкоджень жовчних протоків і конверсії в даній групі не було. У лікуванні хворих з СМ значну частку становили хірургічні втручання (39 (45,8%)). При II типі СМ основними видами оперативного втручання були: “відкрита” холецистектомія з пластикою загальної жовчної протоки на дренажі Кера (при наявності дефекту не більше, ніж на 1/3 окружності жовчної протоки) — у 25 (29,4%) хворих; гепатикоєюноанастомоз (при наявності дефекту більш ніж на 1/3 окружності жовчної протоки) — у 14 (16,4%) хворих. Основні хірургічні оперативні втручання при СМ III–IV типів не мають принципових відмінностей від вищеописаних операцій. Таким чином, використання високочутливих діагностичних методів і комбінації ендоскопічного та хірургічного лікування дозволяють значно поліпшити результати лікування хворих із синдромом Міріззі.
The purpose of the study is to improve the results of preoperative diagnosis and treatment of patients with Mirizzi syndrome. The work is based on the analysis of the case histories and clinical observations of 85 patients with chronic obstructive pulmonary disease with a complicated Mirizzi syndrome in the Surgery Clinic No. 2 ONMEDU from 2006 to 2018. There were 63 women (74%) and 22 men (26%). The age of patients ranged from 24 to 97 years. Among the patients studied elderly patients prevailed — 50 (69.3%) and senile age — 28 (3%). All patients 85 (100%) went to the hospital at different stages of development of calculous cholecystitis. In 53 (62%) patients, an acute attack of the disease was noted for the first time. Periodically repeated episodes were noted more often in patients in 32 (38%) patients. The clinical picture of the disease consisted of symptoms characteristic of acute and chronic cholecystitis with the development of mechanical jaundice. The most characteristic and frequently occurring symptoms were dull pain in the upper right quadrant of the abdomen — 58 (68.2%), jaundice and symptoms of cholangitis (chills, fever) — 42 (49.4%). In 41 (48.2%) patients type I CS was diagnosed, in — 29 (34.1%) type II, in 8 (9.4%) — type III, in — 7 (8.2%) patients with type IV CS. In type I, the choice method was laparoscopic cholecystectomy (LCE) in 36 (42.3%), LCE with drainage of choledochus in 10 (11.7%) patients. There were no iatrogenic bile duct lesions and no conversion in this group. The leading role in the treatment of patients with CS was given to open surgical interventions in 39 (45.8%). In type II, the main types of surgical intervention were: "open" cholecystectomy with plastic of the common bile duct on the Kehr’s T-tube (in the presence of a defect of not more than 1/3 of the bile duct circumference) in 25 (29.4%); hepaticojejunostomy (in the presence of a defect of more than 1/3 of the circumference of the bile duct) in 14 (16.4%) patients. The main surgical operations with CS III-IV types do not differ in principle from the above operations. So, the use of highly sensitive diagnostic methods and a combination of endoscopic and surgical treatment can significantly improve the results of treatment of patients with Mirizzi syndrome.
Дод.точки доступу:
Запорожченко, Б. С.
Бондарець, Д. А.
Бородаєв, І. Є.
Качанов, В. М.
Шарапов, І. В.
Зубков, О. Б.
Кравець, К. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вибір тактики хірургічного лікування гострого холециститу та його ускладнень [Текст] = Choice of tactics of surgical treatment of acute cholecystitis and its complications / Б. С. Запорожченко [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 442-445. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ ОСТРЫЙ -- CHOLECYSTITIS, ACUTE (осложнения, хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование, методы)
ХОЛАНГИОГРАФИЯ -- CHOLANGIOGRAPHY (использование)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, патофизиология)
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS (диагностика, осложнения, хирургия)
ДРЕНАЖ -- DRAINAGE (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
Анотація: Гострий холецистит займає друге місце по частотою виникнення ургентних хірургічних захворювань в стаціонарах України. Незважаючи на помітне поліпшення результатів лікування, летальність після екстрених операцій (9,4-37%) з приводу гострого холециститу ускладненого перитонітом залишається більшою, ніж в плановій хірургії. Мета — розробка раціональної хірургічної тактики і оцінка ефективності лікування гострого холециститу та його ускладнень у хворих різних вікових груп, з різними патоморфологічними формами гострого холециститу. Наведено результат лікування 203 хворих, з яких 75 (37,5%) оперовані в екстреному порядку, 73 (36,5%) — в терміновому порядку, а 52 (26%) — у відстроченому періоді. 173 (86,5%) хворих оперовані із застосуванням лапароскопічних технологій. При лапароскопічних втручаннях виконували інтраопераційну холангіографію у 16 (9,3%) хворих. У 17 (8,5%) хворих були виконані “відкриті” операції. У всіх хворих виконувалося дренування черевної порожнини одним або декількома дренажами у зв’язку з наявністю перитоніту. Середня тривалість передопераційного періоду становила 1,5 дні, загальна тривалість лікування при ЛХЕ — 4,5 дні, а загальна тривалість лікування при ТХЕ — 10,8 днів. Таким чином, у ранні терміни від початку розвитку гострого холециститу ефективною є лапароскопічна холецистектомія. Використання ліфтингових систем при лапароскопічній холецистектомії доцільно у хворих похилого та старечого віку із супутніми захворюваннями серця і легенів.
Acute cholecystitis ranks second in the incidence of urgent surgical diseases in hospitals in Ukraine. Despite a marked improvement in the treatment results, the lethality after emergency operations (9,4-37%) for acute cholecystitis complicated by peritonitis remains several times higher than with routine surgical interventions. Objectives — development of rational surgical tactics and evaluation of the effectiveness of treatment of acute cholecystitis and its complications in patients of different age groups, with different pathomorphological forms of acute cholecystitis. The result of treatment of 203 patients was presented: 75 (37,5%) were operated on an emergency basis, 73 (36,5%) urgently, and 52 (26%) in a deferred period. 173 (86.5%) patients were operated using laparoscopic technologies. Intraoperative cholangiography was performed in 16 (9,3%) patients during laparoscopic interventions. In 17 (8,5%) patients, “open” operations were performed. All patients underwent drainage of the abdominal cavity with one or more drains in view of the presence of peritonitis. The average duration of the preoperative period was 1.5 days, the total duration of treatment with LC was 4.5 days, and the total duration of treatment with OC was 10.8 days. So, in the early stages of the development of acute cholecystitis, laparoscopic cholecystectomy is effective. The use of lifting systems for laparoscopic cholecystectomy is advisable in elderly and senile patients, with concomitant diseases of the heart and lungs
Дод.точки доступу:
Запорожченко, Б. С.
Кравець, К. В.
Бородаєв, І. Є.
Бондарець, Д. А.
Муравйов, П. Т.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Динаміка цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони за умов різної передопераційної підготовки / П. Т. Муравйов [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 78-84

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- BILIARY TRACT DISEASES (хирургия)
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
Анотація: Мета роботи: оцінити динаміку проявів цитолітичного та холестатичного синдромів у хворих із синдромом механічної жовтяниці як ускладнення вогнищевих захворювань біліопанкреатодуоденальної зони, за умов різної передопераційної підготовки. Впровадження розробленого алгоритму передопераційної підготовки привело до зменшення середніх значень аланінамінотрансферези – на 5-й день до 151±15 Од/л в основній групі проти 188±13 Од/л у групі порівняння. На сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності і склали 119±12 Од/л та 157±14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні операції показник складав 101±11 Од/л та 138±12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Активність аспартатамінотрансферази на 3-й день знизилася в основній групі з 204±12 (при надходженні до стаціонару) Од/л до 153±11 Од/л, а у групі контролю – зі 186 ±14 Од/л (при надходженні до стаціонару) до 161±9 Од/л. Різниця між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірність з 5-ї доби 124±13 Од/л проти 150±11 Од/л в основній та групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні виконання панкреатодуоденальної резекції різниця також була достовірною – 81±7 Од/л проти 114±7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Щодо вмісту лужної фосфатази, то на 3-й день спостереження в обох групах відмічено зниження активності до 440,9±2,1 та 550,7±1,4 Од/л (p0,05). На 5-й день спостереження значення показнику були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значуще зниження активності ЛФ (223,2±2,7 Од/л) порівняно з групою порівняння (350,3±1,1 Од/л) (p0,05). Напередодні операції активність показника складала в основній групі 104,8±1,3 Од/л, а у групі порівняння– 270,8±1,9 Од/л (p0,05). Динаміка змін активності ?-глутамілтрансферази на 3-й день дослідження значення показника в основній групі та групі порівняння зменшилися відповідно до 511±38 Од/л та 554±31 Од/л. Відмінності стали суттєвішими на 5-й день – 403±29 Од/л проти 446±35 та набули достовірності на 7-й день – 304±21 Од/л проти 374±26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p0,05). Напередодні хірургічного втручання подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271±29 Од/л в основній групі проти 348±33 Од/л у групі порівняння (p0,05).
Цель работы : оценить динамику проявлений цитолитического и холестатического синдромов у больных с синдромом механической желтухи как осложнение очаговых заболеваний билиопанкреатодуоденальной зоны, при условиях разной предоперационной подготовки. Внедрение разработанного алгоритма предоперационной подготовки привело к уменьшению средних значений аланинаминотрансферезы - на 5-й день до 151±15 От/л в основной группе против 188±13 От/л в группе сравнения. На седьмой день отличия сохранялись, приобрели достоверность и составилии 119±12 От/л и 157±14 От/л в основной группе и в группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне операции показатель составлял 101±11 От/л и 138±12 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Активность аспартатаминотрансферази на 3-й день снизилась в основной группе с 204±12 (при поступлении в стационар) От/л до 153±11 От/л, а в группе контроля - с 186 ±14 От/л (при поступлении в стационар) до 161±9 Од/л. Разница между сравниваемыми группами стала существенной и начала приобретать достоверность с 5-х суток 124±13 От/л против 150±11 От/л в основной и группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне выполнения панкреатодуоденальной резекции разница также была достоверной - 81±7 От/л против 114±7 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Относительно содержимого щелочной фосфатазы, то на 3-й день наблюдения в обеих группах отмечено снижение активности до 440,9±2,1 и 550,7±1,4 От/л (p0,05). На 5-й день наблюдения значения показателя были еще меньшими, причем в основной группе состоялось более значимое снижение активности ЛФ (223,2±2,7 Од/л) сравнительно с группой сравнения (350,3±1,1 Од/л) (p0,05). Накануне операции активность показателя составляла в основной группе 104,8±1,3 От/л, а в группе сравнения - 270,8±1,9 От/л (p0,05). Динамика изменений активности ?-глутамилтрансферазы на 3-й день исследования значения показателя в основной группе и группе сравнения уменьшилась в соответствии с 511±38 От/л и 554±31 Од/л. Отличия стали существеннее на 5-й день - 403±29 От/л против 446±35 и приобрели достоверность на 7-й день - 304±21 От/л против 374±26 От/л в основной группе и группе сравнения соответственно (p0,05). Накануне хирургического вмешательства дальнейшее снижение показателя сохранило свою достоверность 271±29 От/л в основной группе против 348±33 От/л в группе сравнения (p0,05).
Дод.точки доступу:
Муравйов, П. Т.
Запорожченко, Б. С.
Бородаєв, І. Є.
Шевченко, В. Г.
Хархурі

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Панкреатодуоденальна резекція у лікуванні раку головки підшлункової залози та періампулярної ділянки [Текст] / Б. С. Запорожченко [та ін.] // Львівський медичний часопис. - 2010. - T. 16, № 4. - С. 64-66

Рубрики: Поджелудочной железы новообразования--хир

   Панкреатодуоденэктомия--методы

   Анастомоз хирургический

Дод.точки доступу:
Запорожченко, Б. С.
Шишлов, В. І.
Зубков, О. Б.
Бородаєв, І. Є.
Качанов, В. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Чи можливо мінімізувати ризик виникнення безпосередніх ускладнень панкреатодуоденальної резекції у хворих із патологією голівки підшлункової залози, ускладненою синдромом механічної жовтяниці? [Текст] / П. Т. Муравйов [та ін.] // Український радіологічний та онкологічний журнал. - 2021. - Т. 29, № 4. - С. 76-88

MeSH-головна:
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (хирургия)
ПАНКРЕАТИТ ХРОНИЧЕСКИЙ -- PANCREATITIS, CHRONIC (патофизиология)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (патофизиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
Анотація: Питання щодо прогнозування та пошуку можливостей уникнення розвитку інтра- та ранніх післяопераційних ускладнень у хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею, зниження періопераційної летальності у цієї складної в лікувальному плані категорії хворих лишаються вельми актуальними. Мета роботи – визначити оптимальні заходи щодо поліпшення безпосередніх результатів виконання панкреатодуоденальної резекції у хворих із вогнищевими захворюваннями біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненими механічною жовтяницею. Матеріали та методи. Дослідження було проведено на базі хірургічного відділення Комунального некомерційного підприємства «Одеський обласний клінічний медичний центр» Одеської обласної ради (2007–2019 рр.). Для досягнення мети дослідження було обстежено 272 хворих із вогнищевою патологією біліопанкреатодуоденальної зони, ускладненою синдромом механічної жовтяниці. Всім хворим було виконано радикальне оперативне втручання в обсязі панкреатодуоденальної резекції (ПДР). Для оцінки впливу того чи іншого виду передопераційної підготовки на стан хворих протягом періопераційного періоду всіх пацієнтів було рандомізовано на дві групи: основна група – 112 пацієнтів, яким моделювання ризику та передопераційну підготовку здійснювали за власно розробленим алгоритмом шляхом проведення математичного моделювання та генетичного аналізу із залученням консервативних заходів експрес-детоксикації та декомпресії жовчовивідних шляхів. Група контролю представлена 160 пацієнтами, яким підготовка виконувалася лише за рахунок консервативної терапії, а декомпресія біліарної гіпертензії не проводилася. Результати та їх обговорення. Під час оцінки якості проведення підготовки керувалися динамікою змін ментального статусу хворих, показників цитолітичного та холестатичного синдромів. Завдяки проведеній передопераційній підготовці за власно розробленим алгоритмом більш суттєвих позитивних змін вдалося досягти в основній групі порівняно із групою контролю. Кількість балів за шкалою МоСА перед операцією в основній та групі порівняння стало 24,9 ± 3,2 та 22,8 ± 2,4 відповідно. За результатами тесту DSST хворі розподілилися таким чином – 40,2 ± 3,8 та 23,6 ± 2,6 балів в основній та групі контролю (p 0,05). При порівнянні динаміки рівня загального білірубіну суттєві відмінності почали відмічатися з третьої доби – 185,1 ± 2,4 мкмоль/л проти 258,4 ± 2,9 мкмоль/л, на п’ятий день – 163,2 ± 2,6 мкмоль/л проти 222,2 ± 3,8 мкмоль/л, і нарешті напередодні оперативного втручання – 112,3 ± 2,7 мкмоль/л проти 198,3 ± 3,3 мкмоль/л у хворих основної групи та групи порівняння відповідно (p 0,05). В ході оцінки динаміки активності АлАТ за умов різної передопераційної підготовки встановлено, що на сьомий день відмінності зберігались, набули достовірності і склали 119 ± 12 Од/л та 157 ± 14 Од/л в основній групі та в групі порівняння відповідно (p 0,05). Напередодні ПДР показник складав 101 ± 11 Од/л та 138 ± 12 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p 0,05). Різниця рівнів активності АсАт між порівнюваними групами стала суттєвою та почала набувати достовірності з 5-ї доби 124 ± 13 Од/л проти 150 ± 11 Од/л в основній та групі порівняння відповідно (p 0,05). Напередодні виконання оперативного втручання (панкреатодуоденальної резекції) різниця між показниками активності АсАт також була достовірною – 81 ± 7 Од/л проти 114 ± 7 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p 0,05). Щодо рівнів ЛФ, то на 3-й день спостереження її вміст в обох групах знизився до 440,9 ± 2,1 та 550,7 ± 1,4 Од/л (p 0,05). На 5-й день спостереження значення показника були ще меншими, причому в основній групі відбулося більш значне зниження активності ЛФ (до 223,2 ± 2,7 Од/л) порівняно з групою порівняння (до 350,3 ± 1,1 Од/л) (p 0,05). Нарешті, напередодні ПДР активність ЛФ складала в основній групі 104,8 ± 1,3 Од/л, а у групі порівняння – 270,8 ± 1,9 Од/л (p 0,05). Певні відмінності були виявлені також при дослідженні активності γ-глутамілтрансферази (ГГТ). Вони стали більш суттєвими на 5-й день – 403 ± 29 Од/л проти 446 ± 35, та набули достовірності на 7-й день – 304 ± 21 Од/л проти 374 ± 26 Од/л в основній групі та групі порівняння відповідно (p 0,05). Напередодні ПДР подальше зниження показника зберегло свою достовірність 271 ± 29 Од/л в основній групі проти 348 ± 33 Од/л у групі порівняння (p 0,05). Кількість виникнення післяопераційних ускладнень, що загрожують життю, в основній групі склала 42 (37,5 %) випадки, а у групі контролю – 102 (63,8 %) випадки. Таким чином, за частотою післяопераційних ускладнень група контролю значно випереджала основну (c2
Дод.точки доступу:
Муравйов, П. Т.
Запорожченко, Б. С.
Бородаєв, І. Є.
Горбунов, А. А.
Запорожченко, М. Б.
Шевченко, В. Г.
Хархурі, Макрем
Дубівська, С. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-24

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)