Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку
Книги
Періодичні видання
Бібліотечні видання
Вища освіта
Краєзнавство
Рідкісні видання
Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (3)Вища освіта (5)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Булик, Р. Є.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 79
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-79 
1.


   
    Сучасні уявлення про закладку та ембріогенез сечовидільних органів [Текст] = Modern view on the germ and embryogenesis of the urinary organs / Р. Є. Булик [та ін.] // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 328-334. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM (эмбриология)
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EMBRYO RESEARCH
ОНТОГЕНЕЗ
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Літературне дослідження присвячене аналізу даних наукової літератури за останні 10 років із електронних баз “PubMed” та “Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського”, що присвячені дослідженню процесів становлення та розвитку органів і структур сечовидільної системи. Серед багатьох уроджених вад розвитку причинами мертвонародження та захворюваності дітей раннього віку провідна роль належить порушенню внутрішноутробного органогенезу. Встановлено, що в Україні, налічується до 3 тисяч випадків природженої патології. Серед них випадки вад розвитку сечостатевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення. Серед них уроджені вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Той факт, що значна частина природженої патології жіночих статевих органів проявляється лише в період статевого дозрівання вказує на те, що дані цифри є дещо відносними. Швидкий розвиток сечостатевої системи плоду потребує від морфологів всебічного вивчення закономірностей морфогенезу та розвитку топографічних та анатомічних взаємозв’язків органів сечовиділення та сечовивідних шляхів у ранній період онтогенезу людини. Проблема об’єднання інформації про особливості структурної організації органів сечовиділення та статевих органів в одну морфофункціональну уяву про предмет дослідження є однією з кардинальних проблем перинатальної урології. Остаточне формування сечостатевих органів відбувається наступним чином. На зміну початковим ниркам починають утворюватися постійні нирки (metanephros), з того ж нефрогенного тяжа, з якого утворилася первинна нирка. З нефрогенного тяжа розвивається власне паренхіма постійних нирок (сечові канальці). Починаючи з 3-го місяця, постійні нирки замінюють собою mesonephros. Таким чином, ембріональний розвиток статевих органів відбувається в тісному взаємозв’язку з розвитком сечовивідних шляхів і нирок. Тому уроджені вади розвитку цих двох систем нерідко поєднуються. Активне впровадження перинатальної профілактики уроджених вад розвитку сечостатевих органів вимагає сучасних підходів і методів обстеження внутрішньоутробного життя. Тому комплекс ембріотопографічних досліджень набуває особливого значення, органічно поєднуючи розгляд критичних періодів розвитку з розумінням особливостей просторових взаємозв’язків органів і структур сечо-статевої системи
The literature is devoted to the analysis of scientific literature for the last 10 years from the electronic databases "PubMed" and "National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky", which are devoted to the study of the formation and development of organs and structures of the urinary system. The consequences of perinatal morphogenesis play the most essential role in the causes and contribution to many congenital malformations (CM), stillbirths, and infant morbidity. According to the Medical and Genetic Service of the Ministry of Health of Ukraine, up to 3,000 cases of CM of various organs and systems are recorded annually among newborns in Ukraine. CM of the genitourinary system ranks 3rd in frequency, among which CM of the female genitalia is up to 6 %. These figures are somewhat subjective, as a certain percentage of pathology of the female reproductive system is detected only when a girl reaches childbearing age, which greatly complicates the choice of methods and effectiveness of treatment. The rapid development of the genitourinary system of the fetus requires morphologists to comprehensively study the patterns of morphogenesis and the development of topographic and anatomical relationships of the reproductive system and urinary tract in the early period of human ontogenesis. The problem of combining information about the structural organization of the urinary tract and genital system into a consolidated morphofunctional unit is one of the cardinal problems of perinatal urology. The final formation of the urogenital organs is as follows. The initial kidneys’ replacement with the permanent ones, metanephros, begins to form, from the same nephrogenic cord that gave rise to the primary kidney. The proper permanent renal parenchyma develops from the nephrogenic cord (renal tubuli). From the 3rd month, the permanent kidneys replace the mesonephros as the excretory organs already function. Thus, the embryonic development of the genitals is closely related to the development of the urinary tract and kidneys. Therefore, the CM of these two systems often occurs together. Active introduction of perinatal prophylaxis of urogenital organs requires modern approaches and methods of examination of intrauterine life. Therefore, the complex of embryotopographic studies attains special significance, having combined the consideration of organically critical periods of development with the understanding of the peculiarities of the spatial relationships of organs and structures of the genitourinary system
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Попелюк, О.-М. В.
Мельник, В. В.
Проняєв, Д. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
2.
Шифр: ВУ80/2022/26/2
   Журнал
Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - Періодичність не визначена
2022р. Т. 26 № 2
Зміст:
Калініченко, С. В. Отримання нативних мікробних антигенів з антиадгезивними властивостями / С. В. Калініченко, І. І. Торяник, X. В. Мелентьєва. - С.175-178. - Бібліогр.: в кінці ст.
Деньга, О. В. Вивчення асоціації поліморфізму генів, пов’язаних зі спортивною успішністю та ризиком розвитку професійних захворювань у юних спортсменів-футболістів / О. В. Деньга, А. О. Осадча. - С.179-183. - Бібліогр.: в кінці ст.
Блажченко, В. В. Вплив модуляторів обміну гідроген сульфіду на морфологічні зміни в нирках щурів з ожирінням, індукованим висококалорійною дієтою / В. В. Блажченко, Н. В. Заічко. - С.184-190. - Бібліогр.: в кінці ст.
Палій, І. Г. Ерадикація Helicobacter pylori: від чого залежить ефективність антигелікобактерної фармакотерапії (за результатами аналізу дихальних уреазних тестів, виконаних у 2006-2019 роках у Вінницькій області) / І. Г. Палій, С. В. Заїка, Η. М. Кондратюк. - С.191-201. - Бібліогр.: в кінці ст.
Сарафинюк, Л. А. Особливості показників крові у волейболістів і борців у підготовчому періоді тренувального циклу / Л. А. Сарафинюк [та ін.]. - С.202-208. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Шевчук Т. В., Іванов С. О., Шевчук Н. А.
Khasawneh, Ahmad Raed. Somatotypological parameters of the body in men and women with seborrheic dermatitis of varying severity / Ahmad Raed Khasawneh [та ін.]. - С.209-214. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Serheta I. V., Vadzyuk S. N., Khapitska O. P., Bondar S. A.
Жук, П. М. Особливості мінеральної щільності великогомілкової кістки на рівні її опилу при монокондилярній артропластиці колінного суглоба / П. М. Жук [та ін.]. - С.215-219. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Мовчанюк В. О., Маціпура М. М., Шаммо А. М., Сухоруков С. І.
Заболотна, І. І. Кореляційний зв’язок хімічного складу емалі та ротової рідини у пацієнтів з інтактними зубами і цервікальною патологією / І. І. Заболотна, А. А. Комлев, О. С. Заболотний. - С.220-224. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кушта, А. О. Вплив комплексної терапії із застосуванням L-аргініну та глутамінової кислоти на відновні процеси у онкохворих / А. О. Кушта. - С.225-228. - Бібліогр.: в кінці ст.
Гаврилов, О. О. Переваги комбінованого використання дексмедетомщину та магнію сульфату при алкогольному делірію / О. О. Гаврилов, М. Л. Гомон. - С.229-232. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бондар, Р. А. Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію у ранній і віддалений післяопераційний період при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією / Р. А. Бондар. - С.233-238. - Бібліогр.: в кінці ст.
Коньков, Д. Г. Особливості статусу вітаміну Д та клінічна характеристика у жінок із помірним ожирінням при гестаційній ендотеліопатії / Д. Г. Коньков [та ін.]. - С.239-247. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Булавенко О. В., Боднарчук О., Клімас Л. А.
Palahniuk, Н. О. C-natriuretic peptide - as an indicator of persistent increase in blood pressure in men with hypertension / Н. О. Palahniuk [та ін.]. - С.248-253. - Bibliogr. at the end of the art.
Інші автори: Pashkova I. P., Matokhniuk М. O., Franchuk S. V., Zhebel V. M.
Суходоля, А. І. Колоректальний рак на фоні цукрового діабету. Рання та пізня післяопераційна реабілітація / А. І. Суходоля, В. В. Керничний, Ю. С. Кравчук. - С.254-259. - Бібліогр.: в кінці ст.
Малачкова, Н. В. Вивчення взаємодій між поліморфізмом гена HTRA1 та фенотипом пігментного епітелію сітківки при віковій дегенерації макули / Н. В. Малачкова, Машхур Мохаммад Маса’дех Мохаммад. - С.260-266. - Бібліогр.: в кінці ст.
Малачкова, Н. В. Вивчення впливу поліморфізму RS1S00629 TNF на перебіг еікової макулярної дегенерації крізь призму ANTI-VEGF терапії / Н. В. Малачкова, Мохаммад Мітеб Аль-Джаррах Осама. - С.267-273. - Бібліогр.: в кінці ст.
Чорна, В. В. Імплементація інноваційних технологій в освітянський простір медичних закладів вищої освіти - виклики сьогодення / В. В. Чорна [та ін.]. - С.274-281. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Хлєстова С. С., Гуменюк Н. І., Поляруш В. В., Томашевський А. В., Івашкевич Є. М.
Стрежак, В. В. Зупинка кровотечі при пораненнях шиї на першому етапі у воєнних умовах / В. В. Стрежак. - С.282-285. - Бібліогр.: в кінці ст.
Очередько, О. М. Оцінка ефективності програми профілактики гастродуоденіту у пацієнтів пенсійного віку з есенціальною артеріальною гіпертензією, які взяли участь у програмі “Доступні ліки” за IECR / О. М. Очередько, А. А. Руденко. - С.286-291. - Бібліогр.: в кінці ст.
Титаренко, Н. В. Дотримання рекомендацій щодо антибіотикопрофілактики перед кесаревим розтином: опитування практикуючих лікарів Вінницької області / Н. В. Титаренко [та ін.]. - С.292-297. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Кукуруза І. Л., Дацюк О. І., Засаднюк О. П., Вознюк А. В., Костюченко А. В., Бевз Г. В., Дацюк Л. В.
Komar, О. М. Assessment of modified 3nd unmodified social and demographic factors for the spread of sexually transmitted diseases / О. М. Komar, I. V. Pidlisna. - С.298-301. - Bibliogr. at the end of the art.
Круть, А. Г. Стан здоров’я порожнини рота населення окремих регіонів України / А. Г. Круть, В. В. Горачук. - С.302-306. - Бібліогр.: в кінці ст.
Іванюк, А. В. Особливості управління кадровими ресурсами у регіональному кардіологічному центрі, створеному нз принципах державно-приватного партнерства / А. В. Іванюк, Η. М. Орлова. - С.307-310. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кучеренко, О. М. Поширеність вегетативних дисфункції та депресивних розладів серед сексуально активних студентів і студентів без сексуального дебюту ВНМУ ім. М. І. Пирогова / О. М. Кучеренко, Г. В. Чайка, Н. В. Дан. - С.311-315. - Бібліогр.: в кінці ст.
Маслій, В. А. Обгрунтування щодо використання методики ТАР-блоку для периопераційного знеболювання при лапароскопічній холецистектомії / В. А. Маслій [та ін.]. - С.316-322. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Гомон М. Л., Гончарук О. С., Маслій В. П., Вигонюк А. В.
Льовкіна, О. Л. Ектопічна вагітність шийкової локалізації: сучасні аспекти лікування / О. Л. Льовкіна [та ін.]. - С.323-327. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Косьяненко С. М., Кливак В. В., Шемета М. О.
Булик, Р. Є. Сучасні уявлення про закладку та ембріогенез сечовидільних органів / Р. Є. Булик [та ін.]. - С.328-334. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Попелюк О.-М. В., Мельник В. В., Проняєв Д. В.
Півторак, К. В. Проблеми діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки та метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки / К. В. Півторак [та ін.]. - С.335-338. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Яковлева О. О., Пашинський Я. М., Мазур Г. М., Маслоїд Т. М.
Сидоренко, Б. В. Резекція печінки як стимул її регенерації при хронічних захворюваннях / Б. В. Сидоренко, К. В. Півторак, В. М. Монастирський. - С.339-343. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кокус, В. В. Софроній Терентійович Новицький – завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Вінницького державного медичного інституту (1937-1941 рр.) / В. В. Кокус. - С.344-348. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей
3.


   
    Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Сметанюк, О. В.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
4.
Шифр: БУ5/2021/25/3
   Журнал
Буковинський медичний вісник . - Виходить кожного кварталу
2021р. Т. 25 № 3
Зміст:
Антофійчук, Т. М. Оптимізація лікування хворих на алкогольний стеатогепатит із урахуванням коморбідних анемічних станів та контамінації H. pylori / Т. М. Антофійчук, О. С. Хухліна, М. П. Антофійчук. - С.3-11. - Бібліогр. в кінці ст.
Білоока, Ю. В. Персоніфіковане лікування хворих на синдром подразненого кишечнику та ожиріння / Ю. В. Білоока, О. І. Федів, Г. Я. Ступницька. - С.12-18. - Бібліогр. в кінці ст.
Ендотеліальна дисфункція за умов неопластичної інтоксикації. - С.19-24. - Бібліогр. в кінці ст.
Булик, Р. Є. Вплив мелатоніну на стрес-зумовлені ультраструктурні перебудови нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів / Р. Є. Булик, Т. С. Булик, О. В. Сметанюк. - С.25-32. - Бібліогр. в кінці ст.
Гангур, Д. В. Подвійна антитромбоцитарна терапія хворих на гострий інфаркт міокарда після стентування коронарних артерій / Д. В. Гангур, Д. В. Таков, С. В. Білецький. - С.33-37. - Бібліогр. в кінці ст.
Зозуля, В. М. Особливості ушкоджень водіїв та пасажирів у салоні автомобілів класу D при кутовому зіткненні / В. М. Зозуля. - С.38-41. - Бібліогр. в кінці ст.
Кравченко, В. І. Комплексне лікування патології висхідної, дуги й низхідної грудної аорти шляхом виконання операції гібридного "хоботу слона" / В. І. Кравченко, І. О. Дітківський, В. Д. Либавка. - С.42-47. - Бібліогр. в кінці ст.
Лехкун, А. В. Чинники ризику деформівного остеоартриту у практиці сімейного лікаря / А. В. Лехкун, Л. П. Сидорчук, А. Є. Заремська. - С.48-51. - Бібліогр. в кінці ст.
Мазур, О. О. Видовий склад і популяційний рівень мікробіоти вмісту гайморових пазух та ротоглотки у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, асоційований із цукровим діабетом 1-го типу / О. О. Мазур. - С.52-60. - Бібліогр. в кінці ст.
Роль асоціацій мікроорганізмів у розвитку хронічного гнійного верхньощелепного синуситу у хворих на цукровий діабет 1-го типу. - С.61-70. - Бібліогр. в кінці ст.
Особливості атопічної реактивності у дітей, хворих на бронхіальну астму. - С.71-76. - Бібліогр. в кінці ст.
Нечитайло, Ю. М. Фармако-економічні особливості стаціонарного лікування гострих позалікарняних пневмоній у дітей / Ю. М. Нечитайло, Н. О. Попелюк, О. Г. Долженко. - С.77-82. - Бібліогр. в кінці ст.
Печеряга, С. В. Профілактика ускладнень вагітності та пологів при низькій плацентації / С. В. Печеряга, І. М. Маринчина. - С.83-88. - Бібліогр. в кінці ст.
Топографо-анатомічні особливості шийки сечового міхура ранніх плодів. - С.89-96. - Бібліогр. в кінці ст.
Раца, В. В. Оцінка стану оксидантно-протиоксидантної системи та пероксидного окиснення ліпідів у хворих на хронічний панкреатит, поєднаний із гіпотиреозом / В. В. Раца, О. І. Федів. - С.97-101. - Бібліогр. в кінці ст.
Імуносупресивна активність опортуністичних збудників інфекційно-запального процесу у сечовивідних шляхах чоловіків, хворих на калькульозний пієлонефрит. - С.102-109. - Бібліогр. в кінці ст.
Соломенчук, Т. М. Вивчення впливу куріння на показники ліпідного обміну, ліпідтранспортної системи та системного запалення у жінок з нестабільною стенокардією: патогенетичні зв’язки та ризики розвитку / Т. М. Соломенчук, А. О. Бедзай. - С.110-117. - Бібліогр. в кінці ст.
Тащук, В. К. Взаємозв’язок між госпіальною смертністю та маркерами запалення у хворих на COVID-19 та ішемічну хворобу серця / В. К. Тащук, Р. А. Нестеровська, В. О. Калараш. - С.118-123. - Бібліогр. в кінці ст.
Федосєєва, О. В. Особливості експресії FOX-1 у щитоподібній залозі щурів після пренатальної дії дексаметазону / О. В. Федосєєва. - С.124-131. - Бібліогр. в кінці ст.
Флаксемберг, М. А. Результати комбінованого лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку / М. А. Флаксемберг. - С.132-137. - Бібліогр. в кінці ст.
Ханюков, О. О. Фактори, що зумовлюють зв’язок між прихильністю до лікування та якістю життя у хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатніть на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок: кореляційний аналіз / О. О. Ханюков, О. В. Смольянова. - С.138-143. - Бібліогр. в кінці ст.
Особливості становлення деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини. - С.144-147. - Бібліогр. в кінці ст.
Юзько, В. О. Порівняльна характеристика пацієнток із безпліддям при застосуванні мелатоніну в комплексній підготовці до програм допоміжних репродуктивних технологій / В. О. Юзько, О. М. Юзько. - С.149-156. - Бібліогр. в кінці ст.
Юрценюк, О. С. Аналіз факторів, що впливають на формування невротичних розладів у студентів закладів вищої освіти / О. С. Юрценюк. - С.157-160. - Бібліогр. в кінці ст.
Use of andragogical methods in the process of improving the bioethics competence of medical students in forming a healthy lifestyle. - С.161-165. - Бібліогр. в кінці ст.
Кафедрі сімейної медицини - двадцять років. - С.166-175. - Бібліогр. в кінці ст.
Кривецький, В. В. Світлої пам’яті В.М.Круцяка до 85-річчя від дня народження провідного вченого - морфолога, професора Володимира Миколайовича Круцяка / В. В. Кривецький, І. Ю. Полянський, М. Д. Лютик. - С.176-179
Хмара Тетяна Володимирівна. Еталон прекрасної жінки, талановитого вченого, педагога-професіонала. - С.180-183. - Бібліогр. в кінці ст.
Яковець, К. І. Медичні Internet-вісті. Частина XXXII / К. І. Яковець, С. Є. Дейнека. - С.184-186
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей
5.


    Булик, Р. Є.
    Вплив мелатоніну на стрес-зумовлені ультраструктурні перебудови нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів [Текст] / Р. Є. Булик, Т. С. Булик, О. В. Сметанюк // Буковинський медичний вісник. - 2021. - Т. 25, № 3. - С. 25-32. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
Анотація: Мета дослідження – з’ясувати вплив мелатоніну на ультраструктурний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів, що перебували за умов іммобілізаційного стресу. Матеріал і методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів масою 200–220 г. Тварин розподілено на 3 серії досліджень, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год із застосуванням електронно-мікроскопічного дослідження. Тривалий іммобілізаційний стрес (ІС) моделювали шляхом утримання щурів у спеціальних пластикових клітках-пеналах упродовж 6 год щоденно 7 діб поспіль. Мелатонін (Sigma, США, ступінь очищення – 99,5%) у дозі 0,5 мг/кг, у 1,0 мл розчинника (0,9% розчин етанолу на фіз. розчині) уводили щоденно в/очеревинно. Результати. При утримуванні тварин за стандартного режиму освітлення ультраструктурна організація нейронів надзорового ядра (НЯ) гіпоталамуса о 14.00 год свідчить про їх невисоку функціональну активність, порівняно з дослідженнями, проведеними о 02.00 год. Тривале перебування щурів за умов ІС віддзеркалилося істотною перебудовою ультраструктурної організації нейронів НЯ гіпоталамуса. Встановлені зміни можна розглядати як прояв пригнічення нейросекреторної активності, зменшення продукції нейросекрета нейронами гіпоталамуса. Ін’єкції мелатоніну на тлі ІС призвели до відносної нормалізації ультраструктурного стану нейронів НЯ гіпоталамуса тварин. Зокрема, дослідженнями о 02.00 год встановлено світлі нейросекреторні клітини, які містили велике, пікнотично змінене ядро. Спостерігали інвагінації каріолеми, домінування еухроматину в ядрі. Простежувалися гетерогенні зміни мітохондрій. Помітні збільшені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС). Водночас у нейроплазмі помітні невелике число рибосом та небагато гормональних гранул. Вказана картина нейросекреторних клітин віддзеркалює відносне покращання їх електронномікроскопічного стану, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин. Висновки. 1. У тварин, що перебували в умовах стандартного фотоперіоду, у нічний період експерименту структурна організація нейронів надзорового ядра гіпоталамуса віддзеркалює вираженість внутрішньоклітинних синтезувальних процесів о 02.00 год. Удень відзначається зниження активності досліджуваних структур. 2. В умовах іммобілізаційного стресу ультраструктурна організація вказаних нейронів надзорового ядра гіпоталамуса свідчить про виражені порушення реактивного характеру з ознаками зниження функціональної спроможності структур та явищами набряку і деструкції впродовж періоду спостережень. 3. Ін’єкції мелатоніну на тлі іммобілізаційного стресу призвели до відносного покращання ультраструктурного стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса тварин, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин.
Дод.точки доступу:
Булик, Т. С.
Сметанюк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
6.


   
    Ультраструктурна організація нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса старих щурів за різних умов освітлення [Текст] / В. Р. Йосипенко [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2021. - Т. 20, № 3. - С. 28-33. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ГИПОТАЛАМИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ ЛАТЕРАЛЬНАЯ -- HYPOTHALAMIC AREA, LATERAL (ультраструктура)
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (ультраструктура)
Анотація: Мета дослідження – вивчення змін ультраструктури нейронів бічного передзорового ядра (БПЯ) гіпоталамуса старих щурів за різного режиму освітлення. Матеріал і методи. Експерименти проведені на 36 старих білих щурах-самцях. Досліджуваний матеріал фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду, приготовленого на основі фосфатного буферу із рН 7,2–7,4. Далі проводили постфіксацію у 1% розчині тетраокису осмію та виконували його дегідратацію у пропіленоксиді, після чого заливали в суміш епоксидних смол. Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, контрастували ураніацетатом та цитратом свинцю відповідно до методу Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ – 125К. Результати. Дослідження нейронів БПЯ за стандартного світлового режиму виявили ядра з нерівними контурами. Ядерця досить об’ємні. Нейроплазма містить добре розвинені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) та невеликі цистерни комплексу Гольджі (КГ). Мітохондрії округлі, невеликі, з помірно вираженими кристами. За умов цілодобової темряви нами встановлено, що ядра клітин округлі, рідше визначалися ядерця. У нейроплазмі наявні локально розширені канальці ЕПС, цистерни КГ. Мітохондрії із просвітленим матриксом та фрагментованими кристами. За умов цілодобового освітлення виявлено округлої форми ядра з нерівними контурами каріолеми, що утворює глибокі інвагінації. Ядерця визначалися рідко. У гіалоплазмі визначаються канальці ЕПС, що локально розширені. Мітохондрії невеликі за розмірами з просвітленим матриксом та редукованими кристами. Висновки. Отримані результати субмікроскопічного дослідження нейронів БПЯ гіпоталамуса старих щурів встановили їх відносно підвищену функціональну активність у темновий період доби. За умов цілодобового освітлення виявлено більш виражені гіпертрофічні та початкові деструктивні зміни ядер і органел нейронів БПЯ ядра гіпоталамуса, порівняно з тваринами, що перебували за умов цілодобової темряви. Це підтверджується зміною ультраструктури нервових клітин о 02.00 год. та появою “темних” клітин.
Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.
Булик, Р. Є.
Кривчанська, М. І.
Лукань, Ю. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
7.


   
    Вплив світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / О. В. Сметанюк [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 4. - С. 61-67. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Анотація: Надзорове (супраоптичне) ядро гіпоталамуса є однією з ключових нейросекреторних ланок, що забезпечують об’єднання нервових і ендокринних механізмів регуляції в загальну нейроендокринну систему, беручи участь у такий спосіб у реалізації відповідної реакції організму на стресорні впливи. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогодні немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалим перебуванням за умов постійної темряви (світлової депривації). Мета роботи – з’ясувати вплив світлової депривації на морфофункціональний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 2 групи (звичайний світловий режим та постійна темрява відповідно), у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год і вивчався із застосуванням морфофункціональних та статистичних методів дослідження. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів надзорових ядер гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. За стандартного світлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер із максимумом активності вдень (до 14.00 год). При утримуванні тварин в умовах постійної темряви о 14.00 год виявлено зростання розмірів їх ядер на 21,1±2,4% (r=0,73), викликані збільшенням площі ядерець нейронів (r=0,89), яка становила 61,94±7,07 мкм2. Привертало увагу і вірогідне зниження щодо інтактних тварин ядерно-цитоплазматичного співвідношення (ЯЦС), яке становило 2,07 ± 0,041 од. Світлова депривація призводила о 14.00 год до вірогідного зменшення концентрації РНК в ядрах на 35,3±2,1%, ядерцях – на 26,6±1,9%. Проведеними дослідженнями о 02.00 год виявлено, що площа ядер нейронів становила 98,33±5,40 мкм2 і була вірогідно більшою за аналогічну в інтактних тварин. Вказані зміни супроводжувалися збільшенням площі ядерець, яка становила 48,90±6,892 мкм2 (r=0,87) і площі цитоплазми нейронів, яка перебувала у межах 217,61±7,199 мкм2 (r=0,91). ЯЦС нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год було нижчим від такого ж в інтактних тварин на 2,67±0,17%. Відзначено вірогідне зростання концентрації РНК в ядрах, ядерцях та цитоплазмі нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щодо показників тварин попереднього часового інтервалу, які перебували за умов постійної темряви. Порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год виявлено підвищення в нічний період спостереження ЯЦС у досліджуваних нейронах, яке становило 2,55±0,022 од. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність надзорових ядер гіпоталамуса. 2. Постійна темрява (світлова депривація) не спричиняє інверсії ритму морфофункціональної активності досліджуваних нейронів, максимальні величини, як і в інтактних тварин, припадають на денний проміжок. 3. Світлова депривація викликає вірогідне збільшення площі нейронів, їх ядер, ядерець у нічний та денний інтервали спостереження. Водночас спостерігається зменшення ядерно цитоплазматичного співвідношення, зниження концентрації РНК в ядрах та ядерцях нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів у денний період доби.
Дод.точки доступу:
Сметанюк, О. В.
Булик, Р. Є.
Булик, Т. С.
Кривчанська, М. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
8.
Шифр: БУ5/2020/24/2
   Журнал
Буковинський медичний вісник . - Виходить кожного кварталу
2020р. Т. 24 № 2
Зміст:
Бачинський, В. Т. Можливості діагностики давності настання смерті шляхом визначення кількості K+ та NA+ у склистому тілі ока людини / В. Т. Бачинський, Ю. В. Саркісова. - С.3-8. - Бібліогр. в кінці ст.
Булик, Р. Є. Морфометрична характеристика вентролатерального преоптичного ядра гіпоталамуса зрілих щурів за модифікації фотоперіоду / Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко. - С.9-14. - Бібліогр. в кінці ст.
Волкогон, А. Д. Аналіз зв’язку генетичного поліморфізму довгої некодуючої РНК ANRIL із виживаністю пацієнтів із онкоурологічною патологією / А. Д. Волкогон, В. Ю. Гарбузова, О. В. Атаман. - С.15-22. - Бібліогр. в кінці ст.
Гараздюк, М. С. Цифрова поляризаційна мікроскопія для диференціації крововиливів у головному мозку травматичного і нетравматичного генезів / М. С. Гараздюк. - С.23-28. - Бібліогр. в кінці ст.
Фактори ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза з урахуванням мікробного чинника. - С.29-33. - Бібліогр. в кінці ст.
Дудченко, Є. С. Структурні особливості регенерації довгих кісток у щурів із експериментальною хронічною гіперглікемією / Є. С. Дудченко, Г. Ф. Ткач. - С.34-40. - Бібліогр. в кінці ст.
Результати сероепідеміологічних досліджень населення Львівської області та професійної групи ризику щодо лептоспірозу. - С.41-45. - Бібліогр. в кінці ст.
Клітинська, О. В. Аналіз впливу рівня стресу у дітей 6-7 років, які постійно проживають в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду на показники захворюваності на карієс / О. В. Клітинська, А. В. Стішковський, Н. В. Гасюк. - С.46-51. - Бібліогр. в кінці ст.
Гістоморфометрична оцінка змін паренхіми підшлункової залози за умов впливу гіперосмолярної дегідратації. - С.52-56. - Бібліогр. в кінці ст.
Косілова, С. Є. Вплив окиснювального стресу на стан плода і новонародженного у вагітних із вузловим зобом / С. Є. Косілова. - С.57-62. - Бібліогр. в кінці ст.
Маслова, Г. С. Роль змін активності аргінази і орнітин-декарбоксилази у патогенезі уражень печінки у хворих на гострі лейкемії із супутнім ожирінням / Г. С. Маслова, І. М. Скрипник. - С.63-69. - Бібліогр. в кінці ст.
Молодцов, В. Є. Особливості клініко-лабораторних показників при алкогольній хворобі печінки у поєднанні з артеріальною гіпертензією залежно від поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO-синтази / В. Є. Молодцов. - С.70-78. - Бібліогр. в кінці ст.
Морар, І. К. Роль внутрішньочеревної гіпертензії у розвитку післяопераційної евентрації в онкохворих / І. К. Морар. - С.79-85. - Бібліогр. в кінці ст.
Покровська, Н. К. Клінічний перебіг артеріальної гіпертензії у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень на тлі ожиріння / Н. К. Покровська, О. М. Бочар, О. Є. Склярова. - С.86-90. - Бібліогр. в кінці ст.
Аналіз даних анкетування лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. - С.91-101. - Бібліогр. в кінці ст.
Використання фіксованих і потрійних комбінацій у досягненні цільового рівня артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів з артеріальною гіпертензією. - С.102-112. - Бібліогр. в кінці ст.
Сучасні клініко-лабораторні особливості кору у дорослих залежно від тяжкості перебігу. - С.113-120. - Бібліогр. в кінці ст.
Клінічна ефективність первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей 5-9-річного віку. - С.121-126. - Бібліогр. в кінці ст.
Фуштей, І. М. Динаміка маркерів ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень під впливом лікування / І. М. Фуштей, К. Л. Ніколаєва, Є. В. Сідь. - С.127-135. - Бібліогр. в кінці ст.
Хільчевська, В. С. Клінічно-анамнестичні особливості перебігу ацетонемічних станів у дітей з патологією системи травлення / В. С. Хільчевська, Н. М. Шевчук. - С.136-139. - Бібліогр. в кінці ст.
Вплив антралю на оксидантно-антиоксидантний гомеостаз у хворих на хронічний панкреатит. - С.140-148. - Бібліогр. в кінці ст.
Царик, І. О. Розподіл фенотипів діабетичної хвороби нирок при латентному автоімунному діабеті дорослих / І. О. Царик. - С.149-152. - Бібліогр. в кінці ст.
Ефективність профілактики карієсу зубів у дітей з бронхіальною астмою. - С.153-158. - Бібліогр. в кінці ст.
Semenenko, S. I. Cerebroprotective properties of ademol in traumatic brain injury / S. I. Semenenko, H. I. Khrebtii, A. I. Semenenko. - С.159-166. - Бібліогр. в кінці ст.
Міхєєв, А. О. Особливості адаптації іноземних студентів спеціальності "медицина" до навчання / А. О. Міхєєв, В. Б. Попович, В. С. Джуряк. - С.167-172. - Бібліогр. в кінці ст.
Шевчик, Л. О. Застосування дедуктивного методу навчання біології у закладах вищої медичної освіти України / Л. О. Шевчик, Н. Я. Кравець, І. М. Грод. - С.173-177. - Бібліогр. в кінці ст.
Імунотерапія раку порожнини рота і ротоглотки. Використання моноклональних антитіл. - С.178-186. - Бібліогр. в кінці ст.
Ілащук, Т. О. Особливості поєднаного перебігу хронічної ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу (огляд літератури) / Т. О. Ілащук, С. С. Горевич. - С.187-195. - Бібліогр. в кінці ст.
Бойчук, Т. М. Розвиток стоматології дитячого віку в стінах Буковинського державного медичного університету / Т. М. Бойчук, О. І. Годованець. - С.196-200. - Бібліогр. в кінці ст.
Яковець, К. І. Медичні Internet-вісті. Частина XXVII / К. І. Яковець, С. Є. Дейнека. - С.201-203
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей
9.


    Булик, Р. Є.
    Морфометрична характеристика вентролатерального преоптичного ядра гіпоталамуса зрілих щурів за модифікації фотоперіоду [Текст] / Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 2. - С. 9-14. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
ПРЕОПТИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ -- PREOPTIC AREA
Анотація: Мета роботи - з’ясувати вплив різного світлового режиму та мелатоніну на морфометричну характеристику вентролатерального преоптичного (передньо-бічного передзорового) ядра гіпоталамуса зрілих щурів. Матеріал і методи. Дослідження проведені на 28 білих нелінійних щурах-самцях. Тварини першої серії перебували за умов нормального світлового режиму. Тварини другої серії перебували за умов світлової депривації. Щури третьої серії знаходилися в умовах світлової стимуляції. Четверту серію складали щури, яким на фоні світлової стимуляції внутрішньоочеревинно вводили мелатонін (Sigma, USA) у дозі 0,5 мг/кг маси тіла щура. Морфологічний аналіз нейронів здійснювали за допомогою мікроскопа ЛЮМАМ-8. Результати. Виявлено асиметричне розташування вентролатеральних преоптичних ядер гіпоталамуса в півкулях головного мозку. Ядро на зрізах мало кулясту чи овальну форму, а нейрони були однотипними як у центрі, так і на периферії ядра. Дані морфометричної характеристики вказують, що в досліджуваних показниках (середній об’єм нейроцита, середній об’єм ядер нейроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в нейроцитах та середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу) чітких розбіжностей у середніх тенденціях не виявлено. Висновки. Проведені гістологічні дослідження вказують на те, що досліджувані показники не реагують на умови освітлення та час доби, коли моделювалися відповідні умови експерименту.
Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
10.


   
    Переваги та недоліки викладання паразитології в умовах дистанційного навчання [Текст] / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 144-149. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПАРАЗИТОЛОГИЯ -- PARASITOLOGY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы)
Анотація: Розвиток системи освіти в сучасних умовах потребує докорінних змін у багатьох напрямах: інформаційному, методичному, технологічному, організаційному та ін. У статті проведений огляд літератури щодо переваг та недоліків дистанційної освіти, а також висвітлюється власний досвід впровадження онлайн технологій у навчальний процес студентів-медиків. Метою статті є аналіз особливостей дистанційного навчання і визначення його переваг та недоліків. Висновки. Дистанційна/онлайн/електронна освіта вже зайняла одне із провідних місць у системі вищої освіти багатьох ЗВО, але не в медичних. Перехід до вимушених дистанційних/електронних методів освіти у 2020 році модернізував всі етапи викладання медичної освіти. Так, цей надзвичайний час вимагає адаптації навчальних та контролюючих матеріалів. Звичайно, аудиторні заняття є незамінними, однак розвиток цифрової сфери створює чудові альтернативні можливості навчання та розвитку сучасних студентів та майбутніх спеціалістів під час карантину. Дистанційна освіта – це окремий вид навчання, це філософія, методологія, психологія навчання та викладання. Необхідно ґрунтовно вивчити, розробити, постійно вдосконалювати подачу матеріалу, а також засоби допомоги і самоконтролю. Проте дистанційне/онлайн навчання є безумовною великою перевагою у час світової пандемії.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Власова, К. В.
Кривчанська, М. І.
Власова, О. В.
Волошин, В. Л.
Йосипенко, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
11.


   
    Технологія розвитку комунікативної компетентності майбутніх лікарів у процесі професійної підготовки [Текст] = А technology of communicative competence development of future doctors in the process of professional training / Ю. В. Ломакіна [та ін.] // Медична освіта = Medical education. - 2020. - N 1. - С. 50-55


MeSH-головна:
ПРОГРАММЫ КОНТРОЛЯ УРОВНЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ -- COMPETENCY-BASED EDUCATION
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
Анотація: У статті аналізується проблема розвитку комунікативної компетентності майбутніх лікарів у процесі їх професійної підготовки. Виділено характерні риси комунікативно компетентного лікаря. У результаті дослідження виділено особливість комунікаторів. Незначний відсоток досліджуваних має досить суттєві особистісні проблеми, які потребують тривалої психотерапевтичної роботи, що повинна передувати заходам, безпосередньо спрямованим на розвиток їхньої комунікативної компетентності. Розглянуті моделі розвитку комунікативної компетентності. Представлена досить поширена спільна риса, а саме: компетентність у спілкуванні розуміється як результат кількісного накопичення комунікативних навичок. Передбачається, що у якийсь момент ця кількість переводить особистість на якісно новий рівень комунікативної поведінки. Комунікативні вміння розглядаються як засоби подолання драми спілкування
Підкреслюється та обґрунтовується значення тренінгу у контексті завдань професійної підготовки фахівців. У базовому тренінгу комунікативної компетентності варто зосередитися на розвитку вмінь активного слухання та регуляції емоційної напруги, оскільки дані вміння дозволяють значною мірою вирішити драми спілкування. Запропонована структурно-логічна схема побудови тренінгової роботи ґрунтується на тому, що професійне спілкування лікаря розглядається як послідовність комунікативних завдань різного ступеня складності. Завданням тренінгу була корекція установок учасників стосовно спілкування з людьми взагалі та пацієнтами зокрема; розвиток здатностей до дій у нестандартних ситуаціях, прогнозування наслідків взаємодії людей. Відповідно до цих завдань виділені змістовні блоки групової роботи. Реалізація програми передбачала використання різноманітних психотехнічних прийомів роботи: вправ, репетиції поведінки, ситуаційно-рольових ігор, групових обговорень і дискусій, тілесно-рухових технік
Дод.точки доступу:
Ломакіна, Ю. В.
Булик, Р. Є.
Тимофієва, М. П.
Федонюк, Л. Я.
Музика, Н. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
12.


   
    Викладання медичної паразитології студентам медичних коледжів, які навчаються за спеціальністю "медсестринство" під час традиційного та онлайн навчання [Текст] / Р. Є. Булик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2020. - Т. 19, № 3. - С. 150-155. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ПАРАЗИТОЛОГИЯ -- PARASITOLOGY (обучение)
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (методы)
Анотація: Мета роботи – вивчення можливості викладання медичної паразитології студентам медичних коледжів за допомогою інтерактивних та традиційних методів, а також дистанційного навчання в умовах карантину. Матеріал і методи. Розглянуто як класичні, так і сучасні методи навчання, а також їх поєднання. Застосовано такі методи навчання, як геймінг, робота в групах, коучінг під час практичних занять з курсу «Медична паразитологія» для студентів медичного коледжу за спеціальністю «Медсестринство». Результати. Під час проведення практичних занять застосовували декілька підходів: у першому випадку використовували поєднання елементів геймінгу та розв’язування ситуаційних задач, а в другому – роботи в групах та визначення видової приналежності паразитичних організмів. Обидва підходи зарекомендували себе як ефективні, оскільки зазначено підвищення зацікавленості студентів під час практичних занять. За рахунок активного залучення студентів до самого процесу проведення заняття, а також за рахунок більшої візуалізації навчальних матеріалів та командної роботи відзначено значне підвищення успішності як окремих студентів, так і групи в цілому. Позитивна динаміка зазначена також при повторенні пройденого матеріалу. Після застосування вищезгаданих методик відзначено більший відсоток свідомого відтворення вивченого матеріалу. Використання дистанційного навчання для студентів коледжу також показало свою ефeктивність під час карантину. Хоча зазначено і деякі недоліки такого методу здобування знань, особливо це стосується оцінювання та мотивування студентів до навчання. Висновки. Відзначено ефективність застосування інтерактивних методів та роботи в групах, особливо для студентів молодших курсів. Достатньо ефективними виявились методи роботи в групах для студентів, які вступили до медичного коледжу після здобуття базової середньої освіти.
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Караван, Ю. В.
Тимчук, К. Ю.
Волошин, В. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
13.
Шифр: ЗУ17/2020/4
   Журнал
Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Виходить двічі на рік
2020р. N 4
Зміст:
Петрук, А. М. Клініко-патогенетичні особливості кропив’янки на тлі лайм-бореліозу / А. М. Петрук. - С.6-12
Bagmut, I. Yu. Effect of fluoride intoxication on histohormone content in experiments / I. Yu. Bagmut, I. L. Kolisnyk. - С.13-16
Posolenyk, L. Ya Morphometric study of arteries of the lower jaw reorganization aspects in the simulated post-resection arterial pulmonary hypertension / L. Ya Posolenyk. - С.17-22
Бабінець, Л. С. Вплив куріння на загальноклінічні та біохімічні параметри пацієнтів із хронічним панкреатитом / Л. С. Бабінець, З. Я. Онуфрик. - С.23-29
Бакалюк, Т. Г. Ефективність застосування реабілітаційних втручань при діабетичній полінейропатії в умовах стаціонарного лікування / Т. Г. Бакалюк, Н. Р. Макарчук, Г. О. Стельмах. - С.30-35
Бідованець, Л. Ю. Динаміка післяінфарктного ремоделювання лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом на фоні прийому раміприлу і зофеноприлу / Л. Ю. Бідованець. - С.36-42
Булик, Р. Є. Стрес-індуковані зміни морфофункціонального стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів / Р. Є. Булик [та ін.]. - С.43-49
Інші автори: Федонюк Л. Я., Булик Т. С., Сметанюк О. В.
Гаврилюк, Н. М. Оцінка впливу наявності у пацієнтів надлишкової маси тіла на фіброз печінки / Н. М. Гаврилюк [та ін.]. - С.50-60
Інші автори: Господарський І. Я., Прокопчук О. В., Гаврилюк М. Є.
Галабіцька, І. М. Особливості стану функціональної недостатності підшлункової залози при коморбідності хронічного панкреатиту і цукрового діабету 2-го типу на тлі первинного остеоартрозу / І. М. Галабіцька, Л. С. Бабінець, Т. Р. Петрунько. - С.61-64
Галей, М. М. Оцінка результатів симультанних лапароскопічних алогерніопластики та холецистектомі / М. М. Галей, І. Я. Дзюбановський, І. П. Марчук. - С.65-75
Дорохова, О. Е. Гістоморфологічний стан ока кроля з модельованим переднім і середнім неінфекційним увеїтом при нормалізації температури очної поверхні / О. Е. Дорохова [та ін.]. - С.76-83
Інші автори: Мальцев Е. В., Зборовська О. В., Гуаньцзюнь М.
Дунаєвська, В. В. Сучасний погляд на етіологію та патогенез передракових захворювань і раку вульви / В. В. Дунаєвська, Т. Ф. Татарчук, Н. Ф. Захаренко. - С.84-94
Козьолкін, О. А. Прогностичне значення інтегральної оцінки тяжкості ураження церебральних структур у пацієнтів у гострому періоді спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу / О. А. Козьолкін, А. А. Кузнєцов. - С.95-106
Кулянда, І. С. Виготовлення ацелюлярного дермального матриксу зі шкіри свині: морфологічий аналіз / І. С. Кулянда [та ін.]. - С.107-113
Інші автори: Федонюк Л. Я., Довгалюк А. І., Крамар С. Б., Кулянда О. О.
Солтані, Р. Е. Особливості функціонування серцево-судинної системи у хворих на синдром обструктивного апное-гіпопное у нічний час / Р. Е. Солтані. - С.114-117
Лучинський, В. М. Гістофункціональні зміни в тканинах нирки в динаміці посттравматичного періоду при поєднаній травмі на тлі гіпокінетичного остеопорозу в експеременті / В. М. Лучинський [та ін.]. - С.118-121
Інші автори: Стойкевич Г. В., Погорецька Х. В., Прокопчук Ю. В.
Малярчук, Г. Р. Вплив ентеросгелю та харчової добавки карболайн (активоване вугілля) на мікрофлору кишечника / Г. Р. Малярчук, Д. Б. Коваль, Д. О. Кошовська. - С.122-126
Насалик, Р. Б. Морфометрична характеристика головного мозку у хворих на хронічну ішемію мозку / Р. Б. Насалик. - С.127-134
Невойт, Г. В. Варіаційна пульсометрія як метод відображення системних інформаційних енергетичних процесів та оцінки функціонального стану людського організму при загальному клінічному обстеженні пацієнтів / Г. В. Невойт. - С.135-139
Самогальська, О. Є. Лікування та профілактика токсичного гепатиту у хворих з лімфопроліферативними захворюваннями / О. Є. Самогальська, З. П. Мандзій. - С.140-145
Сірчак, Є. С. Порушення вмісту вітамінів групи В при дисбіозі кишечника у хворих на хронічний панкреатит та цукровий діабет 2-го типу / Є. С. Сірчак, В. Є. Барані, З. Й. Фабрі. - С.146-151
Філак, Я. Ф. Вплив порушення маси тіла на вираженість проявів отеохондрозу у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки / Я. Ф. Філак, Є. С. Сірчак. - С.152-157
Чайківська, Е. Ф. Клінічний портрет дівчинки пубертатного віку з неалкогольною жировою хворобою печінки та метаболічно нездоровим ожирінням / Е. Ф. Чайківська. - С.158-165
Чехлова, О. В. Модель мікроангіопатії кінцівок при стрептозоциновому діабеті / О. В. Чехлова. - С.166-170
Чукур, О. О. Оцінка рівня вітаміну D і йодного статусу в жінок пременопаузального віку з автоімунним захворюванням щитоподібної залози / О. О. Чукур, Н. В. Пасєчко, А. О. Боб. - С.171-177
Яворська, І. В. Динаміка активності процесів ліпідної пероксидації в селезінці під впливом гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, та її корекція карбацетамом / І. В. Яворська, І. Я. Господарський. - С.178-185
Венгер, І. К. Клінічний випадок подвоєння правої ниркової артерії, ускладнений компресією та тромбозом правої ниркової вени, флотуючим тромбозом нижньої порожнистої вени / І. К. Венгер [та ін.]. - С.186-189
Інші автори: Вайда А. Р., Костів С. Я., Романюк Т. В., Сельський Б. П., Мороз В. С.
Возіанов, С. О. Електростимуляція в лікуванні нейрогенних розладів сечовипускання / С. О. Возіанов [та ін.]. - С.190-193
Інші автори: Захараш М. П., Чабанов П. В., Захараш Ю. М., Севастьянова Н. А., Угаров В. Ю., Репринцева А. С.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей
14.


   
    Стрес-індуковані зміни морфофункціонального стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів [Текст] = Stress-induced changes in the morpho-functional state of neurons in supraoptic nucleus of rat hypothalamus / Р. Є. Булик [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 4. - С. 43-49


MeSH-головна:
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Рухова активність є важливою властивістю тварин і людини, це одна з умов їх нормального існування та розвитку, яка залежить від рівня освітленості. Обмеження рухової активності (гіпокінезія, або іммобілізація) – потужний стресорний фактор, який викликає різноманітні патологічні процеси
Motor activity is an important feature of animals and humans, this is one of the conditions for their normal existence and development, which depends on the level of illumination. Restriction of motor activity (hypokinesia, or immobilization) is a powerful stress factor that can cause various pathological processes
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Федонюк, Л. Я.
Булик, Т. С.
Сметанюк, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
15.
    (Немає відомостей про примірники)
Шифр: ЗУ17/2020/3
   Журнал
Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Виходить двічі на рік
2020р. N 3
Зміст:
Индиаминов, С. И. Танатогенетические аспекты поражений техническим электричеством (состояние, актуальные аспекты, пути решения проблемы) / С. И. Индиаминов, М. Р. Расулова. - С.6-12
Hrudnytska, O. O. Pharmacological studies of the dental gel of combined composition / O. O. Hrudnytska [et al.]. - С.13-19
Інші автори: Maslii Yu. S., Zaychenko G. V., Ruban O. A.
Hrygorieva, O. A. Morphometric, instrumental and laboratory parameters of female rats with experimental metabolic syndrome / O. A. Hrygorieva, Y. V. Korotchuk. - С.20-25
Peleshok, K. Robustness evaluation of the chromatographic determination of valsartan in pharmaceuticals / K. Peleshok, O. Dutchak, Fatma Abdelmalek Mohamed. - С.26-31
Бабінець, Л. С. Клініко-патогенетичне обґрунтування дієвості біорегуляційного препарату Траумель С у лікуванні та профілактиці ускладнень гострих респіраторних інфекцій / Л. С. Бабінець, М. А. Гулій, Н. Г. Лерман. - С.32-44
Булик, Р. Є. Аналіз щільності мелатонінових рецепторів типу 1А у нейронах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса щурів за різного світлового режиму / Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко. - С.45-49
Войнаровська, Г. П. Стійкість до гіпоксії та прогнозування тривалості життя у хворих на ішемічну хворобу серця старшого віку / Г. П. Войнаровська. - С.50-60
Гайдук, Т. А. Взаємозв’язок гіпертрофії міокарда лівого шлуночка та дисліпідемії у дітей та підлітків з артеріальною гіпертензією / Т. А. Гайдук, Л. Р. Шостакович-Корецька, О. І. Гайдук. - С.61-65
Гнатюк, М. С. Особливості кількісних морфологічних змін артерій товстої кишки при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки / М. С. Гнатюк [та ін.]. - С.66-71
Інші автори: Процайло О. М., Татарчук Л. В., Монастирська Н. Я.
Дживак, В. Г. Вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові на стан системи протеїнази/інгібітори протеїназ при травматичному ураженні м’язів / В. Г. Дживак, І. М. Кліщ. - С.72-79
Зборовська, О. В. Ультраструктурний стан сітківки та зорового нерва в експерименті неінфекційного переднього та середнього увеїту на кролях без лікування та при використанні нейропротектора / О. В. Зборовська [та ін.]. - С.80-88
Інші автори: Молчанюк Н. І., Дорохова О. Е., Горянова І. С.
Дуда, К. М. Зміни показників гуморальної ланки імунітету в сироватці крові щурів при ліпополісахаридному запаленні тканин пародонта / К. М. Дуда. - С.89-92
Ефимова, Н. А. Взаимосвязь анамнестических параметров, клинических проявлений и формирования дисфункции сосудистого эндотелия у больных хроническим обструктивным заболеванием легких / Н. А. Ефимова. - С.93-97
Козьолкін, О. А. Можливості верифікації короткострокового вітального прогнозу у пацієнтів зі спонтанним супратенторіальним внутрішньомозковим крововиливом на тлі консервативної терапії на підставі комплексного клініко-нейровізуалізаційно-електроенцефалографічного дослідження / О. А. Козьолкін, А. А. Кузнєцов. - С.98-107
Коноваленко, С. О. Особливості ремоделювання венозного русла сім’яників при пострезекційній легеневій артеріальній гіпертензії / С. О. Коноваленко. - С.108-112
Лисоконь, Ю. Ю. Оцінка перспективності застосування остеоіндуктивних матеріалів за даними денситометрії для реконструкції дефектів кісткової тканини у динаміці експерименту в післяопераційний період / Ю. Ю. Лисоконь. - С.113-119
Личко, В. С. Сучасні можливості удосконалення алгоритму діагностики та прогнозування наслідку інфаркту головного мозку / В. С. Личко. - С.120-125
Ліскіна, І. В. Морфологічна діагностика інфекційних уражень серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів з патологією органів грудної порожнини / І. В. Ліскіна [та ін.]. - С.126-134
Інші автори: Мельник О. О., Загаба Л. М., Кузовкова С. Д., Мельник О. Л.
Мальований, В. В. Клінічний випадок ендоскопічного видалення фіброми трахеї / В. В. Мальований, Л. Є. Війтович, М. В. Саноцька. - С.135-137
Насібян, Л. С. Вплив пептидоглікану золотистого стафілокока на спонтанну скоротливу активність міометрія вагітних щурів / Л. С. Насібян, І. Б. Філіпов, Я. М. Шуба. - С.138-144
Оринчак, М. А. Стан електролітного балансу крові у пацієнтів із хронічною хворобою нирок VD стадії, які лікуються програмним гемодіалізом / М. А. Оринчак [та ін.]. - С.145-147
Інші автори: Ерстенюк Г. М., Скрипник Н. В., Гаман І. О.
Соломенчук, Т. М. Ефективність кардіореабілітаційного лікування пацієнтів після перенесеного гострого коронарного синдрому залежно від статусу курця / Т. М. Соломенчук, В. Л. Луцька, Н. Б. Кузь. - С.148-157
Стахів, О. В. Особливості порушень показників ензимної ланки антиоксидантної системи в легенях щурів після гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки / О. В. Стахів, А. А. Гудима. - С.158-164
Фуштей, І. М. Ремоделювання лівого шлуночка у пацієнтів з пароксизмальною фібриляцією передсердь при поліморфізмах генів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи / І. М. Фуштей, С. Г. Подлужний, Є. В. Сідь. - С.165-172
Хомякова, О. В. Ефективність радіохвильової (3,8 мГц) блокексцизії меланоми циліохоріоїдальної локалізації / О. В. Хомякова. - С.173-178
Ярославцев, С. О. Соціально-демографічні та клініко-анамнестичні предиктори когнітивних порушень при депресіях різного ґенезу / С. О. Ярославцев. - С.179-185
Немає відомостей про примірники
Знайти схожі
Перейти до описів статей
16.


    Булик, Р. Є.
    Аналіз щільності мелатонінових рецепторів типу 1А у нейронах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса щурів за різного світлового режиму [Текст] = Analysis of melatonin receptors type 1A in neurons of the anterior-lateral preoptic nucleus of hypothalamus of rats under different light mode / Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2020. - N 3. - С. 45-49


MeSH-головна:
БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
РЕЦЕПТОРЫ МЕЛАТОНИНА -- RECEPTORS, MELATONIN
КРЫСЫ -- RATS
БОДРСТВОВАНИЕ -- WAKEFULNESS
СОН -- SLEEP
ГИПОТАЛАМУСА ПЕРЕДНЕГО ЯДРО -- ANTERIOR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Найбільш значущим і помітним біологічним ритмом, що спостерігається в організмі людини, є ритм сон-неспання та пов’язані з ним зміни фізичних і психічних процесів. Переконливим критерієм участі передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса у часовій організації є наявність у них рецепторів мелатоніну
The most significant and noticeable biological rhythm observed in the human body is the sleep-wake rhythm and associated changes in physical and mental processes. A convincing criterion for the participation of the anterior-lateral preoptic nucleus of hypothalamus in the temporal organization is the presence of melatonin receptors in them
Дод.точки доступу:
Йосипенко, В. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
17.
Шифр: КУ26/2019/18/4
   Журнал
Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Виходить кожного кварталу
2019р. Т. 18 № 4
Зміст:
Кривецький, В. В. Морфологічні особливості кісткового мозку щурів при споживанні солей нітратів у підвищених концентраціях / В. В. Кривецький, І. Є. Герасимюк, І. І. Кривецька. - С.6-10. - Бібліогр. в кінці ст.
Характеристика мікробного пейзажу гнійних осередків у хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи у часовому аспекті. - С.11-16. - Бібліогр. в кінці ст.
Муха, С. Ю. Гістологічні та морфометричні зміни яєчок щурів після експериментальної термічної травми та за умов застосування ксенодермального субстракту / С. Ю. Муха. - С.17-23. - Бібліогр. в кінці ст.
Гнатюк, М. С. Морфометричний аналіз структурних змін сім’яників в умовах пострезекційної портальної гіпертензії та поліорганної недостатності / М. С. Гнатюк, С. О. Коноваленко, Л. В. Татарчук. - С.24-28. - Бібліогр. в кінці ст.
Захарцева, О. І. Оцінка ефективності профілактики ротації протеза молочної залози у віддаленому трирічному післяопераційному періоді / О. І. Захарцева, Я. М. Сусак, Л. Ю. Маркулан. - С.29-36. - Бібліогр. в кінці ст.
Шамсиев, А. М. Морфологическая структурная особенность семенных вен при варикоцеле / А. М. Шамсиев, Н. Д. Кодиров. - С.37-46. - Библиогр. в конце ст.
Тюлєнєва, О. А. Морфологічна оцінка гестаційних перебудов судинного русла матково-плацентарної ділянки при залізодефіцитній анемії вагітних в аспекті хронічної недостатності посліду / О. А. Тюлєнєва, І. С. Давиденко. - С.47-53. - Бібліогр. в кінці ст.
Шарапова, О. М. Видозмінення форм сперматозоїдів у яєчках чоловіків із запальними захворюваннями сечостатевої системи / О. М. Шарапова. - С.54-57. - Бібліогр. в кінці ст.
Гошовська, А. В. Дослідження трофобласта при TORCH-інфекції на матеріалі абортів у першому триместрі вагітності / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський, С. М. Ясніковська. - С.58-62. - Бібліогр. в кінці ст.
Вовк, Ю. М. Індивідуальні морфометричні особливості верхньої стрілової пазухи дорослих людей / Ю. М. Вовк, С. В. Бондаренко. - С.63-66. - Бібліогр. в кінці ст.
Гринь, В. Г. Структура лімфоїдно-асоційованого епітелію пейєрових бляшок тонкої кишки білих щурів / В. Г. Гринь, Ю. П. Костиленко. - С.67-75. - Бібліогр. в кінці ст.
Волков, Р. К. Патофізіологічні аспекти використання компресійної терапії для профілактики утворення післяопікових рубців / Р. К. Волков, Т. В. Бігуняк. - С.76-81. - Бібліогр. в кінці ст.
Морфологічні предиктори розвитку тромбозу вен за умов онкопатології. - С.82-89. - Бібліогр. в кінці ст.
Попадюк, О. Я. Попередження вторинного інфікування ран у хворих на гемодіалізі / О. Я. Попадюк. - С.90-93. - Бібліогр. в кінці ст.
Комплексне лікування синдрому діабетичної стопи. - С.94-99. - Бібліогр. в кінці ст.
Особливості морфологічних змін тканин після імплантаційної герніопластики при рецидивах післяопераційних вентральних гриж. - С.100-106. - Бібліогр. в кінці ст.
Ультразвукова тромбоеластографія у виборі лікувальної тактики при післяопераційному венозному тромбозі. - С.107-111. - Бібліогр. в кінці ст.
Проняєв, Д. В. Характеристика матки плодів: топографічні та морфометричні паралелі / Д. В. Проняєв, Р. Є. Булик, О. П. Кучук. - С.112-117. - Бібліогр. в кінці ст.
Власова, О. В. Окремі параклінічні показники у новонароджених хворих на сепсис, батьки яких постійно проживали за умов різної екологічної обстановки / О. В. Власова. - С.118-125. - Бібліогр. в кінці ст.
Бесплітнік, М. Г. Літературні дані про вроджені вади розвитку хребтового стовпа людини / М. Г. Бесплітнік. - С.126-132. - Бібліогр. в кінці ст.
Михалевич, М. М. Морфологічні зміни органів за впливу опіоїдів / М. М. Михалевич. - С.133-145. - Бібліогр. в кінці ст.
Пам’яті професора Рубленика Івана Михайловича (1938-2019). - С.146-147
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей
18.


    Проняєв, Д. В.
    Характеристика матки плодів: топографічні та морфометричні паралелі [Текст] / Д. В. Проняєв, Р. Є. Булик, О. П. Кучук // Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2019. - Т. 18, № 4. - С. 112-117. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МАТКА -- UTERUS (анатомия и гистология)
ПЛОД -- FETUS (анатомия и гистология)
Анотація: У літературі висвітлюються розрізнені дані про розвиток внутрішніх жіночих статевих органів і їх вікову та індивідуальну анатомічну мінливість упродовж плодового та раннього неонатального періодів онтогенезу людини. Мета дослідження: з?ясувати хронологічну послідовність розвитку і становлення топографо-анатомічних взаємовідношень матки упродовж перинатального періода онтогенезу людини. Для досягнення поставленої мети використовували такі методи морфологічного дослідження: макроскопічний, звичайне і тонке препарування, мікроскопічний, ін’єкція судин, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, рентгенографічний, комп’ютерна томографія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, морфометричний та статистичний. Дослідний матеріал (препарати плодів) було розподілено на дві групи: І група – 35 препаратів плодів що померли впродовж 2017-2019 рр; ІІ група – 105 препаратів плодів, що були зібрані впродовж 1995-2000 рр. Фізіологічне зникнення жолоба на матці підтверджується встановленими достовірними кореляційними зворотніми зв’язками середньої сили (r = -0,34) між шириною дна матки, показники якого коливаються від 6,0±0,21 до 6,4±1,60 мм, та тім’яно-п’ятковою довжиною плода. Встановлено періоди інтенсивного збільшення морфометричних параметрів матки період 4-5 місяці, та 8-10 місяці характеризуються прискореним збільшеннням ширини дна матки. Товщина дна матки найінтенсивніше збільшується з 9 місяця. У плодів другої групи 7 місяців ширина дна матки достовірно більша за таку плодів 4 та 6 місяців цієї ж групи (р?0,05-0,001), даний параметр також менший ніж у плодів 9 та 10 місяців (р?0,05-0,001), і не відрізняється від такого 8 та 5 місяців (р?0,05). Ширина дна матки плодів другої групи 8 місяця достовірно однакова з такою плодів 5 та 7 місяців цієї ж групи (р?0,05). Даний параметр достовірно більший ніж ширина дна матки плодів 4 та 6 місяців (р?0,001) і достовірно менший за такий плодів 9 та 10 місяців (р?0,05-0,001).
Дод.точки доступу:
Булик, Р. Є.
Кучук, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
19.
Шифр: КУ27/2018/Т.17/3 (ч.2)
   Журнал
Клінічна та експериментальна патологія. - Виходить кожного кварталу
2018р. Т.17 № 3 (ч.2)
Зміст:
Коркушко, О. В. Некоторые изменения сердечно-сосудистой системы при старении / О. В. Коркушко. - С.4-8
Абрамов, А. В. Функціональний стан вазопресинергічної системи гіпоталамуса при багатоденній дії переривчастої гіпоксичної гіпоксії / А. В. Абрамов, Ю. М. Колесник, В. О. Шаменко. - С.9-15. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бойчук, Т. М. Ефекти світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів / Т. М. Бойчук, А. В. Абрамов, Р. Є. Булик. - С.16-21. - Бібліогр.: в кінці ст.
Bondarenko, L. Dynamics of daily rhythm changes of pancreas hormonal activity in long-term hypopinealism / L. Bondarenko, Т. Mishchenko. - С.22-26. - Bibliogr. at the end of the art.
Геворкян, А. Р. Динамика изменений морфофункционального состояния супрахиазматических ядер гипоталамуса при гипопинеализме / А. Р. Геворкян. - С.27-34. - Бібліогр.: в кінці ст.
Давидова, Н. В. Стан біохімічних показників крові щурів за умов комбінованого введення етанолу та кофеїну та його корекція мелатоніном / Н. В. Давидова, Н. П. Григор’єва. - С.35-38. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дікал, М. В. Вплив мелатоніну на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів та активність ферментів антиоксидантного захисту у нирках щурів при хронічному гломерулонефриті / М. В. Дікал [та ін.]. - С.39-43. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Хоменко В. Г., Рябая О. В., Копчук Т. Г., Білоус В. В.
Заморський, І. І. Вплив мелатоніну на функціональний стан нирок щурів за умов розвитку гентаміцинової нефропатії на тлі пінеальної гіпофункції / І. І. Заморський [та ін.]. - С.44-49. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Дудка Є. А., Щудрова Т. С., Петрюк А. Є.
Захарчук, О. І. Біоритмологічний профіль показників неспецифічного імунітету при вікових змінах шишкоподібної залози / О. І. Захарчук, Ю. М. Вепрюк. - С.50-57. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ковальчук, Ю. П. Зміна вмісту основного білка мієліну у різних відділах головного мозку щурів під час постнатального розвитку / Ю. П. Ковальчук, Г. О. Ушакова. - С.58-62. - Бібліогр.: в кінці ст.
Колесник, Т. В. Вплив динамічних характеристик варіабельності систолічного артеріального тиску на гіпертрофію та діастолічну функцію лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію / Т. В. Колесник, Г. А. Косова. - С.63-70. - Бібліогр.: в кінці ст.
Колеснікова, О. В. Показники ліпідного і вуглеводного обмінів як фактори передчасного старіння в осіб з різним кардіоваскулярним ризиком / О. В. Колеснікова, К. В. Вовк, А. О. Радченко. - С.71-75. - Бібліогр.: в кінці ст.
Кухлевський, Ю. І. Вікові анатомо-функціональні зміни кісткової тканини верхньої та нижньої щелеп у осіб молодого віку / Ю. І. Кухлевський. - С.76-82. - Бібліогр.: в кінці ст.
Kushnir, O. Yu. Changes of the antioxidant defence in the kidneys of аlloxan diabetic rats under melatonin action / O. Yu. Kushnir, I. M. Yaremii. - С.83-87. - Bibliogr. at the end of the art.
Лукашевич, І. В. Вікові особливості зміни імунологічного статусу хворих на хронічний холецистит під впливом лікування препаратами чистотілу великого / І. В. Лукашевич, Н. В. Черновська, О. В. Глубоченко. - С.88-92. - Бібліогр.: в кінці ст.
Nechytailo, Yu. M. The peculiarities of sleep timing in teenagers / Yu. M. Nechytailo, O. Y. Pidmurniak. - С.93-97. - Bibliogr. at the end of the art.
Павловський, Я. І. Вікові зміни вмісту VCAM та IL-1β за умов модифікації дії H2S / Я. І. Павловський. - С.98-103. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ревенко, О. В. Вікові морфо-функціональні зміни структур брижі за умов стрес-індукованих пошкоджень і дії гідроген сульфіду (Н2S) / О. В. Ревенко, О. С. Заячківська. - С.104-108. - Бібліогр.: в кінці ст.
Родниченко, А. Е. Т-лимфоциты, макрофаги головного мозга, функциональное состояние тимуса у мышей разного возраста с купризоновой моделью рассеянного склероза и их изменения после введения мелатонина / А. Е. Родниченко, И. Ф. Лабунец. - С.109-113. - Библиогр. в конце ст.
Сопова, І. Ю. Вплив гострої гіпоксії на вміст окиснювально-модифікованих білків у базальних ядрах головного мозку за різної епіфізарної активності / І. Ю. Сопова, М. В. Амаріуца. - С.114-118. - Бібліогр.: в кінці ст.
Степанчук, В. В. Порушення циркадіанної організації хроноритмів вільнорадикального гомеостазу внаслідок одногодинного іммобілізаційного стресу та їх корекція фітомелатоніном / В. В. Степанчук. - С.119-124. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ткачук, С. С. Особливості впливу неповної глобальної ішемії-реперфузії головного мозку на стан окиснювальної модифікації білків в окремих структурах нео- та архікортекса старих щурів / С. С. Ткачук [та ін.]. - С.125-129. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Ткачук О. В., Мислицький В. Ф., Повар М. А., Штефанюк В. І.
Ушакова, Г. А. Регуляція нейрогенезу за участю гепарансульфату та нейрональної молекули клітинної адгезії під час розвитку мозку щурів / Г. А. Ушакова. - С.130-135. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ходоровська, А. А. Вплив функціональної активності шишкоподібної залози на стан щитоподібної залози у щурів / А. А. Ходоровська [та ін.]. - С.136-142. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Чернікова Г. М., Чала К. М., Попова І. С.
Khomenko, V. G. Melatonin – as the pineal gland product in regulation of physiological functions of the organism / V. G. Khomenko, M. V. Dikal, O. V. Kushnirik. - С.143-149. - Bibliogr. at the end of the art.
Чернюк, В. И. Влияние ночных работ на функциональное состояние водителей грузовых автомобилей / В. И. Чернюк, Н. А. Бобко, Д. А. Гадаева. - С.150-155. - Библиогр. в конце ст.
Кривчанська, М. І. Реакція шишкоподібної залози на деякі агоністи та антагоністи бета-адренорецепторів у постнатальному онтогенезі / М. І. Кривчанська, О. В. Пішак, В. П. Пішак. - С.156-161. - Бібліогр.: в кінці ст.
Лабунець, І. Ф. Вікові зміни циркадіанних ритмів ендокринної функції тимуса та глюкокртикоїдної функції надниркових залоз у тварин та людини: значення факторів епіфіза / І. Ф. Лабунець. - С.162-167. - Бібліогр.: в кінці ст.
Микитюк, О. П. Остеоартроз: погляд на проблему крізь призму хронопатології та хрономедицини / О. П. Микитюк. - С.168-172. - Бібліогр.: в кінці ст.
Тимофійчук, І. Р. Роль мелатоніну в патогенезі нейродегенеративних змін при хворобі Альцгеймера / І. Р. Тимофійчук [та ін.]. - С.173-179. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Семененко С. Б., Швець В. І., Савчук Т. П., Слободян К. В.
Тимчук, К. Ю. Сучасні аспекти хронотерапії та хронофармації / К. Ю. Тимчук, Н. В. Черновська, В. Л. Волошин. - С.180-184. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей
20.


    Бойчук, Т. М.
    Ефекти світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів [Текст] / Т. М. Бойчук, А. В. Абрамов, Р. Є. Булик // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 16-21. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS (физиология)
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS (физиология)
СВЕТОВАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- PHOTIC STIMULATION
Анотація: Мета роботи – з'ясувати морфофункціональний стан супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів у різні проміжки доби та активність нейронів вказаних ядер за умов світлової депривації. Матеріали і методи. Експерименти проведені на 48 статевозрілих самцях безпородних білих щурів, які поділені на 2 серії досліджень. Забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год. Тварини 1-ої серії перебували 7 діб за умов звичайного світлового режиму (світло з 08.00 до 20.00 год, освітленість люмінесцентними лампами на рівні кліток 500 Лк). Тварини серії №2 перебували за умов світлової депривації (постійної темряви) протягом 7-ми діб. Після закінчення 7-денного експерименту наступного дня о 14.00 і о 02.00 год здійснювали виведення тварин з експерименту шляхом одномоментної декапітації під етаміналовим наркозом (40,0 мг/кг внутрішньочеревинно). Морфометричний і денситометричний аналіз нейронів гіпоталамуса і кількісний аналіз вмісту в них РНК проводили на комп'ютерній системі цифрового аналізу зображення VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Німеччина) у видимому спектрі. Отримані експериментальні дані обробляли на персональних комп'ютерах пакетом прикладних і статистичних програм VIDAS-2.5 (Kontron Elektronik, Німеччина) і Excel-2003 (Microsoft Corp., США). Для вибірок усіх показників розраховували значення середнього арифметичного, середньоквадратичного відхилення та похибки середнього. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів СХЯ гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. Так, порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год відмічали вірогідне збільшення (на 7,8±1,5%) площі тіла нейронів СХЯ, зумовлене зростанням площі ядра клітин. Моделювання підвищеної мелатонін-продукувальної активності шишкоподібної залози характеризувалося більш глибшими проявами о 02.00 год, порівняно з 14.00 год. Зокрема, морфометрично це проявлялося вірогідним зниженням площі нейрона на 21,89±3,26%. Це зумовлено вірогідним зменшенням площ його ядра на 25,67±4,01% та цитоплазми – на 16,38±2,12%. Незважаючи на зменшення площі нейрона і його компонентів, у нічний період в ядрі реєстрували вірогідно вищу концентрацію РНК (на 11,43±1,25%) внаслідок її підвищення в ядерці (на 12,24±1,09%). Паралельно вміст РНК вірогідно зростав і в цитоплазмі, де її концентрація становила 0,168±0,0018 од. опт. щільності. Висновки. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на фоторецепторні пейсмекери супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів. Світлова депривація по-різному віддзеркалюється на морфофункціональній активності пейсмекера циркадіанного періодизму, а саме: вдень – знижує, а вночі – підвищує ї. Крім того, утримування тварин за умов постійної темряви призводить до згладжування добових відмінностей площі тіла нейрона СХЯ, порівняно з інтактними тваринами
Дод.точки доступу:
Абрамов, А. В.
Булик, Р. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі
 1-20    21-40   41-60   61-79 
 
Стандартний
Розширений
Професійний
За словником
УДК-навігатор
Тематичний навігатор
Статистика звернень
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)