Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (3)

Вища освіта (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Булик, Р. Є.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 79
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-79

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Р. Є., Попелюк О.-М. В., Мельник В. В., Проняєв Д. В.
Назва : Сучасні уявлення про закладку та ембріогенез сечовидільних органів
Паралельн. назви :Modern view on the germ and embryogenesis of the urinary organs
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2022. - Т. 26, № 2. - С. 328-334 (Шифр ВУ80/2022/26/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОЧЕПОЛОВАЯ СИСТЕМА -- UROGENITAL SYSTEM
ЭМБРИОНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EMBRYO RESEARCH
ОНТОГЕНЕЗ
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Літературне дослідження присвячене аналізу даних наукової літератури за останні 10 років із електронних баз “PubMed” та “Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського”, що присвячені дослідженню процесів становлення та розвитку органів і структур сечовидільної системи. Серед багатьох уроджених вад розвитку причинами мертвонародження та захворюваності дітей раннього віку провідна роль належить порушенню внутрішноутробного органогенезу. Встановлено, що в Україні, налічується до 3 тисяч випадків природженої патології. Серед них випадки вад розвитку сечостатевої системи посідають 3-тє місце за частотою виникнення. Серед них уроджені вади розвитку жіночих статевих органів становлять до 6 %. Той факт, що значна частина природженої патології жіночих статевих органів проявляється лише в період статевого дозрівання вказує на те, що дані цифри є дещо відносними. Швидкий розвиток сечостатевої системи плоду потребує від морфологів всебічного вивчення закономірностей морфогенезу та розвитку топографічних та анатомічних взаємозв’язків органів сечовиділення та сечовивідних шляхів у ранній період онтогенезу людини. Проблема об’єднання інформації про особливості структурної організації органів сечовиділення та статевих органів в одну морфофункціональну уяву про предмет дослідження є однією з кардинальних проблем перинатальної урології. Остаточне формування сечостатевих органів відбувається наступним чином. На зміну початковим ниркам починають утворюватися постійні нирки (metanephros), з того ж нефрогенного тяжа, з якого утворилася первинна нирка. З нефрогенного тяжа розвивається власне паренхіма постійних нирок (сечові канальці). Починаючи з 3-го місяця, постійні нирки замінюють собою mesonephros. Таким чином, ембріональний розвиток статевих органів відбувається в тісному взаємозв’язку з розвитком сечовивідних шляхів і нирок. Тому уроджені вади розвитку цих двох систем нерідко поєднуються. Активне впровадження перинатальної профілактики уроджених вад розвитку сечостатевих органів вимагає сучасних підходів і методів обстеження внутрішньоутробного життя. Тому комплекс ембріотопографічних досліджень набуває особливого значення, органічно поєднуючи розгляд критичних періодів розвитку з розумінням особливостей просторових взаємозв’язків органів і структур сечо-статевої системиThe literature is devoted to the analysis of scientific literature for the last 10 years from the electronic databases "PubMed" and "National Library of Ukraine named after V. I. Vernadsky", which are devoted to the study of the formation and development of organs and structures of the urinary system. The consequences of perinatal morphogenesis play the most essential role in the causes and contribution to many congenital malformations (CM), stillbirths, and infant morbidity. According to the Medical and Genetic Service of the Ministry of Health of Ukraine, up to 3,000 cases of CM of various organs and systems are recorded annually among newborns in Ukraine. CM of the genitourinary system ranks 3rd in frequency, among which CM of the female genitalia is up to 6 %. These figures are somewhat subjective, as a certain percentage of pathology of the female reproductive system is detected only when a girl reaches childbearing age, which greatly complicates the choice of methods and effectiveness of treatment. The rapid development of the genitourinary system of the fetus requires morphologists to comprehensively study the patterns of morphogenesis and the development of topographic and anatomical relationships of the reproductive system and urinary tract in the early period of human ontogenesis. The problem of combining information about the structural organization of the urinary tract and genital system into a consolidated morphofunctional unit is one of the cardinal problems of perinatal urology. The final formation of the urogenital organs is as follows. The initial kidneys’ replacement with the permanent ones, metanephros, begins to form, from the same nephrogenic cord that gave rise to the primary kidney. The proper permanent renal parenchyma develops from the nephrogenic cord (renal tubuli). From the 3rd month, the permanent kidneys replace the mesonephros as the excretory organs already function. Thus, the embryonic development of the genitals is closely related to the development of the urinary tract and kidneys. Therefore, the CM of these two systems often occurs together. Active introduction of perinatal prophylaxis of urogenital organs requires modern approaches and methods of examination of intrauterine life. Therefore, the complex of embryotopographic studies attains special significance, having combined the consideration of organically critical periods of development with the understanding of the peculiarities of the spatial relationships of organs and structures of the genitourinary system
Знайти схожі

Назва журналу :Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту -2022р. т.26,N 2
Цікаві статті :
Калініченко С. В. Отримання нативних мікробних антигенів з антиадгезивними властивостями/ С. В. Калініченко, І. І. Торяник, X. В. Мелентьєва (стр.175-178)
Деньга О. В. Вивчення асоціації поліморфізму генів, пов’язаних зі спортивною успішністю та ризиком розвитку професійних захворювань у юних спортсменів-футболістів/ О. В. Деньга, А. О. Осадча (стр.179-183)
Блажченко В. В. Вплив модуляторів обміну гідроген сульфіду на морфологічні зміни в нирках щурів з ожирінням, індукованим висококалорійною дієтою/ В. В. Блажченко, Н. В. Заічко (стр.184-190)
Палій І. Г. Ерадикація Helicobacter pylori: від чого залежить ефективність антигелікобактерної фармакотерапії (за результатами аналізу дихальних уреазних тестів, виконаних у 2006-2019 роках у Вінницькій області)/ І. Г. Палій, С. В. Заїка, Η. М. Кондратюк (стр.191-201)
Сарафинюк Л. А. Особливості показників крові у волейболістів і борців у підготовчому періоді тренувального циклу/ Л. А. Сарафинюк [та ін.] (стр.202-208)
Khasawneh Ahmad Raed. Somatotypological parameters of the body in men and women with seborrheic dermatitis of varying severity/ Ahmad Raed Khasawneh [та ін.] (стр.209-214)
Жук П. М. Особливості мінеральної щільності великогомілкової кістки на рівні її опилу при монокондилярній артропластиці колінного суглоба/ П. М. Жук [та ін.] (стр.215-219)
Заболотна І. І. Кореляційний зв’язок хімічного складу емалі та ротової рідини у пацієнтів з інтактними зубами і цервікальною патологією/ І. І. Заболотна, А. А. Комлев, О. С. Заболотний (стр.220-224)
Кушта А. О. Вплив комплексної терапії із застосуванням L-аргініну та глутамінової кислоти на відновні процеси у онкохворих/ А. О. Кушта (стр.225-228)
Гаврилов О. О. Переваги комбінованого використання дексмедетомщину та магнію сульфату при алкогольному делірію/ О. О. Гаврилов, М. Л. Гомон (стр.229-232)
Бондар Р. А. Вплив різних варіантів профілактики на когнітивну дисфункцію у ранній і віддалений післяопераційний період при отоларингологічних втручаннях із керованою гіпотензією/ Р. А. Бондар (стр.233-238)
Коньков Д. Г. Особливості статусу вітаміну Д та клінічна характеристика у жінок із помірним ожирінням при гестаційній ендотеліопатії/ Д. Г. Коньков [та ін.] (стр.239-247)
Palahniuk Н. О. C-natriuretic peptide - as an indicator of persistent increase in blood pressure in men with hypertension/ Н. О. Palahniuk [та ін.] (стр.248-253)
Суходоля А. І. Колоректальний рак на фоні цукрового діабету. Рання та пізня післяопераційна реабілітація/ А. І. Суходоля, В. В. Керничний, Ю. С. Кравчук (стр.254-259)
Малачкова Н. В. Вивчення взаємодій між поліморфізмом гена HTRA1 та фенотипом пігментного епітелію сітківки при віковій дегенерації макули/ Н. В. Малачкова, Машхур Мохаммад Маса’дех Мохаммад (стр.260-266)
Малачкова Н. В. Вивчення впливу поліморфізму RS1S00629 TNF на перебіг еікової макулярної дегенерації крізь призму ANTI-VEGF терапії/ Н. В. Малачкова, Мохаммад Мітеб Аль-Джаррах Осама (стр.267-273)
Чорна В. В. Імплементація інноваційних технологій в освітянський простір медичних закладів вищої освіти - виклики сьогодення/ В. В. Чорна [та ін.] (стр.274-281)
Стрежак В. В. Зупинка кровотечі при пораненнях шиї на першому етапі у воєнних умовах/ В. В. Стрежак (стр.282-285)
Очередько О. М. Оцінка ефективності програми профілактики гастродуоденіту у пацієнтів пенсійного віку з есенціальною артеріальною гіпертензією, які взяли участь у програмі “Доступні ліки” за IECR/ О. М. Очередько, А. А. Руденко (стр.286-291)
Титаренко Н. В. Дотримання рекомендацій щодо антибіотикопрофілактики перед кесаревим розтином: опитування практикуючих лікарів Вінницької області/ Н. В. Титаренко [та ін.] (стр.292-297)
Komar О. М. Assessment of modified 3nd unmodified social and demographic factors for the spread of sexually transmitted diseases/ О. М. Komar, I. V. Pidlisna (стр.298-301)
Круть А. Г. Стан здоров’я порожнини рота населення окремих регіонів України/ А. Г. Круть, В. В. Горачук (стр.302-306)
Іванюк А. В. Особливості управління кадровими ресурсами у регіональному кардіологічному центрі, створеному нз принципах державно-приватного партнерства/ А. В. Іванюк, Η. М. Орлова (стр.307-310)
Кучеренко О. М. Поширеність вегетативних дисфункції та депресивних розладів серед сексуально активних студентів і студентів без сексуального дебюту ВНМУ ім. М. І. Пирогова/ О. М. Кучеренко, Г. В. Чайка, Н. В. Дан (стр.311-315)
Маслій В. А. Обгрунтування щодо використання методики ТАР-блоку для периопераційного знеболювання при лапароскопічній холецистектомії/ В. А. Маслій [та ін.] (стр.316-322)
Льовкіна О. Л. Ектопічна вагітність шийкової локалізації: сучасні аспекти лікування/ О. Л. Льовкіна [та ін.] (стр.323-327)
Булик Р. Є. Сучасні уявлення про закладку та ембріогенез сечовидільних органів/ Р. Є. Булик [та ін.] (стр.328-334)
Півторак К. В. Проблеми діагностики неалкогольної жирової хвороби печінки та метаболічно асоційованої жирової хвороби печінки/ К. В. Півторак [та ін.] (стр.335-338)
Сидоренко Б. В. Резекція печінки як стимул її регенерації при хронічних захворюваннях/ Б. В. Сидоренко, К. В. Півторак, В. М. Монастирський (стр.339-343)
Кокус В. В. Софроній Терентійович Новицький – завідувач кафедри оперативної хірургії і топографічної анатомії Вінницького державного медичного інституту (1937-1941 рр.)/ В. В. Кокус (стр.344-348)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Р. Є., Сметанюк О. В., Власова К. В., Кривчанська М. І.
Назва : Вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику нейронів паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2021. - Т. 20, № 3. - С. 11-18 (Шифр КУ27/2021/20/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
ГИПОТАЛАМУСА ПАРАВЕНТРИКУЛЯРНОЕ ЯДРО -- PARAVENTRICULAR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих Паравентрикулярні ядра (ПВЯ) гіпоталамуса є вегетативним центром координації функцій і складаються з низки нейронних популяцій – суб’ядер, які різняться структурно-функціональними особливостями і характером нервових зв’язків із різними відділами нервової і нейроендокринної систем. При вивченні стресових реакцій і дії стрес-лімітувальних чинників постає важливим дослідження субпопуляцій нейронів ПВЯ гіпоталамуса, що синтезують стрес-рилізинг гормони, які ініціюють стресорні реакції організму. Одним з основних чинників, що проявляють виражений ефект у регуляції секреції АКТГ, є кортикотропін-рилізинг фактор (КРФ). КРФ-імунореактивна мітка виявлена, здебільшого, у медіальних дрібноклітинних суб’ядрах паравентрикулярних ядер гіпоталамуса щурів. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогоднішнього часу немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалою зміною режиму освітлення. Мета роботи – з’ясувати вплив різного режиму освітлення на морфометричну характеристику медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса зрілих та старих щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на 72 нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 6 серій, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювали о 14.00 і о 02.00 год з наступним морфометричним та статистичним дослідженням. Результати. Морфометрична оцінка медіальних дрібноклітинних суб’ядер паравентрикулярних ядер гіпоталамуса (мдПВЯ) щурів виявила добову динаміку показників. Встановлено, що як у старих, так і в зрілих щурів при звичайному освітленні помітно знижується їх середній об’єм (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00. Відповідно ядерно-цитоплазматичне співвідношення (ЯЦС) о 02.00 зростає порівняно з 14.00. При утримуванні тварин за умов постійного освітлення встановлено більш виражені зміни досліджуваних структур. Зокрема, зменшується об’єм нейроцитів мдПВЯ гіпоталамуса як у зрілих, так і у старих щурів порівняно з щурами при стандартному режимі освітлення і ще більше – порівняно зі щурами за умов світлової депривації. У відповідності до цього змінюється й ЯЦС. Знижується й середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу порівняно з іншими режимами освітлення. Необхідно також вказати на те, що за умов світлової стимуляції у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, тоді як об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження в середньому не змінюється. Це віддзеркалюється відповідно і на ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції у нейронах мдПВЯ достовірно не знижується середній об’єм нейронів о 02.00 порівняно з 14.00, як і об’єм їхніх ядер у зазначені періоди дослідження, відповідно до цього, ЯЦС о 02.00 залишається сталим порівняно з 14.00 і середня кількість нейроцитів у мдПВЯ на стандартній площині гістологічного зрізу не змінюється в різні періоди доби. Водночас, за різних модифікацій світлового режиму досліджувані цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність мдПВЯ гіпоталамуса зрілих і старих щурів. Зокрема, в обох досліджуваних групах щурів при звичайному освітленні вірогідно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 2.00 порівняно з 14.00, відповідно, ЯЦС о 02.00 зростає порівняно з 14.00. Усі цитометричні показники нейронів у старих щурів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж у зрілих щурів. 2. Постійне освітлення викликає більш виражені зміни морфометричних параметрів мдПВЯ гіпоталамуса, ніж світлова деривація: у зрілих щурів у мдПВЯ помітно знижується середній об’єм нейронів (p0,05) о 02.00 порівняно з 14.00, що віддзеркалюється і на зміні ЯЦС, яке о 02.00 зростає порівняно з 14.00. У старих щурів при світловій стимуляції усі вивчені цитометричні показники їх нейронів у середньому є значно нижчими (p0,001), ніж такі у зрілих щурів.
Знайти схожі

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2021р. т.25,N 3
Цікаві статті :
Антофійчук Т. М. Оптимізація лікування хворих на алкогольний стеатогепатит із урахуванням коморбідних анемічних станів та контамінації H. pylori/ Т. М. Антофійчук, О. С. Хухліна, М. П. Антофійчук (стр.3-11)
Білоока Ю. В. Персоніфіковане лікування хворих на синдром подразненого кишечнику та ожиріння/ Ю. В. Білоока, О. І. Федів, Г. Я. Ступницька (стр.12-18)
Ендотеліальна дисфункція за умов неопластичної інтоксикації (стр.19-24)
Булик Р. Є. Вплив мелатоніну на стрес-зумовлені ультраструктурні перебудови нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів/ Р. Є. Булик, Т. С. Булик, О. В. Сметанюк (стр.25-32)
Гангур Д. В. Подвійна антитромбоцитарна терапія хворих на гострий інфаркт міокарда після стентування коронарних артерій / Д. В. Гангур, Д. В. Таков, С. В. Білецький (стр.33-37)
Зозуля В. М. Особливості ушкоджень водіїв та пасажирів у салоні автомобілів класу D при кутовому зіткненні/ В. М. Зозуля (стр.38-41)
Кравченко В. І. Комплексне лікування патології висхідної, дуги й низхідної грудної аорти шляхом виконання операції гібридного "хоботу слона"/ В. І. Кравченко, І. О. Дітківський, В. Д. Либавка (стр.42-47)
Лехкун А. В. Чинники ризику деформівного остеоартриту у практиці сімейного лікаря/ А. В. Лехкун, Л. П. Сидорчук, А. Є. Заремська (стр.48-51)
Мазур О. О. Видовий склад і популяційний рівень мікробіоти вмісту гайморових пазух та ротоглотки у хворих на хронічний гнійний верхньощелепний синусит, асоційований із цукровим діабетом 1-го типу/ О. О. Мазур (стр.52-60)
Роль асоціацій мікроорганізмів у розвитку хронічного гнійного верхньощелепного синуситу у хворих на цукровий діабет 1-го типу (стр.61-70)
Особливості атопічної реактивності у дітей, хворих на бронхіальну астму (стр.71-76)
Нечитайло Ю. М. Фармако-економічні особливості стаціонарного лікування гострих позалікарняних пневмоній у дітей/ Ю. М. Нечитайло, Н. О. Попелюк, О. Г. Долженко (стр.77-82)
Печеряга С. В. Профілактика ускладнень вагітності та пологів при низькій плацентації/ С. В. Печеряга, І. М. Маринчина (стр.83-88)
Топографо-анатомічні особливості шийки сечового міхура ранніх плодів (стр.89-96)
Раца В. В. Оцінка стану оксидантно-протиоксидантної системи та пероксидного окиснення ліпідів у хворих на хронічний панкреатит, поєднаний із гіпотиреозом/ В. В. Раца, О. І. Федів (стр.97-101)
Імуносупресивна активність опортуністичних збудників інфекційно-запального процесу у сечовивідних шляхах чоловіків, хворих на калькульозний пієлонефрит (стр.102-109)
Соломенчук Т. М. Вивчення впливу куріння на показники ліпідного обміну, ліпідтранспортної системи та системного запалення у жінок з нестабільною стенокардією: патогенетичні зв’язки та ризики розвитку/ Т. М. Соломенчук, А. О. Бедзай (стр.110-117)
Тащук В. К. Взаємозв’язок між госпіальною смертністю та маркерами запалення у хворих на COVID-19 та ішемічну хворобу серця/ В. К. Тащук, Р. А. Нестеровська, В. О. Калараш (стр.118-123)
Федосєєва О. В. Особливості експресії FOX-1 у щитоподібній залозі щурів після пренатальної дії дексаметазону/ О. В. Федосєєва (стр.124-131)
Флаксемберг М. А. Результати комбінованого лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку/ М. А. Флаксемберг (стр.132-137)
Ханюков О. О. Фактори, що зумовлюють зв’язок між прихильністю до лікування та якістю життя у хворих літнього віку на хронічну серцеву недостатніть на фоні артеріальної гіпертензії та хронічної хвороби нирок: кореляційний аналіз/ О. О. Ханюков, О. В. Смольянова (стр.138-143)
Особливості становлення деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини (стр.144-147)
Юзько В. О. Порівняльна характеристика пацієнток із безпліддям при застосуванні мелатоніну в комплексній підготовці до програм допоміжних репродуктивних технологій/ В. О. Юзько, О. М. Юзько (стр.149-156)
Юрценюк О. С. Аналіз факторів, що впливають на формування невротичних розладів у студентів закладів вищої освіти/ О. С. Юрценюк (стр.157-160)
Use of andragogical methods in the process of improving the bioethics competence of medical students in forming a healthy lifestyle (стр.161-165)
Кафедрі сімейної медицини - двадцять років (стр.166-175)
Кривецький В. В. Світлої пам’яті В.М.Круцяка до 85-річчя від дня народження провідного вченого - морфолога, професора Володимира Миколайовича Круцяка/ В. В. Кривецький, І. Ю. Полянський, М. Д. Лютик (стр.176-179)
Хмара Тетяна Володимирівна. Еталон прекрасної жінки, талановитого вченого, педагога-професіонала (стр.180-183)
Яковець К. І. Медичні Internet-вісті. Частина XXXII/ К. І. Яковець, С. Є. Дейнека (стр.184-186)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Р. Є., Булик Т. С., Сметанюк О. В.
Назва : Вплив мелатоніну на стрес-зумовлені ультраструктурні перебудови нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 3. - С. 25-32 (Шифр БУ5/2021/25/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МЕЛАТОНИН -- MELATONIN
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
Анотація: Мета дослідження – з’ясувати вплив мелатоніну на ультраструктурний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів, що перебували за умов іммобілізаційного стресу. Матеріал і методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів масою 200–220 г. Тварин розподілено на 3 серії досліджень, у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год із застосуванням електронно-мікроскопічного дослідження. Тривалий іммобілізаційний стрес (ІС) моделювали шляхом утримання щурів у спеціальних пластикових клітках-пеналах упродовж 6 год щоденно 7 діб поспіль. Мелатонін (Sigma, США, ступінь очищення – 99,5%) у дозі 0,5 мг/кг, у 1,0 мл розчинника (0,9% розчин етанолу на фіз. розчині) уводили щоденно в/очеревинно. Результати. При утримуванні тварин за стандартного режиму освітлення ультраструктурна організація нейронів надзорового ядра (НЯ) гіпоталамуса о 14.00 год свідчить про їх невисоку функціональну активність, порівняно з дослідженнями, проведеними о 02.00 год. Тривале перебування щурів за умов ІС віддзеркалилося істотною перебудовою ультраструктурної організації нейронів НЯ гіпоталамуса. Встановлені зміни можна розглядати як прояв пригнічення нейросекреторної активності, зменшення продукції нейросекрета нейронами гіпоталамуса. Ін’єкції мелатоніну на тлі ІС призвели до відносної нормалізації ультраструктурного стану нейронів НЯ гіпоталамуса тварин. Зокрема, дослідженнями о 02.00 год встановлено світлі нейросекреторні клітини, які містили велике, пікнотично змінене ядро. Спостерігали інвагінації каріолеми, домінування еухроматину в ядрі. Простежувалися гетерогенні зміни мітохондрій. Помітні збільшені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС). Водночас у нейроплазмі помітні невелике число рибосом та небагато гормональних гранул. Вказана картина нейросекреторних клітин віддзеркалює відносне покращання їх електронномікроскопічного стану, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин. Висновки. 1. У тварин, що перебували в умовах стандартного фотоперіоду, у нічний період експерименту структурна організація нейронів надзорового ядра гіпоталамуса віддзеркалює вираженість внутрішньоклітинних синтезувальних процесів о 02.00 год. Удень відзначається зниження активності досліджуваних структур. 2. В умовах іммобілізаційного стресу ультраструктурна організація вказаних нейронів надзорового ядра гіпоталамуса свідчить про виражені порушення реактивного характеру з ознаками зниження функціональної спроможності структур та явищами набряку і деструкції впродовж періоду спостережень. 3. Ін’єкції мелатоніну на тлі іммобілізаційного стресу призвели до відносного покращання ультраструктурного стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса тварин, свідченням чому є поява нейросекреторних гранул. Однак ультраструктура інших органел досліджуваних нейронів вказує на виснажений стан, зумовлений тривалою іммобілізацією тварин.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Йосипенко В. Р., Булик Р. Є., Кривчанська М. І., Лукань Ю. Р.
Назва : Ультраструктурна організація нейронів бічного передзорового ядра гіпоталамуса старих щурів за різних умов освітлення
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2021. - Т. 20, № 3. - С. 28-33 (Шифр КУ27/2021/20/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ОСВЕЩЕННОСТЬ -- LIGHTING
ГИПОТАЛАМИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ ЛАТЕРАЛЬНАЯ -- HYPOTHALAMIC AREA, LATERAL
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Анотація: Мета дослідження – вивчення змін ультраструктури нейронів бічного передзорового ядра (БПЯ) гіпоталамуса старих щурів за різного режиму освітлення. Матеріал і методи. Експерименти проведені на 36 старих білих щурах-самцях. Досліджуваний матеріал фіксували у 2,5% розчині глютаральдегіду, приготовленого на основі фосфатного буферу із рН 7,2–7,4. Далі проводили постфіксацію у 1% розчині тетраокису осмію та виконували його дегідратацію у пропіленоксиді, після чого заливали в суміш епоксидних смол. Ультратонкі зрізи, виготовлені на ультрамікротомі LKB-3, контрастували ураніацетатом та цитратом свинцю відповідно до методу Рейнольдса і вивчали в електронному мікроскопі ПЕМ – 125К. Результати. Дослідження нейронів БПЯ за стандартного світлового режиму виявили ядра з нерівними контурами. Ядерця досить об’ємні. Нейроплазма містить добре розвинені канальці гранулярної ендоплазматичної сітки (ЕПС) та невеликі цистерни комплексу Гольджі (КГ). Мітохондрії округлі, невеликі, з помірно вираженими кристами. За умов цілодобової темряви нами встановлено, що ядра клітин округлі, рідше визначалися ядерця. У нейроплазмі наявні локально розширені канальці ЕПС, цистерни КГ. Мітохондрії із просвітленим матриксом та фрагментованими кристами. За умов цілодобового освітлення виявлено округлої форми ядра з нерівними контурами каріолеми, що утворює глибокі інвагінації. Ядерця визначалися рідко. У гіалоплазмі визначаються канальці ЕПС, що локально розширені. Мітохондрії невеликі за розмірами з просвітленим матриксом та редукованими кристами. Висновки. Отримані результати субмікроскопічного дослідження нейронів БПЯ гіпоталамуса старих щурів встановили їх відносно підвищену функціональну активність у темновий період доби. За умов цілодобового освітлення виявлено більш виражені гіпертрофічні та початкові деструктивні зміни ядер і органел нейронів БПЯ ядра гіпоталамуса, порівняно з тваринами, що перебували за умов цілодобової темряви. Це підтверджується зміною ультраструктури нервових клітин о 02.00 год. та появою “темних” клітин.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сметанюк О. В., Булик Р. Є., Булик Т. С., Кривчанська М. І.
Назва : Вплив світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 4. - С. 61-67 (Шифр КУ27/2020/19/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
Анотація: Надзорове (супраоптичне) ядро гіпоталамуса є однією з ключових нейросекреторних ланок, що забезпечують об’єднання нервових і ендокринних механізмів регуляції в загальну нейроендокринну систему, беручи участь у такий спосіб у реалізації відповідної реакції організму на стресорні впливи. Незважаючи на глибокі і всебічні дослідження гіпоталамуса, до сьогодні немає єдиних уявлень про його індивідуальну реактивність і ступінь залучення вказаних структур у стресову реакцію, викликану тривалим перебуванням за умов постійної темряви (світлової депривації). Мета роботи – з’ясувати вплив світлової депривації на морфофункціональний стан надзорових ядер гіпоталамуса щурів. Матеріал та методи. Експерименти проведені на нелінійних самцях білих щурів, яких розподілено на 2 групи (звичайний світловий режим та постійна темрява відповідно), у кожній з яких забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год і вивчався із застосуванням морфофункціональних та статистичних методів дослідження. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів надзорових ядер гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. За стандартного світлового режиму у щурів реєструється добовий ритм морфофункціональної активності нейронів надзорових ядер із максимумом активності вдень (до 14.00 год). При утримуванні тварин в умовах постійної темряви о 14.00 год виявлено зростання розмірів їх ядер на 21,1±2,4% (r=0,73), викликані збільшенням площі ядерець нейронів (r=0,89), яка становила 61,94±7,07 мкм2. Привертало увагу і вірогідне зниження щодо інтактних тварин ядерно-цитоплазматичного співвідношення (ЯЦС), яке становило 2,07 ± 0,041 од. Світлова депривація призводила о 14.00 год до вірогідного зменшення концентрації РНК в ядрах на 35,3±2,1%, ядерцях – на 26,6±1,9%. Проведеними дослідженнями о 02.00 год виявлено, що площа ядер нейронів становила 98,33±5,40 мкм2 і була вірогідно більшою за аналогічну в інтактних тварин. Вказані зміни супроводжувалися збільшенням площі ядерець, яка становила 48,90±6,892 мкм2 (r=0,87) і площі цитоплазми нейронів, яка перебувала у межах 217,61±7,199 мкм2 (r=0,91). ЯЦС нейронів надзорових ядер гіпоталамуса о 02.00 год було нижчим від такого ж в інтактних тварин на 2,67±0,17%. Відзначено вірогідне зростання концентрації РНК в ядрах, ядерцях та цитоплазмі нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щодо показників тварин попереднього часового інтервалу, які перебували за умов постійної темряви. Порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год виявлено підвищення в нічний період спостереження ЯЦС у досліджуваних нейронах, яке становило 2,55±0,022 од. Висновки. 1. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на добову активність надзорових ядер гіпоталамуса. 2. Постійна темрява (світлова депривація) не спричиняє інверсії ритму морфофункціональної активності досліджуваних нейронів, максимальні величини, як і в інтактних тварин, припадають на денний проміжок. 3. Світлова депривація викликає вірогідне збільшення площі нейронів, їх ядер, ядерець у нічний та денний інтервали спостереження. Водночас спостерігається зменшення ядерно цитоплазматичного співвідношення, зниження концентрації РНК в ядрах та ядерцях нейронів надзорових ядер гіпоталамуса щурів у денний період доби.
Знайти схожі

Назва журналу :Буковинський медичний вісник -2020р. т.24,N 2
Цікаві статті :
Бачинський В. Т. Можливості діагностики давності настання смерті шляхом визначення кількості K+ та NA+ у склистому тілі ока людини/ В. Т. Бачинський, Ю. В. Саркісова (стр.3-8)
Булик Р. Є. Морфометрична характеристика вентролатерального преоптичного ядра гіпоталамуса зрілих щурів за модифікації фотоперіоду/ Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко (стр.9-14)
Волкогон А. Д. Аналіз зв’язку генетичного поліморфізму довгої некодуючої РНК ANRIL із виживаністю пацієнтів із онкоурологічною патологією/ А. Д. Волкогон, В. Ю. Гарбузова, О. В. Атаман (стр.15-22)
Гараздюк М. С. Цифрова поляризаційна мікроскопія для диференціації крововиливів у головному мозку травматичного і нетравматичного генезів/ М. С. Гараздюк (стр.23-28)
Фактори ризику та особливості клінічного перебігу гнійно-запальних захворювань органів малого таза з урахуванням мікробного чинника (стр.29-33)
Дудченко Є. С. Структурні особливості регенерації довгих кісток у щурів із експериментальною хронічною гіперглікемією/ Є. С. Дудченко, Г. Ф. Ткач (стр.34-40)
Результати сероепідеміологічних досліджень населення Львівської області та професійної групи ризику щодо лептоспірозу (стр.41-45)
Клітинська О. В. Аналіз впливу рівня стресу у дітей 6-7 років, які постійно проживають в умовах біогеохімічного дефіциту фтору та йоду на показники захворюваності на карієс/ О. В. Клітинська, А. В. Стішковський, Н. В. Гасюк (стр.46-51)
Гістоморфометрична оцінка змін паренхіми підшлункової залози за умов впливу гіперосмолярної дегідратації (стр.52-56)
Косілова С. Є. Вплив окиснювального стресу на стан плода і новонародженного у вагітних із вузловим зобом/ С. Є. Косілова (стр.57-62)
Маслова Г. С. Роль змін активності аргінази і орнітин-декарбоксилази у патогенезі уражень печінки у хворих на гострі лейкемії із супутнім ожирінням/ Г. С. Маслова, І. М. Скрипник (стр.63-69)
Молодцов В. Є. Особливості клініко-лабораторних показників при алкогольній хворобі печінки у поєднанні з артеріальною гіпертензією залежно від поліморфізму Т786С гена ендотеліальної NO-синтази/ В. Є. Молодцов (стр.70-78)
Морар І. К. Роль внутрішньочеревної гіпертензії у розвитку післяопераційної евентрації в онкохворих/ І. К. Морар (стр.79-85)
Покровська Н. К. Клінічний перебіг артеріальної гіпертензії у пацієнтів з хронічним обструктивним захворюванням легень на тлі ожиріння/ Н. К. Покровська, О. М. Бочар, О. Є. Склярова (стр.86-90)
Аналіз даних анкетування лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (стр.91-101)
Використання фіксованих і потрійних комбінацій у досягненні цільового рівня артеріального тиску при добовому моніторуванні у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (стр.102-112)
Сучасні клініко-лабораторні особливості кору у дорослих залежно від тяжкості перебігу (стр.113-120)
Клінічна ефективність первинної профілактики карієсу постійних зубів у дітей 5-9-річного віку (стр.121-126)
Фуштей І. М. Динаміка маркерів ендотеліальної дисфункції у пацієнтів з легеневою гіпертензією на фоні хронічного обструктивного захворювання легень під впливом лікування/ І. М. Фуштей, К. Л. Ніколаєва, Є. В. Сідь (стр.127-135)
Хільчевська В. С. Клінічно-анамнестичні особливості перебігу ацетонемічних станів у дітей з патологією системи травлення/ В. С. Хільчевська, Н. М. Шевчук (стр.136-139)
Вплив антралю на оксидантно-антиоксидантний гомеостаз у хворих на хронічний панкреатит (стр.140-148)
Царик І. О. Розподіл фенотипів діабетичної хвороби нирок при латентному автоімунному діабеті дорослих/ І. О. Царик (стр.149-152)
Ефективність профілактики карієсу зубів у дітей з бронхіальною астмою (стр.153-158)
Semenenko S. I. Cerebroprotective properties of ademol in traumatic brain injury/ S. I. Semenenko, H. I. Khrebtii, A. I. Semenenko (стр.159-166)
Міхєєв А. О. Особливості адаптації іноземних студентів спеціальності "медицина" до навчання/ А. О. Міхєєв, В. Б. Попович, В. С. Джуряк (стр.167-172)
Шевчик Л. О. Застосування дедуктивного методу навчання біології у закладах вищої медичної освіти України/ Л. О. Шевчик, Н. Я. Кравець, І. М. Грод (стр.173-177)
Імунотерапія раку порожнини рота і ротоглотки. Використання моноклональних антитіл (стр.178-186)
Ілащук Т. О. Особливості поєднаного перебігу хронічної ішемічної хвороби серця та цукрового діабету 2-го типу (огляд літератури)/ Т. О. Ілащук, С. С. Горевич (стр.187-195)
Бойчук Т. М. Розвиток стоматології дитячого віку в стінах Буковинського державного медичного університету/ Т. М. Бойчук, О. І. Годованець (стр.196-200)
Яковець К. І. Медичні Internet-вісті. Частина XXVII/ К. І. Яковець, С. Є. Дейнека (стр.201-203)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Р. Є., Йосипенко В. Р.
Назва : Морфометрична характеристика вентролатерального преоптичного ядра гіпоталамуса зрілих щурів за модифікації фотоперіоду
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 9-14 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ФОТОПЕРИОД -- PHOTOPERIOD
ПРЕОПТИЧЕСКАЯ ОБЛАСТЬ -- PREOPTIC AREA
Анотація: Мета роботи - з’ясувати вплив різного світлового режиму та мелатоніну на морфометричну характеристику вентролатерального преоптичного (передньо-бічного передзорового) ядра гіпоталамуса зрілих щурів. Матеріал і методи. Дослідження проведені на 28 білих нелінійних щурах-самцях. Тварини першої серії перебували за умов нормального світлового режиму. Тварини другої серії перебували за умов світлової депривації. Щури третьої серії знаходилися в умовах світлової стимуляції. Четверту серію складали щури, яким на фоні світлової стимуляції внутрішньоочеревинно вводили мелатонін (Sigma, USA) у дозі 0,5 мг/кг маси тіла щура. Морфологічний аналіз нейронів здійснювали за допомогою мікроскопа ЛЮМАМ-8. Результати. Виявлено асиметричне розташування вентролатеральних преоптичних ядер гіпоталамуса в півкулях головного мозку. Ядро на зрізах мало кулясту чи овальну форму, а нейрони були однотипними як у центрі, так і на периферії ядра. Дані морфометричної характеристики вказують, що в досліджуваних показниках (середній об’єм нейроцита, середній об’єм ядер нейроцитів, ядерно-цитоплазматичне співвідношення в нейроцитах та середня кількість нейроцитів на стандартній площині гістологічного зрізу) чітких розбіжностей у середніх тенденціях не виявлено. Висновки. Проведені гістологічні дослідження вказують на те, що досліджувані показники не реагують на умови освітлення та час доби, коли моделювалися відповідні умови експерименту.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Р. Є., Власова К. В., Кривчанська М. І., Власова О. В., Волошин В. Л., Йосипенко В. Р.
Назва : Переваги та недоліки викладання паразитології в умовах дистанційного навчання
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 3. - С. 144-149 (Шифр КУ27/2020/19/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПАРАЗИТОЛОГИЯ -- PARASITOLOGY
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
Анотація: Розвиток системи освіти в сучасних умовах потребує докорінних змін у багатьох напрямах: інформаційному, методичному, технологічному, організаційному та ін. У статті проведений огляд літератури щодо переваг та недоліків дистанційної освіти, а також висвітлюється власний досвід впровадження онлайн технологій у навчальний процес студентів-медиків. Метою статті є аналіз особливостей дистанційного навчання і визначення його переваг та недоліків. Висновки. Дистанційна/онлайн/електронна освіта вже зайняла одне із провідних місць у системі вищої освіти багатьох ЗВО, але не в медичних. Перехід до вимушених дистанційних/електронних методів освіти у 2020 році модернізував всі етапи викладання медичної освіти. Так, цей надзвичайний час вимагає адаптації навчальних та контролюючих матеріалів. Звичайно, аудиторні заняття є незамінними, однак розвиток цифрової сфери створює чудові альтернативні можливості навчання та розвитку сучасних студентів та майбутніх спеціалістів під час карантину. Дистанційна освіта – це окремий вид навчання, це філософія, методологія, психологія навчання та викладання. Необхідно ґрунтовно вивчити, розробити, постійно вдосконалювати подачу матеріалу, а також засоби допомоги і самоконтролю. Проте дистанційне/онлайн навчання є безумовною великою перевагою у час світової пандемії.
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ломакіна Ю. В., Булик Р. Є., Тимофієва М. П., Федонюк Л. Я., Музика Н. Я.
Назва : Технологія розвитку комунікативної компетентності майбутніх лікарів у процесі професійної підготовки
Паралельн. назви :А technology of communicative competence development of future doctors in the process of professional training
Місце публікування : Медична освіта. - Тернопіль, 2020. - N 1. - С. 50-55 (Шифр МУ7/2020/1)
MeSH-головна: ПРОГРАММЫ КОНТРОЛЯ УРОВНЯ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ ПОДГОТОВКИ СТУДЕНТОВ -- COMPETENCY-BASED EDUCATION
ПРОФЕССИОНАЛЬНАЯ КОМПЕТЕНТНОСТЬ -- PROFESSIONAL COMPETENCE
ОБЩЕНИЕ -- COMMUNICATION
Анотація: У статті аналізується проблема розвитку комунікативної компетентності майбутніх лікарів у процесі їх професійної підготовки. Виділено характерні риси комунікативно компетентного лікаря. У результаті дослідження виділено особливість комунікаторів. Незначний відсоток досліджуваних має досить суттєві особистісні проблеми, які потребують тривалої психотерапевтичної роботи, що повинна передувати заходам, безпосередньо спрямованим на розвиток їхньої комунікативної компетентності. Розглянуті моделі розвитку комунікативної компетентності. Представлена досить поширена спільна риса, а саме: компетентність у спілкуванні розуміється як результат кількісного накопичення комунікативних навичок. Передбачається, що у якийсь момент ця кількість переводить особистість на якісно новий рівень комунікативної поведінки. Комунікативні вміння розглядаються як засоби подолання драми спілкуванняПідкреслюється та обґрунтовується значення тренінгу у контексті завдань професійної підготовки фахівців. У базовому тренінгу комунікативної компетентності варто зосередитися на розвитку вмінь активного слухання та регуляції емоційної напруги, оскільки дані вміння дозволяють значною мірою вирішити драми спілкування. Запропонована структурно-логічна схема побудови тренінгової роботи ґрунтується на тому, що професійне спілкування лікаря розглядається як послідовність комунікативних завдань різного ступеня складності. Завданням тренінгу була корекція установок учасників стосовно спілкування з людьми взагалі та пацієнтами зокрема; розвиток здатностей до дій у нестандартних ситуаціях, прогнозування наслідків взаємодії людей. Відповідно до цих завдань виділені змістовні блоки групової роботи. Реалізація програми передбачала використання різноманітних психотехнічних прийомів роботи: вправ, репетиції поведінки, ситуаційно-рольових ігор, групових обговорень і дискусій, тілесно-рухових технік
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Р. Є., Караван Ю. В., Тимчук К. Ю., Волошин В. Л.
Назва : Викладання медичної паразитології студентам медичних коледжів, які навчаються за спеціальністю "медсестринство" під час традиційного та онлайн навчання
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 3. - С. 150-155 (Шифр КУ27/2020/19/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПАРАЗИТОЛОГИЯ -- PARASITOLOGY
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
Анотація: Мета роботи – вивчення можливості викладання медичної паразитології студентам медичних коледжів за допомогою інтерактивних та традиційних методів, а також дистанційного навчання в умовах карантину. Матеріал і методи. Розглянуто як класичні, так і сучасні методи навчання, а також їх поєднання. Застосовано такі методи навчання, як геймінг, робота в групах, коучінг під час практичних занять з курсу «Медична паразитологія» для студентів медичного коледжу за спеціальністю «Медсестринство». Результати. Під час проведення практичних занять застосовували декілька підходів: у першому випадку використовували поєднання елементів геймінгу та розв’язування ситуаційних задач, а в другому – роботи в групах та визначення видової приналежності паразитичних організмів. Обидва підходи зарекомендували себе як ефективні, оскільки зазначено підвищення зацікавленості студентів під час практичних занять. За рахунок активного залучення студентів до самого процесу проведення заняття, а також за рахунок більшої візуалізації навчальних матеріалів та командної роботи відзначено значне підвищення успішності як окремих студентів, так і групи в цілому. Позитивна динаміка зазначена також при повторенні пройденого матеріалу. Після застосування вищезгаданих методик відзначено більший відсоток свідомого відтворення вивченого матеріалу. Використання дистанційного навчання для студентів коледжу також показало свою ефeктивність під час карантину. Хоча зазначено і деякі недоліки такого методу здобування знань, особливо це стосується оцінювання та мотивування студентів до навчання. Висновки. Відзначено ефективність застосування інтерактивних методів та роботи в групах, особливо для студентів молодших курсів. Достатньо ефективними виявились методи роботи в групах для студентів, які вступили до медичного коледжу після здобуття базової середньої освіти.
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Здобутки клінічної і експериментальної медицини -2020р.,N 4
Цікаві статті :
Петрук А. М. Клініко-патогенетичні особливості кропив’янки на тлі лайм-бореліозу/ А. М. Петрук (стр.6-12)
Bagmut I. Yu. Effect of fluoride intoxication on histohormone content in experiments/ I. Yu. Bagmut, I. L. Kolisnyk (стр.13-16)
Posolenyk L. Ya. Morphometric study of arteries of the lower jaw reorganization aspects in the simulated post-resection arterial pulmonary hypertension/ L. Ya Posolenyk (стр.17-22)
Бабінець Л. С. Вплив куріння на загальноклінічні та біохімічні параметри пацієнтів із хронічним панкреатитом/ Л. С. Бабінець, З. Я. Онуфрик (стр.23-29)
Бакалюк Т. Г. Ефективність застосування реабілітаційних втручань при діабетичній полінейропатії в умовах стаціонарного лікування/ Т. Г. Бакалюк, Н. Р. Макарчук, Г. О. Стельмах (стр.30-35)
Бідованець Л. Ю. Динаміка післяінфарктного ремоделювання лівого шлуночка у хворих з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом на фоні прийому раміприлу і зофеноприлу/ Л. Ю. Бідованець (стр.36-42)
Булик Р. Є. Стрес-індуковані зміни морфофункціонального стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів/ Р. Є. Булик [та ін.] (стр.43-49)
Гаврилюк Н. М. Оцінка впливу наявності у пацієнтів надлишкової маси тіла на фіброз печінки/ Н. М. Гаврилюк [та ін.] (стр.50-60)
Галабіцька І. М. Особливості стану функціональної недостатності підшлункової залози при коморбідності хронічного панкреатиту і цукрового діабету 2-го типу на тлі первинного остеоартрозу/ І. М. Галабіцька, Л. С. Бабінець, Т. Р. Петрунько (стр.61-64)
Галей М. М. Оцінка результатів симультанних лапароскопічних алогерніопластики та холецистектомі/ М. М. Галей, І. Я. Дзюбановський, І. П. Марчук (стр.65-75)
Дорохова О. Е. Гістоморфологічний стан ока кроля з модельованим переднім і середнім неінфекційним увеїтом при нормалізації температури очної поверхні/ О. Е. Дорохова [та ін.] (стр.76-83)
Дунаєвська В. В. Сучасний погляд на етіологію та патогенез передракових захворювань і раку вульви/ В. В. Дунаєвська, Т. Ф. Татарчук, Н. Ф. Захаренко (стр.84-94)
Козьолкін О. А. Прогностичне значення інтегральної оцінки тяжкості ураження церебральних структур у пацієнтів у гострому періоді спонтанного супратенторіального внутрішньомозкового крововиливу/ О. А. Козьолкін, А. А. Кузнєцов (стр.95-106)
Кулянда І. С. Виготовлення ацелюлярного дермального матриксу зі шкіри свині: морфологічий аналіз/ І. С. Кулянда [та ін.] (стр.107-113)
Солтані Р. Е. Особливості функціонування серцево-судинної системи у хворих на синдром обструктивного апное-гіпопное у нічний час/ Р. Е. Солтані (стр.114-117)
Лучинський В. М. Гістофункціональні зміни в тканинах нирки в динаміці посттравматичного періоду при поєднаній травмі на тлі гіпокінетичного остеопорозу в експеременті/ В. М. Лучинський [та ін.] (стр.118-121)
Малярчук Г. Р. Вплив ентеросгелю та харчової добавки карболайн (активоване вугілля) на мікрофлору кишечника/ Г. Р. Малярчук, Д. Б. Коваль, Д. О. Кошовська (стр.122-126)
Насалик Р. Б. Морфометрична характеристика головного мозку у хворих на хронічну ішемію мозку/ Р. Б. Насалик (стр.127-134)
Невойт Г. В. Варіаційна пульсометрія як метод відображення системних інформаційних енергетичних процесів та оцінки функціонального стану людського організму при загальному клінічному обстеженні пацієнтів/ Г. В. Невойт (стр.135-139)
Самогальська О. Є. Лікування та профілактика токсичного гепатиту у хворих з лімфопроліферативними захворюваннями/ О. Є. Самогальська, З. П. Мандзій (стр.140-145)
Сірчак Є. С. Порушення вмісту вітамінів групи В при дисбіозі кишечника у хворих на хронічний панкреатит та цукровий діабет 2-го типу/ Є. С. Сірчак, В. Є. Барані, З. Й. Фабрі (стр.146-151)
Філак Я. Ф. Вплив порушення маси тіла на вираженість проявів отеохондрозу у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки/ Я. Ф. Філак, Є. С. Сірчак (стр.152-157)
Чайківська Е. Ф. Клінічний портрет дівчинки пубертатного віку з неалкогольною жировою хворобою печінки та метаболічно нездоровим ожирінням/ Е. Ф. Чайківська (стр.158-165)
Чехлова О. В. Модель мікроангіопатії кінцівок при стрептозоциновому діабеті/ О. В. Чехлова (стр.166-170)
Чукур О. О. Оцінка рівня вітаміну D і йодного статусу в жінок пременопаузального віку з автоімунним захворюванням щитоподібної залози/ О. О. Чукур, Н. В. Пасєчко, А. О. Боб (стр.171-177)
Яворська І. В. Динаміка активності процесів ліпідної пероксидації в селезінці під впливом гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки, та її корекція карбацетамом/ І. В. Яворська, І. Я. Господарський (стр.178-185)
Венгер І. К. Клінічний випадок подвоєння правої ниркової артерії, ускладнений компресією та тромбозом правої ниркової вени, флотуючим тромбозом нижньої порожнистої вени/ І. К. Венгер [та ін.] (стр.186-189)
Возіанов С. О. Електростимуляція в лікуванні нейрогенних розладів сечовипускання/ С. О. Возіанов [та ін.] (стр.190-193)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Р. Є., Федонюк Л. Я., Булик Т. С., Сметанюк О. В.
Назва : Стрес-індуковані зміни морфофункціонального стану нейронів надзорового ядра гіпоталамуса щурів
Паралельн. назви :Stress-induced changes in the morpho-functional state of neurons in supraoptic nucleus of rat hypothalamus
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2020. - N 4. - С. 43-49 (Шифр ЗУ17/2020/4)
MeSH-головна: СТРЕСС ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PHYSIOLOGICAL
СУПРАОПТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRAOPTIC NUCLEUS
КРЫСЫ -- RATS
Анотація: Рухова активність є важливою властивістю тварин і людини, це одна з умов їх нормального існування та розвитку, яка залежить від рівня освітленості. Обмеження рухової активності (гіпокінезія, або іммобілізація) – потужний стресорний фактор, який викликає різноманітні патологічні процесиMotor activity is an important feature of animals and humans, this is one of the conditions for their normal existence and development, which depends on the level of illumination. Restriction of motor activity (hypokinesia, or immobilization) is a powerful stress factor that can cause various pathological processes
Знайти схожі

15.

Назва журналу :Здобутки клінічної і експериментальної медицини -2020р.,N 3
Цікаві статті :
Индиаминов С. И. Танатогенетические аспекты поражений техническим электричеством (состояние, актуальные аспекты, пути решения проблемы)/ С. И. Индиаминов, М. Р. Расулова (стр.6-12)
Hrudnytska O. O. Pharmacological studies of the dental gel of combined composition/ O. O. Hrudnytska [et al.] (стр.13-19)
Hrygorieva O. A. Morphometric, instrumental and laboratory parameters of female rats with experimental metabolic syndrome/ O. A. Hrygorieva, Y. V. Korotchuk (стр.20-25)
Peleshok K. Robustness evaluation of the chromatographic determination of valsartan in pharmaceuticals/ K. Peleshok, O. Dutchak, Fatma Abdelmalek Mohamed (стр.26-31)
Бабінець Л. С. Клініко-патогенетичне обґрунтування дієвості біорегуляційного препарату Траумель С у лікуванні та профілактиці ускладнень гострих респіраторних інфекцій/ Л. С. Бабінець, М. А. Гулій, Н. Г. Лерман (стр.32-44)
Булик Р. Є. Аналіз щільності мелатонінових рецепторів типу 1А у нейронах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса щурів за різного світлового режиму/ Р. Є. Булик, В. Р. Йосипенко (стр.45-49)
Войнаровська Г. П. Стійкість до гіпоксії та прогнозування тривалості життя у хворих на ішемічну хворобу серця старшого віку/ Г. П. Войнаровська (стр.50-60)
Гайдук Т. А. Взаємозв’язок гіпертрофії міокарда лівого шлуночка та дисліпідемії у дітей та підлітків з артеріальною гіпертензією/ Т. А. Гайдук, Л. Р. Шостакович-Корецька, О. І. Гайдук (стр.61-65)
Гнатюк М. С. Особливості кількісних морфологічних змін артерій товстої кишки при резекціях різних об’ємів паренхіми печінки/ М. С. Гнатюк [та ін.] (стр.66-71)
Дживак В. Г. Вплив збагаченої тромбоцитами плазми крові на стан системи протеїнази/інгібітори протеїназ при травматичному ураженні м’язів/ В. Г. Дживак, І. М. Кліщ (стр.72-79)
Зборовська О. В. Ультраструктурний стан сітківки та зорового нерва в експерименті неінфекційного переднього та середнього увеїту на кролях без лікування та при використанні нейропротектора/ О. В. Зборовська [та ін.] (стр.80-88)
Дуда К. М. Зміни показників гуморальної ланки імунітету в сироватці крові щурів при ліпополісахаридному запаленні тканин пародонта/ К. М. Дуда (стр.89-92)
Ефимова Н. А. Взаимосвязь анамнестических параметров, клинических проявлений и формирования дисфункции сосудистого эндотелия у больных хроническим обструктивным заболеванием легких/ Н. А. Ефимова (стр.93-97)
Козьолкін О. А. Можливості верифікації короткострокового вітального прогнозу у пацієнтів зі спонтанним супратенторіальним внутрішньомозковим крововиливом на тлі консервативної терапії на підставі комплексного клініко-нейровізуалізаційно-електроенцефалографічного дослідження/ О. А. Козьолкін, А. А. Кузнєцов (стр.98-107)
Коноваленко С. О. Особливості ремоделювання венозного русла сім’яників при пострезекційній легеневій артеріальній гіпертензії/ С. О. Коноваленко (стр.108-112)
Лисоконь Ю. Ю. Оцінка перспективності застосування остеоіндуктивних матеріалів за даними денситометрії для реконструкції дефектів кісткової тканини у динаміці експерименту в післяопераційний період/ Ю. Ю. Лисоконь (стр.113-119)
Личко В. С. Сучасні можливості удосконалення алгоритму діагностики та прогнозування наслідку інфаркту головного мозку/ В. С. Личко (стр.120-125)
Ліскіна І. В. Морфологічна діагностика інфекційних уражень серед ВІЛ-інфікованих пацієнтів з патологією органів грудної порожнини/ І. В. Ліскіна [та ін.] (стр.126-134)
Мальований В. В. Клінічний випадок ендоскопічного видалення фіброми трахеї/ В. В. Мальований, Л. Є. Війтович, М. В. Саноцька (стр.135-137)
Насібян Л. С. Вплив пептидоглікану золотистого стафілокока на спонтанну скоротливу активність міометрія вагітних щурів/ Л. С. Насібян, І. Б. Філіпов, Я. М. Шуба (стр.138-144)
Оринчак М. А. Стан електролітного балансу крові у пацієнтів із хронічною хворобою нирок VD стадії, які лікуються програмним гемодіалізом/ М. А. Оринчак [та ін.] (стр.145-147)
Соломенчук Т. М. Ефективність кардіореабілітаційного лікування пацієнтів після перенесеного гострого коронарного синдрому залежно від статусу курця/ Т. М. Соломенчук, В. Л. Луцька, Н. Б. Кузь (стр.148-157)
Стахів О. В. Особливості порушень показників ензимної ланки антиоксидантної системи в легенях щурів після гострої крововтрати, ускладненої ішемією-реперфузією кінцівки/ О. В. Стахів, А. А. Гудима (стр.158-164)
Фуштей І. М. Ремоделювання лівого шлуночка у пацієнтів з пароксизмальною фібриляцією передсердь при поліморфізмах генів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи/ І. М. Фуштей, С. Г. Подлужний, Є. В. Сідь (стр.165-172)
Хомякова О. В. Ефективність радіохвильової (3,8 мГц) блокексцизії меланоми циліохоріоїдальної локалізації/ О. В. Хомякова (стр.173-178)
Ярославцев С. О. Соціально-демографічні та клініко-анамнестичні предиктори когнітивних порушень при депресіях різного ґенезу/ С. О. Ярославцев (стр.179-185)
Цікаві статті :
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Булик Р. Є., Йосипенко В. Р.
Назва : Аналіз щільності мелатонінових рецепторів типу 1А у нейронах передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса щурів за різного світлового режиму
Паралельн. назви :Analysis of melatonin receptors type 1A in neurons of the anterior-lateral preoptic nucleus of hypothalamus of rats under different light mode
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2020. - N 3. - С. 45-49 (Шифр ЗУ17/2020/3)
MeSH-головна: БИОЛОГИЧЕСКИЕ РИТМЫ -- PERIODICITY
РЕЦЕПТОРЫ МЕЛАТОНИНА -- RECEPTORS, MELATONIN
КРЫСЫ -- RATS
БОДРСТВОВАНИЕ -- WAKEFULNESS
СОН -- SLEEP
ГИПОТАЛАМУСА ПЕРЕДНЕГО ЯДРО -- ANTERIOR HYPOTHALAMIC NUCLEUS
Анотація: Найбільш значущим і помітним біологічним ритмом, що спостерігається в організмі людини, є ритм сон-неспання та пов’язані з ним зміни фізичних і психічних процесів. Переконливим критерієм участі передньо-бічного передзорового ядра гіпоталамуса у часовій організації є наявність у них рецепторів мелатонінуThe most significant and noticeable biological rhythm observed in the human body is the sleep-wake rhythm and associated changes in physical and mental processes. A convincing criterion for the participation of the anterior-lateral preoptic nucleus of hypothalamus in the temporal organization is the presence of melatonin receptors in them
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Клінічна анатомія та оперативна хірургія -2019р. т.18,N 4
Цікаві статті :
Кривецький В. В. Морфологічні особливості кісткового мозку щурів при споживанні солей нітратів у підвищених концентраціях/ В. В. Кривецький, І. Є. Герасимюк, І. І. Кривецька (стр.6-10)
Характеристика мікробного пейзажу гнійних осередків у хворих на ускладнений синдром діабетичної стопи у часовому аспекті (стр.11-16)
Муха С. Ю. Гістологічні та морфометричні зміни яєчок щурів після експериментальної термічної травми та за умов застосування ксенодермального субстракту/ С. Ю. Муха (стр.17-23)
Гнатюк М. С. Морфометричний аналіз структурних змін сім’яників в умовах пострезекційної портальної гіпертензії та поліорганної недостатності/ М. С. Гнатюк, С. О. Коноваленко, Л. В. Татарчук (стр.24-28)
Захарцева О. І. Оцінка ефективності профілактики ротації протеза молочної залози у віддаленому трирічному післяопераційному періоді/ О. І. Захарцева, Я. М. Сусак, Л. Ю. Маркулан (стр.29-36)
Шамсиев А. М. Морфологическая структурная особенность семенных вен при варикоцеле/ А. М. Шамсиев, Н. Д. Кодиров (стр.37-46)
Тюлєнєва О. А. Морфологічна оцінка гестаційних перебудов судинного русла матково-плацентарної ділянки при залізодефіцитній анемії вагітних в аспекті хронічної недостатності посліду/ О. А. Тюлєнєва, І. С. Давиденко (стр.47-53)
Шарапова О. М. Видозмінення форм сперматозоїдів у яєчках чоловіків із запальними захворюваннями сечостатевої системи/ О. М. Шарапова (стр.54-57)
Гошовська А. В. Дослідження трофобласта при TORCH-інфекції на матеріалі абортів у першому триместрі вагітності/ А. В. Гошовська, В. М. Гошовський, С. М. Ясніковська (стр.58-62)
Вовк Ю. М. Індивідуальні морфометричні особливості верхньої стрілової пазухи дорослих людей/ Ю. М. Вовк, С. В. Бондаренко (стр.63-66)
Гринь В. Г. Структура лімфоїдно-асоційованого епітелію пейєрових бляшок тонкої кишки білих щурів/ В. Г. Гринь, Ю. П. Костиленко (стр.67-75)
Волков Р. К. Патофізіологічні аспекти використання компресійної терапії для профілактики утворення післяопікових рубців/ Р. К. Волков, Т. В. Бігуняк (стр.76-81)
Морфологічні предиктори розвитку тромбозу вен за умов онкопатології (стр.82-89)
Попадюк О. Я. Попередження вторинного інфікування ран у хворих на гемодіалізі/ О. Я. Попадюк (стр.90-93)
Комплексне лікування синдрому діабетичної стопи (стр.94-99)
Особливості морфологічних змін тканин після імплантаційної герніопластики при рецидивах післяопераційних вентральних гриж (стр.100-106)
Ультразвукова тромбоеластографія у виборі лікувальної тактики при післяопераційному венозному тромбозі (стр.107-111)
Проняєв Д. В. Характеристика матки плодів: топографічні та морфометричні паралелі/ Д. В. Проняєв, Р. Є. Булик, О. П. Кучук (стр.112-117)
Власова О.В. Окремі параклінічні показники у новонароджених хворих на сепсис, батьки яких постійно проживали за умов різної екологічної обстановки/ О. В. Власова (стр.118-125)
Бесплітнік М. Г. Літературні дані про вроджені вади розвитку хребтового стовпа людини/ М. Г. Бесплітнік (стр.126-132)
Михалевич М. М. Морфологічні зміни органів за впливу опіоїдів/ М. М. Михалевич (стр.133-145)
Пам’яті професора Рубленика Івана Михайловича (1938-2019) (стр.146-147)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Проняєв Д. В., Булик Р. Є., Кучук О. П.
Назва : Характеристика матки плодів: топографічні та морфометричні паралелі
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2019. - Т. 18, № 4. - С. 112-117 (Шифр КУ26/2019/18/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МАТКА -- UTERUS
ПЛОД -- FETUS
Анотація: У літературі висвітлюються розрізнені дані про розвиток внутрішніх жіночих статевих органів і їх вікову та індивідуальну анатомічну мінливість упродовж плодового та раннього неонатального періодів онтогенезу людини. Мета дослідження: з?ясувати хронологічну послідовність розвитку і становлення топографо-анатомічних взаємовідношень матки упродовж перинатального періода онтогенезу людини. Для досягнення поставленої мети використовували такі методи морфологічного дослідження: макроскопічний, звичайне і тонке препарування, мікроскопічний, ін’єкція судин, виготовлення топографо-анатомічних зрізів, рентгенографічний, комп’ютерна томографія, тривимірне комп’ютерне реконструювання, морфометричний та статистичний. Дослідний матеріал (препарати плодів) було розподілено на дві групи: І група – 35 препаратів плодів що померли впродовж 2017-2019 рр; ІІ група – 105 препаратів плодів, що були зібрані впродовж 1995-2000 рр. Фізіологічне зникнення жолоба на матці підтверджується встановленими достовірними кореляційними зворотніми зв’язками середньої сили (r = -0,34) між шириною дна матки, показники якого коливаються від 6,0±0,21 до 6,4±1,60 мм, та тім’яно-п’ятковою довжиною плода. Встановлено періоди інтенсивного збільшення морфометричних параметрів матки період 4-5 місяці, та 8-10 місяці характеризуються прискореним збільшеннням ширини дна матки. Товщина дна матки найінтенсивніше збільшується з 9 місяця. У плодів другої групи 7 місяців ширина дна матки достовірно більша за таку плодів 4 та 6 місяців цієї ж групи (р?0,05-0,001), даний параметр також менший ніж у плодів 9 та 10 місяців (р?0,05-0,001), і не відрізняється від такого 8 та 5 місяців (р?0,05). Ширина дна матки плодів другої групи 8 місяця достовірно однакова з такою плодів 5 та 7 місяців цієї ж групи (р?0,05). Даний параметр достовірно більший ніж ширина дна матки плодів 4 та 6 місяців (р?0,001) і достовірно менший за такий плодів 9 та 10 місяців (р?0,05-0,001).
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Клінічна та експериментальна патологія -2018р. т.Т.17,N 3 (ч.2)
Цікаві статті :
Коркушко О. В. Некоторые изменения сердечно-сосудистой системы при старении/ О. В. Коркушко (стр.4-8)
Абрамов А. В. Функціональний стан вазопресинергічної системи гіпоталамуса при багатоденній дії переривчастої гіпоксичної гіпоксії/ А. В. Абрамов, Ю. М. Колесник, В. О. Шаменко (стр.9-15)
Бойчук Т. М. Ефекти світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів/ Т. М. Бойчук, А. В. Абрамов, Р. Є. Булик (стр.16-21)
Bondarenko L. Dynamics of daily rhythm changes of pancreas hormonal activity in long-term hypopinealism/ L. Bondarenko, Т. Mishchenko (стр.22-26)
Геворкян А. Р. Динамика изменений морфофункционального состояния супрахиазматических ядер гипоталамуса при гипопинеализме/ А. Р. Геворкян (стр.27-34)
Давидова Н. В. Стан біохімічних показників крові щурів за умов комбінованого введення етанолу та кофеїну та його корекція мелатоніном/ Н. В. Давидова, Н. П. Григор’єва (стр.35-38)
Дікал М. В. Вплив мелатоніну на вміст продуктів перекисного окиснення ліпідів та активність ферментів антиоксидантного захисту у нирках щурів при хронічному гломерулонефриті/ М. В. Дікал [та ін.] (стр.39-43)
Заморський І. І. Вплив мелатоніну на функціональний стан нирок щурів за умов розвитку гентаміцинової нефропатії на тлі пінеальної гіпофункції/ І. І. Заморський [та ін.] (стр.44-49)
Захарчук О. І. Біоритмологічний профіль показників неспецифічного імунітету при вікових змінах шишкоподібної залози/ О. І. Захарчук, Ю. М. Вепрюк (стр.50-57)
Ковальчук Ю. П. Зміна вмісту основного білка мієліну у різних відділах головного мозку щурів під час постнатального розвитку/ Ю. П. Ковальчук, Г. О. Ушакова (стр.58-62)
Колесник Т. В. Вплив динамічних характеристик варіабельності систолічного артеріального тиску на гіпертрофію та діастолічну функцію лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію/ Т. В. Колесник, Г. А. Косова (стр.63-70)
Колеснікова О. В. Показники ліпідного і вуглеводного обмінів як фактори передчасного старіння в осіб з різним кардіоваскулярним ризиком/ О. В. Колеснікова, К. В. Вовк, А. О. Радченко (стр.71-75)
Кухлевський Ю. І. Вікові анатомо-функціональні зміни кісткової тканини верхньої та нижньої щелеп у осіб молодого віку/ Ю. І. Кухлевський (стр.76-82)
Kushnir O. Yu. Changes of the antioxidant defence in the kidneys of аlloxan diabetic rats under melatonin action/ O. Yu. Kushnir, I. M. Yaremii (стр.83-87)
Лукашевич І. В. Вікові особливості зміни імунологічного статусу хворих на хронічний холецистит під впливом лікування препаратами чистотілу великого/ І. В. Лукашевич, Н. В. Черновська, О. В. Глубоченко (стр.88-92)
Nechytailo Yu. M. The peculiarities of sleep timing in teenagers/ Yu. M. Nechytailo, O. Y. Pidmurniak (стр.93-97)
Павловський Я. І. Вікові зміни вмісту VCAM та IL-1β за умов модифікації дії H₂S/ Я. І. Павловський (стр.98-103)
Ревенко О. В. Вікові морфо-функціональні зміни структур брижі за умов стрес-індукованих пошкоджень і дії гідроген сульфіду (Н₂S)/ О. В. Ревенко, О. С. Заячківська (стр.104-108)
Родниченко А. Е. Т-лимфоциты, макрофаги головного мозга, функциональное состояние тимуса у мышей разного возраста с купризоновой моделью рассеянного склероза и их изменения после введения мелатонина/ А. Е. Родниченко, И. Ф. Лабунец (стр.109-113)
Сопова І. Ю. Вплив гострої гіпоксії на вміст окиснювально-модифікованих білків у базальних ядрах головного мозку за різної епіфізарної активності/ І. Ю. Сопова, М. В. Амаріуца (стр.114-118)
Степанчук В. В. Порушення циркадіанної організації хроноритмів вільнорадикального гомеостазу внаслідок одногодинного іммобілізаційного стресу та їх корекція фітомелатоніном/ В. В. Степанчук (стр.119-124)
Ткачук С. С. Особливості впливу неповної глобальної ішемії-реперфузії головного мозку на стан окиснювальної модифікації білків в окремих структурах нео- та архікортекса старих щурів/ С. С. Ткачук [та ін.] (стр.125-129)
Ушакова Г. А. Регуляція нейрогенезу за участю гепарансульфату та нейрональної молекули клітинної адгезії під час розвитку мозку щурів/ Г. А. Ушакова (стр.130-135)
Ходоровська А. А. Вплив функціональної активності шишкоподібної залози на стан щитоподібної залози у щурів/ А. А. Ходоровська [та ін.] (стр.136-142)
Khomenko V. G. Melatonin – as the pineal gland product in regulation of physiological functions of the organism/ V. G. Khomenko, M. V. Dikal, O. V. Kushnirik (стр.143-149)
Чернюк В. И. Влияние ночных работ на функциональное состояние водителей грузовых автомобилей/ В. И. Чернюк, Н. А. Бобко, Д. А. Гадаева (стр.150-155)
Кривчанська М. І. Реакція шишкоподібної залози на деякі агоністи та антагоністи бета-адренорецепторів у постнатальному онтогенезі/ М. І. Кривчанська, О. В. Пішак, В. П. Пішак (стр.156-161)
Лабунець І. Ф. Вікові зміни циркадіанних ритмів ендокринної функції тимуса та глюкокртикоїдної функції надниркових залоз у тварин та людини: значення факторів епіфіза/ І. Ф. Лабунець (стр.162-167)
Микитюк О. П. Остеоартроз: погляд на проблему крізь призму хронопатології та хрономедицини/ О. П. Микитюк (стр.168-172)
Тимофійчук І. Р. Роль мелатоніну в патогенезі нейродегенеративних змін при хворобі Альцгеймера/ І. Р. Тимофійчук [та ін.] (стр.173-179)
Тимчук К. Ю. Сучасні аспекти хронотерапії та хронофармації/ К. Ю. Тимчук, Н. В. Черновська, В. Л. Волошин (стр.180-184)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бойчук Т. М., Абрамов А. В., Булик Р. Є.
Назва : Ефекти світлової депривації на морфофункціональний стан нейронів супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 3 (ч.2). - С. 16-21 (Шифр КУ27/2018/Т.17/3 (ч.2))
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
НЕЙРОНЫ -- NEURONS
СУПРАХИАЗМАТИЧЕСКОЕ ЯДРО -- SUPRACHIASMATIC NUCLEUS
СВЕТОВАЯ СТИМУЛЯЦИЯ -- PHOTIC STIMULATION
Анотація: Мета роботи – з'ясувати морфофункціональний стан супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів у різні проміжки доби та активність нейронів вказаних ядер за умов світлової депривації. Матеріали і методи. Експерименти проведені на 48 статевозрілих самцях безпородних білих щурів, які поділені на 2 серії досліджень. Забір біоматеріалу здійснювався о 14.00 і о 02.00 год. Тварини 1-ої серії перебували 7 діб за умов звичайного світлового режиму (світло з 08.00 до 20.00 год, освітленість люмінесцентними лампами на рівні кліток 500 Лк). Тварини серії №2 перебували за умов світлової депривації (постійної темряви) протягом 7-ми діб. Після закінчення 7-денного експерименту наступного дня о 14.00 і о 02.00 год здійснювали виведення тварин з експерименту шляхом одномоментної декапітації під етаміналовим наркозом (40,0 мг/кг внутрішньочеревинно). Морфометричний і денситометричний аналіз нейронів гіпоталамуса і кількісний аналіз вмісту в них РНК проводили на комп'ютерній системі цифрового аналізу зображення VIDAS-386 (Kontron Elektronik, Німеччина) у видимому спектрі. Отримані експериментальні дані обробляли на персональних комп'ютерах пакетом прикладних і статистичних програм VIDAS-2.5 (Kontron Elektronik, Німеччина) і Excel-2003 (Microsoft Corp., США). Для вибірок усіх показників розраховували значення середнього арифметичного, середньоквадратичного відхилення та похибки середнього. Результати. Вивчення морфометричних характеристик нейронів СХЯ гіпоталамуса виявило добову динаміку показників. Так, порівняно з денним періодом (14.00 год), до 02.00 год відмічали вірогідне збільшення (на 7,8±1,5%) площі тіла нейронів СХЯ, зумовлене зростанням площі ядра клітин. Моделювання підвищеної мелатонін-продукувальної активності шишкоподібної залози характеризувалося більш глибшими проявами о 02.00 год, порівняно з 14.00 год. Зокрема, морфометрично це проявлялося вірогідним зниженням площі нейрона на 21,89±3,26%. Це зумовлено вірогідним зменшенням площ його ядра на 25,67±4,01% та цитоплазми – на 16,38±2,12%. Незважаючи на зменшення площі нейрона і його компонентів, у нічний період в ядрі реєстрували вірогідно вищу концентрацію РНК (на 11,43±1,25%) внаслідок її підвищення в ядерці (на 12,24±1,09%). Паралельно вміст РНК вірогідно зростав і в цитоплазмі, де її концентрація становила 0,168±0,0018 од. опт. щільності. Висновки. Тривалість фотоперіоду істотно впливає на фоторецепторні пейсмекери супрахіазматичних ядер гіпоталамуса щурів. Світлова депривація по-різному віддзеркалюється на морфофункціональній активності пейсмекера циркадіанного періодизму, а саме: вдень – знижує, а вночі – підвищує ї. Крім того, утримування тварин за умов постійної темряви призводить до згладжування добових відмінностей площі тіла нейрона СХЯ, порівняно з інтактними тваринами
Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-79

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)