Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Бурлака, А. А.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 54
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-54

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васильєв О. В., Бурлака А. А., Дорожинський В.І., Сікачов С. С. , Колеснік О. О.
Назва : Онковаскулярна хірургія інфраренального відділу аорти та нижньої порожнистої вени. Клінічний випадок
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 212-214 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 213-214
MeSH-головна: ЗАБРЮШИННОГО ПРОСТРАНСТВА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RETROPERITONEAL NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ ИНВАЗИВНОСТЬ -- NEOPLASM INVASIVENESS
АОРТА БРЮШНАЯ -- AORTA, ABDOMINAL
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Мета: представлено клінічний випадок комбінованого видалення заочеревинної пухлини, резекції та одномоментної реконструкції інфраренального відділу аорти та нижньої порожнистої вени (НПВ) у хворого віком 27 років. Результати: на 25-ту післяопераційну добу хворий виписаний зі стаціонару у задовільному стані. За даними ультразвукового дослідження у строк 4,5 міс з моменту оперативного втручання вени нижніх кінцівок та НПВ у зоні протезування прохідні мають задовільні показники кровотоку. За прямими та непрямими ознаками показники кровотоку в аорті та артеріях нижніх кінцівок у межах норми. Висновок: успішно використаний нестандартний хірургічний підхід, що включав одномоментну резекцію та реконструкцію інфраренального відділу aорти та НПВ. Подібна тактика є безпечною та ефективною за умови проведення обстеження та ретельного відбору хворих
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака А. А.
Назва : Планування розширених резекцій печінки
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2019. - Том 21, N 2. - С. 153-158 (Шифр ОУ3/2019/21/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
ИЗОБРАЖЕНИЯ ОБРАБОТКА КОМПЬЮТЕРНАЯ -- IMAGE PROCESSING, COMPUTER-ASSISTED
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ ОСТРАЯ -- LIVER FAILURE, ACUTE
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ ПЛАНИРОВАНИЕ ИНДИВИДУАЛЬНОЕ -- ADVANCE CARE PLANNING
Анотація: Об’єм майбутнього залишку печінки (ОМЗП) є критичним чинником у гепатобіліарній хірургії, оскільки він репрезентує потенційні фактори ризику гострої печінкової недостатності (ГПН) в післяопераційний період. Незважаючи на це, на сьогодні відсутнє єдине рішення в рамках консенсусу стосовно безпечного мінімального об’єму паренхіми культі печінки (КП) та вибору модальності розрахунку цього об’єму. Мета: аналіз результатів власного досвіду і сучасних даних літератури з метою прецизійного визначення оптимального підходу до виконання волюметрії при резекції печінки. Об’єкт і методи: у 15 клінічних випадках за результатами спіральної комп’ютерної томографії/магнітно-резонансної томографії (СКТ/МРТ) черевної порожнини ретроспективно виконано волюметрію. Досліджували дані пацієнтів, які перенесли розширені чи «великі» резекції печінки з приводу злоякісних новоутворень печінки та її метастатичного ураження. Розрахунок об’єму печінки та її секцій/сегментів виконували із використанням спеціалізованих програм Extended Brilliance Workstation, Philips, Eindhoven, the Netherlands; Onis 2.5 (http://www.onis-viewer.com/ProductInfo.aspx?id=19) та Varian Eclipse. Результати: доопераційний розрахунок ОМЗП, прецизійне вивчення варіантної судинної та біліарної анатомії печінки є критично важливими для зниження рівня хірургічних ускладнень, особливо при плануванні розширених резекцій. Необхідним етапом в доопераційному обстеженні при розрахунку мінімально допустимого об’єму тканини при плануванні «великих» резекцій є волюметрія печінки та її окремих анатомічних структур. Аналіз отриманих результатів та даних літератури свідчить про достовірний кореляційний зв’язок між ручним та напівавтоматичним методом виконання волюметрії печінки та її окремих сегментів/секцій. Висновки: МРТ- та СКТ-зображення рівноцінні та самодостатні за інформативністю при виконанні волюметрії печінки. Проведений аналіз рентгенологічних зображень продемонстрував, що ручна волюметрія із використанням незалежного програмного забезпечення дозволяє ефективно прогнозувати ОМЗП та ризики ГПН у післяопераційний період
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Колеснік О.О., Бурлака А.А., Орел В.Е., Вовк А. В. , Романов А. В.
Назва : Зміни редокс-стану регенеруючої печінки під впливом електромагнітного опромінення
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2017. - N 11. - С. 70-73 (Шифр КУ5/2017/11)
Примітки : Бібліогр.: с. 72-73
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- LIVER REGENERATION
ЭЛЕКТРОМАГНИТНЫЕ ПОЛЯ -- ELECTROMAGNETIC FIELDS
ЭЛЕКТРОННОГО ПАРАМАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА СПЕКТРОСКОПИЯ -- ELECTRON SPIN RESONANCE SPECTROSCOPY
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: В експерименті після часткової резекції печінки проводили 5 сеансів її локального неоднорідного електромагнітного опромінення (ЕМО) з частотою 42 МГц та вихідною потужністю 75 Вт. Температура всередині печінки не перевищувала 38º С. Для дослідження редокс-стану вивчали спектри електронного парамагнітного резонансу (ЕПМР) після повної гепатектомії на 7-му добу після часткової резекції печінки на основі аналізу спектру ЕПМР. Маса печінки після її часткової резекції на 7-му добу та курсу ЕМО була на 19,5% більша, ніж у неопромінених тварин. Рівень убісеміхінону в електронотранспортному ланцюзі (ЕТЛ) мітохондрій в регенеруючій печінці тварин після ЕМО був на 45% меншим (p 0,05) порівняно з таким у лише оперованих тварин. Зміни редокс-стану регенеруючої печінки підтверджені також зменшенням рівня білка церулоплазміну в 2,2 разу у крові тварин після резекції та ЕМО порівняно з таким в оперованих тварин. Це свідчить про взаємозв’язок змін редокс-стану регенеруючої печінки під впливом ЕМО з метаболічними процесами в усьому організмі. Отримані результати свідчать про перспективи використання синергетичного впливу ЕМО та наномагнітних структур для дистанційного керування редокс-станом і кінетикою проліферації клітин при регенерації печінки після її резекції у пацієнтів при онкологічних захворюваннях
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Стаховський Е. О., Бурлака А. А., Войленко О. А., Вітрук Ю. В. , Колеснік О. О.
Назва : Нирково-клітинна карцинома та тромбоз нижньої порожнистої вени
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 3. - С. 202-205 (Шифр ОУ3/2017/19/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 205
MeSH-головна: ПОЧЕК НОВООБРАЗОВАНИЯ -- KIDNEY NEOPLASMS
КАРЦИНОМА ПОЧЕЧНО-КЛЕТОЧНАЯ -- CARCINOMA, RENAL CELL
НОВООБРАЗОВАНИЙ ИНВАЗИВНОСТЬ -- NEOPLASM INVASIVENESS
ПОЛАЯ ВЕНА, НИЖНЯЯ -- VENA CAVA, INFERIOR
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
Анотація: Нирково-клітинна карцинома (НКК) асоціюється із пухлинним тромбозом нижньої порожнистої вени (НПВ) у 4–10% випадків. Ключовим моментом при великих пухлинах нирки та/чи пухлинній інвазії у НПВ є забезпечення адекватного доступу до верхніх відділів черевної порожнини та заочеревинного простору. Мета: узагальнення та представлення результатів власного досвіду адаптації елементів техніки ортотопічної трансплантації печінки з метою інтраопераційного контролю підпечінкового сегмента НПВ у хворих на НКК з тромбозом НПВ. Об’єкт і методи: на основі бази даних Національного канцер-реєстру Національного інституту раку проведено ретроспективний аналіз результатів лікування хворих на НКК з тромбозом НПВ І–ІV рівнів. У дослідження включені пацієнти (n = 191), яким виконували оперативні втручання за період з 2008 по 2017 р. Усі операції були проведені на базі клініки Національного інституту раку. Результати: у 118 (61,7%) випадках пацієнти мали ІІІ стадію захворювання (TNM, 7-ме видання), у 73 (38,3%) були діагностовані віддалені синхронні метастази. Відповідно до розробленої в клініці Мейо класифікації тромбозів НПВ тромбоз I рівня встановлено у 53,4%, II — у 16,2%, IIIa, IIIb, IIIc, IIId — у 12,1; 5,2; 4,7 і 7,3% відповідно та IV — у 1,1% пацієнтів. Середня тривалість оперативних втручань становила 215,3 ± 44,1 хв, інтраопераційна крововтрата — 639,3 ± 51,7 мл. Час оклюзії НПВ та контралатеральної ниркової вени — 23,4 ± 7,9 хв. Ускладнення ≥ ІІІ ступеня зареєстровано у 35 (18,3%) випадках. Медіана виживаності становила 20,1 та 60,4 міс відповідно для підгруп пацієнтів із віддаленими метастазами та М0 статусом. Виснов ки: за умови проведення R0-резекції у хворих на НКК із тромбозом НПВ можливо досягти загальної 5-річної виживаності незалежно від наявності віддалених метастазів: 44% — при статусі рМ0, 6% — при рМ1. Використання елементів техніки ортотопічної трансплантації печінки при хірургічному лікуванні пацієнтів із НКК з асоційованим тромбозом НПВ дозволяє адекватно контролювати підпечінковий сегмент НПВ, уникаючи застосування апарата штучного кровообігу при тромбозах НПВ ІІІ–IV рівнів
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Звірич В. В., Бурлака А. А., Колеснік О. О., Михайлович Ю. Й.
Назва : Прогностичне значення біомаркера окисного пошкодження ДНК (8-гідрокси-2’-гідроксигуанозину) для визначення ефективності використання неоад’ювантної хіміопроменевої терапії у хворих на місцево-поширений рак прямої кишки
Місце публікування : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 2. - С. 119-122 (Шифр КУ41/2019/9/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS
ДНК ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DNA DAMAGE
БИОЛОГИЧЕСКИЕ МАРКЕРЫ -- BIOLOGICAL MARKERS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: Загалом частота місцево-поширеного раку прямої кишки (МПРПК) становить 5–22% усіх випадків раку прямої кишки, що більш ніж у 30% хворих унеможливлює виконання сфінктерозберігаючих операцій. Перспективним напрямом потенційного підвищення ефективності комбінованого лікування МПРПК є модифікація режиму неоад’ювантної хіміотерапії — заміна монотерапії фторпіримідинами на поліхіміотерапію за схемою CAPOX на основі оксаліплатину. 8-гідрокси-2’-дезоксигуанозин (8-oxo-dGuo) є одним з найбільш поширених продуктів окислювально-модифікованих пошкоджень ДНК і є маркером окисного процесу. За відсутності репарації наявний у ДНК 8-oxo-dGuo здатний спричиняти зупинку клітинного циклу та апоптоз. 8-oxo-dGuo може акумулюватися як в ядерній, так і в мітохондріальній ДНК, саме тому він вважається високоінформативним маркером розвитку злоякісних новоутворень та одним з важливих критеріїв відповіді пухлини на системне лікування. Матеріали та методи. Хворих з діагнозом дистального МПРПК з урахуванням методики неоад’ювантної хіміопроменевої терапії (НХПТ) рандомізували у співвідношенні 1:1. Основна група (n=57) отримувала променеву терапію сумарною вогнищевою дозою (СВД) 50,4 Гр, разовою вогнищевою дозою (РВД) 1,8 Гр, кількість сеансів — 28. Одночасно з проведенням ПТ хворі отримували поліхіміотерапію (ПХТ) за схемою CAPOX (2 цикли). Група порівняння (n=53) отримувала променеву терапію — СВД 50,4 Гр, РВД 1,8 Гр, кількість сеансів — 28 та монохіміотерапію препаратом капецитабіну (2 цикли). Рівень 8-oxo-dGuо визначали в периферичній крові до та після НХПТ. Результати. Середнє значення рівня 8-oxo-dGuо після проведення НХПТ було достовірно вищим за фізіологічну норму, яка становить у середньому 0,23±0,04 нмоль/мл•хв. Отримані дані також засвідчили відсутність достовірної різниці між досліджуваними групами за рівнем окисного пошкодження ДНК (основна — 3,07±0,08 нмоль/мл•хв, порівняння — 2,94±0,06 нмоль/мл•хв). Однак середній рівень 8-oxo-dGuо в крові хворих після завершення НХПТ становив 1,96±0,04 нмоль/мл•хв та 2,72±0,04 нмоль/мл•хв відповідно для основної та групи порівняння (р0,001). Проведений статистичний аналіз встановив, що дослідження рівня 8-oxo-dGuо, а саме його зниження, при застосуванні НХПТ на основі схеми CAPOX може бути незалежним чинником визначення ефективності застосування хіміопроменевої терапії у комбінованому лікуванні хворих на МПРПК (R2
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака А. А., Васильєв О. В., Звірич В. В., Колеснік О. О.
Назва : Десятирічний досвід виконання резекцій печінки
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2017. - Том 19, N 2. - С. 137-140 (Шифр ОУ3/2017/19/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 140
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Мета: вивчення ефективності та безпеки резекцій печінки у пацієнтів онкоурологічного, онкогінекологічного профілю, хворих на рак молочної залози (РМЗ), рак шлунка (РШ), колоректальний рак та зі злоякісними новоутвореннями (ЗН) інших локалізацій, прооперованих з приводу метастатичного ураження печінки в Національному інституті раку. Об’єкт і методи: проведено ретроспективний аналіз результатів комбінованого лікування хворих ізметастатичним ураженням печінки (631 клінічний випадок) на основі бази даних Національного канцер-реєстру України Національного інституту раку. Найбільшу частку цієї когорти становили пацієнти із метастатичним колоректальним раком (мКРР) — 344 (55%), де у 203 випадках метастатичне ураження мало метахронний характер. Приблизно однакові за кількістю були групи пацієнток онкогінекологічного профілю — 78 (12%), хворих на РМЗ — 72 (11%) та на РШ — 70 (11%). Менші за кількістю групи пацієнтів зі ЗН урологічної зони — 29 (5%) та ЗН інших локалізацій — 38 (6%). Результати: більшість тяжких ускладнень було зареєстровано у хворих намКРР, які перенесли великі резекції печінки, в тому числі при мультивісцеральних та комбінованих оперативних втручаннях. Віддалені результати залежали від гістологічної приналежності тканини метастазів в оперованій печінці. Намомент проведення аналізу кумулятивна 5-річна виживаність становила: у хворих зі ЗН урологічної зони — 30%, мКРР — 32%, РМЗ — 37%, ЗН інших локалізацій — 43%, з онкогінекологічною патологією — 51%. Висновок: віддалені результати хірургічного лікування залежать від клініко-патологічних даних та гістологічного походження первинної пухлини. За безпосередніми результатами резекцій печінки та даними щодо кумулятивної 5-річної виживаності хірургічне лікування хворих з метастазами «не мКРР» є безпечним та доцільним; має бути розроблена та застосована статистична модель визначення показань до резекцій печінки у таких хворих
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака А. П., Вовк А. В., Бурлака А. А., Звірич В. В., Лукін С. М., Вірко С. В.
Назва : Метаболізм прилеглої до пухлини жирової тканини та маса тіла хворих на колоректальний рак III-IV стадії
Місце публікування : Онкология. - Киев, 2018. - Том 20, N 3. - С. 206-211 (Шифр ОУ3/2018/20/3)
MeSH-головна: КОЛОРЕКТАЛЬНЫЕ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLORECTAL NEOPLASMS
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
Анотація: Жирова тканина, в оточенні якої розвиваються солідні пухлини (особливо за наявності ожиріння), може бути одним із факторів мікрооточення з пропухлинними властивостями. Мета: дослідити рівні оксиду азоту (NO) та супероксидних радикалів (СР) у прилеглій до пухлини жировій тканині (ППЖТ), а також концентрацію вільних жирних кислот (ВЖК) в крові хворих на колоректальний рак (КРР) ІІІ–IV стадії залежно від маси тіла пацієнтів, ступеня диференціювання пухлини, об’єму метастазів (М) у печінці. Об’єкт і методи: зразки ППЖТ хворих на КРР з ожирінням (індекс маси тіла (ІМТ) 25; n = 84) та без його ознак (ІМТ 25; n 25) була достовірно вищою порівняно з такою в НЖТ; рівень убісеміхінону в ППЖТ в 11 разів перевищував показник НЖТ. У ППЖТ виявлено також зростання рівня активності молібденвмісних ферментів, що свідчить про накопичення в ній токсичних продуктів розпаду пуринів та альдегідів. Рівень CР у ППЖТ хворих на КРР з ІМТ 25 був у 5,6 та 1,3 раза вищим, ніж в НЖТ та у хворих без ожиріння відповідно. Рівень NO в ППЖТ хворих з ІМТ 25 був достовірно нижчим, ніж в НЖТ, у ППЖТ хворих без ожиріння не відрізнявся від останнього (р 0,05). Рівень ВЖК у крові хворих на КРР незалежно від наявності ознак ожиріння перевищував (р 0,05) даний показник у донорів (ІМТ 25). В жировій тканині, прилеглій до G1–3-пухлин, рівні NO достовірно не відрізнялися, проте були нижчими порівняно з НЖТ (р 0,05). У хворих з морбідним ожирінням (ІМТ 40) середній об’єм М був достовірно більшим (р 0,05), ніж у хворих з ІМТ 40. Висновки: вираженість та напрямок змін низки характеристик жирової тканини хворих на КРР III–IV стадії (спектри ЕПР ППЖТ, рівні NO та СР, концентрація ВЖК у крові) мають незаперечний зв’язок із масою тіла пацієнтів: за наявності різних ступенів ожиріння метаболічні порушення збільшуються. У пацієнтів з морбідним ожирінням відмічали найбільший об’єм М у печінці. З урахуванням одержаних результатів селективне NO-залежне регулювання транспорту електронів у ЕТЛ мітохондрій, зокрема в ППЖТ, для впливу на витрату енергії може бути ефективною складовою в стратегії лікування пацієнтів із КРР
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака А. А.
Назва : Хірургічна тактика при неколоректальних та нейроендокринних метастатичних ураженнях печінки
Місце публікування : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 22-25 (Шифр КУ41/2019/9/1)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LIVER NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ГЕПАТЭКТОМИЯ -- HEPATECTOMY
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Досі маловивчена ефективність оперативного лікування метастатичного ураження печінки неколоректальним раком та пухлинами ненейроендокринного генезу (рак нирки, сечового міхура, яєчка, матки та придатків, шлунка, стравоходу, тонкої кишки, легені, меланома шкіри), чиї шляхи гематогенного метастазування не обмежуються тільки системою портальної вени, а поширюються із системним кровотоком. Мета. Виконати ретроспективний аналіз ефективності та безпеки резекцій печінки у хворих із метастазами неколоректального та ненейроендокринного генезу. Об’єкт і методи. Нами проведено ретроспективний аналіз результатів комбінованого лікування онкологічних хворих, які мали в анамнезі метастатичне ураження печінки, на основі бази даних Національного канцер-реєстру Національного інституту раку. Результати. Ретроспективно вивчено 287 випадків хірургічного та комбінованого лікування хворих онкологічного профілю, які мали метастатичне ураження печінки. Пацієнтів умовно стратифікували на 5 груп за морфологічними даними. Найбільшу частку цієї когорти становили пацієнти з онкогінекологічним генезом первинних пухлин (n=78; 27,2%), хворі на рак молочної залози (n=72; 25,1%) та група хворих на рак шлунка (n=70; 24,4%). Найменше хворих було в онкоурологічній групі (n=29; 10,1%). Також ми проаналізували результати виконання 38 (13,3%) резекцій печінки, чиї первинні пухлини мали різну локалізацію та гістологічну будову, зокрема рак гортані, трахеї, легені, язика (інші). Медіана загальної виживаності: онкогінекологічна група — 86,52±0,0 міс, інші — 22,42±9,63 міс, група раку молочної залози — 52,03±12,65 міс, група раку шлунка — 0 міс, онкоурологічна група — 50,98±18,38 міс. Висновки. Резекції печінки у хворих із ненейроендокринними та неколоректальними пухлинами є доцільними та безпечними. Віддалені результати є морфологічно залежними. Селекція до резекцій печінки у хворих із ненейроендокринними та неколоректальними пухлинами має включати оцінку ефективності системного доопераційного лікування, статус хворого та розбір мультидисциплінарною командою в спеціалізованих хірургічних центрах
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Звірич В. В., Бурлака А. А., Бабак Л. В., Колеснік О. О.
Назва : Аналіз безпосередніх результатів застосування режиму XELOX при передопераційному хіміопроменевому лікуванні пацієнтів з місцево-поширеним раком прямої кишки
Місце публікування : Онкология. - Київ, 2018. - Том 20, N 2. - С. 114-117 (Шифр ОУ3/2018/20/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 117
MeSH-головна: ПРЯМОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- RECTAL NEOPLASMS
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
НЕОАДЪЮВАНТНАЯ ТЕРАПИЯ -- NEOADJUVANT THERAPY
ХИМИОРАДИОТЕРАПИЯ -- CHEMORADIOTHERAPY
ЛУЧЕВОЙ ТЕРАПИИ ДОЗА -- RADIOTHERAPY DOSAGE
ПРОТИВООПУХОЛЕВОЙ КОМБИНИРОВАННОЙ ХИМИОТЕРАПИИ ПРОТОКОЛЫ -- ANTINEOPLASTIC COMBINED CHEMOTHERAPY PROTOCOLS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
Анотація: Мета: порівняльна оцінка ефективності та клінічної безпеки неоад’ювантної хіміопроменевої терапії (НАХПТ) за використання режиму XELOX або монохіміотерапії препаратами фторпіримідинів у хворих на місцево-поширений рак прямої кишки (МПРПК). Об’єкт і методи: розпочато проспективне рандомізоване одноцентрове дослідження в умовах клініки Національного інституту раку. Пацієнтів із клініко-радіологічним діагнозом рандомізували у співвідношенні 1:1. У хворих основної (О) групи (n = 35) застосовували променеву терапію (ПТ) сумарною вогнищевою дозою (СВД) 50,4 Гр (1,8 Гр × 28) та поліхіміотерапію в режимі XELOX. У хворих групи порівняння (П) (n = 34) проводили ПТ СВД 50,4 Гр (1,8 Гр × 28) та монохіміотерапію на основі препаратів групи фторпіримідинів. Ефективність НАХПТ визначали за даними МРТ та рівнем лікувального патоморфозу. Прояви токсичності хіміотерапії реєстрували згідно з критеріями СТСАЕ 4.03. Усім хворим були проведені оперативні втручання різних видів. Результати: в обох групах досягнуто статистично однакового (р 0,05) високого радикалізму операції, хоча частота R0 резекції була дещо вищою у хворих групи О — 33 (97,1%) проти 25 (93,5%) у групі П. R2 резекцій не було. В обох групах найчастіше (58,1–79,4%) відмічали гастроінтестинальні прояви токсичності хіміотерапії (I–II ступеня). У групі О частіше, ніж у групі П, реєстрували токсичність III та IV ступенів (35,3 проти 19,4%): зокрема, анемію — 2 (5,9%) і 1 (2,9%) проти 1 (3,2%) і 1 (3,2%), анорексію — 4 (11,7%) і 0 (0%) проти 3 (9,7%) і 0 (0%), нейротоксичність — 3 (8,8%) і 2 (5,9%) проти 1 (3,2%) і 0 (0%) відповідно, але відмінності не достовірні (р = 0,151). Висновок: оксаліплатинвмісна НАХПТ (режим XELOX) при МПРПК є безпечною тактикою за умови проведення селекції хворих в спеціалізованих онкологічних центрах
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бурлака А. А., Колеснік О. О.
Назва : Педантичність в хірургії печінки - вагомий фактор прогнозу для хворих на метастатичний колоректальний рак
Місце публікування : Онкология. - Київ, 2018. - Том 20, N 2. - С. 139-140 (Шифр ОУ3/2018/20/2)
Анотація: Ефект ішемії-реперфузії (І/Р) у печінці найчастіше виникає при виконанні великих та розширених резекцій печінки, зокрема при оклюзії притоку крові маневром Прінгла (МП), тотальній оклюзії притоку та відтоку. Навіть за відсутності оклюзії портального притоку крові оксигенація печінки значно знижується під час мобілізації/ретракції органа та його підготовки до транссекції паренхіми, що призводить до додаткового пошкодження та загибелі гепатоцитів. Печінка із фіброзом, стеатозом в умовах токсичного пошкодження хіміотерапією (ХТ) є більш чутливою до пошкоджувального впливу І/Р.
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-54

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)