Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Біла, В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 42
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-42

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В., Нікітіна Ю., Сазоненко Л.
Назва : Організовуємо партнерські пологи у закладах охорони здоров’я
Місце публікування : Управління закладом охорони здоров’я. - К., 2017. - N 12. - С. 57-60 (Шифр УУ44/2017/12)
MeSH-головна: РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH
РОДОВСПОМОЖЕНИЕ -- DELIVERY, OBSTETRIC
РОДИЛЬНЫЕ ДОМА -- HOSPITALS, MATERNITY
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Венцківська І. Б., Загородня О. С.
Назва : Медико-соціальні результати впровадження стандартів ISO 9001 в умовах перинатального центру
Місце публікування : Перинатологія та педіатрія. - київ, 2018. - N 3. - С. 61-65 (Шифр ПУ3/2018/3)
MeSH-головна: ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Анотація: Мета — проаналізувати динаміку деяких показників роботи Перинатального центру за 2013–2018 рр.; дослідити можливий вплив на неї управлінських заходів. Пацієнти та методи. Проаналізовано показники роботи Перинатального центру за 2013–2018 рр. в аспекті впливу на них організаційних заходів: тривалість перебування вагітної на ліжку, частоту кесаревого розтину та структуру показань до нього. Для оцінки статистичної вірогідності відмінностей показників у динаміці застосовано критерій Фостера—Стюарта. Для підтвердження кількісних відмінностей між часткою показань до кесаревого розтину в їх структурі застосовано критерій Колмогорова—Смірнова. Результати. За 2013–2018 рр. у Перинатальному центрі зменшилася інтенсивність використання ліжок відділення патології вагітності, що пов'язано з переглядом та чітким дотриманням показань до допологової госпіталізації вагітних. Протягом аналізованого періоду змінилася структура кесаревих розтинів, як за гестаційними термінами (збільшилася частка передчасних пологів), так і за показаннями (значно зменшилася частка дистресу плода та аномалій пологової діяльності). Висновки. На тлі збереження стабільної загальної частоти абдомінального розродження такі зміни свідчать про удосконалення медичної допомоги, зменшення акушерської агресії. Отримані дані свідчать про важливий внесок управлінських рішень у процес підвищення якості медичної допомоги
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Аксьонова А. В., Венцківська І. Б., Біла В. В., Вітовський Я. М., Аксьонов П. В.
Назва : Прогностична роль генів ліпідного обміну в ризику розвитку прееклампсії
Місце публікування : Лікар. справа. - київ, 2017. - N 3/4. - С. 108-114 (Шифр ЛУ2/2017/3/4)
MeSH-головна: ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Анотація: У статті описано роль генів PPaR-γта apoB, що впливають на ліпідний метаболізм, з розвитком прееклампсії різного ступеня вираженості та відносні шанси на виникнення даної патології за можливості носійства мутантних алелів і генотипів. Проаналізовано зв’язок фактора індексу маси тіла з атерогенними показниками, визначеними протягом II гестаційного триместру і генотипами 34Cg+34ggза геном PРaR-γта ins/del+del/del за геном apoB й можливості розгляду даних факторів як вірогідних предикторів розвитку даного патологічного стану в період вагітності
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткаліч В. В., Гетьман В. Г., Соколов В. В., Мясніков Д. В., Неділя Ю. В., Галак В. І., Бабій Н. П., Ткаліч В. О., Біла В. В.
Назва : Спонтанний пневмоторакс під час вагітності. Основні аспекти діагностики, тактики лікування пневмотораксу і ведення пологів
Паралельн. назви :Spontaneous pneumothorax during pregnancy. Main aspects of diagnostics, tactics of treatment of pneumothorax and management of birth
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 2. - С. 84-87 (Шифр АУ37/2017/2)
MeSH-головна: ПНЕВМОТОРАКС -- PNEUMOTHORAX
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості діагностики та лікування пневмотораксу під час вагітності й подальшого розродження. Матеріали та методи. Першовагітна віком 32 роки перебувала на лікуванні та спостереженні в КМКЛ № 17 і 7-му пологовому будинку м. Києва з 30.03.11 до 20.10.11. Їй проводили повний клініко-діагностичний комплекс обстежень та лікування відповідно до діючих протоколів. Результати дослідження та їх обговорення. У статті представлено огляд літератури з питання спонтанного пневмотораксу у вагітних та подано опис клінічного випадку. Узагальнено особливості діагностики, лікування пневмотораксу під час вагітності та ведення пологів у таких хворих. Рентгенівський знімок грудної клітки вагітної є безпечним для плода після 8-го тижня вагітності. Сучасні міні-інвазивні методики хірургічного лікування є методом вибору при лікуванні пневмотораксу у вагітних. Кесарів розтин виконують виключно за акушерськими показаннями. Всебічне дообстеження породіллі в післяпологовому періоді необхідне для встановлення етіології пневмотораксу, який був під час вагітності. Специфічних заходів з профілактики пневмотораксу дотепер не існує. Висновки. Пневмоторакс під час вагітності – рідкісне явище і зустрічається в 1 випадку на 10 000 пологів. Пневмоторакс у вагітних становить високу загрозу життю матері та плода, що зумовлює актуальність своєчасної діагностики та правильного лікування цього захворювання. Діагностику напруженого пневмотораксу необхідно здійснювати на етапі клінічного обстеження, а лікувальні заходи повинні бути невідкладними та передувати рентгенологічному обстеженню
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дола О. Л., Лакатош В. П., Біла В. В., Антонюк М. І., Лакатош П. В.
Назва : Характеристика імунного статусу в жінок із латентною папіломавірусною інфекцією шийки матки
Паралельн. назви :Description of immune status in women with latent papillomavirusb cervical infection
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 1. - С. 65-69 (Шифр АУ37/2017/1)
MeSH-головна: ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS
Анотація: Мета дослідження – аналіз змін показників, що характеризують стан імунітету, у жінок з генітальною латентною папіломавірусною інфекцією, часто поєднаною з урогенітальною інфекцією, на початку обстеження та через 6 місяців спостереження. Матеріали та методи. Обстежено жінок репродуктивного віку (від 18 до 45 років, 1200 осіб), що звернулись до гінекологічних відділень Перинатального центру та клінічної лікарні № 18 м. Києва за період з 2011 до 2016 рр. Контрольну групу склали 15 здорових жінок. Дослідження проведено за допомогою таких методів, як: цитологічний, кольпоскопічний, бактеріологічний, методу ПЛР, фенотипування лімфоцитів периферичної крові та статистичних методів. Результати дослідження та їх обговорення. При обстеженні 1200 жінок у 210 (16,0 %) виявлена ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) за відсутності клінічних та морфологічних ознак інфекції, що свідчило про латентну папіломавірусну інфекцію (ПВІ). З них у 84 – діагностована моноінфекція, у 126 – поєднана папіломавірусна та урогенітальна інфекції (УГІ). Інфікування ВПЛ і вірогідність подальшого розвитку захворювання (елімінація або персистенція вірусу) значною мірою визначається клітинними та гуморальними факторами імунітету. Для з’ясування ролі імунної системи людини при латентній ПВІ проведено фенотипування лімфоцитів периферичної крові з використанням моноклональних антитіл та визначення рівня імуноглобулінів (Ig) А, М, G за методом радіальної імунодифузії на початку обстеження і через 6 місяців. У 140 жінок встановлена транзиторна ПВІ, у 70 – персистуюча. У жінок з латентною ПВІ шийки матки виявлені деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотка Т-лімфоцитів та Т-хелперів з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів (NK) на тлі активації гуморальної ланки імунітету. Супутня УГІ статевих органів підтримувала, а іноді і посилювала виявлені особливості імунореактивності при ПВІ. У жінок з транзиторною ПВІ спостерігалась нормалізація показників клітинного та гуморального імунітету, а подальша персистенція ВПЛ у шийці матки призводила до більш суттєвого пригнічення реакцій не тільки клітинної, а й гуморальної ланок імунітету (зниження кількості NK та імунорегуляторного індексу, рівня IgA). Висновок. Таким чином, у жінок з латентною ПВІ ШМ виявлялись деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотку Т-лімфоцитів та Т-хелперів, з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів на тлі активації гуморальної ланки імунітету
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Тишкевич В. М., Бондаренко Н. П., Трохименко А. О.
Назва : Неімунна водянка плода у третьому триместрі: досвід діагностики, тактика розродження та лікування новонародженого
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2017. - Т. 7, № 1. - С. 77-80 (Шифр НУ45/2017/7/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ВОДЯНКА ПЛОДА -- HYDROPS FETALIS
КЕСАРЕВО СЕЧЕНИЕ -- CESAREAN SECTION
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Анотація: Представлений клінічний випадок неімунної водянки плода, виявленої у третьому триместрі вагітності. Проаналізовані етіологічні фактори розвитку неімунної водянки, діагностика, тактика ведення вагітності та пологів, лікування новонародженого з неімунною водянкою. Встановлено, що випадки неімунної водянки плоду зустрічались у 0,05% від загальної кількості пологів. У 50% етіологічним фактором розвитку водянки плода була внутрішньоутробна інфекція. Успішний результат лікування новонароджених з неімунною водянкою плода становив 33,3%.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В., Нікітіна Ю., Сазоненко Л.
Назва : Настанова з якості - ключовий документ під час сертифікації ISO
Місце публікування : Управління закладом охорони здоров’я. - К., 2017. - N 6. - С. 22-35 (Шифр УУ44/2017/6)
MeSH-головна: МЕДИЦИНСКОЙ ПОМОЩИ КАЧЕСТВО -- QUALITY OF HEALTH CARE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Загородня О. С., Біла В. В., Черняк І. М., Лазо І. І.
Назва : Банк грудного молока в Україні - реалії та перспективи
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 3. - С. 16-20 (Шифр РУ16/2021/3)
MeSH-головна: МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ -- MILK, HUMAN
ТКАНЕЙ БАНКИ -- TISSUE BANKS
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Передчасне розродження ускладнює від 5 до 8% вагітностей в усьому світі. Зусилля медичного світу спрямовані на удосконалення виходжування недоношених новонароджених. Це приводить до збільшення частки екстремально недоношених новонароджених, що вижили, покращення стану здоров’я та якості життя передчасно народжених дітей у катамнезі.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Чернега В. О.
Назва : Запальний статус пологових шляхів вагітних з істміко-цервікальною недостатністю при використанні цервікального шва, акушерського песарію та прогестеронової терапії
Паралельн. назви :Inflammatory status of the birth canal of pregnant women with cervical insufficiency treated with progesterone therapy, cervical cerclage and obstetric pessary
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 7. - С. 55-60 (Шифр РУ16/2023/7)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ШЕЙКИ МАТКИ ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- UTERINE CERVICAL INCOMPETENCE
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
СЕРКЛЯЖ ШЕЙКИ МАТКИ -- CERCLAGE, CERVICAL
ВОСПАЛЕНИЕ -- INFLAMMATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): истмико-цервикальная недостаточность
Анотація: Передчасні пологи є серйозною глобальною медичною проблемою. Щорічно у світі передчасно народжуються близько 15 млн немовлят, з яких 1 млн помирає. Спонтанні передчасні пологи (СПП) є причиною 40–45% усіх передчасних пологів. Істміко-цервікальна недостатність (ІЦН) – вагомий фактор ризику СПП. Дослідження встановили вплив складу вагінального мікробіому на довжину шийки матки під час вагітності та важливість бактеріального пейзажу піхви як фактора, що визначає ризик передчасних пологів. Мета дослідження: оцінювання вагінального мікробіому вагітних з ІЦН та різними методами лікування (прогестероновою терапією, цервікальним швом або акушерським песарієм). Матеріали та методи. Упродовж 2020–2023 рр. у комунальному неприбутковому підприємстві «Перинатальний Центр м. Києва» було проведено обсерваційне поздовжнє дослідження, у якому брали участь 94 вагітні. Серед них – 64 жінки з діагнозом ІЦН (група прогестеронової терапії – n=22, група цервікального шва – n=23 та група акушерського песарію – n=19). До контрольної групи увійшли 30 вагітних без ІЦН. Результати. Терапія вагінальним прогестероном та з використанням цервікального шва мають менший вплив на мікробіом, ніж застосування песарію. Умовно-патогенну та патогенну мікрофлору було виявлено у 27,27% пацієнток групи прогестерону, 47,82% пацієнток з групи цервікального шва та у 57,89% з групи песарію. Запальний тип мазка 3–4-го ступеня чистоти було встановлено у 31,81% пацієнток з групи прогестерону, у 47,82% – з групи цервікального шва та у 57,89% – з групи песарію; скарги на дискомфорт та виділення – у 22,72%, 39,13% та 57,89% пацієнток відповідно. Порівняно з контрольною групою, використання песарію пов’язано з підвищенням частоти ідентифікації умовно-патогенної мікрофлори (16,67% проти 52,63%; p0,05), незадовільними результатами бактеріоскопічного дослідження (20,00% проти 57,89%; p0,05), а також збільшенням скарг на дискомфорт та значні вагінальні виділення (16,67% проти 57,89%; p0,05). Висновки. Установлено, що при ІЦН незалежно від типу терапії спостерігаються запальні зміни (наявність умовно-патогенної та патогенної мікрофлори, запальний тип мазка, скарги на виділення та дискомфорт) пологових шляхів у вагітних. Існує зв’язок між різними методами лікування і незадовільними результатами: бактеріологічного аналізу – наявність умовно-патогенної та патогенної мікрофлори (p0,05), бактеріоскопічного аналізу – запальний тип мазка 3–4-го ступеня чистоти (p0,05) та анамнестичного аналізу – наявність скарг у пацієнток (p0,05)Preterm birth is a major global health problem. Every year about 15 million babies are born prematurely in the world, of which 1 million newborns die. Spontaneous preterm birth (SPB) accounts for 40–45% of all preterm births. Cervical insufficiency (CI) is a significant risk factor for SPB. The studies have established the influence of the vaginal microbiome on cervical length during pregnancy and the importance of the bacterial composition of the vagina as a factor determining the risk of preterm birth. The objective: to study the vaginal microbiome of pregnant women with CI and various treatment methods (progesterone therapy, cervical suture or obstetric pessary). Materials and methods. During 2020–2023, an observational longitudinal study was conducted in the municipal non-profit enterprise “Perinatal Center of Kyiv”, in which 94 pregnant women participated. Among them 64 women were diagnosed CI (progesterone therapy group – n=22, cervical suture group – n=23 and obstetric pessary group – n=19). The control group included 30 pregnant women without CI. Results. Vaginal progesterone therapy and the use of a cervical suture have less effect on the microbiome than the use of a pessary. Conditionally pathogenic and pathogenic microflora was detected in 27.27% of patients in the progesterone group, 47.82% of patients in the cervical suture group, and 57.89% – in the pessary group. Inflammatory smear grade 3–4 was found in 31.81% of patients in the progesterone group, 47.82% – the cervical suture group, and 57.89% – the pessary group; complaints of discomfort and discharge – in 22.72%, 39.13% and 57.89% of patients, respectively. Compared with the control group, the use of a pessary is associated with an increase in the frequency of identification of opportunistic pathogenic microflora (16.67% vs. 52.63%; p0.05), unsatisfactory results of bacterioscopic examination (20.00% vs. 57.89%; p0.05), as well as an increase in complaints of discomfort and significant vaginal discharge (16.67% vs. 57.89%; p0.05). Conclusions. It has been established that regardless of the type of therapy, inflammatory changes (presence of opportunistic pathogenic and pathogenic microflora, inflammatory type of smear, complaints of discharge and discomfort) of the birth canal are observed in pregnant women with CI. There is a connection between different methods of treatment and unsatisfactory results: bacteriological analysis – the presence of opportunistic pathogenic and pathogenic microflora (p0.05), bacterioscopic analysis – inflammatory type of smear of the 3-4 grade of purity (p0.05) and anamnestic analysis – the presence of complaints in female patients (p0.05)
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В.
Назва : Динаміка неонатальних показників Перинатального центру м. Києва за 10 років діяльності
Паралельн. назви :Dynamics of neonatal indicators of the Kyiv Perinatal Center over 10 years of activity
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 8. - С. 23-29 (Шифр РУ16/2023/8)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТЬ -- PERINATAL DEATH
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
РЕГРЕССИОННЫЙ АНАЛИЗ -- REGRESSION ANALYSIS
Анотація: Недоношеність є провідною причиною ранньої неонатальної смерті та дитячої захворюваності. Численні спроби попередження передчасних пологів не привели до істотного зниження їхньої частоти у світі, тому важливим є організація допомоги недоношеному під час пологів та у перші хвилини життя. Перинатальний центр м. Києва має багаторічний досвід надання допомоги недоношеним новонародженим, що реалізується у співпраці акушерів-гінекологів та неонаталогівМета дослідження: оцінювання динаміки неонатальних показників у Перинатальному центрі м. Києва за 2012–2022 рр. Матеріали та методи. Динаміку неонатальних показників (рання неонатальна смертність, внутрішньошлуночкові крововиливи (ВШК), бронхолегенева дисплазія (БЛД), некротичний ентероколіт (НЕК), лейкомаляція) оцінювали поквартально у новонароджених з гестаційним терміном 22–34 тиж за 2012–2022 рр. за допомогою методу лінійної регресії. Було вивчено також вплив впроваджених технологій – інтранатальної магнезіальної терапії у 2014 р. та методики стабілізації новонародженого на пуповині, що пульсує, у 2016 р. – на зазначені показники. Отже, було сформовано 3 часових періоди – 2012–2013 рр., 2014–2015 рр. та 2016–2022 рр. Для кількісних показників вираховували медіану, міжквартильний інтервал. Для порівняння використано критерій Крускала–Волліса. Апостеріорні порівняння проведені за критерієм Данна. Результати. Протягом 10 років роботи у Перинатальному центрі відзначено зниження показника ранньої неонатальної смертності серед недоношених новонароджених з 12,7±2,5% до 1,7±0,9% (р0,05), при цьому показник другого періоду значно відрізнявся від першого, а другого – від третього, тобто на нього впливало широке впровадження як інтранатальної магнезіальної терапії, так і стабілізації на інтактній пуповині. Установлено тенденцію до зниження частоти ВШК протягом другого періоду – від 12,0±3,1% до 5,6±1,5%, протягом третього – до 2,0±1,3% (p0,05), тобто на цей показник позитивно впливали обидва втручання. Аналогічну закономірність виявлено для НЕК та лейкомаляції, частота яких знизилась з 9,3±1,7% до 2,0±0,9% (p0,05) та з 3,6±1,3% до 0,1±0,2% (p0,05) відповідно. Натомість зниження частоти БЛД та необхідності інвазивної вентиляції зафіксовано лише для третього часового проміжку – від 4,0±0,9% до 1,1±0,7% (p0,05) та з 13,8±2,8% до 6,5±2,0% (p0,05) відповідно. Для попередження цих ускладнень ефективною є методика стабілізації новонародженого на інтактній пуповині. Висновки. У процесі діяльності Перинатального центру м. Києва відзначено статистично вірогідне зниження показника ранньої неонатальної смертності при передчасних пологах (від 12,7±2,5% 2012 р. до 1,7±0,9% 2022 р.), а також частоти основних ускладнень недоношеності – внутрішньошлуночкових крововиливів, некротичного ентероколіту, бронхолегеневої дисплазії, лейкомаляції. Відзначено також зниження частоти інвазивної легеневої вентиляції недоношених новонароджених. За допомогою методу лінійної регресії продемонстровано значний вплив широкого впровадження магнезіальної терапії на показник ранньої неонатальної смертності, частоту внутрішньошлуночкових крововиливів, некротичного ентероколіту та лейкомаляції, а також встановлено вагоме значення широкого запровадження технології стабілізації новонародженого на інтактній пуповині на показник ранньої неонатальної смертності, частоту некротичного ентероколіту, лейкомаляції та бронхолегеневої дисплазіїPrematurity is the leading cause of early neonatal death and child morbidity. Numerous attempts to prevent premature births have not led to a significant decrease in their rate in the world, therefore it is important to organize the medical care for premature babies during childbirth and in the first minutes of life. Kyiv Perinatal Center has many years of experience in providing care to premature newborns, which is implemented in cooperation with obstetrician-gynecologists and neonatologistsThe objective: to assess the dynamics of neonatal indicators in the Kyiv Perinatal Center for 2012–2022. Materials and methods. The dynamics of neonatal indicators (early neonatal mortality, intraventricular hemorrhage (IVH), bronchopulmonary dysplasia (BPD), necrotizing enterocolitis (NEC), leukomalacia) were assessed quarterly in newborns with a gestational age of 22–34 weeks for 2012–2022 using the linear regression method. The impact of implemented technologies – intranatal magnesium therapy in 2014 and the method of stabilizing a newborn on a pulsating umbilical cord in 2016 on the indicated indicators was also studied. Therefore, 3 time periods were formed – 2012–2013, 2014–2015, and 2016–2022 years. For quantitative indicators, the median and interquartile range were calculated. The Kruskal–Wallis test was used for comparison. Aposteriori comparisons were made according to Dunn’s test. Results. During 10 years of work at the Perinatal Center, a decreased rate of early neonatal mortality among premature newborns was determined from 12.7±2.5% to 1.7±0.9% (р0.05), while the rate of the second period was significantly different from the first one, and the second period – from the third one, that is, it was influenced by the wide implementation of both intranatal magnesium therapy and stabilization on an intact umbilical cord. A tendency towards a decrease in the frequency of IVH was established during the second period – from 12.0±3.1% to 5.6±1.5%, during the third one – to 2.0±1.3% (p0.05), i.e. both interventions had a positive effect on this indicator. A similar pattern was found for NEC and leukomalacia, the frequency of which decreased from 9.3±1.7% to 2.0±0.9% (p0.05) and from 3.6±1.3% to 0.1±0.2% (p0.05), respectively. Instead, a decrease in the frequency of BPD and the need for invasive ventilation was found only for the third time interval – from 4.0±0.9% to 1.1±0.7% (p0.05) and 13.8±2.8% to 6.5±2.0% (p0.05), respectively. To prevent these complications, the technique of stabilizing the newborn on an intact umbilical cord is effective. Conclusions. In the process of activity of the Kyiv Perinatal Center, a statistically significant decrease in the rate of early neonatal mortality in premature births was found (from 12.7±2.5% in 2012 to 1.7±0.9% in 2022), as well as the frequency of the main complications of prematurity – intraventricular hemorrhages, necrotizing enterocolitis, bronchoalveolar dysplasia, leukomalacia. A decrease in the frequency of invasive pulmonary ventilation of premature newborns was also determined. According to the linear regression method, a significant effect of the widespread introduction of magnesium therapy on the rate of early neonatal mortality, the frequency of intraventricular hemorrhages, necrotizing enterocolitis, and leukomalacia was demonstrated, as well as the significant importance of the widespread implementation of the technology of stabilizing the newborn on an intact umbilical cord on the indicator of early neonatal mortality, the frequency of necrotizing enterocolitis, leukomalacia and bronchopulmonary dysplasia
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Бондаренко Н. П., Тишкевич В. М. , Вітовський Я. М., Цапенко Т. В., Осадчук С. В.
Назва : Ризик перинатальних втрат внаслідок парвовірусної інфекції під час вагітності та шляхи їх попередження
Паралельн. назви :The risk of perinatal losses due to parvovirus infection during pregnancy and ways to prevent them
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 90-99 (Шифр НУ45/2023/13/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перебіг вагітності у інфікованих жінок в умовах ендемічних та епідемічних ситуацій пов ’язаний з високим ризиком перинатальних втрат. Проте специфічної етіотропної терапії парвовірусної інфекції не існує. Недостатня реєстрація клінічних форм інфікування, можливий субклінічний або безсимптомний перебіг під час вагітності, відсутність чітких показань для обстеження вимагають впровадження ефективних методик, спрямованих на попередження негативного наслідку парвовірусної інфекції під час вагітності. Безперечно, в умовах сучасних медичних досягнень, здобуття нових знань щодо впливу парвовірусної інфекції дозволяє провести ранню діагностику ПВ19 у вагітних жінок. Зростаюча доступність такої процедури, як внутрішньоутробне переливання еритроцитарної маси, значно поліпшила прогноз щодо виживання для плодів з неімунною водянкою, індукованою ПВ19, проте має багато суперечливих даних, оскільки цей спосіб лікування не забезпечував у повній мірі упередження загибелі плоду. Це зумовило необхідність визначення та розробки критеріїв ефективності для даного методу лікування.Таким чином, з огляду на неухильне зростання частоти перинатальних втрат плода внаслідок парвовірусної інфекції, на сьогоднішній день не є вирішеними проблеми клінічного перебігу вагітності та прогнозування наслідків парвовірусної інфекції для плода у різних термінах вагітності, алгоритм ведення вагітності при можливому інфікуванні ПВ19 є актуальним вивчення цього питання. Вище викладене стало обґрунтуванням для проведення даного наукового дослідження. Мета роботи - зниження частоти перинатальних втрат внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом розробки алгоритму тактики ведення вагітності при парвовірусній інфекції. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилось у рамках науково-дослідної теми кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця “Відновлення та збереження репродуктивного здоров’я і якості життя жінки в сучасних умовах при акушерській і гінекологічній патології” (№ держреєстрації 0113U007336). Задля вирішення поставленої мети було виконане скринінгове обстеження 1090 вагітних жінок з метою виявлення материнської вразливості до парвовірусної інфекції. Об’єм обстеження охоплював жінок, які мали симптоматику вірусного захворювання під час вагітності або високий ризик контакту з інфікованими (працювали в галузі охорони здоров ’я, дитячих закладах, вдома мали дітей до 14 років). На другому етапі дослідження, була сформована основна група зі 129 пацієнток із позитивним результатом обстеження напарвовірус В19. Проаналізовано подальший перебіг вагітності, спосіб розродження та перинатальні наслідки у даних жінок. За висвисновком комісії з біоетики № 1 від 30.02.2020 року матеріали дослідження відповідають вимогам, прийнятим міжнародним співтовариством та чинним нормативно-правовим актам України, вимогам Етичного кодексу лікаря України. Результати дослідження. На підставі результатів дослідження вагітних жінок з групи ризику інфікування встановлено, що частота виявлення парвовірусної інфекції в структурі акушерської патології становить - 11,8%. Особливо високий показник перинатальної смертності при реалізації неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19, що є 108,6%о. Розроблено алгоритм тактики ведення вагітних жінок, який дозволив зменшити частоту перинатальних втрат при парвовірусній інфекціїзавдяки завдяки ранній діагностиці данної патології серед вагітних жінок з високим ризиком інфікування, серійному визначенню показників альфа-фетопротеїну в материнській крові, щотижневому ультразвуковому контролю за станом плода з допплерометрією кровоплину у СМА та венозній протоці плода протягом 10 тижнів. При маніфестації розвитку тяжкої фетальної анемії у плода з неімунною водянкою проводили сеанси внутрішньоутробної гемотрансфузії, оптимально у 23-25 тижнів вагітності. Ефективність виконання гемотрансфузії плода з неімунною водянкою внаслідок ПВ19 буде успішною за дотриманням таких критеріїв, а саме: вірусне обтяження в пуповинній крові не перевищує 4*10*5MO/ml, maxПСШКСМА -1,95±0,4МоМ, гестаційний термін - 24±1,0 (23-25) тиждень, нормальні показники кровоплину у венозній протоці плода, відсутні ехографічні ознаки міокардиту. Застосування внутрішньоутробної гемотрансфузії плоду з неімунною водянкою внаслідок парвовірусної інфекції у ІІ триместрі вагітності, було успішниму 72,7% (р=0,005). У разі виявлення, як компенсованого, так і декомпенсованого порушення в артерії пуповини, в терміні 27-32 тижні при наявності порушень кровоплину у венозній протоці проводили завчасне розродження шляхом кесарського розтину. Висновки. Ведення вагітності за розробленим алгоритмом у порівнянні з рутинним веденням вагітності знижує відносний ризик антенатальної загибелі плода на 21% (р=0,590), ризик ранньої неонатальної смертності на 84% (р=0,003), ризик перинатальної смертності на 77% (р=0,0004).Отримані дані засвідчують переважаючу ефективністьзапропонованого алгоритму The course of pregnancy in infected women in endemic and epidemic situations is associated with a high risk of perinatal losses. However, there is no specific etiotropic therapy for parvovirus infection. Insufficient records of clinical forms of the infection, possible subclinical or asymptomatic manifestation during pregnancy, and lack of clear indications for examination, require the implementation of effective methods aimed at preventing the negative consequences of parvovirus infection during pregnancy. Undoubtedly, in the time of modern medical achievements, gaining new knowledge about the effects of parvovirus infection allows early diagnosis of PV19 in pregnant women. The increasing availability of a procedure such as intrauterine red blood cell transfusion has significantly improved the survival prognosis of fetuses with PV19-induced non-immune hydrops, but there is a lot of imprecise data, as this treatment could not completely prevent fetal death. This made it necessary to define and develop efficiency criteria for this method of treatment. Taking into account the fact that the frequency of perinatal fetal loss due to parvovirus infection is steadily increasing and the problems of the clinical course of pregnancy as well as the prediction of the consequences of parvovirus infection for the fetus at different stages of pregnancy have not been resolved yet, the algorithm of pregnancy management in case of possible infection with PV19 should be studied nowadays. All these arguments were the reason for conducting this scientific research. The purpose of this work is to reduce the frequency of perinatal losses due to intrauterine infection by developing an algorithm for the management of pregnancy with parvovirus infection. Research materials and methods. The study was conducted within the framework of the research topic of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of the Bogomolets National Medical University “Restoration and preservation of reproductive health and quality of life of women with obstetric and gynecological pathology in modern conditions” (state registration number 0113U007336). To achieve the purpose of this work, a screening examination of 1090 pregnant women was performed to detect maternal vulnerability to parvovirus infection. The survey included women who had symptoms of a viral disease during pregnancy or were at a high risk of contact with infected people (worked in healthcare, kindergarten, or school, or had children under the age of 14 at home). At the second stage of the study, a core group of 129 patients with a positive test result for parvovirus B19 was formed. The further course of pregnancy, the delivery, method, and perinatal consequences in these women were analyzed. By decision of Bioethics Commission No. 1 on 30.02.2020 the research materials meet the requirements accepted by the international community and the current regulatory and legal acts of Ukraine, and the requirements of the Code of Conduct for doctors of Ukraine. Research results. Based on the study of pregnant women from the risk group of infection, it was established that the frequency of detection of parvovirus infection in the structure of obstetric pathology is 11.8%. The rate of perinatal mortality is particularly high in cases of non-immune dropsy of the fetus due to infection with parvovirus B19, which is 108.6%o. An algorithm for the management of pregnant women was developed, which made it possible to reduce the frequency of perinatal losses with parvovirus infection. This algorithm was implemented thanks to early diagnosis of this pathology among pregnant women with a high risk of the disease, serial determination of alpha-fetoprotein indicators in maternal blood, weekly ultrasound monitoring of the condition of the fetus with Doppler blood flow in the middle cerebral artery and ductus venosus of the fetus for 10 weeks. When severe fetal anemia manifested in a fetus with non-immune dropsy, intrauterine blood transfusion sessions were performed, optimally at 23-25 weeks of pregnancy. The effectiveness of carrying out blood transfusion for a fetus with non-immune dropsy due to PV19 will be successful if the following criteria are followed, namely: the viral load in the umbilical cord blood does not exceed 4x10x5 MO/ml, max peak systolic blood flow velocity in a middle cerebral artery - 1.95±0.4 MOM, gestational age - 24±1.0 (23-25) week, normal indicators of blood flow in the venous duct of the fetus, no USG signs of myocarditis. Intrauterine blood transfusion of a fetus with non-immune dropsy due to parvovirus infection in the II trimester of pregnancy was successful in 72.7% (р=0.005). In the case of detection of both compensated and decompensated umbilical cord artery disorders in the period of 27-32 weeks in the presence of blood flow disorders in the ductus venosus, premature delivery by cesarean section was performed. Conclusions. Pregnancy management according to the developed algorithm, in comparison with routine pregnancy management, reduces the relative risk of antenatal fetal death by 21% (р=0.590), the risk of early neonatal mortality by 84% (р=0.003), the risk of perinatal mortality by 77% (р= 0.0004). The obtained data proves the prevailing efficiency of the proposed algorithm
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Костенко О. Ю. , Слободяник О. Я., Леуш С. С., Тер-Тумасова А. Г.
Назва : Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок)
Паралельн. назви :Hemoperitoneum as a result of bleeding from a vein lying on the capsule of subserous leiomyoma of uterus (Clinical case)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 43-46 (Шифр РУ16/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ГЕМОПЕРИТОНЕУМ -- HEMOPERITONEUM
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
МАТОЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- UTERINE HEMORRHAGE
ОСТРЫЙ ЖИВОТ -- ABDOMEN, ACUTE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Лейоміома є доброякісним новоутворенням матки, найбільш чутливою пухлиною жіночих статевих органів. Пухлина може мати субмукозну, інтрамуральну, субсерозну локалізації, кожній з яких властиві особливості перебігу та ускладнення. У статті описано клінічне спостереження випадку внутрішньочеревної кровотечі, яка була спричинена розривом вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки. Наведено дані літератури щодо частоти лейоміоми та її локалізації, а також пояснення складності істинного оцінювання частоти зазначеної патології, особливості даного випадку з клінічного та патоморфологічного погляду. Огляд літератури дозволив віднайти 125 описів клінічних випадків кровотечі із судини субсерозного вузла протягом останніх 100 років. Представлений клінічний випадок є цікавим з погляду діагностики. Картина «гострого живота» при лейоміомі найчастіше асоційована з порушенням живлення вузла, а у даному випадку вона була спричинена розривом судини внаслідок перекруту вузла та кровотечі з неї. Пацієнтку, яка в анамнезі мала субсерозну лейоміому матки, госпіталізовано зі скаргами на дискомфорт у нижніх відділах живота. Під час об’єктивного обстеження виявлено збільшену матку до 16 тиж вагітності, а при ультразвуковому – лейоміоматозний вузол у дні матки, що за розмірами є вдвічі більшим самої матки, у черевній порожнині – до 500 мл крові. При оперативному втручанні виявлено субсерозний вузол у дні матки з частковим перекрутом, встановлено джерело кровотечі – вена по задній стінці матки. Пацієнтці виконано консервативну міомектомію, гістологічне дослідження підтвердило лейоміому матки, пацієнтку виписано у задовільному стані. Нещодавні систематичні огляди літератури продемонстрували, що міомектомія є кращим втручанням порівняно з гістеректомією, позаяк такий об’єм операції знижує поширеність шоку, крововтрати у пацієнтокLeiomyoma is a benign tumor of the uterus and it is considered to be the most sensitive tumor of the female genital organs. The tumor can have submucosal, intramural, and subserosal localizations, each of which has specific features of the course and complications. The article describes the clinical observation of a case of intra-abdominal bleeding, which was caused by the rupture of a vein lying on the capsule of a subserous uterine leiomyoma. Literature data about the leiomyoma frequency and its localization are presented in the article, as well as an explanation of the complexity of the true assessment of the frequency of this pathology, the peculiarities of a described case from a clinical and pathomorphological point of view. A review of the literature allowed to find 125 descriptions of clinical cases of bleeding from the vessel of the subserosal node during the last 100 years. The presented clinical case is interesting from the point of diagnosis. The picture of an “acute abdomen” by leiomyoma is most often associated with a blood circulation disorder of the node, and in this case it was caused by a rupture of a vessel due to twisting of the node and bleeding from the vessel. The patient with a history of subserous leiomyoma of the uterus was hospitalized with complaints of discomfort in the lower abdomen. During the objective examination, an enlarged uterus up to 16 weeks of pregnancy was diagnosed, and during ultrasound examination a leiomyoma node in the uterine fundus, which was twice larger than the uterus size itself, and up to 500 ml of blood in the abdominal cavity were found. During surgery, a subserous node in the uterus fundus with partial torsion was found, the source of bleeding was established – a vein on the posterior wall of the uterus. The patient was operated by conservative myomectomy, histological examination confirmed uterine leiomyoma, the patient was discharged in satisfactory condition. Recent systematic literature reviews have shown that myomectomy is a better surgical procedure compared to hysterectomy, as it reduces the prevalence of shock and blood loss in patients
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Слободяник О. Я., Біла В. В., Тишкевич В. М., Процик М. В., Шевченко В. С.
Назва : Клінічний випадок вродженої діафрагмальної грижі
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 5. - С. 56-60 (Шифр РУ16/2021/5)
MeSH-головна: ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ ВРОЖДЕННАЯ -- HERNIAS, DIAPHRAGMATIC, CONGENITAL
ПРЕНАТАЛЬНАЯ ДИАГНОСТИКА -- PRENATAL DIAGNOSIS
ИСТОРИЯ БОЛЕЗНИ -- MEDICAL RECORDS
Анотація: Вроджена діафрагмальна грижа (ВДГ) є рідкісною вродженою аномалією розвитку діафрагми з частотою приблизно 1 на 2500 живих новонароджених. Структурний дефект супроводжується патофізіологічними розладами, зокрема легеневою гіпертензією, а також легеневою гіпоплазією різного ступеня, які, власне, і визначають тяжкість вади. У 84% випадків діафрагмальна грижа розташована на лівому куполі діафрагми; можлива правостороння та лівостороння локалізація вади розвитку, що становить 14% та 2% відповідноДана вада може бути як ізольованою, так і поєднуватись з іншими вродженими аномаліями, такими, як вроджені захворювання серця або хромосомні аномалії. Порушення закриття діафрагми протягом 4–10-го тижня внутрішньоутробного розвитку призводить до формування діафрагмальної грижі. У цей самий період (5-й тиждень гестації) відбувається формування легеневих бруньок і бронхів. Тривимірна ультразвукова діагностика дозволяє виявити ваду пренатально майже у 60% плодів. Фетальна МРТ є методом вибору анатомічного оцінювання легень; визначення їхнього об’єму дозволяє більш точно прогнозувати розвиток ускладнень та необхідний об’єм допомоги після народженняУ даній статті наведено клінічне спостереження ВДГ з описом особливостей перинатальної діагностики та організації постнатальної допомоги. Ваду було діагностовано у 31-й тиждень гестації, вагінальне розродження відбулось у термін доношеної вагітності. Розглянуто комплекс реанімаційних заходів, передопераційну підготовку, перебіг післяопераційного періоду. Вчасна пренатальна діагностика ВДГ та її анатомічного варіанта дає можливість правильно розробити маршрут пацієнтки, починаючи з тактики ведення вагітності, методу розродження, а також спрогнозувати алгоритм дій персоналу під час народження та подальшого лікування новонародженого
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Загородня О. С., Біла В. В., Яроцька Ю. О., Клюшанова О. І., Акімова О. В.
Назва : Перинатальний центр м. Києва: Нехай вагітність стане материнством
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2020. - № 5/6. - С. 48-53 (Шифр ЗУ38/2020/5/6)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
ПРОГЕСТЕРОН -- PROGESTERONE
МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ -- MATERNAL-CHILD HEALTH CENTERS
Анотація: У статті викладено досвід роботи проекту з фізичного та психологічного відновлення родин після репродуктивних втрат. У якості принципу роботи проекту обрано концепцію синдрому втрати плода, що передбачає як спільні патогенетичні механізми викиднів у ранні та пізні терміни, спонтанного та індукованого передчасного розродження, яке призвело до неонатальної смерті, так і подібні механізми психологічного переживання репродуктивної втрати з огляду на відсутність сформованого зв’язку між батьками та дитиною. Розглянуто основні етіологічні чинники невиношування вагітності, принципи їхньої діагностики та застосований алгоритм лікування. Зокрема, наведено детальний опис ролі прогестеронової недостатності у механізмах розвитку невиношування вагітності і тяжких акушерських ускладнень, розглянуто дискутабельність ефективності необґрунтованого призначення препаратів екзогенного прогестерону, як з молекулярного, так і з епідеміологічного погляду. Приділено увагу тромбофіліям різного походження, що наразі є одним з визнаних чинників невиношування
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Загородня О. С., Баришнікова В. В.
Назва : Банк грудного молока Перинатального центру м. Києва: досвід роботи у 2022 р.
Паралельн. назви :Breast Milk Bank of Kyiv Perinatal Center – experience in 2022
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 2. - С. 10-13 (Шифр РУ16/2023/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МОЛОКА ДОНОРСКОГО ЦЕНТРЫ -- MILK BANKS
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ -- HEALTH FACILITIES
МАТЕРИ И РЕБЕНКА ОХРАНЫ ЗДОРОВЬЯ ЦЕНТРЫ -- MATERNAL-CHILD HEALTH CENTERS
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: В умовах стрімких соціально-економічних змін особливо вразливі такі категорії суспільства, як вагітні, породіллі та новонароджені. Ініціація та встановлення лактації є надзвичайно чутливими до стресів. Натомість саме у стресових умовах грудне вигодовування – запорука безпечного харчування, захисту від емоційних навантажень дитини та матері. Однією із сучасних технологій підтримки грудного вигодовування є функціонування банків грудного молока (БГМ), перший з яких в Україні діє на базі Перинатального центру м. Києва. Особливостям роботи БГМ в умовах повномасштабної війни і присвячено дану статтю. Мета дослідження: вивчення основних показників роботи БГМ Перинатального центру м. Києва за 2022 р. та порівняння їх з показниками попередніх періодів. Матеріали та методи. Проаналізовано звіти про діяльність БГМ Перинатального центру м. Києва за 2020, 2021 та 2022 рр. Результати. Протягом 2022 р. відзначено тенденцію до збільшення частки донорок грудного молока, що народили в інших закладах, на тлі збереження загальної кількості донорок (26,4 % у 2022 р. проти 5,7 % та 4,6 % у 2021 та 2020 рр. відповідно). У 2020 р. реципієнтами грудного молока були 400 новонароджених, у 2021 р. – 560 новонароджених, у 2022 р. – 2010. Також встановлено зменшення частки недоношених новонароджених у структурі реципієнтів донорського грудного молока – 12,7 % у 2022 р. проти 74 % та 82 % у попередні роки. Збільшення кількості доношених новонароджених, які у процесі становлення лактації отримували донорське грудне молоко, – вагомий результат, що відповідає соціальній ситуації. Об’єм заготовленого грудного молока зменшився – від 990 л у 2020 р., 980 л у 2021 р. до 660 л у 2022 р. Висновки. Банк грудного молока (БГМ) Перинатального центру м. Києва продовжує відігравати свою роль у збереженні життя та здоров’я українців, відновленні нашої країни. Обсяги грудного молока, отриманого від донорок у карколомному 2022 р., були меншими, ніж у попередні роки (660 л проти 990 л), проте відзначено збільшення кількості новонароджених, що його отримали (2010 дітей у 2022 р. проти 560 у 2021 р.), та переважання серед них доношених (87,3 % всіх реципієнтів у 2022 р. проти 26 % – 2021 р.). Серед донорок грудного молока продовжують домінувати жінки, які народили передчасно, – 77%. Основним завданням БГМ залишається залучення до донорства жінок, які народили своєчасно. Це дозволить як збільшити об’єми донорського грудного молока, так і покращити його якість з погляду переваг для виходжування новонародженогоIn the conditions of rapid social and economic changes such society categories as pregnant women, women after labour and newborns are especially helpless. Lactation onset is extremely sensitive to stress. Instead, under the stressful conditions breastfeeding is the key to safe nutrition and protection from the emotional stress of the child and mother. One of the modern technologies for supporting breastfeeding is breast milk banks (BMB), the first of which in Ukraine is functioning on the basis of the Perinatal Center in Kyiv. This article is devoted to the peculiarities of the BMB’s work in the conditions of a full-scale war. The objective: to study the main indicators of BMB work in Kyiv Perinatal Center for 2022 and compare them with the indicators of the previous periods. Materials and methods. The reports on the activities of the BMB in Perinatal Kyiv Center for 2020, 2021 and 2022 were analysed. Results. During 2022, there was a tendency to increase the number of breast milk donors who delivered in other institutions, but the number of donors was similar (26.4 % in 2022 versus 5.7 % and 4.6 % in 2021 and 2020, respectively). In 2020, the recipients of breast milk were 400 newborns, in 2021 – 560 newborns, in 2022 – 2010. A decrease in the quantity of premature newborns in the structure of recipients of donor breast milk was also found – 12.7 % in 2022 versus 74 % and 82 % in previous years. An increase in the number of full-term newborns who received donor breast milk during the lactation is a significant result that corresponds to the social situation. The volume of harvested breast milk decreased from 990 litres in 2020, 980 litres in 2021 to 660 litres in 2022. Conclusions. The Breast Milk Bank (BMB) of the Kyiv Perinatal Center continues to play its role in preserving the life and health of Ukrainians and restoring our country. The volumes of breast milk received from donors in the hard year of 2022 were less than in previous years (660 l vs. 990 l), but an increased number of newborns who received it was found (2010 children in 2022 vs. 560 children in 2021), and the predominance of full-term recipients among them (87.3% of all recipients in 2022 versus 26% in 2021) was observed. Among breast milk donors, women who had premature births continue to dominate – 77 %. The main task of BMB is to involve women with term births to donation. This will allow both to increase the volume of donor breast milk and to improve its quality from the point of view of benefits for the growth of a newborn
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Венцківський Б. М., Біла В. В., Страшко І. В., Загородня О. С.
Назва : Клінічна ефективність пентоксифіліну в лікуванні вагітних із передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності
Паралельн. назви :Clinical efficacy of pentoxifylline in the treatment of pregnant women with preterm premature rupture of membranes
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 1. - С. 42-46 (Шифр АУ37/2017/1)
MeSH-головна: БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОДНЫХ ОБОЛОЧЕК ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЙ РАЗРЫВ -- FETAL MEMBRANES, PREMATURE RUPTURE
СЕПСИС -- SEPSIS
ПЕНТОКСИФИЛЛИН -- PENTOXIFYLLINE
Анотація: Мета дослідження – оцінити клінічну ефективність включення пентоксифіліну до комплексного лікування вагітних із передчасним розривом плодових оболонок. Матеріали та методи. Обстежено 68 вагітних із передчасним розривом плодових оболонок у терміни 24–34 тижні, яких розподілено на 2 групи. 33 пацієнтки групи 1 отримували традиційну токолітичну та антибактеріальну терапію, 35 вагітних групи 2 додатково отримували пентоксифілін. Оцінено частоту септичних ускладнень вагітності, пологів та післяпологового періоду. Результати дослідження та їх обговорення. Додаткове призначення пентоксифіліну вагітним із передчасним розривом плодових оболонок приводило до вірогідного зростання частки пацієнток, де вагітність було пролонговано на 5 днів – 31,4 % проти 18,2 % у групі традиційного лікування. З 18,2 % до 2,9 % знижено частку вагітних, у яких виникли показання до завчасної індукції пологів через прояви хоріоамніоніту. Досягнуто також зменшення частоти гіпертермії в пологах з 15,6 % до 2,9 %. Позитивний вплив на перебіг післяпологового періоду полягає у вірогідному зниженні частоти субінволюції матки з 30,3 % до 5,7 %, а також тривалого лейкоцитозу в післяпологовому періоді. Висновки. Включення пентоксифіліну до комплексного лікування вагітних із передчасним розривом плодових оболонок при недоношеній вагітності дозволяє збільшити частку пацієнток із пролонгуванням гестації на 5 днів, що покращує перинатальні наслідки. Призначення пентоксифіліну вагітним із передчасним розривом плодових оболонок приводить до зниження частоти гіпертермії в пологах та субінволюції матки в післяпологовому періоді.
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Лакатош В. П., Яроцька Ю. О., Загородня О. С.
Назва : Клінічний випадок ендосальпінгіозу порожнини матки при вагітності
Місце публікування : Здоровье женщины. - Киев, 2016. - № 1. - С. 70-72 (Шифр ЗУ3/2016/1)
MeSH-головна: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МАТОЧНЫЕ ТРУБЫ -- FALLOPIAN TUBES
МАТКА -- UTERUS
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В., Нікітіна Ю., Сазоненко Л.
Назва : Посадова інструкція лікаря-акушера-гінеколога
Місце публікування : Управління закладом охорони здоров’я. - 2016. - № 10. - С. 37-40 (Шифр УУ44/2016/10)
MeSH-головна: РАБОТА, ДОЛЖНОСТНЫЕ ОБЯЗАННОСТИ -- JOB DESCRIPTION
АКУШЕРСТВО -- OBSTETRICS
ГИНЕКОЛОГИЯ -- GYNECOLOGY
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): должностные инструкции
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В., Сазоненко Л.
Назва : Головний лікар : менеджер, клініцист чи управлінець?
Місце публікування : Управління закладом охорони здоров’я. - 2016. - № 2. - С. 42-50 (Шифр УУ44/2016/2)
MeSH-головна: ВРАЧИ-РУКОВОДЯЩИЕ РАБОТНИКИ -- PHYSICIAN EXECUTIVES
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ УЧРЕЖДЕНИЯ, АДМИНИСТРАТИВНЫЕ КАДРЫ -- HEALTH FACILITY ADMINISTRATORS
КАДРАМИ УПРАВЛЕНИЕ -- PERSONNEL MANAGEMENT
МЕДИЦИНСКОЙ ПРАКТИКИ МЕНЕДЖМЕНТ -- PRACTICE MANAGEMENT
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лакатош В. П., Наритник Т. Т., Біла В. В., Аксьонова А. В., Ткаліч В. О.
Назва : Передчасні пологи: протиріччя і сучасні реалії
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2014. - № 7. - С. 10-18 (Шифр ЗУ3/2014/7)
Предметні рубрики: Лекарства-Эндометрин
Лекарства-Атосибан
MeSH-головна: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
РОДЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- NATURAL CHILDBIRTH
ПЕССАРИИ -- PESSARIES
МАГНИЯ СУЛЬФАТ -- MAGNESIUM SULFATE
Знайти схожі

1-20 21-40 41-42

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)