Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Біла, В. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дола О. Л., Лакатош В. П., Біла В. В., Антонюк М. І., Лакатош П. В.
Назва : Характеристика імунного статусу в жінок із латентною папіломавірусною інфекцією шийки матки
Паралельн. назви :Description of immune status in women with latent papillomavirusb cervical infection
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 1. - С. 65-69 (Шифр АУ37/2017/1)
MeSH-головна: ПАПИЛЛОМАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- PAPILLOMAVIRUS INFECTIONS
Анотація: Мета дослідження – аналіз змін показників, що характеризують стан імунітету, у жінок з генітальною латентною папіломавірусною інфекцією, часто поєднаною з урогенітальною інфекцією, на початку обстеження та через 6 місяців спостереження. Матеріали та методи. Обстежено жінок репродуктивного віку (від 18 до 45 років, 1200 осіб), що звернулись до гінекологічних відділень Перинатального центру та клінічної лікарні № 18 м. Києва за період з 2011 до 2016 рр. Контрольну групу склали 15 здорових жінок. Дослідження проведено за допомогою таких методів, як: цитологічний, кольпоскопічний, бактеріологічний, методу ПЛР, фенотипування лімфоцитів периферичної крові та статистичних методів. Результати дослідження та їх обговорення. При обстеженні 1200 жінок у 210 (16,0 %) виявлена ДНК вірусу папіломи людини (ВПЛ) за відсутності клінічних та морфологічних ознак інфекції, що свідчило про латентну папіломавірусну інфекцію (ПВІ). З них у 84 – діагностована моноінфекція, у 126 – поєднана папіломавірусна та урогенітальна інфекції (УГІ). Інфікування ВПЛ і вірогідність подальшого розвитку захворювання (елімінація або персистенція вірусу) значною мірою визначається клітинними та гуморальними факторами імунітету. Для з’ясування ролі імунної системи людини при латентній ПВІ проведено фенотипування лімфоцитів периферичної крові з використанням моноклональних антитіл та визначення рівня імуноглобулінів (Ig) А, М, G за методом радіальної імунодифузії на початку обстеження і через 6 місяців. У 140 жінок встановлена транзиторна ПВІ, у 70 – персистуюча. У жінок з латентною ПВІ шийки матки виявлені деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотка Т-лімфоцитів та Т-хелперів з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів (NK) на тлі активації гуморальної ланки імунітету. Супутня УГІ статевих органів підтримувала, а іноді і посилювала виявлені особливості імунореактивності при ПВІ. У жінок з транзиторною ПВІ спостерігалась нормалізація показників клітинного та гуморального імунітету, а подальша персистенція ВПЛ у шийці матки призводила до більш суттєвого пригнічення реакцій не тільки клітинної, а й гуморальної ланок імунітету (зниження кількості NK та імунорегуляторного індексу, рівня IgA). Висновок. Таким чином, у жінок з латентною ПВІ ШМ виявлялись деякі ознаки вторинної імунної недостатності, що виражалось у зниженні відсотку Т-лімфоцитів та Т-хелперів, з одночасним підвищенням кількості цитотоксичних лімфоцитів та природних кілерів на тлі активації гуморальної ланки імунітету
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткаліч В. В., Гетьман В. Г., Соколов В. В., Мясніков Д. В., Неділя Ю. В., Галак В. І., Бабій Н. П., Ткаліч В. О., Біла В. В.
Назва : Спонтанний пневмоторакс під час вагітності. Основні аспекти діагностики, тактики лікування пневмотораксу і ведення пологів
Паралельн. назви :Spontaneous pneumothorax during pregnancy. Main aspects of diagnostics, tactics of treatment of pneumothorax and management of birth
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 2. - С. 84-87 (Шифр АУ37/2017/2)
MeSH-головна: ПНЕВМОТОРАКС -- PNEUMOTHORAX
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості діагностики та лікування пневмотораксу під час вагітності й подальшого розродження. Матеріали та методи. Першовагітна віком 32 роки перебувала на лікуванні та спостереженні в КМКЛ № 17 і 7-му пологовому будинку м. Києва з 30.03.11 до 20.10.11. Їй проводили повний клініко-діагностичний комплекс обстежень та лікування відповідно до діючих протоколів. Результати дослідження та їх обговорення. У статті представлено огляд літератури з питання спонтанного пневмотораксу у вагітних та подано опис клінічного випадку. Узагальнено особливості діагностики, лікування пневмотораксу під час вагітності та ведення пологів у таких хворих. Рентгенівський знімок грудної клітки вагітної є безпечним для плода після 8-го тижня вагітності. Сучасні міні-інвазивні методики хірургічного лікування є методом вибору при лікуванні пневмотораксу у вагітних. Кесарів розтин виконують виключно за акушерськими показаннями. Всебічне дообстеження породіллі в післяпологовому періоді необхідне для встановлення етіології пневмотораксу, який був під час вагітності. Специфічних заходів з профілактики пневмотораксу дотепер не існує. Висновки. Пневмоторакс під час вагітності – рідкісне явище і зустрічається в 1 випадку на 10 000 пологів. Пневмоторакс у вагітних становить високу загрозу життю матері та плода, що зумовлює актуальність своєчасної діагностики та правильного лікування цього захворювання. Діагностику напруженого пневмотораксу необхідно здійснювати на етапі клінічного обстеження, а лікувальні заходи повинні бути невідкладними та передувати рентгенологічному обстеженню
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Бондаренко Н. П., Тишкевич В. М. , Вітовський Я. М., Цапенко Т. В., Осадчук С. В.
Назва : Ризик перинатальних втрат внаслідок парвовірусної інфекції під час вагітності та шляхи їх попередження
Паралельн. назви :The risk of perinatal losses due to parvovirus infection during pregnancy and ways to prevent them
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 90-99 (Шифр НУ45/2023/13/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: PARVOVIRIDAE ИНФЕКЦИИ -- PARVOVIRIDAE INFECTIONS
ПЕРИНАТАЛЬНАЯ СМЕРТНОСТЬ -- PERINATAL MORTALITY
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ ИНФЕКЦИОННЫЕ -- PREGNANCY COMPLICATIONS, INFECTIOUS
ДИАГНОСТИКА РАННЯЯ -- EARLY DIAGNOSIS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Перебіг вагітності у інфікованих жінок в умовах ендемічних та епідемічних ситуацій пов ’язаний з високим ризиком перинатальних втрат. Проте специфічної етіотропної терапії парвовірусної інфекції не існує. Недостатня реєстрація клінічних форм інфікування, можливий субклінічний або безсимптомний перебіг під час вагітності, відсутність чітких показань для обстеження вимагають впровадження ефективних методик, спрямованих на попередження негативного наслідку парвовірусної інфекції під час вагітності. Безперечно, в умовах сучасних медичних досягнень, здобуття нових знань щодо впливу парвовірусної інфекції дозволяє провести ранню діагностику ПВ19 у вагітних жінок. Зростаюча доступність такої процедури, як внутрішньоутробне переливання еритроцитарної маси, значно поліпшила прогноз щодо виживання для плодів з неімунною водянкою, індукованою ПВ19, проте має багато суперечливих даних, оскільки цей спосіб лікування не забезпечував у повній мірі упередження загибелі плоду. Це зумовило необхідність визначення та розробки критеріїв ефективності для даного методу лікування.Таким чином, з огляду на неухильне зростання частоти перинатальних втрат плода внаслідок парвовірусної інфекції, на сьогоднішній день не є вирішеними проблеми клінічного перебігу вагітності та прогнозування наслідків парвовірусної інфекції для плода у різних термінах вагітності, алгоритм ведення вагітності при можливому інфікуванні ПВ19 є актуальним вивчення цього питання. Вище викладене стало обґрунтуванням для проведення даного наукового дослідження. Мета роботи - зниження частоти перинатальних втрат внаслідок внутрішньоутробного інфікування шляхом розробки алгоритму тактики ведення вагітності при парвовірусній інфекції. Матеріали і методи дослідження. Дослідження проводилось у рамках науково-дослідної теми кафедри акушерства і гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця “Відновлення та збереження репродуктивного здоров’я і якості життя жінки в сучасних умовах при акушерській і гінекологічній патології” (№ держреєстрації 0113U007336). Задля вирішення поставленої мети було виконане скринінгове обстеження 1090 вагітних жінок з метою виявлення материнської вразливості до парвовірусної інфекції. Об’єм обстеження охоплював жінок, які мали симптоматику вірусного захворювання під час вагітності або високий ризик контакту з інфікованими (працювали в галузі охорони здоров ’я, дитячих закладах, вдома мали дітей до 14 років). На другому етапі дослідження, була сформована основна група зі 129 пацієнток із позитивним результатом обстеження напарвовірус В19. Проаналізовано подальший перебіг вагітності, спосіб розродження та перинатальні наслідки у даних жінок. За висвисновком комісії з біоетики № 1 від 30.02.2020 року матеріали дослідження відповідають вимогам, прийнятим міжнародним співтовариством та чинним нормативно-правовим актам України, вимогам Етичного кодексу лікаря України. Результати дослідження. На підставі результатів дослідження вагітних жінок з групи ризику інфікування встановлено, що частота виявлення парвовірусної інфекції в структурі акушерської патології становить - 11,8%. Особливо високий показник перинатальної смертності при реалізації неімунної водянки плода внаслідок інфікування парвовірусом В19, що є 108,6%о. Розроблено алгоритм тактики ведення вагітних жінок, який дозволив зменшити частоту перинатальних втрат при парвовірусній інфекціїзавдяки завдяки ранній діагностиці данної патології серед вагітних жінок з високим ризиком інфікування, серійному визначенню показників альфа-фетопротеїну в материнській крові, щотижневому ультразвуковому контролю за станом плода з допплерометрією кровоплину у СМА та венозній протоці плода протягом 10 тижнів. При маніфестації розвитку тяжкої фетальної анемії у плода з неімунною водянкою проводили сеанси внутрішньоутробної гемотрансфузії, оптимально у 23-25 тижнів вагітності. Ефективність виконання гемотрансфузії плода з неімунною водянкою внаслідок ПВ19 буде успішною за дотриманням таких критеріїв, а саме: вірусне обтяження в пуповинній крові не перевищує 4*10*5MO/ml, maxПСШКСМА -1,95±0,4МоМ, гестаційний термін - 24±1,0 (23-25) тиждень, нормальні показники кровоплину у венозній протоці плода, відсутні ехографічні ознаки міокардиту. Застосування внутрішньоутробної гемотрансфузії плоду з неімунною водянкою внаслідок парвовірусної інфекції у ІІ триместрі вагітності, було успішниму 72,7% (р=0,005). У разі виявлення, як компенсованого, так і декомпенсованого порушення в артерії пуповини, в терміні 27-32 тижні при наявності порушень кровоплину у венозній протоці проводили завчасне розродження шляхом кесарського розтину. Висновки. Ведення вагітності за розробленим алгоритмом у порівнянні з рутинним веденням вагітності знижує відносний ризик антенатальної загибелі плода на 21% (р=0,590), ризик ранньої неонатальної смертності на 84% (р=0,003), ризик перинатальної смертності на 77% (р=0,0004).Отримані дані засвідчують переважаючу ефективністьзапропонованого алгоритму The course of pregnancy in infected women in endemic and epidemic situations is associated with a high risk of perinatal losses. However, there is no specific etiotropic therapy for parvovirus infection. Insufficient records of clinical forms of the infection, possible subclinical or asymptomatic manifestation during pregnancy, and lack of clear indications for examination, require the implementation of effective methods aimed at preventing the negative consequences of parvovirus infection during pregnancy. Undoubtedly, in the time of modern medical achievements, gaining new knowledge about the effects of parvovirus infection allows early diagnosis of PV19 in pregnant women. The increasing availability of a procedure such as intrauterine red blood cell transfusion has significantly improved the survival prognosis of fetuses with PV19-induced non-immune hydrops, but there is a lot of imprecise data, as this treatment could not completely prevent fetal death. This made it necessary to define and develop efficiency criteria for this method of treatment. Taking into account the fact that the frequency of perinatal fetal loss due to parvovirus infection is steadily increasing and the problems of the clinical course of pregnancy as well as the prediction of the consequences of parvovirus infection for the fetus at different stages of pregnancy have not been resolved yet, the algorithm of pregnancy management in case of possible infection with PV19 should be studied nowadays. All these arguments were the reason for conducting this scientific research. The purpose of this work is to reduce the frequency of perinatal losses due to intrauterine infection by developing an algorithm for the management of pregnancy with parvovirus infection. Research materials and methods. The study was conducted within the framework of the research topic of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of the Bogomolets National Medical University “Restoration and preservation of reproductive health and quality of life of women with obstetric and gynecological pathology in modern conditions” (state registration number 0113U007336). To achieve the purpose of this work, a screening examination of 1090 pregnant women was performed to detect maternal vulnerability to parvovirus infection. The survey included women who had symptoms of a viral disease during pregnancy or were at a high risk of contact with infected people (worked in healthcare, kindergarten, or school, or had children under the age of 14 at home). At the second stage of the study, a core group of 129 patients with a positive test result for parvovirus B19 was formed. The further course of pregnancy, the delivery, method, and perinatal consequences in these women were analyzed. By decision of Bioethics Commission No. 1 on 30.02.2020 the research materials meet the requirements accepted by the international community and the current regulatory and legal acts of Ukraine, and the requirements of the Code of Conduct for doctors of Ukraine. Research results. Based on the study of pregnant women from the risk group of infection, it was established that the frequency of detection of parvovirus infection in the structure of obstetric pathology is 11.8%. The rate of perinatal mortality is particularly high in cases of non-immune dropsy of the fetus due to infection with parvovirus B19, which is 108.6%o. An algorithm for the management of pregnant women was developed, which made it possible to reduce the frequency of perinatal losses with parvovirus infection. This algorithm was implemented thanks to early diagnosis of this pathology among pregnant women with a high risk of the disease, serial determination of alpha-fetoprotein indicators in maternal blood, weekly ultrasound monitoring of the condition of the fetus with Doppler blood flow in the middle cerebral artery and ductus venosus of the fetus for 10 weeks. When severe fetal anemia manifested in a fetus with non-immune dropsy, intrauterine blood transfusion sessions were performed, optimally at 23-25 weeks of pregnancy. The effectiveness of carrying out blood transfusion for a fetus with non-immune dropsy due to PV19 will be successful if the following criteria are followed, namely: the viral load in the umbilical cord blood does not exceed 4x10x5 MO/ml, max peak systolic blood flow velocity in a middle cerebral artery - 1.95±0.4 MOM, gestational age - 24±1.0 (23-25) week, normal indicators of blood flow in the venous duct of the fetus, no USG signs of myocarditis. Intrauterine blood transfusion of a fetus with non-immune dropsy due to parvovirus infection in the II trimester of pregnancy was successful in 72.7% (р=0.005). In the case of detection of both compensated and decompensated umbilical cord artery disorders in the period of 27-32 weeks in the presence of blood flow disorders in the ductus venosus, premature delivery by cesarean section was performed. Conclusions. Pregnancy management according to the developed algorithm, in comparison with routine pregnancy management, reduces the relative risk of antenatal fetal death by 21% (р=0.590), the risk of early neonatal mortality by 84% (р=0.003), the risk of perinatal mortality by 77% (р= 0.0004). The obtained data proves the prevailing efficiency of the proposed algorithm
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 8
Цікаві статті :
Манжура О. П. Лікування та реабілітація пацієнток із цервікальною інтраепітеліальною неоплазією тяжкого ступеня/ О. П. Манжура, І. О. Маєвська (стр.7-14)
Коцюба О. Г. Розсіяний склероз та фертильність/ О. Г. Коцюба [та ін.] (стр.15-22)
Біла В. В. Динаміка неонатальних показників Перинатального центру м. Києва за 10 років діяльності/ В. В. Біла (стр.23-29)
Бенюк В. О. Комплексний підхід до терапії атрофічного вагініту та стресового нетримання сечі/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.30-38)
Вигівська Л. М. Аналіз перинатальних наслідків на фоні запропонованого лікувального комплексу у вагітних після застосування допоміжних репродуктивних технологій/ Л. М. Вигівська [та ін.] (стр.39-46)
Жилка Н. Я. Роль гестагенів у лікуванні ендометріозу/ Н. Я. Жилка, О. С. Щербінська (стр.47-54)
Носенко О. М. Лактобактерії та молочна кислота у збереженні та відновленні жіночого здоров’я/ О. М. Носенко, Р. Я. Демидчик (стр.55-63)
Корчинська О. О. Сучасні погляди на метаболічні аспекти синдрому полікістозних яєчників/ О. О. Корчинська, І. І. Хаща, Т. Р. Шуміліна (стр.64-71)
Горбунова О. В. Комплексний підхід до лікування безпліддя у жінок з патологією ендометрія/ О. В. Горбунова, О. С. Щербінська, І. В. Ярова (стр.72-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 7
Цікаві статті :
Пилипенко А. В. Інфекція COVID-19 і гіпертензивні розлади у вагітних/ А. В. Пилипенко, В. І. Медведь (стр.7-13)
Слабкий Г. О. Вікові коефіцієнти народжуваності у Закарпатській області України та аналіз народжуваності у жінок, які не перебувають у зареєстрованому шлюбі/ Г. О. Слабкий [та ін.] (стр.14-19)
Cherepiekhina O. A. Attitudes of pregnant Ukrainian women towards their child in the ІІІ trimester of pregnancy during wartime in Ukraine in relation to women’s reproductive health (Podillia region)/ O. A. Cherepiekhina [та ін.] (стр.20-33)
Popel O. K. What is in common between preeclampsia, HPS70 and medieval headwear? Part I. Serum HPS70 in preeclampsia: systematic review and meta-analysis/ O. K. Popel, D. O. Govsieiev (стр.34-48)
Azeez T. A. Laser sessions with perineoplasty for increase sexual satisfaction/ T. A. Azeez [та ін.] (стр.49-54)
Біла В. В. Запальний статус пологових шляхів вагітних з істміко-цервікальною недостатністю при використанні цервікального шва, акушерського песарію та прогестеронової терапії/ В. В. Біла, В. О. Чернега (стр.55-60)
Лаба О. В. Клінічна оцінка функції плаценти у жінок із ризиком і загрозою передчасних пологів/ О. В. Лаба, В. І. Пирогова (стр.61-68)
Safarova A. F. The role of clinical and immunological factors in the outcomes of in vitro fertilization procedure in women/ A. F. Safarova (стр.69-73)
Turyanytsia S. M. COVID-19 as a multidisciplinary problem: impact on reproductive health (Literature review)/ S. M. Turyanytsia [та ін.] (стр.74-79)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 2
Цікаві статті :
Lakhno I. V. COVID-19 mimicked fetal hemolytic disease: a case report/ I. V. Lakhno (стр.7-9)
Біла В. В. Банк грудного молока Перинатального центру м. Києва: досвід роботи у 2022 р./ В. В. Біла, О. С. Загородня, В. В. Баришнікова (стр.10-13)
Миронюк І. С. Захворюваність жіночого населення Чернігівської області на візуальні форми злоякісних новоутворень статевих органів: задавнені стадії та виявлення під час профілактичних оглядів/ І. С. Миронюк [та ін.] (стр.14-20)
Pakharenko L. V. The importance of the genital tract microflora in the endometriosis development/ L. V. Pakharenko [та ін.] (стр.21-25)
Подольський Вл. В. Пробіотики як необхідна складова комплексної терапії порушень мікробіоценозу нижнього рівня органів репродуктивної системи у жінок фертильного віку/ Вл. В. Подольський [та ін.] (стр.26-32)
Кондратюк В. К. Залізо та здоров’я жінки від менархе до менопаузи/ В. К. Кондратюк [та ін.] (стр.33-37)
Толстанова Г. О. Особливості перебігу генітального ендометріозу та його рецидив у жінок репродуктивного віку/ Г. О. Толстанова, О. А. Лубковська, С. Е. Гладенко (стр.38-42)
Біла В. В. Гемоперитонеум внаслідок кровотечі з вени, що лежить на капсулі субсерозної лейоміоми матки (Клінічний випадок)/ В. В. Біла [та ін.] (стр.43-46)
Булик Л. М. Вагітність і пологи у жінок з трансплантованою ниркою (Клінічні спостереження)/ Л. М. Булик [та ін.] (стр.47-51)
Коваль С. Д. Рідкісне поєднання імунної тромбоцитопенії та дезагрегаційної тромбоцитопатії: перебіг і закінчення вагітності, ускладненої COVID-19 (Клінічний випадок)/ С. Д. Коваль, М. Є. Кирильчук, А. Є. Гусєва (стр.52-58)
Пирогова В. І. Гінекологічні передумови розвитку синдрому хронічного тазового болю – діагностика та лікування (Огляд літератури)/ В. І. Пирогова, С. О. Шурпяк, І. В. Козловський (стр.59-66)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2021р.,N 5
Цікаві статті :
Голяновський О. В. Лейоміома матки: сучасні аспекти клініки, діагностики та лікування/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.7-18)
Герасимчук В. О. Оцінювання ефективності призначення ацетилсаліцилової кислоти для профілактики акушерських ускладнень методом логістичної регресії/ В. О. Герасимчук, О. С. Загородня, Д. Ю. Круковець (стр.19-27)
Дунаєвська В. В. Вплив склерозивного ліхену вульви на статеву дисфункцію/ В. В. Дунаєвська (стр.28-33)
Кравченко О. В. Особливості патогенезу та лікування дисгормональних дисплазій грудних залоз у жінок раннього репродуктивного віку/ О. В. Кравченко (стр.34-37)
Сенчук А. Я. Особливості психоемоційного стану пацієнток із патологією ендометрія/ А. Я. Сенчук [та ін.] (стр.38-42)
Кротік О. І. Особливості функціонального стану фетоплацентарного комплексу у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі/ О. І. Кротік (стр.43-47)
Романенко Т. Г. Профілактика розвитку перитонеальних тазових спайок у жінок репродуктивного віку/ Т. Г. Романенко, П. Ф. Шаганов (стр.48-55)
Слободяник О. Я. Клінічний випадок вродженої діафрагмальної грижі/ О. Я. Слободяник [та ін.] (стр.56-60)
Флаксемберг М. А. Роль гістерорезектоскопії в діагностиці та лікуванні жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки/ М. А. Флаксемберг (стр.61-64)
Суслікова Л. В. Симптомний ендометріоз у жінок фертильного віку через призму аутоімунізації до харчових алергенів (Огляд літератури)/ Л. В. Суслікова, А. В. Сербенюк, М. С. Лоншакова (стр.65-71)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2021р.,N 3
Цікаві статті :
Лахно І. В. Особливості ведення жінок з ендометріозом під час вагітності/ І. В. Лахно (стр.7-11)
Кондратюк В. К. Залізо та залізодефіцитні стани: сучасний погляд на проблему/ В. К. Кондратюк, К. О. Кондратюк (стр.12-15)
Загородня О. С. Банк грудного молока в Україні - реалії та перспективи/ О. С. Загородня [та ін.] (стр.16-20)
Ooi Soo Liang. Vitex agnus-castus у лікуванні циклічної масталгії: систематичний огляд і мета-аналіз/ Liang Ooi Soo [et al.] (стр.21-33)
Перхулин О. М. Еластографія шийки матки у жінок з істміко-цервікальною недостатністю та ановуляторним безпліддям в анамнезі/ О. М. Перхулин, Л. В. Пахаренко (стр.34-36)
Зайченко С. П. Варіабельність серцевого ритму під час лапароскопічної гістеректомії залежно від виду анестезії/ С. П. Зайченко, Р. О. Ткаченко (стр.37-40)
Кузьоменська М. Л. Аналіз сучасних поглядів на міому матки та методи її лікування/ М. Л. Кузьоменська, С. Л. Чирва (стр.41-47)
Голяновський О. В. Лейоміома матки у жінок репродуктивного віку: ведення вагітності та розродження (Огляд літератури)/ О. В. Голяновський, К. В. Супрунюк, С. В. Фролов (стр.48-56)
Петренко Є. В. Передчасні пологи: питання прогнозування, профілактики та ведення (Огляд літератури)/ Є. В. Петренко, К. Р. Струбчевська (стр.57-64)
Подольский Вл. В. Сучасні підходи до лікування мастопатій та корекції гіперестрогенних станів у жінок фертильного віку/ Вл. В. Подольский, В. В. Подольський (стр.65-70)
Іщак О. М. Особливості гемостазу у пацієнток до та після перенесеної апоплексії яєчника/ О. М. Іщак (стр.71-74)
Камінський В. В. Порівняльна ефективність методів нехірургічної корекції початкових форм генітальних пролапсів на підставі диференційованого підходу/ В. В. Камінський [та ін.] (стр.75-80)
Корнацька А. Г. Алгоритм лікування лейоміоми матки у жінок репродуктивного віку з урахуванням генетичних чинників/ А. Г. Корнацька [та ін.] (стр.81-86)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Венцківська І. Б., Леуш С. Ст., Вітовський Я. М., Біла В. В., Загородня О. С.
Назва : Прозапальні цитокіни та їхнє місце в патогенезі передчасної пологової діяльності в різні гестаційні періоди
Місце публікування : Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 82-84 (Шифр ЗУ3/2014/10)
MeSH-головна: РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
ИНТЕРЛЕЙКИН-1 -- INTERLEUKIN-1
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
ИНТЕРЛЕЙКИН-8 -- INTERLEUKIN-8
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Аксьонова А. В., Венцківська І. Б., Біла В. В., Вітовський Я. М., Аксьонов П. В.
Назва : Прогностична роль генів ліпідного обміну в ризику розвитку прееклампсії
Місце публікування : Лікар. справа. - київ, 2017. - N 3/4. - С. 108-114 (Шифр ЛУ2/2017/3/4)
MeSH-головна: ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Анотація: У статті описано роль генів PPaR-γта apoB, що впливають на ліпідний метаболізм, з розвитком прееклампсії різного ступеня вираженості та відносні шанси на виникнення даної патології за можливості носійства мутантних алелів і генотипів. Проаналізовано зв’язок фактора індексу маси тіла з атерогенними показниками, визначеними протягом II гестаційного триместру і генотипами 34Cg+34ggза геном PРaR-γта ins/del+del/del за геном apoB й можливості розгляду даних факторів як вірогідних предикторів розвитку даного патологічного стану в період вагітності
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)