Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (3)Вища освіта (4)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Венгер, О. П.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 61
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-61      
1.


    Венгер, О. П.
    Особливості проявів тривожності в емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади [Текст] / О. П. Венгер // Вісник наукових досліджень. - 2015. - № 2. - С. 13-15


MeSH-головна:
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЕ -- ANXIETY (патофизиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (осложнения)
ЭМИГРАНТЫ И ИММИГРАНТЫ -- EMIGRANTS AND IMMIGRANTS (психология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Венгер, О. П.
    Окремі аспекти проблеми психічних розладів унаслідок екстремальних ситуацій [Текст] / О. П. Венгер, Ю. Б. Чолач // Вісник наукових досліджень. - 2014. - № 4. - С. 27-29


MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
БЕДСТВИЯ, АВАРИИ И КАТАСТРОФЫ -- DISASTERS
Дод.точки доступу:
Чолач, Ю. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Венгер, О. П.
    Синдромологічна феноменологія депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів [Текст] / О. П. Венгер // Вісник наукових досліджень. - 2016. - N 3. - С. 14-16


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ЭМИГРАНТЫ И ИММИГРАНТЫ -- EMIGRANTS AND IMMIGRANTS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


   
    Психопатологічна феноменологія депресивних розладів з урахуванням фактора міграції [Текст] = Psychopathological phenomenology of depressive disordeds in emigrants and re-emigrants / О. П. Венгер [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2018. - N 4. - С. 58-63


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ЧЕЛОВЕКА МИГРАЦИЯ -- HUMAN MIGRATION
Анотація: Сучасна політична та економічна ситуація в Україні обумовлює те, що явища еміграції та рееміграції входять до числа найактуальніших державних та суспільних проблемних питань. Згідно з даними Міжнародної організації з міграції, станом на 2011 рік кількість українських емігрантів складала близько 6,5 млн осіб (14,4 % постійного населення). Мета дослідження – вивчення синдромологічних особливостей депресивних розладів у емігрантів та реемігрантів. Матеріал і методи. Клінічно обстежено 98 емігрантів, 95 реемігрантів та 98 не емігрантів, хворих на депресивні розлади психогенного, ендогенного та органічного характеру. Результати. Виявлена більша ураженість реемігрантів типовими афективними синдромами – вітальної та апатичної депресії, а емігрантів – атиповими афективними синдромами, зокрема, тривожно-депресивними та ажитації, що можна пояснити впливом об’єктивних соціально-психологічних факторів, а також інтрапсихічною трансформацією актуальних стресогенних подразників, пов’язаних з еміграцією та рееміграцією. Висновки. 1. Фактор еміграції та рееміграції впливає на психоемоційну сферу емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади різного ґенезу, про що свідчать особливості виявленої нами в процесі дослідження психопатологічної симптоматики. 2. Пацієнти з психогенними депресивними розладами найбільше піддаються впливу фактора еміграції, порівняно з пацієнтами із ендогенними та органічними депресіями. 3. Контингент емігрантів та реемігрантів відрізняється значуще більш вираженими ознаками соматизації, обсесивно-компульсивних розладів і тривожності, дещо вищими компонентами ворожості та фобічної тривожності. 4. Найбільш вираженими показниками, що характеризують депресивні та астенічні тенденції у реемігрантів, були ознаки депресії та міжособистісної сенситивності, а також індекс виразності дистресу. На наш погляд, причинами цих відмінностей є вплив об’єктивного фактора фрустрації у групі реемігрантів та тривожних побоювань щодо можливості продов­ження роботи за кордоном у зв’язку із психічним захворюванням – у емігрантів
The current political and economic situation in Ukraine is due to the fact that the phenomena of emigration and re-immigration are one of the most urgent issues of state and social issues. According to the International Organization for Migration, as of 2011, the number of Ukrainian emigrants was about 6.5 million people (14.4 % of the permanent population). The aim of the study – to learn the syndromological features of depressive disorders in emigrants and re-emigrants. Material and Methods. 98 emigrants, 95 re-emigrants and 98 non-emigrants, patients with depressive, psychogenic, endogenous and organic disorders were clinically examined. Results. Re-emigrants were more affected by typical affective syndromes – aphastic and depressive, and emigrants – with atypical affective syndromes, in particular, anxiety-depressive and agitation, which can be explained by the influence of objective socio-psychological factors, as well as intrapsychic transformation of topical stress-inducing stimuli, with emigration and re-emigration. Conclusions. 1. The factor of emigration and re-emigration affects the psycho-emotional sphere of emigrants and re-emigrants suffering from depressive disorders of various genesis, as evidenced by the features revealed by us in the process of psychopathological symptomatology research. 2. Patients with psychogenic depressive disorders are most susceptible to the effects of emigration compared to patients with endogenous and organic depressions. 3. The contingent of emigrants and re-emigrants has significantly more pronounced signs of somatization, obsessive compulsive disorder and anxiety, somewhat higher components of hostility and phobic anxiety. 4. The most pronounced indicators that characterize the depressive and asthenic tendencies of the re-emigrants were the signs of depression and interpersonal sensitivity, as well as the index of severity of distress. In our opinion, the causes of these differences are the influence of the objective frustration factor in the group of re-immigrants and anxiety concerns about the possibility of continuing work abroad in connection with mental illness – in emigrants
Дод.точки доступу:
Венгер, О. П.
Смашна, О. Є.
Мисула, Ю. І.
Білоус, В. С.
Сас, Л. М.
Люта, О. О.
Несторович, Я. М.
Гусєва, Т. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Мисула, Ю. І.
    Деякі предиктори первинного епізоду біполярного афективного розладу [Текст] = Efficiency of neurometabolic therapy among the patients with ischemic hemispheric stroke in recovery period / Ю. І. Мисула, О. П. Венгер, М. С. Мисула // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 89-92


MeSH-головна:
НАСТРОЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- MOOD DISORDERS
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ -- HEREDITY
Анотація: Проблема біполярного афективного розладу є однією з найактуальніших проблем у сучасній психіатрії. Мета дослідження – вивчити особливості спадковості хворих із біполярним ефективним розладом (БАР) та ініціальних факторів з урахуванням гендерного чинника та варіанта первинного епізоду захворювання. Матеріали і методи. Проаналізовано особливості перебігу первинного епізоду БАР на основі медичної документації 180 чоловіків і 222 жінок із цим діагнозом. Виділено три основні варіанти перебігу первинного епізоду БАР: із переважанням депресивної симптоматики (депресивний варіант) – 79,4 % обстежених, з переважанням маніакальної або гіпоманіакальної симптоматики (маніакальний варіант) – 15,7 % та з одночасною наявністю депресивної та маніакальної симптоматики або зі швидкою зміною фаз (змішаний варіант) – 4,9 %. Результати досліджень та їх обговорення. У хворих із маніакальним варіантом первинного епізоду частіше виявлялася обтяжена спадковість за усіма психічними розладами та алкоголізмом (47,6 %) порівняно з хворими з депресивним (35,1 %, р0,05) та змішаним (40,0 %, р0,05) варіантами первинного епізоду. Найчастіше безпричинний початок мав місце при маніакальному варіанті (61,9 %, р0,01), рідше при змішаному (55,0 %, р0,01), і найрідше при депресивному (21,4 %) варіанті. При депресивному варіанті первинного епізоду частіше виявлявся зв’язок між початком захворювання і психоемоційним стресом – у 70,8 % обстежених проти 31,7 % з маніакальним та 35,0 % змішаним варіантами первинного епізоду (р0,01). Висновки. У хворих із БАР виявлено незначну обтяженість спадковості за психічними розладами та адикціями загалом, причому в пацієнтів із маніакальним варіантом первинного епізоду значуще частіше виявлялася обтяжена спадковість за усіма психічними розладами й алкоголізмом. У хворих із депресивним варіантом первинний епізод значуще частіше пов’язаний з дією психоемоційного стресу, а в осіб із маніакальним та змішаним варіантами частіше не пов’язаний із дією зовнішніх факторів. Ці особливості повинні враховувати при розробці діагностичних, лікувальних, реабілітаційних та профілактичних заходів.
Problem of bipolar affective disorder is one of the actual problems in modern psychiatry. The aim of the study – to learn the features of heredity of patients with bipolar affective disorder (BAD) and initial factors, taking into account the gender factor and the variant of the primary episode of the BAD. Materials and Methods. We studied medical records of 180 men and 222 women with initial BAD episode. Three main variants of the course of the primary episode of BAD are distinguished: with predominance of depressive symptoms (depressive variant) – 79.4 %, with predominance of manic or hypomanic symptoms (manic variant) – 15.7 %, with both depressive and manic symptoms or with fast phase change (mixed variant) – 4.9 %. Results and Discussion. In patients with a manic variant of the initial episode, the burden of heredity on all mental disorders and alcoholism (47.6 %) was more often than in patients with depressive variant (35.1 %, p0.05) and mixed (40.0 %, p0.05) variant of the initial episode. Most often, an unintentional start occurred in the manic variant (61.9 %, p0.01), less frequently in mixed cases (55.0 %, p0.01), and most often in depressed (21.4 %) variant. In the depressive variant of the initial episode, the connection between the onset of the disease and the psycho-emotional stress was more frequently detected – in 70.8 % of the subjects compared with 31.7 % of the manic and 35.0 % of the mixed variant of the initial episode (p0.01). Conclusions. In patients with BAD we revealed insignificant burdens of heredity for BAD with a significant burden of heredity for mental disorders and addicts in general, and in patients with a manic variant of the initial episode, significantly more frequent manifested heredity for all mental disorders and alcoholism. In patients with a depressive variant, the primary episode is significantly more associated with the effect of psycho-emotional stress, and in patients with a manic and mixed variant is more often not associated with the action of external factors. These features should be taken into account when developing diagnostic, therapeutic, rehabilitation and preventive measures
Дод.точки доступу:
Венгер, О. П.
Мисула, М. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Венгер, О. П.
    Особливості соціального функціонування пацієнтів із параноїдною шизофренією та гострим поліморфним психотичним розладом [Текст] = Features of social functioning of patients from paranoid schizophrenia and acute polymirphic psychotic disorder / О. П. Венгер, В. С. Білоус // Вісник наукових досліджень. - 2018. - N 4. - С. 114-118


MeSH-головна:
ШИЗОФРЕНИЯ ПАРАНОИДНАЯ -- SCHIZOPHRENIA, PARANOID
ПСИХОТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOTIC DISORDERS
Анотація: Всесвітня психіатрична асоціація і Європейська асоціація психіатрів у якості основної стратегії лікування психозів у цілому, і шизофренії зокрема, особливу увагу приділяють рівню соціального функціонування та якості якості життя пацієнтів із даною патологією
Дод.точки доступу:
Білоус, В. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Венгер, О. П.
    Особливості суб’єктивного контролю у емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади [Текст] = Features of subjective control in emigrants and reemigrants with depressive / О. П. Венгер // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. - 2016. - № 3. - С. 36-40


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ЭМИГРАНТЫ И ИММИГРАНТЫ -- EMIGRANTS AND IMMIGRANTS (психология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Венгер, О. П.
    Особливості якості життя емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади [Текст] = Peculiarities of life quality of emigrants and re-emigrants with depressive disorders / О. П. Венгер // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2016. - № 2. - С. 33-36


MeSH-головна:
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ЭМИГРАЦИЯ И ИММИГРАЦИЯ -- EMIGRATION AND IMMIGRATION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Венгер, О. П.
    Особливості психопатологічної симптоматики у емігрантів та реемігрантів, хворих на депресивні розлади [Текст] = Features of psychopathology in emigrants and re-emigrants with depressive disorders / О. П. Венгер // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2016. - № 3. - С. 14-18


MeSH-головна:
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ЭМИГРАНТЫ И ИММИГРАНТЫ -- EMIGRANTS AND IMMIGRANTS
ПСИХОПАТОЛОГИЯ -- PSYCHOPATHOLOGY
ПСИХИЧЕСКИ БОЛЬНЫЕ ЛИЦА -- MENTALLY ILL PERSONS
Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Венгер, О. П.
    Відмінності проявів депресивних розладів у емігрантів з урахуванням генезу патології (психогенного, ендогенного, органічного) [Текст] = Differences of manifestations of depressive disorders in emmigrants considering disease origin (psychogenic, endogenic, organic) / О. П. Венгер // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2016. - N 4. - С. 25-31


MeSH-головна:
ЭМИГРАНТЫ И ИММИГРАНТЫ -- EMIGRANTS AND IMMIGRANTS
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-40   41-50   51-61      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)