Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (7)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Венцківська, І. Б.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 52
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-52 
1.


    Венцківська, І. Б.
    Прогнозування невиношування вагітності при поєднанні генетично детермінованої тромбофілії й антифосфоліпідного синдрому [] / І. Б. Венцківська, О. М. Прощенко, О. С. Загородня // Здоровье женщины. - 2015. - № 1. - С. 83-86


MeSH-головна:
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (генетика, диагноз)
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA (генетика, осложнения)
АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ -- ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME (осложнения)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

Дод.точки доступу:
Прощенко, О. М.
Загородня, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Венцківська, І. Б.
    Роль показників ліпідограми протягом вагітності в прогнозуванні ризику розвитку прееклампсії [Текст] / І. Б. Венцківська, А. В. Аксьонова, Т. Ю. Юзвенко // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2016. - № 5. - С. 51-55. - Бібліогр.: с. 54


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ПЕРВЫЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, FIRST (кровь)
БЕРЕМЕННОСТИ ТРИМЕСТР ВТОРОЙ -- PREGNANCY TRIMESTER, SECOND (кровь)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (кровь)
ДИСЛИПИДЕМИЯ -- DYSLIPIDEMIAS (кровь, осложнения)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
РИСКА ОЦЕНКА -- RISK ASSESSMENT
Дод.точки доступу:
Аксьонова, А. В.
Юзвенко, Т. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


    Біла, В. В.
    Медико-соціальні результати впровадження стандартів ISO 9001 в умовах перинатального центру / В. В. Біла, І. Б. Венцківська, О. С. Загородня // Перинатологія та педіатрія. - 2018. - N 3. - С. 61-65


MeSH-головна:
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (использование, методы)
Анотація: Мета — проаналізувати динаміку деяких показників роботи Перинатального центру за 2013–2018 рр.; дослідити можливий вплив на неї управлінських заходів. Пацієнти та методи. Проаналізовано показники роботи Перинатального центру за 2013–2018 рр. в аспекті впливу на них організаційних заходів: тривалість перебування вагітної на ліжку, частоту кесаревого розтину та структуру показань до нього. Для оцінки статистичної вірогідності відмінностей показників у динаміці застосовано критерій Фостера—Стюарта. Для підтвердження кількісних відмінностей між часткою показань до кесаревого розтину в їх структурі застосовано критерій Колмогорова—Смірнова. Результати. За 2013–2018 рр. у Перинатальному центрі зменшилася інтенсивність використання ліжок відділення патології вагітності, що пов'язано з переглядом та чітким дотриманням показань до допологової госпіталізації вагітних. Протягом аналізованого періоду змінилася структура кесаревих розтинів, як за гестаційними термінами (збільшилася частка передчасних пологів), так і за показаннями (значно зменшилася частка дистресу плода та аномалій пологової діяльності). Висновки. На тлі збереження стабільної загальної частоти абдомінального розродження такі зміни свідчать про удосконалення медичної допомоги, зменшення акушерської агресії. Отримані дані свідчать про важливий внесок управлінських рішень у процес підвищення якості медичної допомоги
Дод.точки доступу:
Венцківська, І. Б.
Загородня, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Венцківський, Б. М.
    Вульвовагінальні інфекції як предиктор передчасних пологів [Текст] / Б. М. Венцківський, І. Б. Венцківська, О. С. Загородня // Медицинские аспекты здоровья мужчины. - 2018. - N 3. - С. 10


MeSH-головна:
ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL (диагностика, микробиология, патофизиология, этиология)
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ И ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES AND PREGNANCY COMPLICATIONS
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
БЕССИМПТОМНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ASYMPTOMATIC INFECTIONS (терапия, эпидемиология)
Анотація: Проблема вагінальних інфекцій має важливе епідеміологічне значення у зв’язку з високим рівнем поширеності в популяції, зростанням кількості хронічних і рецидивуючих форм захворювання та розвитку лікарської стійкості внаслідок безконтрольного застосування антибактеріальних і антимікотичних препаратів. Особливе місце вульвовагінальні інфекції займають в акушерській практиці, оскільки вони є предикторами невиношування вагітності на ранніх строках та індукторами розвитку передчасної пологової діяльності. Очевидно, що для своєчасної діагностики захворювань, пов’язаних з порушеннями біоценозу піхви, необхідно мати чітке уявлення про стан такого в нормі і патології
Дод.точки доступу:
Венцківська, І. Б.
Загородня, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Венцківська, І. Б.
    Роль мутації гена MTHFR C677T в генезі невиношування вагітності [Текст] / І. Б. Венцківська, О. М. Прощенко, О. С. Загородня // Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 85-88


MeSH-головна:
АБОРТ ПРИВЫЧНЫЙ -- ABORTION, HABITUAL (генетика, этиология)
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA (осложнения)
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
МУТАЦИЯ -- MUTATION
Дод.точки доступу:
Прощенко, О. М.
Загородня, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Венцківська, І. Б.
    Особливості психоемоційного статусу жінок із загрозою передчасних пологів [Текст] / І. Б. Венцківська, О. Ф. Майданник // Сімейна медицина. - 2013. - № 6. - С. 18-20


MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (психология)
ТРЕВОГИ СОСТОЯНИЯ НЕВРОТИЧЕСКИЕ -- ANXIETY DISORDERS
ЭМОЦИИ -- EMOTIONS
Дод.точки доступу:
Майданник, О. Ф.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Венцківський, Б. М.
    Корекція стану фетоплацентарного комплексу у вагітних з плацентарною недостатністю, зумовленою надлишковою кількістю важких металів в біосубстратах [Текст] / Б. М. Венцківський, С. В. Осідчук, І. Б. Венцківська // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2011. - Т. 73, № 1. - С. 63-66

Рубрики: Плацентарная недостаточность--лек тер

   Металлы тяжелые


   Энтеросгель


   Витрум


Дод.точки доступу:
Осідчук, С. В.
Венцківська, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


   
    Прозапальні цитокіни та їхнє місце в патогенезі передчасної пологової діяльності в різні гестаційні періоди [Текст] / І. Б. Венцківська [и др.] // Здоровье женщины. - 2014. - № 10. - С. 82-84


MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (этиология)
ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES (физиология)
ИНТЕРЛЕЙКИН-1 -- INTERLEUKIN-1
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
ИНТЕРЛЕЙКИН-8 -- INTERLEUKIN-8
Дод.точки доступу:
Венцківська, І. Б.
Леуш, С. Ст.
Вітовський, Я. М.
Біла, В. В.
Загородня, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Бенюк, С. В.
    Холестатичний гепатоз вагітних. Наслідки для плода та новонародженого [Текст] / С. В. Бенюк, І. Б. Венцківська, Т. В. Ковалюк // Перинатологія та педіатрія. - 2015. - № 1. - С. 20-23


MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагноз)
ГЕПАТИТ -- HEPATITIS (диагноз, осложнения, этиология)
ХОЛЕЦИСТИТ -- CHOLECYSTITIS (осложнения)
ПЛОДА БОЛЕЗНИ -- FETAL DISEASES (этиология)
Дод.точки доступу:
Венцківська, І. Б.
Ковалюк, Т. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Прощенко, О. М.
    Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки [Текст] = Influence of hysterectomy due to leiomyoma on woman’s psychological status / О. М. Прощенко, І. Б. Венцківська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 36-40. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (осложнения, патофизиология, психология, хирургия, этиология)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY (методы, психология, тенденции)
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS (патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY (методы, организация и управление, тенденции, этика)
Анотація: Мета дослідження: вивчення клініко-психопатологічних особливостей та психоемоційного симптомокомплексу і пограничних психічних розладів у жінок репродуктивного віку після видалення матки з приводу лейоміоми. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного портрета 160 жінок після видалення матки з приводу лейоміоми. З них 90 пацієнткам (середній вік - 45,9±1,3 року) проведено трасвагінальну гістеректомію як класичну, так і лапароскопічно асистовану з опортуністичною сальпінгектомією (І група) та 70 пацієнткам (середній вік - 47,2±1,6 року) - абдомінальну гістеректомію з опортуністичною сальпінгектомією (II група). До контрольної групи увійшли 50 жінок у віці 45,7±1,3 року із безсимптомним перебігом лейоміоми. Використовували клініко-психопатологічний, анамнестичний та експериментально-психологічний методи. До патопсихологічних методик були включені методики наочного представлення профілю особистості за допомогою Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника. Анкетування проводили на доопераційному етапі, у період адаптації та протягом 12 міс. Статистичне оброблення даних моніторингу здійснювали за φ-критерієм із застосуванням пакета програм для статистичного аналізу STATISTICA v. 10 і за допомогою прикладної програми Microsoft Office Excel. Результати. На підставі проведеного анкетування встановлено, що 44 (48,89 %) пацієнтки І групи і 33 (47,14 %) жінки ІІ групи мали розлади, пов’язані з тривожністю, та у 6 (6,67 %) і 5 (7,14 %) пацієнток обох груп відповідно виявлено депресію до проведення оперативного лікування. Після гістеректомії кількість пацієнток із розладом, пов’язаним із тривожністю, зросла до 52 (57,78 %) серед пацієнток І групи і 41 (52,57 %) ІІ групи, із депресією збільшення кількості констатували до 10 (11,11 %) та 8 (11,43 %) жінок відповідно. Проте проведений разом із психологами психопатологічний аналіз через 12 міс після гістеректомії визначив афективну симптоматику в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках приховану депресію із соматопсихічною кореляцією, що проявлялась відчуттям серцебиття, кардіалгіями, вегетативними розладами. На розвиток психоемоційних проявів впливали тип акцентуації особистості. У цій структурі найбільшу частку становили виявлені пси- хоастенічні та істеричні риси характеру. Під час аналізу додаткових психогенних чинників важливим був вік пацієнток. Жінки у віці до 44 років асоціювали гістеректомію з втратою жіночності із передчасним старінням організму. Пацієнтки із успішною реалізацією своєї ролі у сім’ї і суспільстві мали кращу післяопераційну психологічну адаптацію. Висновки. Установлено тенденцію до збільшення кількості розладів, пов’язаних із тривожністю та депресивними станами після гістеректомії з приводу міоми. Через 12 міс наявна афективна симптоматика в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках - прихована депресія Післяопераційна реабілітація має включати консультацію психолога для виявлення і лікування пограничних психічних порушень, що приведе до ініціації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та нормалізації психоемоційного статусу
The objective: to study the clinical-psychopathological features and psycho-emotional symptoms and borderline mental disorders in women of reproductive age after hysterectomy due to leiomyoma. Materials and methods. An assessment of the psychological state of 160 women after hysterectomy for leiomyoma was carried out. 90 patients of them (average age - 45.9±1.3 years old) had transvaginal hysterectomy, both classic and laparoscopically assisted one with opportunistic salpingectomy (I group) and 70 patients (average age - 47.2±1.6 years old) - abdominal hysterectomy with opportunistic salpingectomy (II group). The control group included 50 women 45.7±1.3 years old with asymptomatic leiomyoma. Clinical psychopathological, anamnestic and experimental psychological methods were used. Pathopsychological methods included methods of visual presentation of the personality profile using the Minnesota Multifaceted Personality Questionnaire. The survey was conducted at the pre-operative period, during the adaptation period and during 12 months. Statistical processing of monitoring data was carried out according to the φ-criterion using the statistical analysis software package STATISTICA v. 10 and Microsoft Office Excel application. Results. The results of the questionnaire determined that 44 (48.89 %) patients of the I group and 33 (47.14 %) women of the II group had disorders related to anxiety, and 6 (6.67 %) and 5 (7 .14 %) of the patients of both groups, respectively, were diagnosed depression before surgical treatment. After hysterectomy the number of patients with an anxiety disorder increased to 52 (57.78 %) in the I group and 41 (52.57 %) - II group, with depression - to 10 (11.11 %) and 8 (11.43 %) women, respectively However, the psychopathological analysis with psychologists in 12 months after hysterectomy determined affective symptoms in 11 (15.7±7.0 %), and latent depression with a somatopsychic correlation, manifested by a feeling palpitation, cardialgias, vegetative disorders was found in 8 (11.4±6.0 %) cases. The type of personality accentuation influenced the development of psychoemotional manifestations. In this structure, the largest rate consisted of psychoasthenic and hysterical character traits. The age of the patient was important when analyzing additional psychological factors. Women under 44 years old associated hysterectomy with loss of femininity with premature aging of the organism. The patients with successful implementation of their role in the family and society had better postoperative psychological adaptation. Conclusions. There is a trend toward an increased number of anxiety and depressive disorders after hysterectomy in women with leiomyoma. After 12 months, affective symptoms were present in 11 (15.7±7.0 %) cases and in 8 (11.4±6.0 %) cases - hidden depression. Postoperative rehabilitation should include a consultation with a psychologist to identify and treat borderline mental disorders, which will lead to the initiation of compensatory and adaptive reactions of the body and the normalization of the psycho-emotional status
Дод.точки доступу:
Венцківська, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Прощенко, О. М.
    Вплив гістеректомії на функцію збережених яєчників та корекція гормонального дисбалансу [Текст] = Effect of hysterectomy on the function of saved ovaries and correction of hormonal imbalance / О. М. Прощенко, І. Б. Венцківська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 3. - С. 18-26. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY (реабилитация)
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY (реабилитация, тенденции)
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY (использование, методы, тенденции)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY (тенденции)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE (психология)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета дослідження: оцінювання гормональних порушень у пацієнток після радикального лікування з приводу лейоміоми матки та розроблення терапевтичних опцій для корекції
Отримані результати дозволили припустити, що оптимізація лікувальної програми із застосуванням запропонованого комплексу медикаментозних препаратів у жінок досліджуваних груп приводить до відносної нормалізації гормонального статусу та ініціації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму. Це сприяє покращенню якості життя та нівелюванню симптомокомплексу гіпоестрогенемії
The objective: to assess the hormonal disorders in patients after the radical treatment for leiomyoma and to develop the therapeutic options for correction. Materials and methods. The clinical and labor
The obtained results suggest that the optimization of the treatment program with the the proposed drugs in women in the groups leads to relative optimization of hormonal status and initiation of compensatory-adaptive responses of the organism, which improves the quality of life and eliminates symptoms of hypoestrogenism
Дод.точки доступу:
Венцківська, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Венцківська, І. Б.
    Жіночі чинники неплідності у шлюбі [Текст] = Female Factors of Infertility in a Couple / І. Б. Венцківська, О. С. Загородня // Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 8-13. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE (тенденции)
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
Анотація: Проблема неплідності є актуальною для всього світу. Це пов’язано як з поширеністю (щонайменше 50 млн пар на планеті мають встановлений діагноз неплідності), так і через колосальне медичне, економічне, соціальне та психологічне значення. Ще одним важливим аспектом неплідності є гетерогенність її причин: у близько 40% неплідних шлюбів причиною є жіночий фактор, у 35% – чоловічий, у 20% – комбінація чоловічого та жіночого факторів і у 5% шлюбів чинник неплідності не виявлено. Колегія акушерів-гінекологів США у 2019 році оновила рекомендації щодо часу та обсягу обстеження пар з неплідністю. Зокрема, якщо вік жінки 35–40 років, обстеження та ліквідацію ймовірного чинника неплідності необхідно розпочинати через 6 міс ненастання вагітності, а якщо жінка старше 40 років – одразу по звертанню пари. Не слід вдаватись до вичікувальної тактики, якщо пацієнтка має оліго- або аменорею, відомі аномалії матки та маткових труб, ІІІ або IV ступінь тяжкості ендометріозу, а також якщо у пари виявлено чоловічі чинники неплідності. Розлади овуляції в якості чинника неплідності представлено гіпоталамічним синдромом, синдромом полікістозних яєчників, передчасним виснаженням яєчників та гіперпролактинемією, що відрізняються між собою вмістом гонадотропних гормонів та гормонів яєчників. Спайковий процес органів малого таза, що обмежує транспорт сперматозоїдів та заплідненої яйцеклітини матковими трубами, є наслідком ендометріозу та запальних захворювань, спричинених, переважно, збудниками, що передаються статевим шляхом. Ендометріоз, крім утворення спайок у порожнині малого таза, що є властивим ІІІ та IV стадії захворювання, також виступає чинником неплідності за рахунок підвищеної концентрації простагландинів та прозапальних цитокінів, порушення реципрокності ендометрія. Серед особливостей будови матки значення в порушенні фертильності мають перетинка в матці, лейоміома із субмукозною локалізацією вузла та маткові синехії. У рамках комплексного обстеження пацієнток з неплідністю необхідно обов’язково врахувати дослідження функції щитоподібної залози
The problem of infertility is relevant to the whole world, that is explaned both by the prevalence (at least 50 million couples on the planet are diagnosed) and by the enormous medical, ecoomic, social and psychological significance. Another important aspect of infertility is the heterogeneity of its causes – about 40% of infertile marriages are caused by the female factor, 35% – male, 20% – a combination of male and female factors and 5% – have no identified factor. In 2019, the American Collegue of Obstetricians and Gynecologists updated the guidelines for the timing and scope of examinations of infertile couples. In particular, if a woman is 35–40 years old, examination and elimination of the probable factor of infertility should be started after 6 months of non-pregnancy, and in the case of age older than 40 years – immediately after the couple’s accost. The expected tactics should not be used if the patient has oligo- or amenorrhea, known uterine and fallopian tube abnormalities, grade III or IV severity of endometriosis, and the couple has known male infertility factors. Ovulation disorders as a factor of infertility include hypothalamic syndrome, polycystic ovary syndrome, premature ovarian failure and hyperprolactinemia, which differ in the content of gonadotropic hormones and ovarian hormones. The adhesion process of the pelvic organs, which restricts the transport of sperm and fertilized egg through the fallopian tubes, is a consequence of endometriosis and inflammatory diseases caused mainly by sexually transmitted pathogens. Endometriosis, in addition to the formation of adhesions in the pelvic cavity, which is characteristic of stage III and IV of the disease, is also a factor in infertility due to elevated concentrations of prostaglandins and proinflammatory cytokines, failed endometrial reciprocity. Among the uterus abnormalities in the violation of fertility are the uterine membrane, leiomyoma with submucosal localization of the node and uterine synechiae. As part of a comprehensive examination of patients with infertility, it is necessary to take into account the study of thyroid function
Дод.точки доступу:
Загородня, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Венцківська, І. Б.
    Роль активності р65 NF-κB, каспази-3, а також поліморфізму гена VEGF у розвитку передчасних пологів при плацентарних порушеннях [Текст] = Role of p65 NF-κB, caspase-3 activities and VEGF gene polymorphisms on the development of preterm labor in women with placental dysfunction / І. Б. Венцківська, В. І. Купчік // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 49-55. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY (генетика, патофизиология, этиология)
ПОЛИМОРФИЗМ ОДНОСПИРАЛЬНЫЙ КОНФОРМАЦИОННЫЙ -- POLYMORPHISM, SINGLE-STRANDED CONFORMATIONAL (физиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (генетика, патофизиология, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчення активності р65-субодиниці ядерного фактора – NF-κB й ефекторної каспази-3, а також наявності однонуклеотидного поліморфізму гена VEGF (936C/T) у вагітних із плацентарними порушеннями та різними клінічними типами перебігу передчасної пологової діяльності (з передчасним розривом плодових оболонок та без нього). Матеріали та методи. На клінічній базі кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, яка розташована у КНП «Перинатальний центр м. Києва», протягом 2019–2022 рр. було проведено дослідження за типом «випадок–контроль» із залученням 90 вагітних: 60 жінок основної групи із плацентарними порушеннями та розвитком спонтанної передчасної пологової діяльності у терміні 24–34 тиж гестації (І група – 30 жінок із передчасними пологами з терміновим вилиттям вод, ІІ група – 30 жінок із передчасним розривом плодових оболонок) та 30 жінок групи контролю (ГК) із вчасними нормальними пологами та фізіологічним перебігом усієї вагітності. У вагітних визначали кількість загальної та активованої фракцій р65-субодиниці ядерного фактора NF-κB та каспази-3 імуноферментним методом ELISA у лізатах плаценти з подальшим розрахунком їхньої активності на підставі цих даних, а також наявність однонуклеотидного поліморфізму гена VEGF (936C/T) методом полімеразної ланцюгової реакції. Результати. У жінок із плацентарними порушеннями та передчасними пологами порівняно із контрольною групою були виявлені достовірно вищі значення вмісту фракцій та активності р65 NF-κB та каспази-3 з деякими особливостями всередині груп. Для жінок І групи була характерною більш висока активність р65-субодиниці ядерного фактора (І група – 61,6 % з 95 %ДІ 59,7–64,2; ІІ група – 33,8 пг/мл з 95 %ДІ 31,2–35,2; ГК – 27,3 пг/мл з 95 %ДІ 26,4–28,6; р0,05). У вагітних ІІ групи виявляли більш високі значення активності каспази-3 (ІІ група – 59,2 % з 95 % ДІ 57,4–59,8; І група – 39,5 % з 95 % ДІ 38,5–40,5; ГК – 31,2 % з 95 % ДІ 30,4–31,9; р0,01). Під час дослідження поліморфізму гена VEGF встановлено, що наявність алеля Т у позиції 936 є фактором ризику розвитку плацентарних порушень із виникненням передчасної пологової діяльності. Частота виявлення цього алеля в основній групі становила 11,7 % проти 1,7 % у контрольній когорті (р0,05). Висновки. Для вагітних із плацентарними порушеннями та розвитком передчасних пологів порівняно з контрольною групою характерним є підвищення активності р65-субодиниці ядерного фактора κB і каспази-3: для жінок без передчасного розриву плодових оболонок встановлено значне – у 2,2 раза підвищення активності р65 NF-κB та в 1,3 раза – активності каспази-3; у групі вагітних із передчасним вилиттям вод збільшення показників становило відповідно 1,2 раза та 1,9 раза (р0,01 для всіх груп). У жінок із плацентарними порушеннями та передчасними пологами достовірно частіше (11,7 % проти 1,7 % жінок контроль­ної групи; р0,05) виявляли однонуклеотидний поліморфізм гена васкулярного ендотеліального фактора росту у позиції 936(С/Т), тобто носійство Т-алеля у гені VEGF може бути асоційованим із розвитком зазначених ускладнень вагітності. Тим не менш, для отримання остаточних результатів необхідно проведення дослідження у більшій вибірці жінок
The objective: to study the activity of the p65 subunit of the nuclear factor – NF-κB and effector caspase-3, as well as the presence of a single nucleotide polymorphism of the VEGF gene (936C/T) in pregnant women with placental disorders and various clinical types of the course of premature labor (with premature rupture of the membranes and without it). Materials and methods. At the clinical base of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of O. O. Bogomolets National Medical University, which is located in the non-commercial enterprise “Perinatal Center of Kyiv”, during 2019–2022, a case-control study was conducted with the involvement of 90 pregnant women: 60 women of the main group with placental disorders and the development of spontaneous premature labor in the period of 24–34 weeks of gestation (I group – 30 women with premature labor and premature rupture of membranes, II group – 30 women with premature rupture of the membranes) and 30 women of control group (CG) with term normal delivery and the physiological course of the pregnancy. In pregnant women, the number of total and activated fractions of the p65 subunit of nuclear factor NF-κB and caspase-3 was determined by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) in placenta lysates with further calculation of their activity based on these data, as well as the presence of a single nucleotide polymorphism of the VEGF gene (936C/T) using the polymerase chain reaction. Results. In women with placental disorders and preterm birth a significantly higher values of fraction content and activity of p65 NF-κB and caspase-3 were found, with some peculiarities within the groups compared to the control group. Women of the I group were characterized by a higher activity of p65-subunit of nuclear factor (I group — 61.6 % with 95 % CI 59.7–64.2; II group — 33.8 pg/ml with 95 % CI 31.2-35.2; CG — 27.3 pg/ml, 95 % CI 26.4–28.6; p0.05). Pregnant women of the II group had higher values of caspase-3 activity (II group — 59.2 % with 95 % CI 57.4–59.8, I group — 39.5 % with 95 % CI 38.5–40.5, CG — 31.2 %, 95 % CI 30.4–31.9; p0.01). It was established that the presence of the T allele at position 936 of VEGF gene polymorphism is a risk factor for the development of placental disorders with the development of premature labor, the rate of this allele in the main group was 11.7 % versus 1.7 % – in the control cohort (p0.05). Conclusions. Pregnant women with placental disorders and the development of premature birth are characterized by an increased activity of the p65 subunit of nuclear factor κB and caspase-3 compared to the control group: in women without premature rupture of the fetal membranes, a significant 2.2-fold increase in p65 NF-κB activity was found, and caspase-3 activity – by 1.3 times; in the group of pregnant women with preterm premature rupture of membranes the level of caspase-3 activity exceeded the control group by 1.9 times, and the level of p65-subunit of nuclear factor activity — by 1.2 times (p0.01 for all groups). 936(C/T) single nucleotide polymorphism of the vascular endothelial growth factor gene was determined significantly more often in women with placental disorders and preterm birth (11.7 % in the study group versus 1.7 % in CG, p0.05), the T-allele on the VEGF gene carriers may be associated with the development of these pregnancy complications. However, a study on a larger sample of women is needed to obtain definitive results
Дод.точки доступу:
Купчік, В. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


   
    Оцінка якості життя після гістеректомії з приводу міоми матки [Текст] / І. Б. Венцківська [та ін.] // Здоров’я жінки. - 2020. - № 8. - С. 59-63. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA (хирургия)
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS (хирургия)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
ГИСТЕРЭКТОМИЯ ВЛАГАЛИЩНАЯ -- HYSTERECTOMY, VAGINAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, психология)
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Гістеректомія, проведена у репродуктивному віці, без сумніву, зумовлює зниження показників якості життя та може спричинити розвиток дисбалансу гормонального гомеостазу, психоемоційних, вегетоневротичних симптомів, ініціюючи або посилюючи сексуальну та урогенітальну дисфункцію, порушуючи психосоціальну адаптацію у всіх сферах життєдіяльності жінки. Цей аспект часто залишається поза увагою хірургів під час оцінювання ефективності лікування, хоча суттєво впливає на відновлення після оперативного втручання. У статті представлено дані про експериментальне психологічне дослідження, оцінювання вираженості урогенітальної дисфункції із використанням стандартизованої системи POP-Q, характеристику параметрів якості життя як на етапі передопераційного спостереження, так і протягом 1, 3 та 5 років після оперативного втручання у 80 жінок репродуктивного віку з міомою матки, яким виконано вагінальну гістеректомію. До групи порівняння увійшли 60 пацієнток із гістеректомією, проведеною абдомінальним доступом. За результатами даного дослідження, у жінок репродуктивного віку після радикальних операцій з приводу міоми матки визначено, що провідними порушеннями параметрів якості життя після гістеректомії є загальносоматичні симптоми, психоемоційні розлади, генітоуринарні та сексуальні порушення. Радикальні операції з приводу міоми матки зумовлюють зростання частки урогенітальних розладів, серед яких найбільш вагомими є нетримання сечі та пролапс, клінічні прояви яких справляють свій негативний вплив у тому числі і на психосоціальну сферу, знижуючи при цьому якість життя. На сьогодні не існує єдиної думки щодо ступеня впливу радикальних оперативних втручань з приводу міоми матки на багатогранність порушень метаболічного та гормонального гомеостазу, формування психовегетативного симптомокомплексу і, як наслідок, – на параметри якості життя. Це зумовлює необхідність розроблення валідизованої методики оцінювання якості життя як компонента оптимізації реабілітаційної програми із персоніфікованим урахуванням основних чинників коморбідності статусу під час планування оперативного лікування
Дод.точки доступу:
Венцківська, І. Б.
Прощенко, О. М.
Вітовський, Я. М.
Маркітанюк, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Прощенко, О. М.
    Параметри якості життя і метаболічні порушення у жінок після гістеректомії з приводу міоми матки [Текст] / О. М. Прощенко, Б. М. Венцківський, І. Б. Венцківська // Сімейна медицина. - 2020. - № 5/6. - С. 89-94. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY (методы, реабилитация)
ОСНОВНОЙ ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- BASAL METABOLISM (генетика, действие лекарственных препаратов, иммунология, физиология)
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES (диагностика, классификация, лекарственная терапия, микробиология)
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS (классификация, лекарственная терапия, профилактика и контроль, реабилитация)
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, реабилитация)
Анотація: На сьогодні все частіше з’являються повідомлення про збільшення частки хворих на міому матки (до 45 %), в яких гістеректомія (ГЕ) залишається єдиним радикальним методом оздоровлення. За останні десятиліття погляди на дану операцію суттєво змінилися. ГЕ та її вплив на соматичний та психологічний статус, зміни психогенного характеру та вегето-невротичні прояви, пов’язані з післяопераційною гострою циркуляторною ішемією яєчникової тканини, стали предметом наукового обміну багатьох дискусійних панелей
Дод.точки доступу:
Венцківський, Б. М.
Венцківська, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


   
    Прогностична роль генів ліпідного обміну в ризику розвитку прееклампсії [Текст] / А. В. Аксьонова [та ін.] // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 3/4. - С. 108-114


MeSH-головна:
ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA (генетика, диагностика, метаболизм, этиология)
Анотація: У статті описано роль генів PPaR-γта apoB, що впливають на ліпідний метаболізм, з розвитком прееклампсії різного ступеня вираженості та відносні шанси на виникнення даної патології за можливості носійства мутантних алелів і генотипів. Проаналізовано зв’язок фактора індексу маси тіла з атерогенними показниками, визначеними протягом II гестаційного триместру і генотипами 34Cg+34ggза геном PРaR-γта ins/del+del/del за геном apoB й можливості розгляду даних факторів як вірогідних предикторів розвитку даного патологічного стану в період вагітності
Дод.точки доступу:
Аксьонова, А. В.
Венцківська, І. Б.
Біла, В. В.
Вітовський, Я. М.
Аксьонов, П. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


   
    Урогенітальні розлади у жінок, що перенесли радикальні операції на матці [Текст] = Genitourinary disorders in women who underwent radical uterine surgery / О. М. Прощенко [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2020. - N 2. - С. 149-153


MeSH-головна:
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES
МИОМА -- MYOMA (хирургия)
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL
ДИЗУРИЯ -- DYSURIA
Анотація: Мета дослідження – визначення ранніх діагностичних предикторів генітоуринарного синдрому на основі оцінки частоти і структури урогенітальної дисфункції у віддаленому періоді після гістеректомії, виконаної з приводу міоми матки
Таким чином, кожна третя пацієнтка до п’ятого року моніторингу після гістеректомії відмічала неспроможність тазового дна та ознаки цисто-ректоцеле І–ІІ ступенів, синдром релаксації тазового дна, а ступінь вираження генітоуринарних розладів напряму залежав від оперативних технік, віку, коли було проведено оперативне лікування, та ступеня гіпоестрогенії
The aim of the study – to determine early diagnostic predictors of genitourinary syndrome based on the assessment of the frequency and structure of urogenital dysfunction in the remote period after hysterectomy performed for uterine fibroids
Thus, every third patient before the fifth year of monitoring after hysterectomy noted pelvic floor failure and signs of cysto-rectocele I-II degree, pelvic floor relaxation syndrome, and the severity of genitourinary disorders directly depended on surgical techniques, age when treatment and degree of hypoestrogenism
Дод.точки доступу:
Прощенко, О. М.
Венцківська, І. Б.
Вітовський, Я. М.
Маркітанюк, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Загородня, О. С.
    Вагінальні пологи після попереднього кесарева розтину [Текст] / О. С. Загородня, С. Ст. Леуш, І. Б. Венцківська // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 66-67


MeSH-головна:
РОДЫ ВАГИНАЛЬНЫЕ ПОСЛЕ КЕСАРЕВА СЕЧЕНИЯ -- VAGINAL BIRTH AFTER CESAREAN (использование, методы)
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Анотація: Статтю присвячено питанню ведення вагінальних пологів після попереднього кесарева розтину, розглянуто актуальність проблеми в світі, наведено міркування стосовно деяких рис пологової діяльності в цих випадках та їхній вплив на рішення лікаря
Перебіг вагінальних пологів після попереднього кесарева розтину має певні фізіологічні особливості, які слід ураховувати під час оцінювання ефективності пологової діяльності, а саме – тривалість першого періоду пологів така сама, як при перших пологах, а послідовність змін шийки матки (згладжування, розкриття) відбувається подібно до повторних пологів. Таким пологами найчастіше властиво уповільнення швидкості розкриття шийки матки. 2. Частота найважливіших акушерських ускладнень (домішки меконію в амніотичній рідині, затримка частин плаценти, гіпотонічна кровотеча) при вагінальних пологах після попереднього кесарева розтину не вища, ніж при інших вагінальних пологах
Дод.точки доступу:
Леуш, С. Ст.
Венцківська, І. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Венцківська, І. Б.
    Стан імунного статусу в жінок із синдромом рефрактерних яєчників [Текст] / І. Б. Венцківська, А. Л. Шахазізян // Здоровье женщины. - 2009. - № 7. - С. 126-128

Рубрики: Яичника недостаточность преждевременная--иммунол--лек тер

   Иммунологические расстройства--лек тер--этиол


   Иммунодефицит


   Энгистрол


Дод.точки доступу:
Шахазізян, А. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Венцківська, І. Б.
    Роль магнію у патогенезі передменструальних розладів [Текст] / І. Б. Венцківська, А. Я. Сенчук // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2005. - № 8. - С. 62-65

Рубрики: Магния недостаточность--лек тер--осл--психол

   Предменструальный синдром--лек тер--этиол


Кл.слова (ненормовані):
АКУШЕРУСПИСОК
Дод.точки доступу:
Сенчук, А. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-52 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)