Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (7)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Венцківська, І. Б.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 52
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-52 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прощенко О. М., Венцківська І. Б.
Назва : Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки
Паралельн. назви :Influence of hysterectomy due to leiomyoma on woman’s psychological status
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 36-40 (Шифр РУ16/2023/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
Анотація: Мета дослідження: вивчення клініко-психопатологічних особливостей та психоемоційного симптомокомплексу і пограничних психічних розладів у жінок репродуктивного віку після видалення матки з приводу лейоміоми. Матеріали та методи. Проведено оцінювання психологічного портрета 160 жінок після видалення матки з приводу лейоміоми. З них 90 пацієнткам (середній вік - 45,9±1,3 року) проведено трасвагінальну гістеректомію як класичну, так і лапароскопічно асистовану з опортуністичною сальпінгектомією (І група) та 70 пацієнткам (середній вік - 47,2±1,6 року) - абдомінальну гістеректомію з опортуністичною сальпінгектомією (II група). До контрольної групи увійшли 50 жінок у віці 45,7±1,3 року із безсимптомним перебігом лейоміоми. Використовували клініко-психопатологічний, анамнестичний та експериментально-психологічний методи. До патопсихологічних методик були включені методики наочного представлення профілю особистості за допомогою Міннесотського багатоаспектного особистісного опитувальника. Анкетування проводили на доопераційному етапі, у період адаптації та протягом 12 міс. Статистичне оброблення даних моніторингу здійснювали за φ-критерієм із застосуванням пакета програм для статистичного аналізу STATISTICA v. 10 і за допомогою прикладної програми Microsoft Office Excel. Результати. На підставі проведеного анкетування встановлено, що 44 (48,89 %) пацієнтки І групи і 33 (47,14 %) жінки ІІ групи мали розлади, пов’язані з тривожністю, та у 6 (6,67 %) і 5 (7,14 %) пацієнток обох груп відповідно виявлено депресію до проведення оперативного лікування. Після гістеректомії кількість пацієнток із розладом, пов’язаним із тривожністю, зросла до 52 (57,78 %) серед пацієнток І групи і 41 (52,57 %) ІІ групи, із депресією збільшення кількості констатували до 10 (11,11 %) та 8 (11,43 %) жінок відповідно. Проте проведений разом із психологами психопатологічний аналіз через 12 міс після гістеректомії визначив афективну симптоматику в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках приховану депресію із соматопсихічною кореляцією, що проявлялась відчуттям серцебиття, кардіалгіями, вегетативними розладами. На розвиток психоемоційних проявів впливали тип акцентуації особистості. У цій структурі найбільшу частку становили виявлені пси- хоастенічні та істеричні риси характеру. Під час аналізу додаткових психогенних чинників важливим був вік пацієнток. Жінки у віці до 44 років асоціювали гістеректомію з втратою жіночності із передчасним старінням організму. Пацієнтки із успішною реалізацією своєї ролі у сім’ї і суспільстві мали кращу післяопераційну психологічну адаптацію. Висновки. Установлено тенденцію до збільшення кількості розладів, пов’язаних із тривожністю та депресивними станами після гістеректомії з приводу міоми. Через 12 міс наявна афективна симптоматика в 11 (15,7±7,0 %) та у 8 (11,4±6,0 %) випадках - прихована депресія Післяопераційна реабілітація має включати консультацію психолога для виявлення і лікування пограничних психічних порушень, що приведе до ініціації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму та нормалізації психоемоційного статусу The objective: to study the clinical-psychopathological features and psycho-emotional symptoms and borderline mental disorders in women of reproductive age after hysterectomy due to leiomyoma. Materials and methods. An assessment of the psychological state of 160 women after hysterectomy for leiomyoma was carried out. 90 patients of them (average age - 45.9±1.3 years old) had transvaginal hysterectomy, both classic and laparoscopically assisted one with opportunistic salpingectomy (I group) and 70 patients (average age - 47.2±1.6 years old) - abdominal hysterectomy with opportunistic salpingectomy (II group). The control group included 50 women 45.7±1.3 years old with asymptomatic leiomyoma. Clinical psychopathological, anamnestic and experimental psychological methods were used. Pathopsychological methods included methods of visual presentation of the personality profile using the Minnesota Multifaceted Personality Questionnaire. The survey was conducted at the pre-operative period, during the adaptation period and during 12 months. Statistical processing of monitoring data was carried out according to the φ-criterion using the statistical analysis software package STATISTICA v. 10 and Microsoft Office Excel application. Results. The results of the questionnaire determined that 44 (48.89 %) patients of the I group and 33 (47.14 %) women of the II group had disorders related to anxiety, and 6 (6.67 %) and 5 (7 .14 %) of the patients of both groups, respectively, were diagnosed depression before surgical treatment. After hysterectomy the number of patients with an anxiety disorder increased to 52 (57.78 %) in the I group and 41 (52.57 %) - II group, with depression - to 10 (11.11 %) and 8 (11.43 %) women, respectively However, the psychopathological analysis with psychologists in 12 months after hysterectomy determined affective symptoms in 11 (15.7±7.0 %), and latent depression with a somatopsychic correlation, manifested by a feeling palpitation, cardialgias, vegetative disorders was found in 8 (11.4±6.0 %) cases. The type of personality accentuation influenced the development of psychoemotional manifestations. In this structure, the largest rate consisted of psychoasthenic and hysterical character traits. The age of the patient was important when analyzing additional psychological factors. Women under 44 years old associated hysterectomy with loss of femininity with premature aging of the organism. The patients with successful implementation of their role in the family and society had better postoperative psychological adaptation. Conclusions. There is a trend toward an increased number of anxiety and depressive disorders after hysterectomy in women with leiomyoma. After 12 months, affective symptoms were present in 11 (15.7±7.0 %) cases and in 8 (11.4±6.0 %) cases - hidden depression. Postoperative rehabilitation should include a consultation with a psychologist to identify and treat borderline mental disorders, which will lead to the initiation of compensatory and adaptive reactions of the body and the normalization of the psycho-emotional status
Знайти схожі

2.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 1
Цікаві статті :
Makarchuk O. M. Angiogenic imbalance as a starting point for the development of placental dysfunction and pregnancy complications in patients with pathology of the fetal environment/ O. M. Makarchuk [та ін.] (стр.5-12)
Макарчук О. Μ. Дисбаланс ангіогенезу як відправна точка формування плацентарної дисфункції та гестаційних ускладнень у пацієнток із патологією навколоплідного середовища/ О. Μ. Макарчук [та ін.] (стр.13-20)
Жабченко І. А. Війна, стрес, вагітність: як узгодити проблемні питання?/ І. А. Жабченко [та ін.] (стр.21-28)
Siusiuka V. G. Obstetrical and perinatal consequences of birth in women depending on the term of gestation/ V. G. Siusiuka [та ін.] (стр.29-35)
Прощенко О. М. Вплив гістеректомії з приводу лейоміоми на психологічний статус жінки/ О. М. Прощенко, І. Б. Венцківська (стр.36-40)
Миронюк І. С. Аналіз захворюваності жінок Чернігівської області на злоякісні новоутворення статевих органів та грудних залоз/ І. С. Миронюк [та ін.] (стр.41-48)
Венцківська І. Б. Роль активності р65 NF-κB, каспази-3, а також поліморфізму гена VEGF у розвитку передчасних пологів при плацентарних порушеннях/ І. Б. Венцківська, В. І. Купчік (стр.49-55)
Лакатош П. В. . Особливості ультразвукової діагностики патологічної плацентації/ П. В. Лакатош [та ін.] (стр.56-63)
Бобрицька В. В. Сучасна терапія запальних захворювань жіночої статевої сфери з симптомокомплексом уретриту і вагініту/ В. В. Бобрицька, І. В. Лахно, О. Л. Черняк (стр.64-72)
Судома І. О. Імуномодулювальна дія гранулоцит-колонієстимулювального фактора при повторних невдачах імплантації у програмах перенесення ембріонів / І. О. Судома, Я. О. Гончарова, Б. В. Донськой (стр.73-81)
Samusieva A. A. Planning and use of oncoplastic surgery for breast cancer/ A. A. Samusieva [та ін.] (стр.82-87)
Цікаві статті :
Знайти схожі


3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Венцківська І. Б., Купчік В. І.
Назва : Роль активності р65 NF-κB, каспази-3, а також поліморфізму гена VEGF у розвитку передчасних пологів при плацентарних порушеннях
Паралельн. назви :Role of p65 NF-κB, caspase-3 activities and VEGF gene polymorphisms on the development of preterm labor in women with placental dysfunction
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 1. - С. 49-55 (Шифр РУ16/2023/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
ПОЛИМОРФИЗМ ОДНОСПИРАЛЬНЫЙ КОНФОРМАЦИОННЫЙ -- POLYMORPHISM, SINGLE-STRANDED CONFORMATIONAL
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета дослідження: вивчення активності р65-субодиниці ядерного фактора – NF-κB й ефекторної каспази-3, а також наявності однонуклеотидного поліморфізму гена VEGF (936C/T) у вагітних із плацентарними порушеннями та різними клінічними типами перебігу передчасної пологової діяльності (з передчасним розривом плодових оболонок та без нього). Матеріали та методи. На клінічній базі кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, яка розташована у КНП «Перинатальний центр м. Києва», протягом 2019–2022 рр. було проведено дослідження за типом «випадок–контроль» із залученням 90 вагітних: 60 жінок основної групи із плацентарними порушеннями та розвитком спонтанної передчасної пологової діяльності у терміні 24–34 тиж гестації (І група – 30 жінок із передчасними пологами з терміновим вилиттям вод, ІІ група – 30 жінок із передчасним розривом плодових оболонок) та 30 жінок групи контролю (ГК) із вчасними нормальними пологами та фізіологічним перебігом усієї вагітності. У вагітних визначали кількість загальної та активованої фракцій р65-субодиниці ядерного фактора NF-κB та каспази-3 імуноферментним методом ELISA у лізатах плаценти з подальшим розрахунком їхньої активності на підставі цих даних, а також наявність однонуклеотидного поліморфізму гена VEGF (936C/T) методом полімеразної ланцюгової реакції. Результати. У жінок із плацентарними порушеннями та передчасними пологами порівняно із контрольною групою були виявлені достовірно вищі значення вмісту фракцій та активності р65 NF-κB та каспази-3 з деякими особливостями всередині груп. Для жінок І групи була характерною більш висока активність р65-субодиниці ядерного фактора (І група – 61,6 % з 95 %ДІ 59,7–64,2; ІІ група – 33,8 пг/мл з 95 %ДІ 31,2–35,2; ГК – 27,3 пг/мл з 95 %ДІ 26,4–28,6; р0,05). У вагітних ІІ групи виявляли більш високі значення активності каспази-3 (ІІ група – 59,2 % з 95 % ДІ 57,4–59,8; І група – 39,5 % з 95 % ДІ 38,5–40,5; ГК – 31,2 % з 95 % ДІ 30,4–31,9; р0,01). Під час дослідження поліморфізму гена VEGF встановлено, що наявність алеля Т у позиції 936 є фактором ризику розвитку плацентарних порушень із виникненням передчасної пологової діяльності. Частота виявлення цього алеля в основній групі становила 11,7 % проти 1,7 % у контрольній когорті (р0,05). Висновки. Для вагітних із плацентарними порушеннями та розвитком передчасних пологів порівняно з контрольною групою характерним є підвищення активності р65-субодиниці ядерного фактора κB і каспази-3: для жінок без передчасного розриву плодових оболонок встановлено значне – у 2,2 раза підвищення активності р65 NF-κB та в 1,3 раза – активності каспази-3; у групі вагітних із передчасним вилиттям вод збільшення показників становило відповідно 1,2 раза та 1,9 раза (р0,01 для всіх груп). У жінок із плацентарними порушеннями та передчасними пологами достовірно частіше (11,7 % проти 1,7 % жінок контроль­ної групи; р0,05) виявляли однонуклеотидний поліморфізм гена васкулярного ендотеліального фактора росту у позиції 936(С/Т), тобто носійство Т-алеля у гені VEGF може бути асоційованим із розвитком зазначених ускладнень вагітності. Тим не менш, для отримання остаточних результатів необхідно проведення дослідження у більшій вибірці жінокThe objective: to study the activity of the p65 subunit of the nuclear factor – NF-κB and effector caspase-3, as well as the presence of a single nucleotide polymorphism of the VEGF gene (936C/T) in pregnant women with placental disorders and various clinical types of the course of premature labor (with premature rupture of the membranes and without it). Materials and methods. At the clinical base of the Department of Obstetrics and Gynecology No. 1 of O. O. Bogomolets National Medical University, which is located in the non-commercial enterprise “Perinatal Center of Kyiv”, during 2019–2022, a case-control study was conducted with the involvement of 90 pregnant women: 60 women of the main group with placental disorders and the development of spontaneous premature labor in the period of 24–34 weeks of gestation (I group – 30 women with premature labor and premature rupture of membranes, II group – 30 women with premature rupture of the membranes) and 30 women of control group (CG) with term normal delivery and the physiological course of the pregnancy. In pregnant women, the number of total and activated fractions of the p65 subunit of nuclear factor NF-κB and caspase-3 was determined by enzyme-linked immunosorbent assay (ELISA) in placenta lysates with further calculation of their activity based on these data, as well as the presence of a single nucleotide polymorphism of the VEGF gene (936C/T) using the polymerase chain reaction. Results. In women with placental disorders and preterm birth a significantly higher values of fraction content and activity of p65 NF-κB and caspase-3 were found, with some peculiarities within the groups compared to the control group. Women of the I group were characterized by a higher activity of p65-subunit of nuclear factor (I group — 61.6 % with 95 % CI 59.7–64.2; II group — 33.8 pg/ml with 95 % CI 31.2-35.2; CG — 27.3 pg/ml, 95 % CI 26.4–28.6; p0.05). Pregnant women of the II group had higher values of caspase-3 activity (II group — 59.2 % with 95 % CI 57.4–59.8, I group — 39.5 % with 95 % CI 38.5–40.5, CG — 31.2 %, 95 % CI 30.4–31.9; p0.01). It was established that the presence of the T allele at position 936 of VEGF gene polymorphism is a risk factor for the development of placental disorders with the development of premature labor, the rate of this allele in the main group was 11.7 % versus 1.7 % – in the control cohort (p0.05). Conclusions. Pregnant women with placental disorders and the development of premature birth are characterized by an increased activity of the p65 subunit of nuclear factor κB and caspase-3 compared to the control group: in women without premature rupture of the fetal membranes, a significant 2.2-fold increase in p65 NF-κB activity was found, and caspase-3 activity – by 1.3 times; in the group of pregnant women with preterm premature rupture of membranes the level of caspase-3 activity exceeded the control group by 1.9 times, and the level of p65-subunit of nuclear factor activity — by 1.2 times (p0.01 for all groups). 936(C/T) single nucleotide polymorphism of the vascular endothelial growth factor gene was determined significantly more often in women with placental disorders and preterm birth (11.7 % in the study group versus 1.7 % in CG, p0.05), the T-allele on the VEGF gene carriers may be associated with the development of these pregnancy complications. However, a study on a larger sample of women is needed to obtain definitive results
Знайти схожі

4.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 3
Цікаві статті :
Виповнюється 75 років від дня народження доктора медичних наук, професора Астахова Володимира Михайловича (стр.5)
Ус І. В. Оцінювання системи гемостазу у вагітних із плацентарною дисфункцією методом ротаційної тромбоеластометрії/ І. В. Ус, С. І. Жук, С. В. Демянюк (стр.6-11)
Гормональна терапія первинної оваріальної недостатності. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів (стр.12-17)
Прощенко О. М. Вплив гістеректомії на функцію збережених яєчників та корекція гормонального дисбалансу/ О. М. Прощенко, І. Б. Венцківська (стр.18-26)
Романенко Т. Г. Імуноморфологічні ознаки хронічного ендометриту у пацієнток після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій/ Т. Г. Романенко, А. Д. Гайдук (стр.27-33)
Deinichenko O. V. Indicators of angiogenesis and hormonal profde in pregnant women with chronic hypertension in the first trimester/ O. V. Deinichenko [та ін.] (стр.34-39)
Кротік О. І. Динаміка показників функціонування системи мати-плацента-плід у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі/ О. І. Кротік (стр.40-48)
Коньков Д. Г. Перспективні напрямки для створення стратегії ефективної медикаментозної профілактики прееклампсії (Огляд літератури)/ Д. Г. Коньков [та ін.] (стр.49-61)
Цікаві статті :
Знайти схожі


5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прощенко О. М., Венцківська І. Б.
Назва : Вплив гістеректомії на функцію збережених яєчників та корекція гормонального дисбалансу
Паралельн. назви :Effect of hysterectomy on the function of saved ovaries and correction of hormonal imbalance
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 3. - С. 18-26 (Шифр РУ16/2022/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY
ГОРМОНОЗАМЕЩАЮЩАЯ ТЕРАПИЯ -- HORMONE REPLACEMENT THERAPY
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета дослідження: оцінювання гормональних порушень у пацієнток після радикального лікування з приводу лейоміоми матки та розроблення терапевтичних опцій для корекціїОтримані результати дозволили припустити, що оптимізація лікувальної програми із застосуванням запропонованого комплексу медикаментозних препаратів у жінок досліджуваних груп приводить до відносної нормалізації гормонального статусу та ініціації компенсаторно-пристосувальних реакцій організму. Це сприяє покращенню якості життя та нівелюванню симптомокомплексу гіпоестрогенеміїThe objective: to assess the hormonal disorders in patients after the radical treatment for leiomyoma and to develop the therapeutic options for correction. Materials and methods. The clinical and laborThe obtained results suggest that the optimization of the treatment program with the the proposed drugs in women in the groups leads to relative optimization of hormonal status and initiation of compensatory-adaptive responses of the organism, which improves the quality of life and eliminates symptoms of hypoestrogenism
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Загородня О. С., Леуш С. Ст., Венцківська І. Б.
Назва : Вагінальні пологи після попереднього кесарева розтину
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 1. - С. 66-67 (Шифр РУ16/2021/1)
MeSH-головна: РОДЫ ВАГИНАЛЬНЫЕ ПОСЛЕ КЕСАРЕВА СЕЧЕНИЯ -- VAGINAL BIRTH AFTER CESAREAN
РОДОРАЗРЕШЕНИЯ ПРОЦЕСС -- LABOR, OBSTETRIC
Анотація: Статтю присвячено питанню ведення вагінальних пологів після попереднього кесарева розтину, розглянуто актуальність проблеми в світі, наведено міркування стосовно деяких рис пологової діяльності в цих випадках та їхній вплив на рішення лікаряПеребіг вагінальних пологів після попереднього кесарева розтину має певні фізіологічні особливості, які слід ураховувати під час оцінювання ефективності пологової діяльності, а саме – тривалість першого періоду пологів така сама, як при перших пологах, а послідовність змін шийки матки (згладжування, розкриття) відбувається подібно до повторних пологів. Таким пологами найчастіше властиво уповільнення швидкості розкриття шийки матки. 2. Частота найважливіших акушерських ускладнень (домішки меконію в амніотичній рідині, затримка частин плаценти, гіпотонічна кровотеча) при вагінальних пологах після попереднього кесарева розтину не вища, ніж при інших вагінальних пологах
Знайти схожі

7.

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2021р.,N 1
Цікаві статті :
Голяновський О. В. Патологія печінки, пов’язана з вагітністю: надмірне блювання вагітних, холестатичний гепатоз вагітних, прееклампсія/еклампсія, HELLP-синдром, гостра жирова дистрофія печінки вагітних/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.7-16)
Ошовський В. І. Результати вагітностей у пацієнток з надзвичайно високим співвідношенням sFIt-1/PIGF: серія клінічних випадків/ В. І. Ошовський, М. І. Ніколенко, Є. М. Полякова (стр.17-20)
Опришко В. І. Ефективна, безпечна і раціональна фармакотерапія ендогенного дефіциту прогестерону/ В. І. Опришко [та ін.] (стр.21-25)
Стефановський О. В. Досвід використання альтернативної терапії у жінок з менопаузальним метаболічним синдромом/ О. В. Стефановський, Л. В. Аккера, А. І. Гальченко (стр.26-28)
Ошовський В. І. Пренатальні перинеальні знахідки та можливі клінічні сценарії/ В. І. Ошовський, Н. М. Антоненко (стр.29-32)
Романенко Т. Г. Констипація - актуальна проблема під час вагітності/ Т. Г. Романенко, О. В. Морозова (стр.33-38)
Фролов Н. О. Обґрунтування вибору ангіопротектора діосміну як профілактичного агента прееклампсії/ Н. О. Фролов, Ю. В. Тезіков, І. С. Ліпатов (стр.40-43)
Поладич І. В. Особливості циркуляції інтерлейкінів різних класів при багатоплідній вагітності залежно від способу запліднення і терміну гестації/ І. В. Поладич [та ін.] (стр.44-48)
Невишна Ю. В. Сучасні погляди на профілактику акушерських та перинатальних ускладнень у здорових вагітних (Огляд літератури)/ Ю. В. Невишна (стр.49-53)
Маланчук О. Б. Морфологічні та електронно-мікроскопічні особливості досліджуваних плацент при дуже ранніх передчасних пологах, ускладнених передчасним розривом плодових оболонок/ О. Б. Маланчук [та ін.] (стр.54-60)
Вдовиченко Ю. П. Визначення діагностичних маркерів затримки росту плода у ранні терміни вагітності/ Ю. П. Вдовиченко, В. О. Голяновський (стр.61-65)
Загородня О. С. Вагінальні пологи після попереднього кесарева розтину/ О. С. Загородня, С. Ст. Леуш, І. Б. Венцківська (стр.66-67)
Андрійчук Т. П. Стан системи мати-плацента-плід у вагітних із обтяженим гінекологічним анамнезом/ Т. П. Андрійчук, А. Я. Сенчук, В. І. Чермак (стр.70-74)
Вдовиченко Ю. П. Діагностика і лікування абдомінальних ускладнень після гінекологічних ендоскопічних операцій/ Ю. П. Вдовиченко, В. І. Бойко, В. А. Терехов (стр.75-79)
Кравченко О. В. Особливості патогенезу та лікування дисгормональних дисплазій грудних залоз у жінок раннього репродуктивного віку/ О. В. Кравченко (стр.80-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі


8.

Назва журналу :Здоров’я чоловіка -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Указ Президента України "Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня медичного працівника" (стр.7)
Венцківська І. Б. Жіночі чинники неплідності у шлюбі/ І. Б. Венцківська, О. С. Загородня (стр.8-13)
Ниткін Д. М. Актуальні аспекти метафілактики кальцієвого уролітіазу: практичні рекомендації/ Д. М. Ниткін, А. Д. Гапоненко (стр.14-20)
Saidakova N. O. Characteristics of the incidence and prevalence of chronic cystitis among the male population in Ukraine/ N. O. Saidakova, V. P. Stus, N. V. Havva (стр.21-25)
Возіанов С. О. Контактна пневматична уретеролітотрипсія з використанням літотриптора LMA StoneВreaker та пошук можливостей підвищення її ефективності/ С. О. Возіанов [та ін.] (стр.26-31)
Горпинченко І. І. Сучасні підходи до лікування абактеріальних простатитів та доброякісної гіпертрофії передміхурової залози з використанням екстракту передміхурової залози биків/ І. І. Горпинченко, В. В. Спиридоненко (стр.32-37)
Горовий В. І. Способи гемостазу та відновлення міхурово-уретрального сегмента при залобковій простатектомії у хворих на доброякісну гіперплазію простати/ В. І. Горовий [та ін.] (стр.38-48)
Возіанов С. О. Порівняльний аналіз ефективності та безпеки комбінованої пневматичної та ультразвукової літотрипсії в лікуванні хворих на коралоподібний нефролітіаз/ С. О. Возіанов [та ін.] (стр.49-53)
Зайцев В. І. Сучасні тенденції використання адреноблокаторів в урології: що змінилось/ В. І. Зайцев (стр.54-57)
Гурженко Ю. М. Теоретичне обґрунтування використання силденафілу в лікуванні хронічного простатиту/ Ю. М. Гурженко, В. В. Спиридоненко (стр.58-62)
Рзаєв Р. С. Методи ранньої діагностики патологічних станів кавернозного басейну статевого члена/ Р. С. Рзаєв (стр.63-70)
Тріщ В. І. Оцінювання ефективності лікування чоловіків з еректильною дисфункцією різного ступеня тяжкості/ В. І. Тріщ, А. І. Мисак (стр.71-78)
Возіанов О. С. Морфологічні зміни стінки сечоводу у хворих на уретеролітіаз залежно від тривалості клінічних проявів/ О. С. Возіанов (стр.80-83)
Нікітін О. Д. Діагностика порушень сечовипускання у пацієнтів молодого віку із симптомами нижніх сечових шляхів неясного генезу/ О. Д. Нікітін [та ін.] (стр.84-92)
Ожогін В. В. Роль антеградної уретеролітотрипсії в лікуванні великих конкрементів проксимального відділу сечоводу/ В. В. Ожогін (стр.93-98)
Сергійчук Р. В. Досвід виконання бездренажної перкутанної нефролітотрипсії/ Р. В. Сергійчук (стр.99-104)
Сагалевич А. І. Перкутанна нефролітотрипсія в положенні хворого лежачи на спині/ А. І. Сагалевич [та ін.] (стр.105-111)
Цікаві статті :
Знайти схожі


9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Венцківська І. Б., Загородня О. С.
Назва : Жіночі чинники неплідності у шлюбі
Паралельн. назви :Female Factors of Infertility in a Couple
Місце публікування : Здоров’я чоловіка. - 2021. - N 2. - С. 8-13 (Шифр ЗУ37/2021/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: БЕСПЛОДИЕ ЖЕНСКОЕ -- INFERTILITY, FEMALE
ПРАКТИЧЕСКОЕ РУКОВОДСТВО -- PRACTICE GUIDELINE
ОБРАЗОВАНИЕ ДИСТАНЦИОННОЕ -- EDUCATION, DISTANCE
МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
Анотація: Проблема неплідності є актуальною для всього світу. Це пов’язано як з поширеністю (щонайменше 50 млн пар на планеті мають встановлений діагноз неплідності), так і через колосальне медичне, економічне, соціальне та психологічне значення. Ще одним важливим аспектом неплідності є гетерогенність її причин: у близько 40% неплідних шлюбів причиною є жіночий фактор, у 35% – чоловічий, у 20% – комбінація чоловічого та жіночого факторів і у 5% шлюбів чинник неплідності не виявлено. Колегія акушерів-гінекологів США у 2019 році оновила рекомендації щодо часу та обсягу обстеження пар з неплідністю. Зокрема, якщо вік жінки 35–40 років, обстеження та ліквідацію ймовірного чинника неплідності необхідно розпочинати через 6 міс ненастання вагітності, а якщо жінка старше 40 років – одразу по звертанню пари. Не слід вдаватись до вичікувальної тактики, якщо пацієнтка має оліго- або аменорею, відомі аномалії матки та маткових труб, ІІІ або IV ступінь тяжкості ендометріозу, а також якщо у пари виявлено чоловічі чинники неплідності. Розлади овуляції в якості чинника неплідності представлено гіпоталамічним синдромом, синдромом полікістозних яєчників, передчасним виснаженням яєчників та гіперпролактинемією, що відрізняються між собою вмістом гонадотропних гормонів та гормонів яєчників. Спайковий процес органів малого таза, що обмежує транспорт сперматозоїдів та заплідненої яйцеклітини матковими трубами, є наслідком ендометріозу та запальних захворювань, спричинених, переважно, збудниками, що передаються статевим шляхом. Ендометріоз, крім утворення спайок у порожнині малого таза, що є властивим ІІІ та IV стадії захворювання, також виступає чинником неплідності за рахунок підвищеної концентрації простагландинів та прозапальних цитокінів, порушення реципрокності ендометрія. Серед особливостей будови матки значення в порушенні фертильності мають перетинка в матці, лейоміома із субмукозною локалізацією вузла та маткові синехії. У рамках комплексного обстеження пацієнток з неплідністю необхідно обов’язково врахувати дослідження функції щитоподібної залозиThe problem of infertility is relevant to the whole world, that is explaned both by the prevalence (at least 50 million couples on the planet are diagnosed) and by the enormous medical, ecoomic, social and psychological significance. Another important aspect of infertility is the heterogeneity of its causes – about 40% of infertile marriages are caused by the female factor, 35% – male, 20% – a combination of male and female factors and 5% – have no identified factor. In 2019, the American Collegue of Obstetricians and Gynecologists updated the guidelines for the timing and scope of examinations of infertile couples. In particular, if a woman is 35–40 years old, examination and elimination of the probable factor of infertility should be started after 6 months of non-pregnancy, and in the case of age older than 40 years – immediately after the couple’s accost. The expected tactics should not be used if the patient has oligo- or amenorrhea, known uterine and fallopian tube abnormalities, grade III or IV severity of endometriosis, and the couple has known male infertility factors. Ovulation disorders as a factor of infertility include hypothalamic syndrome, polycystic ovary syndrome, premature ovarian failure and hyperprolactinemia, which differ in the content of gonadotropic hormones and ovarian hormones. The adhesion process of the pelvic organs, which restricts the transport of sperm and fertilized egg through the fallopian tubes, is a consequence of endometriosis and inflammatory diseases caused mainly by sexually transmitted pathogens. Endometriosis, in addition to the formation of adhesions in the pelvic cavity, which is characteristic of stage III and IV of the disease, is also a factor in infertility due to elevated concentrations of prostaglandins and proinflammatory cytokines, failed endometrial reciprocity. Among the uterus abnormalities in the violation of fertility are the uterine membrane, leiomyoma with submucosal localization of the node and uterine synechiae. As part of a comprehensive examination of patients with infertility, it is necessary to take into account the study of thyroid function
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Сімейна медицина -2020р.,N 5/6
Цікаві статті :
Хіміон Л. В. Реабілітація хворих на ревматичні хвороби в практиці лікаря загальної практики - сімейного лікаря/ Л. В. Хіміон [та ін.] (стр.8-13)
І Міжнародний Конгрес "Від народження до зрілості: міждисциплінарний підхід в збереженні здоров’я людини", 03-05 квіт. 2020 р. (стр.14-21)
США отримали права на препарат Арлеверт® (стр.22)
Марута Н. О. Тривожно-депресивні порушення в структурі розладів адаптації (клініка, діагностика, терапія)/ Н. О. Марута, В. Ю. Федченко (стр.23-30)
Марушко Ю. В. Ефективність та безпека застосування комбінованого препарату заліза у дітей із негоспітальною пневмонією та анемією/ Ю. В. Марушко, О. В. Хомич, Т. В. Гищак (стр.31-35)
Chupryna G. Thyroid lesion as a manifestation of comorbidity in patients with diabetic polyneyropathy/ G. Chupryna, V. Dubunetska (стр.36-40)
Карпенко О. В. Вплив рослинно-цитратного комплексу на показники системного запалення у хворих на сечокам’яну хворобу/ О. В. Карпенко, А. С. Петрова (стр.41-46)
Бабінець Л. С. Аналіз функціональної спроможності підшлункової залози при коморбідності хронічного панкреатиту з цукровим діабетом 2-го типу/ Л. С. Бабінець, Г. М. Сасик (стр.47-50)
Бур’янов О. А. Раціональна фармакотерапія при загостренні первинного болю в нижній частині спини/ О. А. Бур’янов [та ін.] (стр.51-58)
Чернявський В. В. Цироз печінки та фібриляція передсердь: актуальні питання діагностики та лікування/ В. В. Чернявський, А. Є. Байло (стр.59-65)
Бабінець Л. С. Оцінювання панкреатотропної і суглобової ефективності внутрішньоклітнного системного ензиму при остеоартрозі/ Л. С. Бабінець, І. М. Галабіцька (стр.66-69)
Сідь Є. В. Діагностична цінність серцевого білка, що зв’язує жирні кислоти, у пацієнтів із NSTEMI при зверненні за медичною допомогою/ Є. В. Сідь, О. С. Кульбачук (стр.70-74)
Матюха Л. Ф. Фактор базової медикаментозної терапії в практиці навчання пацієнтів з цукровим діабетом 2-го/ Л. Ф. Матюха, Б. О. Смаль (стр.75-78)
Михальчишин Г. П. Ефективність удосконаленого комплексу лікування у хворих на цукровий діабет 2-го типу з неалкогольною жировою хворобою печінки/ Г. П. Михальчишин (стр.79-83)
Марушко Ю. В. Ефективність та безпека застосування дезлоратадину у дітей із алергічними станами (Огляд літератури, власні дослідження)/ Ю. В. Марушко, О. В. Хомич (стр.84-88)
Прощенко О. М. Параметри якості життя і метаболічні порушення у жінок після гістеректомії з приводу міоми матки/ О. М. Прощенко, Б. М. Венцківський, І. Б. Венцківська (стр.89-94)
Цікаві статті :
Знайти схожі


11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прощенко О. М., Венцківський Б. М., Венцківська І. Б.
Назва : Параметри якості життя і метаболічні порушення у жінок після гістеректомії з приводу міоми матки
Місце публікування : Сімейна медицина. - К., 2020. - № 5/6. - С. 89-94 (Шифр СУ21/2020/5/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: МАТКИ МИОМЭКТОМИЯ -- UTERINE MYOMECTOMY
ОСНОВНОЙ ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- BASAL METABOLISM
ОБМЕНА ВЕЩЕСТВ БОЛЕЗНИ -- METABOLIC DISEASES
НЕВРОТИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ -- NEUROTIC DISORDERS
ДИССОМНИЯ -- DYSSOMNIAS
Анотація: На сьогодні все частіше з’являються повідомлення про збільшення частки хворих на міому матки (до 45 %), в яких гістеректомія (ГЕ) залишається єдиним радикальним методом оздоровлення. За останні десятиліття погляди на дану операцію суттєво змінилися. ГЕ та її вплив на соматичний та психологічний статус, зміни психогенного характеру та вегето-невротичні прояви, пов’язані з післяопераційною гострою циркуляторною ішемією яєчникової тканини, стали предметом наукового обміну багатьох дискусійних панелей
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Здоров’я жінки -2020р.,N 8
Цікаві статті :
Світові новини щодо здоров’я та якості життя жінок (стр.8-11)
Український медичний клуб рекомендує (стр.12-13)
Сюсюка В. Г. Спосіб комплексної цитопротекторної терапії вагітних із затримкою росту плода/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.14-16)
Жук С. І. Профілактика та корекція дисгормональних порушень репродуктивної системи у сучасних умовах хронічного стресу/ С. І. Жук, О. А. Ночвіна (стр.17-23)
Манжура О. П. Ефективність застосування препарату Неотризол для лікування бактеріального вагінозу як компонента профілактики цервікальної інтраепітеліальної неоплазії/ О. П. Манжура, І. О. Маєвська (стр.24-29)
Ковалишин О. А. Ультразвукові параметри і стан гемодинаміки матки у жінок, які мали порушення менструальної функції у пубертатний період/ О. А. Ковалишин (стр.30-36)
Ткаліч В. О. Особливості плацентарних структур у жінок з передчасними пологами/ В. О. Ткаліч, І. В. Поладич, В. І. Купчік (стр.37-41)
Ковида Н. Р. Перебіг вагітності, пологів та стан новонароджених у жінок з рубцем на матці після попереднього кесарева розтину/ Н. Р. Ковида, Н. П. Гончарук (стр.42-46)
Гребініченко Г. О. Клінічні наслідки при вродженій діафрагмальній грижі у плода/ Г. О. Гребініченко, І. Ю. Горбієнко, О. К. Слєпов (стр.47-53)
Лахно І. В. Шляхи підвищення ефективності лікування жінок із запальними захворюваннями органів малого таза/ І. В. Лахно, А. Є. Ткачов, О. В. Грищенко (стр.54-57)
Венцківська І. Б. Оцінка якості життя після гістеректомії з приводу міоми матки/ І. Б. Венцківська [та ін.] (стр.59-63)
Терехов В. А. Роль комплексного оцінювання показників гемодинаміки і гомеостазу при гострих гінекологічних станах/ В. А. Терехов (стр.64-67)
Романенко Т. Г. Клініко-статистичний аналіз особливостей репродуктивного здоров’я жінок при повторних невдалих спробах застосування допоміжних репродуктивних технологій/ Т. Г. Романенко, А. Д. Гайдук, С. В. Турбаніст (стр.68-75)
Татарчук Т. Ф. Склерозивний лишай вульви: сучасні уявлення про клінічні прояви, діагностику і методи лікування (Аналітичний огляд та власний досвід)/ Т. Ф. Татарчук [та ін.] (стр.76-82)
Цікаві статті :
Знайти схожі


13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Венцківська І. Б., Прощенко О. М., Вітовський Я. М., Маркітанюк С. В.
Назва : Оцінка якості життя після гістеректомії з приводу міоми матки
Місце публікування : Здоров’я жінки. - 2020. - № 8. - С. 59-63 (Шифр ЗУ38/2020/8)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
МАТКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- UTERINE NEOPLASMS
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
ГИСТЕРЭКТОМИЯ ВЛАГАЛИЩНАЯ -- HYSTERECTOMY, VAGINAL
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
КАЧЕСТВО ЖИЗНИ -- QUALITY OF LIFE
Анотація: Гістеректомія, проведена у репродуктивному віці, без сумніву, зумовлює зниження показників якості життя та може спричинити розвиток дисбалансу гормонального гомеостазу, психоемоційних, вегетоневротичних симптомів, ініціюючи або посилюючи сексуальну та урогенітальну дисфункцію, порушуючи психосоціальну адаптацію у всіх сферах життєдіяльності жінки. Цей аспект часто залишається поза увагою хірургів під час оцінювання ефективності лікування, хоча суттєво впливає на відновлення після оперативного втручання. У статті представлено дані про експериментальне психологічне дослідження, оцінювання вираженості урогенітальної дисфункції із використанням стандартизованої системи POP-Q, характеристику параметрів якості життя як на етапі передопераційного спостереження, так і протягом 1, 3 та 5 років після оперативного втручання у 80 жінок репродуктивного віку з міомою матки, яким виконано вагінальну гістеректомію. До групи порівняння увійшли 60 пацієнток із гістеректомією, проведеною абдомінальним доступом. За результатами даного дослідження, у жінок репродуктивного віку після радикальних операцій з приводу міоми матки визначено, що провідними порушеннями параметрів якості життя після гістеректомії є загальносоматичні симптоми, психоемоційні розлади, генітоуринарні та сексуальні порушення. Радикальні операції з приводу міоми матки зумовлюють зростання частки урогенітальних розладів, серед яких найбільш вагомими є нетримання сечі та пролапс, клінічні прояви яких справляють свій негативний вплив у тому числі і на психосоціальну сферу, знижуючи при цьому якість життя. На сьогодні не існує єдиної думки щодо ступеня впливу радикальних оперативних втручань з приводу міоми матки на багатогранність порушень метаболічного та гормонального гомеостазу, формування психовегетативного симптомокомплексу і, як наслідок, – на параметри якості життя. Це зумовлює необхідність розроблення валідизованої методики оцінювання якості життя як компонента оптимізації реабілітаційної програми із персоніфікованим урахуванням основних чинників коморбідності статусу під час планування оперативного лікування
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології -2020р.,N 2
Цікаві статті :
Ковальчук Т. А. Вплив вазовагальних синкопе дитячого віку на показники якості життя, пов’язаної зі здоров’ям/ Т. А. Ковальчук, О. Р. Боярчук (стр.6-13)
Чайківська Е. Ф. Особливості експресії глобуліну, який зв’язує статеві гормони, у дівчат пубертатного віку із дифузними захворюваннями печінки/ Е. Ф. Чайківська (стр.14-20)
Шкіряк-Нижник З. А. Вплив стресових ситуацій у сім’ї на формування поведінки підлітка/ З. А. Шкіряк-Нижник [та ін.] (стр.21-29)
Ярема Н. М. Неонатальний скринінг на тяжкі комбіновані імунодефіцити: ретроспектива і сучасність (огляд літератури)/ Н. М. Ярема, О. Р. Боярчук, О. М. Мочульська (стр.30-36)
Багній Л. В. Патогенетичні аспекти формування акушерських ускладнень у вагітних із неалкогольною жировою хворобою печінки при надлишковій масі тіла (огляд літератури)/ Л. В. Багній, С. М. Геряк, Н. І. Багній (стр.37-44)
Бойчук А. В. Порівняння лапароскопічної міомектомії та емболізації маткових артерій у жінок із симптомною лейоміомою матки/ А. В. Бойчук, В. І. Коптюх, Н. О. Існюк (стр.45-49)
Бойчук А. В. Діагностика кліщових інфекцій у вагітних/ А. В. Бойчук [та ін.] (стр.50-55)
Бойчук А. В. Деякі показники гуморального імунітету та стан мікробіоценозу репродуктивних шляхів жінок-внутрішньо переміщених осіб із загрозою переривання вагітності/ А. В. Бойчук, І. Ю. Романенко (стр.56-63)
Галей М. М. Техніка виконання симультанних операцій при поєднаній гінекологічній патології із жовчнокам’яною хворобою/ М. М. Галей, І. Я. Дзюбановський, І. П. Марчук (стр.64-68)
Гладчук І. З. Порівняльний аналіз ускладнень післяопераційного періоду при кесаревому розтині за M. Stark та модифікованою методикою/ І. З. Гладчук [та ін.] (стр.69-75)
Добрянська В. Ю. Сполучнотканинна дисплазія серця у вагітних та перинатальні наслідки (огляд літератури та власні дані)/ В. Ю. Добрянська [та ін.] (стр.76-85)
Дроздовська Ю. Б. Оцінка оваріального резерву в жінок із безпліддям на фоні лейоміоми матки в програмах допоміжних репродуктивних технологій/ Ю. Б. Дроздовська (стр.86-91)
Игнатьев А. М. Постменопаузальная остеосаркопения (обзор литературы и результаты собственных исследований)/ А. М. Игнатьев, Н. И. Турчин, Т. А. Ермоленко (стр.92-99)
Кулик І. І. Ефективність контрольованої оваріальної стимуляції за довгим протоколом у жінок з ендометріоз-асоційованим безпліддям/ І. І. Кулик, С. В. Хміль (стр.100-105)
Маркін Л. Б. Профілактика розладів функціонального диференціювання плаценти/ Л. Б. Маркін, Т. В. Фартушок (стр.106-110)
Нікітіна І. М. Поліпи ендометрія у жінок репродуктивного віку - сучасний етіопатогенетичний погляд на проблему (огляд літератури)/ І. М. Нікітіна [та ін.] (стр.111-118)
Носенко О. М. Особливості імунної реактивності ендометрія з неатиповою гіперплазією у пацієнток із безпліддям та ожирінням/ О. М. Носенко, С. В. Юрченко (стр.119-124)
Плаксієва К. Д. Досвід ведення постемболізаційного синдрому у пацієнток із міомою матки/ К. Д. Плаксієва (стр.125-128)
Пономарьова І. Г. Особливості біоценозу піхви у жінок із мікоплазмовою інфекцією/ І. Г. Пономарьова, Т. О. Лісяна, О. М. Мацола (стр.129-134)
Посохова С. П. Гіпоксично-ішемічне ушкодження головного мозку плода: прогнозування та попередження/ С. П. Посохова, О. Ю. Кучеренко, К. О. Ніточко (стр.135-142)
Потапова Л. В. Современные подходы к терапии урогенитальных расстройств у женщин в перименопаузе/ Л. В. Потапова, И. Н. Щербина (стр.143-148)
Прощенко О. М. Урогенітальні розлади у жінок, що перенесли радикальні операції на матці/ О. М. Прощенко [та ін.] (стр.149-153)
Татарчук Т. Ф. Особливості клінічного перебігу передраку і раку вульви у жінок пре- і постменопаузального віку/ Т. Ф. Татарчук, В. В. Дунаєвська, Н. Ф. Захаренко (стр.154-159)
Ханча Ф. О. Особливості експресії маркера ендотеліальних клітин CD34 у судинному руслі вілльозного дерева плаценти при вагітності, індукованій у циклі допоміжних репродуктивних технологій/ Ф. О. Ханча (стр.160-166)
Хміль С. В. Низький овуляторний резерв: причини виникнення, питання та відповіді/ С. В. Хміль [та ін.] (стр.167-172)
Хміль С. В. Фрагментація ДНК сперматозоїдів: причини, механізм, вплив на настання та виношування вагітності/ С. В. Хміль [та ін.] (стр.173-178)
Чайка В. В. Вплив хірургічної стимуляції овуляції шляхом фертилоскопічного оваріального дрилінгу на гормональний статус пацієнток із кломіфен-резистентною формою синдрому полікістозних яєчників та ожирінням/ В. В. Чайка (стр.179-184)
Щербина М. О. Особливості цитокінової регуляції і гемодинамічних показників шийки матки при фізіологічних пологах/ М. О. Щербина [та ін.] (стр.185-190)
Berlinska L. I. Anterior placenta position as a causing factor of pre-eclampsia/ L. I. Berlinska [et al.] (стр.191-196)
Chumak Z. V. Expression of markers of hypoxia, angiogenesis, as microcirculatory-tissue factors in proliferative processes of the endometrium/ Z. V. Chumak [et al.] (стр.197-202)
Цікаві статті :
Знайти схожі


15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Прощенко О. М., Венцківська І. Б., Вітовський Я. М., Маркітанюк С. В.
Назва : Урогенітальні розлади у жінок, що перенесли радикальні операції на матці
Паралельн. назви :Genitourinary disorders in women who underwent radical uterine surgery
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2020. - N 2. - С. 149-153 (Шифр АУ37/2020/2)
MeSH-головна: МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES
МИОМА -- MYOMA
ГИСТЕРЭКТОМИЯ -- HYSTERECTOMY
СЕКСУАЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ ФИЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- SEXUAL DYSFUNCTION, PHYSIOLOGICAL
ДИЗУРИЯ -- DYSURIA
Анотація: Мета дослідження – визначення ранніх діагностичних предикторів генітоуринарного синдрому на основі оцінки частоти і структури урогенітальної дисфункції у віддаленому періоді після гістеректомії, виконаної з приводу міоми маткиТаким чином, кожна третя пацієнтка до п’ятого року моніторингу після гістеректомії відмічала неспроможність тазового дна та ознаки цисто-ректоцеле І–ІІ ступенів, синдром релаксації тазового дна, а ступінь вираження генітоуринарних розладів напряму залежав від оперативних технік, віку, коли було проведено оперативне лікування, та ступеня гіпоестрогеніїThe aim of the study – to determine early diagnostic predictors of genitourinary syndrome based on the assessment of the frequency and structure of urogenital dysfunction in the remote period after hysterectomy performed for uterine fibroidsThus, every third patient before the fifth year of monitoring after hysterectomy noted pelvic floor failure and signs of cysto-rectocele I-II degree, pelvic floor relaxation syndrome, and the severity of genitourinary disorders directly depended on surgical techniques, age when treatment and degree of hypoestrogenism
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Перинатология и педиатрия -2018р.,N 3
Цікаві статті :
Давыдова Ю. К вопросу об увеличении частоты кесарева сечения/ Ю. Давыдова (стр.5-6)
Di Renzo G. C. Керівництво. Передчасні спонтанні пологи та ведення пологів: рекомендації Європейської асоціації перинатальної медицини/ Renzo G. C. Di [et al.] (стр.7-26)
Бутенко Л. П. Роль проангіогенних факторів у формуванні структур плацентарного бар’єру у вагітних із вродженими вадами серця та анемією/ Л. П. Бутенко, С. М. Килихевич, Ю. В. Давидова (стр.27-30)
Огородник А. О. Корекція дефіциту заліза у вагітних з природженими вадами серця, серцевою недостатністю та анемією/ А. О. Огородник [та ін.] (стр.31-34)
Лиманська А. Ю. Астенічний синдром вагітних як прояв віддалених наслідків перенесеної черепно-мозкової травми: особливості лікування/ А. Ю. Лиманська [та ін.] (стр.35-39)
Огородник А. О. Ентеросорбція в лікуванні раннього токсикозу вагітних групи високого ризику/ А. О. Огородник [та ін.] (стр.40-44)
Давыдова Ю. В. Актуальные вопросы нутрициологии в акушерстве: роль кальция и витамина D в формировании благоприятных условий для вынашивания плода/ Ю. В. Давыдова [и др.] (стр.46- 50)
Наумчик А. Н. Миелопролиферативные заболевания и беременность: акушерские и перинатальные аспекты/ А. Н. Наумчик, Ю. В. Давыдова (стр.52-55)
Грищенко О. В. Ассоциации уровня интерферона и клинических признаков различных типов вируса папилломы человека/ О. В. Грищенко, В. В. Бобрицкая (стр.56-60)
Біла В. В. Медико-соціальні результати впровадження стандартів ISO 9001 в умовах перинатального центру/ В. В. Біла, І. Б. Венцківська, О. С. Загородня (стр.61-65)
Огородник А. А. Лента новостей/ подгот. А. А. Огородник (стр.66-67)
Слєпов О. К. Аномалії залишків омфаломезентеріальних судин при гастрошизисі та їх роль у плануванні хірургічної тактики при цій патології/ О. К. Слєпов, О. П. Пономаренко, М. Ю. Мигур (стр.68-75)
Березенкo В. С. Особливості забезпеченості вітаміном D дітей з хронічним вірусним гепатитом С/ В. С. Березенкo [та ін.] (стр.76-81)
Дудник В. М. Оцінка вмісту холекальциферолу в сироватці крові дітей, хворих на муковісцидоз/ В. М. Дудник, В. В. Демяништна (стр.82-87)
Матвєєва С. Ю. Клініко-анамнестичні особливості пилково-харчового синдрому в дітей/ С. Ю. Матвєєва (стр.88-93)
Гичка С. Г. Клініко-цито-морфологічна діагностика кандидозу слизової оболонки верхніх відділів травного тракту з хронічним гастродуоденітом у підлітків/ С. Г. Гичка, М. І. Нехаєнко (стр.94-97)
Ошлянська О. А. Роль дисфункції ендотелію у формуванні патології серцево-судинної системи в дітей з дисплазією сполучної тканини/ О. А. Ошлянська [та ін.] (стр.98-103)
Дудник В. М. Патогенетичні особливості контролю бронхіальної астми в дітей шкільного віку залежно від вмісту ядерно-транскрипційного фактора NF-kB та інтерлейкінів 4, 6 у сироватці крові (огляд літератури)/ В. М. Дудник, О. В. Булавенко, О. В. Куцак (стр.104-107)
Цікаві статті :
Знайти схожі


17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Венцківський Б. М., Венцківська І. Б., Загородня О. С.
Назва : Вульвовагінальні інфекції як предиктор передчасних пологів
Місце публікування : Медицинские аспекты здоровья мужчины. - 2018. - N 3. - С. 10 (Шифр МУ89/2018/3)
MeSH-головна: ВАГИНИТ БАКТЕРИАЛЬНЫЙ -- VAGINOSIS, BACTERIAL
МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ И ОСЛОЖНЕНИЯ БЕРЕМЕННОСТИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES AND PREGNANCY COMPLICATIONS
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS
БЕССИМПТОМНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- ASYMPTOMATIC INFECTIONS
Анотація: Проблема вагінальних інфекцій має важливе епідеміологічне значення у зв’язку з високим рівнем поширеності в популяції, зростанням кількості хронічних і рецидивуючих форм захворювання та розвитку лікарської стійкості внаслідок безконтрольного застосування антибактеріальних і антимікотичних препаратів. Особливе місце вульвовагінальні інфекції займають в акушерській практиці, оскільки вони є предикторами невиношування вагітності на ранніх строках та індукторами розвитку передчасної пологової діяльності. Очевидно, що для своєчасної діагностики захворювань, пов’язаних з порушеннями біоценозу піхви, необхідно мати чітке уявлення про стан такого в нормі і патології
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Медицинские аспекты здоровья мужчины -2018р.,N 3
Цікаві статті :
Матеріали симпозіуму «Урогенітальні інфекції. Міждисциплінарний підхід» (стр.5)
Медведь В. И. Инфекции мочевых путей у беременных/ В. И. Медведь (стр.6-9)
Венцківський Б. М. Вульвовагінальні інфекції як предиктор передчасних пологів/ Б. М. Венцківський, І. Б. Венцківська, О. С. Загородня (стр.10)
Скурятіна Н. Г. Роль урогенітальної інфекції у вагітних з патологією шийки матки/ Н. Г. Скурятіна, О. П. Гнатко (стр.11-14)
Пасєчніков С. П. Лікування інфекцій сечовивідних шляхів в умовах зростаючої резистентності до фторхінолонів/ С. П. Пасєчніков (стр.15-17)
Зайцев В. І. Комбінована урогенітальна інфекція та особливості її лікування/ В. І. Зайцев, О. С. Федорук, І. І. Ілюк (стр.18-24)
Гурженко Ю. Н. Современная фитотерапия хронического простатита/ Ю. Н. Гурженко (стр.24-28)
Руденко А. В. Гострий неускладнений пієлонефрит. Нові підходи до діагностики та лікування/ А. В. Руденко [та ін.] (стр.29-32)
Бурка О. А. Mycoplasma genitalium: що нового/ О. А. Бурка (стр.33-35)
Романенко А. М. Патоморфологія запального процесу у хворих з пухлинами передміхурової залози, інфікованих збудниками захворювань, що передаються статевим шляхом/ А. М. Романенко [та ін.] (стр.36-41)
Бенюк В. О. Роль мікст-інфекції в генезі цервікальних інтраепітеліальних неоплазій/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.42-47)
Нікітін О. Д. Превенція післяопераційних ускладнень трансуретральної резекції простати/ О. Д. Нікітін (стр.48)
Пасєчніков С. П. Новые подходы к выбору вида специализированной медицинской помощи женщинам с острым неосложненным пиелонефритом/ С. П. Пасєчніков (стр.50-55)
Pasiechnikov S. P. New approaches to the choice of the specialized medical care type in women with acute uncomplicated pyelonephritis/ S. P. Pasiechnikov (стр.56-58)
Эфективность фосфомицина трометамола в профилактике ифекционных осложнений литотрипсии (стр.59-62)
Особенности этиологической лабораторной диагностики инфекций урогенитального тракта (стр.64-69)
Австралийские ученые обнаружили новый вирус, вызывающий болезнь почек (стр.69)
Пасєчніков С. П. Мультивидові і мультиштамові пробіотики: перспективи застосування і у рологічній практиці/ С. П. Пасєчніков (стр.70-76)
Прийма О. Б. Лазерне циркумцизіо в лікуванні фімозу/ О. Б. Прийма [та ін.] (стр.77-78)
Цікаві статті :
Знайти схожі


19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Біла В. В., Венцківська І. Б., Загородня О. С.
Назва : Медико-соціальні результати впровадження стандартів ISO 9001 в умовах перинатального центру
Місце публікування : Перинатологія та педіатрія. - київ, 2018. - N 3. - С. 61-65 (Шифр ПУ3/2018/3)
MeSH-головна: ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE
Анотація: Мета — проаналізувати динаміку деяких показників роботи Перинатального центру за 2013–2018 рр.; дослідити можливий вплив на неї управлінських заходів. Пацієнти та методи. Проаналізовано показники роботи Перинатального центру за 2013–2018 рр. в аспекті впливу на них організаційних заходів: тривалість перебування вагітної на ліжку, частоту кесаревого розтину та структуру показань до нього. Для оцінки статистичної вірогідності відмінностей показників у динаміці застосовано критерій Фостера—Стюарта. Для підтвердження кількісних відмінностей між часткою показань до кесаревого розтину в їх структурі застосовано критерій Колмогорова—Смірнова. Результати. За 2013–2018 рр. у Перинатальному центрі зменшилася інтенсивність використання ліжок відділення патології вагітності, що пов'язано з переглядом та чітким дотриманням показань до допологової госпіталізації вагітних. Протягом аналізованого періоду змінилася структура кесаревих розтинів, як за гестаційними термінами (збільшилася частка передчасних пологів), так і за показаннями (значно зменшилася частка дистресу плода та аномалій пологової діяльності). Висновки. На тлі збереження стабільної загальної частоти абдомінального розродження такі зміни свідчать про удосконалення медичної допомоги, зменшення акушерської агресії. Отримані дані свідчать про важливий внесок управлінських рішень у процес підвищення якості медичної допомоги
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Аксьонова А. В., Венцківська І. Б., Біла В. В., Вітовський Я. М., Аксьонов П. В.
Назва : Прогностична роль генів ліпідного обміну в ризику розвитку прееклампсії
Місце публікування : Лікар. справа. - київ, 2017. - N 3/4. - С. 108-114 (Шифр ЛУ2/2017/3/4)
MeSH-головна: ПРЕЭКЛАМПСИЯ -- PRE-ECLAMPSIA
Анотація: У статті описано роль генів PPaR-γта apoB, що впливають на ліпідний метаболізм, з розвитком прееклампсії різного ступеня вираженості та відносні шанси на виникнення даної патології за можливості носійства мутантних алелів і генотипів. Проаналізовано зв’язок фактора індексу маси тіла з атерогенними показниками, визначеними протягом II гестаційного триместру і генотипами 34Cg+34ggза геном PРaR-γта ins/del+del/del за геном apoB й можливості розгляду даних факторів як вірогідних предикторів розвитку даного патологічного стану в період вагітності
Знайти схожі

 1-20    21-40   41-52 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)