Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Вирва, О. Є.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 87
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-60 61-80 81-87

Вирва, О. Є.
Дослідження напружно-деформованого стану моделі стегневої кістки з конструкцією для заміщення дефекту дистального відділу [Текст] / О. Є. Вирва, І. В. Шевченко // Международный медицинский журнал (Харьков). - 2015. - T. 21, № 4. - С. 50-56

MeSH-головна:
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (повреждения, хирургия)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ФИЗИЧЕСКОЕ НАПРЯЖЕНИЕ -- PHYSICAL EXERTION
Дод.точки доступу:
Шевченко, І. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вирва, О. Є.
Математичне моделювання динамічного навантаження кульшового суглоба після видалення пухлин проксимального відділу стегнової кістки [Текст] / О. Є. Вирва, Р. В. Малик, Я. О. Головіна // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 2. - С. 15-23

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (реабилитация, хирургия)
ТАЗОБЕДРЕННЫЙ СУСТАВ -- HIP JOINT (патология, хирургия)
СУСТАВНОЙ ПРОТЕЗ -- JOINT PROSTHESIS (использование)
ТЕЛА ЧЕЛОВЕКА ТРЕХМЕРНЫЕ ИЗОБРАЖЕНИЯ -- VISIBLE HUMAN PROJECTS
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION (использование)
ХОДЬБА -- WALKING (физиология)
МОДЕЛИ ТЕОРЕТИЧЕСКИЕ -- MODELS, THEORETICAL
Анотація: В работе применен метод математического моделирования с программным обеспечением OpenSim. Использована базовая скелетно-мышечная модель и построенные модели, в которых воспроизведено состояние ТБС после удаления злокачественной опухоли верхней трети бедра и эндопротезирования с миопластикой и без нее. Проанализирована сила нагрузки, создаваемая головкой эндопротеза на вертлужную впадину. Результаты: в процессе моделирования и анализа значительных дефектов отводящих и сгибающих бедро мышц при замещении пострезекционных дефектов проксимального отдела бедренной кости модульным эндопротезом установлено изменение направления нагрузки с переднего отдела на заднюю стенку вертлужной впадины со значением втрое большим, чем в базовой модели. Также отмечено значительное снижение прижимающей силы на дно вертлужной впадины. Это приводит к резкому нарушению функции нижней конечности и обусловливает риск развития нестабильности ТБС. Методика восстановления дефектов отводящих мышц бедра за счет перемещения проксимально т. vastus lateralis позволяет компенсировать изменения нагрузки вертлужной впадины. Выводы: воспроизведение дефектов отводящих мышц в модели ведет к изменению нагрузки в передне-заднем направлении, нарушению функции конечности и повышению риска развития нестабильности ТБС. Показана целесообразность восстановления дефектов отводящих мышц бедра с помощью т. vastus lateralis.
Дод.точки доступу:
Малик, Р. В.
Головіна, Я. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Удосконалення методики алокомпозитного ендопротезування [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2021. - Том 11, N 1/2. - С. 41-49. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ КОСТИ -- BONES OF LOWER EXTREMITY (патология, хирургия)
ПРОТЕЗЫ КОНЕЧНОСТЕЙ -- ARTIFICIAL LIMBS
ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- PROSTHESIS IMPLANTATION (методы)
Анотація: Мета. Вивчення біореконструкції довгої кістки, що уражена пухлиною, зниження відсотка ускладнень у разі алокомпозитного ендопротезування. Матеріал та методи. Удосконалено три методики сегментарної кісткової алопластики післярезекційних дефектів довгих кісток, проведена апробація розроблених методик. Перша методика — заміщення післярезекційного дефекту нижньої третини великогомілкової кістки артикулюючим алоімплантатом, друга — алокомпозитне ендопротезування верхньої третини стегнової кістки після видалення пухлини, третя методика — заміщення післярезекційного дефекту діафізарної частини довгої кістки сегментарним алоімплантатом. Результати. Дані методики були використані у 7 хворих (5 чоловіків та 2 жінок) на злоякісні пухлини довгих кісток. У результаті спостереження за пацієнтами відзначалися наступні ускладнення: ішемічний некроз м’яких тканин — 1 випадок; рецидив пухлини, що призвів до ампутації кінцівки — 1 хворий. У всіх випадках відзначалося зрощення алоімплантата та кістки реципієнта в термін спостереження від 6 до 12 міс. Середній термін спостережень за пацієнтами на момент підготовки даної публікації становив від 1 міс до 1 року. Загальна кількість ускладнень становила 2 випадки (28,5%) (за E. R. Henderson). Серед них механічних (переломи конструкцій, алоімплантатів) — 0, інфекційних — 0, рецидив пухлини — 1 пацієнт (14%), ішемічний некроз м’яких тканин у зоні оперативного втручання — 1 хвора (14%). Функціональні результати в середньому згідно зі шкалою MSTS були наступними: 71±14% (min — 45%, max — 76%), шкалою TESS — 73±16% (min — 48%, max — 80%). Висновки. Біореконструкція сегментарних післярезекційних дефектів довгих кісток сприяє відновленню кісткової тканини та оточуючих м’яких тканин. Розробка та удосконалення методик хірургічного лікування хворих на злоякісні пухлини кісток дозволяє застосовувати у практиці найбільш ефективні види лікування та підвищити якість життя даної категорії хворих
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Головіна, Я. О.
Малик, Р. В.
Головіна, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вирва, О. Є.
Оцінювання поширеності пухлинного ураження проксимального відділу стегна за результатами спіральної комп’ютерної томографії [Текст] / О. Є. Вирва, Р. В. Малик, Я. О. Головіна // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 1. - С. 41-49

MeSH-головна:
БЕДРЕННОЙ КОСТИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- FEMORAL NEOPLASMS (диагностика, хирургия)
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (патология, рентгенография, хирургия)
ТОМОГРАФИЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ СПИРАЛЬНАЯ -- TOMOGRAPHY, SPIRAL COMPUTED (методы)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ТОМОГРАФИЧЕСКИЕ СКАНЕРЫ РЕНТГЕНОВСКОГО ИЗЛУЧЕНИЯ КОМПЬЮТЕРНЫЕ -- TOMOGRAPHY SCANNERS, X-RAY COMPUTED (использование)
Дод.точки доступу:
Малик, Р. В.
Головіна, Я. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вирва, О. Є.
Диференційований підхід до вибору методик хірургічного лікування хворих на метастатичні ураження довгих кісток [Текст] / О. Є. Вирва, Я. О. Головіна, Р. В. Малик // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 1. - С. 54-62. - Бібліогр.: с. 61-62

MeSH-головна:
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (патология, рентгенография, хирургия)
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (вторичный, рентгенография, хирургия)
КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION
ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Метастатичні ураження (МТСУ) довгих кісток — одна з найчастіших патологій серед усіх онкологічних захворювань кісток. Мета: обґрунтувати і розробити диференційований підхід до вибору показань до органозберігального хірургічного лікування пацієнтів із МТСУ довгих кісток. Методи: проаналізовано результати обстеження і лікування 104 пацієнтів із МТСУ довгих кісток. Визначено основні чинники, які впливають на виживаність таких хворих, — первинний діагноз, кількість МТСУ, патологічний перелом, термін безрецидивного періоду, вісцеральна дисемінація, гістологічний тип пухлини, тип МТСУ, клас за ASA, вік хворого. За допомогою методу математичного моделювання порівняні механічні властивості системи «імплантат – кістка» за різних варіантів заміщення післярезекційних дефектів проксимального і дистального метадіафізарних відділів стегнової кістки. Результати: для спрощення прогнозування виживаності пацієнтів розроблена комп’ютерна програма, в яку вносять дані обстеження хворого. Програма визначає ймовірність приналежності хворого до групи виживання: I — до 6 міс., II — від 6 до 24 міс., III — понад 2 роки. Залежно від прогнозу виживаності розроблено показання до хірургічного втручання і його видів (паліативного або радикального). Обґрунтовано найефективніші методики заміщення післярезекційних дефектів кісток, зумовлені локалізацією МТСУ. Розроблено і впроваджено в практику методику заміщення післярезекційних дефектів дистального метаепіфіза стегнової кістки за допомогою створеної металевої конструкції. Запропоновано тактику хірургічного лікування хворих із первинними МТСУ довгих кісток. Висновки: застосування запропонованої тактики лікування хворих із МТСУ довгих кісток дає змогу обґрунтувати показання до хірургічних втручань і конкретним їх видам, запобігти необґрунтованих і, відповідно, повторних операцій
Дод.точки доступу:
Головіна, Я. О.
Малик, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вирва, О. Є.
Обізнаність жінок у постменопаузальному періоді про розвиток ризику остеопорозу (огляд літератури) [Текст] / О. Є. Вирва // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 96-101. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОПОРОЗ ПОСТКЛИМАКТЕРИЧЕСКИЙ -- OSTEOPOROSIS, POSTMENOPAUSAL (осложнения, экономика, эпидемиология, этиология)
ПЕРЕЛОМЫ ПРИ ОСТЕОПОРОЗЕ -- OSTEOPOROTIC FRACTURES (эпидемиология, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
МЕДИЦИНСКАЯ ГРАМОТНОСТЬ НАСЕЛЕНИЯ -- HEALTH LITERACY
Анотація: Остеопороз — це системне захворювання скелета, що характеризується зменшенням кісткової маси та якісними змінами структури кістки, які призводять до збільшення її крихкості та підвищеного ризику переломів. Мета. Проаналізувати опубліковану інформацію щодо обізнаності жінок США, Європи та України про ризик розвитку остеопорозу в постменопаузальному періоді. Визначено, що загалом близько 50 % жінок у постменопаузальному періоді у більшості країн світу не отримують медикаментозну терапію для лікування остеопорозу та їм невідомо про різні варіанти лікування захворювання, 25 % пов’язують його лише з переломами стегнової кістки та хребта. На підставі опитувань виявлено, що більшість респондентів без діагнозу остеопороз мали один або декілька чинників ризику його розвитку. Остеопороз часто не діагностують поки не трапиться один або навіть декілька переломів. Саме тому ортопедами-травматологами, які найчастіше стикаються з патологічними переломами на фоні остеопорозу, запропоновані спеціальні протоколи для своєчасної діагностики захворювання та лікування «кришталевих переломів». Стандарти лікування вимагають, щоб жінки після перелому у віці 65–85 років пройшли скринінг та отримали остеотропну терапію протягом 6 міс. Проте діагностику та лікування остеопорозу протягом 6 і 12 міс. після переломів шийки стегнової кістки проведено лише в 17– 23 % опитаних. Невірні уявлення про причини та наслідки переломів у жінок у постменопаузальному періоді в поєднанні з недостатнім інформуванням з боку медпрацівників, указують на низьку увагу населення та системи охорони здоров’я загалом до питань остеопорозу в усіх країнах. Для жінок із високим ризиком переломів на фоні остеопорозу (частота переломів у жінок виявилася в 3,1 разу вищою, ніж у чоловіків, і прогресивно збільшувалася у віці понад 50 років) забезпечення їхньої інформованості й обізнаності з проблемою є критично важливим профілактичним моментом, що суттєво може вплинути на позитивні зміни в питаннях боротьби з остеопорозом в усьому світі
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ультразвукова доплерографія і КТ-ангіографія в діагностиці структурно-функціональних порушень у вертебробазилярному басейні [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2016. - № 3. - С. 48-53

MeSH-головна:
ВЕРТЕБРАЛЬНО-БАЗИЛЯРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- VERTEBROBASILAR INSUFFICIENCY (диагностика, кровь, патофизиология, рентгенография, ультрасонография)
ШЕЙНЫЕ ПОЗВОНКИ -- CERVICAL VERTEBRAE (кровоснабжение, патология, рентгенография, ультрасонография)
ПОЗВОНОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- VERTEBRAL ARTERY (патофизиология, рентгенография, ультрасонография)
КРОВОТОКА СКОРОСТЬ -- BLOOD FLOW VELOCITY
МАГНИТНО-РЕЗОНАНСНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- MAGNETIC RESONANCE ANGIOGRAPHY (использование, методы)
Анотація: Определить диагностические возможности ультразвуковой допплерографии с КТ-ангиографией для выявления структурно-функциональных нарушений в позвоночных артериях при ВБН. Методы: обследовано 164 больных с клинической симптоматикой синдрома ВБН. При анализе сосудов вертебробазилярного бассейна обращали внимание на направление их хода, размеры сосуда, проходимость, состояние просвета. Результаты: асимметрия максимальной систолической скорости кровотока в позвоночных артериях более 30 % была постоянным признаком у 155 (94,5 %) больных. Объективные критерии поражения позвоночного двигательного сегмента отмечены у 124 (75,6 %) пациентов, а у 31 (18,9 %) не выявлены, но обнаружены анатомические особенности позвоночных артерий — гипоплазия и извитость, что обусловило клиническую симптоматику ВБН. У 9 (5,5 %) больных объективных данных структурно-функциональных нарушений позвоночных артерий не обнаружено. Из них у 4 (2,4 %) при КТ-обследовании с контрастным усилением сосудов головного мозга выявлены аномалии строения виллизиевого круга, что сопровождалось клинической симптоматикой ВБН. У других 5 (3,1 %) больных под симптоматикой ВБН маскировались неврологические заболевания головного мозга. Выводы: определены особенности измерения количественных и качественных характеристик кровотока позвоночных артерий при визуализации анатомических особенностей их строения. Это позволило выявить патологические изменения гемодинамики в вертебробазилярном бассейне, которые приводят к развитию синдрома ВБН при заболеваниях и повреждениях шейного отдела позвоночника.
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Вишняков, А. Є.
Долуда, Я. А.
Міщенко, Л. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вирва, О. Є.
Сучасні тенденції в лікуванні переломів кульшової западини (огляд літератури) [Текст] / О. Є. Вирва, Д. Б. Ватаманіца // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 2. - С. 83-91. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ВЕРТЛУЖНАЯ ВПАДИНА -- ACETABULUM (повреждения, рентгенография, хирургия)
ПЕРЕЛОМЫ КОСТИ -- FRACTURES, BONE (диагностика, классификация, рентгенография, терапия, хирургия)
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Переломи кульшової западини відомі своїми наслідками, що порушують функцію кульшового суглоба та призводять до інвалідизації в 73–88 % випадків. Саме тому вибір оптимальної лікувальної тактики залишається відкритим питанням. Мета огляду. Виділити основні клініко-анатомічні характеристики травматичних ушкоджень кульшового суглоба, особливості діагностики, які впливають на вибір лікувальної тактики, оцінити ефективність відомих способів лікування переломів кульшової западини та перспективи подальших досліджень. Методи. Проаналізовано рандомізовані дослідження, які відображають результати лікування пацієнтів із переломами кульшової западини залежно від його способу. Пошук літератури здійснено в базі даних PubMed Central. Результати. Кульшовий суглоб — складна двокомпонентна шарнірна система. Ураження всіх елементів суглоба під час травми створює умови для розвитку широкого спектра ускладнень і вторинних змін, урахувати які необхідно під час планування лікування. Перелом кульшової западини є внутрішньосуглобовим ушкодженням, під час діагностики якого вирішальну роль відіграють методи візуалізації. Лікування на сьогодні здійснюють консервативним і хірургічним способами. Останній можна поділити на два напрями — остеосинтез та ендопротезування. Анатомічна репозиція та стабільна фіксація фрагментів здебільшого є запорукою задовільного функціонального результату, проте розвиток післятравматичних змін у суглобі може призвести до повторних хірургічних втручань і, урешті, тотального ендопротезування. Останніми роками первинне ендопротезування успішно застосовують для лікування переломів кульшової западини, що дає змогу скоротити час перебування хворого в стаціонарі та період реабілітації, уникнути вторинних дегенеративних змін у суглобі. Висновки. Первинне ендопротезування — ефективний лікувальний захід, проте, технічні аспекти надійної фіксації ацетабулярного компонента ендопротеза недостатньо обґрунтовані та висвітлені в сучасній літературі й становлять значний дослідницький інтерес
Дод.точки доступу:
Ватаманіца, Д. Б.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Головіна, Я. О.
Східцеподібна остеотомія в разі алопластичного заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток із застосуванням універсального інструмента [Текст] / Я. О. Головіна, Р. В. Малик, О. Є. Вирва // Травма. - 2022. - Том 23, N 3. - С. 36-42. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY (использование)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS (использование)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Біореконструкція довгих кісток займає важливе місце серед усіх хірургічних методик, що спрямовані на заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток у разі їх пухлинного ураження. Поєднання сегментарної кісткової алопластики та металевих конструкцій, що фіксують імплантат, дозволяє застосовувати пацієнтові ранню реабілітацію та швидке відновлення функції ураженої кінцівки. Для отримання стабільної фіксації, що забезпечує умови ефективної остеорепарації, між алотрансплантатом і кісткою реципієнта застосовуються різні види остеотомій. Найбільш поширена поперечна остеотомія, але в разі її використання спостерігаються такі ускладнення, як порушення процесів остеорепарації в зоні контакту алоімплантата та кістки реципієнта. Східцеподібна остеотомія має низку переваг перед іншими видами, але вона складна в застосуванні. Мета дослідження — розробити універсальний інструмент для виконання східцеподібної остеотомії в разі алопластики сегментарних дефектів довгих кісток. Матеріали та методи. Розроблено інструмент — універсальний шаблон для виконання східцеподібної остеотомії, застосування якого дозволяє робити ідентичні «сходинки» в кістці реципієнта та кістковому сегментарному алоімплантаті та найбільш щільно їх зіставити між собою. Проведена апробація застосування розробленого інструмента. Результати. Дані методики застосовували в 17 пацієнтів із пухлинами кісток. Медіана термінів спостереження за пацієнтами після закінчення лікування становила 16,2 [9,2; 50,7] міс. Середній показник шкали MSTS для усіх пацієнтів (n = 17) становив 22,3 ± 2,8 (19–27) бала. Статевий розподіл незначно впливав на функціональний результат лікування: у чоловіків (n = 7) MSTS — 23,1 ± 2,3 бала, у жінок (n = 10) MSTS — 21,7 ± 3,1 бала. У пацієнтів з остеосаркомою (n = 7) функціональні результати становили 21,6 ± 2,8 бала (від 19 до 27). Розроблений універсальний інструмент можна застосовувати в різних ситуаціях (різного розміру довгі кістки, різного розміру «сходинки» для східцеподібної остеотомії). На наш погляд, це має більш виражений економічний ефект. Наведені клінічні приклади застосування сегментарних кісткових алоімплантатів у разі післярезекційних дефектів довгих кісток. Висновки. Успіх застосування сегментарної кісткової алопластики кісток залежить від багатьох факторів, а головне — від правильно обраних показань до цього методу лікування. Східцеподібна остеотомія кісток дозволяє отримати стабільну та щільну фіксацію між кістками та отримати найкращі умови для остеорепарації в разі кісткової алопластики. Розробка та застосування універсального інструмента для східцеподібної остеотомії дозволяють виконати найбільш точну резекцію кісток та зменшити час проведення оперативного втручання, що може впливати на покращення результатів хірургічного лікування онкологічних пацієнтів
Bioreconstruction of long bones occupies an important place among all surgical techniques aimed at replacing post-resection defects of long bones in case of a tumor. The combination of segmental bone alloplasty and metal structures fixing the implant allows for the early rehabilitation of a patient and restoring the function of the affected limb. Various types of osteotomies are used to obtain stable fixation that provides conditions for effective osteoreparation between the allograft and the recipient’s bone. Transverse osteotomy is the most common, but its use causes complications such as disruption of osteoreparation processes in the area of contact between the alloimplant and the recipient’s bone. The step-cut osteotomy has a number of advantages over other types, but it is difficult to use. The purpose of the study is to develop a universal tool for performing step-cut osteotomy in case of alloplasty of segmental defects of long bones. Materials and methods. A tool has been developed — a universal template for performing step-cut osteotomy the use of which allows you to make identical “steps” in the bone of the recipient and the bone segmental alloimplant and to compare them most closely. Approbation of the developed tool was carried out. Results. These methods were used in 17 patients with bone tumors. The median period of follow-up was 16.2 [9.2; 50.7] months. The average score on the Musculoske-letal Tumor Society (MSTS) system for all patients (n = 17) was 22.3 ± 2.8 (19–27) points. The gender distribution slightly influenced the functional outcome of treatment: in men (n = 7), MSTS score was 23.1 ± 2.3 points, in women (n = 10) — 21.7 ± 3.1 points. In patients with osteosarcoma (n = 7), the functional results were assessed as 21.6 ± 2.8 points (from 19 to 27). The developed universal tool can be used in different situations (long bones of different sizes, “steps” of different size for step-cut osteotomy). In our opinion, this has a more pronounced economic effect. Clinical examples of using segmental bone alloimplants in case of post-resection defects of long bones are presented. Conclusions. The success of using segmental bone alloplasty depends on many factors, mainly on correctly selected indications for the use of this treatment method. The step-cut osteotomy allows to obtain a stable and dense fixation between the bones and the best conditions for osteoreparation in case of bone alloplasty. The development and application of a universal tool for step-cut osteotomy allows performing the most accurate bone resection and reduce the time of surgical intervention, which can affect the improvement of treatment outcomes in cancer patients
Дод.точки доступу:
Малик, Р. В.
Вирва, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Вирва, О. Є.
Перший український досвід використання подовжуваних неінвазивно модульних ендопротезів для лікування пацієнтів зі злоякісними пухлинами довгих кісток [Текст] / О. Є. Вирва, Р. В. Малик // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2014. - № 2. - С. 5-10

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ -- RECONSTRUCTIVE SURGICAL PROCEDURES
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
Дод.точки доступу:
Малик, Р. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Експериментальне обгрунтування комбінованої фіксації пухлинного ендопротеза для заміщення діафізарних дефектів довгих кісток у щурів [Текст] / О. Є. Вирва [и др.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 4. - С. 49-54

MeSH-головна:
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (повреждения, рентгенография)
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ ПРИСПОСОБЛЕНИЯ -- ORTHOPEDIC FIXATION DEVICES
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Міхановський, Д. О.
Головіна, Я. О.
Нікольченко, О. А.
Карпінський, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Бець, І. Г.
Комбінована пластика м’яких тканин у лікуванні інфекційно-некротичних уражень гомілки [Текст] / І. Г. Бець, О. Є. Вирва, Г. В. Бець // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2021. - N 2. - С. 51-57. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОНЕЧНОСТИ НИЖНЕЙ ТРАВМЫ -- LEG INJURIES (осложнения, рентгенография, хирургия)
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ПОВРЕЖДЕНИЯ -- SOFT TISSUE INJURIES (осложнения, хирургия, этиология)
МЯГКИХ ТКАНЕЙ ИНФЕКЦИИ -- SOFT TISSUE INFECTIONS (хирургия, этиология)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ЛОСКУТЫ -- SURGICAL FLAPS (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Анатомічні особливості гомілки створюють передумови для виникнення тяжких ушкоджень кістково-м’якотканинних структур із подальшим розвитком інфекційно-некротичних ускладнень та остеомієліту. Важкою проблемою є розвиток інфікованих дефектів м’яких тканин. Мета. Вивчити ефективність використання пластичних хірургічних технологій зі застосуванням шкірно-фасціальних і м’язових шматків на основі концепції ангіосом Taylor і Palmer. Методи. Проаналізовано результати лікування 3 пацієнтів із некротичними дефектами м’яких тканин гомілки. Усі хворі первинно отримали високоенергетичні переломи кісток гомілки різної локалізації та їм було проведено накістковий металоостеосинтез. У всіх випадках лікування ускладнилось виникненням трофічних розладів з інфікованими повношаровими дефектами м’яких тканин гомілки, які не загоювалися. Результати. Згідно з теорією ангіосом Taylor і Palmer, тіло людини розподілено на 40 тривимірних зон, які поєднують у собі шкіру з підлеглою жировою клітковиною та м’язами, мають чіткі межі кровопостачання однією живлячою артерією. Повношарові м’якотканинні шматки з урахуванням ділянок ангіосом кровопостачаються на всій площині та на всю глибину, що гарантує краще приживлення на місці пересадки. Застосування традиційних технологій пластики в пацієнтів на попередніх етапах лікування не призвело до позитивних результатів, а використання комбінованої пластики на основі концепції ангіосом дозволило отримати 100 % позитивних результатів із повним загоєнням вогнищ інфекції та відсутністю рецидивів. Висновки. Новий етап розвитку пластичної хірургії, який базується на ангіосомальній теорії будови тіла людини з боку кровопостачання Taylor і Palmer, є перспективним для застосування в ортопедії та травматології. Використання ангіосомальних шматків для пластики інфікованих дефектів м’яких тканин гомілки є ефективною технологією. Доцільно продовжити дослідження теорії ангіосом у лікуванні зазначеної патології іншої локалізації
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Бець, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Вирва, О. Є.
Біомеханічне дослідження напружено- деформованих станів системи «ендопротез - плечова кістка» за умов резекції пухлин [Текст] / О. Є. Вирва, Д. О. Міхановський, М. Ю. Карпінський // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2015. - № 3. - С. 14-20

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
ПЛЕЧЕВАЯ КОСТЬ -- HUMERUS (патология, патофизиология, хирургия)
ПРОТЕЗА ИМПЛАНТАЦИЯ -- PROSTHESIS IMPLANTATION
Дод.точки доступу:
Міхановський, Д. О.
Карпінський, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Рентгенометричне дослідження щільності кісток у разі алокомпозитного ендопротезування (експеримент in vivo) [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 4. - С. 18-24. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
ПРОТЕЗЫ КОНЕЧНОСТЕЙ -- ARTIFICIAL LIMBS
БЕДРЕННАЯ КОСТЬ -- FEMUR (патология, рентгенография)
ОСТЕОТОМИЯ -- OSTEOTOMY
КОСТИ ПЛОТНОСТЬ -- BONE DENSITY
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Функціональні результати лікування хворих на злоякісні пухлини кісток залежать, зокрема, від виду та якості хірургічного втручання. Мета. Визначити найефективнішу методику фіксації сегментарного кісткового алоімплантата в разі алокомпозитного ендопротезування на підставі вивчення рентгенологічної щільності кісткової тканини в експерименті на дослідних тваринах. Методи. Роботу виконано на 28 самцях білих лабораторних щурів (вік 5 міс., маса тіла 350–400 г), яких розподілили на дві групи по 14 особин у кожній. Усім тваринам проведено алокомпозитне ендопротезування стегнової кістки: у 1-й групі після поперечної остеотомії, у 2-й — після ступінчастої. Щурів виводили з експерименту через 3 і 6 міс. після операції. На рентгенологічних знімках препаратів стегнових кісток вимірювали оптичну щільність кісткового регенерату (зону контакту алоімплантата й кістки реципієнта) та коркового шару кістки реципієнта нижче дистального кінця ендопротеза. Результати. Через 3 та 6 міс. після операції показники оптичної щільності кісткового регенерату суттєво відрізнялися від величин кістки реципієнта в обох групах (р 0,05). На кінцевий термін дослідження (6 міс.) не виявлено статистично значущої різниці щільності кісткової тканини реципієнта залежно від виду виконаної остеотомії (p
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Головіна, Я. О.
Малик, Р. В.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Структура зв’язки наколінка щурів за умов її фіксації на різні поверхні імплантатів [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 1. - С. 78-87. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA
НАДКОЛЕННИКА СВЯЗКА -- PATELLAR LIGAMENT
ИМПЛАНТАТЫ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫЕ -- IMPLANTS, EXPERIMENTAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Труднощі виконання органозбережних хірургічних втручань на проксимальному відділі великогомілкової кістки (ВК) пов’язані з необхідністю відсікати під час оперативного доступу зв’язку надколінка (ЗН) для абластичності резекції пухлини, через що в післяопераційному періоді виникають проблеми з відновленням функції колінного суглоба
Висновки: найбільш ефективним є використання Аttachment tube з метою рефіксації та відновлення функції розгинального апарата стегна в разі видалення пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки зі заміщенням кістково-суглобового дефекту модульним ендопротезом
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Ашукіна, Н. О.
Скорик, І. О.
Данищук, З. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Аналіз ускладнень модульного ендопротезування проксимального відділу великогомілкової кістки [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 2. - С. 67-73. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (патология, хирургия)
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- BONE NEOPLASMS (хирургия)
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Реконструкція проксимального відділу великогомілкової кістки (ПВВК) за допомогою модульного ендопротезування — складне хірургічне втручання, що супроводжується значною кількістю ускладнень (40–70 %) протягом 5–15 років
Висновки: у пацієнтів зі злоякісними пухлинами ПВВК методика заміщення післярезекційних дефектів модульними ендопротезами є виправданою, оскільки дає можливість отримати 61,8 % позитивних результатів
The reconstruction of proximal tibial by using modular endoprosthetics is a complex surgical procedure, accompanied by a significant number of complications (40–70 %) in the period of follow up of 5–15 years
Conclusions: in patients with malignant tumors of proximal tibial, the technique of replacing post-resection defects with modular endoprostheses is justified, since it provides 61.8 % positive results
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Скорик, І. О.
Шевченко, І. В.
Малик, Р. В.
Головіна, Я. О.
Міхановський, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Вирва, О. Є.
Модульне ендопротезування проксимального відділу великогомілкової кістки в разі гігантоклітинної пухлини [Текст] / О. Є. Вирва, І. О. Скорик // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 1. - С. 72-77. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ ГИГАНТОКЛЕТОЧНЫЕ -- GIANT CELL TUMOR OF BONE (диагностика, рентгенография, хирургия)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (патология, рентгенография, хирургия)
КОЛЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, KNEE (методы)
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Хірургічне лікування гігантоклітинної пухлини (ГКП) залишається складною й актуальною проблемою. Тактика його залежить від розміру та локалізації ГКП, віку пацієнта, наявності патологічних переломів, інвазії судин і нервів
Surgical treatment of a giant cell tumor (GCT) remains a complex and urgent problem. Its tactics depend on the size and location of GCT. Age of the patient, the presence of pathological fractures, invasion of blood vessels and nerves
Висновки: резекція «en blok» у разі ГКП III стадії за Enneking дозволила уникнути онкологічних ускладнень у період спостереження до 14 років. Використання модульних ендопротезів, реінсерція м’яких тканин на тіло ендопротеза та пластика розгинального апарата колінного суглоба, рання активізація пацієнта сприяли досягненню доброго функціонального результату
Conclusions: resection of «en blok» in the case of Enneking stage III GCT made it possible to avoid oncological complications during the observation period up to 14 years. The use of modular endoprostheses, the reinstallation of soft tissues on the body of the endoprosthesis and the plastic of the extension apparatus of the knee joint, the early activation of the patient contributed to the achievement of a good functional result
Дод.точки доступу:
Скорик, І. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Експериментальне дослідження міцності фіксації зв’язки наколінка після її реконструкції [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2019. - N 4. - С. 64-69. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОЛЕННЫЙ СУСТАВ ЖИВОТНЫХ -- STIFLE (хирургия)
НАДКОЛЕННИК -- PATELLA (хирургия)
НАДКОЛЕННИКА СВЯЗКА -- PATELLAR LIGAMENT (хирургия)
ШВЫ -- SUTURES
ЭУКАРИОТЫ -- EUKARYOTA
Анотація: Модульне ендопротезування є адекватним методом заміщення дефекту після видалення пухлин проксимального відділу великогомілкової кістки (ВГК). Проте існують проблеми з відновленням функції колінного суглоба, а саме його розгинального апарата. Мета: визначити міцність фіксації зв’язки наколінка за умов моделювання на колінному суглобі свині реконструкції розгинального апарата з використанням для кріплення зв’язки наколінка до горбистості ВГК нейлонової стрічки або Attachment tube. Методи: на препаратах колінних суглобів свиней моделювали реконструкцію розгинального апарата в двох серіях експерименту: I — пластика зв’язки наколінка за допомогою нейлонової стрічки; II — пластика до Attachment tube, попередньо зафіксованої на проксимальному відділі ВГК. Випробували зразки на міцність під впливом навантаження на розтягнення, величину якого поступово збільшували до моменту відриву зв’язки наколінка від ВГК. Отримані показники оброблені статистично. Результати: зразки I серії витримували навантаження до руйнування в середньому в 1,4 рази менші, ніж у II (t = –4,820; p = 0,001). Середні величини навантаження, що призвело до відриву зв’язки наколінка, помітно відрізнялися між собою, проте максимальне значення ряду руйнівного навантаження I серії не мало перетину з мінімальним значенням ряду даних II серії. Відрив зв’язки наколінка відбувався через прорізування, а не руйнування шовного матеріалу. Висновки: пластика з використанням Attachment tube є в 1,4 разу (р 0,01) міцнішою, ніж фіксація нейлонової стрічкою. Завдяки цьому розробку рухів у колінному суглобі та навантаження на прооперовану кінцівку можна виконувати в ранньому післяопераційному періоді, зменшуючи тим самим кількість ускладнень і покращуючи функціональний результат хірургічного втручання в пацієнтів із пухлинами проксимального відділу ВГК
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Скорик, І. О.
Карпінський, М. Ю.
Карпінська, О. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Біомеханічне експериментальне обгрунтування методики фіксації кісткового алоімплантата і кістки реципієнта [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 1. - С. 40-45. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОСТИ ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- BONE TRANSPLANTATION
ПРОТЕЗЫ И ИМПЛАНТАТЫ -- PROSTHESES AND IMPLANTS
БИОМЕХАНИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- BIOMECHANICAL PHENOMENA
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Методику, яка поєднує кісткову алопластику й ендопротезування — алокомпозитне ендопротезування (АЕ), широко використовують в онкоортопедії. Проте залишається високим ризик розвитку ускладнень цього хірургічного втручання — незрощення алоімплантата з кісткою реципієнта, його лізис, інфекція
Висновки: використання ступінчастої остеотомії з подальшою фіксацією кісткового алоімплантата до кістки реципієнта дозволяє поліпшити умови для репаративного остеогенезу в зоні їхнього контакту і зменшити ризик ускладнень АЕ. Використання біореконструктивних хірургічних втручань для заміщення післярезекційних дефектів довгих кісток у хворих із пухлинними ураженнями дозволяє поліпшити ортопедичні, функціональні й онкологічні результати лікування
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Головіна, Я. О.
Карпінська, О. Д.
Карпінський, М. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

Адамантинома – рідкісна кісткова пухлина (клінічний випадок) [Текст] / О. Є. Вирва [та ін.] // Патологія. - 2019. - Том 16, N 2. - С. 299-304

MeSH-головна:
АДАМАНТИНОМА -- ADAMANTINOMA (диагностика, лекарственная терапия, хирургия, этиология)
БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA (патология, рентгенография)
НОВООБРАЗОВАНИЯ ПО ГИСТОЛОГИЧЕСКОМУ ТИПУ (ВНЕШ) -- NEOPLASMS BY HISTOLOGIC TYPE (NON MESH)
Анотація: Adamantinoma is one of the rare bone tumors. It demonstrates a large variety of morphological patterns and specific radiological data. The complexity of the diagnosis and the rare frequency of this disease are the main reasons for difficult diagnostic verification and patients treatment. The profile of the adamantinoma of the distal tibia, T2N0M0, II stage, the 2nd clinical group has been described. Conclusions. Right and on time adamantinoma diagnosic procedure is the main success for correct treatment. En bloc resection has become a more effective treatment choice. Only radical tumor resection is the permission for positive treatment results.
Дод.точки доступу:
Вирва, О. Є.
Головіна, Я. О.
Малик, Р. В.
Ашукіна, Н. О.
Данищук, З. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-60 61-80 81-87

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)