Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Волосівська, Ю. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи з 1 по 4

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Годованець Ю. Д., Волосівська Ю. М., Агафонова Л. В.
Назва : Жовтяниці неонатального періоду (огляд літератури). Глава І: Визначення поняття, епідеміологія, етіопатогенез та патоморфологія, класифікація
Місце публікування : Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - Київ, 2018. - Т. 8, № 4. - С. 71-78 (Шифр НУ45/2018/8/4)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕЛТУХА НОВОРОЖДЕННЫХ -- JAUNDICE, NEONATAL
Анотація: Дані літератури свідчать про те, що країни з низьким та середнім рівнем доходу мають найбільшу частоту тяжких форм жовтяниць у новонароджених, які характеризуються непропорційно високими показниками захворюваності, смертності та розладів неврологічного розвитку у подальші роки життя порівняно з країнами з високими доходами населення. У I главі статті представлені основні поняття, епідеміологічні дані та фактори ризику розвитку неонатальної жовтяниці, розглядаються питання етіології, патогенезу та патоморфології гіпербілірубінемії. Жовтяниця – це синдром зміни кольору шкірних покривів і слизових, що розвивається внаслідок накопичення в крові надлишкової кількості білірубіну, тобто візуальний прояв гіпербілірубінемії. Жовтяниця є однією з найбільш поширених станів, що потребують медичної допомоги у новонароджених дітей. Неонатальна жовтяниця є надзвичайно поширеною - майже в кожного новонародженого відмічається підвищення рівня некон’югованого білірубіну в сироватці крові більш ніж на 30 мкмоль/л протягом першого тижня життя. Клінічні прояви гіпербілірубінемії розвиваються приблизно у 60% доношених і 80% передчасно народжених дітей. Особливостями перебігу неонатальних жовтяниць є те, що вони можуть бути фізіологічними, зустрічатися у здорових дітей, однак можуть бути проявом цілого ряду захворювань. Тому неонатальні жовтяниці слід завжди розглядати як симптом потенційної небезпеки. Надходження некон’югованого білірубіну у мозок новонародженого може викликати як короткочасні, так і тривалі неврологічні розлади, що є причиною білірубінової енцефалопатії. Для позначення клінічних ознак гострої або хронічної білірубінової енцефалопатії у дітей з дуже високим рівнем білірубіну, а також жовтяничного забарвлення мозку, пов’язаного з перенесеною жовтяницею, використовують термін «ядерна жовтяниця». Ядерна жовтяниця може виникати при більш низьких рівнях білірубіну у новонароджених за наявності факторів ризику, зокрема у передчасно народжених немовлят. З урахуванням патофізіологічних механізмів розвитку у новонароджених дітей виділяють гемолітичні, кон’югаційні, механічні та паренхіматозні гіпербілірубінемії. Патоморфологічно при неонатальних жовтяницях спостерігається відкладення некон’югованого білірубіну в різних органах і тканинах – стан, який має назву білірубінової інтоксикації. Найбільшу небезпеку представляє зв’язування некон’югованого білірубіну ліпідами мозку, що підтверджується патологоанатомічними гістологічними знахідками жовтого пігменту в базальних ядрах центральної нервової системи. Підшкірна жирова тканина поза сумнівом зв’язує певну частину білірубіну. Цим пояснюється менший ступінь вираженості фізіологічної жовтяниці у доношених і навіть відсутність її у переношених дітей, в той час як у недоношених вона розвивається частіше, а вміст білірубіну в крові у них є набагато вищим. Патологічні зміни, які відмічаються при патологоанатомічному дослідженні мозку недоношених дітей, можуть більше нагадувати неспецифічні пошкодження, ніж дійсну ядерну жовтяницю.
Знайти схожі

Назва журналу :Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина -2018р. т.8,N 4
Цікаві статті :
Досвід роботи центру катамнестичного спостереження у Вінницькій області (стр.5-9)
Кісельова М.М. Актуальність державного забезпечення і підтримки розвитку лікарів України в сучасних умовах/ М. М. Кісельова (стр.10-12)
The usage of distance education possibility in postgraduate education (стр.13-15)
Шелевицька В.А. Кардіологічні "знахідки" у асимптоматичних доношених новонароджених дітей/ В. А. Шелевицька, І. В. Шелевицький, Т. К. Мавропуло (стр.16-22)
Македонський І.О. Визначення діагностичної цінності ранніх симптомів у прогнозуванні перебігу некротизуючого ентероколіту новонароджених різного гестаційного віку/ І. О. Македонський, С. О. Яременко (стр.23-30)
Регіональна антибіотикорезистентність уропатогенів серед дитячого населення Північної Буковини (стр.31-36)
Бекетова Г.В. Профілактика шкільної дезадаптації за допомогою здоров’язберігаючих технологій у дітей молодшого шкільного віку/ Г. В. Бекетова, К. Б. Савінова (стр.37-42)
Андрієць А.В. Кількість антральних фолікулів як маркер оваріального резерву в пацієнток із безпліддям при ендометріозі яєчників/ А. В. Андрієць, О. М. Юзько (стр.43-46)
Івахненко Н.Т. Вплив дефіциту йоду на перебіг вагітності у жінок зі звичайним невиношуванням/ Н. Т. Івахненко, І. І. Редько, О. М. Чакмазова (стр.47-49)
Маркін Л.Б. Особливості формування біологічної готовності до пологів у вагітних з первинною артеріальною гіпотензією/ Л. Б. Маркін, О. І. Попович (стр.50-53)
Дубик Л.В. Аналіз акушерсько-гінекологічного анамнезу у жінок із загрозливим абортом на фоні ендотеліальної дисфункції/ Л. В. Дубик, О. М. Юзько, Л. В. Никифор (стр.54-59)
Знаменська Т.К. Використання раннього кофеїну цитрату в неонатальній практиці: міжнародний досвід (літературний огляд)/ Т. К. Знаменська, О. В. Воробйова (стр.60-65)
Бабінцева А.Г. Застосування метилксантинів у профілактиці ренальної дисфункції у критично хворих новонароджених дітей (огляд літератури)/ А. Г. Бабінцева, А. В. Бевцик, Л. В. Агафонова (стр.66-70)
Годованець Ю.Д. Жовтяниці неонатального періоду (огляд літератури). Глава І: Визначення поняття, епідеміологія, етіопатогенез та патоморфологія, класифікація/ Ю. Д. Годованець, Ю. М. Волосівська, Л. В. Агафонова (стр.71-78)
Клименко Т.М. Триггерные механизмы нарушений микробиоты у новорожденных и предупреждение неблагоприятных эффектов/ Т. М. Клименко (стр.79-86)
Кривошеева В.В. К вопросу липидного обмена у преждевременно рожденных новорожденных: литературный обзор/ В. В. Кривошеева, И. Г. Самойленко, В. Д. Брюханова (стр.87-91)
Летальний випадок ахондроплазії Парро у новонародженого хлопчика (стр.92-96)
Макарова Е.Г. Олигосахариды грудного молока: история открытия, структура и защитные функции/ Е. Г. Макарова, О. К. Нетребенко, С. Е. Украинцев (стр.97-104)
Балясна О.В. 17 листопада Україна відзначила 10-ий Всесвітній день передчасно народженої дитини/ О. В. Балясна (стр.106-107)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Сучасна педіатрія -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Вітаємо з 85-річчям професора... Лайка Андрія Афанасійовича (стр.5-7)
Іванова Л. А. Клініко-параклінічні маркери активності запального процесу при гострих тонзилофарингітах у дітей/ Л. А. Іванова, І. Б. Горбатюк, Ір. Б. Горбатюк (стр.8-12)
Волосівська Ю. М. Функціональний стан гепатобіліарної системи в новонароджених дітей з проявами гіпербілірубінемії при перинатальній патології/ Ю. М. Волосівська, Ю. Д. Годованець (стр.13-20)
Фазылова А. Ш. Характеристика экзокринной функции поджелудочной железы у недоношенных новорожденных/ А. Ш. Фазылова [и др.] (стр.21-25)
Мартинюк В. Ю. Патофізіологічні механізми розвитку епілепсії та особливості епілептогенезу в незрілому мозку/ В. Ю. Мартинюк, Т. К. Знаменська, В. Б. Швейкына (стр.26-39)
Охотнікова О. М. Сучасні підходи до лікування запальних захворювань кишечника в дітей відповідно до останніх рекомендацій Європейської організації з вивчення хвороби Крона і коліту, Європейського товариства дитячих гастроентерологів, гепатологів та нутриціологів/ О. М. Охотнікова [та ін.] (стр.40-57)
Мочульська О. М. Ефекти вітамінів A, E, D, порушення їх обміну та оцінка рівня вітамінної забезпеченості в дітей (огляд літератури)/ О. М. Мочульська [та ін.] (стр.58-66)
Дорош О. І. Дисемінована форма хвороби Ердгейма-Честера. Клінічний випадок/ О. І. Дорош [та ін.] (стр.67-82)
Хапченкова Д. С. Параліч Белла: літературна довідка та власний клінічний випадок/ Д. С. Хапченкова, С. О. Дубина, К. Ю. Єна (стр.83-87)
Веласко І. Йод як незамінний нутрієнт протягом перших 1000 днів життя/ І. Веласко, С. К. Бат, М. П. Рейман (стр.88-98)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Волосівська Ю. М., Годованець Ю. Д.
Назва : Функціональний стан гепатобіліарної системи в новонароджених дітей з проявами гіпербілірубінемії при перинатальній патології
Місце публікування : Сучасна педіатрія. Україна. - Київ, 2021. - N 2. - С. 13-20 (Шифр СУ66/2021/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ГИПЕРБИЛИРУБИНЕМИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- HYPERBILIRUBINEMIA, NEONATAL
КРОВИ ХИМИЧЕСКИЙ АНАЛИЗ -- BLOOD CHEMICAL ANALYSIS
ПЕЧЕНИ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- LIVER FUNCTION TESTS
Анотація: Неонатальна жовтяниця здебільшого є доброякісним станом новонародженої дитини і не потребує додаткових втручань, окрім спостереження. Проте прояви гіпербілірубінемії за певних умов можуть стати однією з перших клінічних ознак порушень функціонального стану гепатобіліарної системи (ГБС), у такому разі цей процес вважається нефізіологічним і потребує відповідного клінічного спостереження та додаткового обстеження. Факторами розвитку дисфункції ГБС у новонароджених можуть бути: супутня перинатальна патологія, ізоімунізація, вроджені дефекти метаболізму ферментів, що беруть участь у трансформації та виведенні білірубіну тощо
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)