Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Вринчану, Н. О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 35
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-35

Вринчану, Н. О.
Кандидоз. Проблеми та перспективи антифунгальної терапії (частина ІІ) [Текст] / Н. О. Вринчану // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 2. - С. 3-17. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
КАНДИДОЗ -- CANDIDIASIS (лекарственная терапия)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY (использование)
Анотація: Огляд літератури узагальнює дані щодо препаратів, які сьогодні застосовуються для антифунгальної терапії, та сполук, перспективних для створення нових антимікотиків. Для клінічного застосування з метою лікування пацієнтів з мікозами в Україні рекомендовані препарати системної та місцевої дії, які належать до полієнових антибіотиків, азолів, аліламінів, ехінокандинів, гризанів та інші. На етапах доклінічного та клінічного дослідження знаходяться перспективні нові сполуки, причому пошук та розробка проводяться як у межах відомих класів (азолів, полієнів, ехінокандинів), так і серед представників інших хімічних груп. Зокрема, на різних стадіях впровадження перебувають похідні оротомідів (F901318), бензогідразидів (ВНВМ, D0), целекоксибів (AR-12), ариламідів (Т-2307), ніккоміцинів (SP-920704), солдаринів (GM-193663, GM-237354) та ін. Важливими особливостями нових сполук є досить широкий спектр антифунгальної активності, здатність інгібувати ріст та розмноження резистентних до офіцинальних антимікотиків штамів грибів та нові механізми дії, що забезпечуватиме більш повільний розвиток стійкості до них у разі впровадження в клінічну практику. Представлений аналіз даних літератури свідчить про актуальність розробки препаратів антифунгальної дії на основі представників відомих та нових хімічних класів та висвітлює основні перспективи антифунгальної хіміотерапії.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вринчану, Н. О.
Роль ефлюксних систем у резистентності мікроорганізмів до антибіотиків [Текст] / Н. О. Вринчану // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 3. - С. 3-15. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
Анотація: Огляд літератури узагальнює сучасні дані щодо класифікації, структури та функцій ефлюксних помп, їхньої ролі в життєдіяльності бактерій, зокрема, у розвитку резистентності до антимікробних препаратів. Генетичні детермінанти транспортерів можуть міститися на хромосомах та плазмідах або транспозонах, що зумовлює легкість передачі цих генів, а отже й появу нових стійких штамів патогенів. Слід зазначити, що резистентність, що пов’язана з ефлюксом, натепер виявлена практично для всіх відомих класів антибактеріальних препаратів. Ефлюксні помпи, що присутні в клітинах прокаріот та еукаріот, поділяються на 2 типи: первинні (АТФ-залежні) транспортери та вторинні, які використовують енергію електрохімічного градієнта. Згідно з класифікацією за молекулярною структурою, виділяють 5 родин (надродин) ефлюксних помп – ABC (ATP binding cassette), MFS (major facilitator superfamily), MATE (multidrug and toxic compound extrusion), SMR (small multidrug resistance) та RND (resistance-nodulation-division). Встановлено, що в клінічних штамів грамнегативних бактерій ефлюкс більшою мірою пов’язаний з RNDнадродиною, у грампозитивних – з MFS-надродиною. Сьогодні з’ясовано, що з ефлюксними помпами пов’язаний не лише викид антибіотиків з клітини назовні, але й виділення факторів патогенності, адгезинів, токсинів, сигналів міжклітинної взаємодії, що забезпечує мікроорганізмам існування в певних екологічних нішах, зокрема, в організмі людини, тварин і рослин. Надана інформація свідчить про досить складну систему ефлюксу в прокаріотів, яка забезпечує їм здатність до колонізації макроорганізму та стійкість до антибіотиків. Гіперактивність ефлюксних помп є одним з основних механізмів протидії антимікробним препаратам і створює серйозну проблему в разі лікування пацієнтів з гнійно-запальними процесами, зумовленими резистентними штамами збудників.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дудікова, Д. М.
Особливості ультраструктури Staphylococcus aureus за дії 4-(1-адамантил)фенокси-3-(N-бензил, N-метил, N-циклогексил)-2-пропанол хлориду [Текст] / Д. М. Дудікова, С. І. Войчук, Н. О. Вринчану // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 3. - С. 32-36. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (ультраструктура)
2-ПРОПАНОЛ -- 2-PROPANOL
Анотація: Розповсюдження резистентності до антимікробних препаратів свідчить про нагальну потребу в нових антибіотиках. Одним з багатообіцяючих хімічних класів речовин для їхньої розробки є похідні адамантану. У скринінгових дослідженнях була виділена сполука ЮК-23, яка проявляє виражені антистафілококові властивості. Мета дослідження – встановити зміни ультраструктури Staphylococcus aureus за дії похідного алкоксіаміно-1-адамантанфенолу. У всіх експериментах використовували культуру S. aureus ATCC 25923. Мінімальна інгібуюча концентрація (МІК) була визначена методом серійних макророзведень у поживному середовищі. Для вивчення впливу сполуки на ультраструктуру клітин, їх інкубували протягом 1 та 24 год у середовищі, що містило сполуку в концентрації 2,0 МІК. Отримані зразки аналізували методом трансмісійної електронної мікроскопії після контрастування ураніл ацетатом та цитратом свинцю. Отримані дані свідчать, що сполука ЮК-23 проявляє виразну антибактеріальну активність відносно S. aureus, МІК становить 0,6 мкг/мл. Інкубація S. aureus зі сполукою ЮК-23 у бактерицидній концентрації призводить до порушення морфології клітин (відшарування цитоплазматичної мембрани, поява зон просвітлення в цитоплазмі) вже через 1 год. При збільшенні часу інкубації до 24 год зміни поглиблювались: спостерігалося відшарування клітинної стінки та її деградація, конденсація вмісту цитоплазми з утворенням зон просвітлення, лізис клітин. Виявлені зміни ультраструктури S. aureus вказують на можливий механізм дії сполуки ЮК-23, пов’язаний з її впливом на цитоплазму та деградацією генетичного апарату.
Дод.точки доступу:
Войчук, С. І.
Вринчану, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Синтез, антибактеріальна та протигрибкова активність четвертинних солей 1-[4-(1,1,3,3-тетраметилбутил)фенокси]-3-діалкіламіно-2-пропанолу [Текст] / Ю. В. Короткий [и др.] // Фармацевтичний журнал. - 2015. - № 1. - С. 56-62

MeSH-головна:
АМИНОСПИРТЫ -- AMINO ALCOHOLS (фармакология, химический синтез)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ПРОТИВОГРИБКОВЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIFUNGAL AGENTS (фармакология, химический синтез)
Дод.точки доступу:
Короткий, Ю. В.
Вринчану, Н. О.
Дронова, М. Л.
Суворова, З. С.
Смертенко, О. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Суворова, З. С.
Ультраструктура S.cerevisiae при дії нового похідного арилаліфатичних аміноспиртів [Текст] = Ultrastructure of S.cerevisiae cells under the action of derivative of arylaliphatic aminopropanol / З. С. Суворова, С. І. Войчук, Н. О. Вринчану // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2016. - Т. 20, № 2. - С. 347-351. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
АМИНОСПИРТЫ -- AMINO ALCOHOLS (классификация, химия)
SACCHAROMYCES CEREVISIAE -- SACCHAROMYCES CEREVISIAE (действие лекарственных препаратов, патогенность, ультраструктура)
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
Дод.точки доступу:
Войчук, С. І.
Вринчану, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вринчану, Н. О.
Кандидоз. Проблеми та перспективи антифунгальної терапії (частина I) [Текст] / Н. О. Вринчану // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - N 6. - С. 3-11

MeSH-головна:
КАНДИДОЗ -- CANDIDIASIS (лекарственная терапия)
КАНДИДЫ -- CANDIDA (действие лекарственных препаратов)
ТОЛСТАЯ КИШКА -- INTESTINE, LARGE (микробиология)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Антибактеріальна активність 4-(1-адамантил)-(1-амінобутил)бензолу відносно біоплівок S. aureus [Текст] / А. О. Шарова [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2018. - № 2. - С. 79-85. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (прием и дозировка)
СТАФИЛОКОКК ЗОЛОТИСТЫЙ -- STAPHYLOCOCCUS AUREUS (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Утворення біоплівок бактеріями створює великі труднощі в медичній практиці, оскільки це значно підвищує стійкість мікроорганізмів до антибактеріальних і дезінфікуючих засобів, збільшує витрати на лікування пацієнта, зростає летальність від інфекційних ускладнень. Тому перспективним є пошук сполук, здатних впливати на біоплівку, на різні етапи її формування. Мета дослідження – встановити активність похідного адамантану АМ-166 відносно біоплівок Staphylococcus aureus 222 порівняно з антибактеріальними препаратами. Чутливість клінічного штаму S. aureus до дії сполуки АМ-166 і препаратів порівняння ципрофлоксацину, азитроміцину, гентаміцину та рифампіцину визначали методом серійних мікророзведень і диско-дифузійним методом й оцінювали за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК) і зонами затримки росту мікроорганізмів. Здатність адамантанвмісної сполуки та препаратів порівняння порушувати плівкоутворення та впливати на сформовані золотистим стафілококом біоплівки досліджували методом сорбції генціанвіолету на її структурах з подальшою десорбцією в етиловий спирт. Проведені дослідження виявили в похідного адамантану АМ-166 виразну антибіоплівкову активність і здатність впливати на різні етапи формування біоплівок. Встановлено, що в концентрації 5,0 МІК сполука впливає на динаміку плівкоутворення на ранніх етапах її формування, ступінь інгібування в межах 7,4–27,3 %. Сполука АМ-166 здатна порушувати плівкоутворення та руйнувати сформовані біоплівки. У разі дії на сформовану 1-добову біоплівку сполука практично не поступається активності ципрофлоксацину та рифампіцину й переважає дію азитроміцину та гентаміцину. Відносно 2-добових біоплівок сполука виявляє переваги перед ципрофлоксацином, азитроміцином і гентаміцином. Сполука АМ-166 запобігає утворенню біоплівок золотистого стафілокока на поліуретанових катетерах і виявляє переваги перед ципрофлоксацином і азитроміцином. Отже, адамантанвмісна сполука АМ-166 може бути перспективною для створення на її основі лікарських засобів з антибіоплівковою активністю.
Дод.точки доступу:
Шарова, А. О.
Гринчук, Н. І.
Дудікова, Д. М.
Недашківська, В. В.
Суворова, З. С.
Вринчану, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вринчану, Н. О.
Вплив дістрептази дістрепт на специфічну активність Флуконазолу щодо біоплівок Candida spp. / Н. О. Вринчану, Н. І. Гринчук, В. В. Самсонова // Репродуктивна ендокринологія = Reproductive endocrinology. - 2021. - N 3. - С. 105-108

MeSH-головна:
КАНДИДОЗ ВУЛЬВОВАГИНАЛЬНЫЙ -- CANDIDIASIS, VULVOVAGINAL (лекарственная терапия)
БИОПЛЕНКИ МИКРООРГАНИЗМОВ -- BIOFILMS (действие лекарственных препаратов)
ФЛУКОНАЗОЛ -- FLUCONAZOLE (терапевтическое применение)
Анотація: Хронізації запального процесу, рецидивуючому перебігу мікозів сприяє здатність дріжджоподібних грибів формувати біоплівки – структурно організовані мікробні спільноти. Біоплівки, сформовані грибами Candida spp., характеризуються підвищеною стійкістю до більшості антимікотиків і ефекторів імунної системи. Перспективними антибіоплівковими засобами є ферменти. Їх специфічність до структурних компонентів біоплівки може бути використана для попередження плівкоутворення і деструкції сформованої біоплівки. У статті представлені результати вивчення чутливості біоплівок, сформованих грибами роду Candida, до дії ферментного препарату Дістрептаза Дістрепт, а також його вплив на специфічну антифунгальну активність флуконазолу
Дод.точки доступу:
Гринчук, Н. І.
Самсонова, В. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вринчану, Н. О.
Проблема резистентності мікроорганізмів - виклик людству / Н. О. Вринчану, Т. А. Бухтіарова // Фармац. журн. - 2021. - Том 76, N 1. - С. 57-71

MeSH-головна:
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У МИКРООРГАНИЗМОВ -- DRUG RESISTANCE, MICROBIAL
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS (терапевтическое применение, фармакология)
Анотація: Однією з актуальних проблем охорони здоров’я ХХІ століття є зниження ефективності антибіотикотерапії внаслідок виникнення та розповсюдження резистентних штамів мікроорганізмів. Мета роботи - здійснити аналіз сучасних даних щодо причин виникнення антибіотикорезистентності та впливу лікарських засобів на формування стійкості мікроорганізмів до дії антимікробних препаратів
Антибіотикорезистентність – глобальна проблема, для стримання розповсюдження резистентних мікроорганізмів необхідно з’ясувати усі причини та фактори, що сприяють цьому. Один із шляхів вирішення - визначення внеску неантимікробних препаратів. Завдяки комплексу заходів ефективність існуючих антимікробних препаратів може бути збережена для майбутніх поколінь
Дод.точки доступу:
Бухтіарова, Т. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Гринчук, Н. І.
Антибіоплівкова дія ципрофлоксацину щодо Pseudomonas aeruginosa / Н. І. Гринчук, І. О. Бойко, Н. О. Вринчану // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2021. - Том 15, N 2. - С. 82-91

MeSH-головна:
PSEUDOMONAS AERUGINOSA -- PSEUDOMONAS AERUGINOSA (действие лекарственных препаратов)
ЦИПРОФЛОКСАЦИН -- CIPROFLOXACIN
Анотація: Здатність мікроорганізмів до плівкоутворення створює суттєві проблеми в клінічній практиці. Одним із шляхів вирішення проблеми є оцінка антибіоплівкового ефекту сучасних антимікробних препаратів і дослідження їхнього впливу на різні етапи формування біоплівок. Мета дослідження – встановити чутливість біоплівок Pseudomonas aeruginosa та клітин-персистерів до дії ципрофлоксацину. Антибіоплівкову активність ципрофлоксацину щодо клінічного ізоляту P. aeruginosa досліджували в концентраціях 0,5 МІК, 2,0 МІК і 5,0 МІК методом сорбції генціанвіолету на структурах біоплівки та з використанням резазурину
Дод.точки доступу:
Бойко, І. О.
Вринчану, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-35

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)