Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Гарбар, М. О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 46
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-46

Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії та в періопераційний період [Текст] / Ю. О. Світлик [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 220-221

MeSH-головна:
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
Дод.точки доступу:
Світлик, Ю. О.
Підгірний, Я. М.
Гарбар, М. О.
Світлик, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості змін ехокардіографічних параметрів при ішемічній хворобі серця на тлі застосування епідуральної анестезії з різними місцевими анестетиками [Текст] / Ю. О. Світлик [и др.] // Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 4. - С. 25-33

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагноз, лекарственная терапия, осложнения)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL (методы)
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (прием и дозировка, терапевтическое применение)
МУЖЧИНЫ -- MEN
Дод.точки доступу:
Світлик, Ю. О.
Підгірний, Я. М.
Гарбар, М. О.
Світлик, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії [Текст] / М. О. Гарбар [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 8. - С. 89-94. - Бібліогр.: с. 93

MeSH-головна:
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (методы)
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM (действие лекарственных препаратов, патофизиология)
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
МУЖЧИНЫ -- MEN
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
Дод.точки доступу:
Гарбар, М. О.
Світлик, Ю. О.
Світлик, Г. В.
Підгірний, Я. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гарбар, М. О.
Артеріальна гіпертензія у повсякденній практиці лікаря-анестезіолога [Текст] / М. О. Гарбар // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 8. - С. 9-15. - Бібліогр.: с. 14

MeSH-головна:
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, эпидемиология)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS (терапевтическое применение)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Варіабельність ритму серця у хворих з ішеміною хворобою серця: вплив епідеральної анестезії [Текст] / Ю. О. Світлик [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 3. - С. 118-124

Рубрики: Бупивакаин

   Ропивакаин

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
MeSH-не головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL (хирургия)
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
Дод.точки доступу:
Світлик, Ю.О.
Підпірний, Я.М.
Світлик, Г.В.
Максимов, О. В.
Либа, З. Д.
Гарбар, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Хронічна післяінфарктна аневрізма: гібернація, апоптоз і вторинний некроз кардіоміоцитів [Текст] / Г. В. Свытлик [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 4. - С. 74-79

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (осложнения)
СЕРДЦА АНЕВРИЗМА -- HEART ANEURYSM (этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
НЕКРОЗ -- NECROSIS
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
МИОЦИТЫ СЕРДЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, CARDIAC (ультраструктура)
Дод.точки доступу:
Свытлик, Г.В.
Кияк, Ю.Г.
Чнгрян, Г.В.
Беш, Д. І.
Гарбар, М. О.
Барнетт, О. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гарбар, М. О.
Кардіотонічні і вазопресорні препарати в практиці лікаря-анестезіолога [Текст] / М. О. Гарбар // Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6. - С. 187-192

MeSH-головна:
СОСУДОСУЖИВАЮЩИЕ СРЕДСТВА -- VASOCONSTRICTOR AGENTS
АДЕНОЗИНМОНОФОСФАТ -- ADENOSINE MONOPHOSPHATE (терапевтическое применение)
КАРДИОТОНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CARDIOTONIC AGENTS (классификация, терапевтическое применение)
Примірників всього: 1
ЧЗ (1)
Вільні: ЧЗ (1)

Знайти схожі

Факторы риска развития ишемической болезни сердца [Текст] / Г. В. Свитлык [и др.] // Клиническая медицина : Научно-практический журнал. - 2013. - Т. 91, № 12. - С. 26-30

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (диагноз, этиология)
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY (использование, методы)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE (вредные воздействия)
Дод.точки доступу:
Свитлык, Г. В.
Сало, В. М.
Бубняк, М. Р.
Чигрян, Г. В.
Гарбар, М. О.
Билущак, Г. И.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Туркевич, О. М.
Ключові аспекти лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії / О. М. Туркевич, О. П. Закотянський, М. О. Гарбар // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 127-132. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA (лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL (лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
ПНЕВМОНИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ -- PNEUMONIA, BACTERIAL (лекарственная терапия, патофизиология, терапия)
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Висока частота захворюваності на тяжку пневмонію при інфікуванні грипом H5N1, A/H1N1, SARS, MERS та COVID-19 привертає особливу увагу та змушує переглядати та вдосконалювати сучасні ланки комплексної інтенсивної терапії. Мета: проаналізувати основні ланки інтенсивної терапії клінічного випадку тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії, наголосити на основні проблеми та запропонувати шляхи вирішення. Матеріали та методи. Ми проаналізували клінічний випадок лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії пацієнта, який перебував на лікуванні у ВАІТ КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» м. Львів, та виділили основні ключові аспекти інтенсивної терапії: респіраторну терапію, неінвазивну штучну вентиляцію легень (ШВЛ), вчасність інтубації, протективну ШВЛ та початок відлучення; cедацію, анальгезію та міорелаксацію; оцінку волемічного статусу, інфузійну терапію й ентеральне харчування. Результати. Загальний термін проведення ШВЛ становив 26 днів. З 16-го дня розпочато процес відлучення, який становив 10 днів. Основні режими ШВЛ, які застосовувались, такі: SIMV-PC (8 днів), BIPPV (7 днів), CPAP+PS (10 днів). Період застосування дексмедетомідину становив 12 днів. Використання NIV не забезпечило належного ефекту, про що свідчить погіршення стану пацієнта після 24 годин даної респіраторної підтримки. Волемічний статус у критичному періоді (перші 48 годин після інтубації) оцінювався за допомогою ультрасонографії функції серця та стану магістральних судин, що виявилось дуже ефективним. Висновки. Пацієнти з тяжкою негоспітальною вірусною пневмонією потребують раннього початку ШВЛ та обов’язкового застосування протективної стратегії. Саме респіраторна терапія є основною та першочерговою ланкою інтенсивної терапії. Забезпечення адекватної та комфортної седації для пацієнта є однією з важливих ланок комплексу інтенсивної терапії, яка вирішує проблему асинхронії. Ультразвукове дослідження дозволяє провести неінвазивну оцінку волемічного статусу, ризику набряку легень та передбачити відповідь пацієнта на інфузійну терапію. З цією метою слід проводити комплексний УЗД-моніторинг нижньої порожнистої вени, легень та серця у всіх пацієнтів у критичному стані, яким планується чи вже налагоджена інфузійна терапія
Дод.точки доступу:
Закотянський, О. П.
Гарбар, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Аналіз періопераційного ведення пацієнтів зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальних операційних втручаннях / М. О. Гарбар [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 78-82. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, осложнения, патофизиология)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (профилактика и контроль)
СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ СЕРДЕЧНАЯ -- DEATH, SUDDEN, CARDIAC (профилактика и контроль)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (диагностика, профилактика и контроль)
Анотація: Добре спланована та обґрунтована доопераційна підготовка є важливим інструментом зменшення ризику періопераційних ускладнень. Європейським товариством кардіологів (ESC, 2014 р.) та Європейським товариством анестезіологів (ESA, 2018 р.) опубліковано рекомендації щодо підготовки пацієнта із супутньою кардіальною патологією до некардіальних операційних втручань. Проте в нашу клінічну практику дані рекомендації імплементовані недостатньо. Метою нашої роботи було проаналізувати рутинну доопераційну підготовку пацієнта та виявити моменти, які можна наблизити до рекомендованих стандартів із метою зниження періопераційних серцево-судинних ускладнень. Матеріали та методи. Ми проаналізували 242 історії хвороби пацієнтів, які надійшли на планове стаціонарне хірургічне лікування. Була проаналізована доопераційна підготовка з огляду на клінічні кардіальні фактори ризику та фактори ризику операційного втручання. Результати. Пацієнтам проведено стандартні обстеження згідно з встановленими правилами. У всіх осіб зареєстровані показники електрокардіограми, 47 % хворим проведено ехокардіографію спокою, 3 % виконано тропоніновий тест. З урахуванням інтерполяції рекомендацій ESC та ESA на нашу вибірку визначення функціональної спроможності було доцільним у 167 осіб (69 %) із подальшими оцінкою клінічних кардіальних факторів ризику та визначенням потреби проведення неінвазивних стрес-тестів особам високого ризику виникнення інфаркту міокарда та серцевої смерті. Кардіальні біомаркери було доцільно визначити в 44 осіб (18 %), реєструвати показники електрокардіограми спокою — у 127 пацієнтів (53 %), а ехокардіографії спокою — у 38 осіб (16 %). Така тактика вимагає налагодження комунікації між амбулаторною та стаціонарною ланками медичної системи. Висновки. Доопераційна підготовка більшості пацієнтів відбувається протягом 24–48 годин після госпіталізації в хірургічне відділення. Ми не використовуємо визначення функціональної спроможності пацієнта, не застосовуємо шкал оцінки ризику, не проводимо неінвазивні стрес-тести, недостатньо визначаємо кардіальні біомаркери. Однак частіше проводимо рутинні обстеження, які не є вирішальними в даній клінічній ситуації. У сучасних умовах наші клініки мають достатньо ресурсів для імплементації рекомендацій ESC та ESA у клінічну практику
Дод.точки доступу:
Гарбар, М. О.
Фесенко, У. А.
Підгірний, Я. М.
Світлик, Ю. О.
Світлик, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Ремоделювання лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST: участь техногенних ксенобіотиків [Текст] = Remodeling of the left ventricle in patients following acute myocardial infarction with ST-segment elevation: role of technogenic xenobiotics / Г. В. Світлик [та ін.] // Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 1. - С. 105-112. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (патофизиология, терапия, этиология)
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES (осложнения, патофизиология, профилактика и контроль, терапия, этиология)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СЕРДЦА АНЕВРИЗМА -- HEART ANEURYSM (патофизиология, терапия, этиология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - з’ясувати роль професійно-шкідливої праці як фактора ризику ремоделювання міокарда та погіршення його функціонального стану після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST. Матеріали і методи. У проспективне дослідження залучено 244 пацієнти з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST, 119 з яких спостерігали впродовж 5 років в амбулаторних умовах. Враховували наявність в анамнезі професійно-шкідливої праці. З’ясовували функціональний стан міокарда (згідно результатів електрокардіографічного обстеження). Досліджували ультраструктуру кардіоміоцитів перирубцевих ділянок аневризми лівого шлуночка, отриманих під час оперативного втручання - аортокоронарного шунтування з резекцією аневризми. Результати. Встановлено, що у пацієнтів із професійно-шкідливою працею при виникненні гострого інфаркту міокарда достовірно нижча фракції викиду лівого шлуночка, менш відчутна її позитивна динаміка упродовж стаціонарного етапу лікування та в умовах амбулаторної післяінфарктної реабілітації, частіше формується хронічна аневризма лівого шлуночка. При ультраструктурному дослідженні кардіоміоцитів перирубцевих ділянок аневризми з’ясовано, що в цих осіб значно більша кількість гібернованих та апоптично змінених клітин, які нерідко гинуть шляхом вторинного некрозу. Висновки. Тривалий пошкоджуючий вплив техногенних ксенобіотиків на кардіоміоцити підвищує їх схильність до гібернації, апоптозу і вторинного некрозу. Реваскуляризація міокарда з покращенням його перфузії сприяє відновленню функціонального стану кардіоміоцитів та міокарда в цілому
To determine the role of occupational hazards as a risk factor for the left ventricle remodeling and left ventricle function reduction in patients following acute myocardial infarction with ST-segment elevation (STEMI). Material and methods. Prospective study included 244 STEMI patients, 119 patients were observed in outpatient clinic for 5 years. We took into account the history of occupationally harmful work. The functional state of the myocardium has been determined (according to the electrocardiographic study). The ultrastructure of cardiomiocites of peri- cicatricial regions of the left ventricle aneurism, obtained during surgical procedure – aortocoronary shunting with aneurism resection, was investigated. Results. We have established that in STEMI patients with occupational hazards ejection fraction of the left ventricle is significantly lower and its improvement on hospital stage becomes less noticeable, whilst chronic aneurisms of the left ventricle are more often formed. The ultrastructure examination of regions near the scars revealed more cells in hibernation and apoptosis, which often die by apoptosis. Conclusions. The long-term harmful effect of technogenic xenobiotics on cardiomyocytes increases their predisposition to develop hibernation, apoptosis and secondary necrosis. Myocardial revascularization improves its perfusion and improves the function of cardiomyocytes and myocardium in general
Дод.точки доступу:
Світлик, Г. В.
Кияк, Ю. Г.
Гарбар, М. О.
Галькевич, М. П.
Барнетт, О. Ю.
Кияк, Г. Ю.
Світлик, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Перебіг ішемічної хвороби серця у пацієнта із спадковою тромбофілією на ґрунті мутації в гені pai-1 (клінічний випадок) [Текст] = The course of ischemic heart disease in a patient with heredic thrombophilia based on a mutation in the pai-1 gene (clinical case) / Г. В. Світлик [та ін.] // Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - 2021. - N 2. - С. 206-212

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
МУТАЦИЯ -- MUTATION
Анотація: Нерідко зростанню ризику тромботичних подій можуть сприяти генетично зумовлені дефекти гемостазу. Мета – з’ясувати особливості перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) у пацієнта з наявністю мутації в гені PAI-1. Матеріал і методи. Перебіг ІХС аналізували з урахуванням даних анамнезу, результатів лабораторних досліджень, даних ЕКГ, ехокардіографії, коронароангіографії. Результати. Перебіг ІХС характеризувався частими госпіталізаціями з приводу гострого коронарного синдрому та неухильним прогресуванням атеросклеротичних змін у коронарних артеріях. Подвійна антитромботична терапія (ривароксабан 15 мг; клопідогрель 75 мг щоденно) та високоінтенсивна терапія статинами сприяла зменшенню частоти виникнення коронарних подій. Висновки. Виявлення спадкової тромбофілії та оптимізація стратегії лікування здатні покращити перебіг ІХС
Дод.точки доступу:
Світлик, Г. В.
Сало, В. М.
Гарбар, М. О.
Мигович, М. В.
Ковальчук, Р. А.
Світлик, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Світлик, Ю. О.
Вплив часу прийому їжі в передопераційний період на показники кислотно-основного стану та концентрацію глюкози в крові у дорослих осіб [Текст] / Ю. О. Світлик, М. О. Гарбар, Г. В. Світлик // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 3. - С. 72-76. - Бібліогр.: с. 75-76

MeSH-головна:
ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПИЩИ ПРИЕМ -- EATING
ГОЛОДАНИЕ НАМЕРЕННОЕ -- FASTING
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE
КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- ACID-BASE EQUILIBRIUM
Анотація: Тривалість обмеження передопераційного споживання їжі та пиття прозорих рідин часто є довшою за рекомендовану, що може впливати на газовий склад крові та рівень глікемії ще до операційного втручання. Мета дослідження. Проаналізувати кислотно-основний стан та рівень глікемії у дорослих осіб перед індукцією в анестезію з урахуванням часу передопераційного обмеження споживання їжі та пиття рідин; розкрити ключові моменти рекомендацій Європейського товариства анестезії та Американського товариства анестезіологів щодо безпечного часу передопераційного голодування дорослих і дітей. Матеріали та методи. В дослідження включено 12 пацієнтів, середній вік — 44,33 ± 18,14 року, які підлягали плановим некардіальним операційним втручанням. Перед індукцією в анестезію здійснювався забір крові для визначення вмісту глюкози, pH, бікарбонату HCO3–, надлишку/дефіциту основ BE та pCO2. Результати. Середня величина часу голодування становила 15,96 ± 1,03 год, що перевищувало рекомендований час у 2,66 раза. Жодний пацієнт не пив прозорих рідин за 2 год до індукції в анестезію. Середня величина рівня глюкози в крові була 4,73 ± 1,13 (від 3,0 до 6,1) ммоль/л. В однієї особи (жінка, 20 років) глюкоза крові становила 3,0 ммоль/л до індукції в анестезію без клініки гіпоглікемії; час відсутності прийому їжі становив 16,5 год. Середнє значення pH в обстежених осіб становило 7,35 ± 0,04 (від 7,28 до 7,4). У всіх, окрім одного пацієнта, ми спостерігали дефіцит основ — BE –2,08 ± 2,45 (від –5,5 до 0,4). Середня величина HCO3– була 24,08 ± 3,13 (від 20,5 до 27,8) ммоль/л. При проведенні кореляційного аналізу виявлено сильний обернений кореляційний зв’язок між збільшенням часу голодування та величиною pH (r = –0,79, p = 0,06). Висновки. Подовження часу голодування перед операційним втручанням може асоціюватись із появою метаболічного ацидозу та з розвитком гіпоглікемії
Дод.точки доступу:
Гарбар, М. О.
Світлик, Г. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Гостра серцева недостатність і кардіогенний шок: сучасні принципи діагностики та лікування [Текст] / М. О. Гарбар [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 3. - С. 64-71. - Бібліогр.: с. 69-70

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (диагностика, классификация, кровь, лекарственная терапия, осложнения, рентгенография, терапия, ультрасонография, этиология)
ШОК КАРДИОГЕННЫЙ -- SHOCK, CARDIOGENIC (диагностика, лекарственная терапия, терапия, этиология)
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (методы)
Анотація: У статті висвітлено сучасні погляди на гостру серцеву недостатність і кардіогенний шок згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів щодо діагностики й лікування хронічної та гострої серцевої недостатності (2016), гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (2017) та без елевації сегмента ST (2015). Описано фактори, що сприяють розвитку патології, та причини виникнення (як зі сторони серцево-судинної системи, так і несерцеві). Висвітлено різноманітні спроби класифікації, зокрема, детально описано клінічну класифікацію, яка базується на фізикальному приліжковому огляді та поділі пацієнтів на чотири категорії залежно від наявності ознак застою та гіпоперфузії: «теплий» і «мокрий» (добра перфузія, застій), «холодний» і «мокрий» (гіпоперфузія та застій), «холодний» і «сухий» (гіпоперфузія без застою), «теплий» і «сухий» (компенсований пацієнт з доброю перфузією та без застою). Наведена методика дозволяє обрати коректну лікувальну стратегію вже на початкових етапах лікування. Також увага приділена класифікації згідно з Т. Killip та J. Kimball осіб із гострою серцевою недостатністю, яка виникла на ґрунті гострого коронарного синдрому, що дає змогу оцінити ризик пацієнта та передбачити прогноз захворювання. Наведено перелік додаткових інструментальних і лабораторних методів обстеження: проведення рутинної елекрокардіографії, ультразвукового обстеження серця, рентгенографії органів грудної клітки; визначення натрійуретичного пептиду, тропонінів, газометрії крові, загальноклінічних показників. Описано їх діагностичну роль, доцільність та терміни проведення. Наведено критерії госпіталізації пацієнта у відділення інтенсивної терапії, показання до інтубації трахеї. Подано вказівки щодо клінічного ведення особи з гострою серцевою недостатністю починаючи з догоспітального етапу, включаючи використання неінвазивної вентиляції легень з позитивним тиском, медикаментозну стратегію з рекомендаціями щодо особливостей застосування інотропів, вазопресорів і вазодилататорів, а також використання сучасних методик — ранньої реваскуляризації коронарних судин, ультрафільтрації плазми, інтрааортальної балонної контрпульсації та засобів механічної підтримки кровообігу
Дод.точки доступу:
Гарбар, М. О.
Світлик, Г. В.
Підгірний, Я. М.
Світлик, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Аналіз періоперативного ведення пацієнта із супутньою серцево-судинною патологією [Текст] / М. О. Гарбар [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 1. - С. 64-65. - Библиогр. в конце ст.

Дод.точки доступу:
Гарбар, М. О.
Підгірний, Я. М.
Фесенко, У. А.
Світлик, Ю. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Оцінка й мінімізація періоперативного ризику кардіологічного пацієнта в несерцевій хірургії / М. О. Гарбар [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 13-19. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES (диагностика, кровь, лекарственная терапия, осложнения)
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ОБЗОР -- REVIEW
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: У статті подана періоперативна оцінка пацієнта, у якого серцева патологія може стати причиною ускладнень під час проведення некардіальних оперативних втручань. Проаналізовані останні рекомендації щодо клінічної оцінки та вибору оптимальної тактики ведення пацієнта з патологією серцево-судинної системи під час несерцевої хірургії, опубліковані Європейським товариством кардіологів спільно з Європейським товариством анестезіологів (2014), Американським коледжем кардіологів та Американською асоціацією серця (2014) і Канадським серцево-судинним товариством (2017). Виникнення ускладнень зі сторони серця в некардіальній хірургії залежить від факторів ризику як з боку пацієнта, так і від оперативного втручання. Передоперативна оцінка пацієнта повинна охоплювати як клінічні фактори ризику, так і результати додаткових обстежень і можливі наслідки передбачуваного стресу від оперативного втручання. Індивідуалізована оцінка серцевого ризику дає можливість розпочати відповідну медикаментозну терапію, прийняти рішення щодо доцільності коронарної інтервенції, визначитись зі специфікою хірургічної та анестезіологічної тактики. Стан пацієнта, його готовність до оперативного втручання оцінюються згідно з алгоритмом «крок за кроком»: виявляється патологія серцево-судинної системи, кардіальні фактори ризику, а також визначається його функціональний статус. Проводиться оцінка ризику хірургічної процедури за індексом Лі (Lee score) та NSQIP MICA, що дозволяє передбачити ймовірність розвитку в післяоперативному періоді гострого інфаркту міокарда, набряку легень, фібриляції шлуночків, зупинки серця, повної атріовентрикулярної блокади. Для індивідуалізованого періоперативного ведення складного пацієнта рекомендовано залучати мультидисциплінарну команду фахівців. У статті висвітлені особливості періоперативної фармакотерапії кардіальної патології, акцентовано на доцільності продовження вживання бета-блокаторів у день оперативного втручання. Описано тактику ведення особи, яка потребує антитромбоцитарної або антикоагулянтної терапії. Для прикладу наведені клінічні випадки покрокової передоперативної оцінки пацієнта згідно з сучасними рекомендаціями
Дод.точки доступу:
Гарбар, М. О.
Підгірний, Я. М.
Світлик, Ю. О.
Надольни, К.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Миксома сердца: обзор литературы и клинические случаи [Текст] / Ф. М. Абдуева [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 1. - С. 116-123

MeSH-головна:
СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEART NEOPLASMS (диагноз, этиология)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Дод.точки доступу:
Абдуева, Ф. М.
Гарбар, М. О.
Усань, Н. Ю.
Шептун, А. Н.
Бояршин, С. В.
Гладченко, А. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

    Світлик, Г. В.
    Вегетативний дисбаланс при гострому інфаркті міокарда [Текст] / Г. В. Світлик, А. Я. Базилевич, М. О. Гарбар // Сімейна медицина. - 2011. - № 3. - С. 107-111

Рубрики: Инфаркт миокарда--диагн

   Сердечных сокращений частота

   Электрокардиография амбулаторная

   Нервная система вегетативная--патолог

Дод.точки доступу:
Базилевич, А. Я.
Гарбар, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

    Прозапальні цитокіни при гострому інфаркті міокарда [Текст] / Г. В. Світлик [та ін.] // Практична медицина. - 2012. - Т. Т.18, № 2. - С. 30-37

Рубрики: Инфаркт миокарда--иммунол--патолог

   Факторы риска--вред возд

   Цитокины--иммунол--ультраструк

Дод.точки доступу:
Світлик, Г. В.
Кияк, Ю. Г.
Базилевич, А. Я.
Лаповець, Л. Є.
Акімова, В. М.
Луців, Н. З.
Гарбар, М. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.

    Механізми розвитку дисфункції ендотелію та її роль у патогенезі ішемічної хвороби серця [Текст] / О. О. Абрагамович [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 4. - С. 81-87

Рубрики: Ишемическая болезнь сердца--патолог

   Эндотелий сосудистый--патолог

Дод.точки доступу:
Абрагамович, О. О.
Файник, А. Ф.
Нечай, О. В.
Гарбар, М. О.
Перепелиця, М. В.
Світлих, Г. В
Павлик, С. С.
Маслюк, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-20 21-40 41-46

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)