Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Гарбар, М. О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 46
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-46

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Світлик Ю. О., Підгірний Я. М., Гарбар М. О., Світлик Г. В.
Назва : Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії та в періопераційний період
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - № 4. - С. 220-221 (Шифр МУ66/2016/4)
MeSH-головна: ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
ОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- INTRAOPERATIVE PERIOD
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Світлик Ю. О., Підгірний Я. М., Гарбар М. О., Світлик Г. В.
Назва : Особливості змін ехокардіографічних параметрів при ішемічній хворобі серця на тлі застосування епідуральної анестезії з різними місцевими анестетиками
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенсивна терапія. - 2015. - № 4. - С. 25-33 (Шифр БУ1/2015/4)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
ЭХОКАРДИОГРАФИЯ -- ECHOCARDIOGRAPHY
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
МУЖЧИНЫ -- MEN
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гарбар М. О., Світлик Ю. О., Світлик Г. В., Підгірний Я. М.
Назва : Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - № 8. - С. 89-94 (Шифр МУ66/2016/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 93
MeSH-головна: АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY
СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
НЕРВНАЯ СИСТЕМА ВЕГЕТАТИВНАЯ -- AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
МУЖЧИНЫ -- MEN
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гарбар М. О.
Назва : Артеріальна гіпертензія у повсякденній практиці лікаря-анестезіолога
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - № 8. - С. 9-15 (Шифр МУ66/2016/8)
Примітки : Бібліогр.: с. 14
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
АНТИГИПЕРТЕНЗИВНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIHYPERTENSIVE AGENTS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Світлик Ю.О., Підпірний Я.М., Світлик Г.В., Максимов О. В. , Либа З. Д. , Гарбар М. О.
Назва : Варіабельність ритму серця у хворих з ішеміною хворобою серця: вплив епідеральної анестезії
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 3. - С. 118-124 (Шифр МУ66/2013/3)
Предметні рубрики: Бупивакаин
Ропивакаин
MeSH-головна: СЕРДЕЧНЫХ СОКРАЩЕНИЙ ЧАСТОТА -- HEART RATE
MeSH-неглавная: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ГРЫЖА ПАХОВАЯ -- HERNIA, INGUINAL
АНЕСТЕЗИЯ ЭПИДУРАЛЬНАЯ -- ANESTHESIA, EPIDURAL
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Свытлик Г.В., Кияк Ю.Г., Чнгрян Г.В., Беш Д. І. , Гарбар М. О. , Барнетт О. Ю.
Назва : Хронічна післяінфарктна аневрізма: гібернація, апоптоз і вторинний некроз кардіоміоцитів
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2013. - № 4. - С. 74-79 (Шифр МУ66/2013/4)
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
СЕРДЦА АНЕВРИЗМА -- HEART ANEURYSM
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
НЕКРОЗ -- NECROSIS
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
МИОЦИТЫ СЕРДЕЧНЫЕ -- MYOCYTES, CARDIAC
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гарбар М. О.
Назва : Кардіотонічні і вазопресорні препарати в практиці лікаря-анестезіолога
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - 2014. - № 6. - С. 187-192 (Шифр МУ66/2014/6)
MeSH-головна: СОСУДОСУЖИВАЮЩИЕ СРЕДСТВА -- VASOCONSTRICTOR AGENTS
АДЕНОЗИНМОНОФОСФАТ -- ADENOSINE MONOPHOSPHATE
КАРДИОТОНИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- CARDIOTONIC AGENTS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Свитлык Г. В., Сало В. М., Бубняк М. Р., Чигрян Г. В., Гарбар М. О., Билущак Г. И.
Назва : Факторы риска развития ишемической болезни сердца
Місце публікування : Клиническая медицина: Научно-практический журнал. - 2013. - Т. 91, № 12. - С. 26-30 (Шифр КР13/2013/91/12)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КОРОНАРНАЯ АНГИОГРАФИЯ -- CORONARY ANGIOGRAPHY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Туркевич О. М., Закотянський О. П., Гарбар М. О.
Назва : Ключові аспекти лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 127-132 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПНЕВМОНИЯ -- PNEUMONIA
ПНЕВМОНИЯ ВИРУСНАЯ -- PNEUMONIA, VIRAL
ПНЕВМОНИЯ БАКТЕРИАЛЬНАЯ -- PNEUMONIA, BACTERIAL
РЕСПИРАТОРНАЯ ТЕРАПИЯ -- RESPIRATORY THERAPY
ДЫХАНИЕ ИСКУССТВЕННОЕ -- RESPIRATION, ARTIFICIAL
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Висока частота захворюваності на тяжку пневмонію при інфікуванні грипом H5N1, A/H1N1, SARS, MERS та COVID-19 привертає особливу увагу та змушує переглядати та вдосконалювати сучасні ланки комплексної інтенсивної терапії. Мета: проаналізувати основні ланки інтенсивної терапії клінічного випадку тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії, наголосити на основні проблеми та запропонувати шляхи вирішення. Матеріали та методи. Ми проаналізували клінічний випадок лікування тяжкої негоспітальної вірусно-бактеріальної пневмонії пацієнта, який перебував на лікуванні у ВАІТ КНП «Клінічна лікарня швидкої медичної допомоги» м. Львів, та виділили основні ключові аспекти інтенсивної терапії: респіраторну терапію, неінвазивну штучну вентиляцію легень (ШВЛ), вчасність інтубації, протективну ШВЛ та початок відлучення; cедацію, анальгезію та міорелаксацію; оцінку волемічного статусу, інфузійну терапію й ентеральне харчування. Результати. Загальний термін проведення ШВЛ становив 26 днів. З 16-го дня розпочато процес відлучення, який становив 10 днів. Основні режими ШВЛ, які застосовувались, такі: SIMV-PC (8 днів), BIPPV (7 днів), CPAP+PS (10 днів). Період застосування дексмедетомідину становив 12 днів. Використання NIV не забезпечило належного ефекту, про що свідчить погіршення стану пацієнта після 24 годин даної респіраторної підтримки. Волемічний статус у критичному періоді (перші 48 годин після інтубації) оцінювався за допомогою ультрасонографії функції серця та стану магістральних судин, що виявилось дуже ефективним. Висновки. Пацієнти з тяжкою негоспітальною вірусною пневмонією потребують раннього початку ШВЛ та обов’язкового застосування протективної стратегії. Саме респіраторна терапія є основною та першочерговою ланкою інтенсивної терапії. Забезпечення адекватної та комфортної седації для пацієнта є однією з важливих ланок комплексу інтенсивної терапії, яка вирішує проблему асинхронії. Ультразвукове дослідження дозволяє провести неінвазивну оцінку волемічного статусу, ризику набряку легень та передбачити відповідь пацієнта на інфузійну терапію. З цією метою слід проводити комплексний УЗД-моніторинг нижньої порожнистої вени, легень та серця у всіх пацієнтів у критичному стані, яким планується чи вже налагоджена інфузійна терапія
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гарбар М. О., Фесенко У. А., Підгірний Я. М., Світлик Ю. О., Світлик Г. В.
Назва : Аналіз періопераційного ведення пацієнтів зі супутньою серцево-судинною патологією при некардіальних операційних втручаннях
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2020. - Т. 16, № 6. - С. 78-82 (Шифр МУ104/2020/16/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PERIOPERATIVE PERIOD
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
СМЕРТЬ ВНЕЗАПНАЯ СЕРДЕЧНАЯ -- DEATH, SUDDEN, CARDIAC
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
Анотація: Добре спланована та обґрунтована доопераційна підготовка є важливим інструментом зменшення ризику періопераційних ускладнень. Європейським товариством кардіологів (ESC, 2014 р.) та Європейським товариством анестезіологів (ESA, 2018 р.) опубліковано рекомендації щодо підготовки пацієнта із супутньою кардіальною патологією до некардіальних операційних втручань. Проте в нашу клінічну практику дані рекомендації імплементовані недостатньо. Метою нашої роботи було проаналізувати рутинну доопераційну підготовку пацієнта та виявити моменти, які можна наблизити до рекомендованих стандартів із метою зниження періопераційних серцево-судинних ускладнень. Матеріали та методи. Ми проаналізували 242 історії хвороби пацієнтів, які надійшли на планове стаціонарне хірургічне лікування. Була проаналізована доопераційна підготовка з огляду на клінічні кардіальні фактори ризику та фактори ризику операційного втручання. Результати. Пацієнтам проведено стандартні обстеження згідно з встановленими правилами. У всіх осіб зареєстровані показники електрокардіограми, 47 % хворим проведено ехокардіографію спокою, 3 % виконано тропоніновий тест. З урахуванням інтерполяції рекомендацій ESC та ESA на нашу вибірку визначення функціональної спроможності було доцільним у 167 осіб (69 %) із подальшими оцінкою клінічних кардіальних факторів ризику та визначенням потреби проведення неінвазивних стрес-тестів особам високого ризику виникнення інфаркту міокарда та серцевої смерті. Кардіальні біомаркери було доцільно визначити в 44 осіб (18 %), реєструвати показники електрокардіограми спокою — у 127 пацієнтів (53 %), а ехокардіографії спокою — у 38 осіб (16 %). Така тактика вимагає налагодження комунікації між амбулаторною та стаціонарною ланками медичної системи. Висновки. Доопераційна підготовка більшості пацієнтів відбувається протягом 24–48 годин після госпіталізації в хірургічне відділення. Ми не використовуємо визначення функціональної спроможності пацієнта, не застосовуємо шкал оцінки ризику, не проводимо неінвазивні стрес-тести, недостатньо визначаємо кардіальні біомаркери. Однак частіше проводимо рутинні обстеження, які не є вирішальними в даній клінічній ситуації. У сучасних умовах наші клініки мають достатньо ресурсів для імплементації рекомендацій ESC та ESA у клінічну практику
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Світлик Г. В., Кияк Ю. Г., Гарбар М. О., Галькевич М. П., Барнетт О. Ю., Кияк Г. Ю., Світлик Ю. О.
Назва : Ремоделювання лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST: участь техногенних ксенобіотиків
Паралельн. назви :Remodeling of the left ventricle in patients following acute myocardial infarction with ST-segment elevation: role of technogenic xenobiotics
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 1. - С. 105-112 (Шифр КУ27/2018/Т.17/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION
СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА РЕМОДЕЛИРОВАНИЕ -- VENTRICULAR REMODELING
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- OCCUPATIONAL DISEASES
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
СЕРДЦА АНЕВРИЗМА -- HEART ANEURYSM
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - з’ясувати роль професійно-шкідливої праці як фактора ризику ремоделювання міокарда та погіршення його функціонального стану після перенесеного гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST. Матеріали і методи. У проспективне дослідження залучено 244 пацієнти з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST, 119 з яких спостерігали впродовж 5 років в амбулаторних умовах. Враховували наявність в анамнезі професійно-шкідливої праці. З’ясовували функціональний стан міокарда (згідно результатів електрокардіографічного обстеження). Досліджували ультраструктуру кардіоміоцитів перирубцевих ділянок аневризми лівого шлуночка, отриманих під час оперативного втручання - аортокоронарного шунтування з резекцією аневризми. Результати. Встановлено, що у пацієнтів із професійно-шкідливою працею при виникненні гострого інфаркту міокарда достовірно нижча фракції викиду лівого шлуночка, менш відчутна її позитивна динаміка упродовж стаціонарного етапу лікування та в умовах амбулаторної післяінфарктної реабілітації, частіше формується хронічна аневризма лівого шлуночка. При ультраструктурному дослідженні кардіоміоцитів перирубцевих ділянок аневризми з’ясовано, що в цих осіб значно більша кількість гібернованих та апоптично змінених клітин, які нерідко гинуть шляхом вторинного некрозу. Висновки. Тривалий пошкоджуючий вплив техногенних ксенобіотиків на кардіоміоцити підвищує їх схильність до гібернації, апоптозу і вторинного некрозу. Реваскуляризація міокарда з покращенням його перфузії сприяє відновленню функціонального стану кардіоміоцитів та міокарда в ціломуTo determine the role of occupational hazards as a risk factor for the left ventricle remodeling and left ventricle function reduction in patients following acute myocardial infarction with ST-segment elevation (STEMI). Material and methods. Prospective study included 244 STEMI patients, 119 patients were observed in outpatient clinic for 5 years. We took into account the history of occupationally harmful work. The functional state of the myocardium has been determined (according to the electrocardiographic study). The ultrastructure of cardiomiocites of peri- cicatricial regions of the left ventricle aneurism, obtained during surgical procedure – aortocoronary shunting with aneurism resection, was investigated. Results. We have established that in STEMI patients with occupational hazards ejection fraction of the left ventricle is significantly lower and its improvement on hospital stage becomes less noticeable, whilst chronic aneurisms of the left ventricle are more often formed. The ultrastructure examination of regions near the scars revealed more cells in hibernation and apoptosis, which often die by apoptosis. Conclusions. The long-term harmful effect of technogenic xenobiotics on cardiomyocytes increases their predisposition to develop hibernation, apoptosis and secondary necrosis. Myocardial revascularization improves its perfusion and improves the function of cardiomyocytes and myocardium in general
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Світлик Г. В., Сало В. М., Гарбар М. О., Мигович М. В., Ковальчук Р. А., Світлик Ю. О.
Назва : Перебіг ішемічної хвороби серця у пацієнта із спадковою тромбофілією на ґрунті мутації в гені pai-1 (клінічний випадок)
Паралельн. назви :The course of ischemic heart disease in a patient with heredic thrombophilia based on a mutation in the pai-1 gene (clinical case)
Місце публікування : Здобутки клінічної і експериментальної медицини. - Тернопіль, 2021. - N 2. - С. 206-212 (Шифр ЗУ17/2021/2)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ТРОМБОФИЛИЯ -- THROMBOPHILIA
МУТАЦИЯ -- MUTATION
Анотація: Нерідко зростанню ризику тромботичних подій можуть сприяти генетично зумовлені дефекти гемостазу. Мета – з’ясувати особливості перебігу ішемічної хвороби серця (ІХС) у пацієнта з наявністю мутації в гені PAI-1. Матеріал і методи. Перебіг ІХС аналізували з урахуванням даних анамнезу, результатів лабораторних досліджень, даних ЕКГ, ехокардіографії, коронароангіографії. Результати. Перебіг ІХС характеризувався частими госпіталізаціями з приводу гострого коронарного синдрому та неухильним прогресуванням атеросклеротичних змін у коронарних артеріях. Подвійна антитромботична терапія (ривароксабан 15 мг; клопідогрель 75 мг щоденно) та високоінтенсивна терапія статинами сприяла зменшенню частоти виникнення коронарних подій. Висновки. Виявлення спадкової тромбофілії та оптимізація стратегії лікування здатні покращити перебіг ІХС
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Світлик Ю. О., Гарбар М. О., Світлик Г. В.
Назва : Вплив часу прийому їжі в передопераційний період на показники кислотно-основного стану та концентрацію глюкози в крові у дорослих осіб
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 3. - С. 72-76 (Шифр МУ66/2018/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 75-76
MeSH-головна: ПРЕДОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- PREOPERATIVE PERIOD
ПИЩИ ПРИЕМ -- EATING
ГОЛОДАНИЕ НАМЕРЕННОЕ -- FASTING
САХАР КРОВИ -- BLOOD GLUCOSE
КИСЛОТНО-ЩЕЛОЧНОЕ РАВНОВЕСИЕ -- ACID-BASE EQUILIBRIUM
Анотація: Тривалість обмеження передопераційного споживання їжі та пиття прозорих рідин часто є довшою за рекомендовану, що може впливати на газовий склад крові та рівень глікемії ще до операційного втручання. Мета дослідження. Проаналізувати кислотно-основний стан та рівень глікемії у дорослих осіб перед індукцією в анестезію з урахуванням часу передопераційного обмеження споживання їжі та пиття рідин; розкрити ключові моменти рекомендацій Європейського товариства анестезії та Американського товариства анестезіологів щодо безпечного часу передопераційного голодування дорослих і дітей. Матеріали та методи. В дослідження включено 12 пацієнтів, середній вік — 44,33 ± 18,14 року, які підлягали плановим некардіальним операційним втручанням. Перед індукцією в анестезію здійснювався забір крові для визначення вмісту глюкози, pH, бікарбонату HCO3–, надлишку/дефіциту основ BE та pCO2. Результати. Середня величина часу голодування становила 15,96 ± 1,03 год, що перевищувало рекомендований час у 2,66 раза. Жодний пацієнт не пив прозорих рідин за 2 год до індукції в анестезію. Середня величина рівня глюкози в крові була 4,73 ± 1,13 (від 3,0 до 6,1) ммоль/л. В однієї особи (жінка, 20 років) глюкоза крові становила 3,0 ммоль/л до індукції в анестезію без клініки гіпоглікемії; час відсутності прийому їжі становив 16,5 год. Середнє значення pH в обстежених осіб становило 7,35 ± 0,04 (від 7,28 до 7,4). У всіх, окрім одного пацієнта, ми спостерігали дефіцит основ — BE –2,08 ± 2,45 (від –5,5 до 0,4). Середня величина HCO3– була 24,08 ± 3,13 (від 20,5 до 27,8) ммоль/л. При проведенні кореляційного аналізу виявлено сильний обернений кореляційний зв’язок між збільшенням часу голодування та величиною pH (r = –0,79, p = 0,06). Висновки. Подовження часу голодування перед операційним втручанням може асоціюватись із появою метаболічного ацидозу та з розвитком гіпоглікемії
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гарбар М. О., Світлик Г. В., Підгірний Я. М., Світлик Ю. О.
Назва : Гостра серцева недостатність і кардіогенний шок: сучасні принципи діагностики та лікування
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2018. - N 3. - С. 64-71 (Шифр МУ66/2018/3)
Примітки : Бібліогр.: с. 69-70
MeSH-головна: СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE
ШОК КАРДИОГЕННЫЙ -- SHOCK, CARDIOGENIC
ГОСПИТАЛИЗАЦИЯ -- HOSPITALIZATION
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE
Анотація: У статті висвітлено сучасні погляди на гостру серцеву недостатність і кардіогенний шок згідно з рекомендаціями Європейського товариства кардіологів щодо діагностики й лікування хронічної та гострої серцевої недостатності (2016), гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST (2017) та без елевації сегмента ST (2015). Описано фактори, що сприяють розвитку патології, та причини виникнення (як зі сторони серцево-судинної системи, так і несерцеві). Висвітлено різноманітні спроби класифікації, зокрема, детально описано клінічну класифікацію, яка базується на фізикальному приліжковому огляді та поділі пацієнтів на чотири категорії залежно від наявності ознак застою та гіпоперфузії: «теплий» і «мокрий» (добра перфузія, застій), «холодний» і «мокрий» (гіпоперфузія та застій), «холодний» і «сухий» (гіпоперфузія без застою), «теплий» і «сухий» (компенсований пацієнт з доброю перфузією та без застою). Наведена методика дозволяє обрати коректну лікувальну стратегію вже на початкових етапах лікування. Також увага приділена класифікації згідно з Т. Killip та J. Kimball осіб із гострою серцевою недостатністю, яка виникла на ґрунті гострого коронарного синдрому, що дає змогу оцінити ризик пацієнта та передбачити прогноз захворювання. Наведено перелік додаткових інструментальних і лабораторних методів обстеження: проведення рутинної елекрокардіографії, ультразвукового обстеження серця, рентгенографії органів грудної клітки; визначення натрійуретичного пептиду, тропонінів, газометрії крові, загальноклінічних показників. Описано їх діагностичну роль, доцільність та терміни проведення. Наведено критерії госпіталізації пацієнта у відділення інтенсивної терапії, показання до інтубації трахеї. Подано вказівки щодо клінічного ведення особи з гострою серцевою недостатністю починаючи з догоспітального етапу, включаючи використання неінвазивної вентиляції легень з позитивним тиском, медикаментозну стратегію з рекомендаціями щодо особливостей застосування інотропів, вазопресорів і вазодилататорів, а також використання сучасних методик — ранньої реваскуляризації коронарних судин, ультрафільтрації плазми, інтрааортальної балонної контрпульсації та засобів механічної підтримки кровообігу
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гарбар М. О., Підгірний Я. М., Фесенко У. А., Світлик Ю. О.
Назва : Аналіз періоперативного ведення пацієнта із супутньою серцево-судинною патологією
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2020. - N 1. - С. 64-65 (Шифр БУ1/2020/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гарбар М. О., Підгірний Я. М., Світлик Ю. О., Надольни К.
Назва : Оцінка й мінімізація періоперативного ризику кардіологічного пацієнта в несерцевій хірургії
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 13-19 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ БОЛЕЗНИ -- CARDIOVASCULAR DISEASES
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- SURGICAL PROCEDURES, OPERATIVE
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РИСКА СТЕПЕНИ ОЦЕНКА -- RISK ADJUSTMENT
ПЕРИОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- PERIOPERATIVE CARE
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ОБЗОР -- REVIEW
АЛГОРИТМЫ -- ALGORITHMS
Анотація: У статті подана періоперативна оцінка пацієнта, у якого серцева патологія може стати причиною ускладнень під час проведення некардіальних оперативних втручань. Проаналізовані останні рекомендації щодо клінічної оцінки та вибору оптимальної тактики ведення пацієнта з патологією серцево-судинної системи під час несерцевої хірургії, опубліковані Європейським товариством кардіологів спільно з Європейським товариством анестезіологів (2014), Американським коледжем кардіологів та Американською асоціацією серця (2014) і Канадським серцево-судинним товариством (2017). Виникнення ускладнень зі сторони серця в некардіальній хірургії залежить від факторів ризику як з боку пацієнта, так і від оперативного втручання. Передоперативна оцінка пацієнта повинна охоплювати як клінічні фактори ризику, так і результати додаткових обстежень і можливі наслідки передбачуваного стресу від оперативного втручання. Індивідуалізована оцінка серцевого ризику дає можливість розпочати відповідну медикаментозну терапію, прийняти рішення щодо доцільності коронарної інтервенції, визначитись зі специфікою хірургічної та анестезіологічної тактики. Стан пацієнта, його готовність до оперативного втручання оцінюються згідно з алгоритмом «крок за кроком»: виявляється патологія серцево-судинної системи, кардіальні фактори ризику, а також визначається його функціональний статус. Проводиться оцінка ризику хірургічної процедури за індексом Лі (Lee score) та NSQIP MICA, що дозволяє передбачити ймовірність розвитку в післяоперативному періоді гострого інфаркту міокарда, набряку легень, фібриляції шлуночків, зупинки серця, повної атріовентрикулярної блокади. Для індивідуалізованого періоперативного ведення складного пацієнта рекомендовано залучати мультидисциплінарну команду фахівців. У статті висвітлені особливості періоперативної фармакотерапії кардіальної патології, акцентовано на доцільності продовження вживання бета-блокаторів у день оперативного втручання. Описано тактику ведення особи, яка потребує антитромбоцитарної або антикоагулянтної терапії. Для прикладу наведені клінічні випадки покрокової передоперативної оцінки пацієнта згідно з сучасними рекомендаціями
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Абдуева Ф. М., Гарбар М. О., Усань Н. Ю., Шептун А. Н., Бояршин С. В., Гладченко А. Р.
Назва : Миксома сердца: обзор литературы и клинические случаи
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2013. - № 1. - С. 116-123 (Шифр УУ11/2013/1)
MeSH-головна: СЕРДЦА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- HEART NEOPLASMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Світлик Г. В., Базилевич А. Я., Гарбар М. О.
Назва : Вегетативний дисбаланс при гострому інфаркті міокарда
Місце публікування : Сімейна медицина. - 2011. - № 3. - С. 107-111 (Шифр СУ21/2011/3)
Предметні рубрики: Инфаркт миокарда-- диагн
Сердечных сокращений частота
Электрокардиография амбулаторная
Нервная система вегетативная-- патолог
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Світлик Г. В., Кияк Ю. Г., Базилевич А. Я., Лаповець Л. Є., Акімова В. М., Луців Н. З., Гарбар М. О.
Назва : Прозапальні цитокіни при гострому інфаркті міокарда
Місце публікування : Практична медицина. - 2012. - Т. Т.18, № 2. - С. 30-37 (Шифр ПУ6/2012/Т.18/2)
Предметні рубрики: Инфаркт миокарда-- иммунол-- патолог
Факторы риска-- вред возд
Цитокины-- иммунол-- ультраструк
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Абрагамович О. О., Файник А. Ф., Нечай О. В., Гарбар М. О., Перепелиця М. В., Світлих Г. В, Павлик С. С., Маслюк О. М.
Назва : Механізми розвитку дисфункції ендотелію та її роль у патогенезі ішемічної хвороби серця
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2007. - № 4. - С. 81-87 (Шифр УУ11/2007/4)
Предметні рубрики: Ишемическая болезнь сердца-- патолог
Эндотелий сосудистый-- патолог
Знайти схожі

1-20 21-40 41-46

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)