Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Гетьман, В. Г.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 58
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-40 41-58

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гетьман В. Г., Мясніков Д. В., Чубар І. В.
Назва : Спостереження ентерогенної кістки середостіння
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2015. - № 9. - С. 75-76 (Шифр КУ5/2015/9)
MeSH-головна: СРЕДОСТЕНИЯ КИСТА -- MEDIASTINAL CYST
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гетьман В. Г., Лінчевський О. В.
Назва : Флотація грудної стінки: еволюція поглядів
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2013. - № 3. - С. 131 (Шифр ШУ1/2013/3)
MeSH-головна: ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васильківський В. В., Гетьман В. Г.
Назва : Випадок успішної діагностики та лікування лейоміоми стравоходу
Паралельн. назви :Случай успешной диагностики и лечения лейомиомы пищевода
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2018. - N 1. - С. 99-102. (Шифр ХУ6/2018/1)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
ПИЩЕВОД -- ESOPHAGUS
Анотація: Описано випадок рідкісної патології стравоходу — лейоміоми. Висвітлено особливості клінічного перебігу, проблеми ранньої діагностики та гістологічного підтвердження цього типу пухлин стравоходу. Показано можливі підходи до лікування і труднощі вибору відповідної тактики
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ткаліч В. В., Гетьман В. Г., Соколов В. В., Мясніков Д. В., Неділя Ю. В., Галак В. І., Бабій Н. П., Ткаліч В. О., Біла В. В.
Назва : Спонтанний пневмоторакс під час вагітності. Основні аспекти діагностики, тактики лікування пневмотораксу і ведення пологів
Паралельн. назви :Spontaneous pneumothorax during pregnancy. Main aspects of diagnostics, tactics of treatment of pneumothorax and management of birth
Місце публікування : Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Тернопіль, 2017. - N 2. - С. 84-87 (Шифр АУ37/2017/2)
MeSH-головна: ПНЕВМОТОРАКС -- PNEUMOTHORAX
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
Анотація: Мета дослідження – вивчити особливості діагностики та лікування пневмотораксу під час вагітності й подальшого розродження. Матеріали та методи. Першовагітна віком 32 роки перебувала на лікуванні та спостереженні в КМКЛ № 17 і 7-му пологовому будинку м. Києва з 30.03.11 до 20.10.11. Їй проводили повний клініко-діагностичний комплекс обстежень та лікування відповідно до діючих протоколів. Результати дослідження та їх обговорення. У статті представлено огляд літератури з питання спонтанного пневмотораксу у вагітних та подано опис клінічного випадку. Узагальнено особливості діагностики, лікування пневмотораксу під час вагітності та ведення пологів у таких хворих. Рентгенівський знімок грудної клітки вагітної є безпечним для плода після 8-го тижня вагітності. Сучасні міні-інвазивні методики хірургічного лікування є методом вибору при лікуванні пневмотораксу у вагітних. Кесарів розтин виконують виключно за акушерськими показаннями. Всебічне дообстеження породіллі в післяпологовому періоді необхідне для встановлення етіології пневмотораксу, який був під час вагітності. Специфічних заходів з профілактики пневмотораксу дотепер не існує. Висновки. Пневмоторакс під час вагітності – рідкісне явище і зустрічається в 1 випадку на 10 000 пологів. Пневмоторакс у вагітних становить високу загрозу життю матері та плода, що зумовлює актуальність своєчасної діагностики та правильного лікування цього захворювання. Діагностику напруженого пневмотораксу необхідно здійснювати на етапі клінічного обстеження, а лікувальні заходи повинні бути невідкладними та передувати рентгенологічному обстеженню
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ксенофонтов С. С., Гетьман В. Г., Білозерцев О. М., Макаров А. В.
Назва : Функціонально-якісні результати лікування стенозів та нориць шийного звустя у пацієнтів з товсто-кишковим штучним стравоходом
Місце публікування : Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2012. - Т. 13, № 4. - С. 493-494 (Шифр ВУ63/2012/13/4)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кравченко К. В., Гетьман В. Г., Сафонов В. Є., Дудла Д. І.
Назва : Алгоритм діагностики та лікування посттравматичного згорнутого гемоторакса
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - 2010. - № 5. - С. 104-106 (Шифр ХУ5/2010/5)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Макаров А. В., Сокур П. П., Гетьман В. Г., Кравчук Б. О., Серденко Б. Б.
Назва : Причини та характер повторних оперативних втручань у дітей із патологією органів грудної клітки
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 4.1. - С. 92-94 (Шифр ХУ5/2009/4.1)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лінчевський О. В., Товкай О. А., Гетьман В. Г., Черенько С. М., Ларін О. С.
Назва : Техніка відеоторакоскопічного видалення ектопічної аденоми прищитоподібної залози
Місце публікування : Вестник неотложной и восстановительной медицины. - 2012. - Т. 13, № 3. - С. 365-366 (Шифр ВУ63/2012/13/3)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Соколов В.В., Гетьман В.Г.
Назва : Застосування шийної медіастиноскопії при задньому верхньому перфоративному медіастинітіу хворої 93 років
Місце публікування : Клінічна хірургія. - 2012. - № 4. - С. 46 (Шифр КУ5/2012/4)
Предметні рубрики: Медиастинит
Медиастиноскопия
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Маринський Г. С., Гичка С. Г., Петренко О. Ф., Чернець О. В., Ткаченко В. А., Грабовський Д. А. , Лопаткіна К. Г. , Ткаченко С. В., Дубко А. Г., Богдан В. Ф., Тарнавський Д. В., Кононенко С. О.
Назва : Особливості перебігу процесів проліферації в міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин
Паралельн. назви :The proliferation process fetures inside intestinal anastomosis created by live tissues electric welding technology
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2018. - N 2. - С. 60-64 (Шифр ХУ6/2018/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
РАНЫ ЗАЖИВЛЕНИЕ -- WOUND HEALING
Анотація: Мета роботи - дослідити перебіг процесів проліферації у міжкишкових анастомозах, створених із застосуванням технології електрозварювання живих тканин, у ранній післяопераційний період. Дослідження проведено на 58 свинях породи Велика біла масою 45 - 75 кг. Зміни в міжкишковому анастомозі вивчали через 4, 7 та 21 добу після його створення. Циркулярний електрозварний тонко-тонкокишковий (n = 83), тонко-товстокишковий (n = 15) і товсто-товстокишковий (n = 68) анастомоз наклали за умов операційної у 54 тварин (основна група), скобковий - у 4 (контрольна група). Для морфологічного дослідження використовували анастомози, які попередньо розтягували рідиною зі зростаючим до 29 - 33 мм рт. ст. тиском і не виявили втрати герметичності для рідини. Через 4 доби ділянка електрозварного міжкишкового анастомозу була без ексудативного набряку та деформації, потовщена, ущільнена. На слизовій оболонці (СО) спостерігали дефект з вираженою гіперпластичною активністю епітеліальних клітин. Дно дефекту вкривав шар коагуляційно змінених структур стінки кишки та новоутворена грануляційна тканина. В СО, підслизовому шарі та м'язовій оболонці виявлено коагуляційні конгломерати без інкапсулювання, бактеріальної та макрофагальної активності, відторгнення. Спостерігали потужний фібрилогенез, поширення волокон уздовж структурних оболонок, велику кількість новоутворених кровоносних судин, які функціонували. В скобковому анастомозі на відміну від електрозварного виявлено закінчення фази деструктивних змін. Через 7 діб під час наповнення водою за тиску 220 мм рт. ст. розірвалася стінка кишки, а не лінія електрозварного анастомозу. В його структурі утворилася широка мережа молодої волокнистої сполучної тканини, орієнтованої переважно тангенціально в напрямку до брижі кишки. Через 21 добу СО товстої кишки в ділянці електрозварного анастомозу загоїлася. В товщі рубця виявлено регенерацію залоз СО. Виражено волокниста сполучна тканина поширювалася смугами з-під СО на м'язову, щільно переплітаючись жмутками орієнтованих колагенових волокон зі жмутками гладеньких м'язів. Окрім значної васкуляризації грубоволокнистої сполучної тканини, спостерігали відновлення функціонування великих кровоносних судин. У тварини з контрольної групи анастомоз мав вигляд нерівного рубця, вкритого епітелієм, бідного на кровоносні судини. Висновки: наявність на 4-ту добу судин, які функціонують, рівномірно переходять з одного з'єднаного краю кишки в інший і розвиваються одночасно з мережею молодих колагенових волокон, за відсутності ділянок неповноноцінного кровопостачання, свідчить про неускладнений перебіг фази проліферації, яка розпочинається після накладення електрозварного анастомозу. Сітчастий характер розростання сполучної тканини від зони електрозварного з'єднання вздовж природних оболонок стінки кишки є наслідком запалення продуктивного характеру в зоні електрозварного з'єднання на відміну від грубоволокнистої організації лінії скобкового міжкишкового анастомозу. Наявність сформованих залоз СО є наслідком активації процесів регенерації не лише кишкового епітелію, а і складових тканини кишки
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Витвицький І. З., Гетьман В. Г.
Назва : Особливості діагностики карциноїдних пухлин легень
Місце публікування : Шпит. хірургія. - Тернопіль, 2022. - N 1. - С. 50-55 (Шифр ШУ1/2022/1)
MeSH-головна: ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
Анотація: Мета роботи: визначити особливості доопераційної діагностики карциноїдних пухлин легень. Діагноз типовий карциноїд встановлено 110 пацієнтам, атиповий карциноїд – 16 пацієнтам. Центральну клініко-анатомічна форму діагностовано в 101 пацієнта, периферичну – у 25 пацієнтів. Тривалість захворювання коливалась від 1 місяця до 19 років. Основними клінічними проявами були кашель, задишка, кровохаркання, підвищення температури тіла. У більшості пацієнтів переважав ендобронхіальний або перибронхіальний ріст пухлини, у 63 та 22 випадках, відповідно, що супроводжувалося ознаками порушення бронхіальної прохідності, у 17 пацієнтів виявлено внутрішньолегеневу округлу або овоїдну пухлину з чіткими контурами, в 6 пацієнтів контури були нечіткі або тяжисті. Ендоскопічна картина неспецифічна. Доопераційну морфологічну верифікацію пухлин із використанням трансбронхіальної біопсії отримана в 60 пацієнтів, а з використанням трансторакальної біопсії під КТ-контролем – у 13 випадках. Ускладнень після трансбронхіальної біопсії не діагностували, після трансторакальної біопсії – в 1 пацієнта спостерігали пристінковий пневмоторакс.Цель работы : определить особенности дооперационной диагностики карциноидных опухолей легких. Диагноз типичный карциноид установлен 110 пациентам, атипичный карциноид - 16 пациентам. Центральную клинико-анатомическую форму диагностировано у 101 пациента, периферическую - в 25 пациентов. Длительность заболевания колебалась от 1 месяца до 19 лет. Основными клиническими проявлениями были кашель, одышка, кровохарканье, повышение температуры тела. У большинства пациентов преобладал эндобронхиальный или перибронхиальний рост опухоли, в 63 и 22 случаях, соответственно, что сопровождалось признаками нарушения бронхиальной проходности, у 17 пациентов выявлена внутрилегочная округлая или овоидная опухоль с четкими контурами, у 6 пациентов контуры были нечетки или тяжистые. Эндоскопическая картина неспецифическая. Дооперационную морфологическую верификацию опухолей с использованием трансбронхиальной биопсии получена у 60 пациентов, а с использованием трансторакальной биопсии под КТ-контролем - в 13 случаях. Осложнений потом трансбронхиальной биопсии не диагностировали, после трансторакальной биопсии - у 1 пациента наблюдали пристенковый пневмоторакс.
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Заруцький Я. Л., Асланян С. А., Борзих О. В., Гетьман В. Г., Сафонов В. Є., Кравченко К. В., Ткаченко А. Є., Вовк М. С., Гончарук В. С., Лавренчук О. А.
Назва : Хірургічне лікування поранених з ускладненими торакальними ушкодженнями
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2020. - Том 87, N 11/12. - С. 3-9 (Шифр КУ5/2020/87/11/12)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ГРУДНОЙ КЛЕТКИ ТРАВМЫ -- THORACIC INJURIES
ВОЕННАЯ МЕДИЦИНА -- MILITARY MEDICINE
Анотація: Запропонована методика вакуумної терапії, ультразвукової кавітації разом із бронхоскопічною обтурацією бронха за наявності в ньому зовнішньої нориці довела свою ефективність у комплексному хірургічному лікуванні тяжкопоранених із вогнепальними торакальними ушкодженнями і наявністю поєднання зовнішніх бронхіальних нориць, дефектів м’яких тканин грудної стінки й емпієми плеври
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Маринський Г. С., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Чернець О. В., Ткаченко В. А., Дубко А. Г., Корчак В. П.
Назва : Особливості та ефективність застосування електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні місцево поширеного раку ободової кишки
Паралельн. назви :The live tissue welding peculiarities and efficiency at surgical proceeding and local control achievement during the locally advanced colon cancer treatment
Місце публікування : Шпитальна хірургія. - 2018. - № 4. - С. 69-76 (Шифр ШУ1/2018/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОБОДОЧНОЙ КИШКИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- COLONIC NEOPLASMS
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ЭЛЕКТРОКОАГУЛЯЦИЯ -- ELECTROCOAGULATION
ЛИМФАТИЧЕСКОГО УЗЛА УДАЛЕНИЕ -- LYMPH NODE EXCISION
МОРФОЛОГИЧЕСКИЕ И МИКРОСКОПИЧЕСКИЕ ПОКАЗАТЕЛИ -- MORPHOLOGICAL AND MICROSCOPIC FINDINGS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
Анотація: Мета роботи: визначити особливості та ефективність застосування технології електрозварювання живих тканин у виконанні хірургічного втручання та досягненні локального контролю при лікуванні поширеного раку ободової кишки. Матеріали і методи. У 57 хворих здійснювали електрозварну мобілізацію та/або накладання анастомозу під час операційних втручань, радикальних або паліативних. Критеріями включення були аденокарцинома, T3-4, N+, абсцедування. Використовували джерела електрозварювальних імпульсів ЕК-300М1 та “Патонмед” ЕКВЗ-300 (Україна), укомплектовані інструментами. Досліджували особливості лінії резекції, загоєння і функцію анастомозу, та спостерігали появу локального рецидиву пухлини до 10 років після втручання. Результати досліджень та їх обговорення. Електрозварний кишковий анастомоз накладали багатоточковим (7) та одномоментним (8) методами, шовний (42) – поодинокими стібками. Електрозварна мобілізація відбувалась вздовж вузької лінії проходження струму, у визначених межах не уражених пухлиною тканин, незалежно від їх щільності та запальних змін на тлі забезпечення гемостазу. Відбувалось ущільнення лімфатичних вузлів та одночасне перекриття лімфатичних судин. Орієнтування хірургом електрозварного струму полегшувало футлярну мобілізацію. Одночасно з розділенням, вздовж розділених країв тканини утворювалась коагуляційна псевдокапсула. Без порушення цілісності стінок гнійника вдавалось мобілізувати пухлину та інфіковані тканини в разі розпаду. Забезпечувалось виявлення та скелетизація магістральних живлячих судин для їх центрального перекриття, яке здійснювали без накладання лігатури. Особливості електрозварювання зумовлювали незначну вираженість ексудації по дренажах, що надавало можливість надійного контролю герметичності анастомозу. Неспроможність електрозварного анастомозу не спостерігали, шовного виявили у 2 хворих (4,8 %) – ІІІ ступеня, у 6 хворих (14,3 %) І–ІІ ступеня. Спостережено у віддаленому періоді з електрозварним анастомозом протягом 2 років – 12 хворих, 3 років – 8, 5 років – 3, 10 років – 1. З шовним анастомозом протягом 2 років спостережено 34 хворих, 3 років – 20, 5 років – 9, 10 років - 3. За даними ендоскопічного та рентгенологічного дослідження лінію електрозварного з’єднання кишки було складно ідентифікувати, а з лінії шовного до 6 місяців спостерігали міграцію ниток. У жодного зі спостережених хворих обох груп не виявили клінічних, ендоскопічних чи томографічних ознак місцевого рецидиву пухлини: зовнішньої деформації анастомозу або нового росту пухлини в місці її видалення. Застосування електрозварювання надає можливість досягти видалення пухлини в межах R0, в обсязі D2 та СМЕ. Коагуляція капсули лімфатичних вузлів та їх судин сприяє абластичності лімфаденектомії. Коагуляційна псевдокапсула може забезпечити зменшення кількості післяопераційних ускладнень навіть у разі видалення абсцесу або неспроможності швів анастомозу, що може бути важливою передумовою виживання. Властивості електрозварного перекриття судин сприяють запобіганню вторинній кровотечі в такій ситуації
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Корбут С. М., Гетьман В. Г., Маринський Г. С., Ткаченко В. А., Ткаченко С. В., Чернець О. В., Бєлоусов І. О., Лопаткіна К. Г., Корчак В. П., Петренко О. Ф., Тарнавський Д. В., Кузик П. В.
Назва : Антибактерійна стійкість тканинної субстанції електрозварного міжкишкового анастомозу в гноєтворному мікробному середовищі
Паралельн. назви :Antibacterial stability of the tissue substance of electro-welded iintestinal anastomose in the purulent microbial environment
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 2. - С. 58-62 (Шифр КУ27/2018/Т.17/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: АБДОМИНОПЛАСТИКА -- ABDOMINOPLASTY
КИШЕЧНИК -- INTESTINES
ЛЕКАРСТВЕННАЯ УСТОЙЧИВОСТЬ У БАКТЕРИЙ МНОЖЕСТВЕННАЯ -- DRUG RESISTANCE, MULTIPLE, BACTERIAL
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
СВАРКА -- WELDING
Анотація: Відзначають ріст бактерій у товщі тканин навіть неускладненого міжкишкового анастомозу (МА). Дослідження перетворень тканин у складі МА під впливом гноєтворних мікроорганізмів є важливим для планування лікувальних заходів при створенні певного типу з’єднання стінок кишки. Мета: оцінити стійкість до впливу гноєтворних мікроорганізмів тканинної субстанції МА, створеного із застосуванням технології електрозварювання живих тканин. Матеріал і методи. Під час гострого експерименту на свинях створили 18 ЕМА, використовуючи джерело електрозварювальних імпульсів Патонмед-300, а також прототипи циркулярних електрозварювальних інструментів. Тканини ЕМА та інтактну стінку кишки занурювали у суспензію, що містила штами провідних складових мікрофлори, виділеної з гнійних вогнищ м’яких тканин та черевної порожнини, у відповідній концентрації: St. aureus – 108, E.coli (3 штами) – 108. Після 8 діб експозиції препарат діставали для фарбування та морфологічного дослідження під мікроскопом. Результати. Субстрат ЕМА після витримування не фрагментувався при витяганні з суспензії, але руйнувався в інструменті при тиску 0,3 Н/мм2. Структура ЕМА щільна, по краях містить зони розрихлення, щілини. Сторонніх тіл, мікроорганізмів у субстраті ЕМА не виявлено. Контуруються слабко забарвлені, з’єднані, коагуляційно змінені гладеньком’язові волокна, стиснуті поміж колагенових та еластичних волокон у суцільний конгломерат. М’язова пластинка зливається з м’язовою оболонкою стінки кишки. Натомість інтактні тканини поза ЕМА зазнали деструкції структури. Висновки: Тканинна субстанція створеного ЕМА зберігає суцільність та часткову цілісність у середовищі гноєтворних мікроорганізмів протягом 8 днів. Тканини поза ЕМА при цьому зазнають повного розпаду. Переважна частина субстрату МА, який утворюється в тканинах кишки внаслідок з’єднувального електрозварного впливу, впродовж 8 діб зберігає стійкість до лізису мікроорганізмами, виділеними з гнійних вогнищThe bacteria are growing inside the tissues of even uncomplicated intestinal anastomosis (IA). The study of the tissues transformation inside MA structure under the influence of purulent microorganisms is important for the planning of surgical tactic according to the intestinal connection creating method to use. The aim was to estimate the resistance to the effect of purulent microorganisms on to tissue substance of MA, created using the Electric Welding of Live Tissues (EWLT) technology. Material and methods. During the acute experiment on pigs, 18 EWLT IAs were created. The EWLT power source Patonmed-300 and the prototype of the circular electric welding tool were used. The substrate of the EWLT IA, as the intact intestinal wall were also immersed in a suspension, containing strains of the main constituents of the microflora isolated from soft tissues and abdominal cavity abscesses, in the appropriate concentration: St. aureus - 108, E.coli (3 strains) - 108. After 8 days of exposure, the tissues were removed for staining and morphological examination under a microscope. Results. The substrate of EWLT IA after immersion was not fragmented during extraction from the suspension, but was destroyed in the forceps at a compression of 0.3 N / mm2. The structure of the EMA is dense; at the edges it contains zones of loosening, cracks. Foreign bodies, microorganisms in the EMA substrate were not detected. The slightly colored, connected, coagulated modified smooth muscle fibers, compressed between collagen and elastic fibers, are contoured into a solid conglomerate. The submucosal muscular plate merges with the muscular membrane of the intestinal wall. Intact tissues outside the EWLT IA had signs of structural destruction. Conclusions. The tissue substance of the EWLT IA retains continuity and partial integrity inside purulent microorganisms environment up to 8 days. During this period tissues outside the EWLT IA undergo a complete decay. The predominant part of the IA substrate, which is formed in the intestinal tissues due to the connecting electric welding action, for 8 days remains resistant to lesion by microorganisms isolated from purulent foci
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гетьман В. Г., Соколов В. В., Васильківський В. В.
Назва : Ушкодження стравоходу: аналіз досвіду нашої клініки
Місце публікування : Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4 ч.1. - С. 141-143 (Шифр МУ10/2018/23/4 ч.1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ПИЩЕВОДА ПЕРФОРАЦИЯ -- ESOPHAGEAL PERFORATION
Анотація: Незважаючи на науково-технічний прогрес у галузі медицини та все частіше застосування сучасних методик у хірургії, лікування ушкоджень стравоходу все ж залишається серйозним викликом для хірурга [4]. Невелика кількість ушкоджень стравоходу призводить до відсутності досвіду роботи з цією патологією, що є причиною виникнення труднощів з ранньою діагностикою та вибором методу лікування. Зі збільшенням частоти використання ендоскопічних методів діагностики та лікування, а також розширення арсеналу оперативних втручань на ділянках, розташованих поряд зі стравоходом, змінило структуру причин ураження стравоходу
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Маринський Г. С., Ткаченко В. А., Ткаченко С. В., Чернець О. В., Тарнавський Д. В.
Назва : Вплив перетворень у стінці тонкої кишки при створенні електрозварних анастомозів різного типу на розривну міцність з’єднання
Паралельн. назви :Influence of small intestine wall changes after electrically welded anastomoses of different types for the anastomotic tensile strength
Місце публікування : Хірургія України. - К., 2018. - N 3. - С. 57-62 (Шифр ХУ6/2018/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ТОНКАЯ КИШКА -- INTESTINE, SMALL
Анотація: Мета роботи - вивчити вплив на клінічні розривні властивості електрозварного анастомозу особливостей морфологічних перетворень у стінці тонкої кишки у разі застосування лінійного та багатоточкового методів з'єднання. На ділянках тонкої кишки діаметром 25 - 26 см за умов комплексного гострого експерименту на свинях наклали 2 дворядних скобкових анастомози степлером і по 72 електрозварювальних точковим зварюванням (зубчастий пінцет з тиском на вістрі 1,8 H/мм. 2) та лінійним циркулярним (тиск 2,1 H/мм. 2) за типом "кінець до кінця". Використовували програму електрозварювального апарата "Патонмед" ЕКВЗ-300 (440 кГц). Випробовували анастомози повільним (до 15 мм рт. ст./хв) введенням рідини. За сліпим методом обирали варіант дослідження для кожного типу електрозварного з'єднання: до розриву або до втрати герметичності скобкового анастомозу (24,5 мм рт. ст.). Нерозірвані анастомози спрямовували на гістологічне дослідження. Всі електрозварні анастомози залишалися герметичними за тиску розпирання 24,5 мм рт. ст. Лінійний розрив спостерігали за тиску (56,6 +- 9,2) мм рт. ст., точковий - за тиску (38,2 +- 4,2) мм рт. ст. Товщина з'єднання лінійного анастомозу становила від 0,1 до 0,16 мм. Морфологічна характеристика анастомозу дещо відрізнялася на сегменті від 1/2 до 1/3 довжини кола, в якому виявили більшу частку щілин та кількість проміжків між з'єднаними коагульованими м'язовими оболонками, хоча загалом суцільність коагуляційних змін по колу зберігалася. Розрив під час дослідження межі міцності відбувався в зазначеному сегменті. Товщина точкового анастомозу хвилеподібно змінювалася від 0,8 до 3,0 - 4,0 мм. У точці зведення зубоподібних електродів відбувалося з'єднання м'язових оболонок, просторова орієнтація клітинних фрагментів і волокон, утворення конгломерату. Перифокально м'язові шари не зливалися, хоча входили до складу коагуляційного конгломерату, який охоплював переважно м'язовий та підслизовий шари. Серозні оболонки були з'єднані. На прикладі багатоточкового електрозварного з'єднання стінок кишки можна оцінити запас міцності, який може мати суцільне електрозварне з'єднання, та характеристику припустимої нерівномірності морфологічних перетворень за забезпечення клінічно необхідних покажчиків міцності та герметичності. Висновки: незважаючи на різну глибину електрозварних перетворень у тканині вздовж кола анастомозу, наявність з'єднання коагульованих м'язових шарів кишки та суцільність коагуляційних змін уздовж лінії анастомозу, які формуються під дією обраних параметрів інструменту та імпульсів, забезпечують статистично значуще вищий, у порівнянні зі скобковим, розривний тиск для з'єднання. Глибина електрозварних перетворень і безперервна щільність з'єднання коагульованих м'язових і волоконних структур за лінійного типу з'єднання стінок кишки зумовлюють його переважну міцність у порівнянні з багатоточковим
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гетьман В. Г., Марийський Г. С., Гичка С. Г., Петренко О. Ф., Чернець О. В., Ткаченко В. А., Ткаченко С. В., Богдан В. Ф., Тарнавський Д. В.
Назва : Особливості перебігу загоєння та відновлення пропульсії в ранньому періоді після створення електрозварного міжкишкового анастомозу
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2018. - N 1. - С. 22-26 (Шифр ХУ5/2018/1)
MeSH-головна: АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
РЕГЕНЕРАЦИЯ -- REGENERATION
ЖЕЛУДКА ОПОРОЖНЕНИЕ -- GASTRIC EMPTYING
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Анотація: Клінічний і морфологічний процес загоєння всередині електрозварювальних кишкових анастомозів (ЕКА) був вивчений в модельному експерименті на 21 свині. 25 ЕКА і 4 скобкових КА було накладено і досліджено характеристики запалення. Адгезії фібрину навколо скобкового КА були потужними. Протягом 4 днів було збережено первісну структура ЕКА: коагульовані стислі колагенові волокна із м’язовими шарами утворювали однорідну масу, яка з’єднувала частини кишечника без ознак відторгнення, інкапсуляції та бактеріальної ферментації. Більшість ядерних і цитоплазмових структур зберігали життєздатність і вітальнї забарвлення. Швидко зростаючі волокна колагену в зоні ЕКА поширювалися в ажурно зростаючої грануляційної тканини, де спостерігалася велика кількість вже функціонуючих судин. У тварин з ЕКА перше спорожнення кишечника спостерігали через (25,4±5,1) години після операції, після скобкового ЕКА - через (47,2±8,8) години. Відсутність глибоких некротичних змін і стабільна життєздатність тканинних компонентів всередині ЕКА визначає збереження його структури в ранній період, загоєння за типом проліферативного запалення без формування будь-яких структурних або патофізіологічних перешкод для пропульсивних хвиль
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Васильківський В. В., Гетьман В. Г.
Назва : Діагностика лейоміоми стравоходу
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2018. - Том 85, N 8. - С. 26-29 (Шифр КУ5/2018/85/8)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS
ЛЕЙОМИОМА -- LEIOMYOMA
РЕНТГЕНОГРАФИЯ ТОРАКАЛЬНАЯ -- RADIOGRAPHY, THORACIC
ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED
ЭНДОСКОПИЯ ГАСТРОИНТЕСТИНАЛЬНАЯ -- ENDOSCOPY, GASTROINTESTINAL
МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING
УЛЬТРАСОНОГРАФИЯ ЭНДОСКОПИЧЕСКАЯ -- ENDOSONOGRAPHY
Анотація: Мета. Визначити ефективність діагностичних методів для виявлення лейоміоми стравоходу. Матеріали і методи. Ретроспективно оцінено дані 66 пацієнтів з морфологічно підтвердженою лейоміомою стравоходу. Пацієнтам проводили променеві дослідження: рентгенографію стравоходу з контрастом (n=48), комп’ютерну томографію органів грудної порожнини (КТ ОГП) (n=35), КТ ОГП з довенним підсиленням (n=10), магнітно-резонансну томографію (МРТ) ОГП з контрастним підсиленням (n=4), а також інструментальні: фіброезофагогастродуоденоскопію (ФЕГДС) (n=58), ендоскопічну ультрасонографію (ЕУС) (n=6). Результати. Чутливість рентгенографії, КТ ОГП, ФЕГДС як методів діагностики лейоміоми стравоходу низька: 31,25, 22,85 і 31% відповідно. Висновки. Кожен окремо метод променевої діагностики не має специфічних ознак для лейоміом стравоходу, проте використання в комплексі рентгенографії, КТ ОГП та ФЕГДС уможливлює більш точно встановити діагноз
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Подпрятов С. С., Подпрятов С. Є., Гичка С. Г., Гетьман В. Г., Макаров А. В., Маринський Г. С., Лєбєдєв О. В., Ткаченко В. А., Чернець О. В., Чвертко Н. А., Тарнавський Д. В.
Назва : Особливості створення електрозварного колоректального анастомозу в експерименті та клініці
Паралельн. назви :The features of electric welding colorectal anastomosis creation in experiment and clinics
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 532-537 (Шифр ВУ80/2018/22/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЭЛЕКТРОХИРУРГИЯ -- ELECTROSURGERY
АНАСТОМОЗА НЕСОСТОЯТЕЛЬНОСТЬ -- ANASTOMOTIC LEAK
КОЛОРЕКТАЛЬНАЯ ХИРУРГИЯ -- COLORECTAL SURGERY
АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL
ТКАНИ ФИКСАЦИЯ -- TISSUE FIXATION
ПРЯМАЯ КИШКА -- RECTUM
ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНАЯ МЕДИЦИНА -- EXPERIMENTAL MEDICINE
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Донедавна методом вибору для проведення вентиляції легень у хворих з глибокими флегмонами шиї вважалася трахеостомія, проте сучасні тенденції визнають саме інтубацію трахеї бронхоскопом найбільш раціональним способом забезпечення адекватного дихання у таких пацієнтів. Мета - дослідити особливості забезпечення адекватної інтубації у хворих з одонтогенними і тонзилогенними флегмонами шиї. Проведене дослідження 70 хворих з глибокими флегмонами шиї одонтогенного (47 (67%)) і тонзилогенного (23 (33%)) походження. У 47 (67%) був встановлений низхідний медіастиніт. Інтубація трахеї проводилась оротрахеально ларингоскопом, бронхоскопом або через трахеостому. 33 (47,1%) хворим проведена оротрахеальна інтубація бронхоскопом, 34 (48,6%) - ларингоскопом і лише у трьох випадках (4,3%) виникла необхідність трахеостомії. Бронхоскопічна інтубація виконана 57,4% пацієнтів з одонтогенними флегмонами, а у випад- ках нагноєнь навкологлоткових просторів - лише у 26,1%. Відсоток трахеостомій був однаковий у двох групах хворих і склав 4,3%. Летальність становила 12,9%. Отже більш, ніж у половини обстежених (57,4%) з одонтогенними флегмонами шиї виникає необхідність бронхоскопічної інтубації трахеї, трахеостомія використовується вкрай рідко (4,3%). У 70% хворих з тонзилогенними нагноєннями можлива інтубація ларингоскопом. Порівняння особливостей інтубації трахеї у хворих з глибокими флегмонами шиї з та без низхідних медіастинітів є перспективою подальших досліджень.Recently, a tracheostomy was considered the method of choice for provide ventilating of patients with deep neck phlegmons, but current trends recognize that tracheal intubation with bronchoscope is the most rational way of adequate breathing security in such patients. Objective - to investigate the peculiarities of features of adequate intu bating security in patients with odontogenic and tonsilogenic neck phlegmons. 70 patients with deep neck phlegmons of odontogenic 4(7 (67%)) and tonsilogenic origin - (23 (33%)) have been investigated. 47 (67%) suffered from descending mediastinitis. Tracheal intubation was performed using orotracheal laryngoscope, bronchoscope or through tracheostomy. 33 (47.1%) patients underwent orotra cheal intubation with a bronchoscope, 34 (48.6%) with a laryngoscope, and only in three cases (4.3%) tracheostomy was used. Bronchoscopic intubation was performed in 57.4% of patients with odontogenic phlegmons, and only in 26.1% cases of oropharyngeal spaces suppuration. The percentage of tracheostomies was the same in two groups of patients and showed 4.3%. Mortality rate was 12.9%. Thus, 57.4% of patients with odontogenic neck phlegmons need for bronchoscopic tracheal intubation, a tracheostomy is used extremely rarely (4.3%). Intubation with laryngoscope is possible in 70% of patients with tonsilogenic suppuration. Comparison of tracheal intubation in patients with deep neck phlegmons with and without descending mediastinitis is prospects for further research.
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Макаров А. В., Сокур П. П., Гетьман В. Г., Кравчук Б. О., Серденко Б. Б.
Назва : Діагностика та лікування ізольованої та сполученої закритої тора кальної травми у дітей
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - 2009. - № 4.1. - С. 90-92 (Шифр ХУ5/2009/4.1)
Знайти схожі

1-20 21-40 41-58

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)