Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Рідкісні видання (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Гиппократ$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 4
Показані документи з 1 по 4

Каладзе, Н. Н.
Гиппократ [Текст] / Н. Н. Каладзе // Асклепий. - 1998. - № 1-2. - С. 73-80

Дод.точки доступу:
Гиппократ, (древнегреческий врач, "отец медицины" ; ок.460 г. до н.э.- между 377-356 до н.э.) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гиппократ. Мысли замечательных людей [Текст] // Асклепий. - 1998. - № 1-2. - С. 81-82

Дод.точки доступу:
Гиппократ, (древнегреческий врач, "отец медицины" ; ок.460 г. до н.э.- между 377-356 до н.э.) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гиппократ ок.460- ок. 370 до н.э. [Текст] // Клиническая геронтология. - 2003. - № 1. - С. 56-58.

MeSH-головна:
ВРАЧИ -- PHYSICIANS (история)
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
Дод.точки доступу:
Гиппократ, (древнегреческий врач, "отец медицины" ; ок.460 г. до н.э.- между 377-356 до н.э.) \о нем\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Губергріц, Н. Б.
Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Гіппократа та Галена до Маймоніда [Текст] = Early concepts of nutrition, digestion, diseases of the gastrointestinal tract and their treatment: from Hippocrates and Galen to Maimonides / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 70-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ АНТИЧНАЯ -- HISTORY, ANCIENT
ПИЩЕВАРЕНИЕ -- DIGESTION
ПИТАНИЯ ФИЗИОЛОГИЯ -- NUTRITIONAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
РАСТЕНИЯ ЛЕКАРСТВЕННЫЕ -- PLANTS, MEDICINAL
ЯДЫ -- POISONS (история)
МИФОЛОГИЯ -- MYTHOLOGY (психология)
Кл.слова (ненормовані):
ГАРУСПИКИ
Анотація: Протягом більше ніж тисячі років Гіппократ і Гален були альфою та омегою медичних знань. Незважаючи на значущість їхнього внеску в клінічну і теоретичну медицину, їм не вистачало справжнього розуміння анатомії та фізіології. Гіппократ запропонував доктрину «тканинних рідин», або гуморальної патології, детально описану в його книзі «Природа людини». Галена вважають «спадкоємцем» Гіппократа. Його було визнано одним з найвпливовіших лікарів усіх часів. Кількість його праць була величезною — понад сто книг, які мали широке поширення. Однією з головних заповідей Галена було правило гармонії: всі системи організму збалансовані, а захворювання є результатом порушення цього балансу. Однак деякі його уявлення були помилковими
Аристотель розглядав підшлункову залозу, завдяки її розташуванню у черевній порожнині, як орган, основним завданням якого був захист прилеглих судин. В епоху, коли невідомі хвороби спричиняли хаос, концепція відомих причин захворювань призвела до захоплення вивченням харчових отрут та їхніх антидотів серед аристократів, які відчували себе особливо уразливими до погроз такого роду. Згідно з легендою, одним з найвідоміших знавців отрут був Мітридат VI. Педаній Діоскорид був греком, який служив у римській армії за часів імператора Нерона. Мандрівний спосіб життя став причиною того, що йому довелося вивчити велику кількість хвороб та лікарських препаратів. Його каталог лікарських трав і рослин став основою для вивчення та розуміння цілющих властивостей рослин
Печінка у багатьох давніх культурах вважалася джерелом божественних пророцтв. Анатомія печінки була добре відома у стародавньому Вавилоні. Збереглася величезна кількість глиняних табличок і виробів, які свідчать про важливість «гепатоскопії» на Близькому Сході як форми пророкування. Ті, хто гадав по нутрощах тварин (наприклад, гаруспіки — божественні тлумачі майбутнього, які використовують печінку як інструмент пророкувань), можуть бути визнані як перші офіційні анатоми, оскільки від точних знань та інтерпретацій окремих компонентів печінки залежало розуміння майбутнього. Після перемоги ассирійського царя Саргона над силами Урарту і Зикірти у 718 р. до н. е. він хотів умиротворити богів, принісши в жертву тварин, при цьому він вивчав їхню печінку для пророкувань. Хоча уявлення про підшлункову залозу сягають давніх часів, про що свідчать коментарі гаруспіків і жерців, функції цього органа були невідомі аж до робіт данських фізіологів Франциска Сільвія та Реньє де Граафа. До їхніх досліджень панкреатичної секреції та з’ясування ролі підшлункової залози у травленні, описаної ван Гельмонтом і Альбрехтом фон Галлером, більшість вчених зосереджували увагу на анатомічному описі органа. Оскільки стародавні ассирійці та месопотамці вірили, що не печінка пророкує майбутнє, а підшлункова залоза, можливо, панкреатологія має набагато раніші витоки. Маймонід, єврейський ерудит і гуманіст, також мав вплив в інших галузях. Він відкрито засуджував астрологію та її спроби розрахувати час приходу Месії. У галузі медицини він приділяв увагу профілактиці, а також цікавився лікуванням захворювань шлунково‑кишкового тракту. До початку нашої ери уявлення про травлення, хвороби шлунково‑кишкового тракту та їхнє лікування були досить туманними. Попереду був довгий і складний шлях прогресу в цій царині
For over a thousand years, Hippocrates and Galen have been the Alpha and Omega of medical knowledge. Despite the importance of their contributions to clinical and theoretical medicine, they lacked a true understanding of anatomy and physiology. Hippocrates is commonly associated with proposing the doctrine of «tissue fluids», or humoral pathology, and his book, «On the Nature of Man», promotes this point of view. Galen became inherited the knowledge of Hippocrates. Ultimately, he was recognized as one of the most influential physicians of all time. The number of his works was enormous: he wrote more than a hundred books, which were widely distributed. One of Galen’s main commandments was the rule of harmony: all body systems are balanced; disease is a result of an imbalance. As one might expect, some of his ideas, however, were erroneous. Aristotle considered the pancreas, due to its location in the abdominal cavity, as an organ which only task was to protect the adjacent vessels. In an era when unknown diseases wreaked havoc, the concept of known causes of diseases led to the fascination with the study of food poisons and their antidotes. This was common among aristocracy who felt particularly vulnerable to this kind of threats. According to legend, one of the most famous connoisseurs of poisons was Mithridates VI. Pedanius Dioscorides was a Greek who served in the Roman army during the reign of the emperor Nero. The wandering nature of life led him to study a large number of diseases and medicines. The catalogue of his medicinal herbs and plants became the basis for the study and understanding of the medicinal properties of plants. Liver was considered the source of divine prophecy in many ancient cultures. The anatomy of liver was well known in ancient Babylon: a huge number of clay tablets and objects were left, which testify to the importance of «hepatoscopy» in the Middle East as a form of prediction. Those who used the insides of animals for divination (e.g., haruspices — divine interpreters of the future, using the liver as a prediction tool), could be considered the first official anatomists, since the understanding of the future depended on accurate knowledge and interpretation of certain liver components. After the victory of the Assyrian king Sargon over the forces of Urartu and Zikirti in 718 BC, Sargon wanted to appease the gods by sacrificing animals; in doing so, he studied their livers for predictions. Although the concept of pancreas is rooted in ancient times, as evidenced by the comments of haruspices and priests, knowledge of the organ functions eluded humanity until the works by Danish physiologists Francis Sylvius and Regnier de Graaf. Prior to their studies of pancreatic secretion and the elucidation of the role of pancreas in digestion, described by van Helmont and Albrecht von Haller, most researchers focused on the anatomical description of the organ. If the ancient Assyrians and Mesopotamians did not believe that liver predicts the future, but believed that it was pancreas that did it, then pancreatology may have earlier origins. Maimonides, a Jewish scholar and humanist, was also influential in other fields: he condemned astrology and its attempts to calculate the time of the Messiah’s coming. In the field of medicine, he paid attention to prevention, and was interested in the treatment of diseases of the gastrointestinal tract By the beginning of our era, ideas about digestion, diseases of the digestive tract and their treatment remained very vague. There was a long and difficult way ahead in this area
Дод.точки доступу:
Бєляєва, Н. В.
Ліневська, К. Ю.
Гиппократ \про нього\
Гален \про нього\
Аристотель \про нього\
Маймонид \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)