Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Гичка, Н. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 16
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-16

Маркін, Л. Б.
Діагностичні та терапевтичні заходи при дисфункції матки у латентній фазі і періоду передчасних пологів [] / Л. Б. Маркін, Н. М. Гичка // Здоровье женщины. - 2015. - № 7. - С. 44-47

MeSH-головна:
МАТКИ СОКРАТИТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ СЛАБОСТЬ -- UTERINE INERTIA (диагноз, лекарственная терапия)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
САЛЬБУТАМОЛ -- ALBUTEROL (прием и дозировка, терапевтическое применение)
БЕРЕМЕННОСТЬ -- PREGNANCY

Дод.точки доступу:
Гичка, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гичка, Н. М.
Гіпергомоцистеїнемія як основний предиктор виникнення антенатальної загибелі плода [Текст] / Н. М. Гичка, А. С. Котенок // Здоров’я жінки. - 2019. - № 7. - С. 22-24. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH (этиология)
ГИПЕРГОМОЦИСТЕИНЕМИЯ -- HYPERHOMOCYSTEINEMIA (осложнения)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (диагностика)
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
Анотація: У статті представлено предиктори прогнозування антенатальної загибелі плода, їхнє патогенетичне обґрунтування та можливі ускладнення вагітності при гіпергомоцистеїнемії. Мета дослідження: пошук прогностичних маркерів та критеріїв виникнення антенатальної загибелі плода для оптимізації ведення вагітності та пологів з усуненням негативних перинатальних наслідків у групі вагітних високого ризику розвитку антенатальної загибелі плода. Матеріали та методи. У період з 2013 до 2018 р. проведено комплексне обстеження 244 вагітних. Контрольна група – 151 вагітна з неускладненим перебігом гестаційного періоду, без наявності екстрагенітальної патології та ускладнень під час вагітності. В основну групу увійшли 93 пацієнтки з ускладненим перебігом вагітності, у яких виявлені порушення плодово-плацентарних взаємовідносин та високі значення гомоцистеїну. Результати. У жінок групи високого ризику виникнення антенатальної загибелі плода відзначали збільшення протромбінового індексу та вмісту РФМК, що становить ризик виникнення тромбоутворення та розвитку хронічного ДВЗ-синдрому. Одним з найчастіших ускладнень вагітності в основній групі стали передчасні пологи. Заключення. Установлено пряму залежність впливу порушень системи гемостазу на перебіг вагітності і тактику розродження у жінок групи високого ризику розвитку антенатальної загибелі плода. Доведено факт, що вагітність на тлі гіпергомоцистеїнемії ускладнюється виникненням пізнього гестозу та хронічної плацентарної дисфункції на тлі загострення екстрагенітальної патології
Дод.точки доступу:
Котенок, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бенюк, В. О.
Ретроспективний аналіз випадків антенатальної загибелі плода в умовах типового міського пологового будинку м. Києва [Текст] / В. О. Бенюк, Н. М. Гичка, А. С. Котенок // Здоров’я жінки. - 2019. - № 6. - С. 34-36. - Бібліогр. в кінці глав

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH
МЕРТВОРОЖДЕНИЕ -- STILLBIRTH (эпидемиология)
НАСЕЛЕНИЯ РОСТ -- POPULATION GROWTH
Анотація: У статті проаналізовано випадки антенатальної загибелі плода у Київському міському пологовому будинку (КМПБ) № 3 за 2014-2018 рр. Мета дослідження: на підставі аналізу випадків антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014-2018 рр. визначити групу вагітних високого ризику щодо виникнення даної патології. Матеріали та методи. Для досягнення мети проведено аналіз медичної документації (обмінні карти вагітних, історії пологів, результати патолого-анатомічного висновку, рецензії) 68 випадків антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 2014-2018 рр. Результати. Середній показник частоти антенатальної загибелі плода за 5 років на 1000 пологів становить 4%о. Найбільша частка антенатальної загибелі плода припадає на період вагітності до 37 тиж. Причинами мертвонародження у цей період, в основному, стали передчасне відшарування плаценти на тлі пізнього гестозу, вади розвитку плода та фетоплацентарна недостатність. Найбільша кількість випадків антенатальної загибелі плода спостерігалась у жінок віком 30-34 роки. У всіх жінок даної вікової групи обтяжений акушерсько- гінекологічний анамнез - мимовільний викидень або завмерла вагітність. Пацієнтки даної групи стали на облік щодо вагітності після 12 тиж (n=17), що свідчить про відсутність проведення преконцепційної підготовки та корекції способу життя у ранніх термінах вагітності. Заключения. Отже, було визначено середній показник частоти виникнення антенатальної загибелі плода у КМПБ № 3 за 20142018 рр., який становить 4%о. Це свідчить про своєчасне адекватне надання медичної допомоги. Необхідно виконувати комплексне обстеження жінок у прегравідарний період, вагітних, проводити оцінювання внутрішньоутробного стану плода, забезпечувати консультування вагітних суміжними спеціалістами
In this work, cases of antenatal fetal death in the Kyiv City Maternity Hospital No. 3 for 2014-2018 are analyzed. It is established, by means of a retrospective study, of high-risk groups in pregnant women in the antenatal period. The objective: on the basis of the analysis of cases of antenatal fetal death in the KCMH number 3 for 2014-2018, to determine the high-risk group of pregnant women in the occurrence of this pathology. Materials and methods. To achieve the goal, an analysis of medical records (exchange births, birth histories, results of the pathologic-anatomical conclusion, reviews) of cases of antenatal fetal death in the KCMH № 3 for 2014-2018 was conducted. Results. 68 cases of antenatal fetal death over the past 5 years in the Kyiv City Maternity Hospital No. 3 have been analyzed. The average frequency of antenatal death per 5 years per 1000 genera is 4%o. The greatest proportion of antenatal fetal death occurs during pregnancy up to 37 weeks. The causes of stillbirth in this period were mainly premature detachment of the placenta against the background of late gestosis, fetal malformations, and fetoplacental insufficiency. The largest number of cases of antenatal fetal death occurred at the age of 30 - 34 years. All women in this age group have obsessive-gynecological history - involuntary miscarriage or stopped pregnancy. Pregnant women of this group began to be registered in pregnancy after 12 weeks (n=17), which indicates the lack of preconceptual preparation and lifestyle correction in the early stages of pregnancy. Conclusions. Thus, we have established an average index of the frequency of antenatal fetal death in the KCMH № 3 for 2014-2018, which is 4 %o, indicating timely, adequate provision of medical care.It is necessary to perform a comprehensive examination of women in the pregraviderm period, pregnant women, to evaluate the fetus’s fetal condition, to use pregnancy counseling by related specialists
Дод.точки доступу:
Гичка, Н. М.
Котенок, А. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гичка, Н. М.
Особливості вагітності, пологів, стану плода та новонародженого у жінок з невиношуванням в анамнезі (Ретроспективний аналіз) [Текст] / Н. М. Гичка // Здоровье женщины. - 2019. - № 3. - С. 44-48. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
АБОРТ САМОПРОИЗВОЛЬНЫЙ -- ABORTION, SPONTANEOUS (патофизиология, эпидемиология, этиология)
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE (диагностика, патофизиология, эпидемиология, этиология)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
РОДОВ ОСЛОЖНЕНИЯ -- OBSTETRIC LABOR COMPLICATIONS (патофизиология)
Анотація: Перинатальні аспекти невиношування вагітності, попри успіхи у вивченні патогенетичних механізмів недоношування вагітності, продовжують залишатися провідними у сучасному акушерстві. Питання прогнозування, попередження та профілактики перинатальних ускладнень потребують чіткого розуміння механізму впливу загрози мимовільного викидня та передчасних пологів на плід. Мета дослідження: вивчення частоти і причин передчасних пологів, що впливають на основні показники результатів недоношування вагітності, для удосконалення організаційних заходів, спрямованих на профілактику перинатальних і акушерських ускладнень та поліпшення медичної допомоги недоношеним новонародженим. Матеріали та методи. Було проведено ретроспективний клініко-статистичний аналіз 1976 історій вагітності та пологів жінок, які знаходилися на лікуванні та розродженні у Київському міському пологовому будинку № 3 за 2014–2018 роки. Особливу увагу приділяли аналізу показників біофізичного профілю плода, який проводили у 140 вагітних. Задля поглибленого вивчення причин і наслідків передчасних пологів проаналізовані результати 83 гістоморфологічних досліджень плацент після передчасних пологів. Результати. До основних факторів розвитку невиношування вагітності, згідно з отриманими результатами, належать юний та пізній репродуктивний вік вагітних, низький соціальний статус, пізнє взяття на облік у жіночій консультації, супутня екстрагенітальна та гінекологічна патологія. До основних ускладнень гестації в обстежених вагітних належали загроза переривання вагітності у І та ІІ триместрах та передуюча госпіталізації загроза передчасних пологів. Пологи обтяжувались передчасним розривом плодового міхура, аномаліями пологової діяльності, ручним обстеженням стінок порожнини матки. Ранній неонатальний період у недоношених новонароджених ускладнювався патологією, зумовленою перш за все незрілістю органів та систем. Патоморфологічне обстеження плацент після передчасних пологів виявило клітинно-паренхіматозний тип плацентарної недостатності. Аналіз результатів імунологічної реактивності засвідчив збільшення рівня алоантигенів плодового походження у вагітних з невиношуванням. Заключення. Проведений ретроспективний клініко-статистичний аналіз частоти і перебігу передчасних пологів за останні п’ять років виявив низку соціально-побутових і медично-біологічних чинників, що спричинюють індукцію недоношування і негативно впливають на функціональний стан плода і відповідно можуть мати прогностичний характер
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості порушень і методи корекції системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода [Текст] = Features of disorders and methods of correction of the hemostasis system in women with antenatal fetal death / В. О. Бенюк [та ін.] // Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 50-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПЛОДА СМЕРТЬ -- FETAL DEATH (профилактика и контроль)
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS (патофизиология, профилактика и контроль, этиология)
СВЕРТЫВАНИЯ КРОВИ ТЕСТЫ -- BLOOD COAGULATION TESTS (тенденции)
ВЕНОЗНАЯ ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- VENOUS THROMBOEMBOLISM (патофизиология, терапия, этиология)
ЭНОКСАПАРИН -- ENOXAPARIN (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Актуальним питанням у сучасному акушерстві залишається покращення якості надання медичних послуг вагітним. На особливу увагу заслуговують жінки з перинатальними втратами, особливо у другій половині вагітності. Зміни у системі гемостазу – це невід’ємна частина розвитку вагітності. Тенденція до гіперкоагуляції має значну патогенетичну значущість і може бути причиною виникнення низки ускладнень – викидень у І триместрі вагітності та прееклампсія, передчасні пологи, антенатальна загибель плода (АЗП) – у ІІ і ІІІ триместрах вагітності. Також вагітність є фоновим процесом для активації низки захворювань, зокрема спадкової тромбофілії. Мета дослідження: оцінювання змін у системі гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода та ефективності застосування низькомолекулярних гепаринів для корекції порушень у системі гемостазу у даної категорії пацієнток під час пологів і у післяпологовий період. Матеріали та методи. Обстежено 72 жінки, з них 42 вагітні з АЗП (основна група) та 30 вагітних із фізіологічним перебігом вагітності, пологів і післяпологового періоду (контрольна група). Стан системи гемостазу вивчали методом стандартної коагулограми. D-димер визначали шляхом імунотурбометричного аналізу. Для оцінювання стану системи гемостазу використовували такі біохімічні тести: прокоагулянтна ланка – вміст фібриногену та показники: протромбіновий індекс, активований частковий тромбіновий час (АЧТЧ), тромбіновий час (ТЧ), анцистроновий час (АЧ), розчинний фібриноген-мономерний комплекс (РФМК), фактор Х (ФХ); для оцінювання антитромбінової системи визначали вміст антитромбіну-ІІІ (АТ-ІІІ), протеїну С; для характеристики стану фібринолітичної системи – вміст плазміногену, α2-антиплазміну, продуктів деградації фібриногену (ПДФ). Також визначали маркери тромбофілії та антифосфоліпідні антитіла. У розродженні перевагу надавали природним пологовим шляхам. Під час пологів застосовували механічну компресію нижніх кінцівок за допомогою спеціальних компресійних панчох (ступінь компресії 2). Через 12 год після пологів розпочинали проводити тромбопрофілактику низькомолекулярними гепаринами, препарат вибору – еноксапарин натрію. Через 48 год післяпологового періоду проводили порівняльний аналіз показників коагулограми для подальшого вирішення термінів проведення тромбопрофілактики. Результати. Аналіз сімейного тромботичного анамнезу виявив фактори ризику у 12 (28,6%) пацієнток основної групи. У близьких родичів першої лінії відзначали наявність тромбозу периферійних вен – 5 (41,7%) випадків, інфаркт міокарда у віці до 45 років – 3 (25,0%) випадки, тромбоемболія легеневої артерії – 1 (8,3%) випадок, транзиторна ішемічна атака головного мозку – 3 (25,0%). У контрольній групі тільки у 2 (6,6%) пацієнток у сімейному анамнезі у родичів першої лінії спостерігались випадки венозного тромбоемболізму. Аналіз згортальної системи демонструє достовірно вищі показники фібриногену (основна група – 5,3±0,2 г/л, контрольна група – 4,3±0,1 г/л; р0,05), функціональної активності ФХ (основна група – 149,3±3,1%, контрольна група – 107,3±2,7%; р0,05), РФМК (основна група – 15,9±1,2 мкг/мл, контрольна група – 7,8±0,9 мкг/мл; р0,05) та D-димеру (основна група – 4,4±0,25 мкг/мл, контрольна група – 0,7±0,2 мкг/мл; р0,05) у вагітних основної групи. Збільшення даних показників є предиктором тромбоутворення, активації згортання крові за внутрішнім шляхом зі зниженням антитромбінового резерву за рахунок ФХ. Під час кореляційного аналізу була встановлена наявність сильного прямого зв’язку (r
The improvement of the providing medical services quality to pregnant women remains an urgent issue in modern obstetrics. Women with perinatal losses deserve special attention, especially in the second half of pregnancy. Changes in the hemostasis system are an integral part of the development of pregnancy. The tendency to hypercoagulation has significant pathogenetic significance and can be the cause of a number of complications – miscarriage in the I trimester of pregnancy and preeclampsia, premature birth, antenatal fetal death (AFD) – in the II and III trimesters of pregnancy. Also, pregnancy is a background process for the activation of a number of diseases, in particular hereditary thrombophilia. The objective: to evaluate the changes in the hemostasis system in women with antenatal fetal death and the effectiveness of the use of low molecular weight heparins for the correction of disorders in the hemostasis system in this category of patients during childbirth and in the postpartum period. Materials and methods. 72 women were examined, including 42 pregnant women with AFD (main group) and 30 pregnant women with a physiological course of pregnancy, childbirth and the postpartum period (control group). The state of the hemostasis system was studied using a standard coagulogram. D-dimer was determined by immunoturbometric analysis. To assess the state of the hemostasis system, the following biochemical tests were used: procoagulant link – fibrinogen content and indicators: prothrombin index, activated partial thrombin time (APTT), thrombin time (TP), ancistrone time (AT), soluble fibrinogen-monomer complex (SFMC), factor X (FX); to evaluate the antithrombin system, the content of antithrombin-III (AT-III), protein C were determined; to characterize the state of the fibrinolytic system – the amount of plasminogen, α2-antiplasmin, fibrinogen degradation products (FDC). Thrombophilia markers and antiphospholipid antibodies were also determined. The preference was given to vaginal childbirth. During childbirth, mechanical compression of the lower limbs was applied using special compression stockings (compression level 2). In 12 hours after delivery thromboprophylaxis with low molecular weight heparins was started, the drug of choice being enoxaparin sodium. After 48 hours of the postpartum period, a comparative analysis of coagulogram indicators was performed to further determine the timing of thromboprophylaxis. Results. Analysis of family thrombotic anamnesis revealed risk factors in 12 (28.6%) patients of the main group. In close relatives of the first line, the presence of peripheral vein thrombosis was found – 5 (41.7%) cases, myocardial infarction under the age of 45 – 3 (25.0%) cases, pulmonary embolism – 1 (8.3%) case, transient ischemic attack of the brain – 3 (25.0%). In the control group only 2 (6.6%) patients had a family history of venous thromboembolism in first-line relatives. The analysis of the coagulation system shows significantly higher fibrinogen values (the main group – 5.3±0.2 g/l, the control group – 4.3±0.1 g/l; p0.05), functional FX activity (the main group – 149.3±3.1%, control group – 107.3±2.7%; p0.05), SFMC (main group – 15.9±1.2 μg/ml, control group – 7.8±0.9 μg/ml; p0.05) and D-dimer (main group – 4.4±0.25 μg/ml, control group – 0.7±0.2 μg/ml; p 0.05) in pregnant women of the main group. An increase in these indicators is a predictor of thrombus formation, activation of blood coagulation by the internal pathway with a decrease in the antithrombin reserve due to FX. During the correlation analysis, a strong direct relationship (r
Дод.точки доступу:
Бенюк, В. О.
Чеботарьова, А. С.
Гичка, Н. М.
Ковалюк, Т. В.
Бенюк, С. В.
Усевич, І. А.
Курочка, В. В.
Половинка, В. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гичка, Н. М.
Запальні захворювання органів малого тазу: сучасні уявлення про етіологію, принципи діагностики та лікування [Текст] / Н. М. Гичка, О. А. Щерба, Л. Д. Ластовецька // Здоров’я жінки. - 2020. - № 2. - С. 7-14. - Библиогр. в конце ст.

MeSH-головна:
ТАЗОВЫХ ОРГАНОВ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- PELVIC INFLAMMATORY DISEASE (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
САЛЬПИНГИТ -- SALPINGITIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЭНДОМЕТРИТ -- ENDOMETRITIS (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ЦЕФОТЕТАН -- CEFOTETAN (терапевтическое применение)
ЦЕФОКСИТИН -- CEFOXITIN (терапевтическое применение)
КЛИНДАМИЦИН -- CLINDAMYCIN (терапевтическое применение)
Анотація: Запальні захворювання органів малого таза (ЗЗОМТ) посідають перше місце у структурі гінекологічної захворюваності і є однією з причин порушення функції не тільки репродуктивних органів, але і різних систем жіночого організму, безплідності, зниження якості життя. До ЗЗОМТ належать запальні процеси тіла матки, маткових труб, яєчників і тазової очеревини. У статті наведені сучасні погляди щодо етіологічних чинників, етапів розвитку ендогенної інфекції і її клінічних проявів. Розглянуто механізми ендокринної та імунної регуляції мікробіоценозу піхви, а також взаємини ендогенної мікрофлори і збудників екзогенних статевих інфекцій. Представлені діагностичні підходи та принципи терапії ЗЗОМТ з урахуванням вираженості інфекційного процесу
Дод.точки доступу:
Щерба, О. А.
Ластовецька, Л. Д.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бенюк, В. О.
Репродуктивне здоров’я після ендоскопічного лікування [Текст] / В. О. Бенюк, І. А. Усевич, Н. М. Гичка // Одеський медичний журнал. - 2018. - N 2. - С. 10-14. - Бібліогр.: с. 14

MeSH-головна:
БЕРЕМЕННОСТЬ ТРУБНАЯ -- PREGNANCY, TUBAL (терапия)
РЕПРОДУКТИВНОЕ ЗДОРОВЬЕ -- REPRODUCTIVE HEALTH
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование)
Анотація: Наводяться результати досліджень за запропонованою авторами методикою проведення післяопераційного періоду у жінок після хірургічного лікування прогресуючої трубної вагітності лапароскопічним доступом. Основними факторами ризику вагітності в матковій трубі є перенесені хронічні запальні захворювання внутрішніх статевих органів, штучні аборти, дисгормональні порушення, оперативні втручання на органах черевної порожнини в анамнезі. Визначення рівня ацетильованого сульфадимезину та специфічних маркерів колагену у сироватці крові у жінок з трубною вагітністю є важливим прогностичним та діагностичним маркером розвитку спайкового процесу малого тазу. Запропонована методика дозволила знизити ризик післяопераційних інфекційних ускладнень та ймовірність розвитку спайкового процесу, що значно покращує репродуктивний прогноз та зберігає фертильність даного контингенту жінок
Дод.точки доступу:
Усевич, І. А.
Гичка, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Маркін, Л. Б.
Біофізичні параметри функціональної системи матка-плацента-плід при фізіологічному перебігу латентної фази першого періоду передчасних пологів [Текст] = Biophysycal parameters of the functional system uterus-placenta-fetus during the physiological process of latent phase of the first period of preterm delivery / Л. Б. Маркін, Н. М. Гичка // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2016. - N 1. - С. 86-89

MeSH-головна:
РОДЫ ПРЕЖДЕВРЕМЕННЫЕ (29-38 НЕДЕЛЬ) -- OBSTETRIC LABOR, PREMATURE
МАТЬ-ПЛОД, ОБМЕН -- MATERNAL-FETAL EXCHANGE
ПЛАЦЕНТА -- PLACENTA
Дод.точки доступу:
Гичка, Н. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: ЗУ38/2020/2
Журнал

Здоров’я жінки . - Виходить 10 раз на рік
2020р. N 2

Зміст:
Гичка, Н. М. Запальні захворювання органів малого тазу: сучасні уявлення про етіологію, принципи діагностики та лікування / Н. М. Гичка, О. А. Щерба, Л. Д. Ластовецька. - С.7-14
Носенко, Е. Н. Профилактика больших акушерских синдромов у беременных с резистентностью к биодоступному прогестерону / Е. Н. Носенко. - С.15-20
Романенко, І. Ю. Акушерські та перинатальні наслідки у жінок із загорозою переривання вагітності, які проживають у зоні збройного конфлікту / І. Ю. Романенко. - С.21-24
Benyuk, V. O. Modern view of intra- and post-operative blood loss prevention during hysteroresectoscopy in patients with submucous uterine leiomyoma / V. O. Benyuk [et al.]. - С.25-29
Інші автори: Korniets N. G., Oleshko V. F., Zabudskyi O. V.
Буднік, Т. В. Фітотерпія як складова клінічного рішення при тактиці відтермінованого призначення антибактеріального лікування дітям із урологічною симптоматикою на амбулаторному етапі / Т. В. Буднік. - С.30-37
Бенюк, В. О. Оптимізація методів профілактики накопичення внутрішньоматкової рідини у жінок у постменопазуальний період / В. О. Бенюк, А. В. Кузьміна, Т. В. Ковалюк. - С.38-41
Головач, И. Ю. Перигравидарный менеджмент ревматических заболеваний / И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина. - С.42-52
Курочка, В. В. Стан лактації у породіль залежно від сімейного становища / В. В. Курочка, Н. П. Королюк, С. В. Бенюк. - С.53-55
Бенюк, В. О. Результати лікування хворих з поліпами ендометрія при застосуванні диферинційованого періоду / В. О. Бенюк [та ін.]. - С.56-59
Інші автори: Ярмак В. С., Друпп Ю. Г., Ковалюк Т. В.
Подольський, Вл. В. Особливості змін вагінальної мікробіоти у жінок фертильного віку як можливий механізм виникнення хронічних запальних захворювань статевих органів та сучасні можливості корекції / Вл. В. Подольський, В. В. Подольський. - С.60-64
Косаківська, І. А. "Атипова" аденотомія у дітей / І. А. Косаківська. - С.65-69
Марушко, Ю. В. Результати застосування комбінованого препарату магнію і вітаміну В6 у дітей із поєднаним перебігом хронічного гастродуоденіту та первинної артеріальної гіпертензії / Ю. В. Марушко [та ін.]. - С.70-74
Інші автори: Злобинець А. С., Гищак Т. В., Коміссарова О. С.
Gladchuk, I. Z. Laparoscopic myomectomy in women with redroductive intentions (Literature review) / I. Z. Gladchuk, G. V. Shitova, N. A. Zarzhitska. - С.75-79
Гладчук, І. З. Лапароскопічна консервативна міомектомія у пацієнток із репродуктивними намірами (огляд літератури) / І. З. Гладчук, Г. В. Шитова, Н. А. Заржицька. - С.80-85
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

10.

Шифр: АУ37/2016/1
Журнал

Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - Виходить двічі на рік
2016р. N 1

Зміст:
Бабінцева, А. Г. Аналіз факторів ризику гострого пошкодження нирок у доношених новонароджених дітей / А. Г. Бабінцева. - С.6-10
Врублевська, С. В. Особливості первинної профілактики атопічних захворювань у дітей південно-східного регіону України / С. В. Врублевська. - С.11-14
Врублевська, С. В. Первинна профілактика атопічних захворювань у дітей раннього віку на антенатальному етапі / С. В. Врублевська. - С.15-19
Гевкалюк, Н. О. Клініко-епідеміологічне дослідження дітей, хворих на ГРВІ, з проявами захворювання в ротовій порожнині / Н. О. Гевкалюк. - С.20-24
Годованець, Ю. Д. Стан антиоксидантної системи захисту організму в новонароджених з порушеннями функціонального стану серцево-судинної системи при перинатальній патології / Ю. Д. Годованець, А. І. Перижняк. - С.25-30
Пекарь, А. Ю. Стан новонароджених та перебіг раннього неонатального періоду в дітей від матерів із вірусною Епштейна-Барр інфекцією / А. Ю. Пекарь. - С.31-33
Айзятулова, Е. М. Сучасний підхід щодо проведення контрольованої стимуляції яєчників у циклах допоміжних репродуктивних технологій у жінок із високим ризиком синдрому гіперстимуляції яєчників / Е. М. Айзятулова. - С.34-36
Бирчак, І. В. Характеристика особливостей системи регуляції агрегатного стану крові жінок з анемією ІІІ ступеня на фоні аномальних маткових кровотеч / І. В. Бирчак, С. А. Куріцина. - С.37-39
Біволаріу, А. О. Кардіотокографічні зміни у вагітних з вагітністю більше 40 тижнів / А. О. Біволаріу, І. В. Каліновська. - С.40-41
Бойчук, А. В. Особливості гормональної функції фетоплацентарного комплексу при багатоплідній вагітності / А. В. Бойчук [и др.]. - С.42-47
Інші автори: Нікітіна І. М., Сміян С. А., Бегош Б. М.
Вереснюк, Н. С. Порівняльна оцінка методів візуалізації аномалій розвитку матки / Н. С. Вереснюк. - С.48-50
Геник, Н. І. Клінічні прояви клімактерію у жінок із фізіологічною менопаузою при застосуванні негормональних препаратів / Н. І. Геник [и др.]. - С.51-53
Інші автори: Гінчицька Л. В., Левицький І. В., Нейко О. В., Оріщак І. К.
Гошовська, А. В. Гістологічна картина уповільненого дозрівання плаценти людини / А. В. Гошовська, В. М. Гошовський. - С.54-56
Гуменецький, І. Є. Стан порожнини матки та ендометрія у жінок з невдалими спробами застосування допоміжних репродуктивних технологій / І. Є. Гуменецький. - С.57-59
Заболотна, А. В. Оптимізація лікувально-профілактичних заходів у вагітних групи високого ризику розвитку плацентарної дисфункції / А. В. Заболотна. - С.60-62
Злепко, С. М. Особливості побудови інформаційного забезпечення комп’ютерних систем призначень лікарських засобів у перинатальній медицині / С. М. Злепко [и др.]. - С.63-65
Інші автори: Лепьохіна Г. С., Шевчук О. О., Костішин С. В., Азархов О. Ю., Вирозуб Р. М.
Калашник, Н. В. Сучасні підходи до лікування хламідіозу / Н. В. Калашник [и др.]. - С.66-68
Інші автори: Сухарєв А. Б., Бабар Т. В., Копиця Т. В.
Каліновська, І. В. Зміни імунологічного статусу вагітних при плацентарній дисфункції / І. В. Каліновська. - С.69-70
Кравченко, О. В. Проблеми вагінального мікробіому в жінок у перименопаузальному періоді / О. В. Кравченко. - С.71-73
Кравченко, О. В. Оцінка ефективності профілактики первинної плацентарної дисфункції в ранні терміни гестації при аномальному розташуванні плаценти / О. В. Кравченко, С. В. Печеряга. - С.74-75
Лоскутова, Т. О. Мультигенні тромбофілії при прееклампсії вагітних / Т. О. Лоскутова. - С.76-79
Макарчук, О. М. Оцінка показників специфічних білків вагітності та динаміка їх рівня в сироватці крові у вагітних із локальним непрогресуючим відшаруванням хоріона та плаценти / О. М. Макарчук [и др.]. - С.80-82
Інші автори: Римарчук М. І., Вакалюк Л. М., Дрогомирецький Л. В., Чередарчук А. Р.
Маланчук, Л. М. Репродуктивне здоров’я жінок (огляд літератури) та статистичний аналіз його окремих показників по Херсонській області / Л. М. Маланчук, Г. О. Кривицька. - С.83-85
Маркін, Л. Б. Біофізичні параметри функціональної системи матка-плацента-плід при фізіологічному перебігу латентної фази першого періоду передчасних пологів / Л. Б. Маркін, Н. М. Гичка. - С.86-89
Маркін, Л. Б. Випадок доношеної вагітності у вагітної з величезною лейоміомою матки, прооперованою під час даної вагітності / Л. Б. Маркін, Т. В. Фартушок. - С.90-92
Маркін, Л. Б. Пролонгована та переношена вагітність. Клініко-морфологічні аспекти / Л. Б. Маркін, Л. М. Ященко. - С.93-97
Місюра, А. Г. Вивчення показників переносимості гормональної терапії у жінок із метаболічними порушеннями після гістеректомії / А. Г. Місюра. - С.98-100
Нагорна, В. Ф. Контраверсійні позиції в діагностиці баквагінозу у вагітних / В. Ф. Нагорна, А. А. Гриценко, Т. Я. Москаленко. - С.101-103
Нагорна, В. Ф. Діагностична інформативність показника рН піхвового вмісту у хворих на вагінальні інфекції / В. Ф. Нагорна, Т. Я. Москаленко, А. А. Гриценко. - С.104-106
Овчарук, В. В. Кардіотокографічні особливості у жінок із затримкою росту плода / В. В. Овчарук [и др.]. - С.107-109
Інші автори: Бойчук А. В., Хлібовська О. І., Дживак В. Г.
Павловська, О. М. Порівняльний аналіз передчасних пологів у жінок із нормальною та надмірною масою тіла / О. М. Павловська, К. М. Павловська. - С.110-111
Подольський, В. В. Корекція порушень вегетативного гомеостазу в жінок фертильного віку зі змінами репродуктивного здоров’я / В. В. Подольський. - С.112-119
Польова, С. П. Імуно-гормональний гомеостаз при порушенні менструального циклу у жінок, що хворіють на туберкульоз / С. П. Польова, О. В. Романюк. - С.120-122
Сегедій, Л. І. Імунологічне забезпечення фізіологічного перебігу вагітності та імунопатогенетичні аспекти репродуктивних втрат (огляд літератури) / Л. І. Сегедій. - С.123-128
Сенчук, А. Я. Клінічні і патоморфологічні критерії вибору методу лікування патології ендометрія / А. Я. Сенчук [и др.]. - С.129-131
Інші автори: Гичка С. Г., Закордонець Р. М., Іваненко С. В.
Тучкіна, І. А. Особливості перебігу вагітності в жінок з герпесвірусною інфекцією / І. А. Тучкіна [и др.]. - С.132-134
Інші автори: Вигівська Л. А., Благовещенський Є. В., Покришко С. В., Рогачова Н. Ш.
Фединчук, Г. В. Вплив комплексних лікувально-профілактичних заходів на стан йодного забезпечення, гіпофізарно-тиреоїдну систему в жінок із прееклампсією в поєднанні з гіпотиреозом / Г. В. Фединчук, Вол. В. Маляр, В. А. Маляр. - С.135-137
Франчук, О. А. Удосконалення лікування клімактеричного синдрому і артропатій / О. А. Франчук [и др.]. - С.138-139
Інші автори: Франчук М. О., Кумпаненко В. А., Кумпаненко О. О.
Хміль, С. В. Сучасні підходи до лікування жінок із безпліддям на фоні генітального ендометріозу перед програмами допоміжних репродуктивних технологій / С. В. Хміль, І. І. Кулик, А. С. Хміль. - С.140-143
Хміль, С. В. Критерії оцінки якості яйцеклітин у програмах екстракорпорального запліднення / С. В. Хміль [и др.]. - С.144-147
Інші автори: Хміль М. С., Микула Р. П., Пелех Л. Б., Баран Р. Б.
Чорненька, Г. М. Морфологічна характеристика гіперпластичних процесів ендометрія за умов поліморбідності у жінок репродуктивного віку, що проживають на йододефіцитній території / Г. М. Чорненька. - С.148-150
Шелестова, Л. П. Лікувально-профілактичні заходи щодо поліпшення кальцій-фосфорного обміну та кісткового метаболізму у жінок з дефіцитом маси тіла, які планують вагітність / Л. П. Шелестова, Р. С. Аллахвердієв. - С.151-153
Якимчук, Ю. Б. Вплив різних доз метотрексату на рівень циркулюючих імунних комплексів та їх корекція кальцій фолінатом в експерименті на щурах / Ю. Б. Якимчук. - С.154-156
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-10 11-16

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)