Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Гнатчук, І. Ю.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2

Назва журналу :Фізіологічний журнал -2019р. т.65,N 4
Цікаві статті :
Семенова Я. М. О. Вплив холодового стресу на зміни кількості гемопоетичних стовбурових і лімфоїдних клітин у центральних і периферичних органах імунної системи/ Я. М.О. Семенова [та ін.] (стр.3-11)
Струтинський Р. Б. Поширення алельних поліморфізмів Ilе₃₃₇Val, Glu₂₃Lys гена KCNJ11 і Ser₁₃₆₉АIа гена АВСС8, що кодують К_АТФ-канали, у хворих на інфаркт міокарда, артеріальну гіпертензію та серцеву недостатність/ Р. Б. Струтинський [та ін.] (стр.12-19)
Розова К. В. Особливості структурних змін у тканині литкового м’яза та міокарді і показників мікроциркуляції крові при дозованому фізичному навантаженні у тварин з різним ступенем тренованості/ К. В. Розова [та ін.] (стр.20-30)
Коваленко Т. М. Вплив низько- та високожирової дієти на структуру гіпокампа у нокаутних мишей АроЕ-/-/ Т. М. Коваленко [та ін.] (стр.31-40)
Яценко К. В. Ефекти слабкого постійного електричного струму на нейритогенез у модельних експериментах in vitro/ К. В. Яценко, І. В. Лушнікова, Г. Г. Скибо (стр.41-49)
Myshchenko I. A. Heart rate variability in mine-rescuers in conditions of a simulated emergency response/ I. A. Myshchenko, O. I. Soloviov, K. O. Apykhtin (стр.50-58)
Гнатчук І. Ю. Зміни параметрів фізіологічного тремору кисті під час різної активності м’язів верхньої кінцівки людини/ І. Ю. Гнатчук, В. В. Манько (стр.59-65)
Nasibian L. S. Peptidoglycan modulates rat myometrial contractility via Ca²⁺ release from SR/ L. S. Nasibian, I. B. Philyppov, Y. M. Shuba (стр.66-72)
Білонога O. O. Влив ацетилхоліну та холецистокініну на адаптаційну здатність мітохондрій ацинарних клітин підшлункової залози/ O. O. Білонога, Б. О. Манько, В. В. Манько (стр.73-82)
Трахтенберг І. М. До історії фізіології праці (пам’ять і спадщина попередників)/ І. М. Трахтенберг, В. В. Кальниш (стр.82-92)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гнатчук І. Ю., Манько В. В.
Назва : Зміни параметрів фізіологічного тремору кисті під час різної активності м’язів верхньої кінцівки людини
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2019. - Том 65, N 4. - С. 59-65 (Шифр ФУ6/2019/65/4)
MeSH-головна: ТРЕМОР -- TREMOR
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
КИСТЬ -- HAND
КОСТНО-МЫШЕЧНОЙ СИСТЕМЫ ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- MUSCULOSKELETAL PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
МЫШЦЫ -- MUSCLES
СУСТАВА ДВИЖЕНИЯ АМПЛИТУДА -- RANGE OF MOTION, ARTICULAR
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА, ТЕСТ -- EXERCISE TEST
ФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- PHYSIOLOGICAL PHENOMENA
АКСЕЛЕРОМЕТРИЯ -- ACCELEROMETRY
Анотація: Досліджено вплив різної активності м ’язів верхньої кінцівки на частоту та амплітуду фізіологічного тремору кисті у 40 осіб жіночої статі 18-19-річного віку. Тести проводили у двох положеннях кисті руки (долонею та ребром донизу) та у трьох позиціях (у спокої, у постуральному стані та під час навантаження). У положенні кисті долонею донизу у спокої частота фізіологічного тремору вздовж осі х становила 7,74 ± 0,28 Гц, осі у- 7,38 ± 0,34 Гц, oci z- 7,47 ± 0,22 Гц, а амплітуда вздовж цих осей - 0,12 ± 0,01, 0,22 ± 0,02 та 0,24 ± 0,02 мм відповідно. Внаслідок переведення кисті у постуральный стан частота фізіологічного тремору вздовж осі z, яка збігається із силою земного тяжіння, збільшилася до 8,10 ± 0,18 Гц, а амплітуда тремору вздовж осейх, у, z -на 33, 90 та 216 % відповідно. Навантаження 100 і 200 г спричинило зниження частоти і амплітуди фізіологічного тремору у цьому положенні кисті. У положенні кисті ребром донизу частота фізіологічного тремору теж змінювалася лише вздовж осі, яка збігається із силою земного тяжіння, а амплітуда не змінювалася, що пояснюється особливостями будови променезап’ясткового суглоба. Отримані результати можна пояснити різною активністю і почерговістю залучення м’язів у роботу для підтримання кисті в заданому положенні. Отже, у стані спокою, незалежно від положення кисті, тонус м’язів, що підтримує променезап’ястковий суглоб, практично не впливає на частоту та амплітуду фізіологічного тремору. Під час переведення кінцівки в обох випадках у постуральный стан статистично достовірні зміни частоти фізіологічного тремору спостерігаються лише вздовж осі, котра збігається з напрямком сили тяжіння. Амплітуда тремору теж залежить від навантаження кінцівки, але тільки у положенні кисті долонею донизу
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)