Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (9)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Гомон, М. Л.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 99
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Дацюк, О. І.
Мозкова та респіраторна дисфункція - як предиктори синдрому поліорганної недостатності при важкому гострому панкреатиті [Текст] / О. І. Дацюк, М. Л. Гомон, Л. В. Дацюк // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 66-67

Анотація: Формування СПОН погіршує прогноз ГП. Вірогідність летального результату важкого ГП зростає у випадках розвитку респіраторної і/або мозкової дисфункції
Дотримання протоколу інтенсивної терапії з урахуванням профілактичної направленості проти розвитку СПОН достовірно знижує частоту його розвитку на 11,9% у ранній фазі ГП та рівня ранньої летальності на 5,4%
Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.
Дацюк, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бігняк, П. І.
Порушення електролітного балансу при традиційній передопераційній підготовці хірургічних хворих і шляхи корекції даних порушень [Текст] / П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, О. І. Дацюк // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 5. - С. 255

Анотація: Гострий дефіцит рідини й електролітів спричиняє дегідратацію, що створює несприятливий фон для перебігу післяопераційного періоду в хірургічних хворих [1]. Корекція зазначених змін відновлює роботу клітинних насосів, зменшує внутрішньоклітинний ацидоз і забезпечує адекватне функціонування тканин, зокрема анаболізм та імунологічний захист [2, 3]. Саме тому дослідження й корекція водно-електролітного балансу є обов’язковим компонентом періопераційної інтенсивної терапії хірургічних хворих і входить до європейських протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery), у яких передопераційна волемічна підготовка і скорочення термінів голодування мають важливе значення [4]. Тому дослідження даної проблеми є актуальним. Мета роботи: дослідити клінічну значимість порушень електролітного балансу у хворих, які готуються до планового хірургічного втручання. Матеріали та методи. Обстежено 39 планових пацієнтів контрольної групи хірургічного відділення Старокостянтинівської центральної районної лікарні, які отримували традиційну перед–операційну підготовку. Вона включала припинення харчування увечері напередодні, підготовку кишечника. Стан порушення електролітного обміну (калію, натрію, хлору, рівня глюкози) оцінювали лабораторним шляхом на базі лабораторії INVIVO (ТОВ «Малікс Мед»). Також оцінювались показники гемодинаміки, діурезу, об’єм і якість інфузійної терапії. Дослідження проводили за добу до оперативного втручання, перед операцією й через 8 і 24 години після неї. Оцінювали також термін відновлення перистальтики кишечника. В основній групі 10 пацієнтам проводили оральну гідратацію полііонним розчином Іоніка за добу до оперативного втручання замість традиційної підготовки. Результати. Різноманітні порушення водно-електролітного балансу спостерігались у 67 % досліджуваних, зокрема: гіпокаліємія — у 14 пацієнтів, гіпонатріємія — у 18 пацієнтів; гіпернатріємія — в 11 пацієнтів, гіпохлоремія — у 7 пацієнтів. Усім пацієнтам на другу добу виконане оперативне втручання. У післяопераційному періоді спостерігалось зростання показників калію й натрію до меж фізіологічної норми, стресової гіперглікемії не спостерігалось. Показники гемодинаміки на другу добу мали тенденцію до наближення до нижніх границь норми, що корелювало зі зниженням діурезу. Відновлення перистальтики відмічено на 2,3 ± 0,2 добу. Слід відзначити наявність відчуття спраги у 86 % пацієнтів на другу добу післяопераційного періоду. Також слід відмітити, що в пацієнтів, які отримували в передопераційній підготовці оральну регідратаційну сіль Іоніка, відзначені значно менші порушення водно-електролітного балансу, що в більшості випадків варіювали в межах допустимої норми. Висновки. Переважна більшість пацієнтів, які готувались до оперативного втручання традиційним методом, мають порушення електролітного балансу, що потребують корекції. Відчуття спраги в післяопераційному періоді є одним із статистично значимих критеріїв оцінки порушень водно-електролітного балансу хірургічних хворих. Доцільно провести більш глибокі дослідження з більшою вибіркою пацієнтів, що дозволить оптимізувати водно-електролітний стан хворих у перед- і післяопераційному періоді
Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.
Дацюк, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Бігняк, П. І.
Порушення електролітного балансу при традиційній передопераційній підготовці хірургічних хворих [Текст] / П. І. Бігняк, М. Л. Гомон, О. І. Дацюк // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 61. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Гострий дефіцит рідини та електролітів спричиняє дегідратацію, що створює несприятливий фон для перебігу післяопераційного періоду хірургічних хворих[1]. Корекція зазначених змін відновлює роботу клітинних насосів, зменшує внутрішньоклітинний ацидоз та забезпечує адекватне функціонування тканин, зокрема анаболізм і імунологічний захист. [2, 3]. Саме тому дослідження та корекція водно-електролітного балансу є обов’язковим компонентом периопераційної інтенсивної терапії хірургічних хворих та входить до Європейських протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery), де передопераційна волемічна підготовка та скорочення термінів голодування має важливе значення [4]. Тому дослідження даної проблеми є актуальним
Дод.точки доступу:
Гомон, М.Л.
Дацюк, О.І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Особливості формування больової реакції в післяопераційому періоді при використанні загального знеболювання [Текст] / А. В. Вигонюк [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 3. - С. 62. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Достатньо розповсюдженою теорією післяопераційного болю є трактування його з позиції трансдукції, трансмісії, модуляції, перцепції нервового імпульсу [1]. Очевидно дана теорія є більше теоретичною і відображає наші знання 70-х років попереднього століття. На цій основі мало реальних методів оцінки впливу кожного перерахованого компонента на формування та вираженість больового синдрому в клінічній практиці. Відповідно відсутні патогенетично обґрунтовані і модульовані методи впливу на різного характеру больові синдроми. Так, наприклад, незалежно від характеру хірургічного втручання середньої трав- матичності в післяопераційному періоді пропонуються як нестероїдні протизапальні препарати (часто їх комбінація), так і епідуральна аналгезія, так і центральна аналгезія за допомогою наркотичних аналгетиків [2, 3, 4]. Це свідчить, що патогенетично конкретизованих методик знеболювання обмаль. Саме тому відсоток пацієнтів, які в різні проміжки післяопераційного періоду відчувають біль середньої інтенсивності в більшості клінік сягає 50% і більше. Це є причиною постійного вдосконалення протоколів ERAS (Enhanced Recovery After Surgery), де післяопераційне знеболювання має важливе значення [3]. Тому дослідження даної проблеми є актуальним
Дод.точки доступу:
Вигонюк, А. В.
Гончарук, О. С.
Гомон, М. Л.
Косеченко, Н. Ю.
Маслій, В. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гомон, М. Л.
Стан проблеми корекції післяопераційного больового синдрому у дорослих і дітей / М. Л. Гомон, А. В. Вигонюк, О. С. Гончарук // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 81-82

Анотація: : Однією з основних проблем післяопераційного періоду є адекватне знеболювання. Надлишковий біль погіршує загоєння ран, подовжує одужання та сприяє появі ускладнень. Незважаючи на достатню кількість знеболюючих засобів надлишковий післяопераційний біль спостерігається за різними даними у від 36 до 68% пацієнтів. Тому дослідження стану цієї проблеми є актуальним. Мета: Дослідити адекватність корекції післяопераційного больового синдрому у дорослих і дітей
Дод.точки доступу:
Вигонюк, А. В.
Гончарук, О. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Косеченко, Н. Ю.
Периопераційна аналгезія хірургічних втручань у дітей [Текст] / Н. Ю. Косеченко, О. С. Гончарук, М. Л. Гомон // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 1. - С. 72. - Библиогр. в конце ст.

Дод.точки доступу:
Гончарук, О. С.
Гомон, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Актуальність проблеми післяопераційного знеболювання при лапароскопічній холецистектомії [Текст] / В. А. Маслій [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 1. - С. 74. - Библиогр. в конце ст.

Дод.точки доступу:
Маслій, В. А.
Вигонюк, А. В.
Маслій, В. П.
Гомон, М. Л.
Пахно, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мазур, Г. М.
Аналіз використання симпатоміметиків при важкому перебігу септичного шоку / Г. М. Мазур, М. Л. Гомон // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 101

Анотація: В клінічній практиці септичний шок супроводжується гіпотензією, високим рівнем сироваткового лактату при достатньому об’ємі інфузійної терапії. Незважаючи на існуючі схеми стабілізації гемодинаміки, летальність при тяжкому перебігу шоку коливається в межах від 37 до 68%. Гемодинамічна підтримка є основною ургентною складовою невідкладної допомоги при септичному шоці. Особливістю гемодинамічної підтримки є різна чутливість рецепторів до вазопресорів під час шоку. Тому дослідження ефективності інтенсивної терапії септичного шоку з використанням симпатоміметиків є актуальним
Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Клініко-лабораторна діагностика гіперосмолярного синдрому у нейрохірургічних хворих [Текст] / М. Л. Гомон [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 1. - С. 68. - Библиогр. в конце ст.

Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.
Вигонюк, А. В.
Гомон, Т. М.
Косеченко, Н. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Післяопераційна мультимодальна аналгезія [Текст] / М. Л. Гомон [и др.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2018. - N 1. - С. 82-83. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Неадекватне післяопераційне знеболювання є найчастішою проблемою незадоволеності пацієнтів лікуванням та причиною післяопераційних ускладнень. Разом з тим частина анестезіологів вважають, що основними препаратами післяопераційного знеболювання у дорослих і дітей повинні бути комбінації нестероїдних протизапальних засобів (НПЗЗ), позиціонуючи це як мультимодальна аналгезія. Інша частина анестезіологів рахує використання двох і більше НПЗЗ одночасно як поліпрагмазію
Дод.точки доступу:
Гомон, М. Л.
Гончарук, О. С.
Гомон, Т. М.
Воронюк, В. В.
Скрипка, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)