Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (6)

Вища освіта (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Гриб, В. А.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 96
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Назва журналу :Український медичний часопис -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Вороненко Ю. В. На зламі подій: сторічна історія розвитку українського закладу медичної освіти/ Ю. В. Вороненко (стр.3-7)
Устінов О. В. Атестацію лікарів відновлено/ О. В. Устінов (стр.8-9)
Надання допомоги при інсульті за Програмою медичних гарантій: виклики та досягнення (стр.10-11)
Жарікова Ю. В. Лікування ревматоїдного артриту - на межі ревматології та психіатрії/ Ю. В. Жарікова (стр.13-15)
Хиць А. Р. Резистентність до протимікробних препаратів: світові виклики та проблемні питання пандемії COVID-19/ А. Р. Хиць (стр.16-20)
Пасєчніков С. П. Неантибактеріальне лікування неускладненого циститу/ С. П. Пасєчніков (стр.21-25)
Костинська Н. Є. Профілактика дисфункціональних маткових кровотеч у пубертатний період/ Н. Є. Костинська, Г. Б. Костинський (стр.26-27)
Хиць А. Р. Ефективність комплексу вітамінів групи В в терапії болю у спині/ А. Р. Хиць (стр.29-32)
Швець О. В. Перспективні можливості запобігання появи та прогресуванню фіброзу печінки/ О. В. Швець (стр.33-36)
Скрипник І. М. Антибіотикоасоційована діарея: роль пробіотиків у лікуванні та профілактиці/ І. М. Скрипник, Н. П. Приходько (стр.37-41)
Хиць А. Р. Ефективність та безпека комбінованої терапії небівололом та розувастатином у пацієнтів із супутньою артеріальною гіпертензією та гіперліпідемією/ А. Р. Хиць (стр.42-43)
Лекомцева Є. В. Сучасні погляди на патогенетичні механізми формування віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми/ Є. В. Лекомцева (стр.44-47)
Ханюков О. О. Фактори ризику та профілактика тромбозу у пацієнтів із COVID-19/ О. О. Ханюков [та ін.] (стр.48-53)
Скрипник І. М. Профілактика кровотеч у хворих на гемофілію/ І. М. Скрипник [та ін.] (стр.54-55)
Боришевська-Логін О. А. Клінічний випадок тяжкої двобічної пневмонії, асоційованої з вірусною інфекцією SARS-CoV-2/ О. А. Боришевська-Логін [та ін.] (стр.56-57)
Зозуля І. С. Судинні неврологічні ускладнення у пацієнтів з COVID-19/ І. С. Зозуля, В. М. Мардзвік, М. В. Мардзвік (стр.59-63)
Новікова О. В. "Постковідний синдром": неврологічні прояви та лікування українським препаратом Когнум/ О. В. Новікова (стр.65-67)
Подгорна Т. Г. Особливості епідеміології коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 на рівні сімейної медицини/ Т. Г. Подгорна [та ін.] (стр.68-70)
Клигуненко О. М. Вплив вагітності, ускладненої прееклампсією, на основні параметри центральної і периферичної гемодинаміки та показники об’ємів водних секторів організму/ О. М. Клигуненко, О. О. Марзан (стр.71-73)
Курділь Н. В. Характеристика сучасної структури опіоїдів як причини гострих отруєнь (передозувань): у фокусі синтетичні опіоїди/ Н. В. Курділь, О. В. Іващенко (стр.74-79)
Kuznietsov A. A. Prognostic value of serum concentration of matrix metaloproteinase-9 in patients in acute period of spontaneous supratentorial intracerebral hemorrhage/ A. A. Kuznietsov (стр.80-83)
Брич В. В. Готовність фахівців із реабілітації до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення безперервної реабілітаційної допомоги пацієнтам із травмами/ В. В. Брич, Н. Ю. Ходаковська (стр.84-87)
Гриб В. А. Динаміка когнітивних функцій у хворих після ішемічного інсульту під впливом комплексу фізичної та медикаментозної реабілітації паретичної руки/ В. А. Гриб [та ін.] (стр.88-91)
Скиба В. В. Сучасні візуалізаційні технології у діагностиці первинних інтраабдомінальних ускладнень у хворих/ В. В. Скиба [та ін.] (стр.92-96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тітов І. І., Гриб В. А., Білас О. Ю., Тітов О. І.
Назва : Інцидентність та види розладів дихання уві сні в гострий період ішемічного інсульту
Паралельн. назви :Incidence and types of sleep-disordered breathing during the acute period of ischemic stroke
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2021. - N 1/2. - С. 121-122 (Шифр ЖУ17/2021/1/2)
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ДЫХАНИЯ РАССТРОЙСТВА -- RESPIRATION DISORDERS
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Близько 44,4% усіх хворих у найгострішому періоді мозкового ішемічного інсульту мають розлади дихання уві сні, переважно обструктивного типу, які зумовлені в тому числі й пригніченням об’єму свідомості. Ця категорія хворих потребує респіраторної підтримки (СРАР-терапія в нічний час) за допомогою звичайних СРАР-машин (Waienman, ResMed, Respironics). Хворі, у яких домінують центральні причини розладів дихання в нічний час, потребують респіраторної підтримки більш високого рівня з гарантованим введенням необхідного дихального об’єму, наприклад респіраторами сімейства Prizma (30 ST), а також кардіореспі- раторного моніторингу (щонайменше показники насичення гемоглобіну киснем, частоти серцевих скорочень, капнографія). Наш досвід застосування вищезгаданих респіраторів та лицевих чи носових СРАР-масок показав їх високу ефективність, безпечність та простоту при рутинному застосуванні, а також прихильність хворих до цього методу допоміжної терапії. Ліквідація розладів дихання уві сні сприяє стабілізації системної гемодинаміки та створює сприятливе тло для подальшої нейрореабілітації
Знайти схожі

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2021р.,N 1/2
Цікаві статті :
Кузнецов В. В. Коронавірусна хвороба 2019: неврологічні аспекти (огляд літератури та власні дослідження)/ В. В. Кузнецов, Н. О. Скачкова (стр.7-14)
Бурчинский С. Г. Депрессия и тревога у пациентов после перенесенного COVID-19: возможности комбинированной терапии/ С. Г. Бурчинский (стр.15-21)
Проскура Т. О. Потенційні органи-мішені постковідного синдрому/ Т. О. Проскура (стр.22-28)
Московко С. П. Проміжні результати дослідження СТІКс (Супутня терапія інсульту Ксавроном) — відкритого багатоцентрового дослідження «випадок — контроль»/ С. П. Московко (стр.29-37)
Кузнецов В. В. Церебрум композитум Н в системе постинсультной гериатрической реабилитации/ В. В. Кузнецов, Ю. Ю. Печенюк (стр.38-44)
Кузнецова С. М. Клинические аспекты применения антагониста кальция/ С. М. Кузнецова, Т. Ю. Романюк, Л. А. Шевченко (стр.45-55)
Тріщинська М. А. Особливості ведення пацієнтів із болем у нижній частині спини/ М. А. Тріщинська, О. А. Галушко, О. Є. Кононов (стр.56-76)
Кирилова Л. Г. Головний біль у дітей. Погляд дитячого невролога/ Л. Г. Кирилова [та ін.] (стр.77-86)
Дзяк Л. А. Проблеми діагностики прогресуючого над’ядерного паралічу (клінічний випадок)/ Л. А. Дзяк [та ін.] (стр.87-91)
Тези до науково-практичної конференції «сучасні аспекти клінічної неврології», Івано-Франківськ, 15-16 березня 2021 (стр.92-123)
Боженко Н. Л. Особливості головного болю при COVID-19/ Н. Л. Боженко, М. І. Боженко, О. Б. Боженко (стр.92-93)
Кальбус О. І. Особливості вакцинації проти COVID-19 хворим на міастенію/ О. І. Кальбус (стр.94)
Марштупа В. В. Взаємозв’язок між COVID-19 і цереброваскулярною патологією (огляд літератури)/ В. В. Марштупа, Т. І. Насонова (стр.95-96)
Кузнецова С. М. Постковідний стан центральної нервової системи/ С. М. Кузнецова, В. В. Кузнецов, Н. О. Скачкова (стр.97)
Богданова Т. В. Вплив регулярних занять із рухової реабілітації на якість життя пацієнтів на розгорнутих стадіях хвороби Паркінсона в умовах карантинних обмежень у зв’язку з COVID-19/ Т. В. Богданова (стр.98-99)
Герасимчук В. Р. Стан судинно-тромбоцитарної ланки гемостазу в пацієнтів у ранньому відновному періоді ішемічного інсульту/ В. Р. Герасимчук (стр.100)
Грицюк Т. Д. Молекули адгезії та когнітивні порушення після інсульту: кореляційні співвідношення/ Т. Д. Грицюк, Д. С. Михальчук (стр.101)
Коваль М. В. Електронейроміографічні показники в пацієнтів з істинним нейрогенним синдромом грудного виходу/ М. В. Коваль (стр.102)
Кричун І. І. Деякі особливості неврологічних проявів остеохондрозу поперекового відділу хребта в чоловіків молодого віку/ І. І. Кричун (стр.103-104)
Оринчак Л. Б. Вплив індексу маси тіла на клінічні характеристики розсіяного склерозу/ Л. Б. Оринчак, М. І. Лесів (стр.105)
Мар’єнко Л. Б. Діагностика гіпермоторної епілепсії, пов’язаної зі сном/ Л. Б. Мар’єнко (стр.106-107)
Пелехан Б. Л. Діагностика дисфункції жувальної системи при обстеженні пацієнтів із потребою ортопедичного лікування повної відсутності зубів на нижній щелепі/ Б. Л. Пелехан, О. М. Рожко (стр.108-109)
Пулик О. Р. Метеотропні реакції людини та шляхи їх корекції/ О. Р. Пулик, М. В. Гирявець (стр.110)
Скрипник Н. В. Дослідження чинників ризику депресивних станів у хворих на цукровий діабет 2-го типу з метаболічним синдромом/ Н. В. Скрипник, Т. В. Романів (стр.111)
Романюк Н. В. Диференціальна діагностика епізодичного вестибулярного синдрому та псевдоінсульти у вертебробазилярному басейні/ Н. В. Романюк (стр.112)
Шманько В. В. Комбіноване лікування хворих із болем у нижній частині спини/ В. В. Шманько, І. С. Дзіх (стр.113)
Третьякова А. І. Невринома серединного нерва на проксимальному рівні: складності діагностики (клінічний випадок)/ А. І. Третьякова [та ін.] (стр.114)
Третьякова А. І. Доцільність лікування депресії методом транскраніальної магнітної стимуляції/ А. І. Третьякова [та ін.] (стр.115)
Ува-Агбонікхена І. Ф. Стан когнітивних функцій у хворих після перенесеного ішемічного інсульту під впливом фізичної терапії та застосування холінергічних препаратів/ І. Ф. Ува-Агбонікхена (стр.116)
Дарій В. І. Нейровізуалізаційні особливості у хворих з інтрацеребрально ускладненим геморагічним півкульовим інсультом/ В. І. Дарій, Т. П. Рибалко, Н. В. Томах (стр.117)
Флис О. М. Сирингомієлія в міждисциплінарному аспекті. погляд невропатолога та нейрохірурга. Клінічний випадок/ О. М. Флис, Ю. В. Флис (стр.118)
Лесів М. І. Особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих на гіпертонічну хворобу, пацієнтів із гіпотиреозом та в осіб із поєднаною патологією/ М. І. Лесів, Л. Б. Оринчак (стр.119)
Дельва М. Ю. Особливості психоемоційного стану в пацієнтів із рецидивно-ремітуючим типом розсіяного склерозу/ М. Ю. Дельва, К. С. Скорик (стр.120)
Тітов І. І. Інцидентність та види розладів дихання уві сні в гострий період ішемічного інсульту/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.121-122)
Макаров С. О. Розлади емоційно-вольової сфери у хворих на системний червоний вовчак / С. О. Макаров (стр.123)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тітов І. І., Білас О. Ю., Гриб В.А., Хлібейчук Г. І.
Назва : Функціональні результати лікування хворих з ішеміним інсультом на тлі синдрому обструктивного апное уві сні
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2021. - N 3. - С. 108 (Шифр БУ1/2021/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Знайти схожі

Назва журналу :Біль, знеболювання і інтенсивна терапія -2021р.,N 3
Цікаві статті :
Пилипенко М. М. Передумови для поєднання пропофолу та дексметомідину при планових процедурних седаціях (огляд літератури та описання власного досвіду)/ М. М. Пилипенко, Б. В. Михайлов (стр.9-27)
Кисельова І. В. Вплив комплексної імплементації програми ERAS на чинники хірургічної стресової відповіді у педіатричних пацієнтів при планових втручаннях на кінцівках/ І. В. Кисельова, А. В. Біляєв (стр.28-37)
Бєлка К. Ю. Безпека пацієнтів у операційній: впровадження Хельсінської декларації в лікарнях України/ К. Ю. Бєлка, Ю. Л. Кучин, Н. М. Семенко (стр.38-44)
Бабіна Ю. М. Дослідження рівня CCL2 / MCP-1 у сироватці крові хірургічних хворих як маркера адекватності періопераційного знеболення/ Ю. М. Бабіна [та ін.] (стр.47-53)
Черній В. І. Концентрація кортизолу крові, гемодинаміка та метаболізм пацієнтів з вторинним гіперпаратиреозом, можливості періопераційної корекції/ В. І. Черній, А. І. Денисенко (стр.54-63)
Мазур А. П. Клінічний випадок печінково-ниркової недостатності у пацієнта після ортотопічної трансплантації серця/ А. П. Мазур [та ін.] (стр.64-66)
Матеріали VII Національного конгресу анестезіологів України, 21-23 вересня 2021 року (стр.73-113)
Адамчук Н. М. Оптимізація терапії гострого болю у дітей з лейкозами/ Н. М. Адамчук, О. Ю. Сорокіна (стр.73)
Антоненко В. В. Когнитивні дисфункції після оперативних втручань коронарного шунтування як предиктор довгострокових когнітивних змін/ В. В. Антоненко [та ін.] (стр.73-74)
Бабінцева А. Г. Вроджена діафрагмальна кила: міжнародні рекомендації ведення пацієнтів для лікарів відділень інтенсивної терапії новонароджених/ А. Г. Бабінцева, Ю. Д. Годованець, В. А. Петров (стр.74)
Бєлих О. В. Взаємозв’язок рівня глибини анестезії за індексом PSI та рівня церебральної оксигенації за показником RSO2 при проведенні лапароскопічної холецистектомії у пацієнтів літнього віку/ О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц (стр.75)
Білецький О. В. Премедикація з магнію сульфатом разом із зрошенням голосової щілини лідокаїном зменшує стресову реакцію на інтубацію трахеї/ О. В. Білецький, C. В. Курсов (стр.75-76)
Бодулєв О. Ю. Респіраторна підтримка у формуванні безсоння у пацієнтів з гострим респіраторним дистрес-синдромом, викликаним COVID-19/ О. Ю. Бодулєв (стр.76)
Вишинська М. Б. Вплив травми на судинно-тромбоцитарний гемостаз/ М. Б. Вишинська (стр.76-77)
Гаврилов О. О. Седація у хворих з алкогольним делірієм: оксибутират натрію VS тіопетал натрію/ О. О. Гаврилов [та ін.] (стр.77)
Георгіянц М. А. Критичний перебіг коронавірусної інфекції у дітей. Досвід пандемії/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.77-78)
Гомон М. Л. Малоопіоїдна мультимодальна анестезія в офтальмохірургії/ М. Л. Гомон [та ін.] (стр.78)
Гончарук О. С. Варіанти корекції післяопераційного болю у дорослих і дітей/ О. С. Гончарук [та ін.] (стр.78-79)
Городкова Ю. В. Постковідні стани у дітей: власний досвід/ Ю. В. Городкова, М. Ю. Курочкін, А. Г. Давидова (стр.79)
Грижимальский Е. В. Обезболивание родов согласно современным тенденциям/ Е. В. Грижимальский [и др.] (стр.79)
Гриценко С. Н. Анестезия и интраоперационная интенсивная терапия при трансплантации печени/ С. Н. Гриценко (стр.80)
Гріжимальський Є. В. ERAS протокол в акушерстві/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Гріжимальський Є. В. QL блок в акушерстві як ефективний компонент післяопераційної аналгезії/ Є. В. Гріжимальський [та ін.] (стр.81)
Денисюк К. В. Терапія термінальної стадії серцевої недостатності/ К. В. Денисюк, О. А. Лоскутов, О. М. Дружина (стр.81-82)
Доморацкий А. Э. Регионарные методики анестезии у пациентов с COVID-19, ESP блок/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.82)
Єгоров О. О. Характеристика системи гемостазу у вагітних після органозберігаючого лікування передраку і початкового раку ендометрія/ О. О. Єгоров (стр.82-83)
Заікін Ю. М. Ретроспективний аналіз частоти застосування антибактеріальних препаратів у госпіталізованих пацієнтів з COVID-19/ Ю. М. Заікін [та ін.] (стр.83)
Йовенко І. О. Паліативне лікування та end of life therapy у відділенні інтенсивної терапії/ І. О. Йовенко, Д. Г. Гавриченко (стр.84)
Йовенко І. О. Дискусійні питання тригерів трансфузійної терапії у ВІТ/ І. О. Йовенко, І. В. Балака (стр.84-85)
Клигуненко О. М. Водні сектори в жінок з прееклампсією в перипартальному періоді/ О. М. Клигуненко, О. О. Марзан (стр.85)
Колтунова Г. Б. Рання діагностика серцевої недостатності у хворих на інфекційний ендокардит/ Г. Б. Колтунова (стр.85-86)
Коновчук В. М. Вплив ксилиту в поєднанні з інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту на волюмо- та осморегуляторну функцію нирок у пацієнтів з ЦД-2, ускладненого синдромом ендогенної інтоксикації/ В. М. Коновчук [та ін.] (стр.86)
Корнейчик В. О. Оптимальне анестезіологічне забезпечення в хірургії одного дня/ В. О. Корнейчик, О. В. Тхоревський (стр.86-87)
Коробко Е. Ю. Динаміка стресової реакції у пацієнтів, оперованих з приводу травм нижніх кінцівок в умовах провідникової анестезії/ Е. Ю. Коробко, М. А. Георгіянц (стр.87)
Корсунов В. А. Нове про відоме: тотальна внутрішньовенна анестезія VS каудальна анестезія у пацієнтів дитячого віку при урологічних хірургічних втручаннях/ В. А. Корсунов, Д. Р. Зюбан (стр.87-88)
Корсунов В. А. Вивчення впливу варіантів респіраторної терапії на патоморфологічну структуру легеневої тканини у хворих з COVID-19/ В. А. Корсунов, В. С. Скорик (стр.88)
Kravets O. V. Modern possibilities of perioperative infusion therapy in urgent surgical diseases of abdomen/ O. V. Kravets [et al.] (стр.88-89)
Криштафор А. А. Место когнитивной реабилитации в интенсивной терапии/ А. А. Криштафор (стр.89)
Кріштафор А. А. Застосування РЕЕР при тяжкій черепно-мозковій травмі/ А. А. Кріштафор [та ін.] (стр.89)
Курсов С. В. Прості та ранні ознаки наявновсті міокардіальної контузії у постраждалих з торакальною травмою на тлі політравми/ C. В. Курсов, О. В. Білецький (стр.90)
Кучинська І. А. Особливості перебігу та інтенсивної терапії діабетичного кетоацидозу у хворих на COVID-19/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.90)
Ларіонов В. Й. Особливості взаємозв’язків показників системи гемостазу та лейкоцитарного індексу інтоксикації у пацієнтів з позагоспітапльними пневмоніями на тлі COVID-19/ В. Й. Ларіонов, М. М. Журко (стр.91)
Лисенко В. Й. Біомаркери міокардіальних ушкоджень в виборі варіанту анестезії при абдомінальних операціях у хворих з супутньою ІХС/ В. Й. Лисенко, А. Л. Ляшок, М. О. Голяніщев (стр.91-92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення радикальних мастектомій при пухлинах/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Лісецький В. А. Анестезіологічне забезпечення амбулаторних операцій у хворих з пухлинами/ В. А. Лісецький [та ін.] (стр.92)
Самчук О. О. Організація надання медичної допомоги пацієнтам з COVID-19 в умовах ВАІТ багатопрофільної лікарні/ О. О. Самчук [та ін.] (стр.93)
Міщук В. Р. STRIVE Hi анестезія у дітей з обструктивною патологією гортані/ В. Р. Міщук, А. І. Галян, В. О. Приймакова (стр.93-94)
Міщук В. Р. Клінічний випадок використання ЕКМО у дитини з тяжким ГРДС спричиненим COVID-19/ В. Р. Міщук [та ін.] (стр.94)
Момот Н. В. Інтраабдомінальна гіпертензія як фактор ризику гострого пошкодження нирок у геріатричних хворих після ургентної абдомінальної хірургії/ Н. В. Момот, С. І. Воротинцев (стр.94-95)
Морозова Я. В. Взаємозв’язок темпу інтраопераційної інфузійної терапії з рівнем NT-proBNP в ранньому післяопераційному періоді/ Я. В. Морозова (стр.95-96)
Муризіна О. Ю. Первинна оцінка гострої правошлункової серцевої недостатності у відділенні інтенсивної терапії: легенева тромбоемболія та інфаркт міокарда/ О. Ю. Муризіна (стр.96-97)
Павленко І. А. Мотивація вибору спеціальності "Анестезіологія"/ І. А. Павленко, О. В. Іванюшко (стр.97)
Підфедько М. Л. Спірометрія як метод об’єктивної оцінки післяопераційного знеболення хворих з торакальною патологією/ М. Л. Підфедько, В. М. Мошківський (стр.97-98)
Плечиста Є. Е. Порівняння застосування пропофолу, дексметомідину та їх комбінації у пацієнтів з метою седації після кардіохірургічних втручань/ Є. Е. Плечиста (стр.98)
Постернак Г. І. Оцінка гострого пошкодження нирок у хворих на коронавірусну хворобу (COVID-19)/ Г. І. Постернак [та ін.] (стр.99)
Постернак Г. І. Біохімічні маркери тяжкості гіпоксично-ішемічного ураження ЦНС новонародженних/ Г. І. Постернак, Д. Г. Постернак (стр.99)
Рабченюк К. Варіабельність серцевого ритму як метод оцінки знеболення в післяопераційному періоді/ К. Рабченюк, В. Стеблюк (стр.100)
Рижковський А. В. Якість аналгезії після тотальних абдомінальних гістеректомій при застосуванні реґіонарного компоненту знеболення: порівняльне ретроспективне дослідження/ А. В. Рижковський (стр.100-101)
Савченко В. О. Новітнє мікробіологічне дослідження в практиці лікаря ВРІТ. Швидкий результат з МІК від 2 діб. Synergy-test/ В. О. Савченко, В. В. Яновська, Є. В. Яницький (стр.101)
Свіргун М. В. Можливі фактори впливу на тривалість перебування хворих в лікарні після ендопротезування кульшового суглоба/ М. В. Свіргун, А. І. Семененко (стр.103)
Снісарь В. І. Періопераційні особливості у дітей з онкологічною патологією/ В. І. Снісарь, Д. В. Миронов (стр.103)
Сорока А. О. Вплив виду анестезіологічного забезпечення на ефективність післяопераційного знеболення у пацієнтів з травмою ключиці/ А. О. Сорока, О. В. Рабощук (стр.104)
Стрижак Л. С. Метилксантини як препарати вибору у новонароджених при гострому пошкодженні нирок/ Л. С. Стрижак, І. О. Анікін (стр.104-105)
Ступницький М. А. Досвід проведення анестезії севофлураном на етапі штучного кровообігу під час операцій на відкритому серці/ М. А. Ступницький [та ін.] (стр.105)
Супрун А. С. Дослідження впливу стрес-протекторних ефектів різних методів анестезії при хірургічному лікуванні хворих зі злоякісними утвореннями легень на перебіг раннього післяопераційного періоду/ А. С. Супрун (стр.105-106)
Тарасенко К. В. Акушерські та перинатальні ускладнення у вагітних з прееклампсією на фоні супутнього ожиріння/ К. В. Тарасенко, М. М. Зелінка-Хобзей (стр.106)
Тімохіна І. О. Ультразвукова оцінка передніх тканин шиї як предикторів важкої ларингоскопії/ І. О. Тімохіна, В. М. Мошківський (стр.106-107)
Тітов І. І. Динаміка змін нейро-специфічної енолази у хворих з ішемічним інсультом та синдромом обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107)
Тітов І. І. Полісомнографічні зміни при синдромі обструктивного апное уві сні в гострий період ішемічного інсульту/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.107-108)
Тітов І. І. Функціональні результати лікування хворих з ішемічним інсультом на тлі синдрому обструктивного апное уві сні/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.108)
Ткачук Р. В. Особливості лікувальної тактики у дітей, хворих на коронавірусну хворобу COVID-19/ Р. В. Ткачук, О. К. Колоскова, Т. М. Білоус (стр.109)
Ушневич Ж. О. Ефективність TAP-блоку в знеболенні на ранній реабілітації у пацієнтів з пахвинними грижами/ Ж. О. Ушневич, Н. В. Матолінець, О. М. Лерчук (стр.109.)
Федоров Ю. П. Парентеральне харчування як компонент терапії, на ранньому етапі лікування важких форм COVID-19/ Ю. П. Федоров [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. Практичні питання проведення неінвазивної вентиляції легень у хворих з COVID-19/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.110)
Фрончко В. П. . Преабілітація в періопераційному періоді/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.111)
Лизогуб М. В. Мозкова перфузія в умовах загальної анестезії у різних операційних положеннях/ М. В. Лизогуб [та ін.] (стр.111)
Черняєв С. В. Використання внутрішньовенного імуноглобуліну G в комплексному лікуванні пацієнтів з тяжким перебігом COVID-19. Серія клінічних випадків/ С. В. Черняєв [та ін.] (стр.112)
Шкурупій Д. А. Механічна дисфункція інвазивних медичних пристроїв: казуїстика чи прогнозована закономірність?/ Д. А. Шкурупій, Д. А. Холод, П. С. Терів (стр.112-113)
Шостак М. А. Анестезіологічна допомога пацієнтам з гострою переміжною порфірією/ М. А. Шостак [та ін.] (стр.113)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гриб В. А., Герасимчук В. Р., Ува-Агбонікхена І. Ф., Ткачук Н. П., Дорошенко О. О., Геник С. І.
Назва : Динаміка когнітивних функцій у хворих після ішемічного інсульту під впливом комплексу фізичної та медикаментозної реабілітації паретичної руки
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 88-91 (Шифр УУ13/2021/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ПАРЕЗ -- PARESIS
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT
ФИЗИОТЕРАПИИ МЕТОДЫ -- PHYSICAL THERAPY MODALITIES
РЕАБИЛИТАЦИЯ -- REHABILITATION
Анотація: Мета: встановити ефективність комплексної фізичної та медикаментозної реабілітації паретичної руки щодо відновлення когнітивних функцій у хворих після ішемічного інсульту шляхом моніторингу параметрів когнітивних викликаних потенціалів (КВП). Об’єкт і методи дослідження. Обстежено 66 хворих (63,6% — чоловіки, середній вік — 63 (54–72) роки) через 12–24 міс після ішемічного інсульту. Залежно від терапевтичної тактики пацієнтів рандомізували на три групи: у 1-й групі (n=21) пацієнти отримували комплекс фізичних вправ, у 2-й (n=21) — загальні рухові вправи та комплекс вправ для паретичної кисті, у 3-й (n=24) — додатково призначали холіну альфосцерат у дозі 400 мг 2 рази на добу. Лікування тривало 2 міс. Досліджували КВП Р300. Контрольну групу становили 20 практично здорових осіб відповідного віку. Пацієнтів обстежували до та через 2 міс після початку лікування. Застосовували статистичний аналіз результатів. Результати. Латентний період КВП Р300 у досліджуваних хворих подовжений у 1,3 раза порівняно з практично здоровими особами (р0,001), а амплітуда хвилі Р300 — зменшена у 1,7 раза (р0,001). Через 19–24 міс після інсульту амплітуда Р300 вірогідно відрізнялася від даних пацієнтів з постінсультним терміном 2–18 міс (р
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лесів М. І., Гриб В. А.
Назва : Співставлення структурних змін речовини головного мозку з показниками когнітивних викликаних потенціалів у хворих на гіпертонічну хворобу, гіпотиреоз
Місце публікування : Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського. - 2020. - N 1/2. - С. 100-101 (Шифр ЖУ17/2020/1/2)
MeSH-головна: МОЗГ ГОЛОВНОЙ -- BRAIN
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
Анотація: Найперспективнішим вважається поєднання нейропсихологічних та інструментальних нейрофізіологічних технологій, зокрема магнітно-резонансної томографії та реєстрації когнітивних викликаних потенціалів (КВП). Мета роботи — визначити показники КВП, волюметричні показники головного мозку (об’єм гіпокампа) у пацієнтів із ГХ із супутнім гіпотиреозомВизначено певні переваги за якісними і кількісними характеристиками запропонованого комплексу методів нейрофізіологічного та морфометричного дослідження для об’єктивізації недементних когнітивних розладів. Зміна Р300 є об’єктивною і ранньою ознакою когнітивних розладів у пацієнтів із ГХ із супутнім гіпотиреозом. Дослідження Р300 може слугувати скринінговою методикою для ранньої діагностики КП у даній категорії хворих. У пацієнтів із ГХ із супутнім гіпотиреозом ступінь атрофії гіпокампа є вірогідно більшим порівняно з практично здоровими особами
Знайти схожі

Назва журналу :Журнал неврології ім. Б.М. Маньковського -2020р.,N 1/2
Цікаві статті :
Горелик А. Л. Возможности транскраниальной микрополяризации в лечении мозговых инсультов/ А. Л. Горелик [та ін.] (стр.8-15)
Кузнецов В. В. Статини в системі профілактики інсульту/ В. В. Кузнецов, Т. Ю. Романюк, Л. А. Шевченко (стр.16-24)
Єна Л. М. Поліморбідність та її тяжкість у хворих на гіпертонічну хворобу в похилому й старечому віці/ Л. М. Єна [та ін.] (стр.25-29)
Кузнецова С. М. Вікові особливості постінсультної реорганізації церебральної гемодинаміки/ С. М. Кузнецова, С. Г. Мазур, Н. А. Скачкова (стр.30-34)
Кузнецов В. В. Церебролізин у системі нейрогеріатричної реабілітації хворих, які перенесли ішемічний інсульт/ В. В. Кузнецов (стр.35-42)
Massimo Milani. Цитиколин в качестве вспомогательной терапии когнитивных нарушений при хронических дегенеративных заболеваниях центральной нервной системы и ишемическом инсульте: обзор имеющихся данных/ Milani Massimo (стр.43-49)
Головач И. Ю. Нейропсихиатрическая системная красная волчанка: новые факты и спорные вопросы патогенеза, клинических проявлений и лечения/ И. Ю. Головач, Е. Д. Егудина (стр.50-65)
Бурчинский С. Г. Возможности фармакотерапевтической коррекции когнитивных и аффективных нарушений при эпилепсии/ С. Г. Бурчинский (стр.66-72)
ТЕЗИ ДО КОНФЕРЕНЦІЇ «СУЧАСНІ АСПЕКТИ КЛІНІЧНОЇ НЕВРОЛОГІЇ», 2020 РІК (стр.73-104)
Чеботарьова Л. Л. Комплексний підхід до терапії порушень афективного та мнестично- когнітивного спектра в пацієнтів із постконтузійним синдромом/ Л. Л. Чеботарьова [та ін.] (стр.73)
Насонова Т. І. Асоційовані з когнітивними порушеннями нейровізуалізаційні зміни в пацієнтів із мігренню (огляд літератури)/ Т. І. Насонова, М. П. Магурчак (стр.74-75)
Маслова І. Г. Фактори впливу на інтенсивність больового синдрому та функціонування хворих із болем у спині різної локалізації/ І. Г. Маслова (стр.76-77)
Нікіфорова О. С. Розробка патогенетично обґрунтованої стратегії раннього абортивного лікування мігренозних нападів у продромальну фазу/ О. С. Нікіфорова, М. Ю. Дельва (стр.78-79)
Гавловська Я. Ю. Зміни стану системи гемостазу при проведенні системної тромболітичної терапії у хворих, які перенесли ішемічний інсульт/ Я. Ю. Гавловська, Н. В. Литвиненко (стр.80)
Пітик М. І. Головний біль типу напруги в дітей/ М. І. Пітик [та ін.] (стр.81)
Потапов О. І. Результати хірургічного лікування артеріальних аневризм головного мозку/ О. І. Потапов [та ін.] (стр.82)
Потапов О. І. Декомпресивна трепанація черепа у хворих зі злоякісним перебігом ішемічного інсульту/ О. І. Потапов [та ін.] (стр.83)
Пушко О. О. Півкульовий ішемічний інсульт: латералізація вогнища та особливості нейрокогнітивних порушень у гострому періоді/ О. О. Пушко, Н. В. Литвиненко (стр.84)
Соколова Л. І. Взаємозв’язок між рівнем спастичності та втомою у хворих на розсіяний склероз/ Л. І. Соколова, Н. В. Домрес (стр.85)
Сотніков Д. Д. Асоціація поліморфізму гена MTHFR із розвитком атеротромботичного ішемічного інсульту в пацієнтів із мігренню/ Д. Д. Сотніков, О. О. Потапов (стр.86)
Стаднік С. М. Особливості діагностики хронічної ішемії головного мозку у військовослужбовців, евакуйованих із зони проведення бойових дій/ С. М. Стаднік, О. В. Сайко (стр.87-88)
Третьякова А. І. Використання транскраніальної магнітної стимуляції для лікування мігрені та тривожно-депресивних станів/ А. І. Третьякова, Л. Л. Чеботарьова, Л. М. Сулій (стр.89)
Дарій І. В. Клініко-неврологічні особливості в пацієнтів із хронічною ішемією мозку залежно від наявності метаболічного синдрому/ І. В. Дарій (стр.90)
Duve K. V. Some clinical peculiarities of the late recovery and residual periods of aneurysmal subarachnoid haemorrage/ K. V. Duve (стр.91)
Грицюк Т. Д. Взаємозв’язок когнітивних порушень зі структурними змінами внутрішньої сонної артерії у хворих після ішемічного інсульту/ Т. Д. Грицюк, Д. С. Михальчук (стр.92)
Піддубна О. О. Клініко-параклінічні особливості ураження нервової системи при хіміотерапевтичному лікуванні множинної мієломи/ О. О. Піддубна (стр.93)
Юрик О. Є. Зміни вегетативної діяльності в осіб із лійкоподібною деформацією грудної клітки/ О. Є. Юрик, Б. С. Дуда, Н. Є. Юрик (стр.94-95)
Юрик О. Є. Деякі особливості змін вищої нервової діяльності в пацієнтів із лійкоподібною деформацією грудної клітки/ О. Є. Юрик (стр.96-97)
Боженко М. І. Больові синдроми як важливий елемент у формуванні структури якості життя пацієнтів із розсіяним склерозом/ М. І. Боженко, Т. І. Негрич, Н. Л. Боженко (стр.98)
Боженко Н. Л. Мігренозний інсульт у клінічній практиці/ Н. Л. Боженко, М. І. Боженко (стр.99)
Лесів М. І. Співставлення структурних змін речовини головного мозку з показниками когнітивних викликаних потенціалів у хворих на гіпертонічну хворобу, гіпотиреоз/ М. І. Лесів, В. А. Гриб (стр.100-101)
Флис О. М. Діагностика пухлин головного мозку в практиці невролога поліклініки/ О. М. Флис, Ю. Б. Флис (стр.102)
Кузнецов В. В. Возрастные особенности реорганизации церебральной гемодинамики, метаболизма и их взаимоотношений у больных ишемическим инсультом в восстановительный период/ В. В. Кузнецов, Н. А. Скачкова (стр.103)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Коваль М. В., Гриб В. А.
Назва : Провокаційні проби в діагностиці синдрому грудного виходу
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2019. - N 1. - С. 21-25 (Шифр УУ43/2019/1)
MeSH-головна: ПЛЕЧЕВЫЕ БОЛИ -- SHOULDER PAIN
ПЛЕЧЕВОГО СПЛЕТЕНИЯ НЕВРОПАТИЯ -- BRACHIAL PLEXUS NEUROPATHIES
ПЛЕЧЕВОГО СПЛЕТЕНИЯ НЕВРИТ -- BRACHIAL PLEXUS NEURITIS
ПЛЕЧО -- SHOULDER
КОНЕЧНОСТЬ ВЕРХНЯЯ -- UPPER EXTREMITY
БОЛЕЙ ИССЛЕДОВАНИЕ -- PAIN MEASUREMENT
НЕВРОЛОГИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- NEUROLOGIC EXAMINATION
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, NEUROLOGICAL
Анотація: Мета — оцінити достовірність, доцільність та інформативність провокаційних проб у діагностиці синдрому грудного виходу (СГВ). Матеріали і методи. Обстежено 82 хворих зі скаргами на біль у плечовому поясі та/або верхній кінцівці. Всім пацієнтам проведено комплекс обстежень, який передбачав рентгенографію та магнітно резонансну томографію шийного відділу хребта, ультразвукову діагностику м’яких тканин шиї, плечового поясу та судин верхньої кінцівки, стимуляційну електронейроміографію та голчасту електроміографію. За потреби проводили електрокардіограму, консультації травматолога та нейрохірурга. Для визначення залучення судинного чи нервового волокна виконували провокаційні проби. Результати. Після ретельного збору анамнезу, клінічного огляду з урахуванням даних інструментальних методів обстеження СГВ було діагностовано у 23 пацієнтів. Чутливість проби Адсона при СГВ становила 43?%, специфічність — 80?%, чутливість EAST тесту — 53?%, специфічність — 75?%. У пацієнтів із СГВ при проведенні EAST тесту скарги зазвичай мали однобічний характер або симптоматика була вираженішою на певному боці. Крім того, у пацієнтів із СГВ затерпання в більшості випадків локалізувалося по ульнарному краю, тоді як у практично здорових осіб воно мало дифузний характер. У пацієнтів із СГВ відчуття затерпання виникало після першої хвилини. Висновки. Результати тестів Adson і EAST для діагностики нейрогенного СГВ мають бути підтверджені інструментальними методами обстеження, що зумовлено низькою чутливістю і специфічністю провокаційних тестів. При проведенні EAST тесту важливо враховувати час появи симптомів, особливо відчуття затерпання та болю у верхній кінцівці з типовою для СГВ локалізацією, що може бути маркером нейрогенного СГВ або змішаних форм СГВ за наявності ознак залучення судинного компонента, визначеного інструментальними методами обстеження та провокаційними пробами
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Український неврологічний журнал -2019р.,N 1
Цікаві статті :
Турчина Н. С. Методи корекції інфекційно-запальних порушень після гострих ішемічних розладів мозкового кровообігу, асоційованих з вірусною інфекцією/ Н. С. Турчина (стр.5-9)
Кальбус О. І. Клінічні особливості перебігу міастенії/ О. І. Кальбус, В. М. Школьник (стр.10-16)
Лекомцева Є. В. Вміст тау-протеїну в сироватці крові хворих з віддаленими наслідками легкої закритої черепно-мозкової травми/ Є. В. Лекомцева (стр.17-20)
Коваль М. В. Провокаційні проби в діагностиці синдрому грудного виходу/ М. В. Коваль, В. А. Гриб (стр.21-25)
Шульга О. Д. Структурні зміни головного мозку на етапі клінічно ізольованого розсіяного склерозу/ О. Д. Шульга (стр.26-30)
Фломін Ю. В. Чинники ризику неповного функціонального відновлення у пацієнтів після інсульту, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці/ Ю. В. Фломін, В. Г. Гур’янов, Л. І. Соколова (стр.31-39)
Жданов В. М. Діагностика герпесвірусної інфекції як складова комплексного обстеження хворих з порушеннями функції окорухових черепних нервів/ В. М. Жданов, І. Г. Васильєва, Н. Г. Чопик (стр.40-46)
Макаров С. А. / С. А. Макаров [и др.] (стр.47-54)
Антоненко К. В. Загадкова хвороба порфірія: тяжкість установлення діагнозу. Аналіз клінічного випадку порфірійної полінейропатії/ К. В. Антоненко [та ін.] (стр.55-59)
Прокопів М. М. Клінічні випадки синдрому опсоклонусу-міоклонусу в двох пацієнтів/ М. М. Прокопів [та ін.] (стр.60-65)
Первеева Е. И. Митохондриальная энцефалопатия с лактат-ацидоз и инсультоподобными эпизодами: современный взгляд на проблему/ Е. И. Первеева, А. И. Кальбус (стр.66-74)
Коваленко Т. М. Вплив гіпоксичного прекондиціювання на чутливість нейронів зони СА1 гіпокампа при експериментальній ішемії мозку/ Т. М. Коваленко [та ін.] (стр.75-82)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)