Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Гріднєв, О. Є.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 34
Показані документи з 1 по 10
 1-10    11-20   21-30   31-34 
1.


   
    Ефективність та безпечність препарату адеметіоніну в корекції функції печінки у пацієнтів зі стеатогепатитом. Результати відкритого багатоцентрового порівняльного постмаркетингового дослідження [Текст] = Efficiency and safety of ademetionine in the correction of liver function in patients with steatohepatitis. Results of an open multicenter comparative post-marketing study / Г. Д. Фадєєнко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 1. - С. 13-20. - Бібліогр.: в кінці ст.


Рубрики: Адеметионин--тер прим

MeSH-головна:
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (действие лекарственных препаратов, метаболизм)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (действие лекарственных препаратов, иммунология, метаболизм)
Анотація: Мета — дослідити ефективність та безпечність препарату адеметіоніну, ліофілізат для розчину для ін’єкцій, у пацієнтів з неалкогольним стеатогепатитом (НАСГ)
Матеріали та методи. Обстежено 120 пацієнтів із НАСГ, яких було розподілено на дві групи. Пацієнтам основної групи (35 чоловіків і 27 жінок, середній вік — (49,0 ± 2,1) року) призначали генеричний препарат адеметіоніну «Гепаметіон» («Артеріум») по 400 мг внутрішньовенно щодня протягом 2 тиж, пацієнтам групи порівняння (34 чоловіки і 24 жінки, середній вік — (52,0 ± 2,3) року) як референтний препарат — оригінальний препарат адеметіоніну «Гептрал» по 400 мг внутрішньовенно щодня протягом 2 тиж. Групи були порівнянні за співвідношенням статей, віком, метаболічними показниками (р 0,05). Діагноз неалкогольної жирової хвороби печінки встановлювали відповідно до міжнародних та національних протоколів і стандартів її діагностики. Рівень депресії визначали методом анкетування з використанням стандартного опитувальника Бека
Результати. На тлі призначення адеметіоніну у пацієнтів із НАСГ відзначено статистично значущу позитивну динаміку показників цитолізу (р 0,05) і запалення (фактора некрозу пухлини α) (р 0,001) порівняно з вихідними даними на 18-ту­—22-гу та 48-му—52-гу добу, усунення ознак депресії, про що свідчило статистично значуще зниження рівня депресії (р 0,001)
Висновки. Результати використання адеметіоніну дають підставу позитивно оцінити його ефективність у пацієнтів із НАСГ як патогенетичний лікарський засіб з додатковим вираженим антидепресивним ефектом. Досліджуваний препарат адеметіоніну порівнянний із референтним (р 0,05)
Дод.точки доступу:
Фадєєнко, Г. Д.
Скрипник, І. М.
Осьодло, Г. В.
Гріднєв, О. Є.
Нікіфорова, Я. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Гріднєв, О. Є.
    Сучасні можливості замісної терапії за допомогою травних ферментів мікробного походження [Текст] / О. Є. Гріднєв // Медична газета "Здоров’я України ХХІ ст.". - 2022. - N 1. - С. 12-16


Рубрики: Панжест--тер прим

MeSH-головна:
ФЕРМЕНТ-ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ ТЕРАПИЯ -- ENZYME REPLACEMENT THERAPY (использование, методы, тенденции)
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНАЯ СИСТЕМА -- DIGESTIVE SYSTEM (метаболизм, патофизиология, секреция)
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
КЛИНИЧЕСКОЕ ИССЛЕДОВАНИЕ -- CLINICAL TRIAL
Анотація: Належне травлення є важливим фактором здоров’я та добробуту людини. Оскільки великі частинки їжі не можуть потрапити до клітин, процес травлення готує їжу для використання клітинами, розщеплюючи її на поживні речовини, які можуть усмоктуватися в кров і потрапляти до клітин. Ефективне травлення – ​це складний та багатоетапний процес, що включає механічне і ферментативне розщеплення їжі. Механічне травлення – ​фізичне розщеплення харчових речовин на дрібніші частинки для ефективнішого хімічного. Роль хімічного травлення полягає у подальшому спрощенні травними ферментами молекулярної структури харчових субстратів, основними з котрих є жири, складні вуглеводи та протеїни
Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Взаємозв’язок між рівнем сироваткових маркерів запалення та метаболічними порушеннями при неалкогольній жировій хворобі печінки [Текст] = The relationship of serum inflammatory markers with metabolic disorders at the non-alcoholic fatty liver disease / Г. Д. Фадєєнко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 5. - С. 7-12. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, кровь, метаболизм)
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE (иммунология, метаболизм)
МЕТАБОЛИЧЕСКИЙ СИНДРОМ X -- METABOLIC SYNDROME X (иммунология, кровь, метаболизм)
C-РЕАКТИВНЫЙ БЕЛОК -- C-REACTIVE PROTEIN (диагностическое применение, иммунология, метаболизм)
НОВООБРАЗОВАНИЙ НЕКРОЗА ФАКТОР-АЛЬФА -- TUMOR NECROSIS FACTOR-ALPHA (диагностическое применение, кровь, метаболизм)
Кл.слова (ненормовані):
СТЕАТОГЕПАТИТ
Анотація: Мета — вивчити рівень прозапальних маркерів у сироватці крові та визначити їх роль у формуванні метаболічних порушень у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП)
Матеріали та методи. Обстежено 92 хворих на НАЖХП, з них у 48 діагностовано неалкогольний стеатоз (НАСЗ), у 44 — неалкогольний стеатогепатит (НАСГ). Середній вік хворих — (58,44 ± 11,8) року. Статевий розподіл був реципрокним. Контрольна група — 30 практично здорових осіб. Проводили оцінку параметрів об’єктивного огляду та інструментальне обстеження згідно з наказом МОЗ України № 826 від 06.11.2014 р. Додатково до стандартного обстеження здійснювали моніторинг складу тіла пацієнтів на електронному приладі OMRON BF-511 (Японія, 2011). Для визначення дисфункції вісцеральної жирової тканини (ВЖТ) обчислювали індекс вісцерального ожиріння за методом M. C. Amato (2010). Вміст С-реактивного білка (С-РБ) та фактора некрозу пухлин α (ФНП-α) у сироватці крові визначали імуноферментним методом
Результати. Вміст С-РБ був статистично значущо (р < 0,05) підвищеним у групі хворих на НАСГ порівняно з контрольною групою, суттєвих відмінностей від групи хворих на НАСЗ не виявлено. Концентрація ФНП-α у сироватці крові хворих на НАСГ і НАСЗ була статистично значущо (р < 0,05) більшою, ніж у контрольній групі. Виявлено прямо пропорційний зв’язок між рівнем ФНП-α та активністю цитолітичних ферментів (аланінамінотрансферази та γ-глутамілтранспептидази), вмістом тригліцеридів, інсуліну натще, НОМА-індексом, а також залежність активності аланінамінотрансферази від рівня С-РБ (r = 0,35; р = 0,032). Встановлено, що у міру зростання активності ВЖТ підвищувався вміст у сироватці крові як ФНП-α, так і С-РБ
Висновки. Найбільше підвищення рівня С-РБ, ФНП-α та ВЖТ зафіксоване у хворих на НАСГ. Збільшення вмісту ФНО-α спричиняє розвиток запалення в печінці у пацієнтів з ознаками метаболічного синдрому та може розглядатися як чинник ризику розвитку НАСГ у пацієнтів з НАЖХ
Дод.точки доступу:
Фадєєнко, Г. Д.
Кушнір, І. Е.
Чернова, В. М.
Соломенцева, Т. А.
Курінна, О. Г.
Нікіфорова, Я. В.
Гальчинська, В. Ю.
Шуть, І. В.
Гріднєв, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Фадєєнко, Г. Д.
    Синдром подразненого кишечника і трансплантація фекальної мікробіоти. Огляд літератури [Текст] = Irritable bowel syndrome and transplantation of fecal microbiota. Review / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 4. - С. 45-52. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME (иммунология, микробиология, патофизиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (использование, методы)
ЭКСКРЕМЕНТЫ -- FECES (микробиология)
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Мета — провести аналіз даних літератури щодо ефективності застосування трансплантації фекальної мікробіоти (ТФМ) у пацієнтів із синдромом подразненого кишечника (СПК). Матеріали та методи. Проведено системний огляд літератури (PubMed, MEDLINE, Cochrane Library) щодо результатів досліджень застосування ТФМ у дорослих пацієнтів із СПК. Результати. Нині ТФМ є безпечним та успішним методом лікування рецидивів інфекції Clostridium difficile. Тривають дослідження можливості застосування ТФМ при інших захворюваннях. Результати використання ТФМ у пацієнтів із СПК є суперечливими. Деякі автори вказують на високу ефективність ТФМ при застосуванні у рефрактерних до стандартного лікування пацієнтів із СПК — від 36 до 70 % з тривалістю адекватного полегшення симптомів до 1 року. За даними інших авторів, позитивний клінічний ефект ТФМ тривав від 8 тиж до 3 міс, пізніше симптоми поступово відновилися. Дослідники відзначали, що найчастіше позитивним результат був у разі ТФМ від донорів з більшою кількістю стрептококів у фекаліях. За даними інших авторів, не було досягнуто стійкого зниження оцінки тяжкості симптомів СПК як мінімум на 50 балів порівняно з вихідним рівнем. Деякі дослідники не виявили переваги ТФМ над плацебо (контроль) і відзначили велику ефективність плацебо. Проведене узагальнення даних не виявило статистично значущої різниці в поліпшенні симптомів СПК у пацієнтів, які отримали трансплантацію донорської фекальної маси порівняно з плацебо. В огляді звернуто увагу на зв’язок результатів ТФМ з методологією. Результати кількох досліджень показали, що капсули плацебо ефективніші, ніж капсули, що містять донорські фекалії, тоді як ТФМ від донорської суспензії, доставленої за допомогою колоно­скопії, перевершувала таку з автологічного матеріалу. Це може бути пов’язане з допоміжними речовинами капсульної ТФМ. Деякі дослідники зазначають, що для успішної ТФМ необхідне використання супердонора, а відповідь на ТФМ залежить від дози трансплантата. Висновки. Для вирішення питання про доцільність застосування в рутинній клінічній практиці ТФМ у пацієнтів із СПК необхідно провести якісніші контрольовані дослідження з участю великих груп пацієнтів із СПК і тривалим спостереженням
Дод.точки доступу:
Гріднєв, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


   
    Нові патогенетичні механізми розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки на тлі метаболічного синдрому: фокус на мікроРНК [Текст] = The new pathogenetic mechanisms of the development of nonalcoholic fatty liver disease combined with metabolic syndrome: focus on microRNAs / Г. Д. Фадєєнко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 2. - С. 9-15. - Бібліогр.: с.


MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (иммунология, кровь, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
МИКРО-РНК -- MICRORNAS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология)
Анотація: Неалкогольна жирова хвороба печінки (НАЖХП) — найпоширеніша хвороба печінки в світі. Сучасний патогенез НАЖХП пов’язують з порушенням регулювання клітинних процесів за допомогою мікроРНК, зокрема мікроРНК-34а і мікроРНК-122, на посттранскрипційному рівні
Мета — вивчити рівень експресії мікроРНК-34а та мікроРНК-122 і визначити їх роль у розвитку та прогресуванні НАЖХП на тлі метаболічного синдрому
Матеріали та методи. Обстежено 78 хворих на НАЖХП у поєднанні з компонентами метаболічного синдрому. Контрольну групу утворили 30 здорових донорів, порівнянних за віком та співвідношенням статей. Обстеження хворих передбачало загальноклінічний огляд, лабораторні аналізи (визначення показників вуглеводного та ліпідного обміну), встановлення ступеня стеатозу печінки ультразвуковим методом та оцінку експресії мікроРНК-34а та мікроРНК-122 флуорометричним методом
Результати. Рівень циркулюючих мікроРНК-34а та мікроРНК-122 у зразках плазми крові пацієнтів з НАЖХП статистично значущо перевищував відповідні показники в контрольній групі. Виявлено статистично значущу асоціацію рівня експресії мікроРНК-34а з активністю вісцеральної жирової тканини і показником інсулінорезистентності. Це може свідчити про вплив мікроРНК-34а на активацію ліпогенезу та порушення розподілу жирової тканини. Доведено роль мікроРНК-122 у дизрегуляції обміну ліпідів у бік збільшення фракцій проатерогенних ліпопротеїдів, які беруть участь у формуванні НАЖХП
Висновки. Підвищений рівень мікроРНК-34а та мікроРНК-122 може бути потенційним маркером розвитку НАЖХП. У хворих на НАЖХП з ознаками метаболічного синдрому мікроРНК-122 може бути неінвазивним маркером прогресування фіброзу
Non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD) is the worldwide most common liver disease. The modern pathogenesis of NAFLD is associated with disorders in the regulation of cellular processes by the microRNAs at the post-transcriptional level, in particular, by miRNA-34a and miRNA-122
Objective — to study the levels of miRNA-34a, microRNA-122 expression to determine their role in the development and progression of NAFLD combined with metabolic syndrome
Materials and methods. The examinations involved 78 patients with NAFLD combined with components of metabolic syndrome. The control group consisted of 30 healthy donors, matched by age and sex. Patients’ examinations included general-clinical examination, laboratory tests (carbohydrate and lipid metabolism parameters), determination of the degree of liver steatosis by ultrasound, and evaluation of expression of miR‑34a and miR‑122 by fluorometric method
Results. The levels of circulating miRNA-34a and 122 in plasma samples of patients with NAFLD significantly exceeded the corresponding values in the control group. An elevated level of miRNA-34a and -122 may be a potential marker for the development of NAFLD. A significant association of the level of expression of miR‑34a with visceral adipose tissue and the index of insulin resistance was determined. The obtained data may indicate the possible effect of miRNA-34a on lipogenesis activation and disturbance of the distribution of adipose tissue. The role of miR‑122 in the lipid metabolism dysregulation toward the increase of fractions of proatherogenic lipoproteins involved in the formation of NAFLD is established. MicroRNA-122 may act 1as a non-invasive marker for the progression of fibrosis in patients with NAFLD with signs of metabolic syndrome
Conclusions. The increased miRNA-34a, miRNA-122 levels can serve as a potential marker of the NAFLD development. In NAFLD patients with the signs of metabolic syndrome, miRNA-122 can be used as a non-invasive marker of fibrosis progression
Дод.точки доступу:
Фадєєнко, Г. Д.
Кушнір, І. Є.
Гріднєв, О. Є.
Чернова, В. М.
Соломенцева, Т. А.
Нікіфорова, Я. В.
Курінна, О. Г.
Гальчинська, В. Ю.
Бондар, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


   
    Характеристика кишкового дисбіозу у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки [Текст] = Characteristics of intestinal dysbiosis in patients with non-alcoholic fatty liver disease / Г. Д. Фадєєнко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 6. - С. 5-13. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, кровь, метаболизм, микробиология, патофизиология)
ДИСБАКТЕРИОЗ -- DYSBIOSIS (диагностика, метаболизм, микробиология, патофизиология)
БАКТЕРИАЛЬНЫЕ ПРОЦЕССЫ -- BACTERIAL PROCESSES (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ОБМЕН ВЕЩЕСТВ -- METABOLISM (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование)
КЛИНИЧЕСКИЕ БИОХИМИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- CLINICAL CHEMISTRY TESTS (использование)
Анотація: У хворих на НАЖХП визначені зміни кишкового мікробіоценозу у вигляді зменшення кількості Lactobacillus spp., підвищення вмісту Enterobacter spp./Citrobacter spp. та Bacteroides fragilis group на тлі збільшення бактеріальної маси. По мірі наростання ступеня жирової інфільтрації гепатоцитів спостерігається збільшення бактеріальної маси за рахунок підвищення кількості бактерій з групи Bacteroides fragilis та пулу Enterobacter spp. та Citrobacter spp. Визначений слабкий прямий кореляційний зв’язок змін кишкової мікробіоти з метаболічними порушеннями
In patients with NAFLD, decrease in the number of Lactobacillus spp., increased content of Enterobacter spp./Citrobacter spp. and Bacteroides fragilis group have been revealed against the background of an increase in bacterial mass. With the increase of the degree of hepatocytes fatty infiltration, the increased bacterial mass was observed on account of the raised quantity of bacteria from the Bacteroides fragilis group and Enterobacter spp. and Citrobacter spp. pool. The weak direct correlation has been established between the changes of intestinal microbiota and metabolic disorders
Дод.точки доступу:
Фадєєнко, Г. Д.
Гріднєв, О. Є.
Кушнір, І. Е.
Курінна, О. Г.
Чернова, В. М.
Соломенцева, Т. А.
Нікіфорова, Я. В.
Гальчинська, В. Ю.
Бондар, Т. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Гріднєв, О. Є.
    Синдром обструктивного апное/гіпное сну та неалкогольна жирова хвороба печінки: роль гіпоксії [Текст] / О. Є. Гріднєв, О. В. Коротченко // Український терапевтичний журнал. - 2020. - N 3. - С. 61-66. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
АПНОЭ ОБСТРУКТИВНОЕ ВО СНЕ -- SLEEP APNEA, OBSTRUCTIVE (осложнения, патофизиология, эпидемиология, этиология)
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (патофизиология, этиология)
АНОКСИЯ -- ANOXIA (осложнения)
Анотація: Порушення сну є актуальною проблемою сьогодення, оскільки стосуються близько половини дорослого населення. Встановлено, що однією з найпоширеніших проблем сну є синдром обструктивного апное/гіпопное сну. За даними ВООЗ, його поширеність порівнянна з такою цукрового діабету. Наведено дані про поширеність синдрому обструктивного апное/гіпопное сну у пацієнтів з метаболічним синдромом. Звернуто увагу на значущість надлишкової маси тіла та ожиріння у виникненні синдрому обструктивного апное/гіпопное сну та їх зв’язок з тяжкістю перебігу останнього. Описано механізми виникнення синдрому обструктивного апное/гіпопное сну при ожирінні та основні ланки патогенезу прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки. Наголошено на значенні оксидантного стресу у виникненні запалення і фіброзу печінки. Показано роль гіпоксії в патогенезі прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки при її поєднанні із синдромом обструктивного апное/гіпопное сну і його зв’язок із запальними та фіброзними процесами. Печінка має важливе значення в гомеостазі кисню в організмі. Описано історію відкриття сімейства індукованих гіпоксією факторів. Наголошено, що всі α-субодиниці комплексу індукованих гіпоксією факторів діють одночасно, вражаючи як загальні, так і різні молекулярні цілі, що зумовлює їх особливі біологічні ефекти. Показано роль індукованих гіпоксією факторів у регулюванні різних процесів в організмі. Обґрунтовано перевагу вивчення індукованого гіпоксією фактора-2α при спільному перебігу синдрому обструктивного апное/гіпопное сну і неалкогольної жирової хвороби печінки. Показано роль індукованого гіпоксією фактора-2α в розвитку і прогресуванні неалкогольної жирової хвороби печінки
Дод.точки доступу:
Коротченко, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Губська, О. Ю.
    Трансплантація фекальної мікробіоти: сучасний, ефективний і безпечний метод лікування інфекції Clostridium difficile [Текст] = Fecal microbiota transplantation: a modern, effective, safe method for the treatment of Clostridium difficile infection / О. Ю. Губська, О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 66-78. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология)
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (методы, тенденции)
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION (терапия)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ВРАЧЕЙ АССОЦИАЦИИ НЕЗАВИСИМЫЕ -- INDEPENDENT PRACTICE ASSOCIATIONS (тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Трансплантація фекальної мікробіоти (ТФМ) є надійним та ефективним методом лікування рекурентної інфекції Clostridium difficile. Висвітлено кілька основних патогенетичних механізмів, які пояснюють ефективність ТФМ при лікуванні інфекції C. difficile. Основний акцент в огляді зроблено на аналізі положень практичних настанов з проведення ТФМ у клінічній практиці з деталізацією вимог, які пред’являють до відбору донорів, підготовки реципієнтів, способів введення ТФМ. Нині спектр показань до проведення ТФМ активно розширюється та охоплює не лише патологію шлунково-кишкового тракту, а і позакишкові захворювання. Відбір донорів з використанням спеціального опитувальника, співбесіди і виконання аналізів крові та калу обов’язково слід проводити перед ТФМ з метою зменшення ризику і запобігання будь-яким небажаним явищам. Покрокова ретельна підготовка фекалій та реципієнтів поряд з адекватним вибором способу доставки є ключовими моментами у проведенні ТФМ. Нині терапія інфекції C. difficile ґрунтується на негайній відміні антибіотика, який спричинив захворювання, тому що він може спровокувати рецидив захворювання. Для лікування первинного епізоду інфекції C. difficile рекомендують призначити ванкоміцин або фідаксоміцин, а не метронідазол. Доза ванкоміцину становить 125 мг перорально 4 рази на добу, фідаксоміцину — 200 мг двічі на добу протягом 10 днів. Рекомендована доза метронідазолу становить 500 мг перорально тричі на добу протягом 10 днів. ТФМ рекомендована пацієнтам з множинними рецидивами інфекції C. difficile, які не відповіли на адекватну антибіотикотерапію. Дані доказової медицини підтверджують, що ТФМ є відносно безпечним терапевтичним методом лікування з невеликою кількістю побічних дій
Fecal microbiota transplantation (FMТ) is a robust and effective method for treating of the recurrent Clostridium difficile infection (CDI). The main pathogenetic mechanisms, explaining FMT efficacy in the treatment of CDI, have been elucidated. The review is focused on the analysis of provisions of the practical guidelines on FMT conduction in clinical practice with the detalization of donors’ selection, recipients’ preparation, and methods of FMT management. Nowadays, the range of FMT applications is rapidly extending and covers not only gastrointestinal pathologies, but also extra-gastrointestinal diseases. The donors’ selection with the use of questionnaire, interview, blood tests, and stool examinations should be strictly performed before FMT to reduce and prevent occurrence of any adverse events. Step-by-step and thorough preparation of the feces and recipients along with the adequate choice of the delivery methods based on the individual clinical situations are the key points of the FMT process. Currently, the CDI treatment is based on the immediate antibiotics’ cancellation, as these medications may provoke CDI recurrence. Either vancomycin or fidaxomicin is recommended rather than metronidazole for an initial episode of CDI. The vancomycin dose is 125 mg orally 4 times per day or fidaxomicin 200 mg twice a day for 10 days. The recommended metronidazole dose is 500 mg orally 3 times a day for 10 days. FMT is recommended for patients with multiple recurrences of CDI who have failed appropriate antibiotic treatments. The data of evidence-based medicine confirm that FMT is a generally safe therapeutic method with low number of side effects
Дод.точки доступу:
Гріднєв, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


   
    Вплив ендотоксемії на розвиток неалкогольної жирової хвороби печінки [Текст] = Influence of endotoxemy on development of non-alcoholic fatty liver disease / Г. Д. Фадєєнко [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 5/6. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
НЕАЛКОГОЛЬНАЯ ЖИРОВАЯ БОЛЕЗНЬ ПЕЧЕНИ -- NON-ALCOHOLIC FATTY LIVER DISEASE (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология, этиология)
ЭНДОТОКСИНЫ -- ENDOTOXINS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ЭНДОТОКСЕМИЯ -- ENDOTOXEMIA (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
ЦИРРОЗЫ ПЕЧЕНИ -- LIVER CIRRHOSIS (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
АНТРОПОМЕТРИЯ -- ANTHROPOMETRY (методы)
ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, патофизиология)
Анотація: Мета — вивчити рівень ендотоксину та оцінити взаємозв’язки між ендотоксемією і метаболічними параметрами та ступенем стеатозу і фіброзу у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки (НАЖХП) на тлі метаболічного синдрому. Матеріали та методи. У дослідження було залучено 68 хворих на НАЖХП з метаболічними порушеннями та 20 осіб контрольної групи. В обох досліджуваних групах переважали жінки. Середній вік хворих становив (49,34 ± 10,8) року. Всім хворим проводили оцінку антропометричних параметрів, дослідження складу тіла з визначенням відсотка вісцеральної жирової тканини. Для виявлення дисфункції вісцеральної жирової тканини обчислювали індекс вісцерального ожиріння за методом M. C. Amato. Стеатометрію здійснювали шляхом визначення коефіцієнта затухання хвилі та проведення зсувнохвильової еластомет­рії. Концентрацію ендотоксину в сироватці крові визначали з використанням набору реактивів LAL Chromogenic Endpoint Assay (Hycult Biotech, Нідерланди). Результати. Рівень бактеріального ендотоксину в периферичній крові у хворих майже втричі перевищував показник контрольної групи (p 0,05). У пацієнтів з надлишковою масою тіла та ожирінням вміст ендотоксину порівняно з контрольною групою був більшим (p 0,05). Виявлено статистично значуще підвищення рівня ендотоксину у хворих з ожирінням порівняно з пацієнтами із НАЖХП з нормальною масою тіла (p 0,05). Зв’язок між вмістом ендотоксину та показниками абдомінального і вісцерального ожиріння прямо пропорційний. У групі хворих з високою активністю вісцеральної жирової тканини зареєстрували максимальні значення вмісту ендотоксину, який статистично значущо відрізнявся від такого у хворих з низьким і середнім індексом вісцерального ожиріння (p 0,05). Виявлено прямо пропорційний зв’язок середньої сили між вмістом ендотоксину та рівнем інсулінорезистентності, слабкої сили — між рівнем ендотоксину та показниками ліпідограми. У хворих зі стеатозом 2‑го та 3‑го ступеня різниця за рівнем ендотоксемії щодо показників контрольної групи та пацієнтів зі стеатозом 1‑го ступеня була статистично значущою (p 0,05). При високих градаціях фіброзу печінки (F3—F4) відзначено тенденцію до зниження рівня ендотоксемії порівняно з фіброзом низького ступеня (p 0,05). Висновки. Виявлено взаємозв’язки між рівнем ендотоксемії та метаболічними чинниками розвитку НАЖХП, що свідчить про патогенетичну роль бактеріальної ендотоксемії в запуску каскаду метаболічних реакцій з накопиченням ліпідів у тканині печінки та прогресуванням стеатозу і фіброзу
Objective — to investigate endotoxin levels and to assess the relationship between endotoxemia and metabolic parameters and the degree of steatosis and fibrosis in patients with non‑alcoholic fatty liver disease (NAFLD) against the background of metabolic syndrome (MS). Materials and methods. The study included 68 patients with NAFLD with metabolic disorders and 20 people of the control group. Women prevailed in both investigational groups, the mean age was 49.34 ± 10.8 years. All patients underwent evaluation of their anthropometric parameters, investigation of body composition with determination of the percentage of visceral adipose tissue (VAT). To reveal VAT dysfunction, visceral adiposity index (VAI) was calculated with M. C. Amato method. Steatometry was performed by determining the wave attenuation coefficient and carrying out shear wave elastography. Endotoxin levels in blood serum were determined using a set of reagents «LAL Chromogenic Endpoint Assay» manufactured by «Hycult Biotech» (Netherlands). Results. Bacterial endotoxin levels in peripheral blood in the examined patients were almost three times higher in comparison with the control group (p 0.05). Patients with overweight and obesity had significantly higher endotoxin levels compared with the control group (p 0.05). The significant increase in endotoxin levels has been defined in obese NAFLD patients compared to the NAFLD patients with normal weight (p 0.05). The direct correlation was found between endotoxin parameters and parameters of abdominal and visceral obesity. In the group of patients with high VAT activity, the maximal values of this indicator were observed, which significantly differed from the corresponding indicator in patients with low and medium VAI (p 0.05). There was a direct correlation between moderate endotoxin and insulin resistance, a direct weak relationship between endotoxin and lipid profile parameters. In patients with grade 2 and 3 steatosis, significant differences in the level of endotoxemia were observed compared with the control group (p 0.05) and patients with grade 1 steatosis (p 0.05). At high grades of liver fibrosis (F3F4) there was a tendency to reduce endotoxemia compared with the low‑grade fibrosis (p 0.05). Conclusions. The revealed relationships between endotoxemia level and metabolic factors of NAFLD development indicate the pathogenetic role of bacterial endotoxemia in triggering a cascade of metabolic reactions with the subsequent accumulation of lipids in the liver tissue and the progression of steatosis and fibrosis
Дод.точки доступу:
Фадєєнко, Г. Д.
Гріднєв, О. Є.
Кушнір, І. Е.
Чернова, В.  М.
Соломенцева, Т. А.
Нікіфорова, Я. В.
Курінна, О.  Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Гріднєв, О. Є.
    COVID-19: вияви з боку шлунково-кишкового тракту [Текст] / О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 20-26. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, эпидемиология)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- GASTROINTESTINAL DISEASES (диагностика, иммунология, кровь, метаболизм, микробиология, осложнения, патофизиология, этиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ЭПИДЕМИОЛОГИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- EPIDEMIOLOGIC STUDIES
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-10    11-20   21-30   31-34 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)