Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Гріднєва, С. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 10
Показані документи з 1 по 10
1.

Назва журналу :Сучасна гастроентерологія -2003р.,N 2
Цікаві статті :
Фадеенко Г. Д. Современные представления о helicobacter pylori - негативной язвенной болезни/ Г. Д. Фадеенко (стр.4-6)
Передерий В. Г. Диагностическая ценность определения антиглиадиновых антител при целиакии/ В. Г. Передерий, С. М. Ткач, Е. А. Перекрестова (стр.7-11)
Губергриц Н. Б. Внутрипеченочный холестаз. Этиология, патогенез, клиника, диагностика, лечение/ Н. Б. Губергриц (стр.12-18)
Коркушко О. В. Трансформація шлункової секреції при фізіологічному старінні людини (базальна секреція)/ О. В. Коркушко, Д. М. Якименко (стр.19-24)
Головченко О. І. Застосування ерадикаційної терапії при невиразковій диспепсії/ О. І. Головченко (стр.25-28)
Губергриц Н. Б. Эффективность эссенциале Н при лечении обострений хронического алкогольного панкреатита/ Н. Б. Губергриц, Ю. А. Загоренко (стр.29-35)
Настрога Т. В. Особливості виявів дуоденальної виразки залежно від психофізіологічного стану в осіб, що зазнали впливу іонізуючої радіації, і ефективність диференційованої психотропної терапії/ Т. В. Настрога (стр.36-39)
Пасиешвили Л. М. Взаимосвязь выраженности синдромов "метаболической интоксикации" и иммунотоксикоза у больных с различной степенью тяжести хронического энтерита/ Л. М. Пасиешвили (стр.40-42)
Гріднєва С. В. Роль окису азоту і процесів ліпопероксидації у розвитку хронічного невиразкового коліту/ С. В. Гріднєва (стр.43-46)
Чубенко С. С. Клиника, диагностика и лечение микрохолелитиаза/ С. С. Чубенко [и др.] (стр.47-49)
Ромашкина Л. И. Комбинированная терапия язвенной болезни, ассоциированной с HELICOBACTER PYLORI, с использованием препарата экстралакт/ Л. И. Ромашкина (стр.51-53)
Стародуб Є. М. Застосування антиоксидантів у лікуванні хронічних захворювань печінки/ Є. М. Стародуб, О. Є. Самогальська (стр.54-56)
Гриценко И. И. Клинический разбор случая болезни Уиппла/ И. И. Гриценко [и др.] (стр.57-61)
Дзяк Г. В. К проблеме дифференциальной диагностики эозинофилий у гастроэнтерологических больных/ Г. В. Дзяк [и др.] (стр.62-64)
Бабак О. Я. Психосоматические нарушения при язвенной болезни и способ их коррекции/ О. Я. Бабак (стр.65-67)
Кляритская И. Л. Эффективность тройной терапии на основе коллоидного субцитрата висмута у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, инфицированных HELICOBACTER PYLORI/ И. Л. Кляритская (стр.68-71)
Ткач С. М. Эффективность нексиума при лечении рефлюкс-эзофагита/ С. М. Ткач (стр.72-75)
Дегтярева И. И. Дуспаталин в лечении заболеваний органов пищеварения: Обзор литературы и результаты собственных исследований/ И. И. Дегтярева, Е. В. Гуцало, Н. Н. Козачок (стр.76-81)
Решетилов Ю. И. Гастро-норм в лечении HELICOBACTER PYLORI-ассоциированных заболеваний гастродуоденальной зоны у детей/ Ю. И. Решетилов, С. Н. Дмитриева, С. В. Шватченко (стр.82-84)
Бабак О. Я. Применение нового отечественного препарата глутаргин в гастроэнтерологии/ О. Я. Бабак (стр.85-88)
Ткач С. М. Сходства и различия ингибиторов протонной помпы: какой препарат считать оптимальным?/ С. М. Ткач (стр.89-93)
Решетілов Ю. І. Плейотропний вплив ланзапу на функції шлунка та дванадцятипалої кишки під час лікування виразкової хвороби/ Ю. І. Решетілов, С. М. Дмитрієва, Л. П. Кузнєцова (стр.94-95)
Цікаві статті :
Знайти схожі


2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гріднєва С. В.
Назва : Роль окису азоту і процесів ліпопероксидації у розвитку хронічного невиразкового коліту
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2003. - № 2. - С. 43-46. (Шифр СУ10/2003/2)
Предметні рубрики: Колит-- метаб
Перекисное окисление липидов
Знайти схожі

3.

Назва журналу :Сучасна гастроентерологія -2003р.,N 3
Цікаві статті :
До дня народження президента академії медичних наук України академіка олександра Федоровича Возіанова (стр.3)
Бабак О. Я. Ингибиторы протонной помпы. Вопросы и ответы/ О. Я. Бабак (стр.4-8)
Фадеенко Г. Д. "Жировая печень": этиопатогенез, диагностика. лечение/ Г. Д. Фадеенко (стр.9-17)
Бабак О. Я. Особенности терапии хронических панкреатитов у больных с алкогольным поражением печени/ О. Я. Бабак (стр.18--23)
Губергриц Н. Б. Внешнесекреторная недостаточность поджелудочной железы: этиопатогенетические варианты и лечение/ Н. Б. Губергриц (стр.24-33)
Коркушко О. В. Трансформація шлункової секреції під час фізіологічного старіння людини: секреція, стимульована гістаміном та пентагастрином/ О. В. Коркушко, Д. М. Якименко (стр.34-39)
Чернобровий В. М. Поширення та особливості перебігу гастроезофагеального рефлюксу в хворих з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки/ В. М. Чернобровий, Вехбе Махмуд Айят, С. В. Заїка (стр.40-44)
Головченко О. І. Ефективність мотиліуму та фосфалюгелюпри невиразковій диспепсії/ О. І. Головченко (стр.45-47)
Краснова С. П. Синдром підвищеної стомлюваності у хворих з поєднаною патологією органів травлення/ С. П. Краснова (стр.48-50)
Ковешніков О. В. Оцінка ефективності комбінації ербісолу і манаксу в період реабілітації хворих на жовчнокам’яну хворобу після лапароскопічної холецистектомії/ О. В. Ковешніков (стр.51-55)
Хухліна О. С. Досвід застосування глутаргіну в комплексній терапії хронічного гепатиту у хворих на цукровий діабет ІІ типу/ О. С. Хухліна (стр.56-60)
Гріднєва С. В. Порушення функції судинного ендотелію при хронічному невиразковому коліті/ С. В. Гріднєва (стр.61-64)
Яцик И. В. Особенности клинических проявлений гастроэзофагеальной рефлюксной болезни у летчиков/ И. В. Яцик (стр.65-67)
Щербиніна М. Б. Випадок клінічного спостереження ураження шлунково-кишкового тракту при синдромы Блыцарда/ М. Б. Щербиніна, С. В. Косинська (стр.68-70)
Денисова М. Ф. Урсодезоксихолева кислота (урсофальк) у лікуванні хронічного гепатиту у дІтей/ М. Ф. Денисова, В. С. Березенко (стр.71-73)
Ткач С. М. Перспективы парентерального применения ингибиторов протонной помпы в клинической практике/ С. М. Ткач (стр.74-79)
Дегтярева И. И. эффективность применения холивера при заболеваниях гепатобилиарной системы/ И. И. Дегтярева, Н. Н. Козачек, О. И. Лыховский (стр.80-86)
Губергриц Н. Б. Коррекция психосоматических нарушений при хроническом панкреатите/ Н. Б. Губергриц, С. В. Титиевский, Дрид Наим (стр.87-92)
Мендизова А. сравнительное исследование клинической эффективности препаратов алмагель нео и алмагель в терапии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки/ А. Мендизова [и др.] (стр.93-97)
Фадеенко Г. Д. Терапевтический эффект лактулозы при заболеваниях органов пищеварения/ Г. Д. Фадеенко (стр.98-101)
Шостак С. Є. Обгрунтування доцільності використання тіотриазоліну в комплексній терапії хворих на гелікобактерзалежні захворювання/ С. Є. Шостак, М. І. Швед (стр.102-103)
Ткачишин В. С. профессиональные заболевания органов пищеварения/ В. С. Ткачишин (стр.104-107)
Цікаві статті :
Знайти схожі


4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гріднєва С. В.
Назва : Порушення функції судинного ендотелію при хронічному невиразковому коліті
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2003. - № 3. - С. 61-64 (Шифр СУ10/2003/3)
Предметні рубрики: Колит-- метаб-- лек тер
Эндотелий сосудистый-- патофизиол
Знайти схожі

5.

Назва журналу :Український терапевтичний журнал -2005р.,N 2
Цікаві статті :
Бабак О. Я. Ультраструктура клеток респираторного отдела легких у пациентов с хронической легочной гипертензией/ О. Я. Бабак, Е. О. Крахмалова, В. П. Невзоров (стр.4-8)
Синяченко О. В. Уровень айкозаноидов в крови при остеоартрозе у шахтеров/ О. В. Синяченко [и др.] (стр.9-12)
Чернишов В. А. Взаємозв’язок способу життя з дисліпопротеїдемією у хворих на ішемічну хворобу серця/ В. А. Чернишов (стр.13-18)
Николенко Е. Я. Значение эндогенных и производственных факторов в генезе артериальной гипертензии у работников нефтегазодобывающей промышленности/ Е. Я. Николенко [и др.] (стр.19-21)
Горобець Н. М. Стабільні метаболіти оксиду азоту у хворих на артеріальну гіпертензію/ Н. М. Горобець, В. К. Сєркова (стр.22-24)
Денисюк В. І. Інформаційно-математична оцінка несприятливого прогнозу у хворих на постінфарктний кардіосклероз з передінфарктною та ранньою постінфарктною стенокардією/ В. І. Денисюк, В. П. Іванова, О. Ф. Білонько (стр.25-28)
Маслаева Л. В. Изучение микроальбуминурии, ее связи с суточным профилем артериального давления, состоянием углеводного и липидного обменов, с морфологическими показателями сердца и сосудов у больных гипертонической болезнью и сахарным диабетом 2 типа/ Л. В. Маслаева [и др.] (стр.29-34)
Заїка А. В. Корекція порушень функції підшлункової залози та змін гемостазу при лікуванні хворих на хронічну серцеву недостатність/ А. В. Заїка, І. В. Заїка (стр.35-38)
Хухліна О. С. Дисліпідемія та ендотеліальна дисфункція в патогенезі неалкогольного стеатогепатиту у хворих на цукровий діабет 2 типу, нові можливості їхньої корекції глутаргіном/ О. С. Хухліна (стр.39-43)
Звягінцева Т. Д. Сучасні підходи до діагностики хронічних захворювань кишечнику/ Т. Д. Звягінцева, С. В. Гріднєва (стр.44-48)
Победьонна Г. П. Системні зміни цитокінового гомеостазу у хворих на бронхіальну астму тяжкого перебігу/ Г. П. Победьонна (стр.49-51)
Блажко В. И. Роль оксида азота в реакции адаптации к гипоксии у больных хроническими обструктивными заболеваниями легких/ В. И. Блажко [и др.] (стр.52-55)
Коваленко С. В. Варіабельність рівня катехоламінів в еритроцитах у хворих на бронхіальну астму/ С. В. Коваленко, І. В. Дудка (стр.56-59)
Головач І. Ю. Моніторинг стану кальцієвого обміну при застосуванні комплексного препарату кальцію і вітаміну D у хворих на ревматоїдний артрит/ І. Ю. Головач (стр.60-64)
Купчинская Е. Г. Возможности применения антогониста кальция третьего поколения дуактина/ Е. Г. Купчинская, Л. В. Безродная (стр.65-69)
Зелений В. М. Ефективність цефуроксиму аксетилу (цефутилу) у лікуванні хворих із нетяжкою позалікарняною пневмонією/ В. М. Зелений [и др.] (стр.70-72)
Мартынчук А. А. Эффективность применения Зоватина в сочетании со средиземноморской диетой, модифицированной посредством теста ALCAT для коррекции гиперлипидемии у пациентов с избыточной массой тела/ А. А. Мартынчук, В. В. Чернявский, Б. С. Литвин (стр.73-76)
Мостовой Ю. М. Опыт применения нового респираторного фторхинолона гатифлоксацина в лечении тяжелых негоспитальных пневмоний/ Ю. М. Мостовой, Т. В. Константинович, А. В. Демчук (стр.77-82)
Ткач С. М. Колоректальный рак: распространенность, основные факторы риска и современные подходы к профилактике/ С. М. Ткач, А. Ю. Иоффе (стр.83-88)
Бабак О. Я. Роль ренин-ангиотензиновой системы в ремоделировании сердца и сосудов/ О. Я. Бабак, Н. А. Кравченко (стр.89-97)
Березняков И. Г. Антибактериальная терапия внебольничных инфекций дыхательных путей и ЛОР-органов/ И. Г. Березняков, А. А. Кондратенко (стр.98-103)
Цікаві статті :
Знайти схожі


6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Звягінцева Т. Д., Гріднєва С. В.
Назва : Сучасні підходи до діагностики хронічних захворювань кишечнику
Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - К., 2005. - № 2. - С. 44-48 (Шифр УУ21/2005/2)
Предметні рубрики: Кишечника воспалительные болезни-- диагн
Азота оксиды-- анал
Перекисное окисление липидов
Каталаза-- анал
Глутатионредуктаза-- анал
Знайти схожі

7.

Назва журналу :Сучасна гастроентерологія -2016р.,N 5
Цікаві статті :
Фадєєнко Г. Д. Порушення функціонального стану ендотелію та його роль у патогенезі гастроезофагеальної рефлюксної хвороби в поєднанні з ішемічною хворобою серця/ Г. Д. Фадєєнко [та ін.] (стр.9-14)
Журавльова Л. В. Гіперадипоцитокінемія - маркер ремоделювання підшлункової залози при хронічному панкреатиті на тлі цукрового діабету 2 типу/ Л. В. Журавльова, Ю. О. Шеховцова (стр.15-20)
Звягинцева Т. Д. Карнитиновая недостаточность при неалкогольной жировой болезни печени и методы ее коррекции/ Т. Д. Звягинцева, С. В. Глущенко (стр.23-27)
Козирєва Т. Є. Вплив інфекції Helicobacter pylori на перебіг ішемічної хвороби серця в поєднанні з цукровим діабетом 2 типу/ Т. Є. Козирєва (стр.28-33)
Пархоменко Л. К. Структура и гендерные особенности патологии верхних отделов пищеварительного канала у подростков/ Л. К. Пархоменко [и др.] (стр.34-39)
Волошина Л. О. Кластер гастроентерологічних коморбідних захворювань у хворих на остеоартроз: вікові аспекти формування та особливості фармакологічної корекції (результати трирічного проспективного спостереження)/ Л. О. Волошина, О. І. Волошин, В. П. Присяжнюк (стр.40-48)
Романенко М. С. Связь фактического питания и метаболических факторов риска: возрастные и гендерные особенности/ М. С. Романенко [и др.] (стр.49-60)
Ошмянська Н. Ю. Проліферативні процеси при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та їх зв’язок із вмістом жовчних кислот у шлунковому соку/ Н. Ю. Ошмянська, С. О. Бабій (стр.61-69)
Измайлова Е. В. Частота и тяжесть синдрома обструктивного апноэ сна у пациенов с изолированной гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью и при сопутствующей ишемической болезни сердца/ Е. В. Измайлова (стр.70-75)
Щербак О. В. Оптимізація лікування хворих на ішемічну хворобу серця у поєднанні з неалкогольним стеатогепатитом/ О. В. Щербак, Г. С. Маслова (стр.76-83)
Примак О. С. Ефективність застосування інфліксимабу у хворих із середньотяжким виразковим колітом без попереднього призначення базової терапії/ О. С. Примак (стр.84-87)
Звягінцева Т. Д. Синдром подразненого кишечника: сучасні аспекти патогенезу і тактика лікування/ Т. Д. Звягінцева, С. В. Гріднєва (стр.88-94)
Губергриц Н. Б. "Роковая цепочка": и в панкреатологии тоже/ Н. Б. Губергриц, П. Г. Фоменко, Н. В. Беляева (стр.97-107)
Милославський Д. К. Особливості лікувально-профілактичного харчування при гастроентерологічній патології, яка перебігає на тлі провідних "хвороб цивілізації"/ Д. К. Милославський (стр.108-117)
Пішак В. П. Погляд на ефекти мелатоніну/ В. П. Пішак, М. І. Кривчанська, О. В. Пішак (стр.118-120)
Пузир Н. В. Клінічне значення кислототвірної функції шлунка та мікрофлори травного тракту у розвитку жовчнокам’яної хвороби/ Н. В. Пузир, П. В. Федорук (стр.123-130)
Цікаві статті :
Знайти схожі


8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Звягінцева Т. Д., Гріднєва С. В.
Назва : Синдром подразненого кишечника: сучасні аспекти патогенезу і тактика лікування
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - Київ, 2016. - № 5. - С. 88-94 (Шифр СУ10/2016/5)
Примітки : Бібліогр.: с. 93-94
MeSH-головна: КИШЕЧНИКА РАЗДРАЖЕННОГО СИНДРОМ -- IRRITABLE BOWEL SYNDROME
БРЮШНАЯ ПОЛОСТЬ, БОЛИ -- ABDOMINAL PAIN
ПАРАСИМПАТОЛИТИКИ -- PARASYMPATHOLYTICS
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): спазмомен
Знайти схожі

9.

Назва журналу :Сучасна гастроентерологія -2022р.,N 1/2
Цікаві статті :
Ясницька Е. Г. Особливості ураження печінки при COVID-19/ Е. Г. Ясницька, В. В. Харченко (стр.5-11)
Фадєєнко Г. Д. Ефективність трансплантації фекальної мікробіоти у пацієнтів із постінфекційною формою синдрому подразненого кишечника з діареєю/ Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, К. Ю. Дубров (стр.12-19)
COVID-19 та постковідний синдром у фокусі ускладнень: рекомендації для лікарів (стр.20-29)
Гріднєв О. Є. COVID-19: вияви з боку шлунково-кишкового тракту/ О. Є. Гріднєв (стр.20-26)
Фадєєнко Г. Д. Постковідний синдром при захворюваннях печінки/ Г. Д. Фадєєнко (стр.26-29)
Няньковська О. С. Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей/ О. С. Няньковська [та ін.] (стр.30-36)
Фадєєнко Г. Д. Чи впливають лікарські засоби з метаболічною дією на кишкову мікробіоту. Огляд літератури/ Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, С. В. Гріднєва (стр.37-47)
Ткач С. М. Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані/ С.  М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв (стр.48-56)
Дорофєєв А. Е. До питання класифікації постковідних уражень кишечника. Огляд літератури/ А. Е. Дорофєєв [та ін.] (стр.57-62)
Ткач С. М. Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури/ С.  М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Н. В. Харченко (стр.63-72)
Губергріц Н. Б. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта/ Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська (стр.73-76)
Цікаві статті :
Знайти схожі


10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фадєєнко Г. Д., Гріднєв О. Є., Гріднєва С. В.
Назва : Чи впливають лікарські засоби з метаболічною дією на кишкову мікробіоту. Огляд літератури
Паралельн. назви :If drugs with metabolic action affect the intestinal microbiota. Literature review
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 37-47 (Шифр СУ10/2022/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
АКТИВАЦИЯ МЕТАБОЛИЧЕСКАЯ -- ACTIVATION, METABOLIC
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
ГЕНОМ -- GENOME
ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ КАК ТЕМА -- REVIEW LITERATURE AS TOPIC
Анотація: Наведено результати досліджень на людях, що показують асоціацію між застосуванням певних лікарських препаратів і зміною складу кишкового мікробіому та його функціонального профілю. Виявлено, що мікробіом кишечника прямо чи опосередковано впливає на метаболізм та ефективність великої кількості препаратів, зумовлюючи варіабельність їхньої активації, інактивації та токсичності. Показано, що понад 800 неантибіотичних препаратів чинять значний вплив на десятки основних видів бактерій, що колонізують шлунково‑кишковий тракт. Наголошується, що незалежно від шляху введення деякі препарати тривало існують у кишечнику та контактують з мікробіомом (парентерально введені лікарські засоби та їхні метаболіти можуть потрапляти в кишечник через секрецію жовчі), тому кишечник є важливим учасником метаболізму лікарських засобів. Наведено дані про основні таксономічні зміни споживачів інгібіторів протонної помпи та показано, що їхня виразність асоціювалася з вищою дозою інгібіторів протонної помпи. Такі зміни мікробіому можуть потенціювати розвиток захворювань, оскільки аналогічні тим, що призводять до зниження колонізаційної резистентності та кишкових інфекцій. Багато уваги приділено наявності асоціації між кишковим мікробіомом та цукрознижувальними препаратами. Наведено дані щодо ролі кишкового мікробіому як основної мішені дії метформіну. Установлено, що метформін спричиняє збільшення чисельності Akkermansia muciniphila, яка корелює з ожирінням, цукровим діабетом 2 типу, серцево‑судинними захворюваннями та запаленням, і кількості лактобацил у верхніх відділах тонкої кишки, що сприяє його антидіабетичному ефекту. Показано, що метформін регулює численні метаболічні шляхи за допомогою взаємодії з кишковою мікробіотою і частково усуває дисбактеріоз, спричинений цукровим діабетом 2 типу, а зміни у популяції мікроорганізмів, що розмножуються при введенні метформіну, тісно пов’язані з його ефективністю та переносністю. Щодо інших антидіабетичних засобів (глітазони, інгібітори a‑глюкозидази, інгібітори дипептидилпептидази‑4, агоністи рецепторів глюкагоноподібного пептиду‑1) показано, що одним з основних їхніх ефектів є усунення дисбактеріозу шляхом впливу на джерела поживних речовин для бактерій за рахунок зміни складу і тривалості перебування вуглеводів у кишечнику, що свідчить про їхній взаємозв’язок з кишковим мікробіомом. Установлено, що лактобацили мають інгібувальну активність щодо інгібіторів дипептидилпептидази‑4. У цьому аспекті особливий інтерес можуть становити засоби, що модифікують мікробіом, насамперед пробіотики, пребіотики і антибіотики, оскільки їхнє застосування може значно змінити фармакокінетику препаратів. Патерн кишкового мікробіому, що спостерігається при лікуванні ліраглутидом, є повною протилежністю характерного для метаболічного синдрому. Показано, що прийом статинів пов’язаний зі змінами мікробіому кишечника. Припускають, що реакція холестерину ліпопротеїнів низької густини на прийом статинів може бути зумовлена активністю бактерій, що містять гідролази жовчних солей. Мікробіота кишечника може значною мірою впливати на метаболізм психоактивних препаратів за рахунок модуляції проникності кишечника з подальшим впливом на їхнє всмоктування. З іншого боку, прийом цієї групи препаратів призводить до знач­них змін у мікробіомі кишечника. Дуже важливим і перспективним є вивчення взаємодії мікробіому кишечника і лікарських засобів, які широко використовують, для застосування методів модуляції кишкового мікробіому з метою оптимізації ефективності лікування багатьох захворюваньThe article presents the results of studies on humans showing the association between the use of specific drugs and changes in the microbial composition of the intestinal microbiome and its functional profile. It was found that the intestinal microbe directly or indirectly affects metabolism and effectiveness of a large number of drugs, causing variability in their activation, inactivation and toxicity. On the other hand, more than 800 non‑antibiotic drugs have also been shown to have significant effects on dozens of major species of bacteria that colonize the gastrointestinal tract. It is also noted that regardless of the route of administration, some drugs will spend considerable time in the intestine and contact the microbiome (parenterally administered drugs and their metabolites may enter the intestine through bile secretion), so the intestine is an important participant in drug metabolism. Data on the main taxonomic changes of PPI users are presented and it is shown that their severity was associated with higher doses of PPIs and that such changes in the microbiome may potentiate the development of diseases, as they are similar to those that reduce colonization resistance and intestinal infections. Much attention is paid to the presence of the association of intestinal microbiome — sugar‑lowering drugs. The data on the role of the intestinal microbiome as the main target of metformin are presented. In addition, metformin has been shown to increase Akkermansia muciniphila, which is known to be correlated with obesity, type 2 diabetes mellitus, cardiovascular diseases, and inflammation, and to increase lactobacilli in the upper small intestine, which will undoubtedly contribute to its antidiabetic effect. Metformin has been shown to regulate numerous metabolic pathways by interacting with the intestinal microbiota and partially eliminate dysbacteriosis caused by type 2 diabetes, and changes in the population of microorganisms that multiply with metformin are closely related to its efficacy and tolerability. With regard to other antidiabetic drugs (glitazones, alpha‑glucosidase inhibitors, DPP‑4 inhibitors, glucagon‑like peptide‑1 receptor agonists), it has also been shown that one of their main effects is the elimination of dysbacteriosis by including bacterial nutrient changes. and the length of stay of carbohydrates in the intestine, which also emphasizes their relationship with the intestinal microbiome. It is also noted that lactobacilli have inhibitory activity against DPP‑4 inhibitors. In this aspect, measures aimed at modifying the microbiome and especially probiotics, prebiotics and antibiotics may be of particular interest, as their use can significantly change the pharmacokinetics of drugs. It is noteworthy that the pattern of intestinal microbiome observed during treatment with liraglutide is the complete opposite of what is characteristic of the metabolic syndrome. The article shows that statin intake is also associated with changes in the intestinal microbiome and hypothesizes that the response of low‑density lipoprotein cholesterol to statins may be due to the activity of bacteria containing bile hydrolases. It is also noted that the intestinal microbiota can have a significant effect on the metabolism of psychoactive drugs by modulating intestinal permeability with subsequent effects on their absorption, and on the other hand taking this group of drugs leads to significant changes in intestinal microbiome. As a result, it is concluded that today it is very important and promising to study the interaction of intestinal microbiome and the most widely used drugs for the application of methods of modulation of intestinal microbiome to optimize the effectiveness of treatment of many diseases
Знайти схожі

 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)