Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (2)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Губергріц, Н. Б.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 48
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-48

Шифр: СУ10/2022/1/2
Журнал

Сучасна гастроентерологія . - Виходить кожного кварталу
2022р. № 1/2 . - 98.46, р.

Зміст:
Ясницька, Е. Г. Особливості ураження печінки при COVID-19 / Е. Г. Ясницька, В. В. Харченко. - С.5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фадєєнко, Г. Д. Ефективність трансплантації фекальної мікробіоти у пацієнтів із постінфекційною формою синдрому подразненого кишечника з діареєю / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, К. Ю. Дубров. - С.12-19. - Бібліогр.: в кінці ст.
COVID-19 та постковідний синдром у фокусі ускладнень: рекомендації для лікарів. - С.20-29
Гріднєв, О. Є. COVID-19: вияви з боку шлунково-кишкового тракту / О. Є. Гріднєв. - С.20-26. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фадєєнко, Г. Д. Постковідний синдром при захворюваннях печінки / Г. Д. Фадєєнко. - С.26-29. - Бібліогр.: в кінці ст.
Няньковська, О. С. Оцінка ефективності застосування інуліну при функціональному запорі у дітей / О. С. Няньковська [та ін.]. - С.30-36. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Няньковський С. Л., Яцула М. С., Городиловська М. І., Вівчарівська Г. З., Шайдич В. Д., Горайська О. М., Заставна Л. В., Томків Я. В., Томків З. В., Камуть Н. В., Троцький Г. М., Возняк А. В., Лісний А. Є.
Фадєєнко, Г. Д. Чи впливають лікарські засоби з метаболічною дією на кишкову мікробіоту. Огляд літератури / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв, С. В. Гріднєва. - С.37-47. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ткач, С. М. Можливі чинники, що визначають ефективність трансплантації фекальної мікробіоти. Огляд літератури та власні дані / С. М. Ткач, Н. В. Харченко, А. Е. Дорофєєв. - С.48-56. - Бібліогр.: в кінці ст.
Дорофєєв, А. Е. До питання класифікації постковідних уражень кишечника. Огляд літератури / А. Е. Дорофєєв [та ін.]. - С.57-62. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Харченко Н. В., Ткач С. М., Звягінцева Т. Д.
Ткач, С. М. Сучасні погляди на механізми патогенезу і тактику ведення хворих із перехрестом симптомів функціональної диспепсії та синдрому подразненого кишечника. Огляд літератури / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Н. В. Харченко. - С.63-72. - Бібліогр.: в кінці ст.
Губергріц, Н. Б. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська. - С.73-76. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Губергріц, Н. Б.
Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання шлунково-кишкового тракту та їхнє лікування: від Парацельса до Гельмонта і Декарта [Текст] = Early concepts of nutrition, digestion, diseases of the gastrointestinal tract and their treatment: from Paracelsus to Helmont and Descartes / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2022. - № 1/2. - С. 73-76. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ АНТИЧНАЯ -- HISTORY, ANCIENT
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (история, терапия)
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT
АЛХИМИЯ -- ALCHEMY
ФИЛОСОФИЯ -- PHILOSOPHY (история)
Анотація: Парацельс взяв на себе відповідальність за інтелектуальну реконструкцію західної медицини XVI ст. Як лікар‑алхімік він став затятим прихильником хімічної фармакології та терапії і таким самим противником медичної доктрини свого часу. Його праці були численними. Одна з них — «Prognostication» поклала початок відмежуванню хімії як науки від алхімії. Його дослідження також указують на глибокі знання у галузі науки та принципів магнетизму. Будучи членом культу герметизму, він рішуче підтримував «три принципи» арабських алхіміків, які ґрунтуються на застосуванні ртуті (характеризується плинністю, тяжкістю та «металевістю»), сірки (має здатність до горіння) та солі (спостерігається міцність і відносна хімічна інертність). Парацельс вважав, що головною позитивною метою алхімії є відкриття ліків для лікування захворювань, і таким чином він став лідером у застосуванні наукових принципів у медицині. У цьому відношенні його зусилля щодо комбінування ятрохімії і алхімії зрештою увінчалися створенням основ для розвитку сучасної фармакології. Фактично не є несподіваним, що він відомий як попередник хімічної фармакології та терапії, а також як найоригінальніший мислитель у галузі медицини XVI ст.
У XVII ст., будучи учнем Парацельса, ван Гельмонт вважав, що кожен матеріальний процес тіла забезпечується спеціальним життєвим принципом. За винятком кількох екзотичних богословських поглядів, ван Гельмонт позиціонувався як хімік та першокласний вчений. Його міркування про те, що всі фізіологічні процеси є ферментативними реакціями і в шлунку міститься спеціальна травна речовина (кислота), були пророчими, але знадобилося цілих три століття, щоб їх науково обґрунтувати
Paracelsus took over the responsibility for the intellectual reconstruction of Western medicine of the 16th century. As an alchemist physician, he supported chemical pharmacology and therapy and opposed medical doctrine of that time. His writings were numerous and included Prognostication, which separated chemistry as a science from alchemy. His research reflected a deep knowledge of science and principles of magnetism. Being a member of the Hermetic cult, he strongly supported the «three principles» of Arab alchemists, based on the use of mercury (characterized by fluidity, heaviness and «metallicity»), sulfur (ability to burn) and salt (power and relative chemical inertness). Paracelsus believed that the main positive aim of alchemy was the discovery of drugs for the treatment of diseases; thus he became a leader in applying the scientific principles to medicine. In this respect, his efforts to combine iatrochemistry and alchemy ultimately culminated in the creation of the foundations for the development of modern pharmacology. In fact, it is not surprising that he is known as the forerunner of chemical pharmacology and therapy, as well as the most original thinker in the field of medicine in the 16th century
In the 17th century, as a student of Paracelsus, van Helmont believed that every material process of the body is determined by a special life principle. With the exception of a few exotic theological views, van Helmont was known as a chemist and a first-class scientist. Thus, his ideas that all physiological processes are enzymatic reactions, and there is a special digestive substance (acid) in the stomach, turned out to be prophetic, but it took three centuries to substantiate them from the scientific point of view
Дод.точки доступу:
Бєляєва, Н. В.
Ліневська, К. Ю.
Парацельс, Филипп Ауреол Теофрастус Бомбаст фон Гогенгайм (врач и естествоиспытатель, один из основателей ятрохимии ; 1493-1541 ) \про нього\
Гельмонт, Жан Баптист ван Гельмонт (1577-1644) \про нього\
Декарт, Рене (1596-1650) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: СУ10/2021/2
Журнал

Сучасна гастроентерологія . - Виходить кожного кварталу
2021р. № 2 . - 76.33, р.

Зміст:
Fadieienko, G. D. A method for increasing the effectiveness of therapeutic interventions of non-alcoholic fatty liver disease in patients with comorbidity pathology / G. D. Fadieienko, Ya. V. Nikiforova. - С.4-14. - Bibliogr. at the end of the art.
Мадумарова, А. А. Новий підхід до лікування хворих із грибковим дисбіозом / А. А. Мадумарова, Ф. І. Хамрабаєва. - С.15-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ткач, С. М. Частота надмірного бактеріального росту та ефективність його лікування при синдромі подразненого кишечника / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Ю. Г. Кузенко. - С.21-27. - Бібліогр.: в кінці ст.
Bischoff, S. C. Практичні настанови Європейської асоціації клінічного харчування та метаболізму (ESPEN). Клінічне харчування при захворюваннях печінки. Частина 2 / S. C. Bischoff [та ін.]. - С.28-40
Інші автори: Bernal W., Dasarathy S., Merli M., Plank L. D., Schütz T., Plauth M., Скрипник І., Швец О.
Губергріц, Н. Б. Жовч in excess / Н. Б. Губергріц, О. М. Агібалов. - С.43-54. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фадєєнко, Г. Д. Коротколанцюгові жирні кислоти: роль у порушеннях метаболізму / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв. - С.55-78. - Бібліогр.: в кінці ст.
Журавльова, Л. В. Етіопатогенетичні аспекти формування функціональних захворювань шлунково-кишкового тракту: акцент на зміни кишкової проникності / Л. В. Журавльова, Ю. О. Шеховцова. - С.79-86. - Бібліогр.: в кінці ст.
Губергріц, Н. Б. «Телемедицина» з минулого / Н. Б. Губергріц. - С.87
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Таємниця смерті Гоголя [Текст] = The mystery of Gogol’s death / Н. Б. Губергріц [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 1. - С. 81-85. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
БОЛЕЗНИ ПРОГРЕССИРОВАНИЕ -- DISEASE PROGRESSION
СМЕРТИ ПРИЧИНА -- CAUSE OF DEATH
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PANCREATIC NEOPLASMS (история, осложнения, патофизиология, смертность)
Анотація: Обставини хвороби і смерті великого письменника Миколи Васильовича Гоголя пов’язані із загадками та містикою. Біль у животі турбував Гоголя протягом усього життя. Він звертався до лікарів зі скаргами на занепад сил і больові відчуття у різних частинах живота. Лікарі припускали «катар кишок», який перетворився на «тиф», несприятливий плин гастроентериту і «нетравлення шлунка», яке ускладнилося «запаленням». Сам письменник вважав, що хворий на невиліковну хворобу, називаючи її «дияволом, який сидить у череві». В останні дні життя Гоголь відмовлявся від їжі, води і спілкування, вкрай ослаб морально і фізично. Один з лікарів виявив лише «катар кишок», інший установив діагноз inanitione ex gastroenteritis (?). Запрошені лікарі відзначили стан крайнього виснаження за відсутності гарячки і будь‑якого соматичного захворювання. Консиліум пропонував різні медичні маніпуляції — від кровопускання до гіпнозу і примусового годування. Однак п’явки, обливання холодною водою, гірчичники, препарат ртуті тощо, на жаль, не допомогли Гоголю. Він втратив свідомість і до ранку перестав дихати. Розтин тіла не проводили, тому існують різні гіпотези про причини його смерті. Смерть Гоголя оповита міфами про те, що його могилу розкривали двічі, що череп витягли з труни при повторному похованні, що тіло в труні перебувало у напівзігнутому положенні тощо. Причиною популярної гіпотези щодо летаргічного сну став заповіт Гоголя, в якому він просив поховати його лише після появи явних ознак розкладання. Однак летаргічний сон великого письменника був неможливим хоча б через технологію виготовлення посмертної маски. Багато лікарів були схильні розцінювати скарги Гоголя як вияв іпохондрії. Проте відомий хірург‑онколог П.О. Герцен за описом симптомів хвороби дійшов висновку: письменник помер від раку підшлункової залози. Цим пояснюється різке схуднення Гоголя («крізь живіт пальпувався хребет») і повна відмова від їжі через неможливість проковтнути навіть маленький шматочок. Виражена кахексія дуже характерна для хворих на рак підшлункової залози. Сучасні медичні експерти провели кілька аналітичних зустрічей і дійшли висновку, що основою прогресуючої хвороби Гоголя з можливим розвитком раку підшлункової залози був панкреатит
The circumstances of the illness and death of the great writer Nikolai Vasilyevich Gogol are surrounded with riddles and mysticism. Gogol’s abdominal pain disturbed him throughout his life. He was referring to doctors with complaints of breakdown and pain in different parts of his abdomen. Doctors made assumptions of «catarrh of the intestines», which turned into «typhus», the unfavorable course of gastroenteritis and «indigestion» complicated by «inflammation». The writer himself believed that he had an incurable disease, calling it «the devil sitting in his belly». In his last days, Gogol refused food, water and communication, weakened to the limit both morally and physically. One of the doctors found only «catarrh of the intestines», another one diagnosed inanitione ex gastroenteritis (?). The invited doctors noted the state of extreme exhaustion in the absence of fever and any somatic disease. The consilium offered various medical manipulations — from bloodletting to hypnosis and forced feeding. However, leeches, dousing with cold water, mustard plasters, mercury preparation etc. didn’t help him. He lost consciousness and stopped breathing by morning. An autopsy was not performed, that’s why various hypotheses about his death appeared. Gogol’s death is shrouded in myths that the grave was opened twice; that his skull was removed from the coffin during the second burial; that the body in the coffin was in a half‑bent position, etc. The reason for the popular hypothesis of lethargic sleep was Gogol’s testament, in which he asked to bury him only after the appearance of obvious signs of decay. However, the lethargic sleep of the great writer was impossible, at least because of the technology for making the death mask. Many doctors were inclined to consider Gogol’s complaints as a manifestation of hypochondria. However, the renowned oncologist surgeon P. A. Herzen concluded by describing the symptoms of the disease: the writer died of pancreatic cancer. This explains Gogol’s sharp weight loss («the spine was palpated through the stomach») and a complete rejection of food due to the inability to swallow even a small piece. Severe cachexia is typical for patients with pancreatic cancer. Contemporary medical experts held several analytical meetings and drew conclusion that Gogol’s progressive disease with possible development of pancreatic cancer proceeded from pancreatitis
Дод.точки доступу:
Губергріц, Н. Б.
Бородій, К. М.
Лукашевич, И. В.
Бєляєва, Н. В.
Клочков, О. Є.
Гоголь, Микола Васильович (1809-1852) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: СУ10/2021/1
Журнал

Сучасна гастроентерологія . - Виходить кожного кварталу
2021р. № 1 . - 76.33, р.

Зміст:
Бабінець, Л. С. Взаємозалежність стану печінки і підшлункової залози при хронічному біліарному панкреатиті на тлі ожиріння. Підходи до комплексного лікування / Л. С. Бабінець, К. Ю. Кицай. - С.5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.
Пасієшвілі, Т. М. Вплив морфологічних змін слизової оболонки стравоходу при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі на показники антиоксидантної системи у студентів з автоімунним тиреоїдитом / Т. М. Пасієшвілі. - С.12-16. - Бібліогр.: в кінці ст.
Хухліна, О. С. Клінічна ефективність гепатопротектора в комплексній терапії неалкогольного стеатогепатиту на тлі ожиріння за коморбідності з хронічним обструктивним захворюванням легень / О. С. Хухліна, О. Є. Гринюк. - С.17-24. - Бібліогр.: в кінці ст.
Джанелідзе, Д. Т. Клінічне застосування інгібітора протонної помпи в лікуванні гастроезофагеальної рефлюксної хвороби, ускладненої стравоходом Барретта (випадок із практики) / Д. Т. Джанелідзе. - С.27-31. - Бібліогр.: в кінці ст.
Пасічна, І. О. Сучасні аспекти застосування препаратів мікробного походження / І. О. Пасічна, В. І. Вдовиченко. - С.32-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ткач, С. М. Модифікація кишкової мікробіоти як метод лікування синдрому подразненого кишечника (огляд літератури та власні дані) / С. М. Ткач, А. Е. Дорофєєв, Ю. Г. Кузенко. - С.38-47. - Бібліогр.: в кінці ст.
Пентюк, О. Адаптація та валідизація україномовної версії шкали оцінки нутритивного стану Patient-Generated Subjective Global Assessment (PG-SGA) у хворих на цироз печінки / О. Пентюк, В. М. Моцюк, А. С. Феррі. - С.48-56. - Бібліогр.: в кінці ст.
Bischoff, S. C. Практичні настанови Європейської асоціації клінічного харчування та метаболізму (ESPEN). Клінічне харчування при захворюваннях печінки / S. C. Bischoff [та ін.]. - С.59-80
Інші автори: Bernal W., Dasarathy S., Merli M., Plank L. D., Schütz T., Plauth M., Скрипник І., Швець О.
Губергріц, Н. Б. Таємниця смерті Гоголя / Н. Б. Губергріц [та ін.]. - С.81-85. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Бородій К. М., Лукашевич И. В., Бєляєва Н. В., Клочков О. Є.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

    Губергріц, Н. Б.
    Жовч in excess [Текст] = Bile in excess / Н. Б. Губергріц, О. М. Агібалов // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 43-54. - Бібліогр.: в кінці ст.

Рубрики: Де-Нол--тер прим

   Улькавис--тер прим

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология, хирургия)
ЖЕЛЧНЫЕ КИСЛОТЫ И СОЛИ -- BILE ACIDS AND SALTS (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм, секреция)
ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС -- DUODENOGASTRIC REFLUX (диагностика, лекарственная терапия, метаболизм, патофизиология)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY (использование)
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ВИСМУТ -- BISMUTH (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Розглянуто патогенетичні механізми виникнення дуоденогастрального та дуоденогастроезофагеального рефлюксу, їхню роль у виникненні жовчного рефлюкс-гастриту і рефлюкс‑езофагіту. Принциповими основами формування жовчного рефлюксу є неспроможність сфінктерного апарату, антродуоденальна дисмоторика, ліквідація природного антирефлюксного бар’єра. Чинниками ризику первинного дуоденогастрального рефлюксу вважають дисфункцію жовчного міхура і дуоденальну дисмоторику. Провідним механізмом розвитку дуоденогастрального і дуоденогастроезофагеального рефлюксу після холецистектомії є порушення гастродуоденальної моторики та гастродуоденальна гіпертензія. Ці синдроми виникають також при жовчнокам’яній хворобі та інших органічних і функціональних патологічних станах, зокрема при панкреатичній недостатності. Синдром хронічної дуоденальної гіпертензії, або «дуоденального демона», виявляється відчуттям тяжності в епігастрії, відрижкою, печією, нудотою, блюванням, метеоризмом, порушеннями випорожнення. Він доповнюється явищами психосоматичної астенізації, зниженням розумової і фізичної працездатності, апатією, похмурою оцінкою життєвих перспектив. Розглянуто клінічні особливості хологенної діареї, продемонстровано диференційно‑діагностичні ознаки діареї при хронічній дуоденальній гіпертензії та синдромі подразненого кишечника
Наведено клініко-патогенетичне обґрунтування лікування хронічної дуоденальної гіпертензії, котра супроводжується хологенною діареєю, препаратами колоїдного вісмуту. Коротко викладено результати порівняльного аналізу фізико‑хімічних і структурних властивостей таблетованих форм препаратів, які містять вісмуту трикалію субцитрат: оригінального лікарського засобу «Де‑Нол» (Astellas) і дженерика «Улькавіс» (КRКА). Зроблено висновок щодо доцільності включення препарату «Улькавіс» у схему лікування хворих із хологенною діареєю
The article presents consideration for the pathogenetic mechanisms of the occurrence of duodenogastric reflux (DGR), duodenogastroesophageal reflux (DGER), their role in the occurrence of biliary reflux gastritis and reflux esophagitis. The fundamental bases for the formation of bile reflux are the failure of the sphincter apparatus, antroduodenal dysmotility, elimination of the natural antireflux barrier. Gallbladder dysfunction and duodenal dysmotility are considered the risk factors for primary DGR. The leading mechanism for the development of DGR, DGER after cholecystectomy is a violation of gastroduodenal motility and gastroduodenal hypertension. These syndromes are formed also at gallstone disease and other organic and functional pathological conditions, including pancreatic insufficiency. The syndrome of chronic duodenal hypertension or «duodenal demon» is manifested by heaviness in the epigastrium, belching, heartburn, nausea, vomiting, flatulence, and stool disorders. It is supplemented by the phenomena of psychosomatic asthenization, decreased mental and physical performance, apathy, and a negative assessment of life prospects. The clinical features of hologenous diarrhea are considered, differential diagnostic signs of diarrhea in chronic duodenal hypertension and irritable bowel syndrome are demonstrated
The clinical and pathogenetic substantiation of the treatment of chronic duodenal hypertension accompanied by hologenous diarrhea with colloidal bismuth preparations is presented. The summary of the comparative analysis has been presented of the physicochemical and structural properties of tablet formulations, containing bismuth tripotassium subcitrate, the original drug De-Nol (Astellas) and the generic Ulcavis (KRKA). It has been concluded that it is advisable to include Ulcavis in the treatment regimen for patients with hologenous diarrhea
Дод.точки доступу:
Агібалов, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Губергріц, Н. Б.
Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання травного каналу та їхнє лікування: Стародавній Єгипет і Стародавній Рим [Текст] = Early concepts of nutrition, digestion, diseases of the gastrointestinal tract and their treatment: Ancient Egypt and Ancient Rome / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 4. - С. 53-58. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПИЩЕВАРИТЕЛЬНОЙ СИСТЕМЫ БОЛЕЗНИ -- DIGESTIVE SYSTEM DISEASES (история, терапия)
ПИЩЕВАРЕНИЕ -- DIGESTION
ПИТАНИЯ ПРОЦЕССЫ -- NUTRITION PROCESSES
ИСТОРИЯ АНТИЧНАЯ -- HISTORY, ANCIENT
РЕЛИГИЯ И МЕДИЦИНА -- RELIGION AND MEDICINE
ХИРУРГИЧЕСКИЕ ИНСТРУМЕНТЫ -- SURGICAL INSTRUMENTS (использование, история)
ЕГИПЕТ -- EGYPT
РИМ -- ROME
Анотація: Єгипетська концепція медицини була складною та пов’язаною з поширеною релігійною формою, яка об’єднувала поклоніння богам і медичне мистецтво. Цілющі властивості їжі та особливо материнського молока були добре відомі та наділялися божественними якостями. Напівжінку‑напівкорову Хатхор зазвичай зображували з коров’ячими рогами і сонцем між ними. Оскільки медицина та магія були тісно пов’язані між собою, прикмети, факти, усвідомлені і неусвідомлені припущення злилися з містичною мозаїкою, що сформувала мінливу, але поважну систему, яку нині розцінюють як медичне мистецтво. Враховувалися надприродні сили, а значення мистецтва пов’язували із силами, що приписували божествам. Незважаючи на значний соціальний та релігійно‑політичний досвід, єгиптяни володіли обмеженими знаннями щодо внутрішньої будови людського тіла, приділяючи велику увагу магії, містицизму і загробному життю. Вони вірили, що більшість хвороб виникають у кишечнику через його «забруднений» вміст. Основною проблемою для розуміння захворювань і розроблення їхнього лікування у Стародавньому Єгипті були обмеження, пов’язані із забороною опоганення тіла. Це ґрунтувалося на припущенні, що якщо форма тіла не збережена на момент воскресіння, то душа може загубитися у порожнечі. Таким чином, древні єгиптяни були особливо занепокоєні збереженням тіла, вважаючи, що опоганення тваринами або хробаками також може призвести до повної втрати останків для душі
У суспільстві Стародавнього Риму, «освітленому» лише полум’ям вогню і жагою до знань, насолода їжею і продовження роду мали першочергове значення. Не дивно, що у них виникла повага до відчуттів від прийому їжі. Такі вишукані страви, як язик жайворонка, чорна ікра, страусовий мозок, фалернські вина, у період правління імператора Геліогабала спричиняли унікальний комплекс відчуттів від прийому їжі. Приклади давньоримських медичних інструментів, зокрема дзеркал, знайдених у будинку хірурга з Помпеї (72 — 62 рр. до н. е.), доводять раннє прагнення візуалізувати нутрощі людини. Кваліфікованість стародавніх метрів‑творців медичних інструментів підтверджує те, що принципи, використані дві тисячі років тому, змінилися незначною мірою. Таким чином, у Стародавньому Єгипті та Стародавньому Римі існували початкові уявлення про харчування, травлення, хвороби шлунково‑кишкового тракту і навіть зачатки діагностики цих хвороб. Вони стали підґрунтям для подальшого розвитку гастроентерологічних знань
Дод.точки доступу:
Бєляєва, Н. В.
Ліневська, К. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: СУ10/2021/4
Журнал

Сучасна гастроентерологія . - Виходить кожного кварталу
2021р. № 4 . - 76.33, р.

Зміст:
Ємельянов, Д. В. Особливості саліводіагностики та порогової густометрії у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки / Д. В. Ємельянов. - С.5-10. - Бібліогр.: в кінці ст.
Щербиніна, М. Б. Сучасні уявлення про стан епітеліального бар’єра стравоходу при гастроезофагеальній рефлюксній хворобі та можливості корекції за допомогою альгінатів / М. Б. Щербиніна, Н. Є. Соловйова, М. В. Патратій. - С.13-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бондаренко, О. О. НПЗП-гастропатії, пов’язані з лікуванням інфекції SARS CoV 2: як підвищити безпечність терапії? Фокус на езомепразол / О. О. Бондаренко. - С.21-31. - Бібліогр.: в кінці ст.
Ємельянова, Н. Ю. Міждисциплінарний підхід до ведення пацієнта із синдромом Шегрена: випадок з практики / Н. Ю. Ємельянова [та ін.]. - С.32-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Козирєва Т. Є., Степанова О. В., Зоренко Н. В.
Дорогавцева, Г. А. Випадок ендоваскулярного лікування вродженої артеріопортальної фістули печінки / Г. А. Дорогавцева, Є. С. Буцко, А. Г. Голяка. - С.38-44. - Бібліогр.: в кінці ст.
Фадєєнко, Г. Д. Синдром подразненого кишечника і трансплантація фекальної мікробіоти. Огляд літератури / Г. Д. Фадєєнко, О. Є. Гріднєв. - С.45-52. - Бібліогр.: в кінці ст.
Губергріц, Н. Б. Ранні уявлення про харчування, травлення, захворювання травного каналу та їхнє лікування: Стародавній Єгипет і Стародавній Рим / Н. Б. Губергріц, Н. В. Бєляєва, К. Ю. Ліневська. - С.53-58. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

Губергріц, Н. Б.
«Телемедицина» з минулого [Текст] / Н. Б. Губергріц // Сучасна гастроентерологія. - 2021. - № 2. - С. 87

MeSH-головна:
ИСТОРИЯ МЕДИЦИНЫ -- HISTORY OF MEDICINE
ТЕЛЕМЕДИЦИНА -- TELEMEDICINE (история)
БОЛИ -- PAIN (история)
ЖИВОПИСЬ -- PAINTINGS (история)
ГЕРМАНИЯ -- GERMANY
Анотація: Титан західноєвропейського Ренесансу, геній епохи Відродження Альбрехт Дюрер (1471—1528) був однією із найяскравіших зірок на небосхилі німецького живопису Він залишив багату спадщину: створив 374 ксилогравюри (гравірування по дереву) і 83 гравюри на міді, написав 38 картин. Примітно, що Дюрер першим в історії німецького (а за великим рахунком європейського) живопису почав писати автопортрети і досяг великого успіху в цьому: відомі 17 його автопортретів. Один з останніх — автопортрет «Дюрер-хворий», або «Автопортрет з жовтою плямою». Це не картини і не гравюра, а візуалізація локалізації болю в животі з листа, написаного Дюрером лікарю, у якого він хотів отримати консультацію
Дод.точки доступу:
Дюрер, Альбрехт (1471-1528) \про нього\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Шифр: СУ10/2020/6
Журнал

Сучасна гастроентерологія . - Виходить кожного кварталу
2020р. № 6 . - 80.59, р.

Зміст:
Фадєєнко, Г. Д. Характеристика кишкового дисбіозу у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки / Г. Д. Фадєєнко [та ін.]. - С.5-13. - Бібліогр.: в кінці ст.
Інші автори: Гріднєв О. Є., Кушнір І. Е., Курінна О. Г., Чернова В. М., Соломенцева Т. А., Нікіфорова Я. В., Гальчинська В. Ю., Бондар Т. М.
Фадєєнко, Г. Д. Співвідношення основних філотипів кишкової мікробіоти у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки на тлі ожиріння та його зв’язок зі стадією стеатозу печінки / Г. Д. Фадєєнко, Η. І. Черелюк. - С.14-20. - Бібліогр.: в кінці ст.
Палій, І. Г. Поширеність Helicobacter pylori у Вінницькій області та ефективність схем ерадикації за даними 13С-уреазних дихальних тестів (2006-2019) / І. Г. Палій, Н. М. Кондратюк, С. В. Заїка. - С.23-33. - Бібліогр.: в кінці ст.
Нікіфорова, Я. В. Роль і місце домперидону в сучасній практиці лікарів. Огляд можливостей вибору на сучасному етапі / Я. В. Нікіфорова. - С.34-42. - Бібліогр.: в кінці ст.
Шеховцова, Ю. О. Трансінтестинальна проникність при захворюваннях шлунково-кишкового тракту / Ю. О. Шеховцова, Л. В. Журавльова. - С.43-51. - Бібліогр.: в кінці ст.
Бабінець, Л. С. Актуальні положення європейського (фінського) клінічного протоколу щодо ведення пацієнтів з вірусними гепатитами у первинній лікарській і викладацькій практиці / Л. С. Бабінець. - С.52-59. - Бібліогр.: в кінці ст.
Губергріц, Н. Б. Остання «битва» великого полководця / Н. Б. Губергріц, Н. В. Беляева, К. М. Бородій. - С.60-63. - Бібліогр.: в кінці ст.
Недзвецька, Н. В. Неалкогольна жирова хвороба печінки: неінвазивні маркери та їхнє значення в діагностиці / Н. В. Недзвецька. - С.64-73. - Бібліогр.: в кінці ст.
Грабовська, О. І. Генетичні та метаболічні маркери прогресування неалкогольної жирової хвороби печінки у дітей / О. І. Грабовська, І. А. Кленіна, О. М. Татарчук. - С.74-80. - Бібліогр.: в кінці ст.
Джанелидзе, Д. Т. Оптимизация диагностики, ведения и лечения пациентов с разными типами пищевода Барретта. Результаты собственных наблюдений / Д. Т. Джанелидзе. - С.81-86. - Бібліогр.: в кінці ст.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-10 11-20 21-30 31-40 41-48

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)