Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Губська, О. Ю.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-28

Стан кишкового мікробіому в пацієнтів з остеоартритом [Текст] = Sate of intestinal microbiome in patients with osteoarthritis / О. Ю. Губська [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 18-25. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (диагностика, микробиология)
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (анализ, вредные воздействия, терапевтическое применение)
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (использование, методы)
Анотація: Мета — вивчити склад кишкової мікрофлори в пацієнтів, які хворіють на остеоартрит, на тлі приймання нестероїдних протизапальних препаратів та за його відсутності, а також відмінності складу кишкової мікрофлори від такого у здорових осіб. Матеріали та методи. До дослідження було залучено 26 пацієнтів з остеоартритом. Пацієнтів розподілили на дві групи: 16 осіб, котрі приймали нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), та 10 осіб, які не вживали НПЗП систематично. До контрольної групи залучено 23 здорові особи. Стан кишкового мікробіому вивчали методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з визначенням вмісту Bacteroides, Firmicutes, Actinobacteria, «інших» типів (сумарної бактеріальної РНК за винятком зазначених типів) і співвідношення Firmicutes/Bacteroides. Результати. Встановлено, що в пацієнтів з остеоартритом порівняно зі здоровими особами статистично значущо більший вміст Bacteroides (медіана — 19 % (міжквартильний діапазон — 8,05 — 27,39 %) і 7,36 (3,69 — 9,22) %, р 0,001), менший вміст Firmicutes (51,47 (45,05 — 56,13) та 71,53 (58,57 — 74,098) %, р 0,01) та Actinobacteria (6,95 (4,71 — 9,25) і 10,56 (7,07 — 14,64) %, р 0,05) і майже у 5 разів нижча величина відношення Firmicutes/Bacteroides (2,81 (1,73 — 6,48) та 9,898 (6,37 — 18,81), р 0,001), тому цей показник є важливим діагностичним критерієм. Не виявлено статистично значущої різниці за складом кишкової мікрофлори між тими, хто приймав і не приймав НПЗП. Величина співвідношення Firmicutes/Bacteroides у підгрупах пацієнтів також не відрізнялася, але за вмістом Bacteroides пацієнти, які не приймали НПЗП, відрізнялися від контрольної групи більше. У них виявлено нижчий вміст Actinobacteria, ніж у здорових осіб. Установлено наявність зв’язку середньої сили між віком та вмістом у калі Bacteroides (ρ
Objective — to study the composition of intestinal microflora (CM) in patients with osteoarthritis (OA) against the background of administration of non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and without them, as well as define difference in the CM of patients and healthy subjects. Materials and methods. The study involved 26 OA patients, who were divided into two groups: 16 subjects on NSAIDs (NSAID group) and 10 patients who did not take NSAIDs (non-NSAID group). Control group consisted of 23 healthy individuals. The state of intestinal microbiome was studied by real-time PCR, with the determination of the content of Bacteroides, Firmicutes, Actinobacteria, «other» types (total bacterial RNA with the exception of the above types) and the ratio of Firmicutes/Bacteroides. Results. It following significant differences have been established in QA patients in comparison with the healthy controls: Bacteroides levels was significantly higher, the median 19 % (interquartile range 8.05 — 27.39) % versus 7.36 (3.69 — 9.22) %, p 0.001; the Firmicutes and Actinobacteria levels were lower (51.47 (45.05 — 56.13) % versus 71.53 (58.57 — 74.098) %, p 0.01) and (6.95 (4.71 — 9.25) % versus 10.56 (7.07 — 14.64) %, p 0.05), respectively. The Firmicutes/Bacteroides ratio was almost five times lower in the OA group than in healthy control (2.81 (1.73 — 6.48) versus 9.898 (6.37 — 18.81), p 0.001), which makes it a very important diagnostic criterion. No significant difference was reveled in the CM compositions between the patients of NSAID group and non-NSAID group, as well as in the Firmicutes/Bacteroides ratio. However, Bacteroides levels differed form healthy controls in a higher extent in the group of OA patients from non-NSAID group, and they demonstrated more low Actinobacteria levels than healthy controls. Moreover, a middle-strength correlation has been established between the age and fecal Bacteroides content (positive, ρ
Дод.точки доступу:
Губська, О. Ю.
Кузьмінець, А. А.
Коляда, О. К.
Мосейко, В. В.
Панін, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Губська, О. Ю.
Рівень фекального комплексу «гемоглобін/гаптоглобін» у пацієнтів з остеоартритом залежно від прийому нестероїдних протизапальних препаратів [Текст] = Levels of fecal «hemoglobin/ haptoglobin» complex in patients with osteoarthritis depending on the intake of nonsteroidal anti-inflammatory drugs / О. Ю. Губська, А. А. Кузьмінець, А. В. Панін // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 1. - С. 23-27. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS (иммунология, метаболизм, патофизиология)
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (вредные воздействия, кровь, метаболизм, терапевтическое применение)
БИОМАРКЕРЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ -- BIOMARKERS, PHARMACOLOGICAL (кровь, метаболизм)
ЖИДКОСТИ И СЕКРЕТЫ (ВНЕШ) -- FLUIDS AND SECRETIONS (NON MESH) (метаболизм)
Анотація: Мета — вивчити рівень фекального комплексу «гемоглобін/гаптоглобін» (Hb/Hp) у пацієнтів з остеоартритом (ОА) і визначити можливість його зв’язку з концентрацією фекального кальпротектину (ФКП)
Висновки. Прийом НПЗП асоційований із підвищенням рівня фекального комплексу Hb/Hp. Цей біомаркер разом із ФКП може бути корисним як неінвазивний показник можливого НПЗП‑індукованого ураження кишечника у пацієнтів, які страждають на ОА та приймають НПЗП
Objective — to study levels of fecal «hemoglobin/ haptoglobin» (Hb/ Hp) complex in patients with osteoarthritis (OA) and to assess the probability of its correlation with the fecal calprotectin (FCP) levels
Conclusions. It has been established that NSAIDs administration was associated with the increased levels of fecal Hb/ Hp complex. This biomarker, together with fecal calprotectin, can be useful as a non‑invasive indicator of possible NSAID‑induced intestinal damage in patients with OA receiving NSAIDs
Дод.точки доступу:
Кузьмінець, А. А.
Панін, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Губська, О. Ю.
Трансплантація фекальної мікробіоти: сучасний, ефективний і безпечний метод лікування інфекції Clostridium difficile [Текст] = Fecal microbiota transplantation: a modern, effective, safe method for the treatment of Clostridium difficile infection / О. Ю. Губська, О. Є. Гріднєв // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 66-78. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA (иммунология)
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION (методы, тенденции)
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION (терапия)
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES (действие лекарственных препаратов, иммунология)
ВРАЧЕЙ АССОЦИАЦИИ НЕЗАВИСИМЫЕ -- INDEPENDENT PRACTICE ASSOCIATIONS (тенденции)
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Трансплантація фекальної мікробіоти (ТФМ) є надійним та ефективним методом лікування рекурентної інфекції Clostridium difficile. Висвітлено кілька основних патогенетичних механізмів, які пояснюють ефективність ТФМ при лікуванні інфекції C. difficile. Основний акцент в огляді зроблено на аналізі положень практичних настанов з проведення ТФМ у клінічній практиці з деталізацією вимог, які пред’являють до відбору донорів, підготовки реципієнтів, способів введення ТФМ. Нині спектр показань до проведення ТФМ активно розширюється та охоплює не лише патологію шлунково-кишкового тракту, а і позакишкові захворювання. Відбір донорів з використанням спеціального опитувальника, співбесіди і виконання аналізів крові та калу обов’язково слід проводити перед ТФМ з метою зменшення ризику і запобігання будь-яким небажаним явищам. Покрокова ретельна підготовка фекалій та реципієнтів поряд з адекватним вибором способу доставки є ключовими моментами у проведенні ТФМ. Нині терапія інфекції C. difficile ґрунтується на негайній відміні антибіотика, який спричинив захворювання, тому що він може спровокувати рецидив захворювання. Для лікування первинного епізоду інфекції C. difficile рекомендують призначити ванкоміцин або фідаксоміцин, а не метронідазол. Доза ванкоміцину становить 125 мг перорально 4 рази на добу, фідаксоміцину — 200 мг двічі на добу протягом 10 днів. Рекомендована доза метронідазолу становить 500 мг перорально тричі на добу протягом 10 днів. ТФМ рекомендована пацієнтам з множинними рецидивами інфекції C. difficile, які не відповіли на адекватну антибіотикотерапію. Дані доказової медицини підтверджують, що ТФМ є відносно безпечним терапевтичним методом лікування з невеликою кількістю побічних дій
Fecal microbiota transplantation (FMТ) is a robust and effective method for treating of the recurrent Clostridium difficile infection (CDI). The main pathogenetic mechanisms, explaining FMT efficacy in the treatment of CDI, have been elucidated. The review is focused on the analysis of provisions of the practical guidelines on FMT conduction in clinical practice with the detalization of donors’ selection, recipients’ preparation, and methods of FMT management. Nowadays, the range of FMT applications is rapidly extending and covers not only gastrointestinal pathologies, but also extra-gastrointestinal diseases. The donors’ selection with the use of questionnaire, interview, blood tests, and stool examinations should be strictly performed before FMT to reduce and prevent occurrence of any adverse events. Step-by-step and thorough preparation of the feces and recipients along with the adequate choice of the delivery methods based on the individual clinical situations are the key points of the FMT process. Currently, the CDI treatment is based on the immediate antibiotics’ cancellation, as these medications may provoke CDI recurrence. Either vancomycin or fidaxomicin is recommended rather than metronidazole for an initial episode of CDI. The vancomycin dose is 125 mg orally 4 times per day or fidaxomicin 200 mg twice a day for 10 days. The recommended metronidazole dose is 500 mg orally 3 times a day for 10 days. FMT is recommended for patients with multiple recurrences of CDI who have failed appropriate antibiotic treatments. The data of evidence-based medicine confirm that FMT is a generally safe therapeutic method with low number of side effects
Дод.точки доступу:
Гріднєв, О. Є.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Губська, О. Ю.
НПЗП-ентеротоксичність: фокус на проблему [Текст] = NSAID-enterotoxicity: focus on the problem : Нестероїдні протизапальні препарати - ентеротоксичність : фокус на проблему / О. Ю. Губська, А. А. Кузьмінець // Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 5. - С. 50-59. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL (вредные воздействия, терапевтическое применение, токсичность)
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA (действие лекарственных препаратов, повреждения)
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES (химически вызванный)
ХИМИЧЕСКИ-ИНДУЦИРОВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHEMICALLY-INDUCED DISORDERS (диагностика, профилактика и контроль, терапия, эпидемиология)
Анотація: Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) є найчастіше призначуваними лікарськими засобами в світі. Вони є майже незамінними, коли потрібно швидко здолати біль, запалення та гіпертермію, але мають суттєві побічні ефекти, зокрема з боку шлунково-кишкового тракту. НПЗП-індуковану гастропатію вивчено добре. Її можна ефективно здолати за допомогою кислотознижувальних препаратів. НПЗП-індуковану ентеропатію та колопатію менш вивчено внаслідок складності діагностики. На частку уражень шлунково-кишкового тракту нижче за зв’язку Трейця припадає близько 40 % від усіх НПЗП-індукованих уражень шлунково-кишкового тракту. Найчастіше вони перебігають безсимптомно, але нерідко стають причиною ускладнень, зокрема небезпечних для життя. Немає ефективних засобів для їх лікування чи профілактики. Висвітлено сучасний погляд на патогенез зазначеного стану, його епідеміологію, клінічні вияви, а також можливості діагностики, лікування та запобігання НПЗП-ентеро- та колопатіям
Дод.точки доступу:
Кузьмінець, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ацетилсаліцилова кислота в кардіологічній практиці : фокус на ентеротоксичність [Текст] / О. Ю. Губська [та ін.] // Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 3/4. - С. 79-85

MeSH-головна:
АСПИРИН -- ASPIRIN (вредные воздействия, прием и дозировка, терапевтическое применение)
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES (диагностика, лекарственная терапия, этиология)
Анотація: Ацетилсаліцилова кислота (АСК) є одним з найчастіше призначуваних препаратів у світі. Постійний прийом АСК має суттєві побічні ефекти, у тому числі з боку шлунково-кишкового тракту. В огляді, присвяченому ентеротоксичному впливу АСК, викладено сучасні погляди на застосування дезагрегантної терапії, а також висвітлено уявлення щодо частоти, патогенезу та підходів до лікування АСК-асоційованих ентеропатій
Дод.точки доступу:
Губська, О. Ю.
Таран, А. І.
Лавренчук, І. О.
Альянова, Т. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вивчення впливу вегетаріанських дієт на розвиток депресії [Текст] / О. Ю. Губська [та ін.] // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 201-205

MeSH-головна:
ДИЕТА ВЕГЕТАРИАНСКАЯ -- DIET, VEGETARIAN (вредные воздействия)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (этиология)
Анотація: Вивчено психоемоційний стан прихильників вегетаріанських дієт за шкалою депресії, встановлен зв’язок змін у вигляді депресії із концентрацією вітаміну В12 сироватки крові. Для дослідження було сформовано п’ять груп: вегетаріанці (42 особи), вегани (61 особа), напіввегетаріанці (14 осіб) лактовегетаріанці (12 осіб), прихильники традиційна моделі харчування (54 всеїдні). Вони заповнили опитувальники QIDS та шкалу депресій Бека. Усі групи порівнювалися із групою всеїдних. Під час другого етапу дослідження було відібрано дві групи: вегани (15 осіб) і всеїдні (15 осіб). В цих групах була виміряна концентрація вітаміну В12 в сироватці крові та вивчений вплив зниження концентрації вітаміну B12 на розвиток депресії. Вивчено частоту виникнення депресії серед груп, яка складає: вегетаріанці – 43 %, вегани – 30 %, напіввегетаріанці – 43 %, лактовегетаріанці – 33 % та всеїдні – 47 %. Не було виявлено статистично значимих відмінностей в частоті та вираженості депресії серед досліджуваних. В групі веганів було виявлено достовірно більшу кількість досліджуваних з дефіцитом вітаміну B12 в порівнянні з всеїдними (Р = 0,015). Рівень вітаміну B12 в крові не впливає на наявність депресії в групах веганів та всеїдних (χ2 = 0,045; P = 0,833 за QIDS). Обмеження вибраної методології: другий етап дослідження потребує дослідження на більш численних групах. Оригінальність: вперше в Україні був вивчений психоемоціональний стан прихильників вегетаріанських дієт, та була перевірена гіпотеза про влив зниження концентрації вітаміну B12 сироватки крові на психоемоціональний стан
Дод.точки доступу:
Губська, О. Ю.
Прівалов, М. А.
Альянова, Т. С.
Таран, А. І.
Родіонова, І. О.
Алексєєва, В. В.
Лавренчук, І. О.
Кузьмінець, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Структура та клініко-рентгенологічні особливості уражень пародонта в пацієнтів із глютен-асоційованими захворюваннями / Т. В. Кустрьо [та ін.] // Сучасна стоматологія = Современная стоматология. - 2020. - № 2. - С. 40-43

MeSH-головна:
ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES (диагностика, этиология)
ЦЕЛИАКИЯ -- CELIAC DISEASE (патофизиология)
Анотація: Під час дослідження в обох досліджуваних групах переважали генералізовані ураження пародонта. У ході дослідження було виявлено ряд клініко-рентгенологічних особливостей уражень пародонта. Отримані дані свідчать, що в пацієнтів із глютен-асоційованими захворюваннями пародонта існують фактори, які впливають на прогресування ураження тканин пародонтального комплексу
Дод.точки доступу:
Кустрьо, Т. В.
Антоненко, М. Ю.
Губська, О. Ю.
Значкова, О. А.
Шемелько, М. Л.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Гуменюк, Л. І.
Зміни психоемоційного стану хворих на патологію печінки [Текст] / Л. І. Гуменюк, О. Ю. Губська, А. А. Кузьмінець // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 94-98

MeSH-головна:
ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS (этиология)
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ -- HEPATIC ENCEPHALOPATHY (патофизиология, психология)
Анотація: В статті проведений порівняльний аналіз когнітивних функцій та психоемоційного стану 30 пацієнтів з патологією печінки. Розподіл за нозологіями печінки був наступний: 41,67 % цироз печінки класу С, 29,17 % – хронічний гепатит з цитолітичним і холестатичним синдромами в комплексі; 20,83% – хронічний гепатит з помірним цитолітичним синдромом; 8,33 % – хворі на хронічний гепатит з вираженим цитолітичним синдромом. Отримані результати відображають більш високу, ІV ступінь ПЕ та найбільш виражену, ІV ступінь депресивних розладів в групі пацієнтів з ЦП класу С 20,83 %. В меншій ступені вираженості ПЕ (ІІ–ІІІ ступінь) та депресія (І–ІІІ ступінь) відмічено серед груп пацієнтів на хронічний гепатит з помірним цитолітичним синдромом та хронічним гепатитом з цитолітичним і холестатичним синдромом в комплексі, становить 4,17 % відповідно кожен, що підтверджує вплив дисметаболічних процесів на психоемоційний стан та якість життя пацієнтів
Дод.точки доступу:
Губська, О. Ю.
Кузьмінець, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вивчення генетичних особливостей хворих на глютенчутливі захворювання в Україні [Текст] = Study of genetic features of patients with gluten-sensitive diseases in Ukraine / О. Ю. Губська [та ін.] // Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 2. - С. 18-23. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЦЕЛИАКИЯ -- CELIAC DISEASE (генетика, метаболизм, патофизиология, эпидемиология)
ГЛЮТЕНЫ -- GLUTENS (вредные воздействия, генетика, диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм)
ГАПЛОТИПЫ -- HAPLOTYPES (генетика, иммунология)
АЛЛЕЛИ -- ALLELES
ГЕНЕТИКА ПОПУЛЯЦИОННАЯ -- GENETICS, POPULATION (методы)
УКРАИНА -- UKRAINE (эпидемиология)
Анотація: Мета — дослідити поширення гаплотипів HLA‑DQ2.5 і HLA‑DQ8, алелів DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03 і DRB1*04 або їх відсутність серед українських пацієнтів (на прикладі членів Української спілки целіакії) з попередньо встановленими діагнозами «целіакія» або «непереносність глютену без целіакії» (НГБЦ), а також серед осіб, яким не встановлено ці діагнози. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 148 осіб: 80 учасників Української спілки целіакії, з них 39 хворих на целіакію та 41 — на НГБЦ. Контрольну групу утворили 68 здорових добровольців. Усі пацієнти здали мазок букального епітелію, який піддавали генетичному аналізу в лабораторії «Діаген». Визначали генетичні маркери, відомі як чинники ризику розвитку целіакії, а саме алелі DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04 та гаплотипи DQ2.5 та DQ8, які з них складаються. Результати. Виявлено, що у пацієнтів української популяції з целіакією статистично значущо частіше траплявся гаплотип DQ2.5, ніж серед хворих на НГБЦ (відношення шансів (ВШ) 2,77; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,12 — 6,87, р = 0,022) чи серед здорового контингенту (ВШ 3,99; 95 % ДІ 1,73 — 9,20, р = 0,0009), та рідше виявляли відсутність жодного з гаплотипів (ВШ 0,19; 95 % ДІ 0,066 — 0,55, р = 0,0014 порівняно з групою НГБЦ та ВШ 0,19; 95 % ДІ 0,068 — 0,49, р = 0,0003 порівняно з контрольною групою). Частота виявлення гаплотипу DQ8 не досягла рівня статистичної значущості (р = 0,052). Між групою НГБЦ та контрольною групою не встановлено статистично значущої різниці за частотою виявлення чи невиявлення гаплотипів (p 0,05). У групі целіакії статистично значущо частіше, ніж у контрольній групі, виявляли алель DQA1*05 (ВШ 2,40; 95 % ДІ 1,03 — 5,58, р = 0,031) та статистично значущо частіше, ніж у групі НГБЦ, — алель DQA1*03 (ВШ 2,87; 95 % ДІ 1,05 — 7,81, р = 0,031). Висновки. У дослідженій нами популяції хворі на целіакію частіше були носіями гаплотипу DQ2.5, ніж хворі на НГБЦ чи здорові особи. Хворі на целіакію частіше, ніж здорові особи, були носіями алеля DQA1*05 та частіше, ніж хворі на НГБЦ, — носіями алеля DQA1*03. Різниця за частотою виявлення гаплотипу DQ8 між групами не досягла порогу статистичної значущості. Для уточнення даних необхідно провести дослідження із залученням більшої кількості осіб
Objective — to investigate the prevalence of HLA‑DQ2.5 and HLA‑DQ8 haplotypes, alleles DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04, or their absence, among Ukrainian patients with the established diagnoses of celiac disease and non‑celiac gluten intolerance (NCGS) on the example of members of the Ukrainian Celiac Disease Society, as well as in the general population of individuals who have not been diagnosed. Materials and methods. The study involved 148 subjects: from 80 members of the Ukrainian Celiac Disease Society, 39 patients with celiac disease and 41 subjects with NCGS. The control group consisted of 68 healthy volunteers. All patients were sampled with a smear of the buccal epithelium, which was subjected to genetic analysis in the Diagen laboratory. The samples were analyzed to determine genetic markers known as risk factors for celiac disease: the alleles DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04 and the haplotypes DQ2.5 and DQ8 that consist of them. Results. It has been revealed that haplotype DQ2.5 was significantly more frequently detected in patients with celiac disease than in subjects with NCGS (OR = 2.77; 95 % CI 1.12 — 6.87; p = 0.022) or healthy controls (OR = 3.99; 95 % CI 1.73 — 9.20; p = 0.0009); the absence of haplotypes was revealed more often in celiac disease patients (OR = 0.19; 95 % CI 0.066 — 0.55; p = 0.0014 compared to the NCGS group and OR = 0.19; 95 % CI 0.068 — 0.49; p = 0.0003 compared to the control group). The frequency of haplotype DQ8 detection did not reach the level of statistical significance (p = 0.052). There was no significant difference in the frequency of haplotype detection or non‑detection (p 0.05) between the NCGS and control groups. In the celiac group, the DQA1*05 allele was detected significantly more often than in the control group (OR = 2.40 95 % CI 1.03 — 5.58, p = 0.031) and the allele DQA1*03 was detected significantly more frequently than in the NCGS group (OR = 2.87; 95 % CI 1.05 — 7.81; p = 0.031). Conclusions. In the investigated population, patients with celiac disease were more likely to be carriers of the DQ2.5 haplotype than patients with NCGS or healthy subjects. The patients with celiac disease were the carriers of the DQA1*05 allele more often that healthy subjects, and more often than patients with NCGS were carriers of the DQA1*03 allele. The difference in the frequency of haplotype DQ8 detection between groups did not reach the threshold of statistical significance. The investigation with involvement of more subjects are needed to refine the obtained data
Дод.точки доступу:
Губська, О. Ю.
Кузьмінець, А. А.
Башинська, В. В.
Мосейко, В. В.
Долько, О. А.
Заплатніков, Я. С.
Борисович, Ю. Г.
Загородня, О. О.
Коляда, О. К.
Наумова, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Губська, О. Ю.
Професійні шкідливості в анестезіології та інтенсивній терапії як фактор ризику психоемоційних порушень лікарів-інтенсивістів [Текст] / О. Ю. Губська, Є. В. Рибак // Лікар. справа = Врачебное дело. - 2017. - N 7. - С. 88-93

MeSH-головна:
ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS (этиология)
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS (этиология)
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
Анотація: Стаття присвячена професійним шкідливостям, що виникають у медичного персоналу (лікарів-анестезіологів з різним стажем роботи), які працюють у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії. Розглянуто фізіологічні, фізичні і хімічні небезпеки в роботі медичного персоналу, а також фактори, що сприяють професійних захворювань
Дод.точки доступу:
Рибак, Є. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)