Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Губська, О. Ю.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 28
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-28

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Таран А. І., Лавренчук І. О., Альянова Т. С.
Назва : Ацетилсаліцилова кислота в кардіологічній практиці : фокус на ентеротоксичність
Місце публікування : Український терапевтичний журнал. - 2018. - № 3/4. - С. 79-85 (Шифр УУ21/2018/3/4)
MeSH-головна: АСПИРИН -- ASPIRIN
КИШЕЧНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INTESTINAL DISEASES
Анотація: Ацетилсаліцилова кислота (АСК) є одним з найчастіше призначуваних препаратів у світі. Постійний прийом АСК має суттєві побічні ефекти, у тому числі з боку шлунково-кишкового тракту. В огляді, присвяченому ентеротоксичному впливу АСК, викладено сучасні погляди на застосування дезагрегантної терапії, а також висвітлено уявлення щодо частоти, патогенезу та підходів до лікування АСК-асоційованих ентеропатій
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Прівалов М. А., Альянова Т. С., Таран А. І., Родіонова І. О., Алексєєва В. В., Лавренчук І. О., Кузьмінець А. А.
Назва : Вивчення впливу вегетаріанських дієт на розвиток депресії
Місце публікування : Лікар. справа. - київ, 2017. - N 7. - С. 201-205 (Шифр ЛУ2/2017/7)
MeSH-головна: ДИЕТА ВЕГЕТАРИАНСКАЯ -- DIET, VEGETARIAN
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
Анотація: Вивчено психоемоційний стан прихильників вегетаріанських дієт за шкалою депресії, встановлен зв’язок змін у вигляді депресії із концентрацією вітаміну В12 сироватки крові. Для дослідження було сформовано п’ять груп: вегетаріанці (42 особи), вегани (61 особа), напіввегетаріанці (14 осіб) лактовегетаріанці (12 осіб), прихильники традиційна моделі харчування (54 всеїдні). Вони заповнили опитувальники QIDS та шкалу депресій Бека. Усі групи порівнювалися із групою всеїдних. Під час другого етапу дослідження було відібрано дві групи: вегани (15 осіб) і всеїдні (15 осіб). В цих групах була виміряна концентрація вітаміну В12 в сироватці крові та вивчений вплив зниження концентрації вітаміну B12 на розвиток депресії. Вивчено частоту виникнення депресії серед груп, яка складає: вегетаріанці – 43 %, вегани – 30 %, напіввегетаріанці – 43 %, лактовегетаріанці – 33 % та всеїдні – 47 %. Не було виявлено статистично значимих відмінностей в частоті та вираженості депресії серед досліджуваних. В групі веганів було виявлено достовірно більшу кількість досліджуваних з дефіцитом вітаміну B12 в порівнянні з всеїдними (Р = 0,015). Рівень вітаміну B12 в крові не впливає на наявність депресії в групах веганів та всеїдних (χ2 = 0,045; P = 0,833 за QIDS). Обмеження вибраної методології: другий етап дослідження потребує дослідження на більш численних групах. Оригінальність: вперше в Україні був вивчений психоемоціональний стан прихильників вегетаріанських дієт, та була перевірена гіпотеза про влив зниження концентрації вітаміну B12 сироватки крові на психоемоціональний стан
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Кузьмінець А. А., Башинська В. В., Мосейко В. В., Долько О. А., Заплатніков Я. С., Борисович Ю. Г., Загородня О. О., Коляда О. К., Наумова О. О.
Назва : Вивчення генетичних особливостей хворих на глютенчутливі захворювання в Україні
Паралельн. назви :Study of genetic features of patients with gluten-sensitive diseases in Ukraine
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 2. - С. 18-23 (Шифр СУ10/2020/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЦЕЛИАКИЯ -- CELIAC DISEASE
ГЛЮТЕНЫ -- GLUTENS
ГАПЛОТИПЫ -- HAPLOTYPES
АЛЛЕЛИ -- ALLELES
ГЕНЕТИКА ПОПУЛЯЦИОННАЯ -- GENETICS, POPULATION
УКРАИНА -- UKRAINE
Анотація: Мета — дослідити поширення гаплотипів HLA‑DQ2.5 і HLA‑DQ8, алелів DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03 і DRB1*04 або їх відсутність серед українських пацієнтів (на прикладі членів Української спілки целіакії) з попередньо встановленими діагнозами «целіакія» або «непереносність глютену без целіакії» (НГБЦ), а також серед осіб, яким не встановлено ці діагнози. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 148 осіб: 80 учасників Української спілки целіакії, з них 39 хворих на целіакію та 41 — на НГБЦ. Контрольну групу утворили 68 здорових добровольців. Усі пацієнти здали мазок букального епітелію, який піддавали генетичному аналізу в лабораторії «Діаген». Визначали генетичні маркери, відомі як чинники ризику розвитку целіакії, а саме алелі DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04 та гаплотипи DQ2.5 та DQ8, які з них складаються. Результати. Виявлено, що у пацієнтів української популяції з целіакією статистично значущо частіше траплявся гаплотип DQ2.5, ніж серед хворих на НГБЦ (відношення шансів (ВШ) 2,77; 95 % довірчий інтервал (ДІ) 1,12 — 6,87, р = 0,022) чи серед здорового контингенту (ВШ 3,99; 95 % ДІ 1,73 — 9,20, р = 0,0009), та рідше виявляли відсутність жодного з гаплотипів (ВШ 0,19; 95 % ДІ 0,066 — 0,55, р = 0,0014 порівняно з групою НГБЦ та ВШ 0,19; 95 % ДІ 0,068 — 0,49, р = 0,0003 порівняно з контрольною групою). Частота виявлення гаплотипу DQ8 не досягла рівня статистичної значущості (р = 0,052). Між групою НГБЦ та контрольною групою не встановлено статистично значущої різниці за частотою виявлення чи невиявлення гаплотипів (p 0,05). У групі целіакії статистично значущо частіше, ніж у контрольній групі, виявляли алель DQA1*05 (ВШ 2,40; 95 % ДІ 1,03 — 5,58, р = 0,031) та статистично значущо частіше, ніж у групі НГБЦ, — алель DQA1*03 (ВШ 2,87; 95 % ДІ 1,05 — 7,81, р = 0,031). Висновки. У дослідженій нами популяції хворі на целіакію частіше були носіями гаплотипу DQ2.5, ніж хворі на НГБЦ чи здорові особи. Хворі на целіакію частіше, ніж здорові особи, були носіями алеля DQA1*05 та частіше, ніж хворі на НГБЦ, — носіями алеля DQA1*03. Різниця за частотою виявлення гаплотипу DQ8 між групами не досягла порогу статистичної значущості. Для уточнення даних необхідно провести дослідження із залученням більшої кількості осібObjective — to investigate the prevalence of HLA‑DQ2.5 and HLA‑DQ8 haplotypes, alleles DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04, or their absence, among Ukrainian patients with the established diagnoses of celiac disease and non‑celiac gluten intolerance (NCGS) on the example of members of the Ukrainian Celiac Disease Society, as well as in the general population of individuals who have not been diagnosed. Materials and methods. The study involved 148 subjects: from 80 members of the Ukrainian Celiac Disease Society, 39 patients with celiac disease and 41 subjects with NCGS. The control group consisted of 68 healthy volunteers. All patients were sampled with a smear of the buccal epithelium, which was subjected to genetic analysis in the Diagen laboratory. The samples were analyzed to determine genetic markers known as risk factors for celiac disease: the alleles DQA1*05, DQB1*02, DQA1*03, DRB1*04 and the haplotypes DQ2.5 and DQ8 that consist of them. Results. It has been revealed that haplotype DQ2.5 was significantly more frequently detected in patients with celiac disease than in subjects with NCGS (OR = 2.77; 95 % CI 1.12 — 6.87; p = 0.022) or healthy controls (OR = 3.99; 95 % CI 1.73 — 9.20; p = 0.0009); the absence of haplotypes was revealed more often in celiac disease patients (OR = 0.19; 95 % CI 0.066 — 0.55; p = 0.0014 compared to the NCGS group and OR = 0.19; 95 % CI 0.068 — 0.49; p = 0.0003 compared to the control group). The frequency of haplotype DQ8 detection did not reach the level of statistical significance (p = 0.052). There was no significant difference in the frequency of haplotype detection or non‑detection (p 0.05) between the NCGS and control groups. In the celiac group, the DQA1*05 allele was detected significantly more often than in the control group (OR = 2.40 95 % CI 1.03 — 5.58, p = 0.031) and the allele DQA1*03 was detected significantly more frequently than in the NCGS group (OR = 2.87; 95 % CI 1.05 — 7.81; p = 0.031). Conclusions. In the investigated population, patients with celiac disease were more likely to be carriers of the DQ2.5 haplotype than patients with NCGS or healthy subjects. The patients with celiac disease were the carriers of the DQA1*05 allele more often that healthy subjects, and more often than patients with NCGS were carriers of the DQA1*03 allele. The difference in the frequency of haplotype DQ8 detection between groups did not reach the threshold of statistical significance. The investigation with involvement of more subjects are needed to refine the obtained data
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю.
Назва : Нові перспективи серологічної діагностики целіакії в Україні
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2008. - № 6. - С. 10-13 (Шифр СУ10/2008/6)
Предметні рубрики: Целиакия-- диагн
Диагностика гастроэнтеральная-- методы
Серодиагностика-- методы-- тенденции
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Кузьмінець А. А.
Назва : НПЗП-ентеротоксичність: фокус на проблему : Нестероїдні протизапальні препарати - ентеротоксичність : фокус на проблему
Паралельн. назви :NSAID-enterotoxicity: focus on the problem
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 5. - С. 50-59 (Шифр СУ10/2018/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
КИШЕЧНИКА СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- INTESTINAL MUCOSA
КИШЕЧНИКА ВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ БОЛЕЗНИ -- INFLAMMATORY BOWEL DISEASES
ХИМИЧЕСКИ-ИНДУЦИРОВАННЫЕ РАССТРОЙСТВА -- CHEMICALLY-INDUCED DISORDERS
Анотація: Нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП) є найчастіше призначуваними лікарськими засобами в світі. Вони є майже незамінними, коли потрібно швидко здолати біль, запалення та гіпертермію, але мають суттєві побічні ефекти, зокрема з боку шлунково-кишкового тракту. НПЗП-індуковану гастропатію вивчено добре. Її можна ефективно здолати за допомогою кислотознижувальних препаратів. НПЗП-індуковану ентеропатію та колопатію менш вивчено внаслідок складності діагностики. На частку уражень шлунково-кишкового тракту нижче за зв’язку Трейця припадає близько 40 % від усіх НПЗП-індукованих уражень шлунково-кишкового тракту. Найчастіше вони перебігають безсимптомно, але нерідко стають причиною ускладнень, зокрема небезпечних для життя. Немає ефективних засобів для їх лікування чи профілактики. Висвітлено сучасний погляд на патогенез зазначеного стану, його епідеміологію, клінічні вияви, а також можливості діагностики, лікування та запобігання НПЗП-ентеро- та колопатіям
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Рибак Є. В.
Назва : Професійні шкідливості в анестезіології та інтенсивній терапії як фактор ризику психоемоційних порушень лікарів-інтенсивістів
Місце публікування : Лікар. справа. - київ, 2017. - N 7. - С. 88-93 (Шифр ЛУ2/2017/7)
MeSH-головна: ПРОФЕССИОНАЛЬНЫХ ВРЕДНОСТЕЙ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- OCCUPATIONAL EXPOSURE
ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- MENTAL DISORDERS
АФФЕКТИВНЫЕ СИМПТОМЫ -- AFFECTIVE SYMPTOMS
МЕДИЦИНСКИЙ ПЕРСОНАЛ -- MEDICAL STAFF
Анотація: Стаття присвячена професійним шкідливостям, що виникають у медичного персоналу (лікарів-анестезіологів з різним стажем роботи), які працюють у відділеннях анестезіології та інтенсивної терапії. Розглянуто фізіологічні, фізичні і хімічні небезпеки в роботі медичного персоналу, а також фактори, що сприяють професійних захворювань
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Кузьмінець А. А., Панін А. В.
Назва : Рівень фекального комплексу «гемоглобін/гаптоглобін» у пацієнтів з остеоартритом залежно від прийому нестероїдних протизапальних препаратів
Паралельн. назви :Levels of fecal «hemoglobin/ haptoglobin» complex in patients with osteoarthritis depending on the intake of nonsteroidal anti-inflammatory drugs
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2020. - № 1. - С. 23-27 (Шифр СУ10/2020/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
БИОМАРКЕРЫ ФАРМАКОЛОГИЧЕСКИЕ -- BIOMARKERS, PHARMACOLOGICAL
ЖИДКОСТИ И СЕКРЕТЫ (ВНЕШ) -- FLUIDS AND SECRETIONS (NON MESH)
Анотація: Мета — вивчити рівень фекального комплексу «гемоглобін/гаптоглобін» (Hb/Hp) у пацієнтів з остеоартритом (ОА) і визначити можливість його зв’язку з концентрацією фекального кальпротектину (ФКП)Висновки. Прийом НПЗП асоційований із підвищенням рівня фекального комплексу Hb/Hp. Цей біомаркер разом із ФКП може бути корисним як неінвазивний показник можливого НПЗП‑індукованого ураження кишечника у пацієнтів, які страждають на ОА та приймають НПЗПObjective — to study levels of fecal «hemoglobin/ haptoglobin» (Hb/ Hp) complex in patients with osteoarthritis (OA) and to assess the probability of its correlation with the fecal calprotectin (FCP) levelsConclusions. It has been established that NSAIDs administration was associated with the increased levels of fecal Hb/ Hp complex. This biomarker, together with fecal calprotectin, can be useful as a non‑invasive indicator of possible NSAID‑induced intestinal damage in patients with OA receiving NSAIDs
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Альянова Т. С.
Назва : Сімейна панкреатична гіперферментемія: що про неї відомо та що робити лікарю?
Паралельн. назви :Family benign pancreatic hyperenzymemia: what do we know about it and what should doctors do?
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2017. - № 3. - С. 62-69 (Шифр СУ10/2017/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
ПОДЖЕЛУДОЧНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- PANCREATIC DISEASES
ПАНКРЕАТИЧЕСКИЕ АЛЬФА-АМИЛАЗЫ -- PANCREATIC ALPHA-AMYLASES
ЛИПАЗА -- LIPASE
ТРИПСИН -- TRYPSIN
ФЕРМЕНТЫ -- ENZYMES
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): гулло синдром
Анотація: Наведено короткий огляд літератури з описанням причин безсимптомного підвищення активності ферментів підшлункової залози. Висвітлено алгоритм ведення пацієнтів та роз’яснено мету кожного кроку діагностичного пошуку на прикладі конкретної клінічної ситуації. Вперше в Україні описано випадок сімейної панкреатичної гіперферментемії у родичів першої лінії спорідненості
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Гріднєв О. Є.
Назва : Трансплантація фекальної мікробіоти: сучасний, ефективний і безпечний метод лікування інфекції Clostridium difficile
Паралельн. назви :Fecal microbiota transplantation: a modern, effective, safe method for the treatment of Clostridium difficile infection
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 3. - С. 66-78 (Шифр СУ10/2019/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- TRANSPLANTATION
ИНФЕКЦИЯ -- INFECTION
БАКТЕРИОФАГИ -- BACTERIOPHAGES
ВРАЧЕЙ АССОЦИАЦИИ НЕЗАВИСИМЫЕ -- INDEPENDENT PRACTICE ASSOCIATIONS
МЕТОДИЧЕСКИЕ РЕКОМЕНДАЦИИ -- GUIDELINE
Анотація: Трансплантація фекальної мікробіоти (ТФМ) є надійним та ефективним методом лікування рекурентної інфекції Clostridium difficile. Висвітлено кілька основних патогенетичних механізмів, які пояснюють ефективність ТФМ при лікуванні інфекції C. difficile. Основний акцент в огляді зроблено на аналізі положень практичних настанов з проведення ТФМ у клінічній практиці з деталізацією вимог, які пред’являють до відбору донорів, підготовки реципієнтів, способів введення ТФМ. Нині спектр показань до проведення ТФМ активно розширюється та охоплює не лише патологію шлунково-кишкового тракту, а і позакишкові захворювання. Відбір донорів з використанням спеціального опитувальника, співбесіди і виконання аналізів крові та калу обов’язково слід проводити перед ТФМ з метою зменшення ризику і запобігання будь-яким небажаним явищам. Покрокова ретельна підготовка фекалій та реципієнтів поряд з адекватним вибором способу доставки є ключовими моментами у проведенні ТФМ. Нині терапія інфекції C. difficile ґрунтується на негайній відміні антибіотика, який спричинив захворювання, тому що він може спровокувати рецидив захворювання. Для лікування первинного епізоду інфекції C. difficile рекомендують призначити ванкоміцин або фідаксоміцин, а не метронідазол. Доза ванкоміцину становить 125 мг перорально 4 рази на добу, фідаксоміцину — 200 мг двічі на добу протягом 10 днів. Рекомендована доза метронідазолу становить 500 мг перорально тричі на добу протягом 10 днів. ТФМ рекомендована пацієнтам з множинними рецидивами інфекції C. difficile, які не відповіли на адекватну антибіотикотерапію. Дані доказової медицини підтверджують, що ТФМ є відносно безпечним терапевтичним методом лікування з невеликою кількістю побічних дійFecal microbiota transplantation (FMТ) is a robust and effective method for treating of the recurrent Clostridium difficile infection (CDI). The main pathogenetic mechanisms, explaining FMT efficacy in the treatment of CDI, have been elucidated. The review is focused on the analysis of provisions of the practical guidelines on FMT conduction in clinical practice with the detalization of donors’ selection, recipients’ preparation, and methods of FMT management. Nowadays, the range of FMT applications is rapidly extending and covers not only gastrointestinal pathologies, but also extra-gastrointestinal diseases. The donors’ selection with the use of questionnaire, interview, blood tests, and stool examinations should be strictly performed before FMT to reduce and prevent occurrence of any adverse events. Step-by-step and thorough preparation of the feces and recipients along with the adequate choice of the delivery methods based on the individual clinical situations are the key points of the FMT process. Currently, the CDI treatment is based on the immediate antibiotics’ cancellation, as these medications may provoke CDI recurrence. Either vancomycin or fidaxomicin is recommended rather than metronidazole for an initial episode of CDI. The vancomycin dose is 125 mg orally 4 times per day or fidaxomicin 200 mg twice a day for 10 days. The recommended metronidazole dose is 500 mg orally 3 times a day for 10 days. FMT is recommended for patients with multiple recurrences of CDI who have failed appropriate antibiotic treatments. The data of evidence-based medicine confirm that FMT is a generally safe therapeutic method with low number of side effects
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Альянова Т. С.
Назва : Функціональна диспепсія та імунна дисфункція: сучасні уявлення про патогенетичні механізми розвитку
Паралельн. назви :Functional dyspepsia and immune dysfunction: modem concepts of pathogenetic mechanisms of their development
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2018. - № 1. - С. 94-101 (Шифр СУ10/2018/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДИСПЕПСИЯ -- DYSPEPSIA
ИММУННОЙ СИСТЕМЫ РАССТРОЙСТВА -- IMMUNE SYSTEM DISEASES
ЭОЗИНОФИЛИЯ -- EOSINOPHILIA
Анотація: Приведены современные взгляды относительно иммунологических факторов развития функциональной диспепсии, данные о ее микроморфологической основе. Иммунная дисфункция рассмотрена в качестве важного фактора патогенеза функциональной диспепсии на разных уровнях — местном (в виде дуоденальной эозинофильной инфильтрации с дегрануляцией эозинофилов и мастоцитозом) и общем (дисбаланс клеточного и гуморального иммунитета с преобладанием провоспалительных цитокинов). Доказана перспективность дальнейшего изучения особенностей иммунной дисфункции в развитии функциональной диспепсииThe review presents the main modern opinions on the immunological factors of functional dyspepsia develop¬ment and data on its micromorphological basis. The immune dysfunction is considered as an important factor in the pathogenesis of functional dyspepsia at different levels, the local level (in a form of duodenal eosinophilic infiltration with eosinophils’degranulation of and mastocytosis) and general level (imbalance of cellular and humoral immunity with the predominance of pro-inflammatory cytokines). The prospects of further studying the features of immune dysfunction in the development of functional dyspepsia have been substantiated
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Чичула Ю. В., Кугмерова Н. В.
Назва : Функціональний стан підшлункової залози у хворих на целіакію
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2006. - № 5. - С. 8-10 (Шифр СУ10/2006/5)
Предметні рубрики: Поджелудочная железа-- патофизиол-- секр
Целиакия-- осл
Поджелудочной железы недостаточность-- патолог
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Литинська Т. О.
Назва : Целіакія та шкіра. удосконалення діагностики герпетиформного дерматиту дюрінга як типового шкірного вияву целіакії
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2008. - № 1. - С. 29-32 (Шифр СУ10/2008/1)
Предметні рубрики: Целиакия-- диагн
Дерматит герпетиформный-- диагн
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гуменюк Л. І., Губська О. Ю., Кузьмінець А. А.
Назва : Зміни психоемоційного стану хворих на патологію печінки
Місце публікування : Лікар. справа. - київ, 2017. - N 7. - С. 94-98 (Шифр ЛУ2/2017/7)
MeSH-головна: ПСИХИЧЕСКОЕ ЗДОРОВЬЕ -- MENTAL HEALTH
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ЭНЦЕФАЛОПАТИЯ ПЕЧЕНОЧНАЯ -- HEPATIC ENCEPHALOPATHY
Анотація: В статті проведений порівняльний аналіз когнітивних функцій та психоемоційного стану 30 пацієнтів з патологією печінки. Розподіл за нозологіями печінки був наступний: 41,67 % цироз печінки класу С, 29,17 % – хронічний гепатит з цитолітичним і холестатичним синдромами в комплексі; 20,83% – хронічний гепатит з помірним цитолітичним синдромом; 8,33 % – хворі на хронічний гепатит з вираженим цитолітичним синдромом. Отримані результати відображають більш високу, ІV ступінь ПЕ та найбільш виражену, ІV ступінь депресивних розладів в групі пацієнтів з ЦП класу С 20,83 %. В меншій ступені вираженості ПЕ (ІІ–ІІІ ступінь) та депресія (І–ІІІ ступінь) відмічено серед груп пацієнтів на хронічний гепатит з помірним цитолітичним синдромом та хронічним гепатитом з цитолітичним і холестатичним синдромом в комплексі, становить 4,17 % відповідно кожен, що підтверджує вплив дисметаболічних процесів на психоемоційний стан та якість життя пацієнтів
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Лікарська справа. Врачебное дело -2017р.,N 7
Цікаві статті :
"Психічне здоров’я: глобальні виклики ХХІ ст." (стр.3-276)
Секція 1. Соціальне благополуччя та добробут людини в контексті глобалізаційних трансформацій (стр.3-74)
Бахов І. С. Проблеми психічного здоров’я у студентської молоді американських університетів і коледжів/ І. С. Бахов (стр.3-10)
Борисенко Л. Л. Здоров’язберігаючі освітні технології як засіб оптимізації навчальної діяльності студентів/ Л. Л. Борисенко, Л. М. Журавська, Ю. М. Мендрух (стр.10-16)
Вакуліч Т. М. Психологічні фактори формування віктимної поведінки жінок в Україні/ Т. М. Вакуліч (стр.16-21)
Гавриловська К. П. Соціальне благополуччя самотніх жінок у сучасному світі/ К. П. Гавриловська, Л. М. Фальковська, Л. В. Музичко (стр.22-28)
Головатий М. Ф. Психологія здоров’я в контексті радикальних кризових ситуацій глобалізованого століття/ М. Ф. Головатий, О. М. Холіч (стр.28-31)
Пальм Н. Д. Психологические аспекты мифотворчества в современной культуре/ Н. Д. Пальм (стр.31-36)
Музичко Л. В. Емоційне вигорання викладачів вищої школи та їхнє професійне здоров’я/ Л. В. Музичко, Л. М. Фальковська, К. П. Гавриловська (стр.37-44)
Papathanasiou I. V. Professional burnout in staff of mental units: the role of working conditions/ I. V. Papathanasiou [et al.] (стр.44-52)
Пузирний В. Ф. Інтелектуальний розвиток та соціалізація особистості/ В. Ф. Пузирний (стр.52-56)
Фальковська Л. М. Конструкт "здоров’я" у структурі свідомості студентської молоді/ Л. М. Фальковська, Л. В. Музичко, К. П. Гавриловська (стр.56-63)
Школяр М. В. Можливості соціальної роботи у громаді в процесі включення внутрішньо переміщених осіб в нові територіальні спільноти/ М. В. Школяр (стр.63-68)
Шопша О. Л. Вплив міжособистісних конфліктів на показники психічного здоров’я акторів театру/ О. Л. Шопша (стр.68-70)
Бикова І. М. Ефективність стилів керівництва колективом: соціально-психологічний аспект/ І. М. Бикова (стр.70-72)
Туриніна О. Л. Особливості формування психічного здоров’я у студентів вищих навчальних закладів/ О. Л. Туриніна (стр.72-74)
Секція 2. Специфічні виклики системи охорони психічного здоров’я: дитяча психіатрія, супровід людей з інвалідністю, людей похилого віку; система охорони психічного здоров’я у сільській місцевості (стр.75-140)
Vajpayee A. Impact of visual literacy skill program on visual literacy of deprived children and non-deprived children/ A. Vajpayee (стр.75-80)
Грабовенко Н. В. Діагностика як ключовий етап соціальної роботи з сім’ями, що виховують дітей з дитячим церебральним паралічем/ Н. В. Грабовенко, Т. М. Євменова (стр.80-88)
Губська О. Ю. Професійні шкідливості в анестезіології та інтенсивній терапії як фактор ризику психоемоційних порушень лікарів-інтенсивістів/ О. Ю. Губська, Є. В. Рибак (стр.88-93)
Гуменюк Л. І. Зміни психоемоційного стану хворих на патологію печінки/ Л. І. Гуменюк, О. Ю. Губська, А. А. Кузьмінець (стр.94-98)
Коляденко Н. В. Етіопатогенетичні основи розвитку реабілітаційного потенціалу хворих із синдромом Ретта/ Н. В. Коляденко [та ін.] (стр.98-104)
Лозова О. М. Парадокси потребово-мотиваційної сфери осіб з нервовою орторексією/ О. М. Лозова, О. В. Дробот, М. С. Фатєєва (стр.104-110)
Мазяр О. В. Психофізіологічний механізм формування невротичного розладу/ О. В. Мазяр (стр.110-116)
Портницька Н. Ф. До питання проявів страхів та тривожності у дітей з розумовою відсталістю/ Н. Ф. Портницька, І. М. Тичина (стр.116-122)
Шамне А. В. Варіативність психосоціального розвитку і пссихічне здоров’я особистості в підлітковому і юнацькому віці/ А. В. Шамне (стр.122-129)
Шмаргун В. М. Взаємозв’язок показників інтелекту та когнітивних стилів у психічному розвитку дітей/ В. М. Шмаргун (стр.129-135)
Грись А. М. Переживання цілісності "Я" як основа психічного здоров’я у підлітковому віці/ А. М. Грись, О. О. Прокоф’єва (стр.136-139)
Iliadis Ch. K. Children with depression and family/ Ch. K. Iliadis, L. I. Kourkouta, A. G. Monios (стр.139-140)
Секція 3. Іновації та розвиток системи охорони психічного здоров’я у мультикультурному суспільстві (стр.141-196)
Войтенко О. В. Психологічні наслідки бойового стресу у військовослужбовців/ О. В. Войтенко, Т. Л. Ткачук (стр.141-146)
Доріченко В. А. Саморозкриття як індикатор психічного здоров’я військовослужбовців при здійсненні миротворчих операцій/ В. А. Доріченко (стр.146-151)
Колесніченко Л. А. Досвід психотерапії психосоматичних розладів/ Л. А. Колесніченко, А. В. Тімакова (стр.151-157)
Maksymov M. Music space influence on human mental health/ M. Maksymov (стр.157-162)
Максимова Н. Ю. Психологічна діагностика схильності до адиктивної поведінки/ Н. Ю. Максимова (стр.162-167)
Mielkov Y. Human personality in the complex world: pluralism of identities and the problem of world-attitude/ Y. Mielkov (стр.168-174)
Омельченко Л. М. Особливості адаптивного потенціалу дружин постраждалих військовослужбовців/ Л. М. Омельченко, В. І. Вус (стр.174-180)
Fradelos E. C. Religiosity in nursing: the translation, validation and cultural adoption of the centrality of religiosity scale - 10 in Greek language/ E. C. Fradelos [et al.] (стр.180-187)
Chrysostomou G. Integrated care platforms to support mental health patients/ G. Chrysostomou (стр.187-192)
Бідзюра І. П. Організація охорони психічного здоров’я в сучасній Україні/ І. П. Бідзюра (стр.192-194)
Kourkouta L. I. Treatment of dermatological diseases related to mental disorders/ L. I. Kourkouta, Ch. K. Iliadis, I. V. Papathanasiou (стр.194-196)
Секція 4. Міждисціплінарний підхід у системі охорони психічного здоров’я (стр.196-276)
Вус В. І. Ціннісно-семантична детермінація психічного здоров’я пожежників та рятувальників/ В. І. Вус, С. М. Кравчук (стр.196-201)
Губська О. Ю. Вивчення впливу вегетаріанських дієт на розвиток депресії/ О. Ю. Губська [та ін.] (стр.201-205)
Данилова Т. В. За межами дихотомії біологічного і соціального: холістичний підхід до психічного здоров’я/ Т. В. Данилова, Г. В. Салата (стр.205-210)
Ладиченко В. В. Європейські стандарти права дітей на психічне здоров’я/ В. В. Ладиченко, Л. О. Головко (стр.210-215)
Мартинюк І. А. Готовність студентської молоді до самоосвітньої діяльності як запорука її соціального й ментального благополуччя (методи та перспективи дослідження)/ І. А. Мартинюк (стр.215-221)
Михайлюк І. В. Феноменологія змін особистості в умовах посттравматичного зростання/ І. В. Михайлюк (стр.221-226)
Нич Т. В. Феномен самогубства: екзистенційний вибір особистості чи соціальна проблема (філософсько-психологічний аналіз)/ Т. В. Нич (стр.226-231)
Павлюк М. М. Цінність самостійності у контексті психічного здоров’я особистості майбутнього фахівця/ М. М. Павлюк (стр.232-237)
Савченко О. В. Конструктивні та деструктивні форми рефлексії/ О. В. Савченко (стр.238-244)
Solomka T. M. Integrity as a factor of mental health in the context of the interdisciplinary problem of personal self-construction/ T. M. Solomka, O. L. Shopsha (стр.244-249)
Тімашова В. М. Психічне здоров’я як складник понятійної сфери здоров’я та перспективний напрям розвитку служби охорони психічного здоров’я в Україні/ В. М. Тімашова, В. О. Тімашов (стр.250-255)
Тюріна Т. Г. Духовність як визначальний чинник духовного здоров’я особистості та суспільства (у світлі вчення про ноосферу В. Вернадського)/ Т. Г. Тюріна, А. М. Зачепа (стр.255-260)
Терентьєва Н. О. Особливості збереження психічного здоров’я викладачів ВНЗ в умовах рейтингування/ Н. О. Терентьєва, С. В. Яшник (стр.260-272)
Прокопович Є. М. Психічне благополуччя та детермінація схильності підлітків до девіантної поведінки (сучасний український досвід)/ Є. М. Прокопович, Т. М. Траверсе, Е. В. Крайніков (стр.272-274)
Черемшинська Н. М. Особливості емоційного стану жінок, які стали жертвами сімейного насильства: аспекти психологічної корекції/ Н. М. Черемшинська (стр.274-276)
Цікаві статті :
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Губська О. Ю., Кузьмінець А. А., Коляда О. К., Мосейко В. В., Панін А. В.
Назва : Стан кишкового мікробіому в пацієнтів з остеоартритом
Паралельн. назви :Sate of intestinal microbiome in patients with osteoarthritis
Місце публікування : Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 18-25 (Шифр СУ10/2019/5)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ОСТЕОАРТРИТ -- OSTEOARTHRITIS
МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA
ПРОТИВОВОСПАЛИТЕЛЬНЫЕ СРЕДСТВА НЕСТЕРОИДНЫЕ -- ANTI-INFLAMMATORY AGENTS, NON-STEROIDAL
ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION
Анотація: Мета — вивчити склад кишкової мікрофлори в пацієнтів, які хворіють на остеоартрит, на тлі приймання нестероїдних протизапальних препаратів та за його відсутності, а також відмінності складу кишкової мікрофлори від такого у здорових осіб. Матеріали та методи. До дослідження було залучено 26 пацієнтів з остеоартритом. Пацієнтів розподілили на дві групи: 16 осіб, котрі приймали нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), та 10 осіб, які не вживали НПЗП систематично. До контрольної групи залучено 23 здорові особи. Стан кишкового мікробіому вивчали методом полімеразної ланцюгової реакції в режимі реального часу з визначенням вмісту Bacteroides, Firmicutes, Actinobacteria, «інших» типів (сумарної бактеріальної РНК за винятком зазначених типів) і співвідношення Firmicutes/Bacteroides. Результати. Встановлено, що в пацієнтів з остеоартритом порівняно зі здоровими особами статистично значущо більший вміст Bacteroides (медіана — 19 % (міжквартильний діапазон — 8,05 — 27,39 %) і 7,36 (3,69 — 9,22) %, р 0,001), менший вміст Firmicutes (51,47 (45,05 — 56,13) та 71,53 (58,57 — 74,098) %, р 0,01) та Actinobacteria (6,95 (4,71 — 9,25) і 10,56 (7,07 — 14,64) %, р 0,05) і майже у 5 разів нижча величина відношення Firmicutes/Bacteroides (2,81 (1,73 — 6,48) та 9,898 (6,37 — 18,81), р 0,001), тому цей показник є важливим діагностичним критерієм. Не виявлено статистично значущої різниці за складом кишкової мікрофлори між тими, хто приймав і не приймав НПЗП. Величина співвідношення Firmicutes/Bacteroides у підгрупах пацієнтів також не відрізнялася, але за вмістом Bacteroides пацієнти, які не приймали НПЗП, відрізнялися від контрольної групи більше. У них виявлено нижчий вміст Actinobacteria, ніж у здорових осіб. Установлено наявність зв’язку середньої сили між віком та вмістом у калі Bacteroides (ρ Objective — to study the composition of intestinal microflora (CM) in patients with osteoarthritis (OA) against the background of administration of non-steroidal anti-inflammatory drugs (NSAIDs) and without them, as well as define difference in the CM of patients and healthy subjects. Materials and methods. The study involved 26 OA patients, who were divided into two groups: 16 subjects on NSAIDs (NSAID group) and 10 patients who did not take NSAIDs (non-NSAID group). Control group consisted of 23 healthy individuals. The state of intestinal microbiome was studied by real-time PCR, with the determination of the content of Bacteroides, Firmicutes, Actinobacteria, «other» types (total bacterial RNA with the exception of the above types) and the ratio of Firmicutes/Bacteroides. Results. It following significant differences have been established in QA patients in comparison with the healthy controls: Bacteroides levels was significantly higher, the median 19 % (interquartile range 8.05 — 27.39) % versus 7.36 (3.69 — 9.22) %, p 0.001; the Firmicutes and Actinobacteria levels were lower (51.47 (45.05 — 56.13) % versus 71.53 (58.57 — 74.098) %, p 0.01) and (6.95 (4.71 — 9.25) % versus 10.56 (7.07 — 14.64) %, p 0.05), respectively. The Firmicutes/Bacteroides ratio was almost five times lower in the OA group than in healthy control (2.81 (1.73 — 6.48) versus 9.898 (6.37 — 18.81), p 0.001), which makes it a very important diagnostic criterion. No significant difference was reveled in the CM compositions between the patients of NSAID group and non-NSAID group, as well as in the Firmicutes/Bacteroides ratio. However, Bacteroides levels differed form healthy controls in a higher extent in the group of OA patients from non-NSAID group, and they demonstrated more low Actinobacteria levels than healthy controls. Moreover, a middle-strength correlation has been established between the age and fecal Bacteroides content (positive, ρ
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кустрьо Т. В., Антоненко М. Ю., Губська О. Ю., Значкова О. А., Шемелько М. Л.
Назва : Структура та клініко-рентгенологічні особливості уражень пародонта в пацієнтів із глютен-асоційованими захворюваннями
Місце публікування : Сучасна стоматологія. - Київ, 2020. - № 2. - С. 40-43 (Шифр СУ67/2020/2)
MeSH-головна: ПЕРИОДОНТА БОЛЕЗНИ -- PERIODONTAL DISEASES
ЦЕЛИАКИЯ -- CELIAC DISEASE
Анотація: Під час дослідження в обох досліджуваних групах переважали генералізовані ураження пародонта. У ході дослідження було виявлено ряд клініко-рентгенологічних особливостей уражень пародонта. Отримані дані свідчать, що в пацієнтів із глютен-асоційованими захворюваннями пародонта існують фактори, які впливають на прогресування ураження тканин пародонтального комплексу
Знайти схожі

17.

Назва журналу :Сучасна гастроентерологія -2006р.,N 5
Цікаві статті :
Кляритская И. Л. Диагностическая ценность {\up 13}С-метацетинового дыхательного теста при некоторых хронических диффузных заболеваниях печени/ И. Л. Кляритская [и др.] (стр.4-7)
Губська О. Ю. Функціональний стан підшлункової залози у хворих на целіакію/ О. Ю. Губська, Ю. В. Чичула, Н. В. Кугмерова (стр.8-10)
Журавлева Л. В. Влияние комбинированной терапии на иммунный статус больных гипертонической болезнью/ Л. В. Журавлева, О. Н. Ковалева (стр.11-15)
Жакун І. Б. Helicobacter pylori, запалення та ліпіди/ І. Б. Жакун, В. М. Жакун (стр.16-20)
Вдовиченко В. І. Безсимптомний нерефлюксний (реактивний) езофапт: поширення, критерії діагнозу, місце в міжнародній номенклатурі хвороб і причин смерті Х перегляду/ В. І. Вдовиченко, А. В. Острогляд (стр.21-23)
Драгомирецкая Н. В. Эффективность сочетанного применения противовирусных препаратов и курортных факторов при хроническом вирусном гепатите С/ Н. В. Драгомирецкая [и др.] (стр.24-27)
Белоусова О. Ю. Тонус и моторика толстой кишки при хроническом неспецифическом неязвенном колите у детей/ О. Ю. Белоусова (стр.28-30)
Римські критерії III (стр.31)
Функціональні езофагеальні розлади (стр.41-44)
Ткач С. М. Сравнительная эффективность различных видов противорецидивного лечения гастроэзофагеальной рефлюксной болезни/ С. М. Ткач, Ю. Г. Кузенко (стр.45-49)
Харитонова Л. А. Алгоритм наблюдения за детьми с желчнокаменной болезнью/ Л. А. Харитонова (стр.50-52)
Новое в лечении хронических вирусных гепатитов (стр.53-55)
Губергриц Н. Б. Клинико-патогенетическое обоснование эффективности комбинации фамотидина и антацидов при хроническом рецидивирующем панкреатите/ Н. Б. Губергриц, К. Н. Слесарева (стр.56-67)
Стародуб Є. М. Ефективність "Софтоваку" при хронічному закрепі/ Є. М. Стародуб, С. Є. Шостак, О. Є. Самогальська (стр.68-71)
Звягинцева Т. Д. "Гастритол" в коррекции дисмоторных нарушений у больных с постхолецистэктомическим синдромом/ Т. Д. Звягинцева, А. И. Чернобай (стр.72-75)
Бабак О. Я. Механизмы гепатопротекторного и токсического влияния азота оксида/ О. Я. Бабак, Н. В. Ярмыш, Г. Ю. Панченко (стр.76-84)
Няньковський С. Л. Роль пробі0тиків у вигодовуванні дітей, профілактиці і лікуванні захворювань у дітей та дорослих/ С. Л. Няньковський, Х. Шаєвська, Я. Заричанський (стр.85-92)
Бобро Л. Н. Тактика ведения больных с желтухой. Лекция IV/ Л. Н. Бобро, Л. М. Пасиешвили (стр.93-97)
Цікаві статті :
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Сучасна гастроентерологія -2008р.,N 1
Цікаві статті :
Гравіровська Н. Г. Показники поширеності та вперше виявленої патології органів травлення у міського населення/ Н. Г. Гравіровська [и др.] (стр.4-6)
Свиридюк В. З. Використання коефіцієнта поєднання для характеристики етіологічних чинників хронічного панкреатиту за допомогою комп’ютерних технологій аналізу електронних баз даних (реєстрів) захворюваності/ В. З. Свиридюк (стр.7-15)
Губергриц Н. Б. Трофологическая недостаточность при заболеваниях поджелудочной железы: клиника и диагностика/ Н. Б. Губергриц (стр.16-28)
Губська О. Ю. Целіакія та шкіра. удосконалення діагностики герпетиформного дерматиту дюрінга як типового шкірного вияву целіакії/ О. Ю. Губська, Т. О. Литинська (стр.29-32)
Майкова Т. В. Критерії ультрасонографічної діагностики дуоденогастрального рефлюксу та топографо-анатомічної спроможності воротаря/ Т. В. Майкова, І. В. Кушніренко (стр.33-37)
Єлісєєва О. П. Сучасний погляд на механізми виникнення окисного стресу у патогенезі helicobacter pylori-асоційованих хвороб гастродуоденальної зони/ О. П. Єлісєєва [и др.] (стр.38-44)
Губергриц Н. Б. Опыт патогенетически обоснованной терапии больных хроническим панкреатитом в сочетании с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью и ожирением/ Н. Б. Губергриц, М. А. Крюк (стр.45-54)
Ткач С. М. Эрадикация инфекции helicobacter pylori: современное состояние проблемы с точки зрения доказательной медицины/ С. М. Ткач, А. П. Николаева (стр.55-61)
Щербинина М. Б. Влияние «Урсофалька» на иммунный статус пациентов с холестерозом желчного пузыря в зависимости от показателя общего холестерина сыворотки крови/ М. Б. Щербинина, М. И. Бабец, В. И. Кудрявцева (стр.62-66)
Звягинцева Т. Д. Лечение синдрома абдоминальной боли у больных неспецифическим язвенным колитом с легким течением/ Т. Д. Звягинцева, А. И. Чернобай (стр.67-69)
Передерий В. Г. Кислотосупрессивная терапия с позиций доказательной медицины и клинической практики/ В. Г. Передерий, В. В. Чернявский (стр.71-75)
Дорофеев А. Э. Применение «Кваматела» при гастроэзофагеальной рефлюксной болезни в сочетании с функциональной диспепсией/ А. Э. Дорофеев, М. В. Афанасьев (стр.76-79)
Линевский Ю. В. Эффективность использования «Барола» при н. pylori-ассоциированной пептической язве двенадцатиперстной кишки/ Ю. В. Линевский, К. Ю. Линевская, К. А. Воронин (стр.80-82)
Передерий В. Г. Опыт применения препарата «Пульцет» для лечения больных с гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью/ В. Г. Передерий, В. В. Чернявский, Л. В. Дударь (стр.83-86)
Степанов Ю. М. Перспективы усовершенствования терапии гастроэзофагеальной рефлюксной болезни/ Ю. М. Степанов, Арби Мохаммед, И. Я. Будзак (стр.87-92)
Просоленко К. О. Застосування азитроміцину в схемі антигелікобактерноі терапії при хронічному гастриті, асоційованому з helicobacter pylori/ К. О. Просоленко, Е. Ю. Фролова-Романюк, А. М. Черняк (стр.93-97)
Singh G. Выбор ингибитора протонной помпы для лечения и профилактики повреждений желудочно-кишечного тракта, вызванных приемом нестероидных противовоспалительных препаратов/ G. Singh, G. Triadafilopoulos (стр.98-104)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Сучасна гастроентерологія -2008р.,N 6
Цікаві статті :
Пасієшвілі Л. М. Ожиріння як соціальна проблема. Етапи формування в осіб із захворюваннями біліарного каналу/ Л. М. Пасіешвілі, Н. М. Железнякова, Т. М. Пасієшвілі (стр.6-9)
Губська О. Ю. Нові перспективи серологічної діагностики целіакії в Україні/ О. Ю. Губська (стр.10-13)
Глушко Л. В. Використання ультразвукового методу дослідження для діагностики та оцінення ефективності лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби/ Л. В. Глушко [и др.] (стр.14-16)
Хворостінка В. М. Ефективність коригувальної терапії при неалкогольному стеатогепатиті у хворих на цукровий діабет 2 типу/ В. М. Хворостінка, А. В. Власенко (стр.17-22)
Велигоцкий Н. Н. Цитотоксические штаммы H. pylori у больных с рецидивными язвами после органосохраняющих операций, осложненных кровотечением/ Н. Н. Велигоцкий, Г. Ю. Бука, Д. А. Кононенко (стр.23-26)
Стародуб Є. М. Клініко-імунологічні аспекти алкогольного та вірусно-алкогольного цирозу печінки/ Є. М. Стародуб, О. Є. Самогальська, Т. Б. Лазарчук (стр.27-31)
Тверетинов А. Б. Синдром взаимного отягощения: гастроэзофагеальная рефлюксная болезнь в сочетании с ишемической болезнью сердца/ А. Б. Тверетинов, Э. Ю. Фролова-Романюк, И. Э. Кушнир (стр.32-36)
Іванова Л. М. Клініко-біохімічна характеристика неалкогольного стеатогепатиту в пацієнтів із хронічним обструктивним захворюванням легень у поєднанні з туберкульозом органів дихання/ Л. М. Іванова, Ю. В. Сидоренко (стр.37-41)
Дудник В. М. Порушення ліпідного обміну в дітей при хронічному вірусному гепатиті С: зв’язок з генотипом вірусу та величиною вірусного навантаження/ В. М. Дудник, Л. В. Мороз, Я. А. Медражевська (стр.42-46)
Олійник Н. М. Оптимізація лікування цирозу печінки/ Н. М. Олійник (стр.47-50)
Горобець А. О. Стан зовнішньосекреторної функції підшлункової залози та деякі показники гуморального імунітету в дітей із хронічною гастродуоденальною патологією алергійного генезу/ А. О. Горобець (стр.51-55)
Лапина Т. Л. Эзомепразол - первый блокатор протонной помпы - моноизомер: новые перспективы в лечении кислотозависимых заболеваний/ Т. Л. Лапина (стр.56-60)
Степанов Ю. М. Сравнительная оценка клинической эффективности препаратов «Риабал» и «Дротаверин» в комплексном лечении болевого абдоминального синдрома при хроническом рецидивирующем панкреатите/ Ю. М. Степанов, Л. М. Шендрик, И. А. Васильева (стр.61-65)
Рябоконь О. В. Досвід застосування препарату «Урсолізин» для патогенетичної терапії вірусних гепатитів/ О. В. Рябоконь (стр.66-71)
Ситкин С. И. Топические кортикостероиды в терапии воспалительных заболеваний кишечника/ С. И. Ситкин (стр.72-77)
Бабак М. О. Факторы адипоцитарного происхождения в развитии ГЭРБ и осложнений при ожирении, персонифицированная тактика лечения в зависимости от фармакогенома/ М. О. Бабак (стр.78-84)
XVI Объединенная европейская гастроэнтерологическая неделя (18-22 октября 2008 г.) (стр.85-88)
Цікаві статті :
Знайти схожі

20.

Назва журналу :Сучасна гастроентерологія -2017р.,N 3
Цікаві статті :
Беловол А. Н. Предикторы ранней диагностики фиброза при сочетанном течении хронического гепатита С и неалкогольной жировой болезни печени/ А. Н. Беловол, Л. Р. Бобронникова (стр.6-11)
Пасієшвілі Л. М. Оцінка внеску поліморфних варіантів гена ендотеліальної NO-синтази у формування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби при супутньому ожирінні/ Л. М. Пасієшвілі (стр.12-17)
Просоленко К. О. Вплив неалкогольної жирової хвороби печінки на стан ниркової функції у пацієнтів з гіпертонічною хворобою/ К. О. Просоленко, В. І. Молодан, К. О. Ситник (стр.18-24)
Синельник В. П. Рівень апеліну в сироватці крові ліквідаторів аварії на ЧАЕС, хворих на гіпертонічну хворобу та гіпертонічну хворобу у поєднанні з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, в динаміці лікування/ В. П. Синельник (стр.25-29)
Колесникова Е. В. Клинические дилеммы неалкогольной и алкогольной болезни печени/ Е. В. Колесникова (стр.30-38)
Фадеенко Г. Д. Опыт применения многокомпонентного пробиотика "Вивокапс 16" у больных с синдромом раздраженного кишечника/ Г. Д. Фадеенко, А. Е. Гриднев (стр.41-50)
Дорофеев А. Э. Беременность у больных с воспалительными заболеваниями кишечника. Особенности лечения/ А. Э. Дорофеев, Н. Н. Руденко (стр.51-54)
Щербинина М. Б. Терапия билиарного сладжа: повышение клинической эффективности урсодезоксихолевой кислоты при совместном применении с лактулозой/ М. Б. Щербинина [та ін.] (стр.55-61)
Губська О. Ю. Сімейна панкреатична гіперферментемія: що про неї відомо та що робити лікарю?/ О. Ю. Губська, Т. С. Альянова (стр.62-69)
Вдовиченко В. І. "Рефрактерна" гастроезофагеальна рефлюксна хвороба: стан проблеми/ В. І. Вдовиченко, А. В. Острогляд (стр.70-77)
Чернышов В. А. Неалкогольная жировая болезнь печени и хроническая болезнь почек: некоторые механизмы взаимосвязи/ В. А. Чернышов (стр.78-83)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-20 21-28

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)