Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Знайдено у інших БД:

Книги (7)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Данілевич, Т. Д.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 19
Показані документи з 1 по 19

Назва журналу :Львівський медичний часопис -2016р. т.22,N 3
Цікаві статті :
Кобилецький О. Я. Кислі та лужні дезоксирибонуклеази та рибонуклеази у пацієнтів із важкою черепно-мозковою травмою різних груп наслідків лікування в динаміці перебігу лікування/ О. Я. Кобилецький (стр.4-8)
Лозинська М. Р. Обтяженість на рак щитоподібної залози пробандів та їх родичів із новоутвореннями кишечника і хворобою Крона/ М. Р. Лозинська [та ін.] (стр.9-12)
Макєєв В. Ф. Особливості динаміки формування зубних рядів у дітей і підлітків та можливості дентальної імплантації/ В. Ф. Макєєв, А.-С. А. Крупник (стр.13-17)
Сулим С. О. Особливості порушень функціонального стану нирок у жінок із гіпертонічною хворобою залежно від наявності супровідної залізодефіцитної анемії, її важкості й тривалості/ С. О. Сулим (стр.18-24)
Філіппова О. Ю. Загальна характеристика активованих рецепторів на лімфоцитах залежно від маси тіла у хворих на неалкогольну жирову хворобу печінки у поєднанні з ожирінням та патологією біліарного тракту/ О. Ю. Філіппова (стр.25-31)
Олійник Ю. Ю. Наслідки комбінованих субтотальних дистальних резекцій, виконаних з приводу місцево-поширеного раку шлунка/ Ю. Ю. Олійник (стр.32-37)
Гузій О. В. Соматичне здоров’я спортсменів при тренуванні витривалості/ О. В. Гузій, О. П. Романчук (стр.38-44)
Загородній О. В. Бальна оцінка ступеню тяжкості стану хворих на цукровий діабет, ускладнений некротично-запальними ураженнями стопи, при реваскуляризації ніг за модифікованою системою APACHE II/ О. В. Загородній, Ю. С. Мота, В. П. Федоренко (стр.45-49)
Трутяк І. Р. Характеристика ускладнень сучасної бойової хірургічної травми/ І. Р. Трутяк [та ін.] (стр.50-54)
Комар В. С. Структурно-процесний підхід у створенні моделі покращення якості та ефективності системи відновного лікування хворих з патологією шкіри та підшкірної клітковини на регіональному рівні/ В. С. Комар, О. В. Любінець (стр.55-60)
Січкоріз О. Є. Оцінка якості організації навчального процесу на базах стажування під час проходження заочного циклу інтернатури/ О. Є. Січкоріз (стр.61-65)
Різничок С. В. Статистичний аналіз академічної успішності з медичної інформатики студентів медичного факультету Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького/ С. В. Різничок, О. Є. Басалкевич (стр.66-72)
Іванов В. П. Роль галектину-3 у розвитку і підтриманні фібриляції передсердь/ В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич, О. В. Ковальчук (стр.73-78)
Мота Ю. С. Діагностика і лікування гострого апендициту у вагітних/ Ю. С. Мота, В. П. Федоренко (стр.79-87)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванов В. П., Данілевич Т. Д., Ковальчук О. В.
Назва : Роль галектину-3 у розвитку і підтриманні фібриляції передсердь
Місце публікування : Львів. мед. часопис. - Львів, 2016. - Том 22, N 3. - С. 73-78 (Шифр ЛУ10/2016/22/3)
MeSH-головна: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ГАЛЕКТИН 3 -- GALECTIN 3
Знайти схожі

Назва журналу :Серце і судини -2017р.,N 3
Цікаві статті :
Амосова К. М. Погіршення функції нирок при гострій декомпенсованій серцевій недостатності: зміна парадигм/ К. М. Амосова (стр.7-14)
Соколов М. Ю. Реестр перкутанных коронарных вмешательств: расширенный сравнительный анализ результатов 2016 года. Реперфузионный парадокс в Украине/ М. Ю. Соколов (стр.14-31)
Рокита О. І. Лікування онкологічних захворювань і серцево-судинна токсичність. Точка зору Європейського товариства кардіологів. Частина II/ О. І. Рокита, Ю. В. Руденко (стр.32-38)
Амосова К. М. Погіршення функції нирок при гострій декомпенсованій серцевій недостатності: клінічна значущість з урахуванням зворотності і предиктори незворотності/ К. М. Амосова [и др.] (стр.39-46)
Воронков Л. Г. Виживаність упродовж 36 місяців та її предиктори в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі/ Л. Г. Воронков [и др.] (стр.47-51)
Паничкин Ю. В. Разработка и биологическое апробирование нового спирального окклюдера для эндоваскулярного закрытия артериального протока из низкомодульного бета-циркониевого сплава/ Ю. В. Паничкин [и др.] (стр.52-60)
Целуйко В. И. Гендерные особенности течения острого периода и долгосрочного прогноза больных с инфарктом миокарда правого желудочка на фоне инфаркта миокарда с зубцом Q задней стенки левого желудочка/ В. И. Целуйко, Т. А. Лозовая, И. М. Марцовенко (стр.61-67)
Амосова К. М. Показники шлуночково-артеріальної взаємодії та центральної гемодинаміки у хворих із м’якою та помірною неускладненою артеріальною гіпертензією залежно від наявності діастолічної дисфункції лівого шлуночка та їх взаємозв’язок/ К. М. Амосова [и др.] (стр.69-76)
Бойко О. І. Синдром Бланда—Уайта—Гарланда: патоморфологічний аналіз рідкісного випадку/ О. І. Бойко [и др.] (стр.79-82)
Залізна Ю. І. Уперше діагностована фібриляція передсердь: перебіг, прогноз і ведення хворих/ Ю. І. Залізна, О. Й. Жарінов (стр.83-91)
Колесник М. Ю. Неінвазивна діагностика ураження лівого передсердя: діагностичні можливості спекл-трекінг ехокардіографії (огляд літератури та власні спостереження)/ М. Ю. Колесник, М. В. Соколова (стр.92-99)
Іванов В. П. Патофізіологічна роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в розвитку й підтриманні фібриляції передсердь. Блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи як перспективний напрям upstream-терапії/ В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич (стр.100-105)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванов В. П., Данілевич Т. Д.
Назва : Патофізіологічна роль ренін-ангіотензин-альдостеронової системи в розвитку й підтриманні фібриляції передсердь. Блокатори ренін-ангіотензин-альдостеронової системи як перспективний напрям upstream-терапії
Місце публікування : Серце і судини. - 2017. - N 3. - С. 100-105 (Шифр СУ25/2017/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
MeSH-головна: ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
РЕНИН-АНГИОТЕНЗИНА СИСТЕМА -- RENIN-ANGIOTENSIN SYSTEM
АНГИОТЕНЗИН-ПРЕВРАЩАЮЩЕГО ФЕРМЕНТА ИНГИБИТОРЫ -- ANGIOTENSIN-CONVERTING ENZYME INHIBITORS
АНГИОТЕНЗИНОВЫХ РЕЦЕПТОРОВ АНТАГОНИСТЫ -- ANGIOTENSIN RECEPTOR ANTAGONISTS
Знайти схожі

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2018р.,N 2
Цікаві статті :
Малиновська І. Е. Клініко–біохімічні особливості на різних етапах кардіологічної реабілітації в пацієнтів, які перенесли інфаркт міокарда/ І. Е. Малиновська [та ін.] (стр.14-23)
Целуйко В. Й. Вплив феномена невідновленого кровотоку після черезшкірного коронарного втручання на найближчий та довгостроковий прогноз у пацієнтів з гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (за результатами дослідження)/ В. Й. Целуйко, М. М. Дьолог, О. А. Леоненко (стр.24-31)
Сичов О. С. Контроль синусового ритму, прихильність до рекомендацій з антикоагулянтної терапії та ризик серцево–судинної смерті в пацієнтів з фібриляцією – тріпотінням передсердь неклапанного походження/ О. С. Сичов, А. О. Бородай, Е. С. Бородай (стр.32-40)
Іванов В. П. Антиаритмічна ефективність і безпечність препаратів 1C класу етацизину та пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою й частими рецидивами фібриляції передсердь/ В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич (стр.43-49)
Максименко А. В. Результати балонної вальвулопластики клапанного стенозу легеневої артерії в пацієнтів першого року життя/ А. В. Максименко [та ін.] (стр.50-56)
Бугаенко В. В. Особенности диагностики ишемической болезни сердца. Ложноположительные и ложноотрицательные пробы с физической нагрузкой/ В. В. Бугаенко [и др.] (стр.57-65)
Кияк Ю. Г. Гострий коронарний синдром, зумовлений м’язовим містком: електрокардіографічні та коронароангіографічні ознаки/ Ю. Г. Кияк [та ін.] (стр.66-69)
Березуцкий В. И. Электрокардиография в диагностике аритмогенной кардиомиопатии правого желудочка/ В. И. Березуцкий (стр.70-79)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванов В. П., Данілевич Т. Д.
Назва : Антиаритмічна ефективність і безпечність препаратів 1C класу етацизину та пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою й частими рецидивами фібриляції передсердь
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 2. - С. 43-49 (Шифр УУ11/2018/2)
Предметні рубрики: Этацизин
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS
ПРОПАФЕНОН -- PROPAFENONE
Анотація: Мета – оцінити антиаритмічну ефективність і безпечність препаратів 1С класу етацизину й пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Обстежено 146 осіб з гіпертонічною хворобою II стадії і частими рецидивами ФП. Вік пацієнтів – 37–86 років (у середньому (61,2±0,7) року). 68 (46,6 %) обстежених становили чоловіки. Пацієнтам було призначено постійну антиаритмічну терапію. Антиаритмічну ефективність препаратів оцінювали за суб’єктивними відчуттями пацієнтів – за допомогою самооцінки пацієнтом частоти нападів ФП та їх перебігу. Термін спостереження за хворими з моменту підбору їм ефективної антиаритмічної терапії становив 6 міс. Фактичний середній термін спостереження за хворими становив (8,2±0,4) міс. У цілому в 134 (91,8 %) пролікованих відзначали позитивний антиаритмічний ефект протягом 6 міс лікування. Так, у 48 (35,8 %) випадках зареєстровано повний і в 86 (64,2 %) – частковий антиаритмічний ефект (Р0,0001). Пропафенон продемонстрував антиаритмічну ефективність у 72 (62,6 %) хворих. У 9 (7,8 %) пацієнтів спостерігали побічні реакції, які вимагали відміни препарату. Позитивний антиаритмічний ефект етацизину був визначений у 46 (62,2 %) хворих. Додаткове застосування бісопрололу підвищило ефективність етацизину до 76,2 %. Побічні реакції етацизину, які вимагали відміни препарату, були зареєстровані у 6 (8,1 %) пацієнтів. У цілому по групі спостерігали суттєве зменшення частоти нападів аритмії, яке характеризувалося збільшенням часу між зареєстрованими симптомними епізодами ФП у 5,7 разу – від 12 до 80 діб (Р0,0001). Крім того, на тлі позитивного часткового антиаритмічного ефекту відзначали істотне зменшення медіани тривалості симптоматичних епізодів у 5 разів – від 12 до 2 год (Р0,0001). Антиаритмічна ефективність препаратів 1С класу протягом 6 міс становила 91,8 %. Антиаритмічна ефективність пропафенону при невагусному варіанті ФП становила 67,2 %. Антиаритмічний ефект етацизину в цілому по групі протягом 6 міс зареєстровано у 62,2 % хворих. У групі пацієнтів з вагусним варіантом ФП він був високим і становив 90,3 %, у хворих з невагусною ФП – 41,9 %. У дослідженні доведена антиаритмічна ефективність і безпечність етацизину й пропафенону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою і пароксизмальною ФП
Знайти схожі

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2018р.,N 4
Цікаві статті :
Лутай М. І. Пацієнт зі стабільною ішемічною хворобою серця в Україні та Європі: результати 5–річного реєстру CLARIFY/ М. І. Лутай [та ін.] (стр.19-30)
Пархоменко О. М. Клініко–анамнестична характеристика та перебіг госпітального періоду захворювання у хворих молодого віку з гострим коронарним синдромом з елевацією сегмента ST/ О. М. Пархоменко [та ін.] (стр.31-39)
Бабий Л. Н. Ближайшие и отдаленные результаты наблюдения за пациентами, перенесшими острый инфаркт миокарда с подъемом сегмента ST и ургентное стентирование венечных артерий/ Л. Н. Бабий [и др.] (стр.40-47)
Довгань Н. В. Острый коронарный синдром без стойкой элевации сегмента ST на электрокардиограмме: клинико–анамнестические факторы неблагоприятного прогноза госпитального периода/ Н. В. Довгань, А. Н. ПархоменкоЯ. М. Лутай (стр.48-58)
Воронков Л. Г. Показники обміну заліза в пацієнтів з хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від їх основних демографічних і клініко–інструментальних характеристик/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.57-63)
Амосова К. М. Клінічні характеристики пацієнтів з артеріальною гіпертензією, симптомами серцевої недостатності та збереженою фракцією викиду залежно від величини Е/е у спокої і при фізичному навантаженні/ К. М. Амосова [и др.] (стр.64-74)
Воронков Л. Г. Стан когнітивної функції у хворих із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від основних клініко–демографічних та гемодинамічних показників/ Л. Г. Воронков, А. С. СолоновичА. В. Ляшенко (стр.75-80)
Іванов В. П. Антиаритмічна ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь/ В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич (стр.81-90)
Коваль Е. А. Характристика и результаты использования нового метода клинико–эхокардиографической диагностики обструктивной ишемической болезни сердца с расчетом индекса наличия коронарной обструкции/ Е. А. Коваль [и др.] (стр.91-96)
Лозинська Н. В. Ультразвуковий аналіз ритму серця плода: клінічне значення і диференційна діагностика брадіаритмій/ Н. В. Лозинська, Ю. А. Іванів (стр.97-104)
Лутай М. И. Кальциноз артерий сердца при коронарном атеросклерозе/ М. И. Лутай [и др.] (стр.105-111)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванов В. П., Данілевич Т. Д.
Назва : Антиаритмічна ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 4. - С. 81-90 (Шифр УУ11/2018/4)
Предметні рубрики: Эплеренон
Лосартан
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
АЛЬДОСТЕРОН -- ALDOSTERONE
Анотація: Мета – оцінити антиаритмічну ефективність еплеренону в комплексній терапії пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Обстежено 146 пацієнтів з ГХ II стадії і частими рецидивами ФП. Вік пацієнтів – 37–86 років (у середньому (61,2±0,7) року), 68 (46,6 %) обстежених – чоловіки. Пацієнтам була призначена постійна антиаритмічна терапія. Антиаритмічну ефективність препаратів оцінювали за суб’єктивними відчуттями пацієнтів – шляхом самооцінки пацієнтом частоти нападів ФП та їх перебігу. Як стартову антигіпертензивну терапію використовували фіксовані комбінації периндоприлу з індапамідом і лосартану з гідрохлоротіазидом. У частини пацієнтів до цих комбінацій додавали еплеренон у дозі 25 мг/добу. Всім пацієнтам визначали рівень альдостерону в плазмі крові і проводили добове моніторування ЕКГ. Еплеренон забезпечував додатковий антиаритмічний ефект у хворих з пароксизмальною ФП. У пацієнтів з ГХ і частими рецидивами ФП додавання до базової терапії еплеренону в дозі 25 мг/добу упродовж 6 місяців приводить до більш суттєвого зменшення частоти рецидивів аритмії і збільшення тривалості періоду між нападами (в 4,8 проти 3,2 разу; Р=0,04). За даними холтерівського моніторування ЕКГ позитивний антиаритмічний ефект еплеренону супроводжується суттєвим зростанням випадків з повним усуненням зареєстрованих упродовж доби суправентрикулярних екстрасистол і епізодів фібриляції передсердь, більш суттєвим зменшенням частоти зареєстрованих за добу суправентрикулярних екстрасистол і епізодів суправентрикулярної тахікардії / тріпотіння передсердь, зменшенням величини дисперсії інтервалу QT. Ймовірність повної антиаритмічної ефективності при додатковому застосуванні еплеренону статистично значущо зростає в разі адреналового варіанта фібриляції передсердь і зменшується – у разі вагусного. Як найбільш значущі чинники, що підвищують імовірність повної антиаритмічної ефективності еплеренону, можуть бути розглянуті паралельне застосування лосартану в дозі 100 мг/добу і рівень альдостерону в плазмі крові понад 150 пг/мл; як менш значущі – вихідна середньоденна частота скорочень серця понад 78 за 1 хв і відношення розміру лівого передсердя до розміру правого передсердя менше 1,45, а також динаміка систолічного артеріального тиску через 4 тижні лікування за даними офісного вимірювання понад 32 мм рт. ст.
Знайти схожі

Назва журналу :Артериальная гипертензия -2018р.,N 3
Цікаві статті :
Боєв С. С. Оцінка прогностичної значущості товщини інтими-медії сонної артерії і характеру перебігу гіпертонічної хвороби у визначенні когнітивної дисфункції/ С. С. Боєв [та ін.] (стр.7-13)
Комбинированная антигипертензивная терапия: преимущества комбинации ингибитора ангиотензинпревращающего фермента и тиазидного диуретика (стр.14-18)
Сіренко Ю. М. Про нові європейські рекомендації з артеріальної гіпертензії після їх першої презентації (коментар)/ Ю. М. Сіренко (стр.19-22)
Becker B. Cечова кислота й артеріальна гіпертензія: новини: інформаційний бюлетень Європейського товариства гіпертензії/ B. Becker [та ін.] (стр.23-26)
Меsserli F. H. Вік, артеріальний тиск і рекомендації: прірва між тими, хто проповідує, тими, хто навчає, і тими, хто лікує?/ F. H. Меsserli, S. Bangalore, A. W. Messerli (стр.27-28)
Коноплева Л. Ф. О деятельности Украинской ассоциации больных легочной гипертензией/ Л. Ф. Коноплева, О. В. Александрова (стр.29-36)
Ханюков О. О. Артеріальна гіпертензія у пацієнтів з гіперурикемією: основи патогенезу, клінічне значення, діагностика, підходи до лікування/ О. О. Ханюков, Є. Д. Єгудіна, О. С. Калашникова (стр.37-49)
Коноплева Л. Ф. Сложный случай легочной артериальной гипертензии, ассоциированной с портальной гипертензией/ Л. Ф. Коноплева, Ю. А. Коноплева (стр.50-56)
"Медико-соціальні проблеми артеріальної гіпертензії в Україні" (стр.57-65)
Сіренко О. Ю. Добовий профіль артеріального тиску та показники ремоделювання каротидних артерій у хворих на офісно контрольовану артеріальну гіпертензію в поєднанні з ревматоїдним артритом/ О. Ю. Сіренко (стр.66-67)
Данілевич Т. Д. Паралелі між ефективною антиаритмічною терапією та різними представниками блокаторів РААС/ Т. Д. Данілевич (стр.68-69)
Лазарєва К. П. Зв’язок показників пульсової хвилі та рівня 25 (ОН) D у пацієнток літнього віку з неускладненою артеріальною гіпертензією/ К. П. Лазарєва [та ін.] (стр.70)
Хіміон Л. В. Функціональний нирковий резерв як предиктор прогресування ураження нирок/ Л. В. Хіміон, Л. С. Тимощук (стр.71-72)
Сербенюк К. І. Функціональний стан нирок у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію: взаємозв’язок з гуморальними факторами регуляції артеріального тиску/ К. І. Сербенюк [та ін.] (стр.73)
Шеремет М. Ю. Підвищення ефективності лікування резистентної гіпертонії за допомогою фіксованої комбінації 3-компонентної антигіпертензивної терапії/ М. Ю. Шеремет [та ін.] (стр.74-75)
Взаємозв’язок рівнів офісного й амбулаторного артеріального тиску з рівнем смертності (стр.76)
Результати основного дослідження середземноморської дієти відкликано (стр.76-77)
Підвищення рівня артеріального тиску в 50 років пов’язане з подальшим виникненням деменції (стр.77-78)
Європейські й американські рекомендації з артеріальної гіпертензії не надто різняться (стр.78-79)
Еректильна дисфункція пов’язана із серцево-судинними подіями в майбутньому (стр.79-80)
Більш швидке зниження функції нирок для діагностики діабету (стр.81)
Усе більше доказів того, що метформін безпечний для пацієнтів із цукровим діабетом і хронічною хворобою нирок (стр.81-82)
Нова методика допоможе краще оцінити серцево-судинні захворювання (стр.83-84)
Світлої пам’яті професора Олександра Сергійовича Ларіна (стр.85)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Данілевич Т. Д.
Назва : Паралелі між ефективною антиаритмічною терапією та різними представниками блокаторів РААС
Місце публікування : Артериальная гипертензия. - Донецк, 2018. - N 3. - С. 68-69 (Шифр АУ38/2018/3)
MeSH-головна: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ПРОТИВОАРИТМИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTI-ARRHYTHMIA AGENTS
РЕНИН-АНГИОТЕНЗИНА СИСТЕМА -- RENIN-ANGIOTENSIN SYSTEM
Анотація: Мета дослідження: оцінка взаємозв’язків між ефективною антиаритмічною терапією та різними представниками блокаторів ренін-ангіотензин-альдостеронової системи (РААС) у пацієнтів із гіпертензійною хворобою (ГХ) та частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП). Матеріали та методи. У дослідження ввійшло 146 пацієнтів із ГХ ІІ стадії і частими рецидивами ФП віком від 37 до 86 років (у середньому — 61,2 ± 0,7 року), 68 (46,6 %) обстежених — чоловіки. Розподіл пацієнтів за вегетативними варіантами ФП здійснювався згідно з рекомендаціями Coumel (1992). Так, у 31 (21,2 %) пацієнта визначали вагусний, у 70 (47,9 %) — адреналовий і у 45 (30,9 %) — змішаний варіанти аритмії відповідно. Усі пацієнти проходили лікування
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Серце і судини -2018р.,N 1
Цікаві статті :
Черняк В. А. Інноваційні технологіі в хірургії судин/ В. А. Черняк [та ін.] (стр.7-13)
Рекомендації Американської асоціації серця та Американської колегії кардіологів із ведення пацієнтів із захворюванням периферичних артерій нижніх кінцівок 2016 року. Доповідь робочої групи щодо клінічних практичних настанов. Частина II (стр.14-26)
Кривченя Д. Ю. Петля легеневої артерії: діагностика та хірургічне лікування/ Д. Ю. Кривченя, Є. О. Руденко (стр.27-36)
Кобза І. І. Реконструктивні операції на артеріях стопи в лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок/ І. І. Кобза [та ін.] (стр.37-39)
Кополовець І. І. Доцільність виконання каротидноїендартеректомії до 48-72 годин після гострого порушення мозкового кровообігу у хворих із симпатоматичним стенозом внутрішньої сонної артерії більше 50%/ І. І. Кополовець [та ін.] (стр.40-43)
Кобза І. І. Актуальні методи діагностики пухлини каротидного вузла/ І. І. Кобза [та ін.] (стр.44-48)
Данілевич Т. Д. Циркадна регуляція та порушення серцевого ритму в пацієнтів з гіпертонічною хворобою і частими рецидивами фібриляції передсердь/ Т. Д. Данілевич (стр.49-57)
Попович Я. М. Профілактика тромбоемболії легеневої артерії на тлі трансфасціального тромбозу/ Я. М. Попович (стр.58-64)
Бабляк О. Д. Малоінвазивне багатосудинне коронарне шунтування в умовах передньолатеральної торакотомії/ О. Д. Бабляк [та ін.] (стр.65-69)
Целуйко В. Й. Вплив дотримання рекомендацій з лікування в першу добу інфаркту міокарда із зубцем Q задньої стінки лівого шлуночка із залучення правого шлуночка на перебіг захворювання/ В. Й. Целуйко, Т. А. Лозова (стр.70-75)
Венгер І. К. Реваскуляризація нижніх кінцівок в умовах ризику розвитку реперфузійних ускладнень/ І. К. Венгер [та ін.] (стр.76-79)
Тополов П. О. Вплив обробки оксигенатора адаптаційною композицією під час аортокоронарного шунтування на зміну клітин крові/ П. О. Тополов [та ін.] (стр.80-84)
Лебідь І. Г. Комплексна оцінка ступеня тяжкості вади і клінічного функціонального статусу в дорослих із природженими аномаліями серця/ І. Г. Лебідь (стр.85-91)
Дужий І. Д. Оцінка якості життя хворих із трофічними виразками венозного генезу/ І. Д. Дужий [та ін.] (стр.92-94)
Зайцева О. Е. Инфарктная маска аортоартериита/ О. Е. Зайцева, Л. Г. Карпович, О. И. Нишкумай (стр.95-101)
Журавлева Л. В. Протективное влияние альфа-липоевой кислоты на сердечно-сосудистые заболевания, обусловленные оксидативным стрессом/ Л. В. Журавлева ; Л. В. Журавлёва, Н. А. Лопина (стр.102-110)
Міжнародна науково-практична конференція "Актуальні питання сучасної хірургії" присвячена 110-річчю науково-практичного товариства хірургів Києва та Київської області імені М. М. Волковича та 20-річчю кафедри хірургії №4 НМУ імені О. О.Богомольця (Київ, 8-9 листопада 2018 року) (стр.111)
Цікаві статті :
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Данілевич Т. Д.
Назва : Циркадна регуляція та порушення серцевого ритму в пацієнтів з гіпертонічною хворобою і частими рецидивами фібриляції передсердь
Місце публікування : Серце і судини. - 2018. - № 1. - С. 49-57 (Шифр СУ25/2018/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: АРИТМИИ СЕРДЕЧНЫЕ -- ARRHYTHMIAS, CARDIAC
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ АМБУЛАТОРНАЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY, AMBULATORY
Анотація: Мета роботи - визначити особливості циркадної регуляції і порушень серцевого ритму за даними холтерівського моніторування електрокардіограми (ХМ ЕКГ) у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) і частими рецидивами фібриляції передсердь (ФП) залежно від клінічної форми та вегетативного варіанта аритмії. Обстежено 146 пацієнтів з ГХ II стадії, ускладненою частими рецидивами ФП, віком від 37 до 86 років. Як групу порівняння обстежено 26 пацієнтів з ГХ II стадії без ФП, яку заперечували за допомогою анамнестичних даних і даних ХМ ЕКГ, віком від 39 до 74 років. Тривалість аритмічного анамнезу коливалася від 1 до 30 років (у середньому (5,7 +- 0,5) року). У 56 (38,4 %) хворих перебіг захворювання свідчив про пароксизмальну аритмію і в 90 (61,6 %) - про персистентну. Анамнез ГХ коливався від 1 до 40 років і в середньому становив (11,6 +- 0,6) року. У всіх хворих проведено ХМ ЕКГ згідно зі стандартним протоколом. У хворих з ФП незалежно від форми аритмії, на відміну від пацієнтів без ФП, спостерігали статистично значуще збільшення загальної кількості суправентрикулярних екстрасистол (СЕ) на добу (p 0,0001). У хворих з ФП парні і групові СЕ реєстрували статистично значуще частіше (p 0,0001). У 35,7 % пацієнтів з пароксизмальною і у 33,3 % - із персистентною ФП реєстрували короткі безсимптомні епізоди суправентрикулярної пароксизмальної тахікардії (СВПТ). Такі епізоди не виявляли у хворих без ФП (p 0,001). Аналіз епізодів безбольової ішемії міокарда показав статистично значущі відмінності в реєстрації цих епізодів у пацієнтів із персистентною ФП у порівнянні з хворими без ФП (38,9 і 19,2 % відповідно; p
Знайти схожі

13.

Назва журналу :Український пульмонологічний журнал -2020р.,N 3
Цікаві статті :
Фещенко Ю. І. Адаптована клінічна настанова: хронічне обструктивне захворювання легень/ Ю. І. Фещенко [та ін.] (стр.5-36)
Мостовой Ю. М. Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) та захворювання органів дихання. Ключові положення рекомендацій 2019 року щодо ведення пацієнтів з ТЕЛА (ERS/ESC)/ Ю. М. Мостовой [та ін.] (стр.37-45)
Ірина Анатоліївна Козачук (1957-2020) (стр.46)
Лещенко С. І. Порівняльний аналіз профілю ефективності та безпеки ердостеїну, карбоцистеїну та N-ацетилцистеїну при хронічному обструктивному захворюванні легень (за матеріалами статті Rogliani P, Matera MG, Page C, et al. Efficacy and safety profile of mucolytic/antioxidant agents in chronic obstructive pulmonary disease: a comparative analysis across erdosteine, carbocysteine, and N-acetylcysteine. Respiratory Research. 2019;20:104)/ підгот. С. І. Лещенко (стр.47-50)
Професору Сергію Вікторовичу Зайкову - 60 років (стр.51-52)
Гаврисюк В. К. Клиническая модель фенотипа пациента с рецидивирующим саркоидозом легких/ В. К. Гаврисюк [и др.] (стр.53-57)
Журило О. А. Спосіб видової ідентифікації нетуберкульозних мікобактерій при наявності кислотостійких мікобактерій в мокротинні хворого/ О. А. Журило [та ін.] (стр.58-62)
Опанасенко М. С. Клінічний випадок хвороби Кастлемана/ М. С. Опанасенко [та ін.] (стр.63-67)
Опанасенко М. С. Випадок запальної міофібробластичної пухлини легені у дитини/ М. С. Опанасенко [та ін.] (стр.68-72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мостовой Ю. М., Данілевич Т. Д., Слепченко Н. С., Цимбалюк Н. В.
Назва : Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) та захворювання органів дихання. Ключові положення рекомендацій 2019 року щодо ведення пацієнтів з ТЕЛА (ERS/ESC)
Місце публікування : Укр. пульмонол. журнал. - Київ, 2020. - N 3. - С. 37-45 (Шифр УУ16/2020/3)
MeSH-головна: ЛЕГОЧНАЯ АРТЕРИЯ -- PULMONARY ARTERY
ТРОМБОЭМБОЛИЯ -- THROMBOEMBOLISM
ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ БОЛЕЗНИ -- RESPIRATORY TRACT DISEASES
Анотація: Актуальность. Тромбоэмболия легочной артерии (ТЭЛА) становится общемедицинской проблемой, с ней сталкиваются врачи общей практики, терапевты, пульмонологи и кардиологи. В эпидемиологических исследованиях показатели заболеваемости ТЭЛА колеблются от 39 до 1115 на 100 ООО населения. При этом за последние два десятилетия регистрируется неуклонный рост заболеваемости ТЭЛА при относительно стабильной распространенности тромбоза глубоких вен. ТЭЛА у пациентов с распространенными заболеваниями легких не является редкой патологией и имеет ощутимую тенденцию к росту, В 2019 году впервые было принято совместное соглашение Европейского респираторного общества (ER5) и Европейского общества кардиологов (ESC) по ведению пациентов с ТЭЛА. Цель публикации — довести до широкого круга пульмонологов сведения о взаимосвязи ряда заболеваний органов дыхания и ТЭЛА и ознакомить с ключевыми положениями рекомендаций ERS/ESC по диагностике и лечению этого патологического состояния
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Распутіна Л. В., Мостовой Ю. М., Данілевич Т. Д., Діденко Д. В., Белінський А. В., Соломончук А. В.
Назва : Аналіз даних анкетування лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 2. - С. 91-101 (Шифр БУ5/2020/24/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: КАРДИОПУЛЬМОНАЛЬНАЯ РЕАНИМАЦИЯ -- CARDIOPULMONARY RESUSCITATION
ВРАЧИ -- PHYSICIANS
Анотація: Мета роботи. Оцінити рівень знань лікарів медичних закладів Вінницької області щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації (СЛР); визначити ключові питання, що потребують більш детального відпрацювання під час проведення тренінгів із СЛР. Матеріал і методи. Кафедрою пропедевтики внутрішньої медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова спільно з лікарями Вінницького регіонального центру серцево-судинної патології ініційовано проведення семінарів-тренінгів для лікарів лікувально-профілактичних закладів Вінницької області на тему «Гострий коронарний синдром: тактика ведення пацієнтів. Серцево-легенева реанімація». Вінницької області. В анонімному анкетуванні за оригінальним опитувальником ,що включав 10 питань щодо основ проведення СЛР, взяли участь 165 лікарів з 11 районів. Результати. Переважна більшість лікарів вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої частоти компресій грудної клітки ? 120 (72,7%), глибини компресій грудної клітки ? 147 (89,1%), співвідношення частоти компресій та частоти дихання без протекції дихальних шляхів ? 123 (74,5%), початкової дози адреналіну ? 138 (83,6%), недоцільності введення аміодарону у випадку асистолії ? 121 (73,3%). Близько половини проанкетованих лікарів вірно відповіли на запитання щодо допустимих пауз ? 84 (51%), рекомендованої частоти вентиляції легень у випадку проведення СЛР інтубованого пацієнта ? 86 (52,1%), початкової дози аміодарону ? 79 (47,8%), періодичності оцінки ритму та пульсу під час СЛР ? 73 (44,3%). Менше третини лікарів ? 38 (23%) вірно відповіли на запитання щодо рекомендованої етапності введення адреналіну у випадку фібриляції шлуночків/шлуночковій тахікардії без пульсу. Результати аналізу свідчили, що частка лікарів, які невірно відповіли на 40% та більше запитань, була вищою у групах лікарів молодше 35 років i старше 60 років (р = 0,006), та у групах лікарів зі стажем роботи за спеціальністю менше 5 років, (р = 0,001). Висновки 1. Установлено, що переважна більшість лікарів медичних закладів Вінницької області володіють достатнім рівнем знань щодо основ проведення серцево-легеневої реанімації. 2. Серед лікарів, які допустили значну кількість помилок під час анкетування (4-6), найбільша частка спостерігалася у групах старшого віку, молодше 35 років та стажем роботи за спеціальністю менше 5 років. 3. Найбільші труднощі виникають у лікарів при виборі відповіді щодо медикаментозного супроводу серцево-легеневої реанімації, тактики ведення пацієнта залежно від ритму та респіраторної підтримки. Такі дані свідчать про необхідність проведення розширених циклів серцево-легеневої реанімації для медичних працівників.
Знайти схожі

16.

Назва журналу :Український пульмонологічний журнал -2022р. т.30,N 1
Цікаві статті :
Підтримка Європейського респіраторного товариства в умовах військової агресії Росії в Україні (стр.5)
Зайков С. В. Еволюція рекомендацій GINA. Практичні аспекти лікування пацієнтів з астмою через призму клінічних досліджень/ С. В. Зайков, А. Є. Богомолов, Г. Л. Гуменюк (стр.6-14)
Мостовой Ю. М. Легеневі побічні дії кардіологічних препаратів/ Ю. М. Мостовой, Т. Д. Данілевич (стр.15-24)
Дзюблик Я. О. Легеневий синдром "гарячої ванни"/ Я. О. Дзюблик (стр.25-29)
Басанець А. В. Комп’ютерна томографічна денситометрія легень в алгоритмі діагностики інтерстиціальних захворювань легень, в тому числі професійної етіології та екологічно обумовлених/ А. В. Басанець, Н. В. Курділь (стр.30-34)
Журило О. А. Нові фено-генотипічні технології в діагностиці туберкульозу/ О. А. Журило, А. І. Барбова, Л. М. Сладкова (стр.35-46)
Фещенко Ю. І. Модифікація перебігу хронічного обструктивного захворювання легень: Міф чи нагальні реалії сьогодення?/ Ю. І. Фещенко, М. М. Островський, І. В. Макойда (стр.47-51)
Посилення уваги до хвороб органів дихання - на часі (стр.53-54)
Пам’яті Бориса Васильовича Радіонова (стр.55-56)
Чередник Ю. А. Можливості технології секвенування нового покоління для визначення стійкості штамів M.TUBERCULOSIS до антимікобактеріальних препаратів/ Ю. А. Чередник [та ін.] (стр.57-61)
Полуденко Г. О. Ефективність лікування туберкульозу легень в залежності від генотипу CYP344/ Г. О. Полуденко [та ін.] (стр.62-66)
Цікаві статті :
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мостовой Ю. М., Данілевич Т. Д.
Назва : Легеневі побічні дії кардіологічних препаратів
Місце публікування : Укр. пульмонол. журнал. - Київ, 2022. - Том 30, N 1. - С. 15-24 (Шифр УУ16/2022/30/1)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНЬ ХРОНИЧЕСКАЯ ОБСТРУКТИВНАЯ -- PULMONARY DISEASE, CHRONIC OBSTRUCTIVE
Анотація: Ураження дихальної системи як побічний ефект базових кардіологічних препаратів у пацієнтів з серцево-судинними захворюваннями може виникнути навіть після одноразового прийому препаратів, але, як правило, ці ліки пацієнти змушені приймати тривало. Хронічні ефекти можуть бути неочевидними протягом тривалого часу, і рання діагностика цих ускладнень є досить складною, і часто є діагнозом виключення. Лікування таких ускладнень є досить важким та не завжди ефективним
Знайти схожі

18.

Назва журналу :Клінічна та експериментальна патологія -2018р. т.Т.17,N 1
Цікаві статті :
Авраменко А. А. Влияние длительности проведения комплексного обследования больных хроническим неатрофическим гастритом на достоверность ХЕЛИК-теста/ А. А. Авраменко (стр.3-6)
Бедзай А. О. Фактори ризику нестабільної стенокардії у жінок-курців/ А. О. Бедзай (стр.7-12)
Bilous I. I. Features of the peripheral nervous system affection in patients with primary hypothyroidism/ I. I. Bilous (стр.13-16)
Бойчук Т. М. Визначення активностей антимікробних препаратів та імунологічних реакцій/ Т. М. Бойчук [та ін.] (стр.17-21)
Вірстюк Н. Г. Особливості асимптомної гіперурикемії у хворих на цукровий діабет 2-го типу за поєднання з есенціальною артеріальною гіпертензією/ Н. Г. Вірстюк, А. О. Іквука (стр.22-26)
Гаєвська М. Ю. Ефективність застосування пробіотика у комплексному лікуванні псоріазу/ М. Ю. Гаєвська, О. Г. Новлюк, О. І. Ткачук (стр.27-30)
Gaievska M. Yu. Features of syphilitic infection in Сhernivtsi region residents/ M. Yu. Gaievska [та ін.] (стр.31-34)
Гордієнко В. В. Антитоксична та нефропротекторна дія фітокомпозиції "Поліфітол-1" за кадмієвої інтоксикації у молодих статевонезрілих щурів/ В. В. Гордієнко, Р. Б. Косуба, О. О. Перепелиця (стр.35-42)
Дутко Х. О. Мікробіологічна характеристика біоценозів, ізольованих з ротової порожнини хворих із переломами щелеп на тлі генералізованого пародонтиту/ Х. О. Дутко (стр.43-47)
Іванов В. П. Зв’язок показників структурно-функціонального стану серцево-судинної системи з плазмовим рівнем альдостерону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь/ В. П. Іванов, Т. Д. Данілевич (стр.48-55)
Кімак Г. Б. Вплив комплексного лікування на показники вуглеводного обміну у хворих на генералізований пародонтит осіб молодого віку/ Г. Б. Кімак, Г. М. Мельничук (стр.56-60)
Комлевой О. М. Визначення особливостей змін біофізичних показників конденсату вологи видихнутого повітря у хворих на туберкульоз легенів/ О. М. Комлевой (стр.61-66)
Кнут Р. П. Топографо-анатомічні аспекти вибору алотрансплантата в пахвинній герніопластиці/ Р. П. Кнут (стр.67-70)
Левандовський Р. А. Віддалені результати протезування покривними протезами на балках, фіксованих на дентальних імплантатах на беззубій нижній щелепі/ Р. А. Левандовський, О. Б. Бєліков, Н. І. Бєлікова (стр.71-75)
Мельник О. Б. Ендотеліальна дисфункція та морфофункціональні властивості еритроцитів у хворих на бронхіальну астму, поєднану з ожирінням, з урахуванням поліморфізму генів/ О. Б. Мельник (стр.76-80)
Мислицький В. Ф. Формування системи імунітету в дітей першого року життя, інфікованих внутрішньоутробнj/ В. Ф. Мислицький [та ін.] (стр.81-86)
Перепелиця О. О. Вивчення гострої токсичності та потенційної гіпоглікемічної активності нового похідного тіазолідону (етилового естеру 4((2-етокси-2-оксоетиліден-4-оксо-1-(4-дифлуор-метоксі-феніл-тіазолідин-2-іліден|гідразоно)-1-метилпіразол-3-карбонової кислоти)/ О. О. Перепелиця [та ін.] (стр.87-92)
Плеш І. А. Функціональний стан органів-мішеней у хворих на есенціальну гіпертензію ІІ ст. залежно від циркадіанної структури артеріального тиску/ І. А. Плеш, Л. І. Гайдич, В. М. Понич (стр.93-98)
Савка С. Д. Взаємозв’язок між непсихотичними психічними розладами та особливостями клінічної картини ревматоїдного артриту/ С. Д. Савка (стр.99-104)
Світлик Г. В. Ремоделювання лівого шлуночка після перенесеного інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST: участь техногенних ксенобіотиків/ Г. В. Світлик [та ін.] (стр.105-112)
Щепанський Б. Ф. Стан ендогенної інтоксикації за умов розвитку експериментальної бронхіальної астми/ Б. Ф. Щепанський (стр.113-116)
Яхницька М. М. Рівень електролітів слини в пацієнтів із гастроезофагеальною рефлюксною хворобою до та після лікування/ М. М. Яхницька (стр.117-121)
Бендас В. В. Вплив психосоматичних розладів на розвиток психологічного безпліддя (огляд літератури)/ В. В. Бендас, А. О. Міхєєв (стр.122-126)
Остафійчук Д. І. Лазерна нефелометрія біотканин/ Д. І. Остафійчук [та ін.] (стр.127-131)
Пишак В. П. Этот вездесущий мелатонин/ В. П. Пишак, О. В. Пишак (стр.132-135)
Авраменко А. А. Случай выявления поддельного препарата "Де-нол" при проведении антихеликобактерной терапии/ А. А. Авраменко (стр.136-138)
Савка І. Г. Стажування – як важливий етап підготовки викладача вищої медичної школи в умовах сьогодення/ І. Г. Савка, В. Т. Бачинський, О. Я. Ванчуляк (стр.139-141)
Вацик М. З. Про кадрову ситуацію в системі охорони здоров’я Чернівецької області за період 2000-2016 років/ М. З. Вацик, Е. Ц. Ясинська (стр.142-149)
До 100-річчя Олексія Дем’яновича Юхимця (1918-1998) (стр.150-151)
Internet-новини клінічної та експериментальної патології. Частина LVIII (стр.152-154)
Цікаві статті :
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Іванов В. П., Данілевич Т. Д.
Назва : Зв’язок показників структурно-функціонального стану серцево-судинної системи з плазмовим рівнем альдостерону в пацієнтів з гіпертонічною хворобою та частими рецидивами фібриляції передсердь
Паралельн. назви :Connection of indicators of the structural and functional parameters of the cardiovascular system with the plasma level of aldosterone in patients with arterial hypertension and frequent recurrences of atrial fibrillation
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2018. - Т. Т.17, № 1. - С. 48-55 (Шифр КУ27/2018/Т.17/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТАЯ СИСТЕМА -- CARDIOVASCULAR SYSTEM
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
АЛЬДОСТЕРОН -- ALDOSTERONE
ПРЕДСЕРДИЙ ФИБРИЛЛЯЦИЯ -- ATRIAL FIBRILLATION
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи – визначити кореляційні зв'язки між різними клініко-інструментальними параметрами та плазмовим рівнем альдостерону у пацієнтів з гіпертонічною хворобою (ГХ) та частими рецидивами (ФП). Матеріал і методи. Обстежено 146 пацієнтів із ГХ ІІ стадії, ускладненої частими рецидивами ФП, 26 пацієнтів із ГХ ІІ стадії без ФП та 20 відносно здорових осіб шляхом визначення рівня альдостерону в сироватці крові, проведення добового моніторування ЕКГ та ехокардіографії. Результати. Суттєво вищий рівень альдостерону зареєстрований в пацієнтів з ГХ та ФП (р 0,0001, р 0,9 мм), (р = 0,01); іММЛШ 123 г/м2, (р = 0,02); наявності концентричної гіпертрофії (р = 0,0006), помірної мітральної (р = 0,03) і трикуспідальної регургітації (р = 0,002). Висновок. Виявлена залежність плазмового рівня альдостерону від наявності ГХ і ФП, а також клінічної форми і вегетативного варіанту аритмії. У пацієнтів з ГХ і часто рецидивуючою ФП достовірно вищий рівень альдостерону визначений у разі супутнього абдомінального ожиріння, наявності структурного ремоделювання сонних артерій; іММЛШ 123 г/м2; наявності концентричної гіпертрофії, помірної мітральної і трикуспідальної регургітаціїThe aim – to determine the correlation between different clinical and instrumental parameters and plasma level of aldosterone in patients with arterial hypertension (AH) and frequent recurrences of atrial fibrilation (AF). Materials and methods 146 patients with AH stage II complicated by frequent recurrences of AF, 26 patients with AH II stage without AF and 20 relatively healthy people were examined by determining serum aldosterones levels, daily monitoring of ECG and echocardiography. Results. Significantly higher aldosterone levels were in patients with AH and AF (p 0.0001, p 0.9 mm) (p = 0.01) ; myocardial mass index 123 g / m2, (p = 0.02); the presence of concentric hypertrophy (p = 0.0006), moderate mitral (p = 0.03) and tricuspid regurgitation (p = 0.002). Conclusion. The dependence of the plasma level of aldosterone from presence of AH and AF, the clinical form and vegetative variant of arrhythmia were established in the study. Significantly higher aldosterone level in patients with AH and frequent recurrences of AF was determined in the case of concomitant abdominal obesity, the presence of structural remodeling of carotid arteries; myocardial mass index 123 g / m2; the presence of concentric hypertrophy, moderate mitral and tricuspid regurgitation
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)