Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Демченко, А. В.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 56
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-56

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Демченко А. В., Бірюк В. В., Абрамов А. В.
Назва : Активність маркерів оксидативного та нітрозативного стресів у плазмі крові пацієнтів із хворобою Паркінсона на ранніх стадіях
Місце публікування : Патологія. - Запоріжжя, 2021. - Том 18, N 2. - С. 183-188 (Шифр ПУ40/2021/18/2)
MeSH-головна: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
ПЛАЗМА -- PLASMA
ИММУНОФЕРМЕНТНЫЕ МЕТОДЫ -- IMMUNOENZYME TECHNIQUES
ОКСИДАТИВНЫЙ СТРЕСС -- OXIDATIVE STRESS
Анотація: Мета роботи – дослідити активність маркерів оксидативного та нітрозативного стресів у плазмі крові пацієнтів із хворобою Паркінсона (ХП) на І–ІІ стадіях і визначити зв’язок між їхньою концентрацією та вираженістю немоторних симптомів захворювання. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 67 пацієнтів із І–ІІ стадіями ХП і 20 осіб групи контролю. Стан когнітивних функцій визначали за Монреальською шкалою когнітивного оцінювання (МоСА). Для встановлення вираженості психоемоційних порушень застосували анкету оцінювання нічного сну (О. М. Вейн), тест Zung для самооцінювання тривоги, шкалу апатії Starkstein, бостонський тест на стресостійкість, шкалу депресії Бека (BDI-II). Виконали імуноферментний аналіз (ELISA) для визначення активності глутатіонпероксидази (ГПО), глутатіон-S-трансферази (ГТ) і вмісту 3-нітротирозину (3-НТ) у плазмі крові учасників дослідження (набори Elabscience®). Результати. Середній вік пацієнтів із ХП й осіб групи контролю?– 64,35?±?1,22 і 66,40?±?0,70 року відповідно. Активність ГПО в пацієнтів із І–ІІ стадіями ХП вірогідно нижча, ніж в осіб групи контролю (р??0,001), вірогідно вища на І стадії захворювання порівняно з показниками хворих із ІІ стадією (р?
Знайти схожі

Назва журналу :Патологія -2021р. т.18,N 2
Цікаві статті :
Савчук Т. В. Патоморфологические изменения плаценты при коронавирусной болезни (COVID-19)/ Т. В. Савчук, С. В. Гичка, И. В. Лещенко (стр.128-135)
Yakovtsova I. I. Immunohistochemical features of gastrointestinal stromal tumors and the role of expression of p16ink4A, Ki-67, VEGF and MMP-9 in their behavior/ I. I. Yakovtsova, Ya. M. Miroshnychenko, T. M. Chertenko (стр.136-141)
Момот Н. В. Ультразвукове дослідження як метод ранньої "приліжкової" діагностики гострого пошкодження нирок у геріатричних пацієнтів після ургентної абдомінальної хірургії/ Н. В. Момот, Н. В. Туманська, С. І. Воротинцев (стр.142-151)
Стрижак Л. С. Ризик розвитку гострого пошкодження нирок у доношених новонароджених при використанні метилксантинів/ Л. С. Стрижак, І. О. Анікін, О. В. Спахі (стр.152-158)
Задорожна Т. Д. Патоморфологічні та імуногістохімічні особливості слизової оболонки стравоходу в дітей із бронхіальною астмою, що поєднана з рефлюкс-езофагітом/ Т. Д. Задорожна [та ін.] (стр.159-166)
Lezhenko H. O. Significance of determination of hemodynamic phenotypes in early diagnosis of cardiovascular disorders in children with diabetes mellitus/ H. O. Lezhenko, O. Ye. Pashkova, K. V. Samoilyk (стр.167-173)
Klіmova O. M. Features of the immunoreactivity T and B lymphocytes subpopulations and cytokine imbalance in patients with hepatosplenomegaly of different etiology/ O. M. Klіmova [et al.] (стр.174-182)
Демченко А. В. Активність маркерів оксидативного та нітрозативного стресів у плазмі крові пацієнтів із хворобою Паркінсона на ранніх стадіях/ А. В. Демченко, В. В. Бірюк, А. В. Абрамов (стр.183-188)
Ільченко С. І. Взаємозв’язок рівня монооксиду азоту з активністю фіброгенного цитокіну TGF-β1 та їхня роль у діагностиці розвитку незворотних морфофункціональних змін бронхів у підлітків, які курять/ С. І. Ільченко, А. О. Фіалковська, К. В. Скрябіна (стр.189-195)
Іванько О. Г. Кластерний аналіз причин гострих діарей у дітей раннього віку, госпіталізованих в інфекційне відділення/ О. Г. Іванько, В. М. Бондаренко (стр.196-202)
Grygorenko М. О. Peculiarities of ultrasound diagnostics of paraurethral glands in women of fertile age/ М. О. Grygorenko [et al.] (стр.203-210)
Слєпченко М. Ю. Вплив цитомегаловірусу на клініко-параклінічні та імунні параметри дітей, які хворі на ротавірусну інфекцію/ М. Ю. Слєпченко, С. В. Кузнєцов (стр.211-217)
Григоровський В. В. Зв’язок морфологічних показників ураження великогомілкової кістки та м’яких тканин і деяких біохімічних показників крові у хворих на травматичний остеомієліт/ В. В. Григоровський [та ін.] (стр.218-228)
Копиця М. П. Роль мієлопероксидази як діагностичного та прогностичного фактора при серцево-судинній патології (гострому коронарному синдромі)/ М. П. Копиця [та ін.] (стр.229-242)
Торонченко О. М. Помилки під час надання екстреної медичної допомоги пацієнтам з ЕКГ-ознаками гострого коронарного синдрому на тлі декомпенсації цукрового діабету з гіперкаліємією/ О. М. Торонченко, Л. О. М’якінькова, Д. Д. Баклицький (стр.243-250)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Демченко А. В., Аравіцька Д. Н.
Назва : Мігрень: особливості фармакотерапевтичного та немедикаментозного превентивного лікування
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 5. - С. 71-79 (Шифр МУ64/2021/17/5)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Топірамат
MeSH-головна: МИГРЕНОЗНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- MIGRAINE DISORDERS
ПРОФИЛАКТИКА ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY PREVENTION
ПРОТИВОСУДОРОЖНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTICONVULSANTS
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ МАГНИТНЫМ ПОЛЕМ -- TRANSCRANIAL MAGNETIC STIMULATION
БИОЛОГИЧЕСКАЯ ОБРАТНАЯ СВЯЗЬ, ПСИХОЛОГИЯ -- BIOFEEDBACK, PSYCHOLOGY
Анотація: Мігрень є однією з найпоширеніших форм головного болю, що може призводити до значного зниження якості життя. Виділяють мігрень з аурою, мігрень без аури, а також хронічну мігрень, що значно знижує працездатність пацієнтів і часто поєднується з психічними розладами та лікарсько-індукованим головним болем. До ускладнень мігрені відносяться мігренозний статус, персистуюча аура без інфаркту, мігренозний інфаркт (інсульт) і епілептичний напад, викликаний мігренозною аурою. Діагноз мігрені встановлюється на підставі скарг, анамнезу захворювання, даних об’єктивного огляду та діагностичних критеріїв Міжнародної класифікації головного болю 3-го перегляду. Додаткові методи дослідження рекомендуються тільки при наявності «червоних прапорців» — симптомів, що насторожують щодо вторинного характеру головного болю. Лікування мігрені спрямоване на зменшення частоти й інтенсивності нападів, на зниження кількості знеболюючих препаратів. Воно включає три основні підходи: терапію для купірування нападів, превентивну терапію та немедикаментозні методи. Для купірування нападів рекомендуються нестероїдні протизапальні засоби, прості і комбіновані анальгетики, триптани, а також препарати проти нудоти (при вираженій нудоті або блюванні). При частих або тяжких нападах мігрені, а також при хронічній мігрені показана профілактична терапія, яка включає антидепресанти, топірамат, бета-блокатори, антагоністи рецепторів ангіотензину II, ботулінічний токсин типу А — гемаглютинін комплекс і моноклональні антитіла до кальцитонін-ген-спорідненого пептиду або його рецепторів. Фармакотерапію рекомендується комбінувати з немедикаментозними методами, до яких відносяться когнітивно-поведінкова терапія, метод транскраніальної магнітної стимуляції, метод біологічного зворотного зв’язку, постізометрична релаксація, голкорефлексотерапія, лікувальна гімнастика, блокада великого потиличного нерва, зовнішня стимуляція першої гілки трійчастого нерва
Знайти схожі

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2021р. т.17,N 5
Цікаві статті :
Prokopiv. Classification of posterior circulation stroke: a narrative review of terminology and history/ Maria M. Prokopiv, Olena Ye. Fartushna (стр.7-11)
Мальцев Д. В. Ефективність ритуксимабу при розладах спектра аутизму, асоційованих із генетичним дефіцитом фолатного циклу, з ознаками антинейронального автоімунітету/ Д. В. Мальцев (стр.12-20)
Московко С. П. Остаточна оцінка результатів дослідження СТІКс (Супутня Терапія Інсульту Ксавроном)/ С. П. Московко, О. В. Кириченко, Г. С. Руденко (стр.21-33)
Одінцова Т. А. Оцінка впливу різних факторів ризику на тяжкість психоемоційних розладів у хворих на розсіяний склероз/ Т. А. Одінцова, О. О. Копчак (стр.34-40)
Прокопів М. М. Клініко-нейровізуалізаційний аналіз каротидних інфарктів у гострий період ішемічного інсульту/ М. М. Прокопів (стр.41-51)
Єгудіна Є. Д. Диклоберл® — оптимальний НПЗП для лікування захворювань опорно-рухового аппарату (літературний огляд та власні спостереження)/ Є. Д. Єгудіна (стр.52-57)
Міщенко В. М. Нові можливості в лікуванні хворих із хронічною ішемією мозку/ В. М. Міщенко [та ін.] (стр.58-68)
Демченко А. В. Мігрень: особливості фармакотерапевтичного та немедикаментозного превентивного лікування/ А. В. Демченко, Д. Н. Аравіцька (стр.71-79)
Дослідження CARS та інші вагомі докази ефективності Церебролізину в постінсультній реабілітації: думка експертів (стр.80-83)
Sahin M. H. Intrauterine subdural hematoma associated with blunt maternal trauma: a case report/ M. H. Sahin [и др.] (стр.84-87)
Жердьова Н. М. Когнітивні порушення у хворих на цукровий діабет в умовах COVID-19/ Н. М. Жердьова (стр.88-92)
Орос М. М. Когніції та хронічне порушення мозкового кровообігу (патологія дрібних судин)/ М. М. Орос (стр.95-100)
Ponomarev V. V. Neuroinflammatory penumbra in Parkinson’s disease/ V. V. Ponomarev [et al.] (стр.101-104)
Benjamina L. A. Antiphospholipid antibodies and neurological manifestations in acute COVID-19: a single-centre cross-sectional study/ L. A. Benjamina [et al.] (стр.105-116)
Деякі питання немедикаментозного лікування розсіяного склерозу (стр.117-118)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Український медичний часопис -2020р. т.1,N 2
Цікаві статті :
Протокол "Надання медичної допомоги для лікування коронавірусної хвороби (COVID-19)" (стр.4-7)
Організація надання медичної допомоги хворим на коронавірусну хворобу (COVID-19) (стр.8-30)
Широбоков В. П. Коронавірус та інші емерджентні інфекції/ В. П. Широбоков (стр.31-33)
Сіренко Ю. М. Лікування пацієнтів із високим серцево-судинним ризиком/ Ю. М. Сіренко (стр.34-39)
Солєйко О. В. Моніторинг ризику кардіотоксичності у пацієнтів із серцево-судинною коморбідністю в умовах сезону ГРВІ: можливості мельдонію/ О. В. Солєйко (стр.40-42)
СOVID-19. Перспективи застосування альфа-ліпоєвої (тіоктової) кислоти (стр.43-45)
Осадчий О. І. Кларитроміцин - надійний антибактеріальний захист, випробуваний часом/ О. І. Осадчий (стр.46-47)
Попович В. І. Гострий та хронічний риносинусит: порівняння рекомендацій EPOS 2012 р. та 2020 р. Фокус на фітотерапію/ В. І. Попович (стр.48-52)
Горанський Ю. И. Клинические особенности применения ламотриджина при эпилепсии у беременности/ Ю. И. Горанський, В. Н. Герцев (стр.53-57)
Порівняння смертності та великих серцево-судинних подій у дорослих пацієнтів із цукровим діабетом 2-го типу при застосуванні людського чи аналогового інсуліну (стр.58-61)
Демченко А. В. Клінічна ефективність агоніста дофамінових рецепторів праміпексолу при різних стадіях хвороби Паркінсона/ А. В. Демченко, Дж. Н. Аравіцька (стр.62-66)
Біль Б. Н. Стрепсілс Інтенсив спрей у місцевому лікуванні пацієнтів із гострим тонзилофарингітом/ Б. Н. Біль, А. С. Кушнір (стр.67-70)
Шостак М. В. Інфекції сечовивідної системи, що часто рецидивують: порівняльна ефективність різних підходів до терапії та метафілактики/ М. В. Шостак, Ф. І. Костєв, Є. І. Лукінюк (стр.71-74)
Зупанець І. А. Перспективи вивчення застосування препаратів кверцетину в лікуванні COVID-19/ І. А. Зупанець [та ін.] (стр.75-78)
Телемедицина в період СOVID-19: за, проти, утримався. Правові та юридичні аспекти (стр.79-80)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Демченко А. В., Аравицька Дж. Н.
Назва : Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції
Місце публікування : НейроNEWS. - 2020. - № 2. - С. 35-40 (Шифр НУ43/2020/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ДЕМЕНЦИЯ -- DEMENTIA
НЕЙРОПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ТЕСТЫ -- NEUROPSYCHOLOGICAL TESTS
НЕЙРОДЕГЕНЕРАТИВНЫЕ БОЛЕЗНИ -- NEURODEGENERATIVE DISEASES
НЕЙРОНАВИГАЦИЯ -- NEURONAVIGATION
ХОЛИНЭСТЕРАЗЫ ИНГИБИТОРЫ -- CHOLINESTERASE INHIBITORS
АНТИПСИХОТИЧЕСКИЕ СРЕДСТВА -- ANTIPSYCHOTIC AGENTS
Анотація: Деменція є однією з провідних причин інвалідизації населення та характеризується різноманітністю нейропсихіатричних симптомів. За останні десять років досягнення клінічної неврології в царині діагностики та лікування нейродегенаративних і цереброваскулярних захворювань (ЦВЗ) активізували інтерес до проблеми порушення когнітивних функцій як однієї з найчастіших неврологічних симптомів. Тенденція до збільшення тривалості життя, економічне зростання, підвищення якості медичного обслуговування, розвиток мультидисциплінарного підходу зумовили інтеграцію цієї проблеми у сферу інтересів не лише неврологів та психіатрів, а й лікарів загальної практики, геріатрів і терапевтів
Знайти схожі

Назва журналу :НейроNEWS -2020р.,N 2
Цікаві статті :
Міжнародний день боротьби з епілепсією (стр.6)
Бабкина Ю. А. Новое в эпилептологии/ Ю. А. Бабкина (стр.8-11)
Серотонінові рецептори — перспективна мішень терапії інсомнії (стр.12-14)
Чи є потенційний зв’язок між лікуванням і зловживанням прегабаліном — міфи та реалії (стр.16-21)
Дзяк Л. А. Терапевтические возможности коррекции нейропсихологических нарушений в восстановительный период после инсульта/ Л. А. Дзяк (стр.22-26)
Дубенко Ф. Є. Порушення циркадного ритму сну/ Ф. Є. Дубенко [та ін.] (стр.28-33)
Демченко А. В. Сучасні аспекти діагностики та лікування деменції/ А. В. Демченко, Дж. Н. Аравицька (стр.35-40)
Ефективність імуномоделювальної терапії окрелізумабом у пацієнтів із рецидивним перебігом розсіяного склерозу (стр.41-45)
Крамар Ю. А. Диференційна діагностика псевдонападів судом та симуляції/ Ю. А. Крамар (стр.46-47)
Клінічні настанови щодо лікування резистентної депресії (стр.49-54)
Кидонь П. В. Севери: друга божевільна династія Римської імперії/ П. В. Кидонь (стр.55-61)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Український неврологічний журнал -2020р.,N 4
Цікаві статті :
Демченко А. В. Транскраніальна магнітна стимуляція при лікуванні моторних та немоторних симптомів хвороби Паркінсона/ А. В. Демченко, Дж. Н. Аравіцька, А. В. Ревенько (стр.5-10)
Дубенко А. Є. Фармакоекономічні аспекти якості життя хворих на епілепсію/ А. Є. Дубенко [та ін.] (стр.11-20)
Чеботарьова Л. Л. Нейрофізіологічні кореляти у діагностиці когнітивних порушень за різних клінічних варіантів постконтузійного синдрому/ Л. Л. Чеботарьова [та ін.] (стр.21-29)
Домрес Н. В. Особливості взаємозв’язку еластичності у хворих на розсіяний склероз зі ступенем інвалідизації, нейрофункціональними та нейропсихологічними розладами/ Н. В. Домрес, Т. О. Кобись, А. І. Соколова (стр.30-36)
Гудзенко Г. В. Когнітивні порушення при розсіяному склерозі/ Г. В. Гудзенко (стр.37-42)
Масік О. І. Комплексний підхід до ранньої діагностики психічних розладів у підлітків із соматичними захворюваннями/ О. І. Масік (стр.43-49)
Єрмакович B. П. Клінічний випадок тривалого фунікулярного мієлозу, який приховувався під маскою урологічної патології/ B. П. Єрмакович [та ін.] (стр.50-53)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Демченко А. В., Аравіцька Дж. Н., Ревенько А. В.
Назва : Транскраніальна магнітна стимуляція при лікуванні моторних та немоторних симптомів хвороби Паркінсона
Місце публікування : Український неврологічний журнал. - К., 2020. - N 4. - С. 5-10 (Шифр УУ43/2020/4)
MeSH-головна: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
ТРАНСКРАНИАЛЬНАЯ СТИМУЛЯЦИЯ МАГНИТНЫМ ПОЛЕМ -- TRANSCRANIAL MAGNETIC STIMULATION
НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ СИМПТОМЫ ПРИ ПАТОЛОГИЧЕСКИХ СОСТОЯНИЯХ -- NEUROLOGIC MANIFESTATIONS
ПОХОДКИ РАССТРОЙСТВА НЕВРОЛОГИЧЕСКИЕ -- GAIT DISORDERS, NEUROLOGIC
ТРЕМОР -- TREMOR
МЫШЕЧНАЯ РИГИДНОСТЬ -- MUSCLE RIGIDITY
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: Висвітлено актуальні питання використання транскраніальної магнітної стимуляції як немедикаментозного методу лікування моторних і немоторних виявів хвороби Паркінсона. Метод транскраніальної магнітної стимуляції має широкий терапевтичний потенціал, оскільки дає змогу індукувати нейрональну пластичність шляхом модулювання нейрональних зв’язків у головному мозку людини, зокрема у пацієнтів із хворобою Паркінсона. Нині розглядають декілька сфер застосування транскраніальної магнітної стимуляції у пацієнтів із хворобою Паркінсона. У літературних джерелах наведено дані щодо впливу транскраніальної магнітної стимуляції на вираженість моторних симптомів, таких як тремор, ригідність, брадикінезія, порушення ходи, та вияви немоторних симптомів (когнітивних порушень і депресивних розладів). Доведено, що у пацієнтів із хворобою Паркінсона реєструють широкий спектр змін нейрофізіологічних параметрів у первинній моторній корі, які позитивно корелюють з вираженістю клінічних виявів хвороби Паркінсона та можуть використовуватися для об’єктивізації результатів лікування методом транскраніальної магнітної стимуляції. За результатами аналізу даних літератури, транскраніальна магнітна стимуляція статистично значущо поліпшує функцію верхніх кінцівок, здатність ходити та бальну оцінку III частини UPDRS не лише в короткостроковій, а і в довгостроковій перспективі у хворих на хворобу Паркінсона. Актуальним питанням є можливі механізми терапевтичної дії транскраніальної магнітної стимуляції на рівень цитокінів, пов’язаних з нейрозапаленням у пацієнтів з хворобою Паркінсона. Результати наукових досліджень лікування хвороби Паркінсона методом транскраніальної магнітної стимуляції є перспективними та обнадійливими, але є питання і протиріччя, які потребують подальшого вивчення.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Демченко А. В., Аравіцька Дж. Н.
Назва : Клінічна ефективність агоніста дофамінових рецепторів праміпексолу при різних стадіях хвороби Паркінсона
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2020. - Т. 1, № 2. - С. 62-66 (Шифр УУ13/2020/1/2)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Предметні рубрики: Прамипексол
MeSH-головна: ПАРКИНСОНА БОЛЕЗНЬ -- PARKINSON DISEASE
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ДОФАМИНА АГОНИСТЫ -- DOPAMINE AGONISTS
Анотація: Хвороба Паркінсона (ХП) — хронічне прогресуюче захворювання головного мозку, переважно пов’язане з дегенерацією дофамінергічних нейронів чорної субстанції, накопиченням у них білка α-синуклеїну з утворенням внутрішньоклітинних включень — тілець Леві, що клінічно проявляється поєднанням гіпокінезії з ригідністю, тремором спокою та постуральною нестійкістю, а також широким спектром немоторних проявів (психічних, вегетативних, сенсорних тощо) з кодом за МКХ-10 — G20 (Левин О.С. (ред.), 2018)Поширеність ХП на 100 тис. населення у країнах Європейського Союзу становить від 112 у Швеції до 229,3 в Італії, в Азії — 118, США і Канаді — до 125–329 (Domellöf M.E. et al., 2013; Murakami H. et al., 2016). В Україні поширеність ХП становить 61,4 випадка, а серед осіб віком 60 років ХП реєструють у 1%, 80 років — 4%. Співвідношення чоловіків та жінок серед пацієнтів із ХП становить 1,46 (Левин О.С., 2015; Карабань І.М., ред., 2017). Середній вік дебюту ХП — 60 років, у 5% випадків — 40 років. Доклінічний період ХП становить 5–20 років
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-56

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)