Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Дзюбановський, О. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 30
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30

Дзюбановський, О. І.
Вибір методу хірургічного лікування хворих із жовчно-кам’яною хворобою, ускладненою холедохолітіазом [Текст] / О. І. Дзюбановський // Вісник наукових досліджень. - 2014. - № 3. - С. 67-68

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНЫХ ПУТЕЙ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- BILIARY TRACT SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (осложнения, хирургия)
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (хирургия, этиология)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Аналіз періопераційного стресу в пацієнтів після симультанних лапароскопічних операцій / М. М. Галей [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2020. - N 4. - С. 15-23

MeSH-головна:
ГРЫЖА ДИАФРАГМАЛЬНАЯ -- HERNIA, DIAPHRAGMATIC (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
Анотація: Мета роботи: на основі варіативності серцевого ритму оцінити ступінь періопераційного стресу в пацієнтів з лапароскопічним лікуванням грижі стравохідного отвору діафрагми та симультанними операціями. Проведено обстеження 332 пацієнтів, які лікувалися з приводу грижі стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) із 2015 до 2019 р. Усім хворим виконано лапароскопічну крурорафію з фундоплікацією за Тупе. Сформовано дві групи: першу групу – основну – склали пацієнти, які проходили симультанне лапароскопічне операційне лікування ГСОД і жовчнокам’яної хвороби (ЖКХ) – 126 осіб. Другу – контрольну групу – пацієнти, яким виконували тільки лапароскопічну крурорафію і фундоплікацію – 206 осіб. Для оцінки операційного стресу за день до операції та через 1, 2, 3, 6, 12 год та 1, 2 і 3 доби післяопераційного періоду здійснювали реєстрацію варіаційної пульсограми з використанням кардіокомплексу “CardioLab+” з подальшим визначенням основних статистичних характеристик за методикою Р. М. Баєвського. Оцінку вірогідності відмінностей між контрольною та основною групами проводили з використанням непараметричного критерію Манна–Уїтні. Моновтручання з приводу грижі стравохідного отвору діафрагми та симультанні втручання за умов розробленої техніки лапароскопічних операцій у післяопераційному періоді у всі терміни спостереження супроводжуються практично однаковими відхиленнями статистичних показників варіабельності серцевого ритму. Відсутність у динаміці післяопераційноого періоду статистично значущих відмінностей досліджуваних показників між групами хворих із моно- і симультанними втручаннями за рівнем симпатикотонії та ступенем централізації регуляції серцевого ритму свідчить про однаковий рівень післяопераційного стресу і вказує на безпечність і перспективність одномоментних симультанних операцій.
Цель работы: на основе вариативности серцевого ритма оценить степень периоперационного стресса у пациентов с лапароскопическим лечением грыжи пищеводного отверстия диафрагмы и симультаннымы операциями. Проведено обследование 332 пациентов, лечившихся по поводу грыж пищеводного отверстия диафрагмы (ГПОД) с 2015 по 2019 г. Всем была выполнена лапароскопическая крурорафия с фундопликацией по Тупэ. Сформировано две группы: в первую – основную группу – включили пациентов, которые проходили симультанное лапароскопическое операционное лечение ГПОД и желчнокаменной болезни (ЖКБ) – 126 человек. Во второй – контрольной группе – пациентам выполняли только лапароскопическую крурорафию и фундопликацию – 206 человек. Для оценки операционного стресса за день до операции и через 1, 2, 3, 6, 12 ч и 1, 2 и 3 суток послеоперационного периода осуществляли регистрацию вариационной пульсограммы с использованием кардиокомплекса “CardioLab +” с последующим определением основных статистических характеристик по методике Р. М. Баевского. Оценку достоверности различий между контрольной и основной группами прово-дили с использованием непараметрического критерия Манна–Уитни. Моноинткервенция по поводу грыжи пищеводного отверстия диафрагмы и симультанных операций в условиях разработанной нами техники лапароскопических операций в послеоперационном периоде во все сроки наблюдения сопровождаются практически одинаковыми отклонениями статистических показателей вариабельности сердечного ритма. Отсутствие в динамике послеоперационного периода статистически значимых различий исследуемых показателей между группами больных с моно- и симультанными вмешательствами по уровню симпатикотонии и степенью централизации регуляции сердечного ритма свидетельствует об одинаковом уровне послеоперационного стресса и указывает на безопасность и перспективность симультанных операций.
Дод.точки доступу:
Галей, М. М.
Гудима, А. А.
Дзюбановський, І. Я.
Дзюбановський, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дзюбановський, О. І.
Вплив декомпресії жовчовивідних шляхів на динаміку процесів ліпопероксидації, антиоксидантного захисту і цитолізу після експериментального тридобового холестазу [Текст] = Decompression influence of biliary tracts on the dynamics of lipoperoxidation processes, antioxidant protection and cytolysis after the experimental three day cholestasis / О. І. Дзюбановський // Вісник наукових досліджень. - 2016. - N 4. - С. 128-130

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ ВНЕПЕЧЕНОЧНЫЙ -- CHOLESTASIS, EXTRAHEPATIC
ЖЕЛЧНЫЕ ПРОТОКИ -- BILE DUCTS
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Орел, Ю. М.
Структурні зміни печінкової тканини в умовах змодельованого холестазу і після його ліквідації [Текст] / Ю. М. Орел, О. І. Дзюбановський, Л. В. Шкробот // Шпит. хірургія. - 2016. - № 2. - С. 45-49

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS (осложнения, хирургия)
ПЕЧЕНОЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEPATIC INSUFFICIENCY (этиология)
Дод.точки доступу:
Дзюбановський, О. І.
Шкробот, Л. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ничитайло, М. Ю.
Темп декомпресії жовчних шляхів після ендоскопічного транспапілярного втручання у хворих з обтураційною жовтяницею на грунті холедохолітіазу (повідомлення 1) / М. Ю. Ничитайло, О. І. Дзюбановський // Шпит. хірургія. - 2016. - N 4. - С. 5-10

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (осложнения, хирургия)
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (патофизиология, хирургия)
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (патофизиология, хирургия)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS (патофизиология, этиология)
Анотація: У роботі представлено динаміку біохімічних показників цитолізу та холестазу у 59 хворих на обтураційну жовтяницю, зумовлену холедохолітіазом із різним рівнем білірубіну, на 1–3 та 4–6 добу після транспапілярної ендоскопічної біліарної декомпресії. Темп відповіді жовтяниці на декомпресію визначали за формулою T. Shmizu і K. Yoshida в модифікації Э. И. Гальперина. Встановлено, що у пацієнтів з обтураційною жовтяницею і рівнем гіпербілірубінемії до 100 мкмоль/л і від 100 до 200 мкмоль/л транспапілярна ендоскопічна біліарна декомпресія супроводжується затяжним і помірним темпом відповіді жовтяниці на декомпресію. У хворих із рівнем гіпербілірубінемії 200 мкмоль/л встановлено трансформацію затяжного темпу декомпресії в швидкий темп на 4–6 добу після декомпресії, що може призвести до розвитку синдрому “швидкої декомпресії”.
Дод.точки доступу:
Дзюбановський, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дзюбановський, О. І.
Вплив декомпресії жовчовивідних шляхів на динаміку процесів жовчоутворення і жовчовиділення після експериментального холестазу різної тривалості [Текст] / О. І. Дзюбановський, А. А. Гудима // Клінічна хірургія. - 2017. - N 10. - С. 66-69. - Бібліогр.: с. 69

MeSH-головна:
ХОЛЕСТАЗ -- CHOLESTASIS
ЖЕЛЧЬ -- BILE (секреция, химия)
ПЕЧЕНЬ -- LIVER (патофизиология, секреция)
ЖЕЛЧНЫЙ ПРОТОК ОБЩИЙ -- COMMON BILE DUCT (патология, хирургия)
ДЕКОМПРЕССИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- DECOMPRESSION, SURGICAL
БОЛЕЗНЬ, МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- DISEASE MODELS, ANIMAL
ЖИВОТНЫЕ -- ANIMALS
Анотація: Мета. Дослідити вплив декомпресії жовчовивідних шляхів на жовчоутворювальну і жовчовидільну функції печінки після експериментального холестазу різної тривалості. Матеріали і методи. В експерименті на нелінійних білих щурах моделювали обтураційну жовтяницю і вивчали показники жовчоутворення і жовчовиділення. Результати. Після холестазу протягом 3 діб і реканалізації спільної жовчної протоки (СЖП) відновлення жовчоутворювальної і жовчовидільної функцій печінки відзначали через 5 діб; після 7 діб холестазу – через 7 діб; після 14 діб холестазу - пригнічення функціонального стану печінки в усі строки після реканалізації СЖП з тимчасовим покращенням через 9 діб. Обговорення. Реканалізація СЖП супроводжується зменшенням вмісту в жовчі загальних жовчних кислот і холестеролу, збільшенням літогенних властивостей жовчі та уповільненням її відтоку. Динаміка та інтенсивність виявлених порушень залежать від тривалості обтурації, максимальні – після 14 діб холестазу. Висновок. Інтенсивність порушення функціонального стану печінки залежить від тривалості холестазу і прогресує від 3-ї до 14-ї доби холестазу
Дод.точки доступу:
Гудима, А. А.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ничитайло, М. Ю.
Порівняльна оцінка ефективності розробленого одномоментного лапароскопічного лікування жовчнокам’яної хвороби та супутньої хірургічної патології [Текст] / М. Ю. Ничитайло, М. М. Галей, О. І. Дзюбановський // Шпит. хірургія. - 2019. - N 1. - С. 43-48

MeSH-головна:
ЖЕЛЧНОКАМЕННАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHOLELITHIASIS (хирургия)
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (использование, методы)
ПАТОЛОГИЯ ХИРУРГИЧЕСКАЯ -- PATHOLOGY, SURGICAL
Анотація: За результатами дослідження встановлено, що розроблений спосіб лікування калькульозного холециститу і супутньої хірургічної патології за доступністю до об’єкта операції, можливістю візуалізації зони операції та ергономічністю умов її виконання є оптимальнішим порівняно з класичним французьким способом.
По результатам исследования установлено, что разработанный способ лечения калькулезного холецистита и сопутствующей хирургической патологии по доступности к объекту операции, возможности визуализации зоны операции и эргономичности условий ее выполнения является оптимальным по сравнению с классическим французским способом.
Дод.точки доступу:
Галей, М. М.
Дзюбановський, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дзюбановський, О. І.
Клінічні форми холедохолітіазу [Текст] = Clinical forms of choledocholitiasis / О. І. Дзюбановський // Вісник наукових досліджень. - 2017. - N 1. - С. 77-80

MeSH-головна:
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS
УЛЬТРАЗВУКОВАЯ ТЕРАПИЯ -- ULTRASONIC THERAPY
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
Анотація: Недивлячись на досягнення сучасних інноваційних технологій, верифікація холедохолітіазу на доопераційному періоді дуже часто не діагностується, що приводить до розвитку резидуального холедохолітіазу і повторних операційних втручань
Вільних прим. немає

Знайти схожі

Ничитайло, М. Ю.
Обгрунтування термінів виконання лапароскопічної холецистектомії на основі темпу декомпресії жовчних шляхів при обтураційній жовтяниці, зумовленій холецистохоледохолітіазом / М. Ю. Ничитайло, О. І. Дзюбановський // Шпит. хірургія. - 2019. - N 4. - С. 73-77

MeSH-головна:
ЖЕЛТУХА МЕХАНИЧЕСКАЯ -- JAUNDICE, OBSTRUCTIVE (хирургия)
ХОЛЕДОХОЛИТИАЗ -- CHOLEDOCHOLITHIASIS (хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ -- CHOLECYSTECTOMY (методы)
Анотація: У 59 (33,34 %) пацієнтів апробовано двохетапну методику (трансбіліарне ендоскопічне дренування+ лапароскопічна холецистектомія) з визначенням оптимальних термінів виконання радикальної операції на основі динаміки білірубіну та темпу декомпресії після ендоскопічного втручання. Темп відповіді жовтяниці при проведенні транспапілярної біліарної декомпресії при легкому ступені жовтяниці на 1–3 добу після операції був помірним (В=14,3). Тоді як на 4–6 добу темп відповіді відповідав затяжному (В=9,62). Дослідження у групі хворих із середнім ступенем тяжкості жовтяниці показало, що темп відповіді жовтяниці на транспапілярну декомпресію у пацієнтів на 1–3 добу становив (B=19,8), що відповідає швидкому темпу, а на 4–6 добу після декомпресії відмічено трансформацію швидкого темпу в помірний (B=11,14). У пацієнтів з тяжким ступенем жовтяниці спостерігали на 1–3 добу після операції затяжний темп (B=9,66), тоді як на 4–6 добу після декомпресії темп відповіді жовтяниці трансформувався в швидкий (B=20,66). У хворих із легким ступенем жовтяниці при помірно-затяжному темпі декомпресії другий етап операції доцільно виконувати в перші три доби після декомпресійного періоду; при середньому ступені і при помірному темпі декомпресії – на 4–6 доби після попередньої операції; при тяжкому ступені і при швидкому темпі на 4–6 добу після декомпресії – з 14 доби після декомпресійного періоду або лікування завершується першим етапом.
У 59 (33,34%) пациентов апробировали двухэтапную методику (трансбилиарное эндоскопическое дренирование + лапароскопическая холецистэктомия) с определением оптимальных сроков выполнения радикальной операции на основе динамики билирубина и темпа декомпрессии после эндоскопического вмешательства. Темп ответа желтухи при проведении транспапилярнои билиарной декомпрессии при легкой степени желтухи на 1-3 сутки после операции был умеренным (В = 14,3). Тогда как на 4-6 сутки темп ответа соответствовал затяжному (В = 9,62). Исследования в группе больных со средней степенью тяжести желтухи показало, что темп ответа желтухи на транспапилярную декомпрессию у пациентов на 1-3 сутки составил (B = 19,8), что соответствует быстрому темпу, а на 4-6 сутки после декомпрессии отмечено трансформацию быстрого темпа в умеренный (B = 11,14). У пациентов с тяжелой степенью желтухи наблюдали на 1-3 сутки после операции затяжной темп (B = 9,66), тогда как на 4-6 сутки после декомпрессии темп ответа желтухи трансформировался в быстрый (B = 20,66). У больных с легкой степенью желтухи при умеренно затяжном темпе декомпрессии второй этап операции целесообразно выполнять в первые трое суток после декомпрессионного периода; при средней степени и при умеренном темпе декомпрессии - на 4-6 суток после предыдущей операции; при тяжелой степени и при быстром темпе на 4-6 сутки после декомпрессии - с 14 суток после декомпрессионного периода или лечения завершается первым этапом.
Дод.точки доступу:
Дзюбановський, О. І.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Оцінка рівня коморбідності у хворих на гострий калькульозний холецистит із лапароскопічною холецистектомією [Текст] / Н. А. Мельник [та ін.] // Шпит. хірургія. - 2021. - N 4. - С. 85-90

MeSH-головна:
ХОЛЕЦИСТИТ КАЛЬКУЛЕЗНЫЙ -- CHOLECYSTOLITHIASIS (хирургия)
ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC (использование)
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Мета роботи: встановлення частоти наявності і рівня коморбідності у хворих із гострим калькульозним холециститом (ГКХ), яким проводили лапароскопічну холецистектомію. Індекс коморбідності Чарльстона в середньому склав (3,91±1,9) бала. Більшість хворих мала індекс коморбідності на рівні 3–5 балів, що вказує на наявність супутньої патології у більшості пацієнтів. Серед супутніх захворювань переважали захворювання серцево-судинної системи: перенесений інфаркт міокарда – 11 (2,5 %) хворих, гіпертонічна хвороба – 41 (9 %) хворий, ішемічна хвороба серця – 132 (29 %) хворі, серцеві аритмії – 173 (38 %) хворі, застійна серцева недостатність – 18 (4 %) хворих. Отже, прогнозуючи летальність досліджуваної когорти хворих, яким проводили холе-цистектомію, можна передбачити найвищі її показники із супутньою серцево-судинною та легеневою патологією, меншою мірою із варикозною хворобою та цукровим діабетом. З віком індекс коморбідності зростає, причому перебіг супутніх захворювань погіршується та зростає ризик ускладнень.
Цель работы : установление частоты наличия и уровня коморбидности у больных с острым калькулезным холециститом (ОКХ), которым проводили лапароскопическую холецистэктомию. Индекс коморбидности Чарльстона в среднем составил (3,91±1,9) балла. Большинство больных имели индекс коморбидности на уровне 3-5 баллов, что указывает на наличие сопутствующей патологии в большинстве пациентов. Среди сопутствующих заболеваний преобладали заболевания сердечно-сосудистой системы : перенесенный инфаркт миокарда - 11 (2,5%) больных, гипертоническая болезнь - 41 (9%) больной, ишемическая болезнь сердца - 132 (29%) больных, сердечные аритмии - 173 (38%) больных, застойная сердечная недостаточность - 18 (4%) больных. Следовательно, прогнозируя летальность исследуемой когорты больных, которым проводили холецистэктомю, можно предусмотреть наивысшие ее показатели с сопутствующей сердечно-сосудистой и легочной патологией, меньшей мерой с варикозной болезнью и сахарным диабетом. С возрастом индекс коморбидности растет, причем течение сопутствующих заболеваний ухудшается и растет риск осложнений.
Дод.точки доступу:
Мельник, Н. А.
Запорожець, Ю. В.
Осадчук, Д. В.
Дзюбановський, О. І.
Підручна, С. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)