Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Вища освіта (4)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Дмитренко, Р. Р.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 46
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ходоровський Г. І., Дмитренко Р. Р., Ясінська О. В., Довгопола Т. С.
Назва : Роль і місце тканин ясен у гормональній системі організму
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - К., 2018. - Том 64, N 5. - С. 93-99 (Шифр ФУ6/2018/64/5)
MeSH-головна: РОТОВОЙ ПОЛОСТИ СЛИЗИСТАЯ ОБОЛОЧКА -- MOUTH MUCOSA
ИММУНОГИСТОХИМИЯ -- IMMUNOHISTOCHEMISTRY
ОБЗОР -- REVIEW
Анотація: В огляді проаналізовано сучасні наукові публікації стосовно гормональної функції тканин ясен. Ясна продукують гормони: грелін, такий самий за хімічною будовою і дією, як і грелін, що синтезується слизовою оболонкою шлунка; глюкокортикоїди - кортизол і кортизон. Гормонопродукуючі клітини тканин ясен функціонально пов ’язані з іншими ендокринними органами. Механічне подразнення пародонта (хитання зуба) стимулює яєчники до продукції релаксину за механізмом вісцеровісцерального ясна-яєчникового рефлексу, подібного до око-серцевого рефлексу Даніні-Ашнера. Під час овуляції антиоксидантна активність ясен найнижча порівняно з іншими фазами менструального циклу. Гінгівіт та пародонтит знижують чутливість тканин організму до інсуліну. Фізіологічна резистентність ясен залежить від функціонального стану ретино-гіпоталамо-епіфізарної системи. Темрява (стимулювання епіфіза) підвищує, а яскраве світло (пригнічення функції епіфіза) знижує антиоксидантну активність ясен.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кузняк Н. Б., Дмитренко Р. Р., Бамбуляк А. В., Перебийніс П. П., Ткачик С. В.
Назва : Лікування хворих з аденофлегмонами щелепно-лицевої ділянки препаратами із сорбційними та протеолітичними властивостями
Паралельн. назви :Treatment of patients with adenophlegmons of maxillofacial area by the drugs with sorption and proteolytic properties
Місце публікування : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2020. - N 1. - С. 12-16 (Шифр КУ44/2020/1)
Предметні рубрики: Полисорб
MeSH-головна: ФЛЕГМОНА -- CELLULITIS
ХИРУРГИЯ ЧЕЛЮСТНО-ЛИЦЕВАЯ -- SURGERY, ORAL
ДЕТОКСИКАЦИЯ СОРБЦИОННАЯ -- SORPTION DETOXIFICATION
Анотація: Лікування гнійно-запальних захворювань є однією з найбільш актуальних проблем хірургічної стоматології і забезпечується застосуванням різноманітних лікарських засобів, серед яких провідне місце займають антисептики, антибіотики, детоксикуючі засоби, препарати з сорбційним механізмом дії, серед яких «Гелевин», «Регенкур»Treatment of purulent-inflammatory diseases is one of the most pressing problems of surgical dentistry and is provided by the use of various drugs, among which the leading place is occupied by antiseptics, antibiotics, detoxifiers, drugs with a sorption mechanism of action, including Gelevinum, Regencur
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бамбуляк А. В., Кузняк Н. Б., Дмитренко Р. Р., Ткачик С. В., Гончаренко В. А.
Назва : Фенотипова характеристика мультипотентних мезенхімальних стромальних клітин жирової тканини та оцінка ступеня її мінералізації IN VITRO
Паралельн. назви :Phenotypic characteristics of multipotent mesenchymal stromal cells of adipose tissue and evaluation of the degree of its mineralization IN VITRO
Місце публікування : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2020. - N 3. - С. 24-30 (Шифр КУ44/2020/3)
MeSH-головна: СТОМАТОЛОГИЯ ЛЕЧЕБНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНАЯ -- DENTISTRY, OPERATIVE
ТРОМБОЦИТЫ -- BLOOD PLATELETS
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
ПЛАЗМА -- PLASMA
IN VITRO МЕТОДЫ -- IN VITRO TECHNIQUES
Анотація: У лікарській практиці фахівці досить часто стикаються з травмами різної етіології. Актуальною є мета в короткий термін, з мінімальними затратами та впливом на організм реконструювати ушкоджену тканину. Використання стовбурових клітин у стоматологічній практиці стало можливим завдяки феноменальним відкриттям в біології та біотехнології, які стосуються здатності стовбурових клітин після введення їх в організм реципієнта надходити в місця ушкоджень тканин і відновлювати їх клітинну структуруIn medical practice, specialists quite often encounter injuries of various etiologies. The current goal is to make reconstruction of the damaged tissue in a short term, with minimal cost and effect on the body. The use of stem cells in dental practice has become possible due to the phenomenal discovery in biology and biotechnology regarding the ability of stem cells, after injecting them into the recipient’s body, to enter the places of damaged tissues and restore their cellular structure
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитренко Р. Р., Цигикало О. В., Гончаренко В. А.
Назва : Особливості морфогенезу кісток основи черепа у ранньому періоді онтогенезу людини
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2020. - Т. 24, № 3. - С. 22-27 (Шифр БУ5/2020/24/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЧЕРЕПА ОСНОВАНИЕ -- SKULL BASE
МОРФОГЕНЕЗ -- MORPHOGENESIS
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Мета роботи – з’ясувати хронологічну послідовність появи закладок та особливості розвитку кісток основи черепа в ранньому періоді онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 17 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 4 до 12 тижнів внутрішньоутробного розвитку (ВУР) з використанням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. На 7-му тижні ВУР (передплоди 14,0-16,0 мм тім’яно-куприкової довжини (ТКД) розпочинається хондрифікація ектоменінгеальної капсули та визначаються три пари хрящових закладок кісток основи черепа: парахордальні хрящі (дорсально від гіпофіза); гіпофізарні хрящі (з боків від гіпофіза); прехордальні хрящі (вентрально від гіпофіза). Кістки основи черепа утворюються в результаті ендохондрального остеогенезу, в той час як для більшості кісток склепіння черепа притаманний перетинчастий остеогенез. На 8-му тижні ВУР хондрокраніум визначається як суцільна структура, безперервна із зачатком склепіння черепа, тому морфогенез деяких кісток черепа є як хрящовим, так і перетинчастим. Першим із хрящових зачатків основи черепа виявлений парахордальний хрящ позаду гіпофіза. Гіпофізарні хрящі утворюються навколо зачатка гіпофіза. Латерально центри хондрифікації виникають у зачатках очноямково-клиноподібних хрящів, які є джерелами розвитку малих крил клиноподібної кістки. Джерелами розвитку великих крил клиноподібної кістки є крило-клиноподібні хрящі. Передньобічний відросток очноямково-клиноподібного хряща виникає біля очноямкової частини зачатка лобової кістки. На 7-му тижні ВУР основа черепа містить окремі осередки хондрогенезу, а наприкінці 8-го тижня ВУР вони зливаються в єдину дірчасту основну хрящову пластинку з примітивними судинно-нервовими отворами. Висновки. 1. У розвитку кісток основи та склепіння черепа людини можна виділити три послідовні стадії: 1) виникнення мезенхімальної закладки (ектоменінгеальної капсули); 2) утворення хрящового зачатка шляхом розвитку та злиття численних окремих осередків хондрогенезу в мезенхімі; 3) скостеніння хрящового зачатка з-понад 100 осередків остеогенезу. 2. Процеси хондрифікації зачатків кісток основи черепа спостерігаються на початку передплодового періоду онтогенезу (7-й тиждень ВУР), а наприкінці 8-го тижня розвитку, у цілому, утворюється хрящова основа черепа людини.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Кузняк Н. Б., Галагдина А. А., Бамбуляк А. В., Дмитренко Р. Р.
Назва : Ефективні складові якісної підготовки лікарів-інтернів до ліцензійного інтегрованого іспиту “Крок-3. Стоматологія”
Паралельн. назви :Effective components of quality training of doctors-interns to integrated licensing examination “Krok 3. Stomatology”
Місце публікування : Медична освіта. - 2015. - № 4. - С. 93-95 (Шифр МУ7/2015/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ИНТЕРНАТУРА И РЕЗИДЕНТУРА -- INTERNSHIP AND RESIDENCY
ОБРАЗОВАНИЕ ЗУБОВРАЧЕБНОЕ -- EDUCATION, DENTAL
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ходоровський Г. І., Дмитренко Р. Р., Ясінська О. В., Мотрук М. П.
Назва : Вплив ретино-гіпоталамо-епіфізарної системи на протеоліз у тканинах ясен у статевозрілих самців щурів
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2014. - Т.13, № 3. - С. 194-198 (Шифр КУ27/2014/Т.13/3)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитренко Р. Р.
Назва : Особливості впливу гіпобаричної гіпоксії та зміненої тривалості фотоперіоду на окремі показники білкового обміну в яснах статевонезрілих щурів
Місце публікування : Клініч. та експерим. патологія. - Чернівці, 2017. - Том 16, N 3 (ч.2). - С. 37 (Шифр КУ27/2017/16/3 (ч.2))
MeSH-головна: АНОКСИЯ -- ANOXIA
ПРОТЕОЛИЗ -- PROTEOLYSIS
ДЕСНЫ -- GINGIVA
ЭКСПЕРИМЕНТЫ НА ЖИВОТНЫХ -- ANIMAL EXPERIMENTATION
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бамбуляк А. В., Кузняк Н. Б., Дмитренко Р. Р., Гончаренко В. А.
Назва : Динаміка показників маркерів кісткового метаболізму при заміщенні кісткових дефектів тканинними еквівалентами кісткової тканини на основі ММСК-ЖТ
Паралельн. назви :Dynamics of indicators of markers of bone metabolism in bone defect replacement fabric equivalents of bone tissue on the basis of mmsc-at
Місце публікування : Клінічна стоматологія. - Тернопіль, 2019. - N 3. - С. 68-75 (Шифр КУ44/2019/3)
MeSH-головна: СТРОМАЛЬНЫЕ КЛЕТКИ МЕЗЕНХИМНЫЕ -- MESENCHYMAL STROMAL CELLS
ЖИРОВАЯ ТКАНЬ -- ADIPOSE TISSUE
КРЫСЫ -- RATS
ОСТЕОГЕНЕЗ -- OSTEOGENESIS
ЧЕЛЮСТИ АНОМАЛИИ -- JAW ABNORMALITIES
ФОСФАТАЗА ЩЕЛОЧНАЯ -- ALKALINE PHOSPHATASE
ФОСФАТАЗА КИСЛАЯ -- ACID PHOSPHATASE
КОСТНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ -- BONE REGENERATION
Анотація: Мультипотентні мезенхіальні стромальні клітини з жирової тканини (ММСК-ЖТ) здатні до диференціації в адипогенному, остеогенному, хондрогенному, ендотеліальному, міогенному, гепатогенному, епітеліальному та нейрогенному напрямках. Оскільки загоєння кісткової тканин відбувається за допомогою заміщення дефекту сполучною тканиною, завданням було трансплантувати мультипотентні стовбурові клітини, які в подальшому будуть диференціюватись, у власне кісткову тканину. Питання остеогенезу і процесів мінералізації кісткової тканини щелеп при стоматологічних втручаннях є актуальними. До ферментів, які беруть участь у регуляції фосфорно-кальцієвого обміну і мають безпосередній вплив на процеси резорбції та регенерації (як фізіологічної, так і репаративної), що постійно перебігаючі у кістці, відносять кислу і лужну фосфатазиMultipotent mesenchial stromal cells of adipose tissue (MMSC-АT) are capable of differentiation in the adipogenic, osteogenic, chondrogenic, endothelial, myogenic, hepatogenic, epithelial and neurogenic regions. Since bone tissue healing is done by replacing the defect with the connective tissue, our task was transplantation of multipotent stem cells, which in future will be differentiated into proper bone tissue. The questions of osteogenesis and processes of mineralization of jaw bone in dental interventions are relevant. To enzymes that are involved in the regulation of phosphorous-calcium metabolism and have a direct effect on bone resorption and regeneration processes (both physiological and reparative) that occur in the bone, include acid and alkaline phosphatase
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Цигикало О. В., Дмитренко Р. Р., Попова І. С., Банул Б. Ю.
Назва : Особливості становлення деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - Чернівці, 2021. - Т. 25, № 3. - С. 144-147 (Шифр БУ5/2021/25/3)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ЧЕРЕП -- SKULL
ОНТОГЕНЕЗ
Анотація: Дослідження особливостей морфогенезу та становлення ембріотопографії кісток склепіння черепа має важливе значення не лише в розумінні нормального системогенезу зародка людини, але й дозволить удосконалити існуючі методи інвазивного лікування та візуалізації патологій центральної нервової системи у дітей. Мета – дослідити особливості морфогенезу та топографії деяких кісток черепа на ранніх етапах онтогенезу людини. Матеріал і методи. Досліджено 14 серій послідовних гістологічних зрізів препаратів зародків та передплодів людини віком від 6 до 11 тижнів внутрішньоутробного розвитку з використанням комплексу актуальних методів морфологічного дослідження (антропометрія, морфометрія, виготовлення гістологічних зрізів, тривимірне комп’ютерне реконструювання). Результати. Досліджені нами лобова та тім’яна кістки з’являються наприкінці зародкового періоду у вигляді мезенхімальних зачатків, які поступово розширюються вгору відносно первинних точок скостеніння, починаючи від базально-бічних частин голови зародка людини. Протягом 8-го тижня розвитку виявляється зачаток ектоменінгеальної капсули у вигляді тонкої пластини, яка наближена до головного мозку. На початку передплодового періоду виявляються гістологічні ознаки перетинчастого скостеніння досліджуваних кісток черепа з парними центрами скостеніння, тобто лобова та тім’яна кістки розвиваються із парних зачатків, які поступово наближались, що супроводжувалось активним ангіогенезом. Висновки. Первинні центри скостеніння в лобовій та тім’яній кістках черепа зародків людини з’являються на початку передплодового періоду розвитку і відбувається за перетинчастим типом. У лобовій та тім’яній кістках з’являються два центри скостеніння, які поступово зливаються. На початку передплодового періоду виявляється зачаток малого крила клиноподібної кістки, клиноподібно-решітчастий хрящ та ознаки злиття обох центрів скостеніння в тім’яній кістці.
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дмитренко Р. Р., Цигикало О. В.
Назва : Топографоанатомічні особливості бічної ділянки голови у плодів людини
Паралельн. назви :Topographic and anatomical peculiarities of the lateral region of the head in human fetuses
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - 2024. - Т. 23, № 1. - С. 26-31 (Шифр КУ26/2024/23/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЭМБРИОНАЛЬНОЕ И ПЛОДНОЕ РАЗВИТИЕ -- EMBRYONIC AND FETAL DEVELOPMENT
ОКОЛОУШНАЯ ОБЛАСТЬ -- PAROTID REGION
ЦЕФАЛОМЕТРИЯ -- CEPHALOMETRY
АНАТОМИЯ ТОПОГРАФИЧЕСКАЯ -- ANATOMY, REGIONAL
ЖЕВАТЕЛЬНЫЕ МЫШЦЫ -- MASTICATORY MUSCLES
ФОТОГРАФИЧЕСКИЕ СНИМКИ -- PHOTOGRAPHS
ЧЕЛОВЕК -- HUMANS
Анотація: З метою з’ясування топографоанатомічних особливостей та варіантної анатомії структур бічних ділянок голови у плодовому періоді онтогенезу людини досліджено 24 препарати плодів людини віком від 4-х до 10 місяців внутрішньоутробного розвитку із застосуванням комплексу методів морфологічного дослідження (антропометрія, макроскопія, комп’ютерна томографія, морфометрія, реконструювання). У плодів людини нами виявлені анатомічні варіанти жувального і скроневого м’язів. Так, у 5-місячного плода виявлені окремі м’язові пучки, що прямували від правого жувального м’яза до правого скроневого м’яза. У 6-місячного плода глибока частина лівого жувального м’яза була зрощена з лівим скроневим м’язом. У плодів людини скронева фасція у напрямку до виличної дуги розщеплюється на дві пластинки, між якими виявляються скупчення жирової клітковини. У пізніх плодів виявлений сформований підапоневротичний клітковинний простір. Наприкінці плодового періоду між окістям і внутрішнім краєм скроневого м’яза спостерігається глибокий клітковинний простір. Клітковинні простори скроневої ділянки спереду пов’язані з жировим тілом щоки, що створює передумови для поширення запальних процесів. Топографоанатомічними особливостями скроневої ділянки плодів людини є: слабкий розвиток скроневого м’яза та мала глибина скроневої ямки – в середньому відділі від 3,0 до 6,0 мм (залежно від віку плода); слабко розвинута сухожилкова частина скроневого м’яза, який не досягає скроневої лінії тім’яної кістки. Кісткова основа скроневої ділянки представлена лускою скроневої кістки, великим крилом клиноподібної кістки, частиною тім’яної і лобової кісток, на внутрішній поверхні яких мало помітні, а деколи взагалі не чіткі або відсутні артеріальні борозни і пальцеподібні втиснення. Анатомічні варіанти будови скроневого та жувального м’язів, а також скроневої фасції можуть викликати труднощі та помилки під час діагностики та хірургічного лікування запальних процесів в постнатальному періоді онтогенезу людиниIn order to clarify the topographical and anatomical peculiarities and variant anatomy of the structures of the lateral region of the head in the fetal period of human ontogenesis, 24 specimens of human fetuses aged from 4 to 10 months of intrauterine development were studied using a complex of morphological research methods (anthropometry, macroscopy, computer tomography, morphometry, reconstruction). We found anatomical variants of the masseter and temporal muscles in human fetuses. Thus, in a 5-month-old fetus, separate muscle bundles were found, which went from the right masseter to the right temporal muscle. In a 6-month-old fetus, the deep part of the left masseter muscle was fused to the left temporal muscle. In human fetuses, the temporal fascia in the direction of the zygomatic arch splits into two layers, between which there are accumulations of adipose tissue. In late fetuses, a formed sub-aponeurotic ﬁ brous space was found. At the end of the fetal period, a deep ﬁ brous space is observed between the periosteum and the inner edge of the temporal muscle. The cellular spaces of the temporal area in front are connected with the buccal fat pad, which creates the prerequisites for the spread of inﬂ ammatory processes. The topographic and anatomical features of the temporal region of human fetuses are: weak development of the temporal muscle and small depth of the temporal fossa – in the middle part from 3.0 to 6.0 mm (depending on the age of the fetus); weakly developed tendinous part of the temporal muscle, which does not reach the temporal line of the parietal bone. The bony base of the temporal area is represented by the squamous part of the temporal bone, the greater wing of the sphenoid bone, part of the parietal and frontal bones, on the inner surface of which arterial grooves and impressions of cerebral gyri are hardly visible, and sometimes not at all clear or absent. Anatomical variants of the structure of the temporal and masticatory muscles, as well as the temporal fascia, can cause complications and errors during the diagnosis and surgical treatment of inﬂ ammatory processes in the postnatal period of human ontogenesis
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-46

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)