Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (15)
Формат представлення знайдених документів:
повнийінформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Добрянський, Д. О.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 70
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-70 
1.


   
    Європейські стандарти допомоги для забезпечення здоров’я новонароджених [Текст] / під ред. Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 5-32


MeSH-головна:
НЕОНАТОЛОГИЯ -- NEONATOLOGY (организация и управление)
Дод.точки доступу:
Добрянський, Д. О. \під ред.\

Вільних прим. немає

Знайти схожі

2.


    Борисюк, О. П.
    Особливості комплексного лікування недоношених немовлят з бронхолегеневою дисплазією залежно від її важкості [Текст] / О. П. Борисюк, Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 19-27. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA (терапия)
Анотація: Важка бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається однією з основних причин захворюваності і смертності значно недоношених дітей. Метою роботи було визначити основні клінічні проблеми значно недоношених немовлят з помірно важкою або важкою БЛД й оцінити особливості їх комплексного лікування. Матеріали та методи. У когорті зі 166 недоношених дітей, які народились з масою тіла ? 1500 г, гестаційним віком ? 32 тиж і потребували штучної вентиляції легень (ШВЛ) з першої доби життя, у 59 немовлят (36 %) було діагностовано БЛД. Діагноз встановлювали за клінічним визначенням Jobe & Bancalari. Для уточнення важкості БЛД у скоригованому віці (СВ) 36 тиж виконували фізіологічний тест в модифікації Walsh та співавт. Помірно важку або важку БЛД було виявлено у 21 дитини (основна група). Групу порівняння утворили 38 немовлят з легкою формою захворювання. Результати. Діти, в яких сформувалась помірно важка або важка БЛД, частіше народжувались від матерів з уроґенітальними інфекціями в анамнезі і фебрильною температурою тіла під час пологів, мали вищу частоту раннього неонатального сепсису і перивентрикулярної лейкомаляції. Перебіг захворювання характеризувався погіршенням респіраторного статусу в ранньому постнеонатальному періоді з потребою призначати стероїди і діуретики, ускладнювався появою нападів бронхообструкції у третини пацієнтів, а також легеневої гіпертензії (майже у 25 % випадків), яка часто була резистентною до лікувальних заходів і супроводжувалась прогресуванням ознак лівошлуночкової серцевої недостатності. Ці діти вимагали тривалої дихальної підтримки і лікування в спеціалізованих неонатологічних відділеннях. Висновки. Формування важкої або помірно важкої форми БЛД у значно недоношених немовлят, які потребують ШВЛ з першої доби життя, в більшості випадків стає очевидним до досягнення СВ 36 тиж і формального встановлення важкості захворювання. Про це насамперед свідчить резистентність до стандартного комплексу лікувальних заходів в ранньому і пізньому неонатальному періодах. Оскільки лікування дітей з БЛД є тривалим, складним, затратним, часто симптоматичним і малоефективним, основні зусилля слід спрямовувати на профілактику цього захворювання.
Дод.точки доступу:
Добрянський, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

3.


   
    Відкрита артеріальна протока у значно недоношених новонароджених немовлят: чи ми використовуємо оптимальний варіант допомоги? [Текст] / С. О. Поцюрко [та ін.] // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 4. - С. 51-59. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
АРТЕРИАЛЬНОГО ПРОТОКА НЕЗАРАЩЕНИЕ -- DUCTUS ARTERIOSUS, PATENT (терапия)
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES (терапия)
Анотація: Відкрита артеріальна протока (ВАП)– поширена проблема у недоношених дітей, яка може спричинити ускладнення та погіршити результати лікування. Однак вибір тактики надання допомоги немовлятам з ВАП залишається суперечливим. Мета дослідження. Порівняти ефективність фармакологічного закриття ВАП ібупрофеном або парацетамолом, а також оцінити ефективність та доцільність очікувальної тактики допомоги значно недоношеним новонародженим з ВАП. Матеріали та методи. У ретроспективне когортне дослідження були включені 80 недоношених дітей (гестаційний вік 32 тижні) з ехокардіографічно підтвердженим діагнозом ВАП. Тридцять із них отримували ібупрофен (група ібупрофену), 21 дитину лікували парацетамолом (група парацетамолу), а у 29 новонароджених застосовували очікувальну тактику (група порівняння). Першу дозу обох препаратів було введено у середньому (медіана [мінімальне-максимальне значення]) віці 6 днів (відповідно 6 [1-21] днів для ібупрофену і 6 [3-14] днів для парацетамолу; р0,05). Результати. Сформовані групи не відрізнялись за масою тіла на момент народження і гестаційним віком. Середній діаметр артеріальної протоки становив 3 [1,0-4,5] мм у групі ібупрофену, 2,5 [1,5-4,0] мм – у групі парацетамолу і 2,5 [ 1,0-4,0] мм у групі порівняння (р 0,05), але статистично значущої відмінності за цим показником між групами, в яких застосовували фармакологічне лікування, не було (р0,05). Лікування ібупрофеном виявилось ефективним у 27 (90 %), а парацетамолом – у 15 (71 %) дітей (p0,05). Самовільне закриття протоки спостерігали у 21 (72 %) немовляти. Середній вік дітей на момент закриття протоки становив 21 [6-78] день за умови лікування ібупрофеном, 23 [8-71] дні, якщо застосовували парацетамол, і 17 [7-48] днів без медикаментозного лікування (p0,05). Хірургічного втручання потребували 2 дітей (7 %), які отримували ібупрофен, і троє немовлят (14 %), яких лікували парацетамолом (р0,05). Між групами не було встановлено статистично достовірних відмінностей за частотою бронхолегеневої дисплазії (БЛД), БЛД/ смерті, внутрішньо-шлуночкових крововиливів, некротизуючого ентероколіту, а також тривалістю госпіталізації та смертності (p0,05). Ускладнень, пов’язаних з фармакологічним лікуванням, не було виявлено. Висновки. Парацетамол може бути ефективною і безпечною альтернативою ібупрофену у спробі фармакологічного закриття гемодинамічно значущої артеріальної протоки.У 72 % значно недоношених немовлят закриття гемодинамічно незначущої протоки відбувається без фармакологічних і/або хірургічних утручань.
Дод.точки доступу:
Поцюрко, С. О.
Добрянський, Д. О.
Секретар, Л. Б.
Меньшикова, А. О.
Салабай, З. В.
Децик, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

4.


    Горінець, І. Б.
    Клініко-морфологічна еволюція внутрішньошлуночкових крововиливів у глибоконедоношених новонароджених [Текст] / І. Б. Горінець, Д. О. Добрянський // Здоровье женщины. - 2009. - № 8. - С. 98-103

Рубрики: Инсульт цереброваскулярный--новорожд--осл--патофизиол--ультрасон

   Младенец недоношенный, болезни--ультрасон


   Гидроцефалия--новорожд


   Лейкомалация перивентрикулярная


Дод.точки доступу:
Добрянський, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

5.


    Добрик, Д. С.
    Можливості та перспективи імунного харчування передчасно народжених немовлят [Текст] / Д. С. Добрик, Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2021. - Т. 11, № 1. - С. 39-47. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE (иммунология)
ИСКУССТВЕННОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BOTTLE FEEDING
Анотація: Зі зменшенням смертності передчасно народжених дітей від респіраторного дистрес-синдрому все актуальнішими стають інші медичні проблеми, пов’язані з передчасним народженням, зокрема некротизуючий ентероколіт (НЕК) та сепсис. Хоча патогенез цих захворювань залишається недостатньо вивченим і зрозумілим, одним з провідних чинників ризику є незрілість імунної системи, що визначає схильність передчасно народжених немовлят до надмірної запальної відповіді та порушення процесів формування “здорової” мікробіоти травного каналу. Вигодовування грудним молоком (ГМ) матері забезпечує захисний ефект завдяки широкому спектру імунологічно-активних компонентів цього унікального харчового продукту. Сучасні дані свідчать, що найкращою альтернативою молоку матері є донорське ГМ, оскільки використання молочних сумішей насамперед асоціюється з підвищенням ризику виникнення НЕК. Окреме застосування у значно недоношених немовлят таких імунологічних компонентів ГМ, як-от лактоферин або імуноглобуліни, не зменшує ймовірності виникнення цього захворювання. Водночас, призначення лактоферину може знижувати частоту пізнього сепсису. Про- та пребіотики мають кращу доказову базу стосовно профілактики цих захворювань, однак залишаються відкритими питання вибору найефективніших штамів, дозування, тривалості та безпеки їх застосування, особливо у надзвичайно недоношених дітей з масою тіла при народженні 1000 г. Результати експериментальних і клінічних досліджень вказують на те, що олігосахариди ГМ можуть захищати від НЕК, однак потрібні надійніші докази їх ефективності, так само, як і вирішення технологічних проблем, пов’язаних із синтезом окремих олігосахаридів та їх застосуванням як окремих харчових додатків. Клінічна практика, спрямована на допомогу матерям для оптимального вигодовування немовлят ГМ, ранній початок і скоріше збільшення добового об’єму ентерального харчування на сьогодні залишаються ключовими харчовими методами профілактики НЕК та пізніх інфекцій у передчасно народжених немовлят.
Дод.точки доступу:
Добрянський, Д. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

6.


    Добрянський, Д. О.
    Інформаційно-комп’ютерна система "Обласний неонатальний центр" в удосконаленні системи подання спеціалізованної медичної допомоги новонародженним дітям [Текст] / Д. О. Добрянський // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 5. - С. 24-27


MeSH-головна:
ИНФОРМАЦИОННЫЕ СИСТЕМЫ -- INFORMATION SYSTEMS (использование, организация и управление, тенденции)
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ НОВОРОЖДЕННЫХ -- INTENSIVE CARE, NEONATAL (методы, организация и управление, стандарты, тенденции)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

7.


    Добрянський, Д. О.
    Віддалені наслідки бронхолегеневої дисплазії у недоношених немовлят [Текст] / Д. О. Добрянський, А. О. Меньшикова, О. П. Борисюк // Сучасна педіатрія. Україна. - 2019. - N 4. - С. 43-52. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, PREMATURE, DISEASES
БРОНХОЛЕГОЧНАЯ ДИСПЛАЗИЯ -- BRONCHOPULMONARY DYSPLASIA (диагностика, классификация, осложнения, терапия)
КАТАМНЕСТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- FOLLOW-UP STUDIES
Анотація: Бронхолегенева дисплазія (БЛД) залишається важливою причиною захворюваності і смертності глибоко недоношених немовлят, істотно впливаючи на кінцеві результати їх виходжування. Це захворювання асоціюється з підвищеною захворюваністю і порушеннями розвитку не лише у ранньому дитинстві, але й у шкільному віці, що позначається на якості життя хворих дітей, їхніх сімей і суспільства. Незважаючи на сучасні досягнення перинатології, частота БЛД у розвинених країнах протягом останніх десятирічь зростає. Упродовж останніх 40 років істотно змінились визначення, патогенез, патофізіологія, клінічний перебіг, діагностичні критерії, а також підходи до профілактики і лікування цього захворювання. Водночас відомі лише декілька безпечних та ефективних утручань, які можуть запобігти розвитку або ефективно лікувати БЛД. На сьогодні існують свідчення того, що у дорослих з БЛД в анамнезі функція легенів не лише не досягає свого вікового максимуму, але й швидше погіршується, визначаючи вищий ризик розвитку хронічної обструктивної хвороби легень або навіть смерті. Саме тому профілактика БЛД є одним із безперечних пріоритетів у сфері охорони здоров’я, що стає все більш актуальним у зв’язку з важливою потенційною роллю цього захворювання у патогенезі хронічної обструктивної хвороби легень
Дод.точки доступу:
Меньшикова, А. О.
Борисюк, О. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

8.


    Добрянський, Д. О.
    Використання білкової добавки для забезпечення харчових потреб значно недоношених дітей [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2017. - Т. 7, № 1. - С. 89-98. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ КРАЙНЕ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, EXTREMELY PREMATURE
БЕЛКИ -- PROTEINS (прием и дозировка)
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА -- INFANT FORMULA
Анотація: Враховуючи унікальні імунобіологічні властивості грудного молока (ГМ) воно рекомендується як пріоритетний продукт харчування передчасно народжених дітей. Проте, вміст поживних речовин в ньому є недостатнім для забезпечення харчових потреб найменших немовлят, а склад – індивідуальним і непостійним, залежачи від терміну гестації і тривалості лактації. Ці особливості зменшують ефективність стандартного збагачення ГМ, яке передбачає додавання визначеної кількості спеціального збагачувача до певного об’єму молока. Дві нові стратегії збагачення (регульоване та цільове) оптимізують споживання макронутрієнтів і позитивно впливають на фізичний розвиток значно недоношених дітей. Реалізація регульованого збагачення, що є реальним в умовах України, неможлива без використання білкової добавки. З її допомогою можливо оптимізувати споживання білка, що має критичне значення для забезпечення належних темпів постнатального фізичного розвитку. Не всі спеціальні суміші для недоношених немовлят також задовольняють харчові потреби найменших новонароджених, зокрема, в білках. Використання білкової добавки дозволяє коригувати вміст білка у спеціальних сумішах, так само сприяючи покращенню довгострокових результатів їх виходжування. Збагачення збільшує осмоляльність кінцевих продуктів, проте, немає доказів впливу цього на ризик виникнення некротизуючого ентероколіту. У цьому огляді представлено сучасні дані про використання збагачених продуктів у харчуванні значно недоношених дітей, а також обговорюються практичні аспекти застосування білкової добавки.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

9.


    Добрянський, Д. О.
    Вплив сучасних технологій інтенсивної терапії новонароджених на результати виходжування немовлят з дуже малою масою тіла [Текст] / Д. О. Добрянський, С. К. Ткаченко, О. Я. Децик // Перинатологія та педіатрія. - 2001. - № 1. - С. 34-40


MeSH-головна:
МЛАДЕНЕЦ С НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, LOW BIRTH WEIGHT
ИНТЕНСИВНАЯ ТЕРАПИЯ -- INTENSIVE CARE (классификация, методы, стандарты, тенденции)
ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ИННОВАЦИИ И УСОВЕРШЕНСТВОВАНИЕ -- HEALTH CARE REFORM (организация и управление, тенденции)
Дод.точки доступу:
Ткаченко, С. К.
Децик, О. Я.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.


    Добрянський, Д. О.
    До питання про наукове та практичне використання терміну "асфіксія новонароджених" [Текст] / Д. О. Добрянський // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 1. - С. 13-16


MeSH-головна:
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM
Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.


    Добрянський, Д. О.
    Екзогенні сурфактанти природного походження у лікуванні респіраторного дистрес-синдрому - порівняльні склад, біофізичні властивості та клінічна ефективність [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2020. - Т. 10, № 3. - С. 59-71. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ НОВОРОЖДЕННЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, NEWBORN (терапия)
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ -- PULMONARY SURFACTANTS (терапевтическое применение)
Анотація: Респіраторний дистрес-синдром (РДС) залишається важливою причиною захворюваності та смертності передчасно народжених дітей в Україні та світі. Від моменту визначення нестачі сурфактанту як основної причини цього захворювання було досягнуто значного прогресу у вивченні структури і функції легеневої сурфактантної системи, а також можливостей створення й ефективного застосування препаратів екзогенного сурфактанту. Безпрецедентні багаторічні фундаментальні, експериментальні та клінічні дослідження забезпечили клінічну доступність численних препаратів екзогенного сурфактанту, використання яких на сьогодні вважається одним із стандартів неонатологічної допомоги незалежно від рівня розвитку країни. Однак, всі ці препарати є різними. Незважаючи на те, що всі сурфактанти, ліцензовані для клінічної практики, вірогідно зменшують летальність у недоношених новонароджених від РДС, вони відрізняються за фосфоліпідним та білковим складом, концентрацією фосфоліпідів, біофізичними властивостями, дозуванням, можливостями неінвазивного введення, практичністю застосування та клінічною ефективністю. Порівняльні клінічні дослідження засвідчили переваги порактанту-?, який може призначатись у дозі, що забезпечує отримання більшої кількості фосфоліпідів у меншому об’ємі препарату, містить більшу кількість сурфактант-специфічних білків (насамперед, SP-B) і ліцензований для введення менш інвазивним методом. Саме на імітацію цих властивостей покладають основні надії розробники синтетичних сурфактантів третьої генерації, які вже продемонстрували свою клінічну ефективність. Цей огляд представляє сучасні дані про структуру, склад і біофізичні властивості легеневого сурфактанту, подає порівняльну характеристику найбільш уживаних препаратів екзогенного сурфактанту тваринного походження і характеризує додаткові передумови ефективного застосування сурфактантної терапії.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.


    Добрянський, Д. О.
    Збагачення грудного молока для передчасно народжених немовлят [Текст] = Breast milk fortification for preterm infants / Д. О. Добрянський, А. О. Меньшикова, І. П. Пасічнюк // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2023. - Т. 13, № 3. - С. 100-108. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-головна:
ОБЗОР -- REVIEW
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE (физиология)
МЛАДЕНЕЦ С КРАЙНЕ НИЗКИМ ВЕСОМ ПРИ РОЖДЕНИИ -- INFANT, EXTREMELY LOW BIRTH WEIGHT (рост и развитие, физиология)
ГРУДНОЕ ВСКАРМЛИВАНИЕ -- BREAST FEEDING (методы, тенденции)
ПИТАНИЯ ПРОЦЕССЫ -- NUTRITION PROCESSES (физиология)
Кл.слова (ненормовані):
Збагачення грудного молока
Анотація: Молоко матері є оптимальним продуктом харчування немовлят. Воно характеризується не лише унікальним збалансованим складом нутрієнтів, а і незамінними біологічними властивостями, що особливо важливо для передчасно народжених дітей. Якщо материнського молока немає або його кількість недостатня для задоволення харчових потреб дитини, замість нього рекомендується використовувати донорське молоко. Однак донорське молоко, як правило, отримують від жінок, які народили своїх дітей в термін (доношеними), а тому воно переважно містить недостатньо білка для сприяння належному росту передчасно народжених немовлят. Незалежно від того, використовується донорське або власне молоко матері, його збагачення необхідне для задоволення потребу харчових речовинах передчасно народжених немовлят, які мають високий ризик затримки постнатального фізичного розвитку під час перебування в лікарні. Існує декілька стратегій і продуктів, які можна використовувати для підтримки бажаних темпів росту передчасно народженої дитини. Стандартне збагачення грудного молока (ГМ), яке наразі найчастіше використовують у відділеннях інтенсивної терапії новонароджених, може не забезпечувати підвищених потреб у білках у значної частини немовлят з дуже малою масою тіла при народженні. Натомість, індивідуалізоване збагачення може оптимізувати споживання поживних речовин. Індивідуалізувати харчове забезпечення можливо за допомогою регульованого або цільового збагачення ГМ. Важливими також є якість і походження комерційних збагачувачів ГМ. Для реалізації індивідуалізованого підходу до збагачення ГМ може бути корисним використання відповідних аналізаторів. Водночас, клінічні переваги окремих підходів до збагачення ГМ, так само, як і використання різних комерційних збагачувачів, здебільшого залишаються невідомими. У цьому огляді представлені результати найважливіших досліджень, які впливають на клінічну практику, а також описані сучасні підходи до збагачення грудного молока (ГМ) з відповідними практичними рекомендаціями
Mother’s own milk is the optimal food for infants. It is characterized not only by a unique balanced composition of nutrients, but also by essential biological properties, which is especially important for preterm infants. If there is no mother’s milk or it is amount is not enough to meet daily needs, it is recommended to use donor human milk (HM) instead. However, donor HM is commonly obtained from the women who delivered at term and often does not contain enough protein to promote proper growth of preterm infants. Whether donor milk or the mother’s own milk, human milk fortification is essential to meet the nutrient needs for growth and development of these preterm infants, who are at high risk of growth retardation during hospital stay. There are several strategies and commercially available HM fortifiers that can be used to maintain the desired growth rate. Standard HM fortification, which is currently most commonly used in neonatal intensive care units, may not meet the increased protein needs of a significant proportion of very low birth weight infants. Instead, individualized fortification can optimize nutrient intake. It is possible to individualize the food supply with the help of regulated or targeted HM fortification. The quality and origin of commercially available HM fortifiers are also important. To implement an individualized approach to the fortification of HM, the use of milk analyzers can be useful. However, the clinical benefits of individual approaches to breast milk fortification and the use of different commercially available HM fortifiers remain largely unknown. This review presents the results of the most important studies that influence clinical practice and describes current approaches to HM fortification with relevant practical recommendations
Дод.точки доступу:
Меньшикова, А. О.
Пасічнюк, І. П.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.


    Добрянський, Д. О.
    Легенева сурфактантна система у перинатальний період: біохімічні аспекти та функціональне значення (Огляд літератури) [Текст] / Д. О. Добрянський // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 1999. - № 1. - С. 70-77


MeSH-головна:
ЛЕГОЧНЫЕ СУРФАКТАНТЫ -- PULMONARY SURFACTANTS (анализ)
ПЕРИНАТАЛЬНЫЙ ПЕРИОД, НАБЛЮДЕНИЕ -- PERINATAL CARE (методы)
ОБЗОР -- REVIEW
Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.


    Добрянський, Д. О.
    Нові рекомендації з реанімаційної допомоги новонародженим - Міжнародний науковий консенсус 2010 року [Текст] / Д. О. Добрянський // Перинатологія та педіатрія. - 2011. - № 3. - С. 7-13

Рубрики: Реанимация

   Новорожденный, болезни--тер


   Интенсивная терапия новорожденных


Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.


    Добрянський, Д. О.
    Олігосахариди у грудному молоці і молочних сумішах - значення для передчасно народжених немовлят [Текст] / Д. О. Добрянський // Неонатологія, хірургія та перинатальна медицина. - 2019. - Т. 9, № 1. - С. 67-77. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-головна:
МОЛОКО ЧЕЛОВЕЧЕСКОЕ -- MILK, HUMAN
МЛАДЕНЕЦ НЕДОНОШЕННЫЙ -- INFANT, PREMATURE
ОЛИГОСАХАРИДЫ -- OLIGOSACCHARIDES (прием и дозировка)
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА -- INFANT FORMULA
Анотація: Краще довгострокове виживання значно недоношених немовлят залежить від оптимізації методів їх нутритивного забезпечення. На сьогодні загальновизнано, що грудне молоко (ГМ) матері є оптимальним продуктом ентерального харчування для цієї надзвичайно вразливої популяції немовлят, оскільки годування ГМ зменшує їх захворюваність і смертність. Переваги годування ГМ пов’язані з біологічно активними компонентами останнього, насамперед, з олігосахаридами (ОС), які за кількісним вмістом у ГМ поступаються лише лактозі і жирам. Наявні експериментальні та клінічні дані свідчать про те, що позитивний клінічний ефект ОС значною мірою може бути структуроспецифіч-ним, оскільки спектр ОС грудного молока (ОГМ) є достатньо широким і включає більше 200 різних відомих сполук, а їх вміст у ГМ є індивідуальним і залежить від багатьох чинників. Незважаючи на появу можливостей промислового синтезу кількох ОГМ, на сьогодні відсутні результати інтервенційних клінічних досліджень з використанням продуктів харчування для недоношених дітей, збагачених такими ОС. Натомість, наявні дані доводять позитивні клінічні ефекти збагачення сумішей і ГМ синтетичними ОС, які за своїми біологічними властивостями імітують ОГМ. Найбільше таких наукових даних існує щодо спеціального комплексу ОС, який складається з коротколанцюгових галактоолігосахаридів (клГОС) і довголанцюгових фруктоолігосахаридів (длФОС) у співвідношенні 9:1 з можливим додаванням галактуронової кислоти. У статті розглядаються сучасні дані про функціональну біологію ОГМ, клінічну ефективність застосування синтетичних ОС у недоношених немовлят, а також майбутні виклики та можливості, пов’язані з клінічним застосуванням ОС.
Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.


    Добрянський, Д. О.
    Перебіг респіраторного дистресс-синдрому в недоношених новонароджених на фоні терапії амброксолом [Текст] / Д. О. Добрянський, О. П. Борисюк, О. В. Новікова // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2005. - № 3. - С. 27-32

Рубрики: Дыхательных расстройств синдром--новорожд--лек тер

   Амброксол--новорожд--тер прим


Дод.точки доступу:
Борисюк, О. П.
Новікова, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.


    Добрянський, Д. О.
    Перекисне окислення ліпідів, антиоксидантний захист і легеневе ураження у новонароджених дітей [Текст] / Д. О. Добрянський // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2000. - № 6. - С. 15-21


MeSH-головна:
ПЕРЕКИСНОЕ ОКИСЛЕНИЕ ЛИПИДОВ -- LIPID PEROXIDATION
АНТИОКСИДАНТЫ -- ANTIOXIDANTS (диагностическое применение)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (диагноз, патофизиология, этиология)
ЛЕГКИХ БОЛЕЗНИ -- LUNG DISEASES (диагноз, патофизиология, этиология)
НОВОРОЖДЕННЫЙ -- INFANT, NEWBORN
Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.


    Добрянський, Д. О.
    Перинатальні ураження центральної нервової системи в новонароджених з дуже малою масою тіла, яким проводилось інтенсивне лікування дихальної недостатності [Текст] / Д. О. Добрянський, С. К. Ткаченко, З. В. Салабай // Галицький лікарський вісник. - 2000. - Т. 7, № 4. - С. 93-94


MeSH-головна:
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ ЦЕНТРАЛЬНОЙ БОЛЕЗНИ -- CENTRAL NERVOUS SYSTEM DISEASES
Дод.точки доступу:
Ткаченко, С. К.
Салабай, З. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.


    Добрянський, Д. О.
    Роль довголанцюгових поліненасичених жирних кислот у харчуванні немовлят [Текст] / Д. О. Добрянський // Здоровье ребенка. - 2015. - № 4. - С. 21-30


MeSH-головна:
ДЕТЕЙ РАЗВИТИЕ -- CHILD DEVELOPMENT
МОЛОЧНЫЕ СМЕСИ ДЛЯ ВСКАРМЛИВАНИЯ МЛАДЕНЦА -- INFANT FORMULA
ЖИРНЫЕ КИСЛОТЫ НЕНАСЫЩЕННЫЕ -- FATTY ACIDS, UNSATURATED (биосинтез, метаболизм, физиология)
ДОКОЗАГЕКСАЕНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- DOCOSAHEXAENOIC ACIDS (терапевтическое применение, физиология)
АРАХИДОНОВЫЕ КИСЛОТЫ -- ARACHIDONIC ACIDS (терапевтическое применение, физиология)
ДЕТИ -- CHILD
Вільних прим. немає

Знайти схожі

20.


    Добрянський, Д. О.
    Сечова кислота та ЛДГ крові новонароджених немовлят як маркери перинатальної гіпоксії [Текст] / Д. О. Добрянський // Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - 1998. - № 3-4. - С. 129-134


MeSH-головна:
АСФИКСИЯ НОВОРОЖДЕННОГО -- ASPHYXIA NEONATORUM (кровь)
Вільних прим. немає

Знайти схожі

 1-20    21-40   41-60   61-70 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)