Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (24)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Дроговоз, С.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 145
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

    Дроговоз, С. М.
    Эффективность Антраля при алкогольных поражениях печени [Текст] / С. М. Дроговоз, Е. Г. Щекина // Провизор. - 2008. - № 18. - С. 13-16

Рубрики: Печени болезни алкогольные--лек тер

   Гепатопротекторы--тер прим

   Антраль--фарм

Дод.точки доступу:
Щекина, Е. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Чи завжди безпечні проносні препарати [Текст] / К. Щокіна, О. Вікторов, С. Дроговоз // Вісник фармакології та фармації. - 2007. - № 9. - С. 24-28

Рубрики: Слабительные средства--вред возд

   Лекарств побочное действие

   Запоры

Дод.точки доступу:
Щокіна, К.
Вікторов, О.
Дроговоз, С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

    Бєлік, Г. В.
    Чи є безпечними серцеві глікозиди? [Текст] / Г. В. Бєлік, С. М. Дроговоз, Х. С. Саядян // Ліки. - 2006. - № 3/4. - С. 32-34

Рубрики: Сердечные гликозиды--действ преп

   Сердечно-сосудистые болезни--лек тер

Дод.точки доступу:
Дроговоз, С. М.
Саядян, Х. С.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Шифр: 81395/2013/12/3
Журнал

Цитокины и воспаление . - Виходить кожного кварталу
2013р. т.12 N 3 . - 342.03, р.

Зміст:
Евгений Львович Насонов (к 65-летию со дня рождения). - С.4
Пономаренко, В. М. Межклеточная и тканевая регуляция костномозгового кроветворения / В. М. Пономаренко [и др.]. - С.5-12
Інші автори: Пырякова А. С., Воробейчиков Е. В., Балдуева И. А.
Воронина, М. С. Возможности современной диагностики ревматоидного артрита / М. С. Воронина, Н. П. Шилкина, А. А. Виноградов. - С.13-17
Салихова, А. В. О роли иммунной системы в развитии кардиоваскулярных нарушений при диффузном токсическом зобе / А. В. Салихова, Л. М. Фархутдинова. - С.18-20
Салихова, А. В. О роли цитокинов в патогенезе ожирения / А. В. Салихова, Л. М. Фархутдинова. - С.21-23
Павлов, О. Н. Цитокиновый статус при инфекции Helicobacter pylori / О. Н. Павлов. - С.24-28
Щекина, Е. Г. Изучение церебропротекторных свойств рекомбинантного рецепторного антагониста интерлейкина 1 человека (IL-1Ra) в эксперименте II. Церебропротекторные свойства IL-1Ra при ишемическом и травматическом поражении головного мозга у мышей / Е. Г. Щекина [и др.]. - С.29-34
Інші автори: Ищенко А. М., Штрыголь С. Ю., Дроговоз С. М., Симбирцев А. С.
Фазылов, В. Х. Клинико-иммунологический и цитокиновый профиль у пациентов с ВИЧ-инфекцией на ранних сроках заболевания при различных путях инфицирования / В. Х. Фазылов [и др.]. - С.35-39
Інші автори: Манапова Э. Р., Гольц М. Л., Бешимов А. Т.
Сарапульцев, П. А. Влияние соединения из группы замещенных 5R1, 6R2-1,3,4-тиадиазин-2-аминов на течение системного воспаления / П. А. Сарапульцев [и др.]. - С.40-44
Інші автори: Чупахин О. Н., Сарапульцев А. П., Ранцев М. А., Медведева С. Ю., Сидорова Л. П., Данилова И. Г.
Рыкало, Н. А. Возрастная динамика трансформирующего и инсулиноподобного факторов роста у детей с хроническими вирусными гепатитами B и C / Н. А. Рыкало. - С.45-51
Соколова, Т. М. Препараты рекомбинантных альфа/бета-интерферонов вызывают феномен супериндукции генов «домашнего хозяйства» в клетках НСТ-116 (аденокарциномы толстого кишечника) / Т. М. Соколова [и др.]. - С.52-56
Інші автори: Шувалов А. Н., Шаповал И. М., Соколова З. А., Ершов Ф. И.
Магомедов, М. М. Синдром системного воспалительного ответа при распространенном гнойном перитоните / М. М. Магомедов [и др.]. - С.57-61
Інші автори: Рабаданов Ш. Х., Магомедова З. А., Нурмагомедова П. М., Абдулаев У. М.
Литвинова, Л. С. Особенности цитокинпродуцирующей способности мононуклеарных клеток периферической крови при метаболическом синдроме / Л. С. Литвинова [и др.]. - С.62-66
Інші автори: Кириенкова Е. В., Газатова Н. Д., Затолокин П. А., Василенко М. А., Аксенова Н. Н., Симбирцев А. С.
Баздырев, Е. Д. Показатели неспецифического воспаления у пациентов с ишемической болезнью сердца в зависимости от сопутствующей патологии респираторной системы / Е. Д. Баздырев [и др.]. - С.67-73
Інші автори: Байракова Ю. В., Калиниченко Н. А., Поликутина О. М., Слепынина Ю. С., Барбараш О. Л.
ЗАО "БиоХимМак" представляет ST2 — новый маркер сердечно-сосудистых заболеваний. - С.70
Алтухова, О. Б. Ассоциация генетических полиморфизмов цитокинов с размерами миоматозных узлов / О. Б. Алтухова [и др.]. - С.74-78
Інші автори: Аристова И. К., Орлова В. С., Пахомов С. П., Чурносов М. И.
Правдин, Е. В. Иммуногематологические особенности женщин со сниженным либидо на фоне обострений хронических воспалительных заболеваний матки и придатков / Е. В. Правдин [и др.]. - С.79-83
Інші автори: Волчегорский И. А., Узлова Т. В., Болотов А. А.
Миноранская, Н. С. Особенности продукции цитокинов как патогенетическая основа развития клинических форм острых иксодовых клещевых боррелиозов / Н. С. Миноранская, П. В. Сарап. - С.84-88
Гончар, И. А. Фактор некроза опухоли альфа — предиктор функционального исхода у пациентов с острым инфарктом мозга / И. А. Гончар, Ю. И. Степанова, И. С. Прудывус. - С.89-94
Алдашева, Ж. А. Некоторые цитокины в диагностике неалкогольного стеатоза печени / Ж. А. Алдашева. - С.95-99
Байдина, Т. В. Цитокиновый статус больных с атеросклеротическим поражением сонных артерий / Т. В. Байдина [и др.]. - С.100-103
Інші автори: Данилова М. А., Фрейнд Г. Г., Мухамадеев И. С.
Сафронова, Ю. С. Иммунотропные эффекты рекомбинантного интерлейкина-2 (ронколейкина) в терапии гиперпластических процессов эндометрия у женщин репродуктивного возраста / Ю. С. Сафронова [и др.]. - С.104-108
Інші автори: Колесникова Н. В., Куценко И. И., Хорольская А. Е., Сторожук С. В.
Сорокина, Е. В. Особенности механизмов регуляции иммунитета у больных многоформной эритемой в ходе иммунотерапии / Е. В. Сорокина, Н. К. Ахматова. - С.109-114
Александр Александрович Ярилин (21.08.1941–27.08.2013)
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі

Калько, К. О.
Циркадіанна залежність гепатопротекторної активності Антралю на моделі гострого парацетамолового гепатиту в щурів [Текст] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2017. - № 2. - С. 62-68. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (прием и дозировка)
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (лекарственная терапия)
Анотація: Мета дослідження – встановлення циркадіанної залежності гепатопротекторної активності Антралю на моделі гострого парацетамолового гепатиту в щурів. Поставлене завдання вирішується шляхом добового моніторингу застосування Антралю в лікувально-профілактичному режимі з визначенням часу доби, коли даний препарат виявляє найвиразнішу та мінімальну фармакологічну ефективність, що в подальшому дозволить оптимізувати дозу прийому препарату. Циркадіанну залежність гепатопротекторної дії Антралю оцінювали за активністю ферментів цитолізу, оскільки саме зміни активності АлАТ і АсАТ є високоспецифічними та інформативними критеріями перебігу гепатиту. Дослідження проводили на самицях щурів на моделі гострого парацетамолового гепатиту, який відтворювали одноразовим введенням парацетамолу (1000 мг/кг внутрішньошлунково) у наступні години доби: вранці (09.00), удень (15.00), увечорі (21.00) та вночі (03.00). Антраль вводили в лікувально-профілактичному режимі в дозі 8 мг/кг внутрішньошлунково за 1 год до та через 2 год після введення парацетамолу. Активність маркерів цитолізу в сироватці крові визначали через 24 год після введення ксенобіотика. Встановлено, що виразність фармакологічного ефекту Антралю залежить від ступеня тяжкості модельованого гепатиту – при мінімальній виразності патологічного процесу досліджуваний препарат проявляв мінімальну протективну дію (о 15.00 – найменш виразні ознаки патології, а о 03.00 –менш виразні порівняно з ранковим та вечірнім періодом) та спричиняв виразний гепатопротекторний ефект на тлі реєстрованої добової акрофази розвитку патологічного процесу (о 21.00 та 09.00 – максимум патологічних змін). Циркадіанна залежність здатності Антралю зменшувати активність маркерів цитолізу на тлі гострого парацетамолового гепатиту ймовірно зумовлена хронофармакодинамічними особливостями реалізації антиоксидантної та мембраностабілізуючої дії цього препарату. Результати проведених досліджень підтверджують актуальність та доцільність подальших експериментальних та клінічних досліджень Антралю з метою встановлення його розгорнутого «хронопортрету».
Дод.точки доступу:
Дроговоз, С. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Калько, К. О.
Циркадіанна залежність впливу карсилу на активність маркерів цитолізу та вміст відновленого глутатіону за умов хронодетермінованого парацетамолового гепатиту [Текст] / К. О. Калько, С. М. Дроговоз, Д.-М. В. Пазюк // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - N 2. - С. 49-53

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (диагностика, осложнения)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (вредные воздействия, диагностическое применение, фармакология)
СИЛИБИНИН -- SILYMARIN (терапевтическое применение, фармакология)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов)
АЛАНИН-ТРАНСАМИНАЗА -- ALANINE TRANSAMINASE (кровь)
Анотація: Мета дослідження - встановлення циркадіанної залежності впливу карсилу на активність маркерів цитолізу та вміст відновленого глутатіону (ВГ) за умов хронодетермінованого парацетамолового гепатиту. Оскільки в патогенезі пошкоджуючої дії парацетамолу спостерігається зростання активності маркерів цитолізу в сироватці крові та зменшення вмісту ВГ у гепатоцитах, то саме за ступенем зміни величин вищевказаних показників під дією препарату можна оцінити виразність прояву ним антиоксидантної та мембранопротекторної активностей, які є ключовою складовою гепатопро- текторного ефекту. Дослідження проводили на самицях щурів на моделі гострого парацетамолового гепатиту, який відтворювали одноразовим введенням парацетамолу (1000 мг/кг внутрішньо- шлунково) у наступні періоди доби: ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний . Карсил вводили в лікувально-профілактичному режимі в дозі 100 мг/кг внутрішньошлунково за 1 год до введення парацетамолу та через 2 год після нього. Активність маркерів цитолізу в сироватці крові та вміст ВГ у тканині печінки визначали через 24 год після введення ксенобіотика. Встановлено, що максимальне зниження активності маркерів цитолізу та зростання вмісту ВГ під дією карсилу на тлі хронодетермінованого парацетамолового гепатиту спостерігається в ранковий та вечірній періоди. На тлі мінімального циркадіанного збільшення активності маркерів цитолізу за умов парацетамолового гепатиту введення карсилу не змінювало величину активності АлАТ та АсАТ і вмісту ВГ. Циркадіанна залежність здатності карсилу зменшувати активність маркерів цитолізу та впливати на вміст ВГ на тлі хронодетермінованого парацетамолового гепатиту ймовірно зумовлена хронофармакодинамічними особливостями реалізації антиоксидантної й мемраностабілізуючої дії даного препарату. Особливості циркадіанної дії карсилу відповідають загальним принципам хронофармакології: найвиразніший фармакологічний ефект препарату проявляється в період значного порушення функції органу
Дод.точки доступу:
Дроговоз, С. М.
Пазюк, Д.-М. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Циркадіанні ритми розвитку експериментального парацетамолового гепатиту та впливу гепатопротекторів на активність прооксидантно/антиоксидантних і цитолітичних процесів [Текст] / С. М. Дроговоз [та ін.] // Клініч. фармація. - 2019. - Том 23, № 2. - С. 15-24

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (лекарственная терапия)
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (фармакология)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (токсичность)
СИЛИБИНИН -- SILYMARIN (фармакология)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Анотація: Одним із актуальних напрямків сучасної експериментальної та клінічної фармакології є визначення залежності ефективності та токсичності ліків від часу доби або сезону року. Мета дослідження. Встановити особливості циркадіанних ритмів сучасних гепатопротекторів на баланс антиоксидантно/прооксидантних процесів та активність цитолізу за умов гострого парацетамолового гепатиту у щурів. Матеріали та методи. Гострий парацетамоловий гепатит у щурів моделювали шляхом одноразового внутрішньошлункового введення парацетамолу (1000 мг/кг) у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) час. Стан процесів ПОЛ у гепатоцитах оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів (ТБК-АП); АОЗ – за вмістом ВГ, активністю СОД та каталази в гепатоцитах; цитолітичних процесів – за активністю АлАТ у сироватці крові. Результати. За фізіологічних умов у щурів встановлений циркадіанний пік активності антиоксидантної системи печінки у ранково-денний та мінімальний – у вечірньо-нічний період. Експериментальний парацетамоловий гепатит характеризувався піками активації цитолітичних процесів ввечері (21.00) та вранці (09.00): відповідно достовірне зростання активності АлАТ в 3,3 та 2,5 рази (р0,05), що співпадає з піком зниження ендогенного антиоксиданта відновленого глутатіону (ВГ) вранці в 1,4 рази (р0,05) та з мінімальними цитолітичними змінами вдень (15.00) та вночі (03.00). Встановлено, що найвиразніший вплив на прооксидантно-антиоксидантні та цитолітичні процеси фітогепатопротектор силімарин («Карсил») та синтетичний гепатопротектор «Антраль» чинили у ранковий (09.00) та вечірній (21.00) періоди: що підтверджується зростанням вмісту ВГ в 1,2 рази (р0,05) та зниженням активності АлАТ в 1,2-1,5 рази (р0,05) щодо тварин із гепатитом на тлі дії силімарину та зростанням активності СОД в 1,2 рази (р0,05); підвищенням вмісту ВГ в 1,3 та 1,4 рази та зниженням активності АлАТ в 1,3-1,5 рази (р0,05) під впливом антралю. Аргініну глутамат («Глутаргін») на тлі парацетамолового гепатиту найвиразніше підвищував активність антиоксидантної системи та пригнічував цитолітичні процеси вдень (15.00) та вночі (03.00): збільшення вмісту ВГ в 1,4 рази (р0,05) та зниження активності АлАТ в 1,2-1,3 рази (р0,05) відповідно. Висновки. Встановлені циркадіанні ритми максимальної вираженості парацетамолового гепатиту (о 21.00 та 09.00) доцільно враховувати в експериментальній фармакології при відтворенні цієї моделі ушкодження печінки. Антиоксидантна та антицитолітична дія силімарину та антралю максимально виявляється у ранковий та вечірній період, а аргініну глутамату – вдень та вночі. Встановлені хронофармакологічні особливості впливу досліджуваних гепатопротекторів на антиоксидантно/прооксидантні та цитолітичні процеси доцільно враховувати при використанні їх як референтних при доклінічному вивченні перспективних гепатопротекторів та при проведенні подальших хронофармакологічних досліджень цих препаратів
One of the current trends in modern experimental and clinical pharmacology is determination of the dependence of the effectiveness and toxicity of drugs on the time of day or season of the year. Aim. To determine the characteristics of circadian rhythms of modern hepatoprotectors on the balance of antioxidant / prooxidant processes and the activity of cytolysis under conditions of acute paracetamol hepatitis in rats. Materials and methods. Acute toxic hepatitis was caused by a single oral administration of paracetamol in the dose of 1000 g/kg of the body weight of animals in the morning (09.00), day (15.00), evening (21.00) and night (03.00) periods. In order to describe the effect on the lipid peroxidation/antioxidant system the intensity of the lipid peroxidation was measured by the level of tiobarbituric acid active products (TBA-AP). Determination of the level of recovered glutathione (RG), superoxide dismutase (SOD) and the catalase activity in the liver homogenate allowed characterizing the functional state of the antioxidant system of the animal organism. The activity of cytolytic processes was determined by the level of alanine aminotransferase (ALT) cytolysis marker in the blood serum. Results. The circadian mass peak of the activity of the antioxidant system of the liver under physiological conditions in rats in the morning-day time and the minimum activity in the evening-night were determined. The experimental paracetamol hepatitis was characterized by peaks of the cytolytic process activity in the evening (21.00) and in the morning (09.00). The increase in the ALT activity by 3.3 and 2.5 times (p0.05) coincides with a peak reduction of endogenous antioxidant (RG) in the morning by 1.4 times (p0.05) and the minimal cytolytic changes during the day (15.00) and at night (03.00). It was found that there was the most marked effect of the phytohepatoprotector silymarin (carsil) and the synthetic hepatoprotector antral on the balance of antioxidant / prooxidant and cytolytic processes in the morning (09.00) and evening (21.00). It was confirmed by an increase in the level of RG by 1.2 times (p0.05) and a decrease in the activity of ALT by 1.2-1.5 times (p0.05) in relation to animals with hepatitis when using silymarin, as well as an increase in the SOD activity by 1.2 times (p0.05), an increase in the level of RG by 1.3 and 1.4 times and a decrease in the activity of ALT by 1.3-1.5 times (p0.05) when using antral. Arginine glutamate (“Glutargin”) increased the activity of the antioxidant system and suppressed cytolytic processes during the day (15.00) and at night (03.00) against the background of paracetamol hepatitis: an increase in the level of RG by 1.4 times (p0.05) and a decrease in the activity of ALT in 1.2-1.3 times (p0.05), respectively. Conclusions. The circadian rhythms of the maximum severity of paracetamol hepatitis determined (at 21.00 and 09.00) should be taken into account in the experimental pharmacology when reproducing this model of liver damage. The antioxidant and anticytolytic action of silymarin and antral is maximally detected in the morning and evening, while the effect of arginine glutamate revealed during the day and at night. The chronopharmacological peculiarities of the effect of the hepatoprotectors studied on antioxidant / prooxidant and cytolytic processes should be taken into account when using them as reference values in the preclinical study of promising hepatoprotectors and in further chronopharmacological studies
Дод.точки доступу:
Дроговоз, С. М.
Міщенко, О. Я.
Калько, К. О.
Богдан, Н. С.
Геруш, О. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Циркадіанні особливості антиоксидантних та мембранопротекторних властивостей глутаргіну в умовах гострого хронодетермінованого парацетамолового гепатиту [Текст] / К. О. Калько [та ін.] // Клініч. фармація. - 2017. - Том 21, № 2. - С. 46-52

Рубрики: Глутаргин

MeSH-головна:
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS (фармакология)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов)
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ХРОНОТЕРАПИЯ -- DRUG CHRONOTHERAPY
Анотація: Захворювання гепатобіліарної системи посідають провідне місце серед захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Однією з основних груп препаратів, що застосовуються для їх лікування, є гепатопротектори. Активний розвиток хронофізіології, хронопатології та хронофармакології створив можливість встановлення хронопортретів препаратів. Врахування останніх дозволить суттєво оптимізувати фармакотерапію. Саме тому мета даного дослідження – оцінка циркадіанної залежності антиоксидантної та мембранопротекторної активності глутаргіну. Вибір даного препарату як об’єкта наших досліджень зумовлений його частим застосуванням у клінічній практиці. Матеріали та методи. Дослідження проведене на моделі гострого парацетамолового гепатиту, змодельованого у хронодетермінованому режимі: у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) періоди доби. Доза парацетамолу в експерименті складала 1000 мг/кг. Глутаргін уводили в дозі 135 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі, тобто за 1 год до та через 2 год після введення парацетамолу. Результати. Проведені дослідження дозволили виявити особливості десинхронозів прооксидантно-антиоксидантного балансу та активності маркерів цитолізу в залежності від періоду доби, в який моделювали парацетамоловий гепатит, та встановити добові особливості їх корекції глутаргіном. Найбільш виразне зменшення активності АлАТ і АсАТ при застосуванні глутаргіну спостерігалося на тлі нічного та денного моделювання гепатиту, що, ймовірно, пов’язано з циркадіанними особливостями прояву антиоксидантної та мембраностабілізуючої активності цього препарату. Висновки. Виявлені циркадіанні особливості регулювання прооксидантно-антиоксидантного балансу глутаргіном на тлі парацетамолового гепатиту слід враховувати при розробці комплексного хронопортрету цього препарату
Дод.точки доступу:
Калько, К. О.
Дроговоз, С. М.
Койро, О. О.
Позднякова, А. Ю.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Циркадіанні біоритми вуглеводного обміну в щурів за умов гострого парацетамолового гепатиту [Текст] / К. О. Калько [та ін.] // Фармакологія та лікарська токсикологія. - 2016. - № 3. - С. 48-53

MeSH-головна:
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, этиология)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (терапевтическое применение, токсичность)
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM (действие лекарственных препаратов)
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM (действие лекарственных препаратов, физиология)
Дод.точки доступу:
Калько, К. О.
Дроговоз, С. М.
Кононенко, А. В.
Захарко, Н. В.
Горбач, Т. В.
Міщенко, О. Я.
Бездітко, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Хронофармакологічні особливості гепатопротекторної дії силімарину за умов парацетамолового гепатиту у щурів [Текст] = Chronopharmacological features of silimarin’s hepatoprotectocal activity under paracetamol hepatitis in rats / К. О. Калько [та ін.] // Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 1/2. - С. 63-71. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
СИЛИБИНИН -- SILYMARIN (анализ, фармакология)
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY (лекарственная терапия)
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN (вредные воздействия)
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Визначення залежності ефективності та токсичності лікарських засобів від години доби або сезону року є одним з найперспективніших напрямів сучасної експеримен-тальної і клінічної фармакології. Ми вивчали особливості добових ритмів впливу силімарину на стан антиоксидантно/прооксидант-них та цитолітичних процесів (провідна ланка реалізації гепатопротекторної дії) за умов гострого токсичного ураження печінки у щурів парацетамолом. Хронофармакологічні особливості дії силімарину досліджено на прикладі генеричного препарату Карсил® (АТ Софарма, Болгарія) за умов гострого токсичного ураження печінки парацетамолом у щурів. Стан процесів перекисного окиснення ліпідів – антиоксидантного захисту оцінювали за вмістом тіобарбітурової кислоти-активних продуктів, вмістом відновленого глутатіону (ВГ), активністю супероксиддисмутази та каталази в гепатоцитах, а цитолітичних процесів – за активністю АлАТ в сироватці крові. За фізіологічних умов встановлено певну хроноархітектоніку ритмів системи антиоксидантного захисту та активності процесів перекисного окіслення у щурів, яка не порушувалася на фоні гострого ураження печінки парацетамолом (за винятком нівелювання акрофази активності каталази). Та сама динаміка та синфазність ритмів мали місце і на фоні застосування силімарину. Максимальний прояв гепатопротекторної дії силімарину спостерігали у разі його застосування вранці (09.00) та ввечері (21.00). Таким чином, застосування силімарину в періоди максимального прояву його гепатопротекторної дії – вранці (09.00) та ввечері (21.00) може бути шляхом підвищення його біодоступності. Також встановлені хронофармакологічні особливості дії силімарину слід враховувати при подальшому вивчені його хронофармакологічних особливостей
Determination of dependence of the efficiency and toxicity of drugs on the time of day or season is one of the most promising areas of modern experimental and clinical pharmacology. The aim of the study. Aim is to identify features of daily rhythms of silymarin influence on the state of antioxidant/prooxidant and cytolytic processes (the leading link in the implementation of hepatoprotective activity) with paracetamol in rats under conditions of acute toxic liver damage. Materials and methods. Chronopharmacological action features of silymarin were studied by use of the generic drug "Karsil" as an example (Sopharma, Bulgaria) with paracetamol in rats under conditions of acute toxic liver damage. The state of the processes of POL-AOS was evaluated by the content of TBA-active products (TBA-AP), the content of recovered glutathione, the activity of SOD, catalase in hepatocytes, and the cytolytic processes by the activity of ALT in serum. Results. There was established a certain chronoarchitectonics of the rhythms of the antioxidant protection system and the activity of the processes of peroxidation in rats under physiological conditions, which was not disturbed by paracetamol on the background of acute liver damage (with the exception of level of acrophase catalase activity). The same dynamics and commonality of rhythms occurred on the background of the use of silymarin. The maximum display of silymarin hepatoprotective activity was observed under conditions of its use in the morning (09.00) and in the evening (21.00). Conclusions. The use of silymarin during periods of maximal display of its hepatoprotective activity, in the morning (09.00) and in the evening (21.00) may be the way to increase its bioavailability. Chronopharmacological features of silymarin activity have been established and should be taken into account when to conduct its further chronopharmacological studies
Дод.точки доступу:
Калько, К. О.
Дроговоз, С. М.
Міщенко, О. Я.
Іванцик, Л. Б.
Дегтярьова, К. О.
Лукащук, М. М.
Лукащук, І. М.
Геруш, О. В.
Паламар, А. О.
Коровенко, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)