Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (24)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Дроговоз, С.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 145
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щокіна К. Г., Штриголь С. Ю., Дроговоз С. М.
Назва : Досягнення та перспективи цитокінової та антицитокінової терапії
Місце публікування : Науковий журнал МОЗ України. - 2013. - № 1. - С. 121-129 (Шифр НУ49/2013/1)
MeSH-головна: ЦИТОКИНЫ -- CYTOKINES
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щекина Е. Г., Дроговоз С. М.
Назва : Лекарства для здоровых людей или защита от стресса
Місце публікування : Провизор. - 2009. - № 3. - С. 35-39 (Шифр 22633/2009/3)
MeSH-головна: СТРЕСС ПСИХОЛОГИЧЕСКИЙ -- STRESS, PSYCHOLOGICAL
АДАПТАЦИОННЫЙ СИНДРОМ ОБЩИЙ -- GENERAL ADAPTATION SYNDROME
ГУМИНОВЫЕ ВЕЩЕСТВА -- HUMIC SUBSTANCES
МИНЕРАЛЫ -- MINERALS
РАСТИТЕЛЬНЫЕ ПРЕПАРАТЫ -- PLANT PREPARATIONS
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щекина Е. Г., Дроговоз С. М.
Назва : Как избавиться от никотиновой зависимости
Місце публікування : Провизор. - 2010. - № 9. - С. 15-19 (Шифр 22633/2010/9)
Предметні рубрики: Курения прекращение
Никотин-- вред возд
Курение табака, расстройства здоровья
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щекина Е. Г., Дроговоз С. М.
Назва : Как бороться со стрессом
Місце публікування : Провизор. - 2008. - № 23/24. - С. 46-51 (Шифр 22633/2008/23/24)
Предметні рубрики: Стресс-- диагн-- лек тер
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щекина Е. Г., Дроговоз С. М.
Назва : Взаимосвязь побочных эффектов и механизмов действия психотропных препаратов
Місце публікування : Провизор. - 2008. - № 5. - С. 58-61 (Шифр 22633/2008/5)
Предметні рубрики: Психотропные средства-- вред возд-- фарм
Лекарств побочное действие
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щекина Е. Г., Дроговоз С. М.
Назва : Взаимодействие лекарств и пищи
Місце публікування : Провизор. - 2008. - № 19. - С. 34-38 (Шифр 22633/2008/19)
Предметні рубрики: Пища-лекарство, взаимодействия
Лекарства-- прием
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Щокіна К., Вікторов О., Дроговоз С.
Назва : Чи завжди безпечні проносні препарати
Місце публікування : Вісник фармакології та фармації. - 2007. - № 9. - С. 24-28 (Шифр ВУ17/2007/9)
Предметні рубрики: Слабительные средства-- вред возд
Лекарств побочное действие
Запоры
Знайти схожі

Назва журналу :Цитокины и воспаление -2013р. т.12,N 3
Цікаві статті :
Евгений Львович Насонов (к 65-летию со дня рождения) (стр.4)
Пономаренко В. М. Межклеточная и тканевая регуляция костномозгового кроветворения/ В. М. Пономаренко [и др.] (стр.5-12)
Воронина М. С. Возможности современной диагностики ревматоидного артрита/ М. С. Воронина, Н. П. Шилкина, А. А. Виноградов (стр.13-17)
Салихова А. В. О роли иммунной системы в развитии кардиоваскулярных нарушений при диффузном токсическом зобе/ А. В. Салихова, Л. М. Фархутдинова (стр.18-20)
Салихова А. В. О роли цитокинов в патогенезе ожирения/ А. В. Салихова, Л. М. Фархутдинова (стр.21-23)
Павлов О. Н. Цитокиновый статус при инфекции Helicobacter pylori/ О. Н. Павлов (стр.24-28)
Щекина Е. Г. Изучение церебропротекторных свойств рекомбинантного рецепторного антагониста интерлейкина 1 человека (IL-1Ra) в эксперименте II. Церебропротекторные свойства IL-1Ra при ишемическом и травматическом поражении головного мозга у мышей/ Е. Г. Щекина [и др.] (стр.29-34)
Фазылов В. Х. Клинико-иммунологический и цитокиновый профиль у пациентов с ВИЧ-инфекцией на ранних сроках заболевания при различных путях инфицирования/ В. Х. Фазылов [и др.] (стр.35-39)
Сарапульцев П. А. Влияние соединения из группы замещенных 5R1, 6R2-1,3,4-тиадиазин-2-аминов на течение системного воспаления/ П. А. Сарапульцев [и др.] (стр.40-44)
Рыкало Н. А. Возрастная динамика трансформирующего и инсулиноподобного факторов роста у детей с хроническими вирусными гепатитами B и C/ Н. А. Рыкало (стр.45-51)
Соколова Т. М. Препараты рекомбинантных альфа/бета-интерферонов вызывают феномен супериндукции генов «домашнего хозяйства» в клетках НСТ-116 (аденокарциномы толстого кишечника)/ Т. М. Соколова [и др.] (стр.52-56)
Магомедов М. М. Синдром системного воспалительного ответа при распространенном гнойном перитоните/ М. М. Магомедов [и др.] (стр.57-61)
Литвинова Л. С. Особенности цитокинпродуцирующей способности мононуклеарных клеток периферической крови при метаболическом синдроме/ Л. С. Литвинова [и др.] (стр.62-66)
Баздырев Е. Д. Показатели неспецифического воспаления у пациентов с ишемической болезнью сердца в зависимости от сопутствующей патологии респираторной системы/ Е. Д. Баздырев [и др.] (стр.67-73)
ЗАО "БиоХимМак" представляет ST2 — новый маркер сердечно-сосудистых заболеваний (стр.70)
Алтухова О. Б. Ассоциация генетических полиморфизмов цитокинов с размерами миоматозных узлов/ О. Б. Алтухова [и др.] (стр.74-78)
Правдин Е. В. Иммуногематологические особенности женщин со сниженным либидо на фоне обострений хронических воспалительных заболеваний матки и придатков/ Е. В. Правдин [и др.] (стр.79-83)
Миноранская Н. С. Особенности продукции цитокинов как патогенетическая основа развития клинических форм острых иксодовых клещевых боррелиозов/ Н. С. Миноранская, П. В. Сарап (стр.84-88)
Гончар И. А. Фактор некроза опухоли альфа — предиктор функционального исхода у пациентов с острым инфарктом мозга/ И. А. Гончар, Ю. И. Степанова, И. С. Прудывус (стр.89-94)
Алдашева Ж. А. Некоторые цитокины в диагностике неалкогольного стеатоза печени/ Ж. А. Алдашева (стр.95-99)
Байдина Т. В. Цитокиновый статус больных с атеросклеротическим поражением сонных артерий/ Т. В. Байдина [и др.] (стр.100-103)
Сафронова Ю. С. Иммунотропные эффекты рекомбинантного интерлейкина-2 (ронколейкина) в терапии гиперпластических процессов эндометрия у женщин репродуктивного возраста/ Ю. С. Сафронова [и др.] (стр.104-108)
Сорокина Е. В. Особенности механизмов регуляции иммунитета у больных многоформной эритемой в ходе иммунотерапии/ Е. В. Сорокина, Н. К. Ахматова (стр.109-114)
Александр Александрович Ярилин (21.08.1941–27.08.2013)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дроговоз С. М., Міщенко О. Я., Калько К. О., Богдан Н. С., Геруш О. В.
Назва : Циркадіанні ритми розвитку експериментального парацетамолового гепатиту та впливу гепатопротекторів на активність прооксидантно/антиоксидантних і цитолітичних процесів
Місце публікування : Клініч. фармація. - Х., 2019. - Том 23, № 2. - С. 15-24 (Шифр КУ4/2019/23/2)
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
СИЛИБИНИН -- SILYMARIN
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Анотація: Одним із актуальних напрямків сучасної експериментальної та клінічної фармакології є визначення залежності ефективності та токсичності ліків від часу доби або сезону року. Мета дослідження. Встановити особливості циркадіанних ритмів сучасних гепатопротекторів на баланс антиоксидантно/прооксидантних процесів та активність цитолізу за умов гострого парацетамолового гепатиту у щурів. Матеріали та методи. Гострий парацетамоловий гепатит у щурів моделювали шляхом одноразового внутрішньошлункового введення парацетамолу (1000 мг/кг) у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) час. Стан процесів ПОЛ у гепатоцитах оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів (ТБК-АП); АОЗ – за вмістом ВГ, активністю СОД та каталази в гепатоцитах; цитолітичних процесів – за активністю АлАТ у сироватці крові. Результати. За фізіологічних умов у щурів встановлений циркадіанний пік активності антиоксидантної системи печінки у ранково-денний та мінімальний – у вечірньо-нічний період. Експериментальний парацетамоловий гепатит характеризувався піками активації цитолітичних процесів ввечері (21.00) та вранці (09.00): відповідно достовірне зростання активності АлАТ в 3,3 та 2,5 рази (р0,05), що співпадає з піком зниження ендогенного антиоксиданта відновленого глутатіону (ВГ) вранці в 1,4 рази (р0,05) та з мінімальними цитолітичними змінами вдень (15.00) та вночі (03.00). Встановлено, що найвиразніший вплив на прооксидантно-антиоксидантні та цитолітичні процеси фітогепатопротектор силімарин («Карсил») та синтетичний гепатопротектор «Антраль» чинили у ранковий (09.00) та вечірній (21.00) періоди: що підтверджується зростанням вмісту ВГ в 1,2 рази (р0,05) та зниженням активності АлАТ в 1,2-1,5 рази (р0,05) щодо тварин із гепатитом на тлі дії силімарину та зростанням активності СОД в 1,2 рази (р0,05); підвищенням вмісту ВГ в 1,3 та 1,4 рази та зниженням активності АлАТ в 1,3-1,5 рази (р0,05) під впливом антралю. Аргініну глутамат («Глутаргін») на тлі парацетамолового гепатиту найвиразніше підвищував активність антиоксидантної системи та пригнічував цитолітичні процеси вдень (15.00) та вночі (03.00): збільшення вмісту ВГ в 1,4 рази (р0,05) та зниження активності АлАТ в 1,2-1,3 рази (р0,05) відповідно. Висновки. Встановлені циркадіанні ритми максимальної вираженості парацетамолового гепатиту (о 21.00 та 09.00) доцільно враховувати в експериментальній фармакології при відтворенні цієї моделі ушкодження печінки. Антиоксидантна та антицитолітична дія силімарину та антралю максимально виявляється у ранковий та вечірній період, а аргініну глутамату – вдень та вночі. Встановлені хронофармакологічні особливості впливу досліджуваних гепатопротекторів на антиоксидантно/прооксидантні та цитолітичні процеси доцільно враховувати при використанні їх як референтних при доклінічному вивченні перспективних гепатопротекторів та при проведенні подальших хронофармакологічних досліджень цих препаратівOne of the current trends in modern experimental and clinical pharmacology is determination of the dependence of the effectiveness and toxicity of drugs on the time of day or season of the year. Aim. To determine the characteristics of circadian rhythms of modern hepatoprotectors on the balance of antioxidant / prooxidant processes and the activity of cytolysis under conditions of acute paracetamol hepatitis in rats. Materials and methods. Acute toxic hepatitis was caused by a single oral administration of paracetamol in the dose of 1000 g/kg of the body weight of animals in the morning (09.00), day (15.00), evening (21.00) and night (03.00) periods. In order to describe the effect on the lipid peroxidation/antioxidant system the intensity of the lipid peroxidation was measured by the level of tiobarbituric acid active products (TBA-AP). Determination of the level of recovered glutathione (RG), superoxide dismutase (SOD) and the catalase activity in the liver homogenate allowed characterizing the functional state of the antioxidant system of the animal organism. The activity of cytolytic processes was determined by the level of alanine aminotransferase (ALT) cytolysis marker in the blood serum. Results. The circadian mass peak of the activity of the antioxidant system of the liver under physiological conditions in rats in the morning-day time and the minimum activity in the evening-night were determined. The experimental paracetamol hepatitis was characterized by peaks of the cytolytic process activity in the evening (21.00) and in the morning (09.00). The increase in the ALT activity by 3.3 and 2.5 times (p0.05) coincides with a peak reduction of endogenous antioxidant (RG) in the morning by 1.4 times (p0.05) and the minimal cytolytic changes during the day (15.00) and at night (03.00). It was found that there was the most marked effect of the phytohepatoprotector silymarin (carsil) and the synthetic hepatoprotector antral on the balance of antioxidant / prooxidant and cytolytic processes in the morning (09.00) and evening (21.00). It was confirmed by an increase in the level of RG by 1.2 times (p0.05) and a decrease in the activity of ALT by 1.2-1.5 times (p0.05) in relation to animals with hepatitis when using silymarin, as well as an increase in the SOD activity by 1.2 times (p0.05), an increase in the level of RG by 1.3 and 1.4 times and a decrease in the activity of ALT by 1.3-1.5 times (p0.05) when using antral. Arginine glutamate (“Glutargin”) increased the activity of the antioxidant system and suppressed cytolytic processes during the day (15.00) and at night (03.00) against the background of paracetamol hepatitis: an increase in the level of RG by 1.4 times (p0.05) and a decrease in the activity of ALT in 1.2-1.3 times (p0.05), respectively. Conclusions. The circadian rhythms of the maximum severity of paracetamol hepatitis determined (at 21.00 and 09.00) should be taken into account in the experimental pharmacology when reproducing this model of liver damage. The antioxidant and anticytolytic action of silymarin and antral is maximally detected in the morning and evening, while the effect of arginine glutamate revealed during the day and at night. The chronopharmacological peculiarities of the effect of the hepatoprotectors studied on antioxidant / prooxidant and cytolytic processes should be taken into account when using them as reference values in the preclinical study of promising hepatoprotectors and in further chronopharmacological studies
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Калько К. О., Дроговоз С. М., Койро О. О., Позднякова А. Ю.
Назва : Циркадіанні особливості антиоксидантних та мембранопротекторних властивостей глутаргіну в умовах гострого хронодетермінованого парацетамолового гепатиту
Місце публікування : Клініч. фармація. - Х., 2017. - Том 21, № 2. - С. 46-52 (Шифр КУ4/2017/21/2)
Предметні рубрики: Глутаргин
MeSH-головна: ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ХРОНОТЕРАПИЯ -- DRUG CHRONOTHERAPY
Анотація: Захворювання гепатобіліарної системи посідають провідне місце серед захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Однією з основних груп препаратів, що застосовуються для їх лікування, є гепатопротектори. Активний розвиток хронофізіології, хронопатології та хронофармакології створив можливість встановлення хронопортретів препаратів. Врахування останніх дозволить суттєво оптимізувати фармакотерапію. Саме тому мета даного дослідження – оцінка циркадіанної залежності антиоксидантної та мембранопротекторної активності глутаргіну. Вибір даного препарату як об’єкта наших досліджень зумовлений його частим застосуванням у клінічній практиці. Матеріали та методи. Дослідження проведене на моделі гострого парацетамолового гепатиту, змодельованого у хронодетермінованому режимі: у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) періоди доби. Доза парацетамолу в експерименті складала 1000 мг/кг. Глутаргін уводили в дозі 135 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі, тобто за 1 год до та через 2 год після введення парацетамолу. Результати. Проведені дослідження дозволили виявити особливості десинхронозів прооксидантно-антиоксидантного балансу та активності маркерів цитолізу в залежності від періоду доби, в який моделювали парацетамоловий гепатит, та встановити добові особливості їх корекції глутаргіном. Найбільш виразне зменшення активності АлАТ і АсАТ при застосуванні глутаргіну спостерігалося на тлі нічного та денного моделювання гепатиту, що, ймовірно, пов’язано з циркадіанними особливостями прояву антиоксидантної та мембраностабілізуючої активності цього препарату. Висновки. Виявлені циркадіанні особливості регулювання прооксидантно-антиоксидантного балансу глутаргіном на тлі парацетамолового гепатиту слід враховувати при розробці комплексного хронопортрету цього препарату
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)