Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (24)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Дроговоз, С. М.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 134
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дроговоз С. М., Щекина Е. Г.
Назва : Эффективность Антраля при алкогольных поражениях печени
Місце публікування : Провизор. - 2008. - № 18. - С. 13-16 (Шифр 22633/2008/18)
Предметні рубрики: Печени болезни алкогольные-- лек тер
Гепатопротекторы-- тер прим
Антраль-- фарм
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Бєлік Г. В., Дроговоз С. М., Саядян Х. С.
Назва : Чи є безпечними серцеві глікозиди?
Місце публікування : Ліки. - 2006. - № 3/4. - С. 32-34 (Шифр 74290/2006/3/4)
Предметні рубрики: Сердечные гликозиды-- действ преп
Сердечно-сосудистые болезни-- лек тер
Знайти схожі

3.

Назва журналу :Цитокины и воспаление -2013р. т.12,N 3
Цікаві статті :
Евгений Львович Насонов (к 65-летию со дня рождения) (стр.4)
Пономаренко В. М. Межклеточная и тканевая регуляция костномозгового кроветворения/ В. М. Пономаренко [и др.] (стр.5-12)
Воронина М. С. Возможности современной диагностики ревматоидного артрита/ М. С. Воронина, Н. П. Шилкина, А. А. Виноградов (стр.13-17)
Салихова А. В. О роли иммунной системы в развитии кардиоваскулярных нарушений при диффузном токсическом зобе/ А. В. Салихова, Л. М. Фархутдинова (стр.18-20)
Салихова А. В. О роли цитокинов в патогенезе ожирения/ А. В. Салихова, Л. М. Фархутдинова (стр.21-23)
Павлов О. Н. Цитокиновый статус при инфекции Helicobacter pylori/ О. Н. Павлов (стр.24-28)
Щекина Е. Г. Изучение церебропротекторных свойств рекомбинантного рецепторного антагониста интерлейкина 1 человека (IL-1Ra) в эксперименте II. Церебропротекторные свойства IL-1Ra при ишемическом и травматическом поражении головного мозга у мышей/ Е. Г. Щекина [и др.] (стр.29-34)
Фазылов В. Х. Клинико-иммунологический и цитокиновый профиль у пациентов с ВИЧ-инфекцией на ранних сроках заболевания при различных путях инфицирования/ В. Х. Фазылов [и др.] (стр.35-39)
Сарапульцев П. А. Влияние соединения из группы замещенных 5R1, 6R2-1,3,4-тиадиазин-2-аминов на течение системного воспаления/ П. А. Сарапульцев [и др.] (стр.40-44)
Рыкало Н. А. Возрастная динамика трансформирующего и инсулиноподобного факторов роста у детей с хроническими вирусными гепатитами B и C/ Н. А. Рыкало (стр.45-51)
Соколова Т. М. Препараты рекомбинантных альфа/бета-интерферонов вызывают феномен супериндукции генов «домашнего хозяйства» в клетках НСТ-116 (аденокарциномы толстого кишечника)/ Т. М. Соколова [и др.] (стр.52-56)
Магомедов М. М. Синдром системного воспалительного ответа при распространенном гнойном перитоните/ М. М. Магомедов [и др.] (стр.57-61)
Литвинова Л. С. Особенности цитокинпродуцирующей способности мононуклеарных клеток периферической крови при метаболическом синдроме/ Л. С. Литвинова [и др.] (стр.62-66)
Баздырев Е. Д. Показатели неспецифического воспаления у пациентов с ишемической болезнью сердца в зависимости от сопутствующей патологии респираторной системы/ Е. Д. Баздырев [и др.] (стр.67-73)
ЗАО "БиоХимМак" представляет ST2 — новый маркер сердечно-сосудистых заболеваний (стр.70)
Алтухова О. Б. Ассоциация генетических полиморфизмов цитокинов с размерами миоматозных узлов/ О. Б. Алтухова [и др.] (стр.74-78)
Правдин Е. В. Иммуногематологические особенности женщин со сниженным либидо на фоне обострений хронических воспалительных заболеваний матки и придатков/ Е. В. Правдин [и др.] (стр.79-83)
Миноранская Н. С. Особенности продукции цитокинов как патогенетическая основа развития клинических форм острых иксодовых клещевых боррелиозов/ Н. С. Миноранская, П. В. Сарап (стр.84-88)
Гончар И. А. Фактор некроза опухоли альфа — предиктор функционального исхода у пациентов с острым инфарктом мозга/ И. А. Гончар, Ю. И. Степанова, И. С. Прудывус (стр.89-94)
Алдашева Ж. А. Некоторые цитокины в диагностике неалкогольного стеатоза печени/ Ж. А. Алдашева (стр.95-99)
Байдина Т. В. Цитокиновый статус больных с атеросклеротическим поражением сонных артерий/ Т. В. Байдина [и др.] (стр.100-103)
Сафронова Ю. С. Иммунотропные эффекты рекомбинантного интерлейкина-2 (ронколейкина) в терапии гиперпластических процессов эндометрия у женщин репродуктивного возраста/ Ю. С. Сафронова [и др.] (стр.104-108)
Сорокина Е. В. Особенности механизмов регуляции иммунитета у больных многоформной эритемой в ходе иммунотерапии/ Е. В. Сорокина, Н. К. Ахматова (стр.109-114)
Александр Александрович Ярилин (21.08.1941–27.08.2013)
Цікаві статті :
Знайти схожі


4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Калько К. О., Дроговоз С. М.
Назва : Циркадіанна залежність гепатопротекторної активності Антралю на моделі гострого парацетамолового гепатиту в щурів
Місце публікування : Фармакологія та лікарська токсикологія. - Київ, 2017. - № 2. - С. 62-68 (Шифр ФУ18/2017/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
Анотація: Мета дослідження – встановлення циркадіанної залежності гепатопротекторної активності Антралю на моделі гострого парацетамолового гепатиту в щурів. Поставлене завдання вирішується шляхом добового моніторингу застосування Антралю в лікувально-профілактичному режимі з визначенням часу доби, коли даний препарат виявляє найвиразнішу та мінімальну фармакологічну ефективність, що в подальшому дозволить оптимізувати дозу прийому препарату. Циркадіанну залежність гепатопротекторної дії Антралю оцінювали за активністю ферментів цитолізу, оскільки саме зміни активності АлАТ і АсАТ є високоспецифічними та інформативними критеріями перебігу гепатиту. Дослідження проводили на самицях щурів на моделі гострого парацетамолового гепатиту, який відтворювали одноразовим введенням парацетамолу (1000 мг/кг внутрішньошлунково) у наступні години доби: вранці (09.00), удень (15.00), увечорі (21.00) та вночі (03.00). Антраль вводили в лікувально-профілактичному режимі в дозі 8 мг/кг внутрішньошлунково за 1 год до та через 2 год після введення парацетамолу. Активність маркерів цитолізу в сироватці крові визначали через 24 год після введення ксенобіотика. Встановлено, що виразність фармакологічного ефекту Антралю залежить від ступеня тяжкості модельованого гепатиту – при мінімальній виразності патологічного процесу досліджуваний препарат проявляв мінімальну протективну дію (о 15.00 – найменш виразні ознаки патології, а о 03.00 –менш виразні порівняно з ранковим та вечірнім періодом) та спричиняв виразний гепатопротекторний ефект на тлі реєстрованої добової акрофази розвитку патологічного процесу (о 21.00 та 09.00 – максимум патологічних змін). Циркадіанна залежність здатності Антралю зменшувати активність маркерів цитолізу на тлі гострого парацетамолового гепатиту ймовірно зумовлена хронофармакодинамічними особливостями реалізації антиоксидантної та мембраностабілізуючої дії цього препарату. Результати проведених досліджень підтверджують актуальність та доцільність подальших експериментальних та клінічних досліджень Антралю з метою встановлення його розгорнутого «хронопортрету».
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Калько К. О., Дроговоз С. М., Пазюк Д.-М. В.
Назва : Циркадіанна залежність впливу карсилу на активність маркерів цитолізу та вміст відновленого глутатіону за умов хронодетермінованого парацетамолового гепатиту
Місце публікування : Фармакологія та лікарська токсикологія. - К., 2016. - N 2. - С. 49-53 (Шифр ФУ18/2016/2)
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
СИЛИБИНИН -- SILYMARIN
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
АЛАНИН-ТРАНСАМИНАЗА -- ALANINE TRANSAMINASE
Анотація: Мета дослідження - встановлення циркадіанної залежності впливу карсилу на активність маркерів цитолізу та вміст відновленого глутатіону (ВГ) за умов хронодетермінованого парацетамолового гепатиту. Оскільки в патогенезі пошкоджуючої дії парацетамолу спостерігається зростання активності маркерів цитолізу в сироватці крові та зменшення вмісту ВГ у гепатоцитах, то саме за ступенем зміни величин вищевказаних показників під дією препарату можна оцінити виразність прояву ним антиоксидантної та мембранопротекторної активностей, які є ключовою складовою гепатопро- текторного ефекту. Дослідження проводили на самицях щурів на моделі гострого парацетамолового гепатиту, який відтворювали одноразовим введенням парацетамолу (1000 мг/кг внутрішньо- шлунково) у наступні періоди доби: ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний . Карсил вводили в лікувально-профілактичному режимі в дозі 100 мг/кг внутрішньошлунково за 1 год до введення парацетамолу та через 2 год після нього. Активність маркерів цитолізу в сироватці крові та вміст ВГ у тканині печінки визначали через 24 год після введення ксенобіотика. Встановлено, що максимальне зниження активності маркерів цитолізу та зростання вмісту ВГ під дією карсилу на тлі хронодетермінованого парацетамолового гепатиту спостерігається в ранковий та вечірній періоди. На тлі мінімального циркадіанного збільшення активності маркерів цитолізу за умов парацетамолового гепатиту введення карсилу не змінювало величину активності АлАТ та АсАТ і вмісту ВГ. Циркадіанна залежність здатності карсилу зменшувати активність маркерів цитолізу та впливати на вміст ВГ на тлі хронодетермінованого парацетамолового гепатиту ймовірно зумовлена хронофармакодинамічними особливостями реалізації антиоксидантної й мемраностабілізуючої дії даного препарату. Особливості циркадіанної дії карсилу відповідають загальним принципам хронофармакології: найвиразніший фармакологічний ефект препарату проявляється в період значного порушення функції органу
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дроговоз С. М., Міщенко О. Я., Калько К. О., Богдан Н. С., Геруш О. В.
Назва : Циркадіанні ритми розвитку експериментального парацетамолового гепатиту та впливу гепатопротекторів на активність прооксидантно/антиоксидантних і цитолітичних процесів
Місце публікування : Клініч. фармація. - Х., 2019. - Том 23, № 2. - С. 15-24 (Шифр КУ4/2019/23/2)
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
СИЛИБИНИН -- SILYMARIN
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
Анотація: Одним із актуальних напрямків сучасної експериментальної та клінічної фармакології є визначення залежності ефективності та токсичності ліків від часу доби або сезону року. Мета дослідження. Встановити особливості циркадіанних ритмів сучасних гепатопротекторів на баланс антиоксидантно/прооксидантних процесів та активність цитолізу за умов гострого парацетамолового гепатиту у щурів. Матеріали та методи. Гострий парацетамоловий гепатит у щурів моделювали шляхом одноразового внутрішньошлункового введення парацетамолу (1000 мг/кг) у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) час. Стан процесів ПОЛ у гепатоцитах оцінювали за вмістом ТБК-активних продуктів (ТБК-АП); АОЗ – за вмістом ВГ, активністю СОД та каталази в гепатоцитах; цитолітичних процесів – за активністю АлАТ у сироватці крові. Результати. За фізіологічних умов у щурів встановлений циркадіанний пік активності антиоксидантної системи печінки у ранково-денний та мінімальний – у вечірньо-нічний період. Експериментальний парацетамоловий гепатит характеризувався піками активації цитолітичних процесів ввечері (21.00) та вранці (09.00): відповідно достовірне зростання активності АлАТ в 3,3 та 2,5 рази (р0,05), що співпадає з піком зниження ендогенного антиоксиданта відновленого глутатіону (ВГ) вранці в 1,4 рази (р0,05) та з мінімальними цитолітичними змінами вдень (15.00) та вночі (03.00). Встановлено, що найвиразніший вплив на прооксидантно-антиоксидантні та цитолітичні процеси фітогепатопротектор силімарин («Карсил») та синтетичний гепатопротектор «Антраль» чинили у ранковий (09.00) та вечірній (21.00) періоди: що підтверджується зростанням вмісту ВГ в 1,2 рази (р0,05) та зниженням активності АлАТ в 1,2-1,5 рази (р0,05) щодо тварин із гепатитом на тлі дії силімарину та зростанням активності СОД в 1,2 рази (р0,05); підвищенням вмісту ВГ в 1,3 та 1,4 рази та зниженням активності АлАТ в 1,3-1,5 рази (р0,05) під впливом антралю. Аргініну глутамат («Глутаргін») на тлі парацетамолового гепатиту найвиразніше підвищував активність антиоксидантної системи та пригнічував цитолітичні процеси вдень (15.00) та вночі (03.00): збільшення вмісту ВГ в 1,4 рази (р0,05) та зниження активності АлАТ в 1,2-1,3 рази (р0,05) відповідно. Висновки. Встановлені циркадіанні ритми максимальної вираженості парацетамолового гепатиту (о 21.00 та 09.00) доцільно враховувати в експериментальній фармакології при відтворенні цієї моделі ушкодження печінки. Антиоксидантна та антицитолітична дія силімарину та антралю максимально виявляється у ранковий та вечірній період, а аргініну глутамату – вдень та вночі. Встановлені хронофармакологічні особливості впливу досліджуваних гепатопротекторів на антиоксидантно/прооксидантні та цитолітичні процеси доцільно враховувати при використанні їх як референтних при доклінічному вивченні перспективних гепатопротекторів та при проведенні подальших хронофармакологічних досліджень цих препаратівOne of the current trends in modern experimental and clinical pharmacology is determination of the dependence of the effectiveness and toxicity of drugs on the time of day or season of the year. Aim. To determine the characteristics of circadian rhythms of modern hepatoprotectors on the balance of antioxidant / prooxidant processes and the activity of cytolysis under conditions of acute paracetamol hepatitis in rats. Materials and methods. Acute toxic hepatitis was caused by a single oral administration of paracetamol in the dose of 1000 g/kg of the body weight of animals in the morning (09.00), day (15.00), evening (21.00) and night (03.00) periods. In order to describe the effect on the lipid peroxidation/antioxidant system the intensity of the lipid peroxidation was measured by the level of tiobarbituric acid active products (TBA-AP). Determination of the level of recovered glutathione (RG), superoxide dismutase (SOD) and the catalase activity in the liver homogenate allowed characterizing the functional state of the antioxidant system of the animal organism. The activity of cytolytic processes was determined by the level of alanine aminotransferase (ALT) cytolysis marker in the blood serum. Results. The circadian mass peak of the activity of the antioxidant system of the liver under physiological conditions in rats in the morning-day time and the minimum activity in the evening-night were determined. The experimental paracetamol hepatitis was characterized by peaks of the cytolytic process activity in the evening (21.00) and in the morning (09.00). The increase in the ALT activity by 3.3 and 2.5 times (p0.05) coincides with a peak reduction of endogenous antioxidant (RG) in the morning by 1.4 times (p0.05) and the minimal cytolytic changes during the day (15.00) and at night (03.00). It was found that there was the most marked effect of the phytohepatoprotector silymarin (carsil) and the synthetic hepatoprotector antral on the balance of antioxidant / prooxidant and cytolytic processes in the morning (09.00) and evening (21.00). It was confirmed by an increase in the level of RG by 1.2 times (p0.05) and a decrease in the activity of ALT by 1.2-1.5 times (p0.05) in relation to animals with hepatitis when using silymarin, as well as an increase in the SOD activity by 1.2 times (p0.05), an increase in the level of RG by 1.3 and 1.4 times and a decrease in the activity of ALT by 1.3-1.5 times (p0.05) when using antral. Arginine glutamate (“Glutargin”) increased the activity of the antioxidant system and suppressed cytolytic processes during the day (15.00) and at night (03.00) against the background of paracetamol hepatitis: an increase in the level of RG by 1.4 times (p0.05) and a decrease in the activity of ALT in 1.2-1.3 times (p0.05), respectively. Conclusions. The circadian rhythms of the maximum severity of paracetamol hepatitis determined (at 21.00 and 09.00) should be taken into account in the experimental pharmacology when reproducing this model of liver damage. The antioxidant and anticytolytic action of silymarin and antral is maximally detected in the morning and evening, while the effect of arginine glutamate revealed during the day and at night. The chronopharmacological peculiarities of the effect of the hepatoprotectors studied on antioxidant / prooxidant and cytolytic processes should be taken into account when using them as reference values in the preclinical study of promising hepatoprotectors and in further chronopharmacological studies
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Калько К. О., Дроговоз С. М., Койро О. О., Позднякова А. Ю.
Назва : Циркадіанні особливості антиоксидантних та мембранопротекторних властивостей глутаргіну в умовах гострого хронодетермінованого парацетамолового гепатиту
Місце публікування : Клініч. фармація. - Х., 2017. - Том 21, № 2. - С. 46-52 (Шифр КУ4/2017/21/2)
Предметні рубрики: Глутаргин
MeSH-головна: ГЕПАТОПРОТЕКТОРЫ -- HEPATOPROTECTIVE AGENTS
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ХРОНОТЕРАПИЯ -- DRUG CHRONOTHERAPY
Анотація: Захворювання гепатобіліарної системи посідають провідне місце серед захворювань органів шлунково-кишкового тракту. Однією з основних груп препаратів, що застосовуються для їх лікування, є гепатопротектори. Активний розвиток хронофізіології, хронопатології та хронофармакології створив можливість встановлення хронопортретів препаратів. Врахування останніх дозволить суттєво оптимізувати фармакотерапію. Саме тому мета даного дослідження – оцінка циркадіанної залежності антиоксидантної та мембранопротекторної активності глутаргіну. Вибір даного препарату як об’єкта наших досліджень зумовлений його частим застосуванням у клінічній практиці. Матеріали та методи. Дослідження проведене на моделі гострого парацетамолового гепатиту, змодельованого у хронодетермінованому режимі: у ранковий (09.00), денний (15.00), вечірній (21.00) та нічний (03.00) періоди доби. Доза парацетамолу в експерименті складала 1000 мг/кг. Глутаргін уводили в дозі 135 мг/кг у лікувально-профілактичному режимі, тобто за 1 год до та через 2 год після введення парацетамолу. Результати. Проведені дослідження дозволили виявити особливості десинхронозів прооксидантно-антиоксидантного балансу та активності маркерів цитолізу в залежності від періоду доби, в який моделювали парацетамоловий гепатит, та встановити добові особливості їх корекції глутаргіном. Найбільш виразне зменшення активності АлАТ і АсАТ при застосуванні глутаргіну спостерігалося на тлі нічного та денного моделювання гепатиту, що, ймовірно, пов’язано з циркадіанними особливостями прояву антиоксидантної та мембраностабілізуючої активності цього препарату. Висновки. Виявлені циркадіанні особливості регулювання прооксидантно-антиоксидантного балансу глутаргіном на тлі парацетамолового гепатиту слід враховувати при розробці комплексного хронопортрету цього препарату
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Калько К. О., Дроговоз С. М., Кононенко А. В., Захарко Н. В., Горбач Т. В., Міщенко О. Я., Бездітко Н. В.
Назва : Циркадіанні біоритми вуглеводного обміну в щурів за умов гострого парацетамолового гепатиту
Місце публікування : Фармакологія та лікарська токсикологія. - К., 2016. - № 3. - С. 48-53 (Шифр ФУ18/2016/3)
MeSH-головна: ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
ЦИРКАДНЫЙ РИТМ -- CIRCADIAN RHYTHM
УГЛЕВОДНЫЙ ОБМЕН -- CARBOHYDRATE METABOLISM
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Калько К. О., Дроговоз С. М., Міщенко О. Я., Іванцик Л. Б., Дегтярьова К. О., Лукащук М. М., Лукащук І. М., Геруш О. В., Паламар А. О., Коровенко О. М.
Назва : Хронофармакологічні особливості гепатопротекторної дії силімарину за умов парацетамолового гепатиту у щурів
Паралельн. назви :Chronopharmacological features of silimarin’s hepatoprotectocal activity under paracetamol hepatitis in rats
Місце публікування : Лікарська справа. Врачебное дело. - 2020. - № 1/2. - С. 63-71 (Шифр ЛУ2/2020/1/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: СИЛИБИНИН -- SILYMARIN
ПЕЧЕНИ ЛЕКАРСТВЕННОЕ ПОВРЕЖДЕНИЕ -- DRUG-INDUCED LIVER INJURY
ПАРАЦЕТАМОЛ -- ACETAMINOPHEN
МОДЕЛИ НА ЖИВОТНЫХ -- MODELS, ANIMAL
Анотація: Визначення залежності ефективності та токсичності лікарських засобів від години доби або сезону року є одним з найперспективніших напрямів сучасної експеримен-тальної і клінічної фармакології. Ми вивчали особливості добових ритмів впливу силімарину на стан антиоксидантно/прооксидант-них та цитолітичних процесів (провідна ланка реалізації гепатопротекторної дії) за умов гострого токсичного ураження печінки у щурів парацетамолом. Хронофармакологічні особливості дії силімарину досліджено на прикладі генеричного препарату Карсил® (АТ Софарма, Болгарія) за умов гострого токсичного ураження печінки парацетамолом у щурів. Стан процесів перекисного окиснення ліпідів – антиоксидантного захисту оцінювали за вмістом тіобарбітурової кислоти-активних продуктів, вмістом відновленого глутатіону (ВГ), активністю супероксиддисмутази та каталази в гепатоцитах, а цитолітичних процесів – за активністю АлАТ в сироватці крові. За фізіологічних умов встановлено певну хроноархітектоніку ритмів системи антиоксидантного захисту та активності процесів перекисного окіслення у щурів, яка не порушувалася на фоні гострого ураження печінки парацетамолом (за винятком нівелювання акрофази активності каталази). Та сама динаміка та синфазність ритмів мали місце і на фоні застосування силімарину. Максимальний прояв гепатопротекторної дії силімарину спостерігали у разі його застосування вранці (09.00) та ввечері (21.00). Таким чином, застосування силімарину в періоди максимального прояву його гепатопротекторної дії – вранці (09.00) та ввечері (21.00) може бути шляхом підвищення його біодоступності. Також встановлені хронофармакологічні особливості дії силімарину слід враховувати при подальшому вивчені його хронофармакологічних особливостейDetermination of dependence of the efficiency and toxicity of drugs on the time of day or season is one of the most promising areas of modern experimental and clinical pharmacology. The aim of the study. Aim is to identify features of daily rhythms of silymarin influence on the state of antioxidant/prooxidant and cytolytic processes (the leading link in the implementation of hepatoprotective activity) with paracetamol in rats under conditions of acute toxic liver damage. Materials and methods. Chronopharmacological action features of silymarin were studied by use of the generic drug "Karsil" as an example (Sopharma, Bulgaria) with paracetamol in rats under conditions of acute toxic liver damage. The state of the processes of POL-AOS was evaluated by the content of TBA-active products (TBA-AP), the content of recovered glutathione, the activity of SOD, catalase in hepatocytes, and the cytolytic processes by the activity of ALT in serum. Results. There was established a certain chronoarchitectonics of the rhythms of the antioxidant protection system and the activity of the processes of peroxidation in rats under physiological conditions, which was not disturbed by paracetamol on the background of acute liver damage (with the exception of level of acrophase catalase activity). The same dynamics and commonality of rhythms occurred on the background of the use of silymarin. The maximum display of silymarin hepatoprotective activity was observed under conditions of its use in the morning (09.00) and in the evening (21.00). Conclusions. The use of silymarin during periods of maximal display of its hepatoprotective activity, in the morning (09.00) and in the evening (21.00) may be the way to increase its bioavailability. Chronopharmacological features of silymarin activity have been established and should be taken into account when to conduct its further chronopharmacological studies
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дроговоз С. М., Кононенко А. В., Тимофеев М. П., Дмитриенко С. В.
Назва : Хронобиологические, хронопатологические и хронофармакологические особенности в нефрологии
Місце публікування : Буковинський медичний вісник. - 2012. - Т. 16, № 3 (2ч.). - С. 108-110 (Шифр БУ5/2012/16/3 (2ч.))
Знайти схожі

11.

Назва журналу :Хірургія України -2019р.,N 3
Цікаві статті :
Опанасенко М. С. Хірургічне лікування релаксації діафрагми/ М. С. Опанасенко [та ін.] (стр.7-12)
Загрійчук М. С. Патоморфологічний і цитологічний контроль кукси та протоки підшлункової залози під час радикальних операцій з приводу протокової аденокарциноми/ М. С. Загрійчук [та ін.] (стр.13-18)
Фелештинський Я. П. Експериментально-морфологічне обгрунтування використання антисептичного гелевого розчину при загальному перитоніті/ Я. П. Фелештинський [та ін.] (стр.19-25)
Лутковський Р. А. Алопластика пупкових гриж з використанням поліпропіленової сітки, модифікованої антисептиком та вуглецевими нанотрубками/ Р. А. Лутковський (стр.26-29)
Малиновский А. В. Мини-лапароскопические операции в сочетании с fast-track протоколом при желчнокаменной болезни и грыжах/ А. В. Малиновский, М. М. Галимон, С. Ю. Бадион (стр.30-37)
Щепетов Н. В. Причины неудовлетворительных результатов лечения огнестрельных ранений магистральных артерий конечностей/ Н. В. Щепетов (стр.38-45)
Саволюк С. І. Віддалені результати після дії високочастотного ендовенозного електрозварювання на тромбовані магістральні підшкірні вени нижніх кінцівок за даними морфологічних і ультразвукових досліджень/ С. І. Саволюк [та ін.] (стр.46-50)
Ковальчук Д. Ю. Еволюція структурно-функціональних змін при стенозувальному лігаментиті/ Д. Ю. Ковальчук [та ін.] (стр.53-59)
Пархоменко К. Ю. Хирургическое лечение острого инфицированного панкреонекроза у пациента пожилого возраста с применением малоинвазивных технологий/ К. Ю. Пархоменко, A. Г. Дроздова, М. В. Супличенко (стр.60-64)
Хоменко І. П. Використання повношарового клаптя за методикою Кейстоун при реконструкції передньої черевної стінки (клінічне спостереження)/ І. П. Хоменко [та ін.] (стр.65-70)
Шатило О. М. Клінічний випадок аденокарциноми товстої кишки, розташованої в паховій грижі/ О. М. Шатило [та ін.] (стр.71-75)
Дроговоз С. М. Возможности карбокситерапии в хирургии/ С. М. Дроговоз [и др.] (стр.76-82)
Кобеляцкий Ю. Ю. "Декспро" - стратегия быстрого реагирования на боль. Новое об известном/ Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.83-87)
Мельниченко М. Г. Регенерація очеревини та патогенез формування післяопераційних перитонеальних спайок/ М. Г. Мельниченко, А. А. Квашніна (стр.88-93)
Цікаві статті :
Знайти схожі


12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дроговоз С. М., Штрыголь С. Ю., Кононенко А. В., Зупанец М. В., Левинская Е. В.
Назва : Физиологические свойства СО? - обоснование уникальности карбокситерапии
Паралельн. назви :Physiological properties of CO? as substantion of oriinality of carboxytherapy
Місце публікування : Медична та клінічна хімія. - Тернопіль, 2016. - Том 18, № 1. - С. 112-116 (Шифр МУ92/2016/18/1)
MeSH-головна: ГИПЕРКАПНИЯ -- HYPERCAPNIA
КАРБОКСИН -- CARBOXIN
УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ -- CARBON DIOXIDE
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дроговоз С. М., Штрыголь С. Ю., Иванцык Л. Б., Кононенко А. В., Грищенко Н. В.
Назва : Фармакологическое обоснование карбокситерапии в дерматологии
Місце публікування : Український журнал дерматології, венерології, косметології. - Київ, 2016. - № 2. - С. 105-108 (Шифр УУ32/2016/2)
Примітки : Библиогр.: с. 108
MeSH-головна: КОЖНЫЕ БОЛЕЗНИ -- SKIN DISEASES
УГЛЕКИСЛЫЙ ГАЗ -- CARBON DIOXIDE
КОСМЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- COSMETIC TECHNIQUES
Знайти схожі

14.

Назва журналу :Фармакологія та лікарська токсикологія -2018р.,N 3
Цікаві статті :
Била Ю. В. Особенности нарушения экспрессии матричной РНК Hif-1 альфа и Hif-3 альфа в условиях острого нарушения мозгового кровообращения и на фоне применения модуляторов HSP 70/ Ю. В. Била, И. Ф. Беленичев, А. М. Камышный (стр.3-9)
Кабачна І. В. Дослідження аналептичної активності похідних сірко- та азотвмісних гетероциклів на моделі пропофолового наркозу/ І. В. Кабачна, С. М. Дроговоз, В. І. Кабачний (стр.10-15)
Виявлення протигрипозної активності бензімідазолів (стр.16-23)
Фармакологічні властивості нової комбінованої мазі з етонієм (стр.24-30)
Подольський І. М. Дослідження норадренергічних механізмів аналгетичної дії атристаміну/ І. М. Подольський, С. Ю. Штриголь (стр.31-36)
Суворова З. С. Антифунгальна дія сполуки КВМ-194 на моделі інфікування зразків нігтьових пластинок Aspergillus niger/ З. С. Суворова, Н. О. Вринчану (стр.37-42)
Товчига О. В. Вплив препаратів яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) на ефективність і безпечність алопуринолу в експерименті/ О. В. Товчига, Ю. Б. Лар’яновська, С. Ю. Штриголь (стр.43-54)
Психотропні та метаболічні ефекти препаратів яглиці звичайної (Aegopodium podagraria L.) і метформіну в мишей з алоксановим діабетом (стр.55-66)
Дослідження ефективності таблеток "Комбідерм" за умов експериментальної гострої виразки шлунка (стр.67-72)
Пахольчук О. П. Короткострокові результати фармакотерапії в дітей з симптомами харчової гіперчутливості на шкірі/ О. П. Пахольчук (стр.73-78)
Шаяхметова Г. М. Порівняльна оцінка впливу протитуберкульозних лікарських засобів на експресію CYP2E1 і стан сперматогенного епітелію за умов введення щурам-самцям у двох комбінаціях, що містять етамбутол або стрептоміцин/ Г. М. Шаяхметова (стр.79-85)
Отримання густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського та дослідження кількісного вмісту юглону в їхньому складі (стр.86-93)
Шаповалова Н. В. Перспективи використання засобів рослинного походження для профілактики та лікування ожиріння/ Н. В. Шаповалова, М. І. Тарнавська, К. І. Сметаніна (стр.94-101)
Олександр Олександрович Цуркан (до 80-річчя від дня народження) (стр.102)
Цікаві статті :
Знайти схожі


15.

Назва журналу :Фармакологія та лікарська токсикологія -2017р.,N 4/5
Цікаві статті :
Бондаренко Л. Б. Метаболічний синдром: епігенетичні фактори/ Л. Б. Бондаренко (стр.3-12)
Шляховенко В. О. Рибонуклеази - можливий новий напрям у розробці методів лікування пухлин/ В. О. Шляховенко [та ін.] (стр.13-19)
Беленичев И. Ф. Нейропротекторная активность модуляторов тиол-дисульфидной системы в условиях моделирования глутаматной эксайтотоксичности in vitro/ И. Ф. Беленичев, Е. С. Литвиненко (стр.20-26)
Кабачна І. В. Дослідження аналептичної активності похідного сірко- та азотвмісних гетероциклів на моделі кетамінового наркозу/ І. В. Кабачна [та ін.] (стр.27-32)
Криворучко Т. М. Оцінка спектра антипаркінсонічної дії гліцину сумісно з амантадином у щурів за умов екстрапірамідних порушень/ Т. М. Криворучко (стр.33-37)
Ларіонов В. Б. Молекулярний докінг бензіазепінів - алостеричних модуляторів ГАМК-рецептора/ В. Б. Ларіонов, М. Я. Головенко (стр.38-49)
Штриголь С. Ю. Експериментальне обгрунтування доцільності використання фітопрепаратів у комбінованій фармакотерапії судомних станів/ С. Ю. Штриголь [та ін.] (стр.50-56)
Бєлікова О. І. Поєднаний вплив мелатоніну та метформіну гідрохлориду на біохімічні маркери синдрому інсулінорезистентності за умов експериментального гіпопінеалізму/ О. І. Бєлікова, В. С. Черно, B. O. Костенко (стр.57-65)
Демченко С. А. Гепатопротекторна активність похідних 5,6,7,8-тетрагідро-2,2а,8а-тріазациклопента[cd] азулену/ С. А. Демченко [та ін.] (стр.66-70)
Khromov A. Inhibition of PKC-delta expression using siRNAs restores coronary dilation in rats with streptozotocin-induced diabetes/ A. Khromov [et al.] (стр.71-81)
Садогурська К. В. Вивчення гіпоглікемічної активності нанохрому цитрату в тварин з експериментальним цукровим діабетом 2 типу/ К. В. Садогурська [та ін.] (стр.82-88)
Фіцнер О. А. Квантово-фармакологічне дослідження антиоксидантних властивостей мелатоніну/ О. А. Фіцнер, М. В. Хайтович (стр.89-95)
Яцина О. І. Зміни скоротливої діяльності гіперактивного сечового міхура щурів під впливом троспію хлориду/ О. І. Яцина [та ін.] (стр.96-101)
Трутаєв С. І. Результати дослідження специфічної токсичності таблеток "Долосан Форте"/ С. І. Трутаєв [та ін.] (стр.102-110)
Цікаві статті :
Знайти схожі


16.

Назва журналу :Фармакологія та лікарська токсикологія -2017р.,N 2
Цікаві статті :
Вринчану Н. О. Кандидоз. Проблеми та перспективи антифунгальної терапії (частина ІІ)/ Н. О. Вринчану (стр.3-17)
Соловьев А. И. Миогенная автоматия и базальный тонус сосудов (клеточные осцилляторы как фармакологические мишени в терапии сосудистых заболеваний)/ А. И. Соловьев (стр.18-46)
Протиепілептична дія пропоксазепаму при використанні моделі максимального електрошоку (стр.47-53)
Зупанець І. А. Вивчення впливу препарату "Капікор" на перебіг ендотеліальної дисфункції в щурів з церебральною ішемією/ І. А. Зупанець, С. К. Шебеко, І. А. Отрішко (стр.54-61)
Калько К. О. Циркадіанна залежність гепатопротекторної активності Антралю на моделі гострого парацетамолового гепатиту в щурів/ К. О. Калько, С. М. Дроговоз (стр.62-68)
Особливості змін ліпідограми крові щурів за метаболічного синдрому та фармакотерапії естрактом плодів горобини звичайної та ресвератролом (стр.69-75)
Вплив цукрового діабету на розвиток гіпоксичної легеневої вазоконстрикції (стр.76-84)
Правове забезпечення фармаконагляду в Україні та шляхи його вдосконалення (стр.86-91)
Безопасность симптоматического лечения пациентов с болевым синдромом различного генеза комбинированным болеутоляющим средством "Фаниган" (стр.92-98)
Машейко А. М. Експертна оцінка системної антибактеріальної хіміотерапії гострого стрептококового тонзилофарингіту в дітей/ А. М. Машейко, О. В. Макаренко, В. В. Маврутенков (стр.99-105)
Кривов’яз О. В. Аналіз доступності лікарських засобів для лікування первинної відкритокутової глаукоми/ О. В. Кривов’яз ; О. В. Кривов’яз, О. В. Макаренко (стр.107-111)
Цікаві статті :
Знайти схожі


17.

Назва журналу :Фармакологія та лікарська токсикологія -2016р.,N 1
Цікаві статті :
Лук’янчук В. Д. Фармакологичні властивості органічних і координаційних сполук германію - сучасні уявлення/ В. Д. Лук’янчук [та ін.] (стр.3-13)
Чекман І. С. Науково-методичні основи викладання нанофармакології/ І. С. Чекман (стр.14-23)
Горбачева С. В. Механизмы эндогенной нейропротекции при использовании модуляторов тиол-дисульфидной системы в условиях экспериментального нарушения мозгового кровообращения/ С. В. Горбачева, И. Ф. Беленичев, Л. И. Кучеренко (стр.24-30)
Носач С. Г. Антиоксидантный механизм нейропротективного действия производного 3-метилксантина (C-3) в условиях внутримозгового кровоизлияния/ С. Г. Носач [и др.] (стр.31-38)
Холодняк С. В. Спрямований пошук противосудомних агентів серед спіропохідних з 2-арил-5,6-дигідро-[1,2,4]тріазоло[1,5-c] хіназоліновым фрагментом/ С. В. Холодняк [та ін.] (стр.39-47)
Білай І. М. Аналгетична активність похідних 1,2,4-тріазолу на етапі первинного фармакологічного скринінгу/ І. М. Білай [та ін.] (стр.48-52)
Головенко М. Я. Участь фенобарбітал-індукованих ізоформ CYP450 в О-дезалкоксилюванні 14С-етоксазепаму/ М. Я. Головенко, І. П. Валіводзь, В. Б. Ларіонов (стр.53-59)
Dronova М. L. Тhe therapeutic efficacy of 1-[4-(1,1,3,3-tetramethyl butil) phenoxy]-3-(N-benzyl hexametylenimino)-2-propanol chloride under in vivo models/ М. L. Dronova (стр.60-65)
Добреля Н. В. Корекція порушень гемостазу при гострій масивній крововтраті ліпосомальними препаратами/ Н. В. Добреля [та ін.] (стр.66-71)
Иванов Л. В. Сравнительное изучение влияния ряда фармацевтических вспомогательных веществ на микровязкость мембран эритроцитов крови человека и крыс методом спиновых зондов/ Л. В. Иванов [и др.] (стр.80)
Калько Е. А. Вплив токсичних доз парацетамолу на циркадіанний ритм прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу/ Е. А. Калько [та ін.] (стр.81-86)
Мєшкова Н. О. Дослідження цитостатичної дії похідних хіназоліну/ Н. О. Мєшкова [та ін.] (стр.87-90)
Мохорт М. А. Дослідження захсних ефектів фармакологічного прекондиціювання похідними імідазо[1,2-а] азепінію на функціонування серця щурів in vivo за умов регіональнїй ішемії/ М. А. Мохорт, Ю. М. Кутовий (стр.91-96)
Попов О. С. Дослідження впливу препарату "Диклокор" на спонтанну больову реакцію в експерименті/ О. С. Попов [та ін.] (стр.97-101)
Делян Є. П. Амінокислотний склад надземних органів рослин роду Sonchus/ Є. П. Делян (стр.102-106)
Цікаві статті :
Знайти схожі


18.

Назва журналу :Фармакологія та лікарська токсикологія -2016р.,N 3
Цікаві статті :
Хромов А. С. Общая фармакологическая безопасность и сердечно-сосудистая система/ А. С. Хромов (стр.3-15)
Скринінгове дослідження нових похідних піразоло(3,4-d)піримідин-4-ону на протисудомну активність , Д. П. Каврайський, С. Ю. Штриголь (стр.16-27)
Альчук О. І. Вплив 4(4-оксо-4Н-хіназолін-3-іл)бензойної кислоти на функціональний стан печінки щурів за умов щоденного фізичного навантаження/ О. І. Альчук (стр.28-33)
Гладких Ф. В. Дослідження шлункової секреції в щурів з ад’ювантним артритом на тлі застосування ібупрофену та його комбінації з вінбороном/ Ф. В. Гладких, Н. Г. Степанюк (стр.34-40)
Іванків Я. І. Застосування мелатоніну при експериментальному цукровому діабеті I типу/ Я. І. Іванків, О. М. Олещук (стр.41-47)
Циркадіанні біоритми вуглеводного обміну в щурів за умов гострого парацетамолового гепатиту , К. О. Калько, С. М. Дроговоз (стр.48-53)
Дослідження впливу препарату "Хондросат" на перебіг експериментального ад’ювантного артриту в щурів , В. Л. Карбовський, І. А. Шевчук (стр.54-59)
Експериментальне вивчення антиоксидантної та гепатопротекторної активності екстракту з трави Polygonum persicaria L. , І. А. Лукіна, О. В. Мазулін (стр.60-65)
Марчишин С. М. Вплив збору антидіабетичного на гістологічний стан печінки щурів за умов моделювання цукрового діабету II типу/ С. М. Марчишин, А. О. Савич, О. П. Андріїшин (стр.66-72)
Паршиков А. В. Цитотоксические эффекты синтетических производных ?-токоферола и митомицина С на клетки Сасо 2/ А. В. Паршиков, Г. В. Петрова (стр.73-79)
Корекція станів, асоційованих з дефіцитом естрогенів, за допомогою комбінованого вагінального гелю з екстрактом хмелю та молочною кислотою , О. С. Сініцина, Г. В. Зайченко (стр.80-88)
Розробка інноваційних лікарських засобів у ДУ "Інститут фармакології та токсикології НАМН України". Участь ДУ "ІФТ НАМНУ" у 6-й Міжнародній виставці "PHARMATechExpo": семінар "Цілеспрямовані технологічні, фармакотоксикологічні та фармацевтичні дослідження як основа сучасної платформи розробки інноваційних лікарських засобів" (стр.89-90)
Коваленко В. М. Терапевтичний потенціал та механізми дії фосфоліпідних ліпосом/ В. М. Коваленко (стр.91-98)
Хавич О. А. Расширение показаний для применения липосомальных средств при опухолевом росте/ О. А. Хавич (стр.99-101)
Голембівська О. І. Забезпечення контролю якості та стандартизації ліпосомальних засобів/ О. І. Голембівська (стр.102-106)
Цікаві статті :
Знайти схожі


19.

Назва журналу :Фармакологія та лікарська токсикологія -2016р.,N 2
Цікаві статті :
Лабенська І. Б. Бурштинова кислота - потенційний фармакофор при моделюванні нових біорегуляторів на основі азотовмісних гетероциклів/ І. Б. Лабенська (стр.3-13)
Хромов А. С. Липосомальные препараты - реализация нанотехнологий в медицине/ А. С. Хромов (стр.14-23)
Беленичев И. Ф. Влияние тиольных антиоксидантов на состояние нитрозирующего стресса в головном мозге крыс, подверженных хронической алкогольной интоксикации/ И. Ф. Беленичев, Т. В. Кучер (стр.24-29)
Беленичев И. Ф. Маркеры окислительной модификации белка и нитрозирующего стресса при экспериментальном ишемическом инсульте и фармакологической модуляции системы глутатиона/ И. Ф. Беленичев, Е. С. Литвиненко, Т. И. Субачева (стр.30-36)
Боброва Н. О. Антимікробні властивості метилетилпіридинолу/ Н. О. Боброва, О. М. Важнича (стр.37-42)
Калениченко А. С. Скрининговое исследование антикоагулянтной, мембраностабилизирующей и противовоспалительной активности густого экстракта из листьев лещины обыкновенной/ А. С. Калениченко, Л. Н. Малоштан (стр.43-48)
Калько К. О. Циркадіанна залежність впливу карсилу на активність маркерів цитолізу та вміст відновленого глутатіону за умов хронодетермінованого парацетамолового гепатиту/ К. О. Калько, С. М. Дроговоз, Д.-М. В. Пазюк (стр.49-53)
Порівняльна характеристика переходу потенційного церебропротектора з центральної камери кінетичної моделі розподілу до периферичних у нормі та на моделі закритої черепно-мозкової травми , В. Д. Лук’янчук, Д. С. Кравець (стр.54-59)
Стан процесів вільнорадикального окиснення в неокортексі щурів з метаболічним синдромом за умов застосування ресвератролу, пропіленгліколевих екстрактів горобини та маточного молочка , Н. О. Мархонь, В. І. Жилюк (стр.60-66)
Прогнозування в дослідах in silico взаємодії габапентину з метилпреднізолоном як засобів комбінованої терапії демієлінізуючих захворювань , О. О. Нефьодов, В. Й. Мамчур (стр.67-73)
Вивчення антиоксидантних властивостей комплексу германію з нікотиновою кислотою (МІГУ-1) за умов експериментальної хронічної серцевої недостатності , І. В. Ніженковська, І. Й. Сейфулліна (стр.74-79)
Ситник І. М. Антиоксидантна активність інгібіторів ангіотензину II та метаболітотропних кардіопротекторів за умов in vitro та in silico/ І. М. Ситник, М. В. Хайтович, П. А. Черновол (стр.80-85)
Експериментально-математичне обґрунтування ефективності оптимальних комбінацій фітопрепаратів, призначених для корекції когнітивно-мнестичних процесів , І. В. Сімонова, В. Д. Лук’янчук (стр.86-93)
Експериментальна верифікація безпечності періокулярних способів застосування ліпосомальної форми кверцетину в офтальмології , Г. С. Фесюнова, В. В. Віт (стр.94-101)
До ювілею професора кафедри фармакології Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, доктора медичних наук, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки Надії Олександрівни Горчакової (стр.103-106)
Цікаві статті :
Знайти схожі


20.

Назва журналу :Фармакологія та лікарська токсикологія -2016р.,N 6
Цікаві статті :
Вринчану Н. О. Кандидоз. Проблеми та перспективи антифунгальної терапії (частина I)/ Н. О. Вринчану (стр.3-11)
Дроговоз С. М. Механизм действия карбокситерапии/ С. М. Дроговоз [и др.] (стр.12-20)
Кальченко В. І. Нейродіабет та шляхи його фармакотерапії/ В. І. Кальченко [и др.] (стр.21-31)
Каврайський Д. П. Циркадіанні ритми антиконвульсивної дії 1-(4-метоксифеніл)­5-[2-[4­(4­метоксифеніл)піперазин­1­іл]­2-оксоетил]-1,5­дигідро-4H-піразоло[3,4-D]піридин-4­ону та вальпроату натрію на моделі пентилентетразол-індукованих судом у мишей/ Д. П. Каврайський [и др.] (стр.32-38)
Джигалюк О. В. Вплив 4-[4-оксо-4H-хіназолін-3-іл] бензойної кислоти (ПК-66) на стан біоенергетичних процесів у міокарді щурів за адреналінової міокардіодистрофії/ О. В. Джигалюк [и др.] (стр.39-46)
Залигіна Є. В. Скринінгове дослідження противиразкової активності густих екстрактів з незрілих плодів горіха волоського/ Є. В. Залигіна, О. А. Подплетня (стр.47-52)
Ларіонов В. Б. Хіральність як фактор впливу на фармакокінетику похідних 1,4­бенздіазепіну/ В. Б. Ларіонов (стр.53-59)
Літвіненко Д. Ф. Пошук потенційних антигіпоксантів серед оригінальних гетерометалічних комплексів германію та 3d­металів на основі лимонної та винної кислот/ Д. Ф. Літвіненко, В. А. Козир, О. Е. Марцинко (стр.60-65)
Павлов С. В. Антиоксидантні та кардіопротективні властивості тамоксифену цитрату за умов гіпоксичного пошкодження кардіоміоцитів/ С. В. Павлов, К. В. Левченко (стр.66-72)
Хаврона М. Ю. Антиоксидантна активність рослинної сировини видів роду Герань/ М. Ю. Хаврона [и др.] (стр.73-76)
Яковлєва Л. В. Морфологічні дослідження гепатопротекторної дії нового рослинного засобу за умов експериментального гепатиту, викликаного туберкулостатиками/ Л. В. Яковлєва [и др.] (стр.77-82)
Яцина О. І. Ліпосомальний кверцетин нормалізує калієву провідність в ізольованих клітинах гладеньких м’язів гіперактивного сечового міхура щурів/ О. І. Яцина [и др.] (стр.83-88)
Демченко А. В. Фармакологічна корекція стану системи глутатіону крові хворих на хронічну ішемію мозку/ А. В. Демченко, І. Ф. Бєленічев, В. І. Боброва (стр.89-96)
Макаренко О. В. Основні аспекти фармакотерапії захворювань гастродуоденальної зони в дітей/ О. В. Макаренко, М. М. Карімова (стр.97-104)
XII Національна школа молодих учених-фармакологів імені академіка НАМН України О. В. Стефанова (стр.105-114)
Цікаві статті :
Знайти схожі


 1-20    21-40   41-60   61-80   81-100   101-120      
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)