Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (1)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Дружина, О. М.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 34
Показані документи з 1 по 20

1-20 21-34

Порівняння кардіопротекторних властивостей штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при операціях аортокоронарного шунтування / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 105-109. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (вредные воздействия, методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS (профилактика и контроль)
СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL (методы)
КАРДИОПЛЕГИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ -- CARDIOPLEGIC SOLUTIONS (терапевтическое применение)
Анотація: Проблема ішемічного ушкодження міокарда при проведенні кардіохірургічних операцій ще далека від остаточного вирішення. Так, залежно від методики кардіопротекції частота інтраопераційного інфаркту міокарда зустрічається від 2 до 7,2 % випадків, гостра серцева недостатність — від 2,7 до 51,2 %, гострі порушення серцевого ритму — від 20 до 63,6 %. Мета. Вивчення порівняльної ефективності кардіопротекторної дії штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при виконанні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 118 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» (м. Київ), в умовах штучного кровообігу, були виконані операції аортокоронарного шунтування. У 58 пацієнтів (1-ша група) нами використовувалася штучна електрична фібриляція серця. У 60 пацієнтів (2-га група) застосовувалася фармакохолодова кардіоплегія з використанням розчину Бретшнайдера. Результати. Порівняльний аналіз ефективності локальної кардіопротекції показав вірогідну статистичну різницю в показниках середнього артеріального тиску між двома досліджуваними групами в постперфузійному періоді (р = 0,003572). Причому показники середнього артеріального тиску в 1-й групі були на 22,1 ± 1,2 % вище порівняно з аналогічними показниками, зареєстрованими в 2-й групі. Ударний індекс у 1-й групі становив 48,9 ± 1,34 мл/м2, що було на 21,3 ± 1,21 % більше порівняно з показниками, отриманими в аналогічний період у 2-й групі (р 0,05). Фракція викиду, що в постперфузійному періоді була нижчою в 2-й групі порівняно з аналогічними показниками в 1-й групі на 19,0 ± 1,14 % (р 0,05), у подальшому, наприкінці операції, відновлювалася до 49,2 ± 1,35 % і не мала вірогідних статистичних відмінностей із 1-ю групою (p
The problem of ischemic damage to the myocardium during cardiac surgery is still far from its final solution. So, depending on the method of cardioprotection, the incidence of intraoperative myocardial infarction is 2–7.2 %, acute heart failure — 2.7–51.2 %, severe cardiac rhythm disturbances — 20–63.6 %. The objective was to study the comparative efficacy of the cardioprotective effect of artificial electrical fibrillation of the heart and the Bretschneider solution when performing coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. One hundred eighteen patients with coronary heart disease participated in the study, they underwent coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass at the premises of Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine (Kyiv). In 58 patients (group I), we used artificial electrical fibrillation of the heart, in 60 persons (group II) — the cold chemical cardioplegia using Bretschneider solution. Results. A comparative analysis of local cardioprotection effectiveness showed a statistically significant difference in the mean blood pressure between the two study groups in the post-perfusion period (p = 0.003572). Meanwhile, the mean blood pressure in group I was 22.1 ± 1.2 % higher compared to that of group II. Also, the stroke volume index in group I was 48.90 ± 1.34 ml/m2, that is 21.30 ± 1.21 % higher than in group II for the same period (p 0.05). The ejection fraction, which was 19.00 ± 1.14 % (р 0.05) lower in group ІІ compared to group I during the post-perfusion period, subsequently, by the end of surgery, restored to 49.20 ± 1.35 % and had no statistically significant difference with group I (p
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Дружина, О. М.
Дзюба, Д. О.
Пащенко, С. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Дружина, О. М.
Коморбідність як фактор ризику післяопераційних ускладнень у пацієнтів при аортокоронарному шунтуванні в умовах штучного кровообігу / О. М. Дружина, О. А. Лоскутов, С. Р. Маруняк // Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 4. - С. 143-148. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (вредные воздействия, методы)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ -- ASSISTED CIRCULATION (вредные воздействия, методы)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Проведення кардіохірургічних операцій зі штучним кровообігом у пацієнтів літнього й старечого віку пов’язане зі значним ризиком розвитку післяопераційних ускладнень. Пацієнти, старші від 65 років, мають підвищений ризик захворюваності й смертності внаслідок коморбідних станів, таких як цукровий діабет, захворювання периферичних судин і дисфункція нирок. Мета: провести аналіз основних передопераційних факторів ризику в пацієнтів літнього й старечого віку та визначити їх вплив на розвиток ускладнень у післяопераційному періоді. Матеріали та методи. За даними передопераційного збору анамнезу й обстеження встановлено, що з 214 пацієнтів, залучених у дослідження, коморбідні захворювання виявлялися у 102 хворих (перша група). Артеріальна гіпертензія спостерігалась у 73 (34,1 %) осіб, цереброваскулярні захворювання — у 18 (8,4 %), цукровий діабет виявлявся у 27 (12,6 %), хронічні обструктивні захворювання легень — у 9 (4,2 %) і хронічні захворювання нирок — у 8 (3,7 %) осіб. У 112 (52,4 %) пацієнтів не виявлено ознак супутніх захворювань. Усі пацієнти оперувались в умовах загальної анестезії на основі севофлурану (1,5–2 мінімальних альвеолярних концентрації). Штучний кровообіг проводився на апараті System 1 (Terumo, США) із використанням одноразових мембранних оксигенаторів Affinity (Medtronic, США) в умовах помірної гіпотермії (32 °С). Для oцінки гeмoдинaмічних пoкaзників нами викoриcтoвувaвcя мeтoд eхoкaрдіoгрaфії. Результати. Рівень тропоніну в поліморбідних пацієнтів на 35,9 % (р = 0,012) виявлявся вірогідно вищим порівняно з пацієнтами без коморбідної патології. Слід також відзначити наявність статистично вірогідного коефіцієнта кореляції між післяопераційним рівнем тропоніну й коморбідністю пацієнтів (r = 0,315). Між коморбідністю пацієнтів і потребою в тривалішій післяопераційній інотропній підтримці виявлений статистично вірогідний кореляційний зв’язок (r = 0,411). У пацієнтів зі супутніми захворюваннями на 33,1 % (р = 0,001) вищий середній рівень креатиніну для чоловіків і на 33,3 % (р = 0,001) — для жінок порівняно з пацієнтами без коморбідної патології. Коефіцієнти кореляції між рівнями креатиніну й коморбідністю пацієнтів становили 0,452 і 0,486 для чоловіків і жінок відповідно. Тривалість перебування на штучній вентиляції легень у післяопераційний період для пацієнтів із коморбідними захворюваннями виявлялась на 42,9 % (р = 0,002) вірогідно більшою, ніж у пацієнтів без коморбідної патології. При цьому спостерігався істотний кореляційний зв’язок із коморбідністю пацієнтів (r = 0,306). Висновки. Згідно з отриманими результатами, у пацієнтів із коморбідною патологією спостерігались тяжчі метаболічні порушення, ніж у пацієнтів без супутньої патології. Крім того, у пацієнтів із супутніми захворюваннями виявлявся вірогідно вищий ризик розвитку післяопераційних ускладнень, таких як підвищений післяопераційний рівень тропоніну, потреба в інотропах 48 год, гостре пошкодження нирок і більша тривалість штучної вентиляції легень
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Маруняк, С. Р.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вплив мультимодальної малоопіоїдної анестезії на динаміку анексину V у плазмі крові хворих, яким виконують кардіохірургічні втручання / С. Р. Маруняк [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2020. - N 4. - С. 20-28

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES (использование, методы)
АНЕСТЕЗИЯ И АНАЛГЕЗИЯ -- ANESTHESIA AND ANALGESIA (использование)
КРОВЬ -- BLOOD (действие лекарственных препаратов)
Анотація: Використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії характеризується відносною безпечністю, достатнім рівнем анальгезії та нижчим рівнем анексину V порівняно із застосуванням стандартної схеми анестезіологічного забезпечення
Дод.точки доступу:
Маруняк, С. Р.
Лоскутов, О. А.
Дружина, О. М.
Малиш, І. Р.
Коротчук, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Вираження апоптичних реакцій у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при аортокоронарному шунтуванні в умовах штучного кровообігу залежно від схеми анестезіологічного забезпечення [Текст] = Expression of apoptotic reactions in patients with coronary heart disease during coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass depending on the anesthetic scheme / О. М. Дружина [та ін.] // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 69-72

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
АПОПТОЗ -- APOPTOSIS
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ -- ASSISTED CIRCULATION
Анотація: За даними досліджень, частота летальності серед пацієнтів похилого та старечого віку після проведення аортокоронарного шунтування складає від 3 до 11 %, разом з тим, як ускладнення виникають у 30–40 % випадках. Одним із найчастіших порушень, яке можна спостерігати в ранній післяопераційний період, та яке безпосередньо загрожує життю пацієнтів, є післяопераційна кардіальна дисфункція. Важливу роль у її патогенезі займає зростання загибелі кардіоміоцитів шляхом апоптозу. Мета дослідження – вивчити вираження впливу на апоптичні реакції різних схем анестезіологічного забезпечення у пацієнтів з ішемічною хворою серця (ІХС) при аортокоронарному шунтуванні (АКШ) в умовах штучного кровообігу. Матеріали і методи. У дослідження включено 20 пацієнтів з ІХС, яким виконували АКШ-3 в умовах штучного кровообігу. Середній вік хворих склав (68,5±4,1) року. Чоловіків було 70,0 %, жінок – 30,0 %. Залежно від схеми анестезіологічного забезпечення, усіх пацієнтів поділили на 2 групи: перша (10 осіб) – із використанням в якості гіпнотика “Cевофлуран”; друга групи (10 осіб) – із застосуванням засобу “Пропофол”. Локальний захист міокарда – штучна елeктричнa фібриляція. Зразки біоптату міокарда забирали з вушка правого передсердя. Гістологічні зрізи використовували для проведення імуногістохімічних досліджень із застосуванням первинних антитіл проти білків ВAX, Bcl-2 та каспази – 3 (DAKO). Результати досліджень та їх обговорення. При схемі анестезіологічного забезпечення із застосуванням севофлурану як гіпнотика, експресія антиапоптичного гена Вcl-2 виявлялась у 5 разів (р=0,003) вищою, порівняно з аналогічними значеннями, отриманими від пацієнтів, де використовували пропофол. Експресія проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ в групі з анестезією севофлураном була у 3 (р=0,032) і 2 разів (р=0,011) відповідно, достовірно меншою, порівняно з показниками при використанні пропофолу. Висновки. За рахунок підвищення експресії антиапоптичного гена Вcl-2 і зниження експресії проапоптичних генів Срр-32 і ВАХ, севофлуран достовірно менше, порівняно з пропофолом, впливає на активацію апоптозу, внаслідок чого зменшується вірогідність програмованої клітинної загибелі міокардіоцитів
According to research data, the mortality rate among elderly and senile patients after coronary artery bypass surgery is from 3 to 11 %, along with how complications occur in 30–40 % of cases. One of the most frequent disorders that can be observed in the early postoperative period and which directly threaten the lives of patients is postoperative cardiac dysfunction. An important role in its pathogenesis is played by the growth of the death of cardiomyocytes during apoptosis. The aim of the study – to learn the severity of the effect on the apoptotic reactions of various anesthetic management schemes in patients with coronary heart disease during coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass. Materials and Methods. The study included 20 patients with coronary heart disease who underwent coronary artery bypass grafting (CABG-3) with cardiopulmonary bypass. The average age was (68.5±4.1) years. The share of men – 70.0 %, women – 30.0 %. Depending on the scheme of anesthetic management, all patients were divided into 2 groups: group 1 (10 people) – using sevoflurane; group 2 (10 people) – using propofol. Local protection of the myocardium – artificial electrical fibrillation. Myocardial biopsy specimens were collected from the right atrial appendage. Histological sections were used to conduct immunohistochemical studies using primary antibodies against BAX protein, Bcl2 protein and caspase 3 (DAKO). Results and Discussion. Under the anesthetic scheme using sevofluran as hypnotics, the expression of the anti-apoptic Bcl 2 gene was 5 times higher (p = 0.003) compared with similar values obtained in patients using propofol. The expression of pro-apoptic genes cpp 32 and BAX in the group with anesthesia of sevoflurane was in 3 (p = 0.032) and 2 times (p = 0.011), respectively, significantly less, compared with group using propofol. Conclusions. By increasing the expression of the anti-apoptic Bcl 2 gene and reducing the expression of the pro-apoptic genes Cpp 32 and BAX, sevoflurane is significantly less compared with propofol affects the activation of apoptosis, resulting in a reduced probability of programmed cell death of myocardiocytes
Дод.точки доступу:
Дружина, О. М.
Лоскутов, О. А.
Маруняк, С. Р.
Михайлова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Прогностичні фактори тривалості перебування у стаціонарі пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда [Текст] / О. С. Фуркало [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2019. - Том 86, N 1. - С. 30-34. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME (диагностика, кровь, терапия)
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION (методы)
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES (методы)
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ГОСПИТАЛИЗАЦИИ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ -- LENGTH OF STAY
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета. Визначити ступінь впливу незалежних один від одного передопераційних чинників на єдиний залежний чинник - тривалість госпіталізації пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Зібрано та статистично опрацьовано дані історій хвороб 40 пацієнтів віком до 60 років (1-ша група) та 40 пацієнтів віком 60 років і старше (2-га група). Методом статистичного опрацювання даних обрано кореляційно-регресійний аналіз. Результати. У пацієнтів 1-ї групи на тривалість госпіталізації впливали (в порядку зменшення значущості): передопераційні показники гемоглобіну та гематокриту, рівні тропоніну І та загального холестерину, ступінь оклюзії коронарних артерій, індекс маси тіла, фракція викиду лівого шлуночка та об’єм післяопераційної крововтрати. У пацієнтів 2-ї групи єдиним фактором, що істотно вплинув на тривалість госпіталізації, був вік. Висновки. Предикторами тривалості госпіталізації у віковій групі до 60 років слугують майже всі включені до дослідження незалежні фактори, тоді як у віковій групі 60 років і старше стійка кореляція характерна лише для фактора віку
Objective. To reveal the impact degree of independent one from another preoperative factors on the only one dependent factor - duration of stationary stay in the patients, suffering an acute coronary syndrome, after the еmergency еndovascular revascularization of myocardium (EERM). Маterials and methods. There were gathered and statistically elaborated the data from the disease histories charts of 40 patients, ageing up to 60 yrs (1-st Group) and 40 patients, ageing 60 yrs old and more (2-nd Group). Correlation-regression analysis was applied as a method for statistical processing. Results. In the 1-st Group patients several factors have had impact on a hospital stay duration (in order of the significance reduction): preoperative indices of hemoglobin and hematocrit, the levels of troponin І and general cholesterol, the coronary arteries occlusion degree, a body mass index, the left ventricle output fraction and volume of the postoperative blood loss. In patients of 2-nd Group the only one factor, essentially impacting the hospital stay duration, was the patients’ age. Conclusion. For the patients ageing up to 60 yrs old almost all independent factors, included into the investigation, have served as predictors for a hospital stay duration, while in the patients, ageing 60 yrs old and more, a constant correlation was characteristic for the age factor only
Дод.точки доступу:
Фуркало, О. С.
Дзюба, Д. О.
Лоскутов, О. А.
Дружина, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Лідокаїн у мультимодальній анестезії: панацея сьогодення чи новий модний напрям? / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2019. - N 2. - С. 98-104. - Бібліогр. наприкінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS (методы)
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS (терапевтическое применение)
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE (прием и дозировка, терапевтическое применение)
Анотація: Робота присвячена дослідженню дії та ефективності методики малоопіоїдної анестезії з використанням внутрішньовенного лідокаїну в кардіохірургії. У дослідження увійшли 28 пацієнтів віком 69,5 ± 6,2 року, яким було виконано аортокоронарне шунтування із штучним кровообігом. Всі пацієнти були прооперовані в умовах ендотрахеального наркозу. Середня тривалість анестезії становила 257,4 ± 19,1 хв. Індукція включала пропофол (1,52 ± 0,05 мг/кг), фентаніл (1–1,5 мкг/кг), лідокаїн — 1 мг/кг, піпекуронію бромід — 0,1 мг/кг. Підтримка анестезії: севофлуран (1,5–2 МАК), кетамін (0,5 мг/кг — одноразово перед розрізом), лідокаїн із безперервною інфузією (1,5–2 мг/кг/год), магнезії сульфат в/в (30 мг/кг). Середня доза фентанілу, що була використана на весь час анестезіологічного забезпечення, становила 1,09 ± 0,03 мкг/кг/год (в середньому — 358,3 ± 27,1 мкг на весь час оперативного втручання). Середній показник оцінки болю за візуальною аналоговою шкалою становив 4,6 ± 1,2, максимальний біль відмічали 27,8 % пацієнтів, а біль середньої та малої інтенсивності — 72,2 %. Запропонована мультимодальна малоопіоїдна методика анестезії з внутрішньовенним лідокаїном забезпечує адекватний аналгезуючий ефект і дозволяє відмовитися від інтраопераційного застосування високих доз наркотичних анальгетиків при виконанні високотравматичних операцій, що підтверджується відсутністю гемодинамічних й ендокринно-метаболічних порушень при її використанні
The paper considers the action and the effectiveness of multimodal low-opioid anaesthesia with intravenous lidocaine in cardiac surgery. The study included 28 patients aged 69.5 ± 6.2 years who underwent coronary artery bypass grafting under artificial blood circulation. The patients received endotracheal anaesthesia. The induction was performed with propofol (1.52 ± 0.05 mg/kg), fentanyl (1–1.5 μg/kg), pipecuronium bromide (0.1 mg/kg), and lidocaine (1 mg/kg bolus) followed by the continuous infusion of lidocaine (1.5–2 mg/kg/h), sevoflurane (1.5–2 MAC), intravenous magnesium sulphate (30 mg/kg) and ketamine (0.5 mg/kg) once before the incision. The average dose of fentanyl used for the entire period of anesthesiology support was 1.09 ± 0.03 μg/kg/h (358.3 ± 27.1 μg for the duration of surgery). The mean pain level on visual analogue scale was 4.6 ± 1.2. At day one, 27.8 % of patients reported the maximum severity of pain, 72.2 % of individuals had medium or low pain. The offered regimen of low-opioid anaesthesia with intravenous lidocaine can ensure adequate analgesia. It allows refusing the intraoperative use of high doses of fentanyl during highly traumatic operations, as indicated by the absence of hemodynamic and endocrine-metabolic changes
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Данчина, Т. А.
Колесников, В. Г.
Дружина, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Денисюк, К. В.
Терапія термінальної стадії серцевої недостатності [Текст] / К. В. Денисюк, О. А. Лоскутов, О. М. Дружина // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2021. - N 3. - С. 81-82. - Библиогр. в конце ст.

Анотація: Застосування ГС на фоні консервативного лікування термінальної СН, дозволяє покращити скоротливу функцію серця, а разом з тим - якість та тривалість життя пацієнта
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Дружина, О. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Чинники ризику післяопераційної летальності в пацієнтів похилого та старечого віку при застосуванні внутрішньоаортальної балонної контрпульсації в ранній період після проведення аортокоронарного шунтування [Текст] = Risk factors for postoperative mortality with intra-aortic balloon counterpulsation in the early period after coronary artery bypass surgery in elderly and geriatric patients / О. М. Дружина [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 22-30. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы, тенденции)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (психология, физиология)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY (тенденции)
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВНУТРИАОРТАЛЬНАЯ БАЛЛОННАЯ КОНТРПУЛЬСАЦИЯ -- INTRA-AORTIC BALLOON PUMPING (тенденции)
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – визначити чинники ризику післяопераційної летальності в пацієнтів похилого та старечого віку при застосуванні внутрішньоаортальної балонної контрпульсації (ВАБК) у ранній період після проведення аортокоронарного шунтування (АКШ). Матеріали і методи. За період дослідження виконано 320 операцій АКШ зі штучним кровообігом. Відлучення від апарата штучного кровообігу шляхом застосування ВАБК потребували 13 (4,06 %) пацієнтів, причому в одного з них додатково було необхідно застосування екстракорпоральної мембранної оксигенації. Серед 12 хворих, які потребували лише ВАБК, вижило 7 (58,33 %) пацієнтів (група тих, що вижили) та померло 5 (41,67 %) осіб (група тих, що померли). Гeмoдинaмічні показники оцінювали мeтoдом eхoкaрдіoгрaфії за допомогою aпaрaта Aplio XG SSA-770A (Toshiba, Япoнія). Результати. У пацієнтів з групи тих, що померли, зареєстровано статистично значуще нижчу фракцію викиду лівого шлуночка (на 19,08 %; р = 0,045) порівняно з тими, які вижили. Також проведення оперативного втручання в пацієнтів з групи тих, що померли в ранній післяопераційний період, характеризувалося статистично значуще тривалішим періодом штучного кровообігу та перетискання аорти (р = 0,032 та р = 0,041 відповідно). Через 24 год після ВАБК у пацієнтів, які вижили, реєстрували статистично значуще вищий серцевий індекс(на 15,6 %; р = 0,049) порівняно з групою пацієнтів, що померли в ранній післяопераційний період. У пацієнтів з групи тих, що вижили після виконання ВАБК, виявлялася тенденція до зниження центрального венозного тиску, тоді як у пацієнтів з групи тих, що померли, навпаки, спостерігалася тенденція до його зростання. Висновки. Статистично значущими чинниками ризику післяопераційної летальності при застосуванні ВАБК у пацієнтів після перенесеного АКШ були фракція викиду лівого шлуночка 40 % (р 120 хв (p = 0,048; відношення шансів 2,41) та тривалість перетискання аорти 60 хв (p = 0,047; відношення шансів 2,19)
The aim – to determine the risk factors of postoperative mortality during intra-aortic balloon counterpulsation (IABC) in the early period after coronary artery bypass surgery(CABG) in elderly and geriatricpatients. Materials and methods. During the course of the study, 320 CABG procedures with cardiopulmonary bypass (CPB) were performed, among them 13 (4.06 %) patients required weaning from CPB by using intra-aortic balloon counterpulsation, with one patient additionally requiring the use of extracorporeal membrane oxygenation. Among 12 patients requiring only IABC, 7 (58.33 %) patients (survivors group) survived and 5 (41.67 %) died (mortality group) died. We used the method of echocardiography to evaluate the hemodynamic indices. Results. Patients who died had reliably lower ejection fraction by 19.08 % (p = 0.045) compared to those who survived. Also, the surgical intervention in patients who died was characterized by a significantly longer period of CPB and aortic crossclamping (p = 0.032 and p = 0.041, respectively). After 24 hours of the IABC, survivors showed a significantly higher CI level by 15.6 % (p = 0.049) compared to a group of patients who died in the early postoperative period. Patients surviving after IABC showed a tendency to decrease of the CVP, while in patients who died, on the contrary, there was a tendency to increase of this parameter. Conclusions. Relevant risk factors for postoperative mortality in the use of IABC in patients after CABG were left ventricular ejection fractions 40 % (p 120 min (p = 0.048, OR = 2.41) and the duration of aorta crossclamping 60 min (p = 0.047, OR = 2.19)
Дод.точки доступу:
Дружина, О. М.
Лоскутов, О. А.
Маруняк, С. Р.
Михайлова, А. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

Мультимодальна малоопіоїдна анестезія як чинник зниження активації прозапальної відповіді при кардіохірургічних втручаннях [Текст] = Multimodal low-opioid anesthesia as a factor in reducing the activation of the proinflammatory response in cardiac surgery / С. Р. Маруняк [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 4. - С. 21-28

MeSH-головна:
СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES (методы, тенденции)
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID (анализ, терапевтическое применение, фармакология)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы, тенденции)
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION (тенденции)
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME (патофизиология, этиология)
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив малоопіоїдної схеми анестезіологічного забезпечення на динаміку цитокінів (інтерлейкіну-6) при аортокоронарному шунтуванні зі штучним кровообігом. Матеріали та методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким виконували аортокоронарне шунтування з накладанням 2–3 аортокоронарних анастомозів в умовах штучного кровообігу. Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення всіх пацієнтів розділили на дві групи: перша (n = 60) – малоопіоїдна мультимодальна схема анестезіологічного забезпечення; друга (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Рівень інтерлейкіну-6 у крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу до початку та після закінчення штучного кровообігу. Результати. Застосування малоопіоїдної мультимодальної та стандартної схеми анестезіологічного забезпечення характеризувалося відносно схожим впливом на динаміку середнього артеріального тиску та частоти скорочень серця під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом, за винятком етапу інтубації, на якому в пацієнтів з малоопіоїдною схемою анестезіологічного забезпечення ці показники виявлялися статистично значуще нижчими – на 16,21 % (р = 0,001) та на 15,45 % (р = 0,001) відповідно. У пацієнтів з малоопіоїдною мультимодальною анестезією виявився статистично значуще нижчий (на 25,61 %; р 0,0001) рівень інтерлейкіну-6 наприкінці операції порівняно з таким у пацієнтів зі стандартною схемою анестезіологічного забезпечення. Інтраопераційне використання еритроцитарної маси асоціювалося зі статистично значущим зростанням рівня інтерлейкіну-6 наприкінці оперативного втручання. Висновки. Використання для мультимодальної малоопіоїдної анестезії комбінації кетаміну, лідокаїну та дексмедетомідину характеризується відносною безпечністю, достатнім рівнем анальгезії та нижчим рівнем запальної відповіді
The aim – to evaluate the effect of the low opioid anesthetic management scheme on the dynamics of cytokines (interleukin-6) during coronary artery bypass grafting (CABG). Materials and methods. The study included 120 patients with coronary heart disease who underwent CABG with application of 2-3 aortocoronary anastomoses under cardiopulmonary bypass. According to the anesthetic management, all patients were divided into two groups: the first group (n = 60) – low opioid multimodal anesthetic scheme; the second group (n = 60) – a standard scheme of anesthetic management. The determination of the level of interleukin-6 in the blood was carried out before and after the completion of cardiopulmonary bypass by enzyme-linked immunosorbent assay. Results. Conducting a low opioid multimodal and standard anesthetic management scheme was characterized by a relatively similar effect on the dynamics of systolic blood pressure and heart rate during CABG with cardiopulmonary bypass, except intubation stage, at which these indicators were significantly lower by 16.21 % (p = 0.001) and by 15.45 % (p = 0.001), respectively, in patients with a low opioid anesthetic management scheme. In patients with low opioid multimodal anesthesia, the level of interleukin-6 at the end of the surgery was by 25.61 % lower (p 0.0001) compared to the results in patients with a standard scheme of anesthesia. Intraoperative use of red blood cell was characterized by a significant increase in interleukin-6 levels at the end of surgery. Conclusions. The use of a combination of ketamine, lidocaine and dexmedetomidine for multimodal low opioid anesthesia is characterized by relative safety, a sufficient level of analgesia and a low level of inflammatory response
Дод.точки доступу:
Маруняк, С. Р.
Лоскутов, О. А.
Дружина, О. М.
Малиш, І. Р.
Колесников, В. Г.
Коротчук, Н. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

10.

Клінічний випадок трансплантації серця в умовах транспортування реципієнта до донора [Текст] / Б. М. Тодуров [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 1. - С. 24-28

MeSH-головна:
СЕРДЦА ТРАНСПЛАНТАЦИЯ -- HEART TRANSPLANTATION (методы)
Анотація: Основним чинником, що обмежує кількість трансплантацій серця в Україні, залишається мала кількість потенційних донорів. У випадках, коли час доставлення донорського органа становить більше 4 год, ризики розвитку експлантаційної ішемічної травми донорського органа багаторазово підвищуються. Транспортування реципієнта до місця перебування потенційного донора в таких випадках є вимушеним заходом, оскільки воно збільшує ризик розвитку несприятливих серцево-судинних подій у реципієнта. Надання медичної допомоги реципієнту в таких умовах може бути ускладнене, однак ці заходи повністю виправдовуються зниженням ризику післяопераційних ускладнень, пов’язаних з часом ішемії трансплантата. У статті описано випадок трансплантації серця в умовах транспортування реципієнта до донора. Трансплантація серця була виконана хворому із серцевою недостатністю IV функціонального класу за NYHA, рефрактерною до медикаментозної терапії. Післяопераційний період перебігав без ускладнень. Час штучного кровообігу – 90 хв, загальний час ішемії – 180 хв. На 3-тю добу пацієнт був транспортований у спеціалізований центр для продовження лікування та реабілітації. На 21-шу добу пацієнта в задовільному стані виписано на амбулаторне лікування
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.
Самчук, О. О.
Ковтун, Г. І.
Шпачук, А. О.
Гончаренко, М. В.
Кузьмич, І. М.
Дружина, О. М.
Лоскутов, О. А.
Кваша, О. І.
Судакевич, С. М.
Мельник, А. Ю.
Голик, Ю. І.
Домашич, Р. В.
Гуменний, І. З.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

11.

Вено-венозна екстракорпоральна мембранна оксигенація при гострому респіраторному дистрес-синдромі в пацієнтів з СOVID-19: серія випадків [Текст] = Veno-venous extracorporeal membrane oxygenation in acute respiratory distress syndrome in patients with COVID-19: case series / C. Р. Маруняк [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2021. - N 4. - С. 5-11. - Бібліогр.: в кінці ст.

MeSH-головна:
ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНАЯ МЕМБРАННАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- EXTRACORPOREAL MEMBRANE OXYGENATION (методы)
РЕСПИРАТОРНЫЙ ДИСТРЕСС-СИНДРОМ ВЗРОСЛЫХ -- RESPIRATORY DISTRESS SYNDROME, ADULT (терапия)
АНТИКОАГУЛЯНТЫ -- ANTICOAGULANTS (терапевтическое применение)
Анотація: Ключовою стратегією в ефективному лікуванні пацієнтів з COVID-19 з тяжкою дихальною недостатністю є рання консультація з ЕКМО-центром. Однак все ще залишаються нез’ясованими критерії відбору таких пацієнтів на ЕКМО, як і оптимальна стратегія антикоагулянтної терапії
Early consultation with ECMO center is a key strategy in the effective treatment of patients with COVID-19 with severe respiratory failure. However, the criteria for selecting such patients for ECMO, as well as the optimal strategy for anticoagulation therapy, remain unclear
Дод.точки доступу:
Маруняк, С. Р.
Дружина, О. М.
Лоскутов, О. А.
Судакевич, С. М.
Кузьмич, І. М.
Галамай, І. В.
Кирейчикова, Р. В.
Коротчук, Н. В.
Адаменко, О. В.
Таранов, М. А.
Демянчук, В. Б.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

12.

Тепловий інсульт при тяжких спортивних перевантаженнях: клінічний випадок / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 131-136. - Бібліогр. в кінці ст.

MeSH-головна:
ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, этиология)
ЛИХОРАДКА -- FEVER (диагностика, этиология)
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
СМЕРТЬ -- DEATH
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: За даними Асоціації міжнародних марафонів та пробігів на довгі дистанції, щороку у світі проводяться понад 800 марафонів, однак надмірні фізичні навантаження під час марафонського бігу несуть вагомі ризики для здоров’я. Ми наводимо клінічний випадок теплового інсульту навантаження в молодого спортсмена під час забігу на напівмарафонську дистанцію, що проявився тепловим ураженням ендотелію судин практично усіх органів, стрімким розвитком синдрому дисемінованого згортання крові, коагулопатією споживання, гіперфібринолізом, синдромом поліорганної дисфункції із залученням до нього серця, легень, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, головного, кісткового мозку і закінчився летальним наслідком
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Бондар, М. В.
Дружина, О. М.
Маруняк, С. Р.
Колесников, В. Г.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

13.

Когнітивна дисфункція у віддалений післяопераційний період при кардіохірургічних втручаннях зі штучним кровообігом [Текст] / С. М. Судакевич [та ін.] // Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 6. - С. 72-77

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION
Анотація: Мета – визначити стан когнітивної функції в ранній та віддалений післяопераційний період у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС), яким проводили аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані клінічного та інструментального обстеження пацієнтів, яким проводили аортокоронарне шунтування в умовах ШК. До групи аналізу увійшли 84 (51,5 %) особи із загальної когорти 163 хворих (68 чоловіків (80,9 %) та 16 жінок (19,1 %), середній вік (64,4±7,5) року), у яких у ранній післяопераційний період виявлено когнітивні порушення. Нейрокогнітивне тестування проводили за три дні до оперативного втручання, на 7-му добу після втручання та через 3 міс після виписування зі стаціонару з використанням шкали оцінювання психічного статусу Mini Mental State Examination (MMSE) та Trial Making test (частини A і B). Пацієнти групи спостереження в доопераційний період при виконанні тесту MMSE набирали (26,2±2,3) бала. На 7-му добу після оперативного втручання пацієнти набирали (23,6±2,2) бала (на 8,2 % менше, ніж до операції, що, своєю чергою, відповідно до шкали інтерпретації, характеризувало когнітивний статус як легкі когнітивні порушення (переддементні)). Через 3 міс після виписування зі стаціонару пацієнти досліджуваної групи набирали (24,8±2,2) бала, що означало поліпшення когнітивного статусу, проте вихідного рівня тестування досягти не вдалося (Р0,05). Результати тесту на встановлення послідовності цифр та літер Trial Making Test (частина A) показали, що на виконання тесту пацієнти в доопераційний період витрачали (32,0±5,0) с, на 7-му добу після операції – (35,6±6,8) с, що на 15,6 % більше, ніж на доопераційному етапі. Проте через 3 міс після операції результати тестування поліпшилися та становили (33,3±5,0) с, що було на 2,1 % більше, ніж до операції, і не відрізнялося від доопераційних показників (Р0,05). Результати другої частини тесту Trial Making Test Parts (частини B) були схожими з результатами частини A. Через 7 діб після втручання пацієнти витрачали на проходження тесту (74,8±6,0) с, що на 7,9 % відрізнялося від доопераційного значення ((71,2±5,6) с). У цій частині тесту також вдалося досягти доопераційних показників через 3 міс – (72,8±5,5) с (Р0,05). Результати тестів MMSE та Trial Making Test y хворих на ІХС, які перенесли аортокоронарне шунтування в умовах ШК, показали, що когнітивні порушення, зареєстровані в ранній післяопераційний період у 51,5 % пацієнтів, протягом 3 місяців після оперативного втручання суттєво зменшуються, і їх частота знижується до 16,6 %, що відповідає результатам міжнародних досліджень
Дод.точки доступу:
Судакевич, С. М.
Лоскутов, О. А.
Дружина, О. М.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

14.

Лоскутов, О. А.
Визначення оптимально припустимого рівня гематокриту і гемоглобіну у пацієнтів з ішемічною хворобою серця [Текст] / О. А. Лоскутов, О. М. Дружина, Б. М. Тодуров // Медицина неотложных состояний. - 2016. - № 4. - С. 196-197

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (кровь, хирургия)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ГЕМАТОКРИТ -- HEMATOCRIT
ГЕМОГЛОБИНЫ -- HEMOGLOBINS (анализ)
Дод.точки доступу:
Дружина, О. М.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

15.

Перший досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при операціях аортокоронарного шунтування [Текст] / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина неотложных состояний = Медицина невідкладних станів. - 2018. - N 2. - С. 96-101. - Бібліогр.: с. 100-101

MeSH-головна:
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID
Анотація: Робота присвячена вивченню ефективності мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. У дослідження увійшли 11 пацієнтів віком 69,5 ± 6,2 року, яким було виконано аортокоронарне шунтування зі штучним кровообігом. Усі пацієнти були прооперовані в умовах ендотрахеального наркозу. Середня тривалість анестезії становила 257,4 ± 19,1 хв. Індукція включала пропофол (1,52 ± 0,05 мг/кг), фентаніл (1–1,5 мкг/кг), піпекуронію бромід (0,1 мг/кг). Підтримка анестезії: севофлуран (1,5–2 МАК), кетамін (0,5 мг/кг), лідокаїн 1 мг/кг болюсно, з налагодженням безперервної інфузії (1,5–2 мг/кг/год). Середня доза фентанілу, що була використана упродовж усього часу анестезіологічного забезпечення, становила 1,09 ± 0,03 мкг/кг/год (у середньому 358,3 ± 27,1 мкг упродовж усього часу оперативного втручання). В результаті виконаних досліджень було встановлено, що мультимодальна малоопіоїдна методика знеболювання забезпечує адекватний аналгезуючий ефект і дозволяє відмовитися від інтраопераційного застосування високих доз наркотичних анальгетиків при виконанні високотравматичних операцій, що підтверджується відсутністю гемодинамічних і ендокринно-метаболічних порушень при її використанні
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Данчина, Т. А.
Колесников, В. Г.
Дружина, О. М.
Коротчук, Н. В.
Бугай, О. О.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

16.

Профілактика і лікування пресорних гемодинамічних реакцій на етапі ввідного наркозу та інтубації трахеї в пацієнтів похилого віку [Текст] / О. А. Лоскутов [та ін.] // Медицина неотложных состояний. - 2016. - N 5. - С. 49-54. - Бібліогр.: с. 52-53

MeSH-головна:
ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (хирургия)
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия, профилактика и контроль)
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (методы)
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION (методы)
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (вредные воздействия, методы)
ИНТУБАЦИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- INTUBATION, INTRATRACHEAL (вредные воздействия)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE (действие лекарственных препаратов)
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Дружина, О. М.
Колесников, В. Г.
Доморацький, О. Е.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

17.

Перше успішне застосування екстракорпоральної мембранної оксигенації у дитини першого року життя при синдромі гострого пошкодження легенів [Текст] / Б. М. Тодуров [та ін.] // Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 2. - С. 36-39

MeSH-головна:
ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНАЯ МЕМБРАННАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- EXTRACORPOREAL MEMBRANE OXYGENATION (методы)
ВЕНТИЛЯЦИЯ ЛЕГКИХ ВЫСОКОЧАСТОТНАЯ -- HIGH-FREQUENCY VENTILATION (использование, методы, тенденции)
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES (хирургия)
Дод.точки доступу:
Тодуров, Б. М.
Довгань, О. М.
Дружина, О. М.
Аксьонова, І. О.
Борисова, В. І.
Судакевич, С. М.
Шмирко, В. В.
Кропивко, Т. В.
Льовіна, Н. В.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

18.

Селективна церебральна перфузія при корекції гіпоплазії дуги аорти у дітей та новонароджених / О. А. Лоскутов [та ін.] // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 100-101

Анотація: В даний час при хірургічній корекції гіпоплазії дуги аорти у дітей та новонароджених, ізольована церебральна перфузія головного мозку (ГМ) все частіше застосовується як альтернатива або доповнення до стратегії глибокої гіпотермічної зупинки кровообігу
Дод.точки доступу:
Лоскутов, О. А.
Дружина, О. М.
Судакевич, С. М.
Вашкеба, В. Ю.
Тодуров, Б. М.

Вільних прим. немає

Знайти схожі

19.

Шифр: МУ66/2016/5
Журнал

Медицина неотложных состояний . - Виходит раз на два місяця
2016р. № 5

Зміст:
Галушко, О. А. Лихоманка при гострому інсульті: проблеми діагностики та лікування / О. А. Галушко. - С.11-17. - Бібліогр.: с. 16
Лысенко, В. И. Диагностика и неотложная помощь при отравлении монооксидом углерода / В. И. Лысенко, М. А. Голянищев. - С.18-24. - Библиогр.: с. 24
Курсов, С. В. Циклооксигеназа: физиологические эффекты, действие ингибиторов и перспективы дальнейшего использования парацетамола : (аналитический обзор) / С. В. Курсов, В. В. Никонов. - С.27-35. - Библиогр.: с. 34-35
Мавродий, В. М. Этиотропная противовирусная терапия ОРИ и гриппа / В. М. Мавродий, В. Ю. Артеменко. - С.36-41. - Библиогр.: с. 40-41
Йовенко, И. А. Гемодинамический мониторинг в практике интенсивной терапии критических состояний / И. А. Йовенко [и др.]. - С.42-46. - Библиогр.: с. 46
Інші автори: Кобеляцкий Ю. Ю., Царев А. В., Кузьмова Е. А., Машин А. М.
Лоскутов, О. А. Профілактика і лікування пресорних гемодинамічних реакцій на етапі ввідного наркозу та інтубації трахеї в пацієнтів похилого віку / О. А. Лоскутов [та ін.]. - С.49-54. - Бібліогр.: с. 52-53
Інші автори: Дружина О. М., Колесников В. Г., Доморацький О. Е.
Царев, А. В. Эффективность орофарингеальной деконтаминации декасаном в профилактике вентилятор-ассоциированной пневмонии у пациентов в критических состояниях / А. В. Царев. - С.57-61. - Библиогр.: с. 60
Буднюк, О. О. Церебропротекторна терапія як компонент інтенсивної терапії при ішемічному інсульті / О. О. Буднюк, О. А. Карташов, А. В. Коваль. - С.62-64. - Біблігр.: с. 63-64
Беленький, В. А. Особенности оказания специализированной хирургической помощи при торакоабдоминальных огнестрельных ранениях / В. А. Беленький [и др.]. - С.65-69. - Библиогр.: с. 68-69
Інші автори: Бородай В. А., Михайлусов Р. Н., Негодуйко В. В.
Целуйко, В. И. Галектин-3 как фактор риска неблагоприятных сердечно-сосудистых событий при долгосрочном наблюдении у больных с инфарктом миокарда правого желудочка на фоне Q-инфаркта миокарда задней стенки левого желудочка / В. И. Целуйко, Т. А. Лозовая, О. С. Сасюк. - С.70-74. - Библиогр.: с. 73-74
Крутько, Е. Н. Неинвазивная вентиляция легких у онкобольных после операций на органах грудной клетки / Е. Н. Крутько, Н. В. Красносельский, О. Н. Юрченко. - С.75-78. - Библиогр.: с. 77
Кобеляцкий, Ю. Ю. Неинвазивный гемодинамический мониторинг esCCO в ходе анестезиологического пособия при лапароскопической холецистэктомии / Ю. Ю. Кобеляцкий [и др.]. - С.79-82. - Библиогр.: с. 82
Інші автори: Машин А. М., Царев А. В., Йовенко И. А.
Царев, А. В. Целевой температурный менеджмент в устранении послеоперационной непреднамеренной гипотермии / А. В. Царев. - С.83-86. - Библиогр.: с. 85
Стаднік, С. М. Вплив стратегії лікування на когнітивні функції пацієнтів з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь / С. М. Стаднік. - С.87-93. - Бібліогр: с. 92-93
Льовкін, О. А. Форми симуляційного навчання лікарів-слухачів, лікарів-інтернів, середнього медичного персоналу та парамедиків / О. А. Льовкін, Д. Ю. Рязанов, К. В. Серіков. - С.94-97. - Бібліогр.: с. 97
Павлов, О. О. Актуальність вивчення проблеми післяопераційного делірію в пацієнтів похилого віку / О. О. Павлов, С. А. Луцик. - С.98-101. - Бібліогр.: с. 100-101
Хижняк, А. А. Особенности проведения сочетанной внутривенной анестезии при кратковременных оперативных вмешательствах в челюстно-лицевой хирургии / А. А. Хижняк, К. А. Данилова. - С.102-104. - Библиогр.: с. 104
Петрушенко, В. В. Оксидативний стрес у хворих на гострий панкреатит: асоціації із синдромом системної запальної відповіді та органною дисфункцією / В. В. Петрушенко, О. В. Столярчук. - С.105-109. - Бібліогр.: с. 109
Усенко, Л. В. Митрофан Гринев: 60 лет первому эндотрахеальному наркозу в Днепропетровске / Л. В. Усенко, А. В. Царев. - С.110-115. - Библиогр.: с. 114-115
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

20.

Шифр: МУ104/2021/17/2
Журнал

Медицина невідкладних станів . - Виходит раз на два місяця
2021р. Т. 17 № 2

Зміст:
Бондар, М. В. СOVID-19: цитокіновий шторм й антицитокінова терапія / М. В. Бондар, М. М. Пилипенко, О. А. Лоскутов. - С.9-16
Купрієнко, Н. В. Можливості застосування декскетопрофену при больовому синдромі в онкологічних пацієнтів / Н. В. Купрієнко. - С.17-24
Заграничний, Т. С. Клінічний перебіг та особливості лікування хворих на ішемічний інсульт, ускладнений розвитком гострого делірію / Т. С. Заграничний, С. М. Недашківський, О. А. Галушко. - С.25-29
Кучинська, І. А. Синдром поліорганної недостатності в пацієнтів із тяжким перебігом коронавірусної хвороби (COVID-19) / І. А. Кучинська [та ін.]. - С.30-38
Інші автори: Савченко Б. О., Андрюхов А. Г., Іванченко А. М., Асташкіна Н. В., Гулеватий Є. О., Кащій У. Л.
Пилипенко, М. М. Інтраопераційне анестезіологічне забезпечення, післяопераційне знеболювання та післяопераційна профілактика нудоти і блювання в разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція) / М. М. Пилипенко, М. В. Бондар. - С.39-44
Онищук, Л. Порушення серцевого ритму: коли потрібен антиаритмік та який саме? / Л. Онищук. - С.45-46
Мальцева, Л. О. Вплив додаткової нейропротекції Гліатиліном на перебіг септичного процесу і вираженість енцефалопатії в структурі синдрому поліорганної недостатності / Л. О. Мальцева [та ін.]. - С.49-56
Інші автори: Ліснича В. М., Кобеляцький Ю. Ю., Казімірова Н. А.
Овсієнко, Т. В. Вплив малоопіоїдної анестезії на частоту виникнення післяопераційної нудоти та блювання при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках / Т. В. Овсієнко, М. В. Бондар, О. А. Лоскутов. - С.57-63
Мітюрєв, Д. С. Виявлення прогностичних маркерів при клінічному прийнятті рішень щодо проведення масивних гемотрансфузій у породіль з крововтратою / Д. С. Мітюрєв. - С.64-69
Лоскутов, О. А. Использование экстракорпоральной мембранной оксигенации при реваскуляризации миокарда у пациентов с ишемической болезнью сердца на фоне кардиогенного шока / О. А. Лоскутов [и др.]. - С.70-77
Інші автори: Дружина А. Н., Ковтун Г. И., Хохлов А. В., Поступальский А. Н., Маруняк С. Р., Лоскутов Д. О., Тодуров Б. М.
Матолінець, Н. В. Особливості інтенсивної терапії вагітних та породіль з тяжким перебігом коронавірусної хвороби (COVID-19) / Н. В. Матолінець [та ін.]. - С.78-86
Інші автори: Самчук О. О., Глуховська С. І., Живіцька Х. З.
Болюк, М. В. Особливості больового синдрому при інфаркті міокарда у хворих на цукровий діабет / М. В. Болюк, О. А. Галушко. - С.87-93
Сусак, Я. М. Інфекція жовчновивідних шляхів при паліативному дренуванні у хворих з хілярною злоякісною жовтяницею / Я. М. Сусак [та ін.]. - С.94-101
Інші автори: Палиця Р. Я., Маркулан Л. Ю., Максименко М. В.
Сиворакша, О. О. Оцінка пошкодження міокарда під час стентування коронарних артерій за даними аналізу тонких змін електрокардіограми та варіабельності серцевого ритму / О. О. Сиворакша [та ін.]. - С.102-109
Інші автори: Чайковський І. А., Антонюк Я. А., Дзюба Д. О., Кривова О. А., Лоскутов О. А.
Лоскутов, О. А. Роль зворотного зв’язку зі слухачами-анестезіологами в оцінці викладача / О. А. Лоскутов, Ю. І. Марков, В. В. Краснов. - С.110-115
Курділь, Н. В. Аналіз випадків смертельних отруєнь наркотичними та психотропними речовинами в Україні за результатами епідемічних, клінічних, судово-медичних і лабораторних досліджень (2015–2019 рр.) / Н. В. Курділь. - С.116-121
Asiah, Salem Rugaan. Hypertonic Saline Irrigation of Ruptured Liver Hydatid Cyst: A Unique Case Report of Successful Treatment of Severe Iatrogenic Hypernatremia / Salem Rugaan Asiah [et al.]. - С.122-126
Інші автори: Naved Yousuf Hasan, Noha Ahmed Mohamed Ali, Masood Iqbal
Жежер, А. О. Місце епідуральної аналгезії з проколом твердої мозкової оболонки як сучасного методу знеболювання пологів / А. О. Жежер, Є. М. Суліменко, О. А. Лоскутов. - С.127-130
Лоскутов, О. А. Тепловий інсульт при тяжких спортивних перевантаженнях: клінічний випадок / О. А. Лоскутов [та ін.]. - С.131-136
Інші автори: Бондар М. В., Дружина О. М., Маруняк С. Р., Колесников В. Г.
Недашківський, С. М. Ризики анестезіологічного забезпечення при лапароскопічних втручаннях на черевній порожнині / С. М. Недашківський, О. А. Галушко, Д. О. Дзюба. - С.137-143
Галушко, О. А. Особливості інтенсивної терапії у хворих на діабетичний кетоацидоз у період пандемії COVID-19 / О. А. Галушко [та ін.]. - С.144-150
Інші автори: Кучинська І. А., Бабак С. І., Юрків В. В., Антонюк Л. В., Кушнір М. В.
Є примірники у відділах: всього 1
Вільні: 1

Знайти схожі
Перейти до описів статей

1-20 21-34

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)