Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
 Знайдено у інших БД:Книги (1)
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Дружина, О. М.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 34
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-34 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дружина О. М., Лоскутов О. А., Маруняк С. Р., Михайлова А. В.
Назва : Чинники ризику післяопераційної летальності в пацієнтів похилого та старечого віку при застосуванні внутрішньоаортальної балонної контрпульсації в ранній період після проведення аортокоронарного шунтування
Паралельн. назви :Risk factors for postoperative mortality with intra-aortic balloon counterpulsation in the early period after coronary artery bypass surgery in elderly and geriatric patients
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 2. - С. 22-30 (Шифр КУ47/2019/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЙ ПЕРИОД -- POSTOPERATIVE PERIOD
СМЕРТНОСТЬ -- MORTALITY
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
ВНУТРИАОРТАЛЬНАЯ БАЛЛОННАЯ КОНТРПУЛЬСАЦИЯ -- INTRA-AORTIC BALLOON PUMPING
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета роботи – визначити чинники ризику післяопераційної летальності в пацієнтів похилого та старечого віку при застосуванні внутрішньоаортальної балонної контрпульсації (ВАБК) у ранній період після проведення аортокоронарного шунтування (АКШ). Матеріали і методи. За період дослідження виконано 320 операцій АКШ зі штучним кровообігом. Відлучення від апарата штучного кровообігу шляхом застосування ВАБК потребували 13 (4,06 %) пацієнтів, причому в одного з них додатково було необхідно застосування екстракорпоральної мембранної оксигенації. Серед 12 хворих, які потребували лише ВАБК, вижило 7 (58,33 %) пацієнтів (група тих, що вижили) та померло 5 (41,67 %) осіб (група тих, що померли). Гeмoдинaмічні показники оцінювали мeтoдом eхoкaрдіoгрaфії за допомогою aпaрaта Aplio XG SSA-770A (Toshiba, Япoнія). Результати. У пацієнтів з групи тих, що померли, зареєстровано статистично значуще нижчу фракцію викиду лівого шлуночка (на 19,08 %; р = 0,045) порівняно з тими, які вижили. Також проведення оперативного втручання в пацієнтів з групи тих, що померли в ранній післяопераційний період, характеризувалося статистично значуще тривалішим періодом штучного кровообігу та перетискання аорти (р = 0,032 та р = 0,041 відповідно). Через 24 год після ВАБК у пацієнтів, які вижили, реєстрували статистично значуще вищий серцевий індекс(на 15,6 %; р = 0,049) порівняно з групою пацієнтів, що померли в ранній післяопераційний період. У пацієнтів з групи тих, що вижили після виконання ВАБК, виявлялася тенденція до зниження центрального венозного тиску, тоді як у пацієнтів з групи тих, що померли, навпаки, спостерігалася тенденція до його зростання. Висновки. Статистично значущими чинниками ризику післяопераційної летальності при застосуванні ВАБК у пацієнтів після перенесеного АКШ були фракція викиду лівого шлуночка 40 % (р 120 хв (p = 0,048; відношення шансів 2,41) та тривалість перетискання аорти 60 хв (p = 0,047; відношення шансів 2,19)The aim – to determine the risk factors of postoperative mortality during intra-aortic balloon counterpulsation (IABC) in the early period after coronary artery bypass surgery(CABG) in elderly and geriatricpatients. Materials and methods. During the course of the study, 320 CABG procedures with cardiopulmonary bypass (CPB) were performed, among them 13 (4.06 %) patients required weaning from CPB by using intra-aortic balloon counterpulsation, with one patient additionally requiring the use of extracorporeal membrane oxygenation. Among 12 patients requiring only IABC, 7 (58.33 %) patients (survivors group) survived and 5 (41.67 %) died (mortality group) died. We used the method of echocardiography to evaluate the hemodynamic indices. Results. Patients who died had reliably lower ejection fraction by 19.08 % (p = 0.045) compared to those who survived. Also, the surgical intervention in patients who died was characterized by a significantly longer period of CPB and aortic crossclamping (p = 0.032 and p = 0.041, respectively). After 24 hours of the IABC, survivors showed a significantly higher CI level by 15.6 % (p = 0.049) compared to a group of patients who died in the early postoperative period. Patients surviving after IABC showed a tendency to decrease of the CVP, while in patients who died, on the contrary, there was a tendency to increase of this parameter. Conclusions. Relevant risk factors for postoperative mortality in the use of IABC in patients after CABG were left ventricular ejection fractions 40 % (p 120 min (p = 0.048, OR = 2.41) and the duration of aorta crossclamping 60 min (p = 0.047, OR = 2.19)
Знайти схожі

2.

Назва журналу :Український кардіологічний журнал -2018р.,N 6
Цікаві статті :
Єпанчінцева О. А. Предиктори великих несприятливих клінічних подій після шунтування вінцевих артерій у пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця при трирічному спостереженні/ О. А. Єпанчінцева [та ін.] (стр.15-26)
Ломаковський О. М. Вплив статинів на показники імунного запалення залежно від їх вихідного рівня в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця/ О. М. Ломаковський (стр.27-33)
Шклянка І. В. Предиктори виникнення ранніх ускладнень після аортокоронарного шунтування в пацієнтів зі стабільною ішемічною хворобою серця/ І. В. Шклянка [та ін.] (стр.34-46)
Міщенко Л. А. Фактори ризику та соціально–економічний статус пацієнтів з уперше виявленою артеріальною гіпертензією: результати дослідження СТАРТ II/ Л. А. Міщенко (стр.47-58)
Швед М. І. Характеристика клінічного перебігу гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST на тлі есенціальної артеріальної гіпертензії в чоловіків та жінок, інфікованих Helicobacrer pylori/ М. І. Швед, Т. М. Ганич (стр.59-64)
Міщенко Л. А. Порівняльна ефективність спіронолактону, еплеренону, небівололу і моксонідину у хворих на резистентну артеріальну гіпертензію/ Л. А. Міщенко [та ін.] (стр.65-71)
Судакевич С. М. Когнітивна дисфункція у віддалений післяопераційний період при кардіохірургічних втручаннях зі штучним кровообігом/ С. М. Судакевич [та ін.] (стр.72-77)
Воронков Л. Г. Когнітивна функція та прихильність до лікування в пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка: зв’язок і прогностичне значення/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.78-84)
Амосова К. М. Розбіжності серед пацієнтів з артеріальною гіпертензією і серцевою недостатністю зі збереженою фракцією викиду лівого шлуночка залежно від статі/ К. М. Амосова [та ін.] (стр.85-92)
Дудник Г. Є. Корекція дисфункції нирок у пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка/ Г. Є. Дудник, А. С. Солонович, А. В. Ляшенко (стр.95-100)
Воронков Л. Г. Порівняльна клініко–інструментальна характеристика пацієнтів із хронічною серцевою недостатністю та зниженою фракцією викиду лівого шлуночка без анемії залежно від наявності залізодефіциту/ Л. Г. Воронков [та ін.] (стр.101-108)
Стичинський О. С. Поєднання субстратів атипової атріовентрикулярної вузлової реципрокної тахікардії та феномена Вольфа–Паркінсона–Уайта/ О. С. Стичинський [та ін.] (стр.109-112)
Цікаві статті :
Знайти схожі


3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Денисюк К. В., Лоскутов О. А., Дружина О. М.
Назва : Терапія термінальної стадії серцевої недостатності
Місце публікування : Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - К., 2021. - N 3. - С. 81-82 (Шифр БУ1/2021/3)
Примітки : Библиогр. в конце ст.
Анотація: Застосування ГС на фоні консервативного лікування термінальної СН, дозволяє покращити скоротливу функцію серця, а разом з тим - якість та тривалість життя пацієнта
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лоскутов О. А., Бондар М. В., Дружина О. М., Маруняк С. Р., Колесников В. Г.
Назва : Тепловий інсульт при тяжких спортивних перевантаженнях: клінічний випадок
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - 2021. - Т. 17, № 2. - С. 131-136 (Шифр МУ104/2021/17/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНСУЛЬТ -- STROKE
ЛИХОРАДКА -- FEVER
ФИЗИЧЕСКАЯ НАГРУЗКА -- EXERCISE
СМЕРТЬ -- DEATH
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: За даними Асоціації міжнародних марафонів та пробігів на довгі дистанції, щороку у світі проводяться понад 800 марафонів, однак надмірні фізичні навантаження під час марафонського бігу несуть вагомі ризики для здоров’я. Ми наводимо клінічний випадок теплового інсульту навантаження в молодого спортсмена під час забігу на напівмарафонську дистанцію, що проявився тепловим ураженням ендотелію судин практично усіх органів, стрімким розвитком синдрому дисемінованого згортання крові, коагулопатією споживання, гіперфібринолізом, синдромом поліорганної дисфункції із залученням до ­нього серця, легень, печінки, нирок, шлунково-кишкового тракту, головного, кісткового мозку і закінчився ­летальним наслідком
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лоскутов О. А., Дружина О. М., Судакевич С. М., Вашкеба В. Ю., Тодуров Б. М.
Назва : Селективна церебральна перфузія при корекції гіпоплазії дуги аорти у дітей та новонароджених
Місце публікування : Біль, знеболювання та інтенсив. терапія. - Київ, 2017. - N 3. - С. 100-101 (Шифр БУ1/2017/3)
Анотація: В даний час при хірургічній корекції гіпоплазії дуги аорти у дітей та новонароджених, ізольована церебральна перфузія головного мозку (ГМ) все частіше застосовується як альтернатива або доповнення до стратегії глибокої гіпотермічної зупинки кровообігу
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лоскутов О. А., Дружина О. М., Колесников В. Г., Доморацький О. Е.
Назва : Профілактика і лікування пресорних гемодинамічних реакцій на етапі ввідного наркозу та інтубації трахеї в пацієнтів похилого віку
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2016. - N 5. - С. 49-54 (Шифр МУ66/2016/5)
Примітки : Бібліогр.: с. 52-53
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ПРЕМЕДИКАЦИЯ АНЕСТЕЗИОЛОГИЧЕСКАЯ -- PREANESTHETIC MEDICATION
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ИНТУБАЦИЯ ИНТРАТРАХЕАЛЬНАЯ -- INTUBATION, INTRATRACHEAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
КРОВЯНОЕ ДАВЛЕНИЕ -- BLOOD PRESSURE
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ КОНТРОЛЬ -- INTRAOPERATIVE CARE
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Фуркало О. С., Дзюба Д. О., Лоскутов О. А., Дружина О. М.
Назва : Прогностичні фактори тривалості перебування у стаціонарі пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда
Місце публікування : Клінічна хірургія. - Київ, 2019. - Том 86, N 1. - С. 30-34 (Шифр КУ5/2019/86/1)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАРНЫЙ СИНДРОМ ОСТРЫЙ -- ACUTE CORONARY SYNDROME
МИОКАРДА РЕВАСКУЛЯРИЗАЦИЯ -- MYOCARDIAL REVASCULARIZATION
ЭНДОВАСКУЛЯРНЫЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ENDOVASCULAR PROCEDURES
ПРЕДОПЕРАЦИОННОЕ ВЕДЕНИЕ БОЛЬНОГО -- PREOPERATIVE CARE
ГОСПИТАЛИЗАЦИИ ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТЬ -- LENGTH OF STAY
ПРОГНОЗ -- PROGNOSIS
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
Анотація: Мета. Визначити ступінь впливу незалежних один від одного передопераційних чинників на єдиний залежний чинник - тривалість госпіталізації пацієнтів із гострим коронарним синдромом після екстреної ендоваскулярної реваскуляризації міокарда. Матеріали і методи. Зібрано та статистично опрацьовано дані історій хвороб 40 пацієнтів віком до 60 років (1-ша група) та 40 пацієнтів віком 60 років і старше (2-га група). Методом статистичного опрацювання даних обрано кореляційно-регресійний аналіз. Результати. У пацієнтів 1-ї групи на тривалість госпіталізації впливали (в порядку зменшення значущості): передопераційні показники гемоглобіну та гематокриту, рівні тропоніну І та загального холестерину, ступінь оклюзії коронарних артерій, індекс маси тіла, фракція викиду лівого шлуночка та об’єм післяопераційної крововтрати. У пацієнтів 2-ї групи єдиним фактором, що істотно вплинув на тривалість госпіталізації, був вік. Висновки. Предикторами тривалості госпіталізації у віковій групі до 60 років слугують майже всі включені до дослідження незалежні фактори, тоді як у віковій групі 60 років і старше стійка кореляція характерна лише для фактора вікуObjective. To reveal the impact degree of independent one from another preoperative factors on the only one dependent factor - duration of stationary stay in the patients, suffering an acute coronary syndrome, after the еmergency еndovascular revascularization of myocardium (EERM). Маterials and methods. There were gathered and statistically elaborated the data from the disease histories charts of 40 patients, ageing up to 60 yrs (1-st Group) and 40 patients, ageing 60 yrs old and more (2-nd Group). Correlation-regression analysis was applied as a method for statistical processing. Results. In the 1-st Group patients several factors have had impact on a hospital stay duration (in order of the significance reduction): preoperative indices of hemoglobin and hematocrit, the levels of troponin І and general cholesterol, the coronary arteries occlusion degree, a body mass index, the left ventricle output fraction and volume of the postoperative blood loss. In patients of 2-nd Group the only one factor, essentially impacting the hospital stay duration, was the patients’ age. Conclusion. For the patients ageing up to 60 yrs old almost all independent factors, included into the investigation, have served as predictors for a hospital stay duration, while in the patients, ageing 60 yrs old and more, a constant correlation was characteristic for the age factor only
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лоскутов О. А., Дружина О. М., Дзюба Д. О., Пащенко С. В.
Назва : Порівняння кардіопротекторних властивостей штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при операціях аортокоронарного шунтування
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 2. - С. 105-109 (Шифр МУ104/2019/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- INTRAOPERATIVE COMPLICATIONS
СЕРДЦА СТИМУЛЯЦИЯ ИСКУССТВЕННАЯ -- CARDIAC PACING, ARTIFICIAL
КАРДИОПЛЕГИЧЕСКИЕ РАСТВОРЫ -- CARDIOPLEGIC SOLUTIONS
Анотація: Проблема ішемічного ушкодження міокарда при проведенні кардіохірургічних операцій ще далека від остаточного вирішення. Так, залежно від методики кардіопротекції частота інтраопераційного інфаркту міокарда зустрічається від 2 до 7,2 % випадків, гостра серцева недостатність — від 2,7 до 51,2 %, гострі порушення серцевого ритму — від 20 до 63,6 %. Мета. Вивчення порівняльної ефективності кардіопротекторної дії штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при виконанні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 118 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким на базі ДУ «Інститут серця МОЗ України» (м. Київ), в умовах штучного кровообігу, були виконані операції аортокоронарного шунтування. У 58 пацієнтів (1-ша група) нами використовувалася штучна електрична фібриляція серця. У 60 пацієнтів (2-га група) застосовувалася фармакохолодова кардіоплегія з використанням розчину Бретшнайдера. Результати. Порівняльний аналіз ефективності локальної кардіопротекції показав вірогідну статистичну різницю в показниках середнього артеріального тиску між двома досліджуваними групами в постперфузійному періоді (р = 0,003572). Причому показники середнього артеріального тиску в 1-й групі були на 22,1 ± 1,2 % вище порівняно з аналогічними показниками, зареєстрованими в 2-й групі. Ударний індекс у 1-й групі становив 48,9 ± 1,34 мл/м2, що було на 21,3 ± 1,21 % більше порівняно з показниками, отриманими в аналогічний період у 2-й групі (р 0,05). Фракція викиду, що в постперфузійному періоді була нижчою в 2-й групі порівняно з аналогічними показниками в 1-й групі на 19,0 ± 1,14 % (р 0,05), у подальшому, наприкінці операції, відновлювалася до 49,2 ± 1,35 % і не мала вірогідних статистичних відмінностей із 1-ю групою (p The problem of ischemic damage to the myocardium during cardiac surgery is still far from its final solution. So, depending on the method of cardioprotection, the incidence of intraoperative myocardial infarction is 2–7.2 %, acute heart failure — 2.7–51.2 %, severe cardiac rhythm disturbances — 20–63.6 %. The objective was to study the comparative efficacy of the cardioprotective effect of artificial electrical fibrillation of the heart and the Bretschneider solution when performing coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass. Materials and methods. One hundred eighteen patients with coronary heart disease participated in the study, they underwent coronary artery bypass grafting with cardiopulmonary bypass at the premises of Heart Institute of the Ministry of Health of Ukraine (Kyiv). In 58 patients (group I), we used artificial electrical fibrillation of the heart, in 60 persons (group II) — the cold chemical cardioplegia using Bretschneider solution. Results. A comparative analysis of local cardioprotection effectiveness showed a statistically significant difference in the mean blood pressure between the two study groups in the post-perfusion period (p = 0.003572). Meanwhile, the mean blood pressure in group I was 22.1 ± 1.2 % higher compared to that of group II. Also, the stroke volume index in group I was 48.90 ± 1.34 ml/m2, that is 21.30 ± 1.21 % higher than in group II for the same period (p 0.05). The ejection fraction, which was 19.00 ± 1.14 % (р 0.05) lower in group ІІ compared to group I during the post-perfusion period, subsequently, by the end of surgery, restored to 49.20 ± 1.35 % and had no statistically significant difference with group I (p
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лоскутов О. А. , Данчина Т. А., Колесников В. Г., Дружина О. М., Коротчук Н. В., Бугай О. О.
Назва : Перший досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при операціях аортокоронарного шунтування
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Донецк, 2018. - N 2. - С. 96-101 (Шифр МУ66/2018/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 100-101
MeSH-головна: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL
ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID
Анотація: Робота присвячена вивченню ефективності мультимодальної малоопіоїдної анестезії при проведенні операцій аортокоронарного шунтування в умовах штучного кровообігу. У дослідження увійшли 11 пацієнтів віком 69,5 ± 6,2 року, яким було виконано аортокоронарне шунтування зі штучним кровообігом. Усі пацієнти були прооперовані в умовах ендотрахеального наркозу. Середня тривалість анестезії становила 257,4 ± 19,1 хв. Індукція включала пропофол (1,52 ± 0,05 мг/кг), фентаніл (1–1,5 мкг/кг), піпекуронію бромід (0,1 мг/кг). Підтримка анестезії: севофлуран (1,5–2 МАК), кетамін (0,5 мг/кг), лідокаїн 1 мг/кг болюсно, з налагодженням безперервної інфузії (1,5–2 мг/кг/год). Середня доза фентанілу, що була використана упродовж усього часу анестезіологічного забезпечення, становила 1,09 ± 0,03 мкг/кг/год (у середньому 358,3 ± 27,1 мкг упродовж усього часу оперативного втручання). В результаті виконаних досліджень було встановлено, що мультимодальна малоопіоїдна методика знеболювання забезпечує адекватний аналгезуючий ефект і дозволяє відмовитися від інтраопераційного застосування високих доз наркотичних анальгетиків при виконанні високотравматичних операцій, що підтверджується відсутністю гемодинамічних і ендокринно-метаболічних порушень при її використанні
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Тодуров Б. М., Довгань О. М., Дружина О. М., Аксьонова І. О., Борисова В. І., Судакевич С. М., Шмирко В. В., Кропивко Т. В., Льовіна Н. В.
Назва : Перше успішне застосування екстракорпоральної мембранної оксигенації у дитини першого року життя при синдромі гострого пошкодження легенів
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2013. - № 2. - С. 36-39 (Шифр КУ47/2013/2)
MeSH-головна: ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНАЯ МЕМБРАННАЯ ОКСИГЕНАЦИЯ -- EXTRACORPOREAL MEMBRANE OXYGENATION
ВЕНТИЛЯЦИЯ ЛЕГКИХ ВЫСОКОЧАСТОТНАЯ -- HIGH-FREQUENCY VENTILATION
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Маруняк С. Р., Лоскутов О. А., Дружина О. М., Малиш І. Р., Колесников В. Г., Коротчук Н. О.
Назва : Мультимодальна малоопіоїдна анестезія як чинник зниження активації прозапальної відповіді при кардіохірургічних втручаннях
Паралельн. назви :Multimodal low-opioid anesthesia as a factor in reducing the activation of the proinflammatory response in cardiac surgery
Місце публікування : Кардіохірургія та інтервенційна кардіологія. - 2019. - N 4. - С. 21-28 (Шифр КУ47/2019/4)
MeSH-головна: СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- CARDIOVASCULAR SURGICAL PROCEDURES
АНАЛГЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА ОПИОИДНЫЕ -- ANALGESICS, OPIOID
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION
СИСТЕМНОЙ ВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ РЕАКЦИИ СИНДРОМ -- SYSTEMIC INFLAMMATORY RESPONSE SYNDROME
Анотація: Мета роботи – оцінити вплив малоопіоїдної схеми анестезіологічного забезпечення на динаміку цитокінів (інтерлейкіну-6) при аортокоронарному шунтуванні зі штучним кровообігом. Матеріали та методи. У дослідження залучено 120 пацієнтів з ішемічною хворобою серця, яким виконували аортокоронарне шунтування з накладанням 2–3 аортокоронарних анастомозів в умовах штучного кровообігу. Відповідно до схеми анестезіологічного забезпечення всіх пацієнтів розділили на дві групи: перша (n = 60) – малоопіоїдна мультимодальна схема анестезіологічного забезпечення; друга (n = 60) – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. Рівень інтерлейкіну-6 у крові визначали методом твердофазного імуноферментного аналізу до початку та після закінчення штучного кровообігу. Результати. Застосування малоопіоїдної мультимодальної та стандартної схеми анестезіологічного забезпечення характеризувалося відносно схожим впливом на динаміку середнього артеріального тиску та частоти скорочень серця під час аортокоронарного шунтування зі штучним кровообігом, за винятком етапу інтубації, на якому в пацієнтів з малоопіоїдною схемою анестезіологічного забезпечення ці показники виявлялися статистично значуще нижчими – на 16,21 % (р = 0,001) та на 15,45 % (р = 0,001) відповідно. У пацієнтів з малоопіоїдною мультимодальною анестезією виявився статистично значуще нижчий (на 25,61 %; р 0,0001) рівень інтерлейкіну-6 наприкінці операції порівняно з таким у пацієнтів зі стандартною схемою анестезіологічного забезпечення. Інтраопераційне використання еритроцитарної маси асоціювалося зі статистично значущим зростанням рівня інтерлейкіну-6 наприкінці оперативного втручання. Висновки. Використання для мультимодальної малоопіоїдної анестезії комбінації кетаміну, лідокаїну та дексмедетомідину характеризується відносною безпечністю, достатнім рівнем анальгезії та нижчим рівнем запальної відповідіThe aim – to evaluate the effect of the low opioid anesthetic management scheme on the dynamics of cytokines (interleukin-6) during coronary artery bypass grafting (CABG). Materials and methods. The study included 120 patients with coronary heart disease who underwent CABG with application of 2-3 aortocoronary anastomoses under cardiopulmonary bypass. According to the anesthetic management, all patients were divided into two groups: the first group (n = 60) – low opioid multimodal anesthetic scheme; the second group (n = 60) – a standard scheme of anesthetic management. The determination of the level of interleukin-6 in the blood was carried out before and after the completion of cardiopulmonary bypass by enzyme-linked immunosorbent assay. Results. Conducting a low opioid multimodal and standard anesthetic management scheme was characterized by a relatively similar effect on the dynamics of systolic blood pressure and heart rate during CABG with cardiopulmonary bypass, except intubation stage, at which these indicators were significantly lower by 16.21 % (p = 0.001) and by 15.45 % (p = 0.001), respectively, in patients with a low opioid anesthetic management scheme. In patients with low opioid multimodal anesthesia, the level of interleukin-6 at the end of the surgery was by 25.61 % lower (p 0.0001) compared to the results in patients with a standard scheme of anesthesia. Intraoperative use of red blood cell was characterized by a significant increase in interleukin-6 levels at the end of surgery. Conclusions. The use of a combination of ketamine, lidocaine and dexmedetomidine for multimodal low opioid anesthesia is characterized by relative safety, a sufficient level of analgesia and a low level of inflammatory response
Знайти схожі

12.

Назва журналу :Медицина неотложных состояний -2018р.,N 2
Цікаві статті :
Бондар М. В. Гіпертермічні синдроми: етіологія, патогенез, діагностика та інтенсивна терапія/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.11-20)
Волкова Ю. В. Роль Колистина в лечении нозокомиальной инфекции у пациентов ОИТ различного профиля/ Ю. В. Волкова (стр.23-28)
Величко Э. В. Место бемипарина в современной клинической практике/ Э. В. Величко [и др.] (стр.29-33)
Галушко О. А. Дискусійні питання застосування манітолу у хворих на гострий інсульт (огляд літератури й власний досвід)/ О. А. Галушко, А. М. Богдан (стр.34-39)
Галушко О. А. Корекція порушень обміну натрію в пацієнтів відділень інтенсивної терапії: старі методи і сучасні підходи/ О. А. Галушко, М. В. Болюк (стр.40-47)
Недашківський С. М. Невидимі ризики: що ми знаємо про них?/ С. М. Недашківський (стр.48-51)
Марков Ю. І. Філософські проблеми сучасної анестезіології/ Ю. І. Марков, С. В. Пустовіт (стр.52-57)
Sagiroglu G. Сравнение обезболивающего эффекта декскетопрофена трометамола и лорноксикама в раннем послеоперационном периоде после медиастиноскопии/ G. Sagiroglu (стр.58-62)
Лісний І. І. Вплив L-орнітину-L-аспартату на деякі показники функції печінки в пацієнтів після резекції печінки/ І. І. Лісний [та ін.] (стр.63-68)
Галушко О. А. Гіпофосфатемія у хворих на гострий інсульт на тлі цукрового діабету: діагностика та лікування/ О. А. Галушко, М. В. Болюк (стр.71-75)
Кучинська І. А. Ключові аспекти діагностики і седації пацієнтів із гострим алкогольним психозом у відділенні інтенсивної терапії/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.76-85)
Дзюба Д. О. Контроль гемодинаміки у пацієнтів із супутньою гіпертонічною хворобою під час кліпування аневризм головного мозку/ Д. О. Дзюба, О. Ф. Мельник, Ф. А. Яворський (стр.86-89)
Лоскутов О. А. Особенности интраоперационной регуляции артериального давления у пациентов с артериальной гипертензией/ О. А. Лоскутов [и др.] (стр.90-95)
Лоскутов О. А. Перший досвід використання мультимодальної малоопіоїдної анестезії при операціях аортокоронарного шунтування/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.96-101)
Лоскутов О. А. Десятирічна еволюція мікробного пейзажу та сучасні тенденції формування антибіотикорезистентності у відділеннях інтенсивної терапії загального профілю м. Києва/ О. А. Лоскутов, М. В. Бондар, Т. В. Овсієнко (стр.102-109)
Бишовець С. М. Пневмоперитонеум для лапароскопії під регіонарною анестезією: закис азоту vs діоксид вуглецю/ С. М. Бишовець (стр.110-115)
Курділь Н. В. Про необхідність адаптації до європейських стандартів освітніх і кваліфікаційних вимог за спеціальністю "токсикологія" в Україні/ Н. В. Курділь (стр.116-121)
Андрющенко В. В. Структура ускладнень, причини летальності та клініко-морфологічні паралелі при гострих отруєннях метадону гідрохлоридом/ В. В. Андрющенко, М. М. Калиш, Н. В. Курділь (стр.122-127)
Льовкін О. А. Симуляційне навчання з надання екстреної медичної допомоги/ О. А. Льовкін, В. І. Перцов (стр.128-131)
Марков Ю. І. Аспекти анестезіологічного забезпечення хірургічного лікування пацієнтів старших вікових груп/ Ю. І. Марков (стр.132-135)
Марков Ю. І. 100-річний ювілей доцента В.П. Жалка-Титаренка/ Ю. І. Марков (стр.136-138)
Савчак Я. О. ЕКГ-діагностика: від Ейнтховена до сучасного серцевого моніторингу/ Я. О. Савчак, Д. О. Дзюба, О. А. Лоскутов (стр.139-142)
Васкес Абанто Х.Э. Врач неотложной помощи о текущей стандартизации в медицине страны/ Абанто Х. Э. Васкес (стр.145-154)
Цікаві статті :
Знайти схожі


13.

Назва журналу :Медицина неотложных состояний -2016р.,N 5
Цікаві статті :
Галушко О. А. Лихоманка при гострому інсульті: проблеми діагностики та лікування/ О. А. Галушко (стр.11-17)
Лысенко В. И. Диагностика и неотложная помощь при отравлении монооксидом углерода/ В. И. Лысенко, М. А. Голянищев (стр.18-24)
Курсов С. В. Циклооксигеназа: физиологические эффекты, действие ингибиторов и перспективы дальнейшего использования парацетамола/ С. В. Курсов, В. В. Никонов (стр.27-35)
Мавродий В. М. Этиотропная противовирусная терапия ОРИ и гриппа/ В. М. Мавродий, В. Ю. Артеменко (стр.36-41)
Йовенко И. А. Гемодинамический мониторинг в практике интенсивной терапии критических состояний/ И. А. Йовенко [и др.] (стр.42-46)
Лоскутов О. А. Профілактика і лікування пресорних гемодинамічних реакцій на етапі ввідного наркозу та інтубації трахеї в пацієнтів похилого віку/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.49-54)
Царев А. В. Эффективность орофарингеальной деконтаминации декасаном в профилактике вентилятор-ассоциированной пневмонии у пациентов в критических состояниях/ А. В. Царев (стр.57-61)
Буднюк О. О. Церебропротекторна терапія як компонент інтенсивної терапії при ішемічному інсульті/ О. О. Буднюк, О. А. Карташов, А. В. Коваль (стр.62-64)
Беленький В. А. Особенности оказания специализированной хирургической помощи при торакоабдоминальных огнестрельных ранениях/ В. А. Беленький [и др.] (стр.65-69)
Целуйко В. И. Галектин-3 как фактор риска неблагоприятных сердечно-сосудистых событий при долгосрочном наблюдении у больных с инфарктом миокарда правого желудочка на фоне Q-инфаркта миокарда задней стенки левого желудочка/ В. И. Целуйко, Т. А. Лозовая, О. С. Сасюк (стр.70-74)
Крутько Е. Н. Неинвазивная вентиляция легких у онкобольных после операций на органах грудной клетки/ Е. Н. Крутько, Н. В. Красносельский, О. Н. Юрченко (стр.75-78)
Кобеляцкий Ю. Ю. Неинвазивный гемодинамический мониторинг esCCO в ходе анестезиологического пособия при лапароскопической холецистэктомии/ Ю. Ю. Кобеляцкий [и др.] (стр.79-82)
Царев А. В. Целевой температурный менеджмент в устранении послеоперационной непреднамеренной гипотермии/ А. В. Царев (стр.83-86)
Стаднік С. М. Вплив стратегії лікування на когнітивні функції пацієнтів з пароксизмальною та персистуючою формами фібриляції передсердь/ С. М. Стаднік (стр.87-93)
Льовкін О. А. Форми симуляційного навчання лікарів-слухачів, лікарів-інтернів, середнього медичного персоналу та парамедиків/ О. А. Льовкін, Д. Ю. Рязанов, К. В. Серіков (стр.94-97)
Павлов О. О. Актуальність вивчення проблеми післяопераційного делірію в пацієнтів похилого віку/ О. О. Павлов, С. А. Луцик (стр.98-101)
Хижняк А. А. Особенности проведения сочетанной внутривенной анестезии при кратковременных оперативных вмешательствах в челюстно-лицевой хирургии/ А. А. Хижняк, К. А. Данилова (стр.102-104)
Петрушенко В. В. Оксидативний стрес у хворих на гострий панкреатит: асоціації із синдромом системної запальної відповіді та органною дисфункцією/ В. В. Петрушенко, О. В. Столярчук (стр.105-109)
Усенко Л. В. Митрофан Гринев: 60 лет первому эндотрахеальному наркозу в Днепропетровске/ Л. В. Усенко, А. В. Царев (стр.110-115)
Цікаві статті :
Знайти схожі


14.

Назва журналу :Медицина неотложных состояний -2016р.,N 4
Цікаві статті :
Усенко Л. В. Днепропетровская научная школа анестезиологов: взгляд из прошлого и настоящего в будущее/ Л. В. Усенко, Ю. Ю. Кобеляцкий, А. В. Царев (стр.19-24)
Усенко Л. В. Сердечно-легочная и церебральная реанимация: новые рекомендации Европейского совета по реанимации 2015 г./ Л. В. Усенко, А. В. Царев, Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.25-35)
Никонов В. В. Анализ применения мексикора у больных с острым коронарным синдромом/ В. В. Никонов [и др.] (стр.36-42)
Черний В. И. Исследование ЭЭГ-предикторов нейромедиаторной и нейроглиальной активности у больных с острой церебральной недостаточностью различного генеза/ В. И. Черний [и др.] (стр.45-56)
Клигуненко О. М. Зміни рівня маркерів запалення та ушкодження ендотелію при позасерцевих оперативних втручаннях у пацієнтів похилого віку/ О. М. Клигуненко, Ю. О. Площенко (стр.59-63)
Йовенко И. А. Интенсивная терапия кровопотери, коагулопатии и гиповолемического шока при политравме/ И. А. Йовенко [и др.] (стр.64-71)
Усенко Л. В. Современные возможности энергопротекции при критических состояниях/ Л. В. Усенко, А. В. Царев (стр.72-78)
Дзяк Л. А. Поэтапная модель прогноза исходов тяжелой черепно-мозговой травмы/ Л. А. Дзяк, О. А. Зозуля (стр.79-83)
Хижняк А. А. Роль комбинированной метаболической терапии в восстановлении послеоперационной когнитивной дисфункции у геронтологических больных, перенесших неотложные абдоминальные операции/ А. А. Хижняк [и др.] (стр.84-88)
Бойко В. В. Этиология хронических абсцессов легких и чувствительность к антибиотикам их основных возбудителей/ В. В. Бойко, А. А. Серенко, Д. В. Минухин (стр.89-91)
Мальцева Л. А. Новые респираторные и гемодинамические стратегии ревизированных Берлинских дефиниций острого респираторного дистресс-синдрома/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.92-95)
Мальцева Л. А. Влияние основных положений "Международного руководства по интенсивной терапии тяжелого сепсиса и септического шока - 2012" на фоне локальной внутрипросветной реоксигенации перфтораном на течение септического процесса и выраженность энцефалопатии в структуре полиорганной недостаточности/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.96-101)
Мальцева Л. А. Анаплеротические принципы нутриционной поддержки в клинике критических состояний/ Л. А. Мальцева, Н. Ф. Мосенцев, Р. К. Карась (стр.102-107)
Мальцева Л. А. Респираторный дистресс-синдром: современные вопросы дефиниций, клинической картины, алгоритма диагностики/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.108-110)
Мальцева Л. А. Международные рекомендации по проведению интенсивной терапии при остром респираторном дистресс-синдроме/ Л. А. Мальцева [и др.] (стр.111-113)
Крамарева О. Г. Вплив волемічної підтримки збалансованим кристалоїдним розчином на предиктори розвитку ниркового пошкодження в постраждалих із тяжкою черепно-мозковою травмою/ О. Г. Крамарева, Л. В. Згржебловська, І. Р. Малиш (стр.114-117)
Семененко А. І. Особливості впливу деяких інфузійних розчинів на церебральну гемодинаміку при гострому ішемічному інсульті/ А. І. Семененко [та ін.] (стр.118-121)
Філик О. В. Стратегія менеджменту гіповолемії у дітей з тяжким сепсисом і септичним шоком/ О. В. Філик (стр.122-127)
Чебанов К. О. Оптимизация анестезиологического обеспечения пери- и послеоперационного периода при хирургическом лечении колоректального рака/ К. О. Чебанов [и др.] (стр.128-133)
Рыбин М. С. Воздействие TAP-блока на хирургические стрессовые реакции после абдоминальной гистерэктомии/ М. С. Рыбин, Р. А. Ткаченко (стр.134-138)
Лонтковський Ю. А. Алгоритм надання хірургічної допомоги хворим із локальною спастичністю в нижніх кінцівках при органічних ураженнях центральної нервової системи/ Ю. А. Лонтковський (стр.139-145)
Материалы VII Национального конгресса Ассоциации анестезиологов Украины (21-24 сентября 2016 г., г. Днепр, Украина) (стр.146-252)
Алексеенко В. Л. Опыт применения модифицированной ЭСТ в психиатрии/ В. Л. Алексеенко, Н. В. Рудь, С. Н. Вязовский (стр.146)
Алексеенко В. Л. Наш опыт применения комбинированной спинально-эпидуральной анестезии при операциях тотального эндопротезирования тазобедренного сустава/ Ю. П. Алексеенко, С. А. Клименко (стр.146-147)
Андреев С. И. Интраабдоминальная гипертензия при декомпенсированном диабетическом кетоацидозе: профилактика и лечение/ С. И. Андреев, В. В. Бухарев, А. О. Соловьюк (стр.147)
Аникин И. А. Влияние синдрома сниженной толерантности к пище на постнатальный рост у новорожденных с низким весом/ И. А. Аникин (стр.147-148)
Антонюк А. Н. Сочетание регионарной и внутривенной анестезии у детей в условиях стационара одного дня/ А. Н. Антонюк, В. И. Снисарь, И. Н. Карабут (стр.148)
Артеменко В. Ю. Протокол профилактики антибиотикорезистентности/ В. Ю. Артеменко, А. Д. Пальжок, А. В. Бугаев (стр.149)
Балака И. В. Мультимодальная аналгезия в послеоперационной терапии у пациентов в абдоминальной онкохирургии/ И. В. Балака, Д. Е. Коренюк, О. Г. Кобезкая (стр.149-)
Баранов И. В. Опыт применения L-лизина эсцината в комплексной терапии при оперативном лечении варикозной болезни/ И. В. Баранов [и др.] (стр.149-151)
Баркова Є. В. Методи знеболювання хворих із скелетною травмою на догоспітальному етапі/ Є. В. Баркова, О. Ю. Сорокіна, Т. О. Буряк (стр.151)
Баштан Л. П. Сравнительная характеристика открытой хирургической трахеостомии с чрескожной дилатационной трахеостомией/ Л. П. Баштан (стр.151-152)
Белых Е. В. Применение эбрантила с целью интраоперационной коррекции артериальной гипертензии при проведении лапароскопических холецистэктомий/ Е. В. Белых (стр.152)
Белых Л. С. Факторы, влияющие на показатели критической частоты мерцания у здоровых добровольцев/ Л. С. Белых [и др.] (стр.152-153)
Білецький О. В. Використання комбінованої блокади ропівакаїном у хворих з ушкодженням підшлункової залози в клініці політравми/ О. В. Білецький [та ін.] (стр.153)
Білецький О. В. Карбоксигемоглобін як маркер тяжкості реперфузійних пошкоджень при травматичній хворобі/ О. В. Білецький, С. В. Курсов (стр.153-154)
Бойко К. А. Опыт применения ларингоскопа "Airtrag" при трудных дыхательных путях/ К. А. Бойко (стр.154)
Бойко К. А. Аналгоседации дексмедетомидином в сочетании с кетамином при колоноскопии/ К. А. Бойко (стр.154)
Болонская А. В. Рестриктивная терапия в практике лечения недоношенных детей сроком гестации 28-32 недели/ А. В. Болонская, Е. Ю. Сорокина, Д. Н. Сурков (стр.155)
Бондаренко О. В. Регионарная анестезия в офтальмохирургии/ О. В. Бондаренко, И. В. Дьячук (стр.155)
Бурцев Д. Г. Некоторые аспекты односторонней спинномозговой анестезии/ Д. Г. Бурцев [и др.] (стр.155-156)
Величаюк О. П. Опыт лечения пациентки с синдромом удлиненного интервала Q-Т, двунаправленно-веретенообразной пароксизмальной желудочковой тахикардией (torsade de pointes)/ О. П. Величаюк, Е. А. Краснопер (стр.156)
Воротинцев С. І. Інтубація трахеї при свідомості через ILMA у хворих з ожирінням є ефективним та безпечним методом забезпечення прохідності дихальних шляхів/ С. І. Воротинцев (стр.156-157)
Воротинцев С. І. Епідуральна анестезія як компонент ERAS-протоколу при лапаротоміях у хворих з ожирінням/ С. І. Воротинцев (стр.157)
Воротинцев С. І. Удосконалення методів респіраторної підтримки в пацієнтів із середнім та високим ризиком післяопераційних легеневих ускладнень в абдомінальній хірургії/ С. І. Воротинцев, Т. С. Кузьменко (стр.157-158)
Гармиш О. С. Кетамин и эпидуральная анестезия/ О. С. Гармиш [и др.] (стр.158)
Гармиш О. С. Эффекты нефопама при эпидуральной анестезии/ О. С. Гармиш [и др.] (стр.158-159)
Гедо А. П. Особенности острых отравлений баклофеном/ А. П. Гедо [и др.] (стр.159)
Георгіянц М. А. Стан резистентності P.aeruginosa до антибактеріальних препаратів у пацієнтів відділення інтенсивної терапії дитячої інфекційної клінічної лікарні/ М. А. Георгіянц [та ін.] (стр.159-160)
Георгіянц М.А. Залежність післяопераційного болю від способу загальної анестезії при аденотомії у дітей/ М. А. Георгіянц, М. Б. Пушкар (стр.160)
Голдовский Б. М. Возможности применения назального спрея кеторолака на догоспитальном этапе/ Б. М. Голдовский [и др.] (стр.160)
Голянищев М. А. Анализ течения и прогноз отравления монооксидом углерода/ М. А. Голянищев [и др.] (стр.161)
Гомон М.Л. Ефективність нутритивної підтримки хворих в коматозному стані/ М. Л. Гомон, О. В. Куцик (стр.161-162)
Гомон М. Л. Ефективність протибольового захисту на етапі завершення анестезії та в ранньому післяопераційному періоді/ М. Л. Гомон [та ін.] (стр.162)
Горбачев С. В. . Превентивное применение блокады подвздошно-пахового и подвздошно-подчревного нервов под УЗИ-контролем для послеоперационной аналгезии при открытой герниопластике/ С. В. Горбачев (стр.163)
Горбачев С. В. . Сравнение безопасности катетеризации внутренней яремной вены под УЗИ-контролем со стандартной слепой катетеризацией подключичной вены у пациентов с гиповолемией/ С. В. Горбачев (стр.163-164)
Горкавый Е. А. Периоперационное обезболивание пациентов с колоректальным раком/ Е. А. Горкавый, И. И. Лесной (стр.164)
Горошко В. Р. Варіант анестезіологічної тактики під час реконструктивних оперативних втручань після вогнепальних поранень кінцівок/ В. Р. Горошко, Г. П. Хитрий (стр.164-165)
Гриценко С. М. Ренопротекція при трансплантації нирки/ С. М. Гриценко (стр.165)
Гриценко С. Н. Коррекция гиповолемии при обезвоживании у хирургических больных/ С. Н. Гриценко, С. Н. Корогод (стр.165-166)
Гриценко С. Н. Возможности дистанционного обучения врачей-анестезиологов/ С. Н. Гриценко [и др.] (стр.166)
Гуменный С. П. Случай осложнения паравертебральной блокады/ С. П. Гуменный [и др.] (стр.166-167)
Гусак Л. В. Методика аппаратного плазмафереза с целью профилактики жирового гепатоза/ Л. В. Гусак, О. Е. Потехина, И. Ф. Скляр (стр.167)
Давыдова А. Г. Современные особенности тяжелых внегоспитальных пневмоний у детей/ А. Г. Давыдова [и др.] (стр.167-168)
Дементьєва М. О. Спосіб невідкладного консервативного гемостазу та зупинки кровотечі у хворих із гострою шлунково-кишковою кровотечею з верхніх та нижніх відділів шлунково-кишкового тракту/ М. О. Дементьєва, О. В. Білецький (стр.168)
Дидик Н. М. Застосування анальгоседації та місцевої анестезії у дорослих з фобією стоматлікування/ Н. М. Дидик, В. А. Пайкуш (стр.168-169)
Дикинштейн Я. Г. Анестезиологическое обеспечение и послеоперационное ведение пациентки с тяжелым комбинированным ревматическим пороком сердца, оперированной по поводу ЛТМ больших размеров/ Я. Г. Дикинштейн [и др.] (стр.169)
Дубівська С. С. Загальна анестезія та когнітивна сфера, стан/ С. С. Дубівська, М. Д. Бітчук, Д. Р. Мєщаніна (стр.169-170)
Дубина В. Н. Использование плазмообмена в лечении пациентов с токсическим эпидермальным некролизом (синдром Лайелла)/ В. Н. Дубина [и др.] ; В. Н. Дубинина [и др.] ; В. Н. Дубинина [и др.] (стр.170)
Дубина В. Н. Преимущество использования продленной вено-венозной гемодиафильтрации у пациентов с острым повреждением почек в послеродовом периоде/ В. Н. Дубина, В. В. Халимончик, Ю. Ю. Кобеляцкий (стр.171)
Дубоссарская Ю. А. Алгоритм действий врача при гипотоническом маточном кровотечении/ Ю. А. Дубоссарская, В. В. Лебедюк, О. А. Фандеева (стр.171)
Емельянова Е. А. Случай успешного лечения острого инфаркта миокарда в раннем послеоперационном периоде/ Е. А. Емельянова [и др.] (стр.171-172)
Емельянова Е. А. Случай успешного лечения смертельной кровопотери/ Е. А. Емельянова [и др.] (стр.172)
Емельянова Е. А. Внутрибрюшная гипертензия и синдром полиорганной недостаточности/ Е. А. Емельянова [и др.] (стр.172-173)
Емельянова Е. А. Миграция катетера во внутреннюю яремную вену при катетеризации подключичной вены/ Е. А. Емельянова [и др.] (стр.173)
Емельянова Е. А. Актуальность проблемы отравления курительными смесями/ Е. А. Емельянова [и др.] (стр.173-174)
Емельянова Е. А. Опыт лечения открытой проникающей черепно-мозговой травмы/ Е. А. Емельянова [и др.] (стр.174)
Емельянова Е. А. Опыт применения препарата ПК-Мерц при выходе из пролонгированной комы/ Е. А. Емельянова [и др.] (стр.174-175)
Емельянова Е. А. Результаты лечения внегоспитальных вирусно-бактериальных пневмоний/ Е. А. Емельянова [и др.] (стр.175)
Емельянова Е. А. Опыт лечения политравмы в условиях Криворожского региона/ Е. А. Емельянова [и др.] (стр.175-176)
Ешкова Ю. В. Постпункционная цефалгия у детей после спинальной анестезии/ Ю. В. Ешкова [и др.] (стр.176)
Живица Е. В. Острые отравления курительными смесями: опыт последних лет/ Е. В. Живица [и др.] (стр.176-177)
Йовенко И. А. Терлипрессин (реместип) при геморрагическом шоке вследствие тяжелой травмы: опыт применения/ И. А. Йовенко (стр.177)
Йовенко И. А. Массивная кровопотеря при травме: проблемные вопросы инфузионной терапии/ И. А. Йовенко [и др.] (стр.177-178)
Капшитарь А. В. Обезболивание после неотложной холецистэктомии из мини-доступа/ А. В. Капшитарь (стр.178)
Капшитарь А. В. Анестезиологическое обеспечение холецистэктомии из мини-доступа у больных с острым холециститом/ А. В. Капшитарь (стр.178-179)
Карпенко Є.О. Комбінована загальна анестезія у хворих з високим кардіальним ризиком/ Є. О. Карпенко [та ін.] (стр.179)
Кіндяк І. Р. Клінічний випадок трудної вентиляції/ І. Р. Кіндяк [та ін.] (стр.179-180)
Кіндяк І. Р. Нутритивна підтримка при гострому гнійному медіастиніті/ І. Р. Кіндяк [та ін.] (стр.180)
Кіндяк І. Р. Паравертебральна аналгезія при торакальних операціях/ І. Р. Кіндяк, І. І. Тітов, О. В. Волошинський (стр.180-181)
Клевакина Е. Ю. Неинвазивная вентиляция легких у новорожденных с гипоксически-ишемической энцефалопатией/ Е. Ю. Клевакина, И. А. Аникин (стр.181)
Клигуненко Е. Н. Опыт лечебно-диагностической тактики при тяжелых вирусно-бактериальных пневмониях в условиях отделений интенсивной терапии на фоне эпидемии гриппа 2009-2010 и 2016 г./ Е. Н. Клигуненко [и др.] (стр.181-183)
Ковтун А. И. Коррекция оксидантного стресса даларгином в условиях применения гипербарической оксигенации/ А. И. Ковтун [и др.] (стр.183-184)
Кокалко М. М. Зміни системи гемостазу у хворих після трансуретральних резекцій передміхурової залози/ М. М. Кокалко, В. М. Коновчук, А. І. Ковтун (стр.184)
Колтунова А. Б. Оценка исходного уровня белка теплового шока 70 кДа у больных активным клапанным инфекционным эндокардитом/ А. Б. Колтунова [и др.] (стр.184-185)
Коновчук В. М. Детоксикаційні можливості інфузійних розчинів в інтенсивній терапії ендотоксикозу/ В. М. Коновчук, А. В. Андрущак (стр.185)
Коновчук В. М. Особливості регуляції системи кровообігу у хворих на тяжкий сепсис/ В. М. Коновчук, А. В. Андрущак (стр.185)
Корогод С. Н. Интенсивная терапия герпетических менингоэнцефалитов/ С. Н. Корогод (стр.185-186)
Корогод С. Н. Состояние гемостаза и функция почек при использовании гиперосмолярного раствора/ С. Н. Корогод (стр.186-187)
Костирко Р. Б. Тяжка інтубація: особистий досвід/ Р. Б. Костирко, І. І. Тітов, В. В. Голуб (стр.187)
Криштафор А. А. Восприятие, память и мышление. Их значение в интенсивной терапии критических состояний/ А. А. Криштафор (стр.187)
Кріштафор Д. А. Вплив об’ємів поповнення крововтрати на перебіг травматичної хвороби/ Д. А. Кріштафор, В. В. Єхалов (стр.187-188)
Крутько Е. Н. Неинвазивная вентиляция легких у онкобольных после операций на органах грудной клетки/ Е. Н. Крутько, Н. В. Красносельский, О. Н. Юрченко (стр.188)
Крутько Е. Н. Измерение центральной гемодинамики в отделении реанимации и интенсивной терапии неинвазивным способом/ Е. Н. Крутько, С. А. Пилипенко (стр.188-189)
Крутько Е. Н. Органопротекция при операциях у онкобольных левокарнитином (агвантар)/ Е. Н. Крутько, В. Г. Середенко (стр.189)
Кунатовський М. В. Феохромоцитома: алгоритм етапного періопераційного гемодинамічного менеджменту/ М. В. Кунатовський [та ін.] (стр.189-190)
Курочкин М. Ю. Особенности послеоперационного обезболивания, оценки каудального блока у новорожденных/ М. Ю. Курочкин, А. Г. Давыдова, Ю. В. Городкова (стр.190)
Курочкин М. Ю. Современный взгляд на методы оценки боли у новорожденных/ М. Ю. Курочкин, О. И. Рыженко (стр.190-191)
Курсов С. В. Діагностика присутності кардіогенного компонента в гемодинамічному паттерні шоку/ С. В. Курсов [та ін.] (стр.191)
Кучма А. Б. Особливості клініки сучасних кримінальних отруєнь/ А. Б. Кучма, В. Ф. Струк, Є. В. Могорита (стр.191-192)
Кучма А. Б. Аналіз навантаження на відділення інтенсивної терапії та госпітальний етап невідкладної допомоги за рахунок пацієнтів з гострим отруєнням метадоном/ А. Б. Кучма, В. Ф. Струк, В. М. Падалка (стр.192-193)
Кущ К. О. Цитокіновий профіль на початку ішемічного інсульту/ К. О. Кущ, О. О. Зозуля (стр.193)
Лазанюк В. Н. Современная диагностика геморрагических расстройств у детей с врожденными пороками сердца/ В. Н. Лазанюк, В. И. Босенко (стр.193-194)
Латышев П. Э. Анестезиологическое пособие у пациентки с индексом массы тела › 76/ П. Э. Латышев (стр.194)
Лизогуб К. І. Предиктор формування недостатності судинного тонусу під час операцій з використанням загальної анестезії в ортопедії/ К. І. Лизогуб, С. В. Курсов (стр.194-195)
Лисенко В. Й. Кардіальна безпека анестезії севораном при розширених абдомінальних операціях/ В. Й. Лисенко [та ін.] (стр.195)
Литвин И. А. Когнитивные дисфункции при посттравматическом стрессовом расстройстве у раненых, поступивших из зоны АТО/ И. А. Литвин (стр.195-196)
Лоскутов О. А. Тактика интенсивной терапии при массивных травматических кровотечениях/ О. А. Лоскутов [и др.] (стр.196)
Лоскутов О. А. Визначення оптимально припустимого рівня гематокриту і гемоглобіну у пацієнтів з ішемічною хворобою серця/ О. А. Лоскутов, О. М. Дружина, Б. М. Тодуров (стр.196-197)
Лоскутов О. А. Особенности мозгового кровотока при анестезиологическом обеспечении пациентов с артериальной гипертензией/ О. А. Лоскутов [и др.] (стр.197)
Лященко О.В. Видеоларингоскоп С-МАС в практике анестезиолога/ О. В. Лященко, Е. Н. Клигуненко, В. В. Ехалов (стр.198)
Мазур А.П. Анестезиологическое обеспечение торакоабдоминальных операций/ А. П. Мазур, Е. Е. Сидюк (стр.198)
Максимчук Н.О. Взаємозв’язок рівня креатиніну та неренальних факторів/ Н. О. Максимчук, В. М. Коновчук (стр.198-199)
Максимчук Н.О. Зміни показників функцій нирок при синдромі ендогенної інтоксикації гнійно-септичного генезу як прогностичні маркери/ Н. О. Максимчук, В. М. Коновчук (стр.199)
Матвійчук М.С. Профілактика післяопераційної когнітивної дисфункції препаратом гліятон (холіну альфосцерат) у пацієнтів хірургічного профілю після загальної анестезії/ М. С. Матвійчук [та ін.] (стр.199-200)
Матвійчук М.С. Комбінована анестезія при апендектомії/ М. С. Матвійчук [та ін.] (стр.200)
Матвійчук М.С. Клінічний випадок сприятливого перебігу ботулізму/ М. С. Матвійчук [та ін.] (стр.200-201)
Матолінець Н.В. Динаміка рівня цитокінів та кетостероїдів при геморагічному інсульті/ Н. В. Матолінець, О. В. Іванюшко (стр.201)
Матолінець Н.В. Ефективність раннього ентерального харчування в комплексі інтенсивної терапії політравми/ Н. В. Матолінець (стр.201-202)
Матюха Л.Ф. Симуляційні методи навчання - сучасний напрямок розвитку післядипломної освіти в медицині/ Л. Ф. Матюха, Н. В. Малютіна, Н. В. Васильєва (стр.202)
Мельник Р.В. Шлях до лікарні без болю: проблеми та перші надбання з досвіду Луцької міської клінічної лікарні/ Р. В. Мельник [та ін.] (стр.202-203)
Мінов С.В. Метаболічні зміни у хворих після порушення мозкового кровообігу за геморагічним типом/ С. В. Мінов [та ін.] (стр.203)
Мінов С.В. Фактори ризику та профілактика тромбоемболії легеневої артерії у хворих із нейрохірургічною патологією/ С. В. Мінов [та ін.] (стр.203-204)
Михайленко А.Ф. Опыт применения препарата бетаргин в комплексном лечении острых отравлений/ А. Ф. Михайленко [и др.] (стр.204)
Михайленко А.Ф. Применение липосомальных препаратов (лиолив) в комплексном лечении острой почечной недостаточности в стадии полиурии/ А. Ф. Михайленко [и др.] (стр.204)
Нестеренко А.Н. Локальный микробиологический мониторинг госпитальных ESKAPE-патогенов - возбудителей хирургической инфекции: обоснование стартовой эмпирической антибиотикотерапии/ А. Н. Нестеренко [и др.] (стр.205)
Никонов В.В. Коррекция эндотелиально-митохондриальной дисфункции при критических состояниях/ В. В. Никонов, С. В. Курсов, А. В. Белецкий (стр.205-206)
Ніконов В.В. Доцільність нейропротекції при маніфестації гострої церебральної недостатності у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.206)
Ніконов В.В. Запобігання розвитку гіпоксичного набряку головного мозку після зупинки ефективного кровообігу/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.206-207)
Ніконов В.В. Ефекти надання медичної допомоги у хворих із дисциркуляторною енцефалопатією за протоколами лікування мозкового інсульту/ В. В. Ніконов [та ін.] (стр.207)
Никонов В.В. Метаболическая терапия в коррекции когнитивных нарушений у хирургических больных/ В. В. Никонов, И. Б. Савицкая, С. В. Курсов (стр.207-208)
Носов В.В. Опыт применения насыщенного антисептиками гидрогеля для профилактики нозокомиальных инфекций/ В. В. Носов, Г. А. Долинский, Ю. М. Самченко (стр.208)
Овчаренко С.С. К вопросу лечения системного воспалительного ответа/ С. С. Овчаренко, Н. М. Межирова, В. В. Данилова (стр.208-209)
Павленко І.А. Особливості анестезіологічного забезпечення операцій із приводу пухлин задньої черепної ямки/ І. А. Павленко, С. Щирба (стр.209)
Пайкуш В.А. Особливості анестезіологічного забезпечення дітей в амбулаторній стоматології/ В. А. Пайкуш [та ін.] (стр.209-210)
Пайкуш В.А. Анальгоседація в амбулаторній приватній стоматології в дорослих/ В. А. Пайкуш [та ін.] (стр.210)
Пилипенко М.М. Аналіз надання допомоги пораненим в зоні проведення АТО на догоспітальному етапі за опитуванням медичних працівників/ М. М. Пилипенко, А. Б. Кучма (стр.210-211)
Пилипенко М.М. Перспективи визначення поширеності антибіотикорезистентності у Європі і в Україні та шляхи її подолання/ М. М. Пилипенко, А. Г. Салманов (стр.212-213)
Полінчук І.С. Особливості клінічного перебігу негоспітальних пневмоній у період епідемії грипу 2016 року/ І. С. Полінчук [та ін.] (стр.213-214)
Полінчук І.С. Дослідження епідеміології факторів ризику в плановій анестезіології/ І. С. Полінчук [та ін.] (стр.214)
Полінчук І.С. Гострі отруєння синтетичними канабіноїдами в практиці лікаря-інтенсивіста/ І. С. Полінчук [а ін.] (стр.214-215)
Полякова О.В. Досвід медичної евакуації тяжкопоранених та хворих із зони проведення антитерористичної операції військовими лікарями Дніпропетровського шпиталю/ О. В. Полякова, О. Ю. Сорокіна, Ю. Д. Ухач (стр.215)
Полякова О.В. Вплив фізичних факторів на анестезіологічну бригаду під час аеромедичної евакуації гелікоптером/ О. В. Полякова [та ін.] (стр.215-216)
Постернак Д.Г. Уровень циркулирующей фрагментированной ДНК у новорожденных детей с гипоксическим поражением центральной нервной системы/ Д. Г. Постернак (стр.216)
Постернак Д.Г. Изменение уровня циркулирующей фрагментированной ДНК и ДНК-фрагментации в лимфоцитах у новорожденных детей с гипоксическим поражением центральной нервной системы легкой степени/ Д. Г. Постернак (стр.216-217)
Постернак Д.Г. Перинатальное гипоксическое поражение центральной нервной системы и перспективы диагностики/ Д. Г. Постернак (стр.217)
Постернак Г.И. Ацизол в комплексной терапии пострадавших с ожоговой травмой на фоне отравления монооксидом углерода/ Г. И. Постернак, А. С. Соколов, М. Е. Криворучко (стр.217-218)
Поталов С.О. Удосконалення моніторингу та інтенсивної терапії мультиорганних порушень у хворих із геморагічним інсультом/ С. О. Поталов [та ін.] (стр.218)
Пякшина Е.В. Тивортин в периоперационном периоде у больных с хронической почечной недостаточностью и сопутствующей ишемической болезнью сердца/ Е. В. Пякшина [и др.] (стр.218-219)
Рожко В.И. Анестезиологическая поддержка лапароскопических операций на органах брюшной полости. Клинический опыт/ В. И. Рожко [и др.] (стр.219)
Рибарчук А.В. Вплив плазмаферезу на функціональний стан нирок при ендотоксикозі септичного генезу/ А. В. Рибарчук, В. М. Коновчук (стр.219-220)
Рыженко С.А. К вопросу об организации трансфузиологической помощи в многопрофильном лечебном учреждении/ С. А. Рыженко, Н. К. Рубан, В. В. Петров (стр.220)
Світлик Ю.О. Стан вегетативного балансу на тлі епідуральної анестезії та в періопераційний період/ Ю. О. Світлик [та ін.] (стр.220-221)
Семененко А.І. Зв’язок летальності пацієнтів при гострому ішемічному інсульті з лабораторно-функціональними показниками/ А. І. Семененко [та ін.] (стр.221)
Серіков К.В. Принципи діагностики та методи корекції мультиорганних порушень при ішемічному інсульті/ К. В. Серіков [та ін.] (стр.221-222)
Сірко А.Г. Сучасні підходи до оцінки внутрішньочерепної гіпертензії за тяжкої черепно-мозкової травми/ А. Г. Сірко (стр.222)
Сірко А.Г. Оцінка ефективності декомпресивної краніотомії за тяжкої черепно-мозкової травми/ А. Г. Сірко (стр.222-223)
Сірко А.Г. Досвід надання нейрохірургічної допомоги при сучасній бойовій травмі/ А. Г. Сірко [та ін.] (стр.223)
Сірко А.Г. Шляхи оптимізації надання медичної допомоги при черепно-мозкових пораненнях в умовах гібридної війни/ А. Г. Сірко, Л. А. Дзяк, К. В. Мізякіна (стр.223-224)
Слинченков В.В. Тепловой баланс пациента, оперируемого под спинальной анестезией при разной температуре воздуха в операционной/ В. В. Слинченков [и др.] (стр.224)
Снисарь В.И. Варианты волемической коррекции у новорожденных с тяжелой гипоксически-ишемической энцефалопатией/ В. И. Снисарь, Д. Н. Сурков, Д. В. Миронов (стр.224-225)
Снисарь В.И. Применение импедансометрического метода с целью контроля качества проводимой инфузионной терапии у детей/ В. И. Снисарь, С. В. Егоров, Д. А. Хасхачих (стр.225)
Собокарь В. О. Центральна гемодинаміка, транспорт і споживання кисню при аортокоронарному шунтуванні з штучним кровообігом в умовах високої грудної епідуральної блокади/ В.О Собокарь, С. М. Гриценко (стр.225-226)
Соколов А.С. Особенности антибактериальной терапии у ожоговых пациентов с высоким риском септических осложнений/ А. С. Соколов [и др.] (стр.226)
Соколова А.С. Риск кровотечений при кесаревом сечении у пациенток с гестозами второй половины беременности на фоне нейроаксиальной блокады/ А. С. Соколова [и др.] (стр.226-227)
Соколов А.С. Современные подходы к лечению пациентов с бактериальным эндокардитом на фоне инъекционной наркомании/ А. С. Соколов [и др.] (стр.227)
Соколов А.С. Ранняя нутритивная поддержка у пострадавших с ожоговой травмой/ А. С. Соколов [и др.] (стр.227-228)
Сорокіна О.Ю. Інфузійна терапія опікового шоку на догоспітальному етапі в умовах бойових дій/ О. Ю. Сорокіна, Т. О. Буряк, Є. В. Баркова (стр.228-229)
Ступницький М.А. Анестезіологічне забезпечення в екстремальних умовах під час бойових дій/ М. А. Ступницький [та ін.] (стр.229)
Танцюра Л.Д. Неожиданные данные заболеваемости и летальности недоношенных детей на этапе отделения интенсивной терапии/ Л. Д. Танцюра, И. А. Стадник, Д. В. Онох (стр.229-230)
Тарасенко С.О. Анестезіологічний менеджмент тиреоїдектомій у пацієнтів з тиреотоксикозом: оптимізація опіоїд-зберігаючого та антиеметичного компонентів/ С. О. Тарасенко [та ін.] (стр.230)
Терів П.С. Проблеми в діагностиці гатроінтестинальної недостатності в пацієнтів у критичних станах/ П. С. Терів, Д. А. Шкурпій, К. О. Терів (стр.230-231)
Тітов І.І. Роль симуляційних технологій у післядипломній підготовці інтернів і лікарів-анестезіологів/ І. І. Тітов, О. В. Волошинський, І. Р. Кіндяк (стр.231)
Тітов І.І. Інтраопераційна артеріальна гіпертензія: чим лікуємо?/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.231-232)
Тітов І.І. Назокоміальний синусит у хворих відділення інтенсивної терапії/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.232)
Тітов І.І. Оцінка системної оксигенації та альвеолярної вентиляції при трансдуоденальних ендоскопічних оперативних втручаннях/ І. І. Тітов, С. В. Мельник (стр.232-233)
Тітов І.І. Розлади дихання уві сні у вагітних з метаболічним синдромом/ І. І. Тітов [та ін.] (стр.233)
Тітов І.І. ANI-моніторинг при оцінці ефективності післяопераційної епідуральної аналгезії Лонгокаїном/ І. І. Тітов, Х. І. Попівняк, І. Р. Кіндяк (стр.233-234)
Ткаченко И.В. Клинический случай применения мембранного плазмафереза при остром токсическом гепатите на фоне приема противотуберкулезной терапии/ И. В. Ткаченко [и др.] (стр.234)
Ткаченко И.В. Клинический случай применения метода непрямой электрохимической детоксикации при лечении менингоэнцефалита смешанной этиологии (ТБ+ВИЧ)/ И. В. Ткаченко [и др.] (стр.234-235)
Ткаченко И.В. Клинический случай НЭХОК при ОПП/ И. В. Ткаченко [и др.] (стр.235)
Токарь И.А. Продленная блокада поясничного сплетения как основа цепи "анальгезия - анестезия - анальгезия" при ТЭТС/ И. А. Токарь (стр.235-236)
Торяник Р.М. Наш опыт применения низкопоточной ингяляционной анестезии/ Р. М. Торяник [и др.] (стр.236)
Тютюнник А.Г. Порівняння впливу 5 та 7,5 мг гіпербаричного бупівакаїну 0,5% для унілатеральної спінальної анестезії при артроскопії колінного суглоба/ А. Г. Тютюнник (стр.236-237)
Тютюнник А.Г. Порівняння впливу 5 мг гіпербаричного бупівакаїну 0,5% та 5 мг гіпербаричного бупівакаїну 0,5% із 20 мкг фентанілу для унілатеральної спінальної анестезії при артроскопії колінного суглоба/ А. Г. Тютюнник (стр.237)
Усенко Л.В. Дифференцированный подход к профилактике и ранней коррекции нарушений когнитивных функций в послеоперационном периоде в зависимости от их исходного состояния/ Л. В. Усенко, А. А. Криштафор, А. Г. Тютюнник (стр.237-238)
Федоров Ю.П. Продленная спинальная анестезия при реконструктивных операциях на сосудах нижних конечностей/ Ю. П. Федоров [и др.] (стр.238)
Федоров Ю.П. Ишемический инсульт: лечение по протоколу от А до Я/ Ю. П. Федоров [и др.] (стр.238-239)
Філімонова І.В. Вплив психоемоційного стресу на стан симпатоадреналової системи після реваскуляризації міокарда/ І. В. Філімонова (стр.239)
Филимонова Л.Р. Опыт применения внутривенной инфузии лидокаина у больных гинекологического профиля при лапароскопических вмешательствах/ Л. Р. Филимонова [и др.] (стр.239-240)
Фомченко К.А. Послеоперационная гипермиоглобинемия как причина острого повреждения почек/ К. А. Фомченко [и др.] (стр.240)
Фрончко В.П. Лікування тяжкої торакальної травми/ В. П. Фрончко [та ін.] (стр.240-241)
Фуштей І.М. Вплив афективних розладів на показники міокардіальної функції хворих на ІХС після АКШ/ І. М. Фуштей, І. В. Філімонова, Є. В. Сідь (стр.241)
Халімончик В.В. Щодо клінічного застосування кетаміну/ В. В. Халімончик, О. М. Клигуненко, Е. І. Таджиєва (стр.241-242)
Хижняк А.А. Черепно-мозговая травма: прогноз выживаемости/ А. А. Хижняк, Е. Ю. Шарлай (стр.242)
Хитрий Г.П. Особливості анестезіологічного забезпечення при бойовій травмі черепа та головного мозку/ Г. П. Хитрий, О. В. Рабощук, А. К. Онищенко (стр.242)
Царев А.В. Высокочастотная осцилляторная вентиляция легких (HFOV) в интенсивной терапии ОРДС у взрослых пациентов/ А. В. Царев [и др.] (стр.243)
Царев А.В. Анафилаксия: современные принципы интенсивной терапии/ А. В. Царев [и др.] (стр.243-244)
Чебанов К.О. Использование сбалансированных растворов в лечении пациентов с гиповолемией/ К. О. Чебанов [и др.] (стр.244-245)
Чебанов К.О. Опыт применения комбинированной спинально-эпидуральной анестезии при ампутациях нижней конечности/ К. О. Чебанов [и др.] (стр.245-247)
Чебанов К.О. Профилактика нейропсихических расстройств в периоперационном периоде у больных пожилого возраста/ К. О. Чебанов [и др.] (стр.247-248)
Чебанов К.О. Случай острой почечной недостаточности в результате травматического рабдомиолиза/ К. О. Чебанов [и др.] (стр.248)
Чугрієв А.М. Самооцінка забезпеченості відділень лікувальних закладів компонентами крові/ А. М. Чугрієв (стр.248-249)
Шинкаренко Н.Д. Эффективность применения липина в комплексном лечении острых отравлений окисью углерода/ Н. Д. Шинкаренко [и др.] (стр.249)
Шифрин Г.А. Персонификация периоперационной безопасности/ Г. А. Шифрин (стр.249-250)
Штомпель В.Г. Клинический случай успешного лечения тяжелой преэклампсии после перенесенной тяжелой ЧМТ/ В. Г. Штомпель, Н. А. Сапрыкина (стр.250)
Yevstratov E. Brachial Plexus Block Successfully Relieves a Brachial Artery Spasm During Transradial PCI/ E. Yevstratov, N. Krupskaya (стр.250)
Yevstratov E. Changes in Cerebral Blood Flow after Stellate Ganglion Block/ E. Yevstratov, N. Krupskaya (стр.251)
Ярославская С.Н. Нарушение когнитивных функций при многократных наркозах у детей/ С. Н. Ярославская (стр.251-252)
Ярославская С.Н. Обеспечение безопасности, анестезии и интенсивной терапии у детей/ С. Н. Ярославская, О. Л. Моисеенко (стр.252)
Цікаві статті :
Знайти схожі


15.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2019р.,N 2
Цікаві статті :
Бондар М. В. Ускладнений перебіг цукрового діабету: у центрі уваги гіпоглікемія (лекція з демонстрацією клінічного спостереження)/ М. В. Бондар [та ін.] (стр.27-36)
Нестеренко О. М. Обгрунтування доцільності застосування левофлоксацину 750 мг внутрішньовенно для лікування тяжких негоспітальних пневмоній в умовах стаціонару (огляд літератури)/ О. М. Нестеренко [та ін.] (стр.39-48)
Марков Ю. І. Поширеність психоактивних речовин як анестезіологічна проблема/ Ю. І. Марков, О. А. Лоскутов, В. О. Поліщук (стр.49-57)
Пилипенко М. М. Поєднання карбапенемрезистентності та колістинрезистентності збудників тяжких грамнегативних нозокоміальних інфекцій: перші ознаки настання постантибіотичної ери/ М. М. Пилипенко, Т. В. Овсієнко, М. В. Бондар (стр.58-66)
Недашківський С. М. Медикаментозно зумовлені ураження печінки: принципи діагностики, патологічні зміни й підходи до лікування/ С. М. Недашківський (стр.71-78)
Ay M. O. Сравнительное исследование анальгетической эффективности декскетопрофена трометамола и меперидина гидрохлорида при купировании почечной колики/ M. O. Ay [et al.] (стр.79-86)
Доморацкий А. Э. Сложные дыхательные пути, экстубация: сложная/неудачная?/ А. Э. Доморацкий [и др.] (стр.87-90)
Мазуренко О. П. Аналіз геморагічних і тромбоемболічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка/ О. П. Мазуренко [та ін.] (стр.91-97)
Лоскутов О. А. Лідокаїн у мультимодальній анестезії: панацея сьогодення чи новий модний напрям?/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.98-104)
Лоскутов О. А. Порівняння кардіопротекторних властивостей штучної електричної фібриляції серця і розчину Бретшнайдера при операціях аортокоронарного шунтування/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.105-109)
Кузьменко В. О. Клінічне значення впливу інфузійної терапії за рестриктивним типом на відновлення моторики шлунково-кишкового тракту після панкреатодуоденальної резекції/ В. О. Кузьменко [та ін.] (стр.110-116)
Целуйко В. Й. Рівень NT-proBNP як предиктор розвитку фібриляції передсердь у хворих на гострий коронарний синдром/ В. Й. Целуйко, Солем Ф. Бен, О. Е. Матузок (стр.117-123)
Бишовець С. М. Застосування катетерної субарахноїдальної блокади в абдомінальній хірургії/ С. М. Бишовець (стр.124-129)
Кучерявенко В. В. Функціональний стан ліпідного обміну при травматичній хворобі у пацієнтів із підвищеним індексом маси тіла/ В. В. Кучерявенко, Ю. В. Волкова (стр.130-134)
Черній В. І. Удосконалення методу штучного кровообігу при кардіохірургічних втручаннях/ В. І. Черній [та ін.] (стр.135-145)
Тхоревский А. В. В помощь практикующему врачу: энтеральный путь коррекции синдрома кишечной недостаточности у больных после хирургических вмешательств/ А. В. Тхоревский, А. О. Присяжнюк, Р. М. Слободянюк (стр.146-153)
Танцюра Л. Д. Метаболічний алкалоз у недоношеної новонародженої дитини/ Л. Д. Танцюра, І. В. Кисельова (стр.154-158)
Марков Ю. І. Інформована згода в клінічній практиці/ Ю. І. Марков, А. О. Жежер (стр.159-165)
Лоскутов О. А. Розвиток анестезіології в Україні: шлях від мистецтва до науки/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.166-170)
"Інноваційні технології та методики в анестезіології та ІТ" (17-20 квітня 2019 року, м. Київ) (стр.171-270)
Цікаві статті :
Знайти схожі


16.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2021р. т.17,N 2
Цікаві статті :
Бондар М. В. СOVID-19: цитокіновий шторм й антицитокінова терапія/ М. В. Бондар, М. М. Пилипенко, О. А. Лоскутов (стр.9-16)
Купрієнко Н. В. Можливості застосування декскетопрофену при больовому синдромі в онкологічних пацієнтів/ Н. В. Купрієнко (стр.17-24)
Заграничний Т. С. Клінічний перебіг та особливості лікування хворих на ішемічний інсульт, ускладнений розвитком гострого делірію/ Т. С. Заграничний, С. М. Недашківський, О. А. Галушко (стр.25-29)
Кучинська І. А. Синдром поліорганної недостатності в пацієнтів із тяжким перебігом коронавірусної хвороби (COVID-19)/ І. А. Кучинська [та ін.] (стр.30-38)
Пилипенко М. М. Інтраопераційне анестезіологічне забезпечення, післяопераційне знеболювання та післяопераційна профілактика нудоти і блювання в разі гострої кишкової непрохідності (клінічна лекція)/ М. М. Пилипенко, М. В. Бондар (стр.39-44)
Онищук Л. Порушення серцевого ритму: коли потрібен антиаритмік та який саме?/ Л. Онищук (стр.45-46)
Мальцева Л. О. Вплив додаткової нейропротекції Гліатиліном на перебіг септичного процесу і вираженість енцефалопатії в структурі синдрому поліорганної недостатності/ Л. О. Мальцева [та ін.] (стр.49-56)
Овсієнко Т. В. Вплив малоопіоїдної анестезії на частоту виникнення післяопераційної нудоти та блювання при проведенні лапароскопічних оперативних втручань на нирках/ Т. В. Овсієнко, М. В. Бондар, О. А. Лоскутов (стр.57-63)
Мітюрєв Д. С. Виявлення прогностичних маркерів при клінічному прийнятті рішень щодо проведення масивних гемотрансфузій у породіль з крововтратою/ Д. С. Мітюрєв (стр.64-69)
Лоскутов О. А. Использование экстракорпоральной мембранной оксигенации при реваскуляризации миокарда у пациентов с ишемической болезнью сердца на фоне кардиогенного шока/ О. А. Лоскутов [и др.] (стр.70-77)
Матолінець Н. В. Особливості інтенсивної терапії вагітних та породіль з тяжким перебігом коронавірусної хвороби (COVID-19)/ Н. В. Матолінець [та ін.] (стр.78-86)
Болюк М. В. Особливості больового синдрому при інфаркті міокарда у хворих на цукровий діабет/ М. В. Болюк, О. А. Галушко (стр.87-93)
Сусак Я. М. Інфекція жовчновивідних шляхів при паліативному дренуванні у хворих з хілярною злоякісною жовтяницею/ Я. М. Сусак [та ін.] (стр.94-101)
Сиворакша О. О. Оцінка пошкодження міокарда під час стентування коронарних артерій за даними аналізу тонких змін електрокардіограми та варіабельності серцевого ритму/ О. О. Сиворакша [та ін.] (стр.102-109)
Лоскутов О. А. Роль зворотного зв’язку зі слухачами-анестезіологами в оцінці викладача/ О. А. Лоскутов, Ю. І. Марков, В. В. Краснов (стр.110-115)
Курділь Н. В. Аналіз випадків смертельних отруєнь наркотичними та психотропними речовинами в Україні за результатами епідемічних, клінічних, судово-медичних і лабораторних досліджень (2015–2019 рр.)/ Н. В. Курділь (стр.116-121)
Asiah Salem Rugaan. Hypertonic Saline Irrigation of Ruptured Liver Hydatid Cyst: A Unique Case Report of Successful Treatment of Severe Iatrogenic Hypernatremia/ Salem Rugaan Asiah [et al.] (стр.122-126)
Жежер А. О. Місце епідуральної аналгезії з проколом твердої мозкової оболонки як сучасного методу знеболювання пологів/ А. О. Жежер, Є. М. Суліменко, О. А. Лоскутов (стр.127-130)
Лоскутов О. А. Тепловий інсульт при тяжких спортивних перевантаженнях: клінічний випадок/ О. А. Лоскутов [та ін.] (стр.131-136)
Недашківський С. М. Ризики анестезіологічного забезпечення при лапароскопічних втручаннях на черевній порожнині/ С. М. Недашківський, О. А. Галушко, Д. О. Дзюба (стр.137-143)
Галушко О. А. Особливості інтенсивної терапії у хворих на діабетичний кетоацидоз у період пандемії COVID-19/ О. А. Галушко [та ін.] (стр.144-150)
Цікаві статті :
Знайти схожі


17.

Назва журналу :Медицина невідкладних станів -2019р.,N 4
Цікаві статті :
Гарбар М. О. Оцінка й мінімізація періоперативного ризику кардіологічного пацієнта в несерцевій хірургії/ М. О. Гарбар [та ін.] (стр.13-19)
Ільчишин О. Я. Водно-електролітні порушення при тяжкій черепно-мозковій травмі/ О. Я. Ільчишин (стр.20-23)
Коломаченко В. І. Двадцять років "срібної кулі" проти інтоксикації місцевими анестетиками/ В. І. Коломаченко, В. С. Фесенко (стр.24-34)
Ничитайло М. Е. Сорбилакт® как средство фармакологической коррекции послеоперационного пареза кишечника/ М. Е. Ничитайло (стр.37-44)
Міщук В. Р. Проблемні питання лікування дітей з масивною резекцією кишечника (огляд літератури)/ В. Р. Міщук (стр.45-50)
Василів М. Черезстравохідна ехокардіографія і її місце в періопераційному моніторінгу (огляд літератури)/ М. Василів, Я. Підгірний (стр.51-54)
Курсов С. В. Стрессовая гипергликемия: обсуждение пути ее устранения с помощью применения многоатомных спиртов/ С. В. Курсов, В. В. Никонов (стр.57-64)
Pozzo E. Дифференциальные эффекты фондапаринукса и бемипарина на процессы ангиогенеза и васкулогенезоподобные процессы/ E. Pozzo [et al.] (стр.65-76)
Kravets O. V. Evaluation of baseline pathophysiological chandes in patients with emergency abdominal pathology/ O. V. Kravets (стр.77-81)
Підгірний Я. Гостре пошкодження нирок у клініці інтенсивної терапії/ Я. Підгірний, О. Русин, І. Яковлев (стр.82-87)
Садова-Чуба З. Т. Оцінка якості життя дітей із катетер-асоційованими інфекціями сечових шляхів/ З. Т. Садова-Чуба
Матолінець Н. В. Патогенетична роль газотрансмітерів та метаболітів орнітинового циклу у формуванні ендотеліальної дисфункції в гострому періоді політравми/ Н. В. Матолінець (стр.91-98)
Туркевич О. М. Driving pressure як компонент респіраторного моніторингу пацієнтів з ожирінням при лапароскопічних операціях/ О. М. Туркевич (стр.99-102)
Туркевич О. М. Особливості застосування концепції відкритих легень при респіраторній терапії тяжкої негоспітальної пневмонії/ О. М. Туркевич, О. П. Закотянський (стр.103-108)
Мазуренко О. П. Аналіз нехірургічних ускладнень у пацієнтів з імплантованими пристроями механічної підтримки лівого шлуночка/ О. П. Мазуренко [та ін.] (стр.109-115)
Вишинська М. Б. Інтенсивна терапія компенсованої гастроінтестинальної дисфункції в пацієнтів із черепно-мозковою травмою/ М. Б. Вишинська, О. Р. Яєчник (стр.116-121)
Залецький Б. В. Експериментальне обгрунтування об’єму локального анестетика при виконанні блокади квадратного м’яза попереку (quadratus lumborum blok)/ Б. В. Залецький [та ін.] (стр.122-127)
Черний В. И. Роль сукцинатоксидазного окисления в интенсивной терапии тяжелой черепно-мозговой травмы/ В. И. Черний [и др.] (стр.128-138)
Підгірний Я. М. Мультимодальне анестезіологічне забезпечення операції струмектомії/ Я. М. Підгірний, Ж. О. Ушневич, А. В. Іванів (стр.139-142)
Дружина О. М. Коморбідність як фактор ризику післяопераційних ускладнень у пацієнтів при аортокоронарному шунтуванні в умовах штучного кровообігу/ О. М. Дружина, О. А. Лоскутов, С. Р. Маруняк (стр.143-148)
Філик О. В. Відлучення від штучної вентиляції легень у пацієнта з постгіпоксичною енцефалопатією та центральною гіпертермією/ О. В. Філик (стр.149-154)
Фесенко У. А. Клінічні випадки симптоматичної гіпонатріємії/ У. А. Фесенко, О. С. Степанюк, Т. Б. Жовнір (стр.155-160)
Мітюрєв Д. С. Проведення кесаревого розтину у пацієнтки з патологією системи згортання крові/ Д. С. Мітюрєв, І. М. Кошова, О. А. Лоскутов (стр.161-165)
Литовченко А. Н. Научное обоснование применения аскорбиновой кислоты у больных с термической травмой/ А. Н. Литовченко, Г. А. Олейник, Е. Ю. Литовченко (стр.166-173)
Тези міжнародного конгресу анестезіологів Black Sea Pearl - 2019 (21-22 травня 2019 року, м. Одеса, Україна) (стр.174-187)
10 мифов о фуросемиде (стр.188-189)
Цікаві статті :
Знайти схожі


18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Лоскутов О. А., Данчина Т. А., Колесников В. Г., Дружина О. М.
Назва : Лідокаїн у мультимодальній анестезії: панацея сьогодення чи новий модний напрям?
Місце публікування : Медицина неотложных состояний. - Київ, 2019. - N 2. - С. 98-104 (Шифр МУ104/2019/2)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
АНЕСТЕЗИЯ ВНУТРИВЕННАЯ -- ANESTHESIA, INTRAVENOUS
АНЕСТЕЗИРУЮЩИЕ СРЕДСТВА -- ANESTHETICS
ЛИДОКАИН -- LIDOCAINE
Анотація: Робота присвячена дослідженню дії та ефективності методики малоопіоїдної анестезії з використанням внутрішньовенного лідокаїну в кардіохірургії. У дослідження увійшли 28 пацієнтів віком 69,5 ± 6,2 року, яким було виконано аортокоронарне шунтування із штучним кровообігом. Всі пацієнти були прооперовані в умовах ендотрахеального наркозу. Середня тривалість анестезії становила 257,4 ± 19,1 хв. Індукція включала пропофол (1,52 ± 0,05 мг/кг), фентаніл (1–1,5 мкг/кг), лідокаїн — 1 мг/кг, піпекуронію бромід — 0,1 мг/кг. Підтримка анестезії: севофлуран (1,5–2 МАК), кетамін (0,5 мг/кг — одноразово перед розрізом), лідокаїн із безперервною інфузією (1,5–2 мг/кг/год), магнезії сульфат в/в (30 мг/кг). Середня доза фентанілу, що була використана на весь час анестезіологічного забезпечення, становила 1,09 ± 0,03 мкг/кг/год (в середньому — 358,3 ± 27,1 мкг на весь час оперативного втручання). Середній показник оцінки болю за візуальною аналоговою шкалою становив 4,6 ± 1,2, максимальний біль відмічали 27,8 % пацієнтів, а біль середньої та малої інтенсивності — 72,2 %. Запропонована мультимодальна малоопіоїдна методика анестезії з внутрішньовенним лідокаїном забезпечує адекватний аналгезуючий ефект і дозволяє відмовитися від інтраопераційного застосування високих доз наркотичних анальгетиків при виконанні високотравматичних операцій, що підтверджується відсутністю гемодинамічних й ендокринно-метаболічних порушень при її використанніThe paper considers the action and the effectiveness of multimodal low-opioid anaesthesia with intravenous lidocaine in cardiac surgery. The study included 28 patients aged 69.5 ± 6.2 years who underwent coronary artery bypass grafting under artificial blood circulation. The patients received endotracheal anaesthesia. The induction was performed with propofol (1.52 ± 0.05 mg/kg), fentanyl (1–1.5 μg/kg), pipecuronium bromide (0.1 mg/kg), and lidocaine (1 mg/kg bolus) followed by the continuous infusion of lidocaine (1.5–2 mg/kg/h), sevoflurane (1.5–2 MAC), intravenous magnesium sulphate (30 mg/kg) and ketamine (0.5 mg/kg) once before the incision. The average dose of fentanyl used for the entire period of anesthesiology support was 1.09 ± 0.03 μg/kg/h (358.3 ± 27.1 μg for the duration of surgery). The mean pain level on visual analogue scale was 4.6 ± 1.2. At day one, 27.8 % of patients reported the maximum severity of pain, 72.2 % of individuals had medium or low pain. The offered regimen of low-opioid anaesthesia with intravenous lidocaine can ensure adequate analgesia. It allows refusing the intraoperative use of high doses of fentanyl during highly traumatic operations, as indicated by the absence of hemodynamic and endocrine-metabolic changes
Знайти схожі

19.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дружина О. М., Лоскутов О. А., Маруняк С. Р.
Назва : Коморбідність як фактор ризику післяопераційних ускладнень у пацієнтів при аортокоронарному шунтуванні в умовах штучного кровообігу
Місце публікування : Медицина невідкладних станів. - Київ, 2019. - N 4. - С. 143-148 (Шифр МУ104/2019/4)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КРОВООБРАЩЕНИЕ ВСПОМОГАТЕЛЬНОЕ -- ASSISTED CIRCULATION
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
КОМОРБИДНОСТЬ -- COMORBIDITY
Анотація: Проведення кардіохірургічних операцій зі штучним кровообігом у пацієнтів літнього й старечого віку пов’язане зі значним ризиком розвитку післяопераційних ускладнень. Пацієнти, старші від 65 років, мають підвищений ризик захворюваності й смертності внаслідок коморбідних станів, таких як цукровий діабет, захворювання периферичних судин і дисфункція нирок. Мета: провести аналіз основних передопераційних факторів ризику в пацієнтів літнього й старечого віку та визначити їх вплив на розвиток ускладнень у післяопераційному періоді. Матеріали та методи. За даними передопераційного збору анамнезу й обстеження встановлено, що з 214 пацієнтів, залучених у дослідження, коморбідні захворювання виявлялися у 102 хворих (перша група). Артеріальна гіпертензія спостерігалась у 73 (34,1 %) осіб, цереброваскулярні захворювання — у 18 (8,4 %), цукровий діабет виявлявся у 27 (12,6 %), хронічні обструктивні захворювання легень — у 9 (4,2 %) і хронічні захворювання нирок — у 8 (3,7 %) осіб. У 112 (52,4 %) пацієнтів не виявлено ознак супутніх захворювань. Усі пацієнти оперувались в умовах загальної анестезії на основі севофлурану (1,5–2 мінімальних альвеолярних концентрації). Штучний кровообіг проводився на апараті System 1 (Terumo, США) із використанням одноразових мембранних оксигенаторів Affinity (Medtronic, США) в умовах помірної гіпотермії (32 °С). Для oцінки гeмoдинaмічних пoкaзників нами викoриcтoвувaвcя мeтoд eхoкaрдіoгрaфії. Результати. Рівень тропоніну в поліморбідних пацієнтів на 35,9 % (р = 0,012) виявлявся вірогідно вищим порівняно з пацієнтами без коморбідної патології. Слід також відзначити наявність статистично вірогідного коефіцієнта кореляції між післяопераційним рівнем тропоніну й коморбідністю пацієнтів (r = 0,315). Між коморбідністю пацієнтів і потребою в тривалішій післяопераційній інотропній підтримці виявлений статистично вірогідний кореляційний зв’язок (r = 0,411). У пацієнтів зі супутніми захворюваннями на 33,1 % (р = 0,001) вищий середній рівень креатиніну для чоловіків і на 33,3 % (р = 0,001) — для жінок порівняно з пацієнтами без коморбідної патології. Коефіцієнти кореляції між рівнями креатиніну й коморбідністю пацієнтів становили 0,452 і 0,486 для чоловіків і жінок відповідно. Тривалість перебування на штучній вентиляції легень у післяопераційний період для пацієнтів із коморбідними захворюваннями виявлялась на 42,9 % (р = 0,002) вірогідно більшою, ніж у пацієнтів без коморбідної патології. При цьому спостерігався істотний кореляційний зв’язок із коморбідністю пацієнтів (r = 0,306). Висновки. Згідно з отриманими результатами, у пацієнтів із коморбідною патологією спостерігались тяжчі метаболічні порушення, ніж у пацієнтів без супутньої патології. Крім того, у пацієнтів із супутніми захворюваннями виявлявся вірогідно вищий ризик розвитку післяопераційних ускладнень, таких як підвищений післяопераційний рівень тропоніну, потреба в інотропах 48 год, гостре пошкодження нирок і більша тривалість штучної вентиляції легень
Знайти схожі

20.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Судакевич С. М., Лоскутов О. А., Дружина О. М., Тодуров Б. М.
Назва : Когнітивна дисфункція у віддалений післяопераційний період при кардіохірургічних втручаннях зі штучним кровообігом
Місце публікування : Український кардіологічний журнал. - 2018. - № 6. - С. 72-77 (Шифр УУ11/2018/6)
MeSH-головна: ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA
КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS
КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS
КРОВООБРАЩЕНИЕ ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ -- EXTRACORPOREAL CIRCULATION
Анотація: Мета – визначити стан когнітивної функції в ранній та віддалений післяопераційний період у хворих з ішемічною хворобою серця (ІХС), яким проводили аортокоронарне шунтування в умовах штучного кровообігу (ШК). У ретроспективному обсерваційному одноцентровому дослідженні проаналізовано дані клінічного та інструментального обстеження пацієнтів, яким проводили аортокоронарне шунтування в умовах ШК. До групи аналізу увійшли 84 (51,5 %) особи із загальної когорти 163 хворих (68 чоловіків (80,9 %) та 16 жінок (19,1 %), середній вік (64,4±7,5) року), у яких у ранній післяопераційний період виявлено когнітивні порушення. Нейрокогнітив­­­не тестування проводили за три дні до оперативного втручання, на 7-му добу після втручання та через 3 міс після виписування зі стаціонару з використанням шкали оцінювання психічного статусу Mini Mental State Examination (MMSE) та Trial Making test (частини A і B). Пацієнти групи спостереження в доопераційний період при виконанні тесту MMSE набирали (26,2±2,3) бала. На 7-му добу після оперативного втручання пацієнти набирали (23,6±2,2) бала (на 8,2 % менше, ніж до операції, що, своєю чергою, відповідно до шкали інтерпретації, характеризувало когнітивний статус як легкі когнітивні порушення (переддементні)). Через 3 міс після виписування зі стаціонару пацієнти досліджуваної групи набирали (24,8±2,2) бала, що означало поліпшення когнітивного статусу, проте вихідного рівня тестування досягти не вдалося (Р0,05). Результати тесту на встановлення послідовності цифр та літер Trial Making Test (частина A) показали, що на виконання тесту пацієнти в доопераційний період витрачали (32,0±5,0) с, на 7-му добу після операції – (35,6±6,8) с, що на 15,6 % більше, ніж на доопераційному етапі. Проте через 3 міс після операції результати тестування поліпшилися та становили (33,3±5,0) с, що було на 2,1 % більше, ніж до операції, і не відрізнялося від доопераційних показників (Р0,05). Результати другої частини тесту Trial Making Test Parts (частини B) були схожими з результатами частини A. Через 7 діб після втручання пацієнти витрачали на проходження тесту (74,8±6,0) с, що на 7,9 % відрізнялося від доопераційного значення ((71,2±5,6) с). У цій частині тесту також вдалося досягти доопераційних показників через 3 міс – (72,8±5,5) с (Р0,05). Результати тестів MMSE та Trial Making Test y хворих на ІХС, які перенесли аортокоронарне шунтування в умовах ШК, показали, що когнітивні порушення, зареєстровані в ранній післяопераційний період у 51,5 % пацієнтів, протягом 3 місяців після оперативного втручання суттєво зменшуються, і їх частота знижується до 16,6 %, що відповідає результатам міжнародних досліджень
Знайти схожі

 1-20    21-34 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)