Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Дутка, І. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 14
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-14

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дутка І. І.
Назва : Клінічно-лабораторні паралелі за виразкових кровотеч
Місце публікування : Art of Medicine. - 2018. - N 4. - С. 71-73 (Шифр АУ50/2018/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Обстежено 25 хворих на виразкові кровотечі. У 4 пацієнтів виявили клас ІВ за Forrest, у 5 – ІІА, у 6 – ІІВ, в 10 – ІІІС. У 2 хворих із класом ІІА виник рецидив кровотечі. У плазмі крові визначали параметри показників фібринолітичної, протеолітичної, згортальної, окисно-відновної систем. У хворих із класом ІІА параметри показників активності ліпопероксидації були найбільшими, а активність окиснення основних білків – найнижчою, водночас були найменші параметри показників активності антиоксидантної системи, що свідчить про порушення рівноваги редокс-системи. У цих же пацієнтів була найнижча неферментаційна активність плазми, найменший протромбіновий індекс і різко переважав вміст фібринази, що вказує на дисбаланс системи гемостазу, зумовлений порушенням синтезу його чинників. Такі зміни сприяють виникненню рецидивних кровотеч. Комплексне врахування параметрів показників стану редок-системи, нарівні з критеріями активності різних ланок гемостазу можна використовувати для прогнозування рецидивів виразкових кровотеч. Отримані дані засвідчують також необхідність корегування медикаментозних заходів, спрямованих на запобігання відновленню кровотечі. Зокрема, вважаємо за необхідне призначення засобів, що гальмують активність окиснення ліпідів, і гепатопротекторів, які сприяють відновленню процесів синтезу в печінці
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Мишковський Ю. М., Білик І. І., Петрюк Б. В., Дутка І. І.
Назва : Значення локального фібринолізу у хворих літнього та старечого віку із гостро кровоточивими виразково-ерозивними дуоденальними ушкодженями слизової залежно від типу виразки
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2017. - N 1. - С. 156-158 (Шифр ХУ5/2017/1)
MeSH-головна: ДВЕНАДЦАТИПЕРСТНОЙ КИШКИ ЯЗВА -- DUODENAL ULCER
ПЕПТИЧЕСКАЯ ГЕМОРРАГИЧЕСКАЯ ЯЗВА -- PEPTIC ULCER HEMORRHAGE
ФИБРИНОЛИЗ -- FIBRINOLYSIS
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY
ПОЖИЛЫЕ -- AGED
Анотація: В експерименті досліджено динаміку показників фібринолітичної активності слизової оболонки обох стінок дванадцятипалої кишки в осіб, старше 60 років, із гострокровоточивою дуоденальною виразкою, враховуючи тип виразки.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дутка І. І., Гринчук Ф. В.
Назва : Активність гемостатичної і окисно-відновної систем за різних класів виразкової кровотечі
Паралельн. назви :The activity of hemostatic and oxidative-reduction systems according to different classes of ulcer bleeding
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 460-463 (Шифр ВУ80/2018/22/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ОКИСЛИТЕЛЬНО-ВОССТАНОВИТЕЛЬНЫЕ РЕАКЦИИ -- OXIDATION-REDUCTION
ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Гемостатична терапія виразкових кровотеч (ВК) ґрунтується на активуванні згортальної системи і пригніченні фібринолітичної. Водночас недооціненим є значення окисно-відновної системи. Мета дослідження — напрацювати рекомендації з оптимізації гемостатичної терапії. Були обстежені 25 хворих на ВК. У 4 пацієнтів діагностували клас ІВ за Forrest, у 5 — ІІА, у 6 — ІІВ, у 10 — ІІІС. Хворим з Forrest ІВ виконали ендоскопічний гемостаз. Усім хворим призначали стандартний гемостатичний комплекс. У 2 хворих з Forrest ІІА виник рецидив кровотечі. У плазмі крові визначали показники: фібринолітична і протеолітична активність, фібриназа, антитромбін, протромбіновий індекс, ізольовані подвійні звʼязки, дієнові конʼюгати, кетадієни і спряжені триєни, окиснення нейтральних і лужних білків, малоновий альдегід, глутатіон відновлений, каталаза. У хворих з Forrest ІІА виявили порушення рівноваги редокс-системи і дисбаланс системи гемостазу, зумовлений порушенням синтезу його чинників. Це сприяє виникненню рецидивних кровотеч. Врахування показників редок-системи разом із критеріями стану гемостазу можна використовувати для прогнозування рецидивів ВК. Необхідно корегувати медикаментозні заходи і призначати антиоксиданти і гепатопротектори. Отже, у хворих з рецидивами ВК надмірно активується ліпопероксидація, знижується функціональна здатність антиоксидантних механізмів, виявляється низький рівень окиснення основних білків і дисбаланс у системі гемостазу, зумовлений порушеннями синтезу його чинників, що слід враховувати за прогнозування виникнення рецидивів ВК нарівні з критеріями системи гемостазу, а медикаментозний комплекс слід доповнювати засобами, що гальмують активність окиснення ліпідів, і сприяють відновленню процесів синтезу чинників згортання крові. Перспективою подальших розробок є оцінка ефективності оптимізованого лікувального комплексу.Haemostatic therapy of ulcer bleeding (UB) is based on activation of the coagulation system and depression of the fibrinolytic one. Though not so much attention is paid to the oxidation-reduction system. Aim of the study — To elaborate the recommendations on optimization of hemostatic therapy. Were examined 25 patients with UB. 4 patients were evaluated by Forrest classification, type ІВ, 5 – type ІІА, 6 — type ІІВ, and 10 — type ІІІС. Patients with type ІВ had endoscopic haemostasis procedures. All patients got a standard haemostatic complex. Two patients who were evaluated by Forrest classification type ІІА had bleeding recurrence. The following data was determined in blood plasma: fibrinolytic and proteolytic activity, fibrinase, antithrombin ІІІ, prothrombin index, isolated double bonds, diene conjugates, cetodienes and conjugated trienes, oxidation of neutral and alkaline proteins, malonic aldehyde, renew glutathione, catalase. Patients who were evaluated by Forrest classification type ІІА had both a disorder of redox system and hemostasis system balance, caused by a violation of synthesis of its factors. This contributes to the occurrence of bleeding recurrence. The results of redox system together with the criteria for hemostasis condition can be used to predict the recurrence of ulcer bleeding. Medicinal measures need to be adjusted, and antioxidants together with hepatoprotectors to be prescribed. So, patients with UB recurrence have an excessive activation of lipoperoxidation, low level of basic proteins, decrease in functional capacity of antioxidant mechanisms and hemostasis system imbalance, caused by a violation of synthesis of its factors, it is essential to take into account while predicting UB recurrence, and in case of UB one should add to the medication management those means that inhibit the activity of lipid oxidation and contribute to the restoration of synthesis processes of hemostasis factors. The prospect of further development is the assessment of the effectiveness of an optimized treatment complex.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дутка І. І., Гринчук Ф. В., Давиденко І. С., Ушаков А. В., Уляшкевич Є. В.
Назва : Експериментальне обгрунтування методу ендоскопічного гемостазу
Місце публікування : Клінічна анатомія та оперативна хірургія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 1. - С. 47-52 (Шифр КУ26/2020/19/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГЕМОСТАЗ ЭНДОСКОПИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, ENDOSCOPIC
Анотація: В експерименті на 79 білих нелінійних щурах вивчена можливість і ефективність застосування желатину сукцинільованого (ЖС) для проведення ін?єкційного ендоскопічного гемостазу. Після лапаротомії в передню стінку шлунка шприцом уводили 0,5 мл розчину. У контрольній групі (35 тварин) використали суміш 0,9 % розчину NaCl та епінефрину гідротартрату (1,8 мг/1 мл) у співвідношенні 1:20. У дослідній групі (35 тварин) – суміш розчину ЖС (40 мг/1000 мл води для ін?єкцій) та епінефрину гідротартрату (1,8 мг/1 мл) у співвідношенні 1:20. Безпосередньо після ін?єкції та через 1, 3, 6, 12 год (після релапаротомії) забирали стінку шлунка для гістологічного дослідження, протягом якого визначали товщину стінки шлунка. Безпосередньо після ін?єкції товщина стінки шлунка в обох групах статистично істотно не відрізнялася. Через 1 год після ін?єкції товщина стінки шлунка статистично істотно збільшилася в обох групах, параметри показників у дослідній групі були значно більшими. Через 3, 6, 12 год товщина стінки шлунка в обох групах зменшувалася. Параметри показників у дослідній групі були значно більшими, ніж у контрольній. Через 12 год у контрольній групі показники майже не відрізнялися від вихідних, а у контрольній були значно, статистично істотно, більшими. Гістологічні дослідження засвідчили, що структура тканин шлунка в обох групах не відрізнялася. Ін?єкція желатину не спричиняла негативну дію на тканини стінки шлунка. Товщина підслизового шару одразу після ін?єкції майже не відрізнялася. Через 12 год у дослідній групі товщина (26,95±5,34 мкм) була більшою, ніж у контрольній (15,45±4,38 мкм, p0,01). Більшість судин у тварин дослідної групи через 12 год залишаються стиснутими, натомість у контрольній групі їх діаметр збільшується. Це засвідчує, що ЖС можна використати для виконання ін?єкційного ендоскопічного гемостазу в клінічних умовах.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гринчук Ф. В., Дутка І. І., Бесага Р. М., Давиденко І. С., Ушаков А. В.
Назва : Обгрунтування методу оцінювання надійності гемостазу у хворих на виразкові кровотечі
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - Чернівці, 2020. - Т. 19, № 1. - С. 58-63 (Шифр КУ27/2020/19/1)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ЯЗВЫ -- ULCER
ГЕМОРРАГИИ -- HEMORRHAGE
Анотація: Мета роботи – дослідити можливість застосування оптичних характеристик тромбу для оцінювання стабільності гемостазу. Матеріали та методи. Досліджене відбивання когерентного випромінювання кров?ю, забраною у 10 здорових добровольців, протягом утворення згортка. Використовували лазерні світлодіоди, які випромінюють на довжинах хвиль ?=0,63, 0,5, 0,4 мкм. Опромінення проводили одразу після забору крові, через 30,60,90,120,150,180,210 хв. Визначали ширину зони розсіювання (ШЗР) лазерного променя. Результати зіставляли з даними гістологічного дослідження згортка. Результати. Протягом часу спостереження ШЗР променів зменшується. Упродовж 120 хв відмінності ШЗР залежать від ? променю. У цей період товщина білої частини тромбу і її відносний вміст збільшуються без статистично істотних відмінностей. Через 150 хв ШЗР статистично істотно скорочується, незалежно від ?, а товщина білої частини тромбу і її відносний вміст статистично істотно збільшуються. Через 180 і 210 хв ШЗР при опроміненні на всіх довжинах хвиль зменшується без статистично істотних відмінностей. Товщина білої частини тромбу і її відносного вмісту збільшується статистично істотно. Зменшення ШЗР є наслідком наближення розмірів структурних елементів поверхні тромбу h до ? лазерного променя, тому проявляється ефект дзеркального відбивання. Внаслідок цього ШЗР зменшується майже до ширини самого променя. При одночасному опроміненні червоним і зеленим лазером та червоним і синім, сфокусованими в одній точці, протягом 120 хв переважає розсіювання зеленого і синього променів, через що червоний промінь на їх тлі майже не візуалізується. Через 150 хв на тлі зони розсіювання червоного променя зелений і синій майже не візуалізуються, що утримується надалі. Більш наочні візуальні прояви виявлені при використанні червоного (?=0,63) і зеленого (?=0,5) лазерів. Отже, цей ефект можна використати для об?єктивізації оцінювання ступеня формування тромбу. Висновки. 1. Внаслідок опромінення крови когерентним випромінюванням протягом утворення згортка спостерігається зменшення ШЗР лазерних променів з довжинами хвиль ?=0,63, 0,5, 0,4 мкм, параметри якої, незалежно від ? променя, статистично істотно змінюються через 150 хв, коли, за даними гістологічних досліджень, у згортку статистично істотно зростає ширина і відносний вміст білого тромбу, надалі ШЗР зменшується без істотних відмінностей. 2. Через 150 хв ? тканини тромбу наближається до 0,4-0,5 мкм, що зумовлює виникнення дзеркального ефекту: на тлі зони розсіювання червоного променя, зелений і синій майже не візуалізуються внаслідок незначної ШЗР, що спостерігається також через 180 і 210 хв. 3. Цей ефект може бути використаний для оцінювання надійності гемостазу у хворих на виразкову кровотечу протягом проведення ендоскопічного обстеження.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дутка І. І., Панчук І. І. , Волков Р. А., Гринчук Ф. В., Ушаков А. В.
Назва : Поліморфізм 5G4 гена інгібітору активатора плазміногена 1 (PAI-1) у хворих на гострі ускладнення виразкової хвороби
Паралельн. назви :Поліморфізм 5G4 гена інгібітору активатора плазміногена 1 (PAI-1) у хворих на гострі ускладнення виразкової хвороби
Місце публікування : Клінічна та експериментальна патологія. - 2019. - Т. Т.18, № 4. - С. 24-29 (Шифр КУ27/2019/Т.18/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES
ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC
ЖЕЛУДКА ЯЗВА -- STOMACH ULCER
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ГЕНЕТИЧЕСКИЕ ФЕНОМЕНЫ -- GENETIC PHENOMENA
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Мета роботи - порівняльний аналіз частоти поліморфізму 4G/5G гена РЛІ-1 у жителів Чернівецької області, які хворіють на різні форми виразкової хвороби, та оцінка можливого взаємозв'язку між різними генотипами і розвитком ускладнень. Матеріали та методи. 60 хворих на виразков хворобу: 42 (70%) чоловіків і 18 (30%) жінок віком від 21 до 83років. У 37 (61,67%) хворих виявиш виразку• дванадцятипалої кишки, у решти (38,33%) - шлунка. У12 (20%) хворих була неускладнена виразка, у 5 (8,33%) - перфорація виразки, у 43 (71,67%) - виразка, ускладнена гострою кровотечею. У14 (32,56%) хворих виник рецидив кровотечі. Генотипування РАІ за поліморфізмом 4G/5G здійснювали за допомогою полімеразної ланцюгової реакції. Для цього з крові пробандів виділяли загальну геномну ДНК, використовуючи набір реагентів для виділення ДНК з клінічного матеріалуt "ДНК-сорб В". Результати. 33,33% обстежених хворих на виразкову хворобу без гострих ускладнень мають гомозиготний генотип 4G/4G за поліморфізмом 5G4 гена РАІ-1, а 66,67% - генотип 4G/5G; у жодному випадку не виявлено гомозиготний генотип 5G/5G. 60% пацієнтів з перфорацією виразки мають генотип 4G/4G, а по 20% - інші варіанти поліморфізму. Поміж хворих на гостру виразкову кровотечу найменше трапляється гомозиготний генотип 4G/4G (13,95%), а кількість носіїв але- лю 5G (генотипи 5G/5G і 4G/5G) статистично істотно переважає таких серед пацієнтів з перфорацією виразки (р-0,03, χ2=6,23) і виразкою без кровотечі (р=0,02, у2=5,32). Алель 5G дещо частіше, але недостовірно, трапляється у хворих з рецидивами кровотеч, ніжу хворих без рецидивів. Висновки. Серед хворих на виразкову хворобу без гострих ускладнень жителів Чернівецького регіону 33,33% мають гомозиготний генотип 4G/4G за поліморфізмом 4G/5G гена РАІ-1, а 66,67% - генотип 4G/5G; у жодному випадку не виявлено гомозиготний генотип 5G/5G. Пацієнти з перфорацією виразки (60%) мають генотип 4G/4G, а по 20% - генотипи 4G/5G та 5G/5G. Поміж хворих на гостру виразкову кровотечу найменше трапляється гомозиготний генотип 4G/4G (13,95%), а кількість носіїв алелю 5G (генотипи 5G/5G і 4G/5G) статистично істотно переважає таких серед пацієнтів з перфорацією виразки (р-0,03, у2=6,23) і виразкою без кровотечі (р=0,02, χ2=5,32), водночас алель 5G дещо частіше, але недостовірно, трапляється у хворих з рецидивами кровотеч, ніж у хворих без рецидивів, що засвідчує роль спадкових порушень гена РАІ-1 у розвитку виразкових геморагій. Урахування поліморфізму 4G/5G гена РАІ-1 може стати складовою комплексу з прогнозування виникнення виразкових кровотеч у клінічних умовах
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дутка І. І., Гринчук Ф. В.
Назва : Аналіз факторів ризику розвитку рецидиву гастродуоденальної кровотечі виразкового ґенезу
Паралельн. назви :The analysis of the gastroduodenal ulcerous bleeding relapse emergence risk factors
Місце публікування : Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2017. - Т. 21, № 1. Ч.1. - С. 31-34 (Шифр ВУ80/2017/21/1. Ч.1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Анотація: Проведений ретроспективний аналіз результатів лікування 203 хворих на гастродуоденальні кровотечі виразкової етіології, серед яких було 135 (66,5%) чоловіків і 68 (33,3%) жінок. Всім хворим проведене обстеження і консервативне лікування згідно протоколів. Виразка дванадцятипалої кишки була у 127 (62,56%) хворих, шлунку - у 68 (33,49%), у шлунку і дванадцятипалій кишці - у 9 (4,43%). Рецидиви кровотечі були у 24 (11,82%) хворих, більшість з них (n=11 (45,83%) - протягом 2-3 доби після надходження. Найменше рецидивів (4 (16,67%) випадки) були впродовж першої доби. Переважна більшість рецидивів (n=15 (62,5%) виникла у хворих без виразкового анамнезу. 4іткого зв’язку локалізації виразки з частотою рецидиву ми не виявили. У 15 (62,5%) хворих з рецидивами діагностований клас ІІА за Forrest. За шкалою Glasgow Blatchford рецидиви були у 3 (12,5%) хворих з кількістю пунктів 0, у 11 (45,83%) - кількість пунктів була до 5, а у решти 10 (41,67%) - понад 5. Частота рецидивів зростала по мірі збільшення кількості пунктів за шкалою Rockall, більшість випадків була у хворих з сумою 5-6 пунктів (n=16 (66,67%), а більші показники були у окремих випадках. Отже, шкали Forrest, Glasgow Blatchford, Rockall недостатньо враховують низку важливих клінічних та патогенетичних чинників розвитку рецидивних виразкових кровотеч. Покращання ефективності прогнозування таких кровотеч потребує урахування комплексу факторів, які визначають стан процесів гемостазу і регенерації
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Білик І. І., Петрюк Б. В., Мишковський Ю. М., Дутка І. І., Петрович Г. В.
Назва : Застосування сорбційного методу у комплексному лікуванні перитоніту та його ускладнень
Місце публікування : Харківська хірургічна школа. - Х., 2017. - N 1. - С. 42-44 (Шифр ХУ5/2017/1)
Предметні рубрики: Энтеросгель
Мирамистин
MeSH-головна: АППЕНДИЦИТ -- APPENDICITIS
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ПЕРИТОНИТ -- PERITONITIS
Анотація: У статті показано результати дослідження ефективності використання у комплексному лікуванні дифузного перитоніту комбінації сорбенту ентеросгелю та антисептика мірамістин у дренажному пристрої. Встановлено, що застосування сорбційного методу дозволяє швидше усунути запальний процес у черевній порожнині, знизити ендотоксикоз та кількість післяопераційних ускладнень.
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дутка І. І., Гринчук Ф. В.
Назва : Визначення ризику рецидиву виразкової гастродуоденальної кровотечі
Місце публікування : Галицький лікар. вісн. - Івано-Франків., 2016. - Том 23, N 3 (ч.1). - С. 113-115 (Шифр ГУ1/2016/23/3(ч.1))
Примітки : Библиогр.: с. 114
MeSH-головна: ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНОЕ КРОВОТЕЧЕНИЕ -- GASTROINTESTINAL HEMORRHAGE
ГЕМОСТАЗ ЭНДОСКОПИЧЕСКИЙ -- HEMOSTASIS, ENDOSCOPIC
РЕЦИДИВ -- RECURRENCE
ПРОГНОЗИРОВАНИЕ -- FORECASTING
Знайти схожі

10.

Назва журналу :Art of Medicine -2018р.,N 4
Цікаві статті :
Антонюк-Кисіль В. М. Покази до планового хірургічного лікування первинного симптомного хронічного захворювання вен нижніх кінцівок, зовнішніх статевих органів, промежини у вагітних/ В. М. Антонюк-Кисіль [та ін.] (стр.8-11)
Борисенко В. Б. Бар’єрна профілактика спайкової непрохідності кишечника/ В. Б. Борисенко, А. М. Ковальов (стр.12-16)
Василик Т. П. Пластика вентральної грижі проленовим імплантом: реакція нервово-м’язових закінчень передньої черевної стінки/ Т. П. Василик, С. М. Василюк, С. Л. Попель (стр.17-20)
Василюк С. М. Гендерні особливості клінічного перебігу хронічного геморою III-IV ступеня/ С. М. Василюк, С. С. Сідорук (стр.21-24)
Василюк С. М. Рентгенологічна, ендоскопічна і ультразвукова діагностика гострого біліарного панкреатиту/ С. М. Василюк [та ін.] (стр.25-27)
Василюк С. М. Ультразвукова діагностика гострого апендициту/ С. М. Василюк [та ін.] (стр.28-30)
Венгер І. К. Реперфузійно-реоксигенаційний синдром при реваскуляризації артеріального русла в умовах хронічної критичної ішемії нижніх кінцівок/ І. К. Венгер [та ін.] (стр.31-34)
Горбовець В. С. Розробка та перший досвід застосування автоматичного режиму ендовенозного електрозварювання в лікуванні варикозної хвороби нижніх кінцівок/ В. С. Горбовець [та ін.] (стр.35-43)
Гощинський В. Б. Місце терапевтичного неоангіогенезу в лікуванні критичної ішемії нижніх кінцівок/ В. Б. Гощинський, О. З. П’ятничка, Б. О. Мігенько (стр.44-47)
Гресько М. М. Імунологічна реактивність у хворих на гострий перитоніт/ М. М. Гресько, М. Д. Гресько (стр.48-51)
Гринчук А. Ф. Комплексна діагностика і прогнозування перебігу гострого перитонту/ А. Ф. Гринчук (стр.52-54)
Гринчук Ф. В. Нова шкала для оцінювання коморбідності в невідкладній абдомінальній хірургії/ Ф. В. Гринчук (стр.55-57)
Десятерик В. І. Лікування нирково-клітинного раку, ускладненого метатромбозом ниркової та порожнистої вен/ В. І. Десятерик [та ін.] (стр.58-60)
Дзюбановський І. Я. Шляхи покращення результатів лікування хворих на гостру непрохідність тонкої кишки після її резекції/ І. Я. Дзюбановський, В. В. Бенедикт, А. М. Продан (стр.61-65)
Драбовський В. С. Причинно-наслідковий зв’язок хірургічної корекції косметичних дефектів поверхневих тканин передньої черевної стінки/ В. С. Драбовський (стр.66-68)
Думанський Ю. В. Сагітальна гастропластика з використанням лімфодисекції рівня D2 як варіант реконструкції після виконання гастректомій у хворих на рак шлунка/ Ю. В. Думанський [та ін.] (стр.69-70)
Дутка І. І. Клінічно-лабораторні паралелі за виразкових кровотеч/ І. І. Дутка (стр.71-73)
Желіба М. Д. Морфометричний та морфофункціаональний стан лейкоцитів периферичної крові при гнійно-запальних захворюваннях м’яких тканин на тлі цукрового діабету 2 типу/ М. Д. Желіба, М. Г. Богачук (стр.74-77)
Зелінська Г. В. Доопераційне прогнозування радіойодрезистентності папілярного раку щитоподібної залози/ Г. В. Зелінська (стр.78-85)
Каніковський О. Є. Характеристика больового синдрому як предиктора важкості фіброзу у пацієнтів з фіброзно-дегенеративними формами хронічного панкретту/ О. Є. Каніковський [та ін.] (стр.86-90)
Каніковський О. Є. Тактика визначення рівня ампутації нижньої кінцівки при критичній ішемії/ О. Є. Каніковський [та ін.] (стр.91-93)
Каштальян М. А. Досвід використання полімерних кліпс для кліпування елементів шийки жовчного міхура при лапароскопічній холецистектомії у хворих гострим калькульозним холециститом на фоні хронічних вірусних уражень печінки/ М. А. Каштальян, А. О. Колотвін, Л. І. Колотвіна (стр.94-97)
Kyzymenko A. A. Problems of diabetic foot syndrome treatment and possible ways of their solution/ A. A. Kyzymenko [та ін.] (стр.98-101)
Кобза І. І. Діагностика та хірургічне лікування метатромботичних інвазій нижньої порожнистої вени та правого передсердя у хворих на нирково-клітинний рак/ І. І. Кобза [та ін.] (стр.102-105)
Король Я. А. Гострі виразкові гастродуоденальні кровотечі: особливості лікувальної стратегії на сучасному етапі/ Я. А. Король (стр.106-108)
Кутовий О. Б. Оптимізація хірургічного лікування декомпенсованих форм варикозної хвороби вен нижніх кінцівок/ О. Б. Кутовий, О. В. Соколов (стр.109-113)
Лупальцов В. И. Нерешенные проблемы улучшения результатов лечения больных с перфоративной гастродуоденальной язвой (история, эволюция взглядов, современные подходы)/ В. И. Лупальцов (стр.114-117)
Матвійчук Б. О. . Алгоритм застосування ендоваскулярних методик у діагностиці, лікуванні і профілактиці неварикозних гастродуоденальних кровотеч/ Б. О. Матвійчук [та ін.] (стр.118-120)
Матвійчук Б. О. Гістологічне дослідження слизової оболонки стравоходу при ускладненій гастроезофагеальній рефлюксній хворобі/ Б. О. Матвійчук, В. З. Макара, А. Р. Стасишин (стр.121-123)
Мельник В. М. Вибір способу формування анастомозу після колектомії наднизької передньої резекції прямої кишки мукозектомії хірургічного анального каналу/ В. М. Мельник, О. І. Пойда, Абдул Кадір Абулрахман (стр.124-138)
Назарчук О. А. Мікробіологічне та гістологічне дослідження ефективності застосування антисептичних засобів пролонгованої дії в лікуванні ран пацієнтів з опіками/ О. А. Назарчук [та ін.] (стр.129-135)
Петрушенко В. В. Визначення обсягу мініінвазивного втручання при варикозній хворобі вен нижніх кінцівок у стадії C4–С6 за CEAP із ураженням сафенних вен/ В. В. Петрушенко [та ін.] (стр.136-139)
Пилипчук В. І. Сучасні аспекти діагностики та хірургічного лікування ускладнених форм хронічного панкреатиту/ В. І. Пилипчук, В. М. Галюк (стр.140-147)
Полянський І. Ю. Лікування гострого перитоніту: перехід від доказової до персоналізованої медицини на основі генетичних досліджень/ І. Ю. Полянський [та ін.] (стр.148-151)
Русин В. І. Спонтанні внутрішні холедоходуоденальні нориці у хворих із синдромом Міріззі/ В. І. Русин [та ін.] (стр.152-154)
Сипливий В. О. Хірургічне лікування гострого некротичного панкреатиту/ В. О. Сипливий [та ін.] (стр.155-157)
Сніжко С. С. Аналіз результатів лікування хворих із пошкодженнями стравоходу, ускладненими гострим гнійним медіастинітом/ С. С. Сніжко (стр.158-162)
Соломчак П. В. Сучасні підходи до проведення симультанних операцій в ургентній лапароскопічній хірургії/ П. В. Соломчак, А. Є. Богуш, М. М. Радомський (стр.163-165)
Тивончук О. С. Порівняльний аналіз впливу шунтування шлунку за Ру та лапароскопічного міні-шунтування шлунку на перебіг цукрового діабету 2 тип/ О. С. Тивончук, А. В. Варга, В. В. Москаленко (стр.166-168)
Фелештинський Я. П. Діагностично-лікувальна тактика гострого панкреатиту у вагітних/ Я. П. Фелештинський, Т. П. Павлів (стр.169-173)
Фелештинський Я. П. Трансабдомінальна преперитонеальна алопластика при рецидивних пахвинних грижах після операції Ліхтенштейна/ Я. П. Фелештинський, А. А. Штаєр (стр.174-176)
Хворостов Е. Д. Эндохирургические методы в лечении острого билиарного панкреатита/ Е. Д. Хворостов [та ін.] (стр.177-179)
Хворостов Є. Д. Діагностична програма та хірургічна тактика при жовчовитіканні після лапароскопічної холецистектомії/ Є. Д. Хворостов [та ін.] (стр.180-182)
Хіміч С. Д. Аналіз показників діагностично-лікувальної програми при поєднаній травмі тіла у потерпілих із ожирінням/ С. Д. Хіміч, О. М. Чемерис, Є. С. Варивода (стр.183-186)
Чурпій І. К. Досвід лапароскопічного лікування перфоративної виразки дванадцятипалої кишки/ І. К. Чурпій [та ін.] (стр.187-188)
Шапринський В. О. Аналіз частоти виникнення неспроможності швів стравохідно-органних анастомозів при езофагопластиці/ В. О. Шапринський [та ін.] (стр.189-191)
Шевчук А. Г. Защемлення печінкового кута товстої кишки і пасма чепця в трикутнику Бохдалека справа/ А. Г. Шевчук [та ін.] (стр.192-193)
Шевчук А. Г. Досвід діагностики та лікування справжнього і хибного (Брока) защемлення гриж живота/ А. Г. Шевчук [та ін.] (стр.194-198)
Шепетько Є. М. Фактори прогнозування повторної кровотечі у віддаленому періоді після перенесеної гострої виразкової дуоденальної кровотечі/ Є. М. Шепетько, П. Д. Фомін, В. В. Єфремов (стр.199-203)
Шеремет М. І. Антиоксидантна та лімфодренажна терапія хворих на автоімунний тиреоїдит/ М. І. Шеремет [та ін.] (стр.204-209)
Гриценко Є. М. Ускладнення сторонніх тіл шлунково-кишкового тракту у дітей (клінічні спостереження)/ Є. М. Гриценко [та ін.] (стр.210-213)
Кобза І. І. "Синдром Лускунчика": реімплантація ниркової вени. Клінічний випадок/ І. І. Кобза, І. Р. Нестеренко, В. Л. Нестеренко (стр.214-215)
Федюшкін С. О. Черезшкірна ендоскопічна гастростомія у хворого з апалічним синромом/ С. О. Федюшкін [та ін.] (стр.216-217)
Цікаві статті :
Знайти схожі

1-10 11-14

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)