Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Дідич, О.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 3
Показані документи з 1 по 3

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Дідич О.
Назва : Сучасні принципи лікування діабетичної нефропатії: За матеріалами Міжнародного конгресу нефрологів, Австралія, 25 травня 1997 року
Місце публікування : Медицина світу. - Львів, 1998. - Т. 4, № 1. - С. 1-4 (Шифр 40299/1998/4/1)
MeSH-головна: ДИАБЕТИЧЕСКИЕ НЕФРОПАТИИ -- DIABETIC NEPHROPATHIES
НЕФРОЛОГИЯ -- NEPHROLOGY
КОНГРЕССЫ -- CONGRESSES
Знайти схожі

Назва журналу :Клінічна онкологія -2019р. т.9,N 1
Цікаві статті :
Гончарук Є. Продовжити життя пацієнтам з раком легень: коли недосяжне стає можливим/ підгот. Є. Гончарук (стр.4-8)
Крячок И. А. AL-амилоидоз: сложности и перспективы/ И. А. Крячок, Я. А. Степанишина (стр.9-13)
Яценко Л. Д. Обгрунтування застосування препаратів платини при лікуванні тричі негативного раку грудної залози/ Л. Д. Яценко (стр.14-17)
Войленко О. А. Зміни розміру локалізованого нирково-клітинного раку під впливом неоад’ювантної таргетної терапії/ О. А. Войленко (стр.18-21)
Бурлака А. А. Хірургічна тактика при неколоректальних та нейроендокринних метастатичних ураженнях печінки/ А. А. Бурлака (стр.22-25)
Стаховський О. Е. Місце лімфаденектомії під час цистектомії при місцево-поширеному та метастатичному раку сечового міхура/ О. Е. Стаховський [та ін.] (стр.26-29)
Бурлака А. А. Жирова тканина та її роль у мікрооточенні клітин аденокарциноми колоректального раку/ А. А. Бурлака [та ін.] (стр.30-33)
Лаврик Г. В. Можливості променевих методів у діагностиці злоякісних пухлин яєчника/ Г. В. Лаврик [и др.] (стр.34-41)
Яковцова И. И. Значение экспрессии коллагена IV типа, Кі-67 и ММР-9 в мышечно-неинвазивном уротелиальном раке мочевого пузыря для прогноза течения заболевания/ И. И. Яковцова [и др.] (стр.42-45)
Чупровська Ю. Я. Особливості прогресії раку грудної залози після лікування/ Ю. Я. Чупровська [та ін.] (стр.46-49)
Головко Т. С. Променеві методи дослідження у моніторингу лікування хворих на метастатичний рак піхви/ Т. С. Головко [та ін.] (стр.50-54)
Винниченко І. О. Бульозний пемфігоїд Левера у хворого на метастатичний рак легені після лікування атезолізумабом/ І. О. Винниченко [та ін.] (стр.55-57)
Сучасні підходи до діагностики та лікування злоякісних захворювань (стр.58-62)
Болгова Л. С. Гістологічні типи пухлин жирової тканини та їх характеристика/ Л. С. Болгова, О. І. Алексеєнко, А. О. Пономаренко (стр.58)
Бурлака А. А. Хірургія печінки при метастатичному колоректальному раку: зняття обмежень/ А. А. Бурлака, А. А. Шудрак, О. О. Колеснік (стр.58)
Вавілон Н. Є. Рідкісний випадок муцинозної карциноми волосистої частини голови у практиці лікаря отоларинголога-онколога/ Н. Є. Вавілон, О. М. Дідич, Ю. Г. Карпенко (стр.58-59)
Горошенко О. В. КТ та МРТ для виявлення та диференційної діагностики мас та вузлів межистіння/ О. В. Горошенко (стр.59)
Добринський О. Л. Варіанти анастомозів при лапароскопічних резекціях шлунка/ О. Л. Добринський (стр.59-60)
Мотузюк І. М. Профілактичні операції для носіїв мутацій генів спадкового раку грудної залози: світова практика та власний досвід/ І. М. Мотузюк [и др.] (стр.60)
Мотузюк І. М. Fast-track у хворих на рак грудної залози при виконанні онкопластичних і реконструктивних операцій/ І. М. Мотузюк [та ін.] (стр.60-61)
Остафійчук В. В. Клінічні дослідження у пацієнтів із меланомою на теренах пострадянського простору в Західній Європі/ В. В. Остафійчук, М. М. Кукушкіна, С. І. Коровін (стр.61)
Самохвалова О. О. Клінічні та морфологічні особливості пухлин зовнішніх статевих органів у жінок/ О. О. Самохвалова (стр.61)
Сафронова О. В. Можливості дистанційної променевої терапії у лікуванні масталгії, що індукована прийомом антиандрогенів, у хворих на рак передміхурової залози/ О. В. Сафронова (стр.61-62)
Телегузова О. В. Інноваційний підхід у верифікації та лікуванні гепатоцелюлярної карциноми в експерименті/ О. В. Телегузова (стр.62)
Тіунова І. А. Оптимізація судинного доступу у хворих, що отримують системну хіміотерапію/ І. А. Тіунова, А. Р. Тарковський, Л. А. Сивак (стр.62)
Чорненький Д. О. Закриття післяопераційних дефектів дистальних відділів кінцівок після видалення пухлин шкіри/ Д. О. Чорненький [та ін.] (стр.62)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Вавілон Н. Є., Дідич О. М., Карпенко Ю. Г.
Назва : Рідкісний випадок муцинозної карциноми волосистої частини голови у практиці лікаря отоларинголога-онколога
Місце публікування : Клінічна онкологія. - 2019. - Том 9, N 1. - С. 58-59 (Шифр КУ41/2019/9/1)
MeSH-головна: ПОТОВЫХ ЖЕЛЕЗ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SWEAT GLAND NEOPLASMS
КОЖА ВОЛОСИСТОЙ ЧАСТИ ГОЛОВЫ -- SCALP
КОЖИ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SKIN NEOPLASMS
ОПИСАНИЕ СЛУЧАЕВ -- CASE REPORTS
Анотація: Онкологічні захворювання є актуальною проблемою всього людства. Існує певна настороженість лікарів щодо найбільш поширених онкозахворювань, тоді як рідкісні пухлини створюють суттєві труднощі для діагностики та лікування. Муцинозна екринна карцинома — вкрай рідкісна злоякісна пухлина шкіри, яка виникає з потових залоз. У медичній літературі описано менше 150 випадків цієї патології. Поширеність: у 2 рази частіше виявляють у чоловіків, вік виникнення — від 50 до 70 років. Найчастіше пухлини виникають на повіках (41%), у решті випадків — на шкірі голови (17%), обличчі (14%), у пахвових западинах (9%), на грудях/животі (7%), зовнішніх статевих органах (4%), шиї (2%), кінцівках (2%), у кутах очної щілини (2%), пахової ділянки (1%) і на вухах (1%). Мета дослідження. Підвищити точність діагностики та лікування такого рідкісного захворювання, як муцинозна карцинома. Об’єкт і методи. Окрім імунного фарбування для підтвердження пухлинного походження, гістологічні ознаки можуть допомогти в диференціації між основними та метастатичними карциномами молочної залози, шлунково-кишкового тракту, яєчника, легені. Первинні ураження, як правило, мають більш організовані епітеліальні клітини, на відміну від метастатичних клітин. Зазвичай пухлина проявляється у вигляді солітарного вузла діаметром 0,5–3 см з гладкою поверхнею, кольору шкіри або злегка блакитного відтінку, щільно-еластичної консистенції, інколи із виразкуванням. Скупчення клітин містяться в «озерах» муцину, розділених тонкими перетинками. Ступінь клітинної атипії може бути різноманітним. Пухлинні клітини можуть формувати залозисті та протокоподібні структури у вигляді комплексів солідного, криброзного, аденокістозного і папілярного типу. По периферії можуть розміщуватися клітини з апокринним типом секреції. Результати. Хвороба має відносно хороший прогноз, метастазує рідко, але частота рецидивів висока — понад 29%. Низький метастатичний потенціал пов’язаний з аваскулярною характеристикою пухлини. Незважаючи на це, пухлина стійка до хіміо- та променевої терапії, тому методом вибору при лікуванні залишається висічення з відступом від країв близько 1 см, оскільки існує високий ризик рецидиву. У своїй практиці ми спостерігали один випадок муцинозної карциноми. Хвора Г. 1949 р.н. звернулася в поліклініку Хмельницького обласного онкологічного диспансеру зі скаргами на наявність пухлини на шкірі волосистої частини голови. З анамнезу стало відомо, що новоутворення наявне багато років, з неухильним повільним ростом. Об’єктивно: на тім’яно-потиличній ділянці справа щільно-еластичне солітарне новоутворення, рухоме, з флуктуацією, діаметром 4,0 см, кольору шкіри, з поверхневим виразкуванням. Хворій виконано оперативне втручання в обсязі радикального висічення новоутворення. Отримано патогістологічний висновок — муцинозний рак, для виключення вірогідності метастазу необхідне клінічне дообстеження з метою виявлення первинного вогнища. Проведено рентгенологічне обстеження органів грудної порожнини, ультразвукове дослідження органів черевної порожнини, нирок, слинних залоз, мамографію, езофагогастродуоденоскопію. Враховуючи відсутність даних про первинне вогнище, пухлину волосистої частини голови розцінено як первинну. Хвора отримала ад’ювантний курс поліхіміотерапії за схемою: доксорубіцин 100 мг, цисплатин 100 мг та післяопераційний курс близькофокусної рентгенотерапії на ложе пухлини і ділянку післяопераційного рубця сумарною вогнищевою дозою 64 Гр. Під час контрольного огляду через 1 та 3 міс ознак рецидиву пухлини не виявлено. Висновки. Муцинозна екринна карцинома — рідкісна первинна карцинома потових залоз із низьким ступенем злоякісності, що потребує настороженості лікарів щодо її діагностики та лікування
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)