Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Жарікова, Ю.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 9
Показані документи з 1 по 9

Назва журналу :Український медичний часопис -2020р. т.1,N 3
Цікаві статті :
Пархоменко О. Засоби рослинного походження та можлива перспектива їх ефективного застосування у хворих на COVID-19/ О. Пархоменко, А. С. Шаламай, С. О. Фесенко (стр.3-7)
Осадчий О. Нові клінічні протоколи: як і для чого їх впроваджувати в лікувальну практику в Україні/ О. Осадчий (стр.7-12)
Хиць А. COVID-19: тимчасові рекомендації щодо виявлення та корекції коагулопатій/ А. Хиць (стр.13-14)
Осадчий О. SARS-CoV-2 - безпека роботи в операційній/ О. Осадчий (стр.15-16)
Жарікова Ю. Застосування антибіотиків в урології. Оновлені рекомендації призначення антибактеріальних препаратів. Загальні положення/ Ю. Жарікова (стр.17)
Ефективність гестагенів у терапії загрозливого викидня (стр.18-20)
Замісна гормонотерапія у період менопаузи та збереження здоров’я жінок (стр.22-25)
Цукровий діабет: особливості інсулінотерапії в амбулаторних умовах (стр.27-28)
COVID-19: ведення пацієнтів із цукровим діабетом (стр.29-30)
Цукровий діабет: інтенсифікація інсулінотерапії в амбулаторних умовах (стр.31-33)
Базал-болюсна терапія цукрового діабету: практичні аспекти в амбулаторних умовах (стр.34-35)
Цукровий діабет: тактика менеджменту пацієнтів у період пандемії COVID-19 (стр.36-38)
Цукровий діабет у дітей та підлітків: що необхідно врахувати при менеджменті під час пандемії COVID-19 (стр.39-40)
Власенко М. В. Цукровий діабет: досягнення глікемічних цілей в амбулаторних умовах/ М. В. Власенко, Л. К. Соколова (стр.42-44)
Хан Н. Сучасні підходи до інтенсифікації інсулінотерапії цукрового діабету: фокус на аналоги базального інсуліну та арГПП-1/ Н. Хан, Л. К. Соколова (стр.45-47)
Щербиніна М. Б. Печія: алгоритм вибору препаратів лінійки Гавіскон® з позицій кращої клінічної практики/ М. Б. Щербиніна, Н. Є. Соловйова (стр.48-51)
Мар’єнко Л. Б. Скасування протиепілептичного лікування - переваги, ризики, доцільність і безпека/ Л. Б. Мар’єнко (стр.53-57)
Дерябин О. Н. Природные полифенолы как ингибиторы взаимодействия коронавирусов с клетками: обзор литературы и экспериментальные данные/ О. Н. Дерябин [и др.] (стр.59-63)
Хиць А. Р. Нейропатичний біль: сучасна фармакологічна терапія/ А. Р. Хиць (стр.65-67)
Полякова Д. Циклобензаприн пролонгованої дії у лікуванні болю у спині та шиї/ Д. Полякова (стр.69-71)
Полякова Д. Терапевтичний потенціал ангіопротектора Ескузан®/ Д. Полякова (стр.73-75)
Жарікова Ю. Інфекції сечовивідних шляхів у жінок/ Ю. Жарікова (стр.76-77)
Хиць А. Гігантоклітинний артеріїт: рекомендації BSR 2020 р./ А. Хиць (стр.78-80)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жарікова Ю.
Назва : Застосування антибіотиків в урології. Оновлені рекомендації призначення антибактеріальних препаратів. Загальні положення
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2020. - Т. 1, № 3. - С. 17 (Шифр УУ13/2020/1/3)
MeSH-головна: УРОЛОГИЧЕСКИЕ БОЛЕЗНИ -- UROLOGIC DISEASES
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
Анотація: Огляд оснований на рекомендаціях Американської урологічної асоціації (AUA) (2019)
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жарікова Ю.
Назва : Інфекції сечовивідних шляхів у жінок
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2020. - Т. 1, № 3. - С. 76-77 (Шифр УУ13/2020/1/3)
MeSH-головна: МОЧЕВЫХ ПУТЕЙ ИНФЕКЦИИ -- URINARY TRACT INFECTIONS
АНТИБАКТЕРИАЛЬНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTI-BACTERIAL AGENTS
ЖЕНЩИНЫ -- WOMEN
Анотація: Оновлені рекомендації лікування неускладненого перебігу інфекцій нижніх сечовидільних шляхів у жінок (AUA/CUA/SUFU, 2019)
Знайти схожі

Назва журналу :Український медичний часопис -2020р. т.2,N 6
Цікаві статті :
Хиць А. Антибіотикорезистентність в умовах світової пандемії COVID-19/ А. Хиць (стр.3-5)
Жарікова Ю. Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика,лікування, профілактика, біологічна безпека/ Ю. Жарікова (стр.6-7)
Хиць А. Фібриляція передсердь: комплексний підхід до менеджменту пацієнтів у світлі останніх міжнародних рекомендацій/ А. Хиць (стр.8-10)
Савельєва-Кулик Н. Гострий коронарний синдром: настанова NICE-2020/ Н. Савельєва-Кулик (стр.11-15)
Ярославцев С. О. Принципи терапії когнітивних порушень при депересивних розладах/ С. О. Ярославцев (стр.16-20)
Галушко Н. А. Закономірності розвитку епідемічного процесу вірусного гепатиту С в Сумській області/ Н. А. Галушко (стр.21-24)
Никоненко О. С. Оцінка якості життя пацієнтів з ішемічною хворобою серця з порушенням метаболізму вітаміну D та гомоцистеїну у віддалений післяопераційний період після аортокоронарного шунтування/ О. С. Никоненко [та ін.] (стр.25-27)
Rossokha Z. I. The deletion variant of the CCR5 gene (rs333) bud not the ACE gene (rs4340) is associated with long-term respiratory suppot in patients with COVID-19 pneumonia/ Z. I. Rossokha [et al.] (стр.28-32)
Буздуган І. О. Оцінка якості життя пацієнтів із пептичною виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки у поєднанні з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2-го типу за наявності токсикогенних (cadA+, vacA+) штамів Helicobacter pylori/ І. О. Буздуган, О. І. Федів (стр.33-35)
Скалецький Ю. М. Тенденції стаціонарної та післяопераційної летальності як показників безпеки пацієнтів на рівні окремих закладів охорони здоров’я (повідомлення 2)/ Ю. М. Скалецький [та ін.] (стр.36-39)
Фломін Ю. В. Дослідження ліпопротеїнового профілю у пацієнтів із мозковим інсультом в різні періоди захворювання/ Ю. В. Фломін [та ін.] (стр.40-44)
Іванько О. В. Порівняльна ефективність ультразвукового скальпеля та монополярної коагуляції при гемороїдетромії/ О. В. Іванько [та ін.] (стр.45-48)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жарікова Ю.
Назва : Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика,лікування, профілактика, біологічна безпека
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2020. - Т. 2, № 6. - С. 6-7 (Шифр УУ13/2020/2/6)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
MeSH-головна: ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ -- COMMUNICABLE DISEASES
ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ И НЕБЛАГОПРИЯТНЫЕ РЕАКЦИИ, СВЯЗАННЫЕ С ЛЕКАРСТВАМИ -- DRUG-RELATED SIDE EFFECTS AND ADVERSE REACTIONS
Анотація: 15–16 жовтня 2020 р. в режимі онлайн ДУ «Інститут епідеміології та інфекційних хвороб імені Л.В. Громашевського НАМН України» провів Науково-практичну конференцію на тему «Інфекційні хвороби сучасності: етіологія, епідеміологія, діагностика, лікування, профілактика, біологічна безпека», присвячену щорічним Читанням пам’яті академіка Л.В. Громашевського
Знайти схожі

Назва журналу :Український медичний часопис -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Вороненко Ю. В. На зламі подій: сторічна історія розвитку українського закладу медичної освіти/ Ю. В. Вороненко (стр.3-7)
Устінов О. В. Атестацію лікарів відновлено/ О. В. Устінов (стр.8-9)
Надання допомоги при інсульті за Програмою медичних гарантій: виклики та досягнення (стр.10-11)
Жарікова Ю. В. Лікування ревматоїдного артриту - на межі ревматології та психіатрії/ Ю. В. Жарікова (стр.13-15)
Хиць А. Р. Резистентність до протимікробних препаратів: світові виклики та проблемні питання пандемії COVID-19/ А. Р. Хиць (стр.16-20)
Пасєчніков С. П. Неантибактеріальне лікування неускладненого циститу/ С. П. Пасєчніков (стр.21-25)
Костинська Н. Є. Профілактика дисфункціональних маткових кровотеч у пубертатний період/ Н. Є. Костинська, Г. Б. Костинський (стр.26-27)
Хиць А. Р. Ефективність комплексу вітамінів групи В в терапії болю у спині/ А. Р. Хиць (стр.29-32)
Швець О. В. Перспективні можливості запобігання появи та прогресуванню фіброзу печінки/ О. В. Швець (стр.33-36)
Скрипник І. М. Антибіотикоасоційована діарея: роль пробіотиків у лікуванні та профілактиці/ І. М. Скрипник, Н. П. Приходько (стр.37-41)
Хиць А. Р. Ефективність та безпека комбінованої терапії небівололом та розувастатином у пацієнтів із супутньою артеріальною гіпертензією та гіперліпідемією/ А. Р. Хиць (стр.42-43)
Лекомцева Є. В. Сучасні погляди на патогенетичні механізми формування віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми/ Є. В. Лекомцева (стр.44-47)
Ханюков О. О. Фактори ризику та профілактика тромбозу у пацієнтів із COVID-19/ О. О. Ханюков [та ін.] (стр.48-53)
Скрипник І. М. Профілактика кровотеч у хворих на гемофілію/ І. М. Скрипник [та ін.] (стр.54-55)
Боришевська-Логін О. А. Клінічний випадок тяжкої двобічної пневмонії, асоційованої з вірусною інфекцією SARS-CoV-2/ О. А. Боришевська-Логін [та ін.] (стр.56-57)
Зозуля І. С. Судинні неврологічні ускладнення у пацієнтів з COVID-19/ І. С. Зозуля, В. М. Мардзвік, М. В. Мардзвік (стр.59-63)
Новікова О. В. "Постковідний синдром": неврологічні прояви та лікування українським препаратом Когнум/ О. В. Новікова (стр.65-67)
Подгорна Т. Г. Особливості епідеміології коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 на рівні сімейної медицини/ Т. Г. Подгорна [та ін.] (стр.68-70)
Клигуненко О. М. Вплив вагітності, ускладненої прееклампсією, на основні параметри центральної і периферичної гемодинаміки та показники об’ємів водних секторів організму/ О. М. Клигуненко, О. О. Марзан (стр.71-73)
Курділь Н. В. Характеристика сучасної структури опіоїдів як причини гострих отруєнь (передозувань): у фокусі синтетичні опіоїди/ Н. В. Курділь, О. В. Іващенко (стр.74-79)
Kuznietsov A. A. Prognostic value of serum concentration of matrix metaloproteinase-9 in patients in acute period of spontaneous supratentorial intracerebral hemorrhage/ A. A. Kuznietsov (стр.80-83)
Брич В. В. Готовність фахівців із реабілітації до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення безперервної реабілітаційної допомоги пацієнтам із травмами/ В. В. Брич, Н. Ю. Ходаковська (стр.84-87)
Гриб В. А. Динаміка когнітивних функцій у хворих після ішемічного інсульту під впливом комплексу фізичної та медикаментозної реабілітації паретичної руки/ В. А. Гриб [та ін.] (стр.88-91)
Скиба В. В. Сучасні візуалізаційні технології у діагностиці первинних інтраабдомінальних ускладнень у хворих/ В. В. Скиба [та ін.] (стр.92-96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жарікова Ю. В.
Назва : Лікування ревматоїдного артриту - на межі ревматології та психіатрії
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 13-15 (Шифр УУ13/2021/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Дулоксетин
Дулоксин
MeSH-головна: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS
Анотація: Лікувальна стратегія при ревматоїдному артриті передусім спрямована на зменшення вираженості больового синдрому з одночасною модифікацією активності імунокомпетентних клітин та зменшенням проявів запалення. Вибір методу та схеми лікування зумовлений активністю та перебігом захворювання. На початкових стадіях ревматоїдного артриту, передусім оліго- та моноартриту, рекомендовано застосування нестероїдних протизапальних препаратів, механізм дії яких полягає у зменшенні вираженості запального процесу, больових відчуттів та покращенні стану опорно-рухового апарату. Однак прогресуючий характер захворювання та необхідність проведення тривалої, часто пожиттєвої протизапальної терапії пов’язані з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів від застосування нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема тяжких ушкоджень органів травлення. Крім того, накопичений клінічний досвід свідчить про загрозу хронізації больового синдрому, що пов’язане зі змішаним характером больового відчуття внаслідок приєднання нейропатичного компоненту. Завдяки зміні підходів до діагностики ревматоїдного артриту стало можливим виокремлення різних фенотипів захворювання, один з яких характеризується схильністю до розвитку тривожно-депресивних розладів. Наразі є підстави вважати нейропсихічні порушення основним чинником когнітивних порушень та алекситимії, внаслідок чого знижуються прихильність пацієнта до лікування та якість його життя. Сучасним клінічним рішенням для пацієнтів із хронічним больовим синдромом може бути застосування антидепресивних препаратів із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну. Рекомендації щодо їх застосування в рамках загальної медичної практики базуються на задовільній переносимості препаратів та високій терапевтичній ефективності у пацієнтів із помірними та тяжкими депресивними розладами при значно нижчій кардіотоксичності порівняно з трициклічними антидепресантами. Полегшення клінічної картини депресії у пацієнтів із ревматоїдним артритом на тлі застосування інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну зумовлює зменшення кількості епізодів перемикання терапії основного захворювання та часу досягнення лікувальної мети — максимального зниження активності захворювання
Знайти схожі

Назва журналу :Международный неврологический журнал -2021р. т.17,N 8
Цікаві статті :
Козявкін Володимир Ілліч (стр.8-10)
Копчак О. О. Сучасні аспекти диференціальної діагностики й лікування хронічного болю в нижній частині спини/ О. О. Копчак (стр.11-20)
Міщенко Т. С. Хронічна інсомнія і методи її корекції (за результатами клінічного дослідження)/ Т. С. Міщенко [та ін.] (стр.21-30)
Мальцев Д. В. Результати ретроспективного аналізу застосування нормального внутрішньовенного імуноглобуліну людини у високій дозі для лікування імунозалежної енцефалопатії з клінічною картиною розладів аутистичного спектра в дітей з генетичним дефіцитом фолатного циклу/ Д. В. Мальцев (стр.31-43)
Чистик Т. Сучасна корекція нейрокогнітивних порушень у пацієнтів із цереброваскулярними захворюваннями/ Т. Чистик (стр.44-50)
Чистик Т. Ефективність ламотриджину в терапії складних посттравматичних розладів під час пандемії COVID-19. Безпечне титрування дози/ Т. Чистик (стр.53-58)
Дельва І. І. Синдром Персонейджа—Тернера: принципи діагностики й лікування/ І. І. Дельва (стр.61-66)
Жарікова Ю. Нейрокогнітивні порушення після COVID-19/ Ю. Жарікова (стр.67-71)
Vodopianov V. A. Features of autonomic disorders in patients with COVID-19/ V. A. Vodopianov [et al.] (стр.72-77)
Стаднік С. М. Психоемоційні розлади у пацієнтів з коронавірусною інфекцією: питання лікування/ С. М. Стаднік (стр.78-88)
Рецензія на монографію О.Л. Сіделковського «Неврологія: Атлас-довідник» (стр.89-90)
Прощай, мой милый друг, прощай... (стр.91-92)
Кравченко Т. И. Виола Фрайман и ее вклад в развитие мировой остеопатии/ Т. И. Кравченко [и др.] (стр.93-96)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жарікова Ю.
Назва : Нейрокогнітивні порушення після COVID-19
Місце публікування : Міжнародний неврологічний журнал. - 2021. - Т. 17, № 8. - С. 67-71 (Шифр МУ64/2021/17/8)
Предметні рубрики: Церебролізин
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
КОГНИТИВНОЕ НАРУШЕНИЕ УМЕРЕННОЕ -- MILD COGNITIVE IMPAIRMENT
НООТРОПНЫЕ СРЕДСТВА -- NOOTROPIC AGENTS
Анотація: Клінічна актуальність постковідного синдрому зумовлена високим ризиком дебюту мультисиндромального клінічного стану, що виникає на основі наявних хронічних захворювань. У патофізіологічній основі постковідного синдрому лежать імуноопосередковані реакції, що призводить до ураження судинного епітелію і клітинних мембран і виникнення широкого спектра патологічних станів — від цереброваскулярних порушень до автоімунних захворювань нервової системи, які супроводжуються нейрокогнітивними порушеннями. Попри те, що можна стверджувати, що існують значущі кореляції між факторами ризику ускладненого перебігу COVID-19 і ураженнями нервової системи, явище нейрокогнітивних розладів після коронавірусної інфекції залишається недослідженим. Брак досліджень щодо клінічних проявів нейрокогнітивних порушень, імовірно, пов’язаний зі спрямуванням основних ресурсів на розробку вакцини проти COVID-19. Які неврологічні розлади виникають після коронавірусної інфекції? На що скаржаться пацієнти з постковідним синдромом на прийомі в сімейного лікаря? Як сімейному лікарю правильно оцінити тяжкість нейрокогнітивних порушень? Що пропонує доказова медицина для лікування когнітивних порушень? Відповіді на ці та інші запитання надали нам під час інтерв’ю провідні фахівці у сфері неврології — Тамара Міщенко, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, завідувач кафедри неврології, психіатрії, наркології та медичної психології Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна, Віктор Холін, кандидат медичних наук, старший науковий співробітник, керівник з розробок і досліджень ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України», і Світлана Кузнецова, доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України, член-кореспондент НАМН України, завідувач відділу судинної патології головного мозку ДУ «Інститут геронтології ім. Д.Ф. Чеботарьова НАМН України»
Знайти схожі

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)