Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Жарікова, Ю. В.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 2
Показані документи з 1 по 2
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жарікова Ю. В.
Назва : Лікування ревматоїдного артриту - на межі ревматології та психіатрії
Місце публікування : Український медичний часопис. - 2021. - № 2. - С. 13-15 (Шифр УУ13/2021/2)
Примітки : Бібліогр. в кінці ст.
Предметні рубрики: Дулоксетин
Дулоксин
MeSH-головна: АРТРИТ РЕВМАТОИДНЫЙ -- ARTHRITIS, RHEUMATOID
КОМПЛЕКСНЫЕ РЕГИОНАРНЫЕ БОЛЕВЫЕ СИНДРОМЫ -- COMPLEX REGIONAL PAIN SYNDROMES
ДЕПРЕССИЯ -- DEPRESSION
ПСИХОФИЗИОЛОГИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- PSYCHOPHYSIOLOGIC DISORDERS
Анотація: Лікувальна стратегія при ревматоїдному артриті передусім спрямована на зменшення вираженості больового синдрому з одночасною модифікацією активності імунокомпетентних клітин та зменшенням проявів запалення. Вибір методу та схеми лікування зумовлений активністю та перебігом захворювання. На початкових стадіях ревматоїдного артриту, передусім оліго- та моноартриту, рекомендовано застосування нестероїдних протизапальних препаратів, механізм дії яких полягає у зменшенні вираженості запального процесу, больових відчуттів та покращенні стану опорно-рухового апарату. Однак прогресуючий характер захворювання та необхідність проведення тривалої, часто пожиттєвої протизапальної терапії пов’язані з підвищеним ризиком розвитку побічних ефектів від застосування нестероїдних протизапальних препаратів, зокрема тяжких ушкоджень органів травлення. Крім того, накопичений клінічний досвід свідчить про загрозу хронізації больового синдрому, що пов’язане зі змішаним характером больового відчуття внаслідок приєднання нейропатичного компоненту. Завдяки зміні підходів до діагностики ревматоїдного артриту стало можливим виокремлення різних фенотипів захворювання, один з яких характеризується схильністю до розвитку тривожно-депресивних розладів. Наразі є підстави вважати нейропсихічні порушення основним чинником когнітивних порушень та алекситимії, внаслідок чого знижуються прихильність пацієнта до лікування та якість його життя. Сучасним клінічним рішенням для пацієнтів із хронічним больовим синдромом може бути застосування антидепресивних препаратів із групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну. Рекомендації щодо їх застосування в рамках загальної медичної практики базуються на задовільній переносимості препаратів та високій терапевтичній ефективності у пацієнтів із помірними та тяжкими депресивними розладами при значно нижчій кардіотоксичності порівняно з трициклічними антидепресантами. Полегшення клінічної картини депресії у пацієнтів із ревматоїдним артритом на тлі застосування інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну зумовлює зменшення кількості епізодів перемикання терапії основного захворювання та часу досягнення лікувальної мети — максимального зниження активності захворювання
Знайти схожі

2.

Назва журналу :Український медичний часопис -2021р.,N 2
Цікаві статті :
Вороненко Ю. В. На зламі подій: сторічна історія розвитку українського закладу медичної освіти/ Ю. В. Вороненко (стр.3-7)
Устінов О. В. Атестацію лікарів відновлено/ О. В. Устінов (стр.8-9)
Надання допомоги при інсульті за Програмою медичних гарантій: виклики та досягнення (стр.10-11)
Жарікова Ю. В. Лікування ревматоїдного артриту - на межі ревматології та психіатрії/ Ю. В. Жарікова (стр.13-15)
Хиць А. Р. Резистентність до протимікробних препаратів: світові виклики та проблемні питання пандемії COVID-19/ А. Р. Хиць (стр.16-20)
Пасєчніков С. П. Неантибактеріальне лікування неускладненого циститу/ С. П. Пасєчніков (стр.21-25)
Костинська Н. Є. Профілактика дисфункціональних маткових кровотеч у пубертатний період/ Н. Є. Костинська, Г. Б. Костинський (стр.26-27)
Хиць А. Р. Ефективність комплексу вітамінів групи В в терапії болю у спині/ А. Р. Хиць (стр.29-32)
Швець О. В. Перспективні можливості запобігання появи та прогресуванню фіброзу печінки/ О. В. Швець (стр.33-36)
Скрипник І. М. Антибіотикоасоційована діарея: роль пробіотиків у лікуванні та профілактиці/ І. М. Скрипник, Н. П. Приходько (стр.37-41)
Хиць А. Р. Ефективність та безпека комбінованої терапії небівололом та розувастатином у пацієнтів із супутньою артеріальною гіпертензією та гіперліпідемією/ А. Р. Хиць (стр.42-43)
Лекомцева Є. В. Сучасні погляди на патогенетичні механізми формування віддалених наслідків легкої закритої черепно-мозкової травми/ Є. В. Лекомцева (стр.44-47)
Ханюков О. О. Фактори ризику та профілактика тромбозу у пацієнтів із COVID-19/ О. О. Ханюков [та ін.] (стр.48-53)
Скрипник І. М. Профілактика кровотеч у хворих на гемофілію/ І. М. Скрипник [та ін.] (стр.54-55)
Боришевська-Логін О. А. Клінічний випадок тяжкої двобічної пневмонії, асоційованої з вірусною інфекцією SARS-CoV-2/ О. А. Боришевська-Логін [та ін.] (стр.56-57)
Зозуля І. С. Судинні неврологічні ускладнення у пацієнтів з COVID-19/ І. С. Зозуля, В. М. Мардзвік, М. В. Мардзвік (стр.59-63)
Новікова О. В. "Постковідний синдром": неврологічні прояви та лікування українським препаратом Когнум/ О. В. Новікова (стр.65-67)
Подгорна Т. Г. Особливості епідеміології коронавірусної інфекції SARS-CoV-2 на рівні сімейної медицини/ Т. Г. Подгорна [та ін.] (стр.68-70)
Клигуненко О. М. Вплив вагітності, ускладненої прееклампсією, на основні параметри центральної і периферичної гемодинаміки та показники об’ємів водних секторів організму/ О. М. Клигуненко, О. О. Марзан (стр.71-73)
Курділь Н. В. Характеристика сучасної структури опіоїдів як причини гострих отруєнь (передозувань): у фокусі синтетичні опіоїди/ Н. В. Курділь, О. В. Іващенко (стр.74-79)
Kuznietsov A. A. Prognostic value of serum concentration of matrix metaloproteinase-9 in patients in acute period of spontaneous supratentorial intracerebral hemorrhage/ A. A. Kuznietsov (стр.80-83)
Брич В. В. Готовність фахівців із реабілітації до використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій для забезпечення безперервної реабілітаційної допомоги пацієнтам із травмами/ В. В. Брич, Н. Ю. Ходаковська (стр.84-87)
Гриб В. А. Динаміка когнітивних функцій у хворих після ішемічного інсульту під впливом комплексу фізичної та медикаментозної реабілітації паретичної руки/ В. А. Гриб [та ін.] (стр.88-91)
Скиба В. В. Сучасні візуалізаційні технології у діагностиці первинних інтраабдомінальних ускладнень у хворих/ В. В. Скиба [та ін.] (стр.92-96)
Цікаві статті :
Знайти схожі


 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)