Бібліотека Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова

Головна

Спрощенний режим

Відео-інструкція

Опис

Бази даних

Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Періодичні видання

Зона пошуку

у знайденому

Знайдено у інших БД:

Книги (5)

Краєзнавство (6)

Формат представлення знайдених документів:
повний	інформаційний	короткий

Відсортувати знайдені документи за:
автором	назвою	роком видання	типом документа

Пошуковий запит: (<.>A=Жук, С. І.$<.>)

Загальна кількість знайдених документів : 125
Показані документи з 1 по 10

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2023р.,N 4
Цікаві статті :
Жилка Н. Я. Ситуаційний аналіз проблеми материнської смертності в Україні та шляхи її вирішення/ Н. Я. Жилка, О. С. Щербінська, І. П. Нецкар (стр.7-12)
Медведь В. І. Доказові основи етіопатофізіології та превентивного клінічного менеджменту нудоти та блювання вагітних/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.13-28)
Makurina G. I. Modern approaches to the correction of age-related skin changes in women/ G. I. Makurina [та ін.] (стр.29-34)
Гусєва А. Є. Вагітність і психоемоційні стресорні реакції. Фактор віку/ А. Є. Гусєва (стр.35-43)
Середа К. В. Патологія цервікального епітелію у жінок з різними формами безплідності/ К. В. Середа (стр.44-49)
Бенюк В. О. Особливості порушень і методи корекції системи гемостазу у жінок з антенатальною загибеллю плода/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.50-58)
Василюк С. М. Ректальні кровотечі у вагітних/ С. М. Василюк [та ін.] (стр.59-65)
Бенюк В. О. Особливості мікробіому піхви та функціональної активності епітеліальних клітин при цервікальній інтраепітеліальній неоплазії шийки матки у жінок перименопаузального віку/ В. О. Бенюк, В. М. Гончаренко, Т. Г. Ласкава (стр.66-73)
Сусідко О. М. Біоценоз вагінального тракту у пацієнток з безпліддям на тлі хронічного ендометриту / О. М. Сусідко, О. А. Лубковська, О. А. Ковалишин (стр.74-78)
Загородня О. С. Пологова діяльність як прояв системної запальної реакції (Огляд літератури)/ О. С. Загородня, Ю. Б. Моцюк, Т. В. Амерханова (стр.79-84)
Вагінальний гель PAPILOCARE® – запитання та відповіді (стр.85-89)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Медведь В. І., Жук С. І., Коньков Д. Г., Літвінов С. К., Очеретна О. Л.
Назва : Доказові основи етіопатофізіології та превентивного клінічного менеджменту нудоти та блювання вагітних
Паралельн. назви :The evidence bases of etiopathophysiology and preventive clinical management of nausea and vomiting in pregnancy
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2023. - N 4. - С. 13-28 (Шифр РУ16/2023/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЖЕНЩИНЫ БЕРЕМЕННЫЕ -- PREGNANT WOMEN
ТОШНОТА БЕРЕМЕННЫХ -- MORNING SICKNESS
РВОТА БЕРЕМЕННЫХ НЕУКРОТИМАЯ -- HYPEREMESIS GRAVIDARUM
ПСИХОТЕРАПИЯ -- PSYCHOTHERAPY
ПАТОЛОГИЧЕСКИЕ СОСТОЯНИЯ, ПРИЗНАКИ БОЛЕЗНЕЙ И СИМПТОМЫ -- PATHOLOGICAL CONDITIONS, SIGNS AND SYMPTOMS
ОБЗОР -- REVIEW
СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL
Анотація: Нудота та блювання, або ранній токсикоз, є поширеним розладом під час гестації, на який страждають до 80% вагітних. Тяжка форма відома як надмірне блювання вагітних (НБВ) і є виснажливим та потенційно небезпечним для життя захворюванням під час вагітності, що пояснюється невпинною нудотою та/або блюванням; характеризується втратою маси тіла, недоїданням та зневодненням, підвищує ризик несприятливих наслідків для матері та дитини. Без методичного втручання досвідчених клініцистів можуть розвинутися небезпечні для життя ускладнення. Ефективні профілактичні та лікувальні стратегії НБВ вимагають розуміння як патофізіологічних, так і психосоціальних факторів, усвідомлення потенційних ризиків та ускладнень, а також проактивного оцінювання та методів лікування з використанням інноваційних клінічних інструментів. НБВ характеризується зневодненням, електролітним і метаболічним дисбалансом, а також дефіцитом харчування, що може стати приводом до госпіталізації. Тяжкість нудоти та блювання під час вагітності можна оцінити за допомогою унікальної кваліфікації блювання під час гестації (шкала PUQE-24), яка продемонструвала відносно точну оцінку способу життя пацієнтки, включаючи години сну. Для якісної диференціальної діагностики необхідні цілеспрямований збір анамнезу та обстеження, оскільки діагноз цього стану переважно визначається клінічно. Лабораторні дослідження є корисними інструментами для оцінювання таких ускладнень, як електролітний або метаболічний дисбаланс чи ураження нирок. Крім того, вони допомагають визначити етіологію у рефрактерних випадках. Гіпотези, які сприяють розумінню патогенезу НБВ, ґрунтувались на підставі асоціацій, які є причинно-наслідковими, послідовними або випадковими. Необхідно докласти багато зусиль, щоб точно встановити ці взаємозв’язки у рамках добре спланованих досліджень. НБВ є найпоширенішим показанням до госпіталізації у першій половині вагітності. Виявлено численний дефіцит поживних речовин, таких, як дефіцит тіаміну, який може призвести до енцефалопатії Верніке, дефіцит вітаміну K і тяжка гіпокаліємія. Примітно, що окрім зазначених вище фізичних ускладнень, НБВ також асоціюється з психологічними несприятливими наслідками. Хоча це було пов’язано з серйозними ускладненнями, мало відомо про його прогностичні фактори. Метою даного систематичного огляду був пошук та критичне оцінювання досліджень, які визначали пріоритетні напрямки клінічного менеджменту блювання вагітних, виходячи з диференціації та патофізіологічної складової, аналіз профілю безпеки нефармакологічних засобів, що були використані для профілактики розвитку наведеної вище гестаційної патології та роз’яснення ефективної стратегії міжпрофесійної команди для покращення координації догляду та результатів у вагітних із нудотою та блюванням. Проведений систематичний пошук даних по базах MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews й Database of Abstracts of Reviews of Effects та публікацій у фахових виданнях України за 2010–2023 рр. Основним результатом було прогнозування виникнення блювання вагітних та НБВ, ефективності превентивного втручання, зменшення або припинення нудоти/блювання; кількості епізодів блювання; тривалості госпіталізації. Вторинні результати включали інші показники ефективності превентивної стратегії, несприятливі результати для матері/плода/неонатального періоду, показники якості життя та економічні витрати. Профілактичні заходи: імбир, точковий масаж/голковколювання, дієта, гіпнотерапія. Економічна оцінка стратегій профілактики ураховувала й перинатальні результати. Терапевтичні стратегії, насамперед інфузійна терапія, будуть нами розглянуті та проаналізовані у наступному огляді. Представлені в оглядах результати доказової медицини можуть бути використані при створенні клінічної настанови, протоколу, консенсусу або клінічних рекомендацій стосовно клінічного менеджменту нудоти, блювання вагітних та НБВNausea and vomiting, or early toxicosis, is a common disorder during pregnancy, affecting up to 80% of pregnant women. The severe form is known as excessive vomiting of pregnancy – hyperemesis gravidarum (HG) and is a debilitating and potentially life-threatening illness during pregnancy which is characterized by persistent nausea and/or vomiting, weight loss, malnutrition and dehydration, increases the risk of adverse maternal and perinatal outcomes. Without the methodical intervention of experienced clinicians, life-threatening complications can develop. Effective prevention and treatment strategies for HG require an understanding of both pathophysiological and psychosocial factors, awareness of potential risks and complications, and proactive assessment and treatment methods using innovative clinical tools. HG is characterized by dehydration, electrolyte and metabolic imbalance, as well as nutritional deficiency, which can lead to hospitalization. The severity of nausea and vomiting during pregnancy can be assessed using the Unique Gestational Vomiting Qualification (scale PUQE-24), which has been shown to be a relatively accurate assessment of the patient’s lifestyle, including hours of sleep. For high-quality differential diagnosis, a focused anamnesis collection and examination are necessary, since the diagnosis of this condition is mainly determined clinically. Laboratory tests are useful tools for evaluating complications such as electrolyte or metabolic imbalances or kidney damage. In addition, they help to determine the etiology in refractory cases. Hypotheses that contribute to the understanding of the pathogenesis of HG have been based on associations that are causal, sequential, or coincidental. Much efforts are needed to precisely establish these relationships in well-designed studies. HG is the most common indication for hospitalization in the first half of pregnancy. Numerous nutrient deficiencies have been identified, such as thiamine deficiency, which can lead to Wernicke’s encephalopathy, vitamin K deficiency, and severe hypokalemia. It is noteworthy that, in addition to the above-mentioned physical complications, HG is also associated with psychological adverse consequences. Although it has been associated with serious complications, little is known about its prognostic factors. The purpose of this systematic review was to find and critically evaluate studies that determined the priority areas of clinical management of vomiting in pregnant women, based on the differentiation and pathophysiological component, the analysis of the safety profile of non-pharmacological agents to prevent the development of the above-mentioned gestational pathology, and the clarification of an effective strategy of interprofessional teams to improve care coordination and outcomes in pregnant women with nausea and vomiting. A systematic data search was carried out in the databases MEDLINE, ISI Web of Science, PubMed, Scopus, Google Scholar, Cochrane Database of Systematic Reviews and Database of Abstracts of Reviews of Effects and publications in professional publications of Ukraine for 2010–2023. The main result was the prediction of the occurrence of vomiting in pregnant women and HG, the effectiveness of preventive intervention, the reduction or cessation of nausea/vomiting; the number of episodes of vomiting; duration of hospitalization. Secondary outcomes included other parameters of preventive strategy effectiveness, adverse maternal/fetal/neonatal outcomes, quality of life measures, and economic costs. Preventive measures: ginger, acupressure/acupuncture, diet, hypnotherapy. The economic evaluation of prevention strategies also took into account perinatal outcomes. Therapeutic strategies, primarily infusion therapy, will be reviewed and analyzed by us in the following review. The results of evidence-based medicine presented in the reviews can be used in the creation of a clinical guideline, protocol, consensus or clinical recommendations regarding the clinical management of nausea, vomiting of pregnancy and HG
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ус І. В., Жук С. І., Демянюк С. В.
Назва : Оцінювання системи гемостазу у вагітних із плацентарною дисфункцією методом ротаційної тромбоеластометрії
Паралельн. назви :Evaluation of the hemostasis system in pregnant women with placental dysfunction by the method of rotational thromboelastometry
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 3. - С. 6-11 (Шифр РУ16/2022/3)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ПЛАЦЕНТАРНОЕ КРОВООБРАЩЕНИЕ -- PLACENTAL CIRCULATION
ПЛАЦЕНТАРНЫЕ ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ТЕСТЫ -- PLACENTAL FUNCTION TESTS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
ТАБЛИЦЫ -- TABLES
Анотація: Мета дослідження: оцінювання стандартних показників тромбоеластометрії у вагітних із плацентарною дисфункцією. Матеріали та методи. Досліджено зразки венозної крові 26 здорових вагітних (контрольна група) та 50 пацієнток із плацентарною дисфункцією (основна група) віком 19–40 років. Середній термін гестації на момент дослідження становив 29,5±7,2 та 32,9±4,4 тиж відповідно. Проведено стандартні коагуляційні тести (коагулограма) та ротаційну тромбоеластометрію. Результати. Гіперкоагуляція за стандартними коагуляційними тестами у жінок із плацентарними порушеннями не відповідала терміну гестації. Не встановлено кореляційного зв’язку між показниками коагулограми, кількістю тромбоцитів та показниками темограми. За даними тестів тромбоеластографії для вагітних із плацентарною дисфункцією характерне підвищення щільності згустку. А саме – у тесті fibtem спостерігалось статистично значуще (p0,05) підвищення щільності згустку на 5, 10-й та 20-й хвилинах. Такі показники синтезу фібриногену та процесу полімеризації фібрину свідчать про формування більш щільного згустку у пацієнток із плацентарною дисфункцією. Крім того, показник MCF, що інформує про максимальну щільність згустку, є достовірно вищим у вагітних із плацентарною дисфункцією порівняно із групою контролю. Висновки. У патогенезі плацентарної дисфункції важливу роль відіграють порушення коагуляційного гомеостазу у вигляді формування згустку підвищеної щільності. Це і є однією із причин розладів гемодинаміки у матково-плацентарному та плодово–плацентарному басейнах. Тромбоеластографія, на відміну від базових коагуляційних тестів стандартної коагулограми, є більш інформативним методом оцінювання коагуляційної здатності крові у вагітних із плацентарною дисфункцієюThe objective: to evaluate the standard indicators of thromboelastometry in pregnant women with placental dysfunction. Materials and methods. Venous blood samples of 26 healthy pregnant women (control group) and 50 patients with placental dysfunction (main group, persons 19–40 years old) were examined. The average gestation period at the time of the study was 29.5±7.2 and 32.9±4.4 weeks, respectively. Standard coagulation tests (coagulogram) and rotational thromboelastometry were performed. Results. Hypercoagulability according to the standard coagulation tests in the women with placental disorders did not correspond to gestational age. No correlation was established between coagulogram parameters, the number of platelets and temogram parameters. According to thromboelastography tests, an increase in clot density is typical for pregnant women with placental dysfunction. Specifically, the results of the fibtem test demonstrated, a statistically significant (p0.05) increase in clot density at 5, 10, and 20 minutes. Such indicators of fibrinogen synthesis and the fibrin polymerization process indicate the formation of a denser clot in the patients with placental dysfunction. In addition, the MCF indicator, which informs about the maximum density of the clot, is significantly higher in the pregnant women with placental dysfunction compared to the control group. Conclusions. Disorders of coagulation homeostasis in the form of clot formation of increased density play an important role in the pathogenesis of placental dysfunction. This is one of the causes of hemodynamic disorders in the utero-placental and feto-placental blood flow. Thromboelastography, in contrast to the basic coagulation tests of the standard coagulogram, is a more informative method of assessment the coagulation ability of blood in the pregnant women with placental dysfunction
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 1
Цікаві статті :
Романенко Т. Г. Сучасний погляд на переривання небажаної вагітності нехірургічним методом/ Т. Г. Романенко, О. В. Морозова (стр.8-12)
Федосюк К. В. Оцінка рівня вітаміну D у жінок з аномальними матковими кровотечами та хронічним психоемоційним стресом/ К. В. Федосюк (стр.14-17)
Мамчур В. Й. Що треба враховувати під час вибору препарату для локальної терапії неспецифічних вагінітів та бактеріального вагінозу/ В. Й. Мамчур, О. В. Хомяк (стр.18-28)
Сюсюка В. Г. Мультидисциплінарний підхід у веденні пацієнток з акне/ В. Г. Сюсюка [та ін.] (стр.29-36)
Жук С. І. Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція)/ С. І. Жук, О. Д. Щуревська (стр.37-43)
Медведь В. І. Трансплантована нирка і вагітність (Огляд літератури)/ В. І. Медведь [та ін.] (стр.44-51)
Туманова Л. Є. Особливості психоемоційного стану вагітних із різними видами безплідності в анамнезі/ Л. Є. Туманова, О. В. Коломієць (стр.52-58)
Пирогова В. І. Репродуктивні порушення у жінок дітородного віку, які перенесли ургентні операційні втручання на репродуктивних органах/ В. І. Пирогова, Ю. Р. Дякунчак (стр.59-62)
Данилова А. О. Якість життя жінок з аденоміозом та папілярною карциномою щитоподібної залози в анамнезі/ А. О. Данилова (стр.63-68)
ДОСТУП ДО ПІСЛЯАБОРТНОЇ КОНТРАЦЕПЦІЇ. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів (стр.69-72)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 3
Цікаві статті :
Виповнюється 75 років від дня народження доктора медичних наук, професора Астахова Володимира Михайловича (стр.5)
Ус І. В. Оцінювання системи гемостазу у вагітних із плацентарною дисфункцією методом ротаційної тромбоеластометрії/ І. В. Ус, С. І. Жук, С. В. Демянюк (стр.6-11)
Гормональна терапія первинної оваріальної недостатності. Погляд комітету експертів Американського коледжу акушерів і гінекологів (стр.12-17)
Прощенко О. М. Вплив гістеректомії на функцію збережених яєчників та корекція гормонального дисбалансу/ О. М. Прощенко, І. Б. Венцківська (стр.18-26)
Романенко Т. Г. Імуноморфологічні ознаки хронічного ендометриту у пацієнток після невдалих спроб застосування допоміжних репродуктивних технологій/ Т. Г. Романенко, А. Д. Гайдук (стр.27-33)
Deinichenko O. V. Indicators of angiogenesis and hormonal profde in pregnant women with chronic hypertension in the first trimester/ O. V. Deinichenko [та ін.] (стр.34-39)
Кротік О. І. Динаміка показників функціонування системи мати-плацента-плід у вагітних з інфекціями, що передаються статевим шляхом, в анамнезі/ О. І. Кротік (стр.40-48)
Коньков Д. Г. Перспективні напрямки для створення стратегії ефективної медикаментозної профілактики прееклампсії (Огляд літератури)/ Д. Г. Коньков [та ін.] (стр.49-61)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Ус І. В., Жук С. І., Корольова Д. С., Платонов О. М., Царик Ю. О.
Назва : Тромбоцитарний гемостаз за реалізації плацентарної дисфункції
Паралельн. назви :Platelet hemostasis in the implementation of placental dysfunction
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 6. - С. 6-12 (Шифр РУ16/2022/6)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ГЕМОСТАЗ -- HEMOSTASIS
ТРОМБОЦИТОВ АГРЕГАЦИЯ -- PLATELET AGGREGATION
ЛАБОРАТОРНЫЕ КЛИНИЧЕСКИЕ ТЕХНОЛОГИИ -- CLINICAL LABORATORY TECHNIQUES
ПЛАЦЕНТАРНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- PLACENTAL INSUFFICIENCY
Анотація: Мета дослідження: вивчення стану тромбоцитарної ланки гемостазу у вагітних із плацентарною дисфункцією. Матеріали та методи. Проведено клініко-лабораторний аналіз результатів обстеження 54 пацієнток із плацентарною дисфункцією. До групи контролю увійшли 30 практично здорових жінок із фізіологічним перебігом вагітності. У жінок, включених до дослідження, проводили забір венозної крові для тестування із використанням вакуумних систем у пробірки із 3,8% цитратом натрію. Функціональну активність тромбоцитів вивчали на фотооптичному агрегометрі AP2110 (Солар, Білорусь), тромбоцитограму проводили на гематологічному аналізаторі H18 LIGHT (SFRI SAS, Франція), тромбоеластометричні тести виконані на системі ROTEM delta (Tem Innovations GmbH, Німеччина). Результати. Тромбоцитарний гемостаз має значущий вплив на показник максимальної стійкості до згустків (MCF) за результатами ROTEM у пацієнток із плацентарною дисфункцією. Даний показник може бути ефективним у визначенні гіперреактивності тромбоцитарної ланки у пацієнток із плацентарною дисфункцією. Хоча не виявлено статично значущої різниці між показниками оптичної агрегатометрії індукованої АДФ та колагеном у пацієнток із плацентарною дисфункцією та групою контролю, слід відзначити чітку тенденцію до різкого скорочення lag-періоду колаген-індукованої агрегації тромбоцитів у пацієнток з плацентарною дисфункцією. Висновки. Поряд з пошкодженням ендотелію і коагуляційними змінами порушення у тромбоцитарній ланці гемостазу може відігравати суттєву роль у формуванні тромбофілічного стану у пацієнток із плацентарною дисфункцією. Застосування тесту на основі колаген-індукованої агрегації тромбоцитів може бути перспективним для ефективної діагностики гіперреактивності тромбоцитів. Дослідження тромбоцитарної ланки має стати додатковим елементом лабораторного обстеження з метою вирішення питання щодо необхідності призначення антиагрегантів для профілактики розвитку плацентарної дисфункціїThe objective: to study the state of the platelet link of hemostasis in pregnant women with placental dysfunction. Materials and methods. A clinical and laboratory analysis of 54 patients with placental dysfunction was carried out. The control group included 30 practically healthy women with a physiological course of pregnancy. Venous blood of the patients was collected for testing using vacuum systems in tubes with 3.8% sodium citrate. The functional activity of platelets was studied on a photooptical aggregometer AP2110 (Solar, Belarus), thrombocytogram was performed on a hematological analyzer H18 LIGHT (SFRI SAS, France), thromboelastometric tests were determined on the ROTEM delta system (Tem Innovations GmbH, Germany). Results. Platelet hemostasis has a significant effect on maximum clot firmness (MCF) according to ROTEM results in patients with placental dysfunction. This indicator can be effective in determination of the hyperreactivity of the platelet unit in patients with placental dysfunction. Although no statically significant difference was found in the optical aggregometry indicators induced by ADP and collagen between the patients with placental dysfunction and the control group, a clear tendency to a sharp reduction in the lag-period of collagen-induced platelet aggregation in patients with placental dysfunction should be mentioned. Conclusions. Disorders in the platelet chain of hemostasis can play a significant role in the formation of a thrombophilic state in patients with placental dysfunction, as well as the damage of the endothelium and coagulation changes. The use of a test based on collagen-induced platelet aggregation may be a perspective method for effective diagnosis of platelet hyperreactivity. The study of the platelet link should become an additional element of the laboratory examination in order to resolve the issue of the need to prescribe antiplatelet agents to prevent the development of placental dysfunction
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2022р.,N 6
Цікаві статті :
Ус І. В. Тромбоцитарний гемостаз за реалізації плацентарної дисфункції/ І. В. Ус [та ін.] (стр.6-12)
Nikitenko R. P. Efficiency of detection of lymph nodes in breast cancer/ R. P. Nikitenko (стр.13-17)
Ткаліч В. О. Імуногістохімічні особливості експресії прогестеронових рецепторів плацентарних структур при передчасних пологах/ В. О. Ткаліч, І. В. Поладич (стр.18-21)
Сербенюк А. В. Особливості сонографічної картини у жінок-ветеранок репродуктивного віку, що зазнали контузії під час бойових дій/ А. В. Сербенюк (стр.22-30)
Слободяник О. Я. Ендометріоз. Чи можлива спонтанна вагітність при ендометріозі яєчників?/ О. Я. Слободяник [та ін.] (стр.31-35)
Siusiuka V. G. Clinical and psychological ground of principles of prognostication of premature delivery risk/ V. G. Siusiuka [та ін.] (стр.36-43)
Пирогова В. І. Оцінка ефективності корекції дисбіозу піхви з використанням вагінального пребіотичного комплексу у жінок із чинниками ризику спонтанних передчасних пологів/ В. І. Пирогова, О. В. Лаба (стр.44-49)
Сенчук А. Я. Вплив гестаційної артеріальної гіпертензії на ультраструктурну будову плаценти/ А. Я. Сенчук [та ін.] (стр.50-55)
Голяновський О. В. Порівняльна оцінка впливу моно- та біполярної енергії за проведення гістерорезектоскопії/ О. В. Голяновський, О. А. Волошин, А. В. Новосад (стр.56-60)
Дякунчак Ю. Р. Аспекти реабілітації репродуктивної функції жінок після ургентних гінекологічних операційних втручань/ Ю. Р. Дякунчак (стр.61-64)
Бенюк В. О. Особливості кольпоцитологічного стану і біоценозу піхви у жінок менопаузального віку з атрофічним вагінітом/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.65-70)
Цікаві статті :
Знайти схожі

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жук С. І., Щуревська О. Д.
Назва : Синдром системної запальної реакції плода (Клінічна лекція)
Паралельн. назви :The Fetal Inflammatory Response Syndrome (Clinical lecture)
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2022. - N 1. - С. 37-43 (Шифр РУ16/2022/1)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: МАТЕРИАЛЫ ЛЕКЦИЙ -- LECTURE NOTES
СЕПСИС -- SEPSIS
ВНУТРИУТРОБНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- FETAL INFECTION
НОВОРОЖДЕННЫЙ, БОЛЕЗНИ -- INFANT, NEWBORN, DISEASES
ИНТЕРЛЕЙКИН-6 -- INTERLEUKIN-6
Анотація: У статті висвітлено проблему синдрому системної запальної реакції плода (ССЗРП) на сучасному етапі. Даний термін введено в клінічну практику для описання системної активації вродженої або набутої імунної системи плода. ССЗРП може виникати у відповідь на інфекцію або запальний процес та залежно від виду імунних реакцій поділяється на два типи. ССЗРП І і ІІ типів є різними клінічними синдромами і відповідають гострому і хронічному запальним процесам. Описано основні патофізіологічні механізми та клінічні особливості різних варіантів ССЗРП. Плоди з даним синдромом мають ознаки поліорганного ураження. Наслідками ССЗРП є високий рівень ускладнень у новонароджених: сепсис, вроджена пневмонія, внутрішньошлуночкова кровотеча, перивентрикулярна лейкомаляція, дитячий церебральний параліч, нейросенсорна туговухість, некротичний ентероколіт та ін. Представлено детальний опис ураження органів та систем плодів при ССЗРП. У подальшому житті такі діти мають ризик виникнення віддалених ускладнень. Також даний синдром може бути причиною випадків нез’ясованої антенатальної загибелі плода. Лабораторні діагностичні критерії ССЗРП І типу включають в себе підвищення рівня інтерлейкіну-6 та реагентів гострої фази. Патогістологічно виявляють ознаки фунікуліту або хоріонічного васкуліту. Маркером ССЗРП ІІ типу є хемотаксичний хемокін CXCL10, який моделює материнське антифетальне відторгнення. У статті представлено базові механізми імунної відповіді при ССЗРП. При даному типі патології патогістологічно визначають хронічні запальні ураження плаценти (хронічний хоріоамніоніт, віліт невстановленої етіології, хронічний децидуїт)The article highlights the problem of fetal inflammatory response syndrome (FIRS) in modern conditions. This term has been introduced into the clinical practice to describe the systemic activation of the innate or acquired immune system of the fetus. FIRS can occur in response to infection or inflammation and is divided into two types depending on the type of immune response. FIRS I and II types are different clinical syndromes and correspond to acute and chronic inflammatory processes. The main pathophysiological mechanisms and clinical features of different variants of FIRS are described. Fetuses with this syndrome have signs of multiorgan damage. The consequences of FIRS are a high rate of complications in newborns: sepsis, congenital pneumonia, intraventricular hemorrhage, periventricular leukomalacia, cerebral palsy, neurosensory deafness, necrotic enterocolitis and others. The detailed description of fetal organs and systems damage by FIRS is presented. In further life, such children are at risk of long-term complications. This syndrome can also be the cause of unexplained antenatal fetal death. Laboratory diagnostic criteria for FIRS type I include elevated levels of interleukin-6 and acute phase reagents. Histologically there are the signs of funiculitis or chorionic vasculitis. The marker of FIRS type II is the chemotactic chemokine CXCL10, which simulates maternal antifetal rejection. The article presents the basic mechanisms of the immune response in FIRS. In this type of pathology there are chronic inflammatory lesions of the placenta which are determined by histological study (chronic chorioamnionitis, vilitis of unknown etiology, chronic deciduitis)
Знайти схожі

Назва журналу :Репродуктивне здоров’я жінки -2021р.,N 4
Цікаві статті :
Бенюк В. О. Сучасні аспекти етіології та патогенезу гіперпластичних процесів ендометрія/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.7-18)
Жук С. І. Особливості менеджменту анемії у вагітних, які перехворіли на СОVID-19/ С. І. Жук, Т. В. Лобастова, О. А. Таран (стр.19-22)
Голяновський О. В. Клінічний випадок розродження вагітної з Vasa previa на фоні Placenta previa/accreta/ О. В. Голяновський [та ін.] (стр.23-29)
Кузнєцова І. В. Труднощі терапії аеробного вагініту і шляхи їхнього подолання/ І. В. Кузнєцова (стр.30-35)
Лахно І. В. Стан автономної нервової регуляції плода у жінок з синдромом "короткої шийки"/ І. В. Лахно, С. В. Коровай (стр.36-39)
Жилка Н. Я. Інтеграція послуг з акушерства і гінекології на рівень первинної медичної допомоги в Україні/ Н. Я. Жилка, Г. О. Слабкий, О. С. Щербінська (стр.40-47)
Mueller A. Лікування за допомогою інтравагінального гелю з діоксидом кремнію, селенітом і лимонною кислотою з метою сприяння регресії ASC-US, LSIL, ASC-H, HSIL, покращенню статусу щодо р16/Кі67 і кліренсу ВПЛ з високим ризиком у матеріалі з шийки матки/ A. Mueller, M. Sailer, P. A. Regidor (стр.48-57)
Бенюк В. О. Корекція уродинамічних порушень у жінок з генітоуринарним синдромом шляхом застосування фракційного СО2-лазера/ В. О. Бенюк [та ін.] (стр.58-62)
Горбунова О. В. Порівняльний аналіз сучасних підходів до корекції гіперпролактинемії у дівчат-підлітків із порушеннями менструальної функції/ О. В. Горбунова, І. О. Юрченко (стр.63-69)
Кротік О. І. Особливості системного і місцевого імунітету у вагітних із урогенітальними інфекціями в анамнезі/ О. І. Кротік (стр.70-75)
Кузьоменська М. Л. Перебіг вагітності і розродження у жінок з рубцем на матці після міомектомії із застосуванням ендоскопічних технологій/ М. Л. Кузьоменська, С. Л. Чирва (стр.76-82)
Мамчур В. Й. Комбіновані препарати у локальній терапії інфекційних вульвовагінітів - пріоритетний напрямок сьогодення/ В. Й. Мамчур, С. М. Дронов (стр.83-92)
Іщак О. М. Віддалені наслідки оперативного лікування апоплексії яєчника/ О. М. Іщак (стр.93-98)
Корнацька А. Г. Особливості мікробіоценозу статевих шляхів та імунологічного гомеостазу у жінок репродуктивного віку з лейоміомою матки/ А. Г. Корнацька [та ін.] (стр.99-105)
Цікаві статті :
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Жук С. І., Лобастова Т. В., Таран О. А.
Назва : Особливості менеджменту анемії у вагітних, які перехворіли на СОVID-19
Місце публікування : Репродуктивне здоров’я жінки. - 2021. - № 4. - С. 19-22 (Шифр РУ16/2021/4)
MeSH-головна: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS
БЕРЕМЕННОСТИ ОСЛОЖНЕНИЯ -- PREGNANCY COMPLICATIONS
МЕДИЦИНСКОГО ОБСЛУЖИВАНИЯ МЕНЕДЖМЕНТ -- CASE MANAGEMENT
Анотація: У статті наведене визначення залізодефіцитної анемії (ЗДА), розглянуті механізми впливу дефіциту заліза під час вагітності, а також основні причини розвитку ЗДА у практиці акушера-гінеколога, що супроводжуються значним збільшенням фізіологічної потреби у залізі. Описані методи корекції і профілактики дефіциту заліза та зазначені відмінності у всмоктуванні гемового та негемового заліза. Також у даній статті розкриті переваги профілактики та дієтичної корекції залізодефіцитних станів за допомогою комбінації гемового заліза та сульфату заліза – препарату Ріхтер ФерроБіо
Знайти схожі

1-10 11-20 21-30 31-40 41-50 51-60

© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)