Головна Спрощенний режим Відео-інструкція Опис
Авторизація
Прізвище
Пароль
 

Бази даних


Періодичні видання- результати пошуку

Вид пошуку

Зона пошуку
у знайденому
Формат представлення знайдених документів:
повний інформаційнийкороткий
Відсортувати знайдені документи за:
авторомназвоюроком виданнятипом документа
Пошуковий запит: (<.>A=Замотаєва, Г. А.$<.>)
Загальна кількість знайдених документів : 63
Показані документи з 1 по 20
 1-20    21-40   41-60   61-63 
1.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Котляренко Н. М., Чеботарьов В. Ф., Замотаєва Г. А.
Назва : Інтерлейкін-1 та інтерлейкін-2 в патогенезі інсулінозалежного цукрового діабету(огляд літератури і власних досліджень)
Місце публікування : Журнал Академії медичних наук України. - Київ, 1999. - Т. 5, № 2. - С. 274-289 (Шифр ЖУ3н/1999/5/2)
MeSH-головна: ИНТЕРЛЕЙКИН-1 -- INTERLEUKIN-1
MeSH-неглавная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 1 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 1
Знайти схожі

2.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Степура Н. М., Замотаєва Г. А., Терехова Г. М., Волинець І. П.
Назва : Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на дифузний токсичний зоб, ускладнений автоімунною офтальмопатією
Паралельн. назви :Circulating immune complexes content in patients with diffuse toxic goiter complicated by autoimmune ophthalmopathy
Місце публікування : Ендокринологія. - 2020. - Т. 25, № 4. - С. 305-309 (Шифр ЕУ5/2020/25/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY
АНТИГЕН-АНТИТЕЛО КОМПЛЕКС -- ANTIGEN-ANTIBODY COMPLEX
Анотація: Одним із важливих показників, що характеризує стан гуморальної ланки імунної системи організму, є рівень циркулюючих імунних комплексів (ЦІК). За умов надлишкового утворення, ЦІК зберігаються впродовж тривалого часу і можуть відкладатися в різних органах та судинах, де здатні ініціювати запальні процеси. Автоімунна офтальмопатія (АО) — автоімунне захворювання, яке являє собою комплексне ураження тканин орбіти, супроводжується інфільтрацією, набряком і проліферацією ретробулярної жирової клітковини, м’язів і сполучної тканини. АО може зустрічатися як самостійне захворювання, так і в сполученні з дифузним токсичним зобом (ДТЗ) або автоімунним тиреоїдитом. Припускають, що патогенетичні механізми прогресування АО можуть бути пов’язані з активацією автоімунних процесів в орбітальних тканинах на фоні високого рівня антитіл до рецепторів тиреотропного гормону (рТТГ). Метою роботи було дослідження вмісту ЦІК у хворих на ДТЗ, ускладнений АО. Матеріал і методи. Проведено визначення кількості ЦІК: у 24 хворих (19 жінок та 5 чоловіків) із ДТЗ віком від 22 до 67 років (середнє значення — (47,2±2,8) року), у 29 хворих (19 жінок та 10 чоловіків) на ДТЗ, ускладнений АО, віком від 18 до 71 року (середнє значення — (46,1±2,5) року) і в 16 донорів (контрольна група) відповідного віку та статі. Результати. У хворих на ДТЗ обох груп вміст ЦІК вірогідно вищий за відповідний показник у донорів: відповідно (92,7±6,1) ум. од./мл і (113,5±6,7) ум. од./мл проти (67,7±6,1) ум. од./мл, (р0,05). У групі хворих на ДТЗ, ускладнений АО, кількість осіб із високими значеннями ЦІК істотно більша, ніж у групі хворих на ДТЗ. Так, високі значення ЦІК (100 ум. од./мл і більше) виявлено в 17 із 29 (58,6%) хворих на ДТЗ, ускладнений АО, тоді як у хворих на ДТЗ їх було 7 із 24 (29,2%). Висновки. Збільшення продукції ЦІК у хворих на ДТЗ, ускладнений АО, імовірно, є результатом активації гуморальної ланки імунної системи та підтвердженням автоімунного ґенезу захворювання. Високий вміст ЦІК може свідчити про розлад імунного гомеостазу, зокрема, про дисфункцію ретикуло-ендотеліальної системи, яка відповідає за їх елімінацію і виведенняThe level of circulating immune complexes (CIC) is one of the important indicators characterizing the state of the body’s humoral immune response. Under the condition of excessive formation, CIC remain in the circulation for a long time, and can be deposited in various organs and vessels, initiating inflammatory processes. Autoimmune ophthalmopathy (AO) is an autoimmune disease that is a complex lesion of the orbit tissues, accompanied by infiltration, edema and proliferation of retrobular adipose tissue, muscles, and connective tissue. AO can be occured as an independent disease, and in combination with diffuse toxic goiter (DTG) or autoimmune thyroiditis. It is assumed that the pathogenetic mechanisms of the progression of autoimmune ophthalmopathy may be associated with the activation of autoimmune processes in orbital tissues against the background of a high level of TSH receptor antibodies (TRAbs). The aim was to study the content of CICs in patients with DTG complicated by autoimmune ophthalmopathy. Material and methods. CIC were determined in 24 patients with DTG, including 19 women and 5 men aged 22 to 67 years (mean value (47.2±2.8), and in 29 patients with DTG (19 women and 10 men) complicated by AO at the age from 18 till 71 years (mean value 46.1±2.5. The control group consisted of 16 donors of the corresponding age and gender. Results. In patients with DTG of both groups the CIC content is significantly higher than the indicators of the control group: (92.7±6.1 conventional units) and (113.5±6.7 conventional units) versus (67.7±6.1 conventional units), (p0.05), respectively. In the group of patients with DTG complicated by AO, the number of patients with high CIC values was significantly higher than in the group of patients with DTG. High CIC values (100 conventional units/ml and more) were found in 17 out of 29 (58.6%) patients with DTG, complicated by AO, while there were 7 out of 24 (29.2%) in patients with DTG. Conclusions. The increased CIC production in patients with DTG complicated by AO is probably the result of activation of the humoral immunity and confirmation of the genesis of the autoimmune disease. In addition, a high content of CIC may indicate a dysfunction in the genesis of immune disorders in particular, about dysfunction of the reticuloendothelial system, which is responsible for their elimination and excretion
Знайти схожі

3.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Степура Н. М., Замотаєва Г. А., Гулєватий С. В., Тронько М. Д.
Назва : Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на рак щитоподібної залози після лікування радіоактивним йодом і рекомбінантним людським тиреотропіном
Паралельн. назви :Contents of circulating immune complexes in patients with thyroid cancer after treatment with radioactive iodine and recombinant human thyrotropin
Місце публікування : Ендокринологія. - 2018. - Т. 23, № 2. - С. 137-140 (Шифр ЕУ5/2018/23/2)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ХИМИОРАДИОТЕРАПИЯ -- CHEMORADIOTHERAPY
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN
КРОВЕТВОРНЫХ КЛЕТОК ФАКТОРЫ РОСТА -- HEMATOPOIETIC CELL GROWTH FACTORS
ГИПОТИРЕОЗ -- HYPOTHYROIDISM
Анотація: Використання рекомбінантного людського тиреотропіну перед проведенням поопераційної радіойодної абляції у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (РЩЗ) дозволяє запобігти небажаним ефектам гіпотиреозу та знизити радіотоксичність. Метою роботи було порівняння дії йоду-131 на імунну систему хворих на РЩЗ залежно від підходу до лікування радіоактивним йодом: із використанням людського рекомбінантного тиреотропіну і на тлі відміни тиреоїдних гормонів. Матеріали та методи. Проведено визначення кількості циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) після радіойодотерапії у двох групах хворих: у стані евтиреозу з використанням людського рекомбінантного тиреотропіну (29 хворих, група А) та в стані гіпотиреозу після відміни левотироксину (35 пацієнтів, група В). Вимірювання рівня ЦІК проводили напередодні, через 6 днів, 1 і 6 місяців після введення радіойодуРезультати. Після проведення радіойодотерапії з використанням людського рекомбінантного тиреотропіну не виявлено вірогідних змін рівня ЦІК протягом усього періоду обстеження, тоді як у пацієнтів групи B вміст ЦІК значно збільшувався з максимальним рівнем через один місяць після введення радіойодуВисновок. Використання людського рекомбінантного тиреотропіну в терапії радіоактивним йодом знижує негативну дію йоду-131 на імунологічні параметри хворих на рак щитоподібної залози
Знайти схожі

4.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Степура Н. М., Замотаєва Г. А.
Назва : Вміст циркулюючих імунних комплексів у хворих на рак щитоподібної залози різного віку з легеневими метастазами у процесі радіойодотерапії
Місце публікування : Український радіологічний журнал. - Харків, 2016. - Т. 24, № 2. - С. 41-44 (Шифр УУ17/2016/24/2)
Примітки : Бібліогр.: с. 43
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ЛЕГКИХ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- LUNG NEOPLASMS
ИОДА РАДИОАКТИВНЫЕ ИЗОТОПЫ -- IODINE RADIOISOTOPES
АНТИГЕН-АНТИТЕЛО КОМПЛЕКС -- ANTIGEN-ANTIBODY COMPLEX
ВОЗРАСТНЫЕ ГРУППЫ -- AGE GROUPS
Знайти схожі

5.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Скачек М. Ю., Замотаєва Г. А.
Назва : Вплив внутрішнього та зовнішнього опромінення на функціональний стан щитовидної залози експериментальних тварин
Місце публікування : Фізіологічний журнал. - Київ, 1999. - Т. 45, № 6. - С. 88-91 (Шифр ФУ6/1999/45/6)
MeSH-головна: ЗДОРОВЬЯ ИЗМЕНЕНИЯ ПРИ ВОЗДЕЙСТВИИ ИЗЛУЧЕНИЙ -- RADIOLOGIC HEALTH
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND
Знайти схожі

6.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гулєватий С. В., Замотаєва Г. А., Степура Н. М.
Назва : Вплив радіойодотерапії на імунофенотип лімфоцитів периферичної крові у хворих на рак щитоподібної залози за екзогенного та ендогенного стимулювання тиреотропного гормону
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2019. - N спец.вип. - С. 73-75 (Шифр ПУ17/2019/спец.вип)
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ БОЛЕЗНИ -- THYROID DISEASES
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN
Знайти схожі

7.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Степура Н. М., Замотаєва Г. А., Волинець І. П.
Назва : Вплив радіойодотерапії на рівень циркулюючих імунних комплексів у хворих на токсичний зоб
Місце публікування : Пробл. ендокринної патології. - Харьков, 2019. - N спец.вип. - С. 124-125 (Шифр ПУ17/2019/спец.вип)
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ИОД -- IODINE
Знайти схожі

8.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Замотаєва Г. А., Степура Н. М.
Назва : Вплив радіойодтерапії на продукцію інтерлейкінів IL-1β та IL-10 у хворих на дифузний токсичний зоб
Паралельн. назви :Effect of radioiodine therapy on the production of interleukin-1β and interleukin-10 in patients with diffuse toxic goiter
Місце публікування : Ендокринологія. - 2021. - Т. 26, № 4. - С. 336-342 (Шифр ЕУ5/2021/26/4)
Примітки : Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-головна: ЗОБ ДИФФУЗНЫЙ ТОКСИЧЕСКИЙ -- GRAVES DISEASE
ИОД -- IODINE
ИНТЕРЛЕЙКИНЫ -- INTERLEUKINS
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
Анотація: Радіойодтерапія (РЙТ) давно та ефективно використовується в медичній практиці для лікування гіпертиреозу у хворих на дифузний токсичний зоб (ДТЗ, хвороба Грейвса). Однак, попри довготривалий клінічний досвід застосування радіойоду, залишається низка неясних та спірних питань щодо побічних ефектів та віддалених наслідків РЙТ, зокрема її впливу на імунну систему, яка, як відомо, є дуже чутливою до іонізаційного опромінення. Ключовими чинниками, що регулюють гемопоез, імунну відповідь та запальні процеси, є цитокіни. Метою роботи було дослідження впливу РЙТ на продукцію прозапального інтерлейкіну‑1β (ІЛ‑1β) та протизапального інтерлейкіну‑10 (ІЛ‑10) у хворих на ДЗТ. Матеріал і методи. Проведено визначення рівня ІЛ‑1β та ІЛ‑10 у 21 хворого (16 жінок та 5 чоловіків) на ДЗТ віком від 22 до 67 років (середнє значення — 44,9±2,6 року) і в 14 донорів (контрольна група) відповідного віку та статі. Активність радіоактивного йоду становила від 400 до 800 МБк (середнє значення — 549±20,0 МБк). Рівень ІЛ‑1β та ІЛ‑10 досліджували імуноферментним методом напередодні та через 6 днів, 1 і 6 місяців після РЙТ. Результати. Встановлено, що до початку РЙТ у хворих на ДЗТ вміст ІЛ‑1β становив 12,46±2,34 пг/мл, що більше контрольного значення у 2,8 раза (р0,001), а вміст ІЛ‑10 перевищував показники донорів у 2 рази (24,81±3,46 пг/мл проти 11,80±0,77 пг/мл; p0,01). Після РЙТ продукція обох досліджуваних цитокінів зростає: максимальний вміст ІЛ‑1β спостерігається через 1 місяць (35,56±4,28 пг/мл), тоді як концентрація ІЛ‑10 була найбільшою на 6 добу (43,87±5,82 пг/мл). Через 6 місяців після РЙТ рівні ІЛ‑1β та ІЛ‑10 повертаються до вихідних значень, але залишаються вірогідно вище показників контрольної групи.У хворих на ДЗТ рівні прозапального (ІЛ‑1β) та протизапального (ІЛ‑10) цитокінів у крові вірогідно вищі порівняно зі здоровими донорами, а РЙТ призводить до підвищення вмісту ІЛ‑1β та ІЛ‑10. На нашу думку, це зумовлено запаленням, яке викликане руйнуванням тиреоїдної тканини. Різниця часових піків секреції ІЛ‑1β і ІЛ‑10 після РЙТ може свідчити про порушення регуляторного балансу про- і протизапальних чинниківRadioiodine therapy (RIT) has been effectively used for a long time in medical practice for the treatment of hyperthyroidism in patients with diffuse toxic goiter (DTG, Graves’ disease). However, despite the long clinical experience of using radioiodine, there is a number of unclear and controversial questions regarding the side effects and long-term consequences of RIT, including its effect on the immune system, which is known to be very sensitive to ionizing radiation. Cytokines are key factors regulating hematopoiesis, immune response and inflammation. The aim of the work was to study the effect of RIT on the production of pro-inflammatory interleukin‑1β (IL‑1β) and anti-inflammatory interleukin‑10 (IL‑10) in patients with DTG. Material and methods. The levels of IL‑1β and IL‑10 were determined in 21 patients (16 women and 5 men) with DTG aged 22-67 years (mean value — 44.9±2.6 years) and in 14 donors (control group) of the corresponding age and gender. The activity of radioactive iodine ranged from 400 MBq to 800 MBq (mean value — 549±20.0 MBq). IL‑1β and IL‑10 were studied by the enzyme immunoassay in dynamics: before iodine‑131 intake and in 6 days, 1 and 6 months after RIT. Results. It was found that before RIT in patients with DTG, the content of IL‑1β was 12.46±2.34 pg/mL, which is 2.8 times higher than the control value (p0.001), and the level of IL‑10 exceeded the donor values by 2 times (24.81±3.46 pg/mL versus 11.80±0.77 pg/mL; p0.01). After RIT the production of both cytokines increases. The maximum content of IL‑1β was found one month after RIT (35.56±4.28 pg/mL), while the concentration of IL‑10 was the highest on day 6 (43.87±5.82 pg/mL). The levels of IL‑1β and IL‑10 return to baseline values in 6 months after RAI therapy, but remain significantly higher than the control values. Conclusions. In patients with DTG, the levels of pro-inflammatory (IL‑1β) and anti-inflammatory (IL‑10) cytokines in the blood are significantly higher than in healthy donors. RIT increased IL‑1β and IL‑10 levels. In our opinion, this is due to inflammation caused by the destruction of the thyroid tissue. The difference in the time peaks of IL‑1β and IL‑10 secretion after RIT may indicate the deregulatory balance of pro-and anti-inflammatory factors
Знайти схожі

9.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сидоренко Д. С., Замотаєва Г. А., Джужа Д. О., Сквирська Л. М., Тронько М. Д.
Назва : Вплив радіойодтерапії на проліферативну активність лімфоцитів хворих на диференційований рак щитоподібної залози
Місце публікування : Онкология: Науч.- практ. журн./ Ин-т эксперим. патологии, онкологии и радиобиологии им. Р.Е. Кавецкого НАН Украины, ООО "Морион". - К., 2008. - Т. 10, № 1. - С. 31-33. - ISSN 1562-1774 (Шифр ОУ3/2008/10/1). - ISSN 1562-1774
Предметні рубрики: Щитовидной железы новообразования-- радиотер
Лимфоциты
Тиреоидэктомия
Знайти схожі

10.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Замотаєва Г. А., Степура Н. М.
Назва : Вплив радіойодтерапії на рівень прозапальних цитокінів (ІЛ-1В і ІЛ-6) у крові хворих на рак щитоподібної залози
Місце публікування : Журнал Академії Медичних Наук України. - 2009. - Т. 15, № 3. - С. 574-580 (Шифр ЖУ3н/2009/15/3)
Предметні рубрики: Щитовидной железы новообразования
Цитокины
Облучение частей тела
Интерлейкин-6
Йод
Знайти схожі

11.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Захарченко Т. Ф., Замотаєва Г. А., Тронько М. Д.
Назва : Вплив радіойодтерапії на цитотоксичність природних клітин-кілерів у хворих на рак щитоподібної залози
Місце публікування : Журнал Академії Медичних Наук України. - К., 2007. - Т. 13, № 1. - С. 153-158 (Шифр ЖУ3н/2007/13/1)
Предметні рубрики: Щитовидной железы новообразования-- тер
Лучевая терапия
Иод-- тер прим
Цитотоксичность иммунологическая
Клетки-киллеры естественные
Знайти схожі

12.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Захарченко Т. Ф., Замотаєва Г. А., Гулеватий С. В.
Назва : Вплив рекомбінантного тиреотропного гормона людини та радіойодтерапії на функцію клітин вродженого імунітету у хворих на рак щитоподібної залози
Місце публікування : Міжнародний ендокринологічний журнал. - Київ, 2018. - Том 14, N 6. - С. 45-50 (Шифр МУ65/2018/14/6)
Примітки : Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
НЕЙТРОФИЛОВ АКТИВАЦИЯ -- NEUTROPHIL ACTIVATION
ТИРЕОТРОПИН -- THYROTROPIN
ИОД -- IODINE
КЛЕТКИ-КИЛЛЕРЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- KILLER CELLS, NATURAL
Анотація: Мета: дослідити вплив радіойодотерапії (РЙТ) на цитотоксичну активність NK-клітин та метаболічну активність нейтрофілів (НФ) у хворих на диференційований рак щитоподібної залози (ДРЩЗ) на тлі відміни гормоносупресивної терапії (гіпотиреоз) або застосування рекомбінантного тиреотропного гормона людини (рлТТГ) — препарату тироген (еутиреоз). Матеріали та методи. Визначали імунологічні показники у двох групах радикально прооперованих хворих на ДРЩЗ за різних умов проведення РЙТ. У групу A (із відміною L-тироксину) увійшли 28 пацієнтів віком від 24 до 60 років. Пацієнти отримали 1 чи 2 курси РЙТ. Групу В (із використанням тирогену) становили 23 пацієнти віком від 14 до 66 років. Пацієнти групи В отримали від одного до трьох курсів РЙТ. Імунологічне дослідження проводили напередодні та через 5 або 6 діб після прийому 131І активністю від 2180 до 6000 МБк. Контрольні групи складалися з донорів відповідного віку і статі. Цитотоксичну активність NК-клітин проти індикаторних клітин-мішеней визначали, використовуючи спектрофотометрію, метаболічну активність НФ — у стандартному тесті відновлення НСТ (нітросиній тетразолій). Результати. Після РЙТ активність NК-клітин у хворих із відміною L-тироксину (група А) істотно не змінюється і залишається на низькому рівні, а метаболічна активність НФ значно перевищує початковий показник. У хворих із використанням тирогену (група В) активність NК-клітин після РЙТ значно збільшується відносно початкового значення, а активність НФ не зазнає значної зміни. Активність NК-клітин у хворих групи В статистично значуще (р 0,001) більша, а активність НФ нижча (р 0,001) за активність цих клітин у хворих групи А. Висновки. Порівняльний аналіз результатів показав, що активність NК-клітин та метаболічна активність НФ у хворих на ДРЩЗ відрізняються залежно від умов проведення РЙТ. У хворих на ДРЩЗ у стані еутиреозу після РЙТ активність NК-клітин більша, а НФ нижча за активність цих клітин у пацієнтів у стані гіпотиреозу. Підготовка до РЙТ із використанням рлТТГ (тирогену) позитивно впливає на функціональні показники клітин вродженого імунітету у хворих на ДРЩЗ, опромінених радіойодомBackground. The effect of radioiodine therapy (RIT) on the cytotoxic activity of NK cells and the metabolic activity of neutrophils (NF) in patients with differentiated thyroid cancer (DTC) was studied on the background of thyroid hormone withdrawal (hypothyroidism) and the use of recombinant human thyroid-stimulating hormone — thyrogen (euthyroidism). Materials and methods. The immunological indices were determined in 2 groups of patients with DTC, who underwent radical surgery, in different conditions of the RIT. Group А (with thyroid hormone withdrawal) included 28 patients aged 24 to 60 years. Patients received 1 or 2 courses of RIT. Group В (with the use of thyrogen) comprised 23 patients aged 14 to 66 years. Patients of group В received 1 to 3 courses of RIT. Immunological examination was conducted the day before and 5 or 6 days after taking 131I with activity from 2180 to 6000 MBq. The control groups consisted of donors of the corresponding age and sex. The cytotoxic activity of NK cells against indicator target cells was determined using spectrophotometry. Metabolic activity of NF was evaluated in the standard nitroblue tetrazolium test. Results. After RIT, the activity of NK cells in patients with thyroid hormone withdrawal (group А) does not change significantly and remains at a low level, and the metabolic activity of NF significantly exceeds the baseline value. In patients, who received thyrogen (group В), the activity of NK cells after RIT is significantly increased relative to the baseline value, and the activity of NF does not undergo significant changes. The activity of NK cells in patients of group В is statistically significant (p 0.001) higher, and the activity of NF is lower (p 0.001) than the activity of these cells in patients of group А (withdrawal). Conclusions. A comparative analysis of the results showed that the activity of NK cells and the metabolic activity of NF in patients with DTC differ depending on the conditions of the RIT. In euthyroid patients with DTC after RIT, the activity of NK cells is greater, and NF is lower than that of these cells in hypothyroid patients. Preparation for RIT using recombinant human thyroid-stimulating hormone (thyrogen) positively influences the functional indices of innate immunity cells in patients with DTC treated with radioiodine
Знайти схожі

13.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Гойдаш М. М., Замотаєва Г. А., Олійник Б. В.
Назва : Вплив спленозиду на катаболізм аденілової кислоти і роль її катаболітів у проліферації тимоцитів та спленоцитів
Місце публікування : Ендокринологія. - Київ, 2006. - Т. 11, № 2. - С. 219-224. (Шифр ЕУ5/2006/11/2)
Предметні рубрики: Пурины-- животное-- метаб
Аденозинмонофосфат
Пуриновые нуклеотиды-- метаб
Тимус-- животное-- цитол
Селезенка-- животное-- цитол
Ключові слова (''Вільн.індекс.''): спленозид
Знайти схожі

14.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Степура Н. М., Замотаєва Г. А.
Назва : Вплив тиреоїдної та радіойодтерапії на інтерлейкін-2-продукуючу активність лімфоцитів периферичної крові хворих на папілярний рак щитоподібної залози
Місце публікування : Ендокринологія. - Київ, 2006. - Т. 11, № 2. - С. 207-212. (Шифр ЕУ5/2006/11/2)
Предметні рубрики: Щитовидной железы новообразования-- радиотер-- хир
Интерлейкин-2
Иод, радиоактивные изотопы-- тер прим
Лимфоциты
Тиреоидэктомия
Знайти схожі

15.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Захарченко Т.Ф., Замотаєва Г.А., Гулеватий С.В., Джужа Д.О.
Назва : Динаміка активності натуральних кілерних клітин у хворих на рак щитоподібної залози різних вікових груп після радіойодотерапії
Місце публікування : Ендокринологія. - 2013. - Т. 18, № 1. - С. 9-13 (Шифр ЕУ5/2013/18/1)
MeSH-головна: ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
КЛЕТКИ-КИЛЛЕРЫ ЕСТЕСТВЕННЫЕ -- KILLER CELLS, NATURAL
ЛИМФАТИЧЕСКИХ УЗЛОВ ОБЛУЧЕНИЕ -- LYMPHATIC IRRADIATION
ЛУЧЕВАЯ ТЕРАПИЯ -- RADIOTHERAPY
Знайти схожі

16.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Захарченко Т. Ф., Замотаєва Г. А., Гулеватий С. В., Волинець І. П., Джужа Д. О.
Назва : Динаміка показників активності уродженого імунітету у хворих із віддаленими метастазами диференційованого раку щитовидної залози після радіойодотерапії різних вікових груп
Місце публікування : Проблеми ендокринної патології. - 2015. - № 2. - С. 35-41 (Шифр ПУ17/2015/2)
MeSH-головна: ИММУНИТЕТ ВРОЖДЕННЫЙ -- IMMUNITY, INNATE
ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS
НОВООБРАЗОВАНИЙ МЕТАСТАЗЫ -- NEOPLASM METASTASIS
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ЛЕКАРСТВЕННАЯ ТЕРАПИЯ -- DRUG THERAPY
НЕЙТРОФИЛЫ -- NEUTROPHILS
ИОД -- IODINE
Знайти схожі

17.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Сидоренко Д. С., Замотаєва Г. А., Джужа Д. А.
Назва : Динаміка проліферативної активності лімфоцитів периферичної крові у хворих на рак щитоподібної залози при введенні діагностичних доз радіойоду
Місце публікування : Журнал Академії Медичних Наук України. - К., 2006. - Т. 12, № 3. - С. 534-539 (Шифр ЖУ3н/2006/12/3)
Предметні рубрики: Щитовидной железы новообразования-- диагн
Иод, радиоактивные изотопы-- диагн прим
Лимфоциты
Знайти схожі

18.

Форма документа : Стаття із журналу
Шифр видання :
Автор(и) : Замотаєва Г. А., Чеботарьов В. Ф.
Назва : Ендокринна функція тимусу у дітей та підлітків з доброякісною патологією щитовидної залози
Місце публікування : Ендокринологія. - Київ, 2000. - Т. 5, № 1. - С. 35-39 (Шифр ЕУ5/2000/5/1)
MeSH-головна: ТИМУС -- THYMUS GLAND
ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- THYROID NEOPLASMS
ЭНДОКРИНОЛОГИЯ -- ENDOCRINOLOGY
ДЕТИ -- CHILD
ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT
Знайти схожі

19.

Назва журналу :Ендокринологія -2014р. т.19,N 4
Цікаві статті :
Бальон Я. Г. Історія створення хлодитану - інгібітора функції кори надниркових залоз/ Я. Г. Бальон (стр.271)
Бельчина Ю. Б. Дисфункция эндотелия у больных сахарным диабетом 1 типа и диабетической кардиомиопатией/ Ю. Б. Бельчина, Л. К. Соколова, Н. Д. Тронько (стр.272-273)
Бєлих Н. А. Йодна забезпеченість вагітних, матерів-годувальниць та дітей грудного віку в Луганській області/ Н. А. Бєлих, М. Є. Маменко (стр.273)
Богданова Т. Морфология рака щитовидной железы после аварии на ЧАЭС/ Т. Богданова [и др.] (стр.274)
Боднар П. М. Патогенетичні основи терапії цукрового діабету 2 типу з неалкогольною жировою хворобою печінки/ П. М. Боднар [и др.] (стр.274)
Божок Ю. М. Алгоритм кількісної оцінки асиметрії форми ядер тиреоцитів пухлин щитоподібної залози/ Ю. М. Божок, О. Г. Ніконенко, В. В. Марков (стр.275)
Бойко А. І. Фармацевтичний погляд на сучасне застосування протидіабетичних лікарських засобів/ А. І. Бойко (стр.275)
Большова О. В. Особливості клінічного перебігу соматотропної недостатності у молодих дорослих/ О. В. Большова [и др.] (стр.276)
Большова О. В. Глікемічний контроль у дітей із цукровим діабетом 1 типу в поєднанні з целіакією, що перебувають на безглютеновій дієт/ О. В. Большова, І. В. Лукашук (стр.276-277)
Большова О. В. Стан ліпідного обміну, вміст інсуліну і лептину в крові дітей та підлітків з андроїдною та гіноїдною формами ожиріння/ О. В. Большова, Т. М. Маліновська (стр.277-278)
Бондаренко Л. О. Динаміка змін ступеня абдомінального ожиріння та концентрації лептину в крові при метаболічному синдромі, що розвивається на тлі гіпопінеалізму/ Л. О. Бондаренко, Н. М. Сотник, Т. В. Міщенко (стр.278)
Бондаренко В. О. Підходи до терапії неплідності у чоловіків, хворих на гіпотиреоз/ В. О. Бондаренко, Ж. С. Співак (стр.279)
Будрейко О. А. Формування ускладненого перебігу ожиріння у дітей/ О. А. Будрейко [и др.] (стр.279-280)
Войцеховська Т. М. Поєднання патології щитоподібної залози з дисгормональною гіперплазією молочних залоз у жінок репродуктивноео віку/ Т. М. Войцеховська, В. С. Вернигородський (стр.283-284)
Воскобойник Л. Г. Применение интраоперационных цитологических исследований для диагностики папиллярной карциномы щитовидной железы. Когда они эффективны?284/ Л. Г. Воскобойник (стр.284)
Гузик М. М. Амінокислотний склад колагену і типу кісток за експериментального цукрового діабету: ефект нікотинаміду/ М. М. Гузик [и др.] (стр.289)
Гулеватий С. В. Лікування віддалених метастазів папілярної карциноми щитоподібної залози/ С. В. Гулеватий [и др.] (стр.289)
Гуріна Н. М. Особливості обміну сечової кислоти у хворих ЦД 2 типу залежно від насиченості організму негемовим залізом/ Н. М. Гуріна [и др.] (стр.290-291)
Гурський А. Й. Оптимальна моноінсулінотерапія цукрового діабету 2 типу при застосуванні інсулінів ПРАТ «Індар»/ А. Й. Гурський [и др.] (стр.291-292)
Дідушко О. М. Особливості порушення функції нирок у хворих на гіпотиреоз/ О. М. Дідушко (стр.293-294)
Єльський В. М. Вплив поляризованого світла на стан нейроендокринної системи при дозованих опіках/ В. М. Єльський, С. В. Зябліцев, Ю. І. Стрельченко (стр.294-295)
Єфімов А. С. Особливості вмісту вітаміну D у хворих на цукровий діабет 2 типу та його вплив на компенсацію захворювання/ А. С. Єфімов, Л. М. Михальчук (стр.295)
Єфімов А. С. Патогенетичні маркери розвитку діабетичної нефропатії у хворих на цукровий діабет типу 1, їх значення у ранній діагностиці та оптимізації лікування/ А. С. Єфімов, Н. А. Скробонська, Т. С. Цимбал (стр.295-296)
Ефимов А. С. Особенности морфолоеии атеросклеротической бляшки у больных сахарным диабетом 2 типа/ А. С. Ефимов, Л. К. Соколова, М. Ю. Соколов (стр.296-297)
Калинська Л. М. Ангіотензин-перетворюючий фермент, його роль у міжгормональних взаємодіях/ Л. М. Калинська (стр.299-300)
Капшитарь А. В. Тактические подходы к хирургическому лечению гнойно-некротических поражений стопы у больных с синдромом диабетической стопы в гнойно-септическом отделении/ А. В. Капшитарь (стр.300)
Капшитарь А. В. Холецистэктомии из минидоступа у больных острым холециститом, страдающих сахарным диабетом (особенности течения, морфологических изменений желчного пузыря и его осложнений)/ А. В. Капшитарь (стр.300-301)
Караченцев Ю. И. Микроэлементный дисбаланс при аутоиммунном тиреоидите с диффузными и диффузно-очаговыми изменениями щитовидной железы/ Ю. И. Караченцев, О. А. Гончарова, И. М. Ильина (стр.301)
Коваленко А. Є. Результати довгострокового спостереження за пацієнтами з папілярним раком щитовидної залози/ А. Є. Коваленко, М. Ю. Болгов, П. П. Зінич (стр.305-306)
Косовцова Г. В. Корекція інсулінорезистентності та проявів метаболічного синдрому у дітей/ Г. В. Косовцова [и др.] (стр.309-310)
Костенко Т. П. Особенности диффузного нетоксического зоба у детей с избыточной массой тела и ожирением/ Т. П. Костенко (стр.310-311)
Кравчун Н. А. Целесообразность проведения скрининга гиперкортицизма у пациентов сахарным диабетом 2 типа и ожирением/ Н. А. Кравчун, Л. Г. Полозова (стр.313)
Лучицький В. Є. Стан репродуктивної функції та гіпоталамо-гіпофізарно-статевої системи у чоловіків із вперше діагностованим раком щитовидної залози та після тиреоїдектомії/ В. Є. Лучицький [и др.] (стр.318-319)
Ляшук П. М. Досвід роботи денного стаціонару поліклініки ендокринологічного центру/ П. М. Ляшук [и др.] (стр.319-320)
Маменко М. Є. Вплив порушень тиреоїдного статусу на розвиток функціональних гастроінтестинальних розладів у дітей молодшого шкільного віку/ М. Є. Маменко, О. О. Бугаєнко (стр.321-322)
Маменко М. Є. Вплив функціональної активності гіпофізарно-тиреоїдної системи на нервово-психічний розвиток та неврологічний статус дітей раннього віку/ М. Є. Маменко [и др.] (стр.322-323)
Мисюра Е. В. Частота абдоминального ожирения среди жителей города Харькова/ Е. В. Мисюра [и др.] (стр.325)
Оленович О. А. Особливості змін фібринолітичної активності сечі у хворих на гіпотиреоз залежно від ступеня тяжкості захворювання/ О. А. Оленович (стр.328-329)
Палагіна І. А. Оцінка безпечності похідного бурштинової кислоти фенсукциналу та його метаболітів за показниками стану ліпідного обміну та процесів ліпопероксидації/ І. А. Палагіна [и др.] (стр.331-332)
Паньків І. В. Стан кісткової системи і фосфорно-кальцієвого обміну у хворих на тиреотоксикоз за умов йодного дефіциту/ І. В. Паньків (стр.332-333)
Пилипенко В. М. Асоціативний зв’язок гормональних і метаболічних порушень з прогресуванням ускладнень у хворих зі спадковими синдромами, що супроводжуються ожирінням та гіпогонадизмом/ В. М. Пилипенко (стр.334-335)
Попова В. В. Дисглікемія на ранній і пізній доклінічних стадіях розвитку цукрового діабету 1 типу як метаболічний предиктор клінічного дебюту захворювання у дітей та підлітків/ В. В. Попова [и др.] (стр.336-337)
Попова В. В. Предикція доклінічних стадій розвитку ЦД 1 типу та визначення їх тривалості за детекцісю значень одночасно підвищених титрів даат до ІА-2А та GADA як клініко-імунологічний алгоритм доклінічної діагностики цукрового діабету 1 типу у дітей та підліткі/ В. В. Попова (стр.338)
Постол С. В. Йодне забезпечення, споживання інших елементів і стан щитоподібної залози у дорослого населення міста Києва/ С. В. Постол [и др.] (стр.338-339)
Почерняев А. Полиморфизм 174 GC гена интерлейкина-6 у больных сахарным диабетом 2 типа/ А. Почерняев [и др.] (стр.339-340)
Приходько В. Ю. Эффективность препарата гуарем в комплексной терапии пациентов с избыточной массой тела и метаболическим синдромом/ В. Ю. Приходько [и др.] (стр.340)
Семенюк Л. Н. Эфферентные методы оптимизации прегравидарной подготовки пациенток с доминированием андрогенов и репродуктивными потерями в анамнезе/ Л. Н. Семенюк (стр.346)
Сергієнко В. О. Омега-3 поліненасичені жирні кислоти, інсулінова резистентність, ригідність артерій при діабетичній кардіоваскулярній автономній нейропатїї/ В. О. Сергієнко (стр.347-348)
Скрипник Н. В. Особливості застосування фізичних навантажень у хворих на цукровий діабет 2 типу з метаболічним синдромом/ Н. В. Скрипник, Н. І. Борисенко, Л. Я. Білик (стр.349-350)
Скрипник Н. В. Роль адипоцитокінів у формуванні інсулінорезистентності у хворих на первинний гіпотиреоз/ Н. В. Скрипник, Т. С. Вацеба (стр.350)
Совенко Т. К. Супресивна терапія левотироксином після тотальної тиреоїдектомїї та радіойодтерапії/ Т. К. Совенко [и др.] (стр.351)
Сорокина И. В. Структурные изменения в селезенке кроликов под действием длительного круглосуточного освещения/ И. В. Сорокина, Т. В. Бочарова, Л. А. Бондаренко (стр.351-352)
Ткач С. М. Поширеність депресивних порушень у стаціонарних хворих на цукровий діабет і вплив на них навчальної програми "ACCU-CHEK ASSIST"/ С. М. Ткач, Т. Л. Мілютіна (стр.353-354)
Тржецинский С. Д. Исследование антидиабетических свойств черноголовника кровохлёбкового и портулака огородного в эксперименте/ С. Д. Тржецинский, В. С. Клеванова (стр.354)
Тронько К. М. Вплив глікозаміноглікану сулодексиду на перебіг діабетичної ретинопатії у хворих на цукровий діабет 1 типу/ К. М. Тронько, В. Л. Орленко, А. С. Єфімов (стр.355)
Тронько М. Д. Підсумки п’ятнадцятирічного виконання проспективної наукової програми «Імунітет у доклінічний період розвитку цукрового діабету 1-го типу"/ М. Д. Тронько [и др.] (стр.355-356)
Тронько М. Д. Біохімічні та гормональні ефекти, обумовлені введенням гена препроінсуліну людини експериментальним тваринам зі стрептозотоцин-індукованим цукровим діабетом 1 типу/ М. Д. Тронько [и др.] (стр.356-357)
Тронько М. Д. Епідеміологічна характеристика процедури скринінгового обстеження учасників спільного українсько- американського тиреоїдного проекту/ М. Д. Тронько [и др.] (стр.357-358)
Хоминская З. Б. Дисгормональная патология репродуктивной системы и беременность/ З. Б. Хоминская (стр.359-360)
Чернобров А. Д. Захворюваність населення України на тиреоїдину патологію/ А. Д. Чернобров, С. М. Пона (стр.360-361)
Чернявская И. В. Активность Т-регуляторного звена иммунной системы у пациентов с СД 2 типа в сочетании с неалкогольной жировой болезнью печени/ И. В. Чернявская, Е. Г. Дорош, Н. А. Кравчун (стр.361-362)
Цікаві статті :
Знайти схожі


20.

Назва журналу :Ендокринологія -2013р. т.18,N 1
Цікаві статті :
Пушкарьов В. В. Аналіз механізмів, які визначають чутливість клітин раку щитоподібної залози до паклітакселю/ В. В. Пушкарьов [и др.] (стр.4-8)
Захарченко Т. Ф. Динаміка активності натуральних кілерних клітин у хворих на рак щитоподібної залози різних вікових груп після радіойодотерапії/ Т. Ф. Захарченко [и др.] (стр.9-13)
Михайленко О. Ю. Гемодинаміка й судинна реактивність інтракраніальних артерій мозку у хворих на гіпотиреоз з артеріальною гіпертензією/ О. Ю. Михайленко, С. Т. ЗубковаН. П. Мізіна (стр.14-17)
Мишуніна Т. М. Чи дійсно зростання концентрації ТТГ у крові хворих із карциномою щитоподібної залози може бути наслідком підвищеної активності катепсину L?/ Т. М. Мишуніна (стр.18-22)
Таращенко Ю. М. Профілактика післяопераційного гіпопаратиреозу шляхом удосконалення оперативної техніки/ Ю. М. Таращенко, М. Ю. БолговБ. Б. Гуда (стр.23-26)
Зак К. П. Иммунитет у больных сахарным диабетом 2 типа с сопутствующим метаболическим синдромом/ожирением. Сообщение1. Лейкоцитарный состав крови, иммунофенотип лимфоцитов и ультраструктура нейтрофилов/ К. П. Зак [и др.] (стр.27-36)
Кравчун Н. А. Об особенностях течения и терапии сахарного диабета 1 типа у длительно болеющих пациентов/ Н. А. Кравчун, Т. С. ГринченкоИ. П. Дунаева (стр.37-43)
Бельчина Ю. Б. Эндотелиальная дисфункция в развитии диабетической кардиомиопатии у больных сахарным диабетом 1 типа/ Ю. Б. Бельчина [и др.] (стр.44-49)
Саєнко Я. А. Цереброваскулярна реактивність у хворих на цукровий діабет 1 типу/ Я. А. Саєнко, А. В. КоваленкоБ. М. Маньковський (стр.50-53)
Бобронникова Л. Р. Факторы прогрессирования метаболических нарушений в печени у пациентов с сочетанным течением неалкогольной жировой болезни печени и сахарного диабета 2 типа/ Л. Р. Бобронникова, А. К. Журавлева (стр.54-58)
Соколова Л. К. Метформин: более 50 лет достижений и открытий/ Л. К. Соколова (стр.59-63)
Скрипник Н. В. Особливості патогенезу та лікування діабетичної нейропатії/ Н. В. Скрипник (стр.64-68)
Урбанович А. М. Гормони жирової тканини та їх клінічне значення/ А. М. Урбанович (стр.69-72)
Шуляренко Л. В. Хронічна діабетична хвороба нирок: сучасний погляд на проблему/ Л. В. Шуляренко (стр.73-82)
Цікаві статті :
Знайти схожі


 1-20    21-40   41-60   61-63 
 
© Міжнародна Асоціація користувачів і розробників електронних бібліотек і нових інформаційних технологій
(Асоціація ЕБНІТ)